CC BY
49
ЕКОНОМ1КА: реалП часу
№4(20), 2015
ECONOMICS: time realities
УДК 331.105
КОНЦЕПТУАЛ1ЗАЦ1Я ВЕНЧУРНОГО Ф1НАНСУВАННЯ
О.М. Ковальова, к.е.н.
Одеський нацюнальний економ1чний унгверситет, Одеса, Украта
Ковальова О.М. Теоретична концептуалгзацгя венчурного фшансування.
У статп доалджено основш теоретичнi пiдходи до розгляду сутностi венчурного фiнансування. Запропоновано визначення венчурного фшансування, яке сконцентровано на розширенш його потенцiйних можливостей. Систематизовано сутшсш риси поняття «венчурний каттал». Базуючись на функцiях венчурного катталу, розроблена система цiлей та задач венчурного фшансування на макро- та мiкрорiвнях.
Ключовi слова: венчурне фшансування, венчурний каттал, економiчна природа, шноваци
Ковалева Е.Н. Теоретическая концептуализация венчурного финансирования.
В статье исследованы основные теоретические подходы к рассмотрению сущности венчурного финансирования. Предложено определение венчурного финансирования, которое сконцентрировано на расширении его потенциальных возможностей инвестиций. Систематизированы сущностные особенности понятия «венчурный капитал». Основываясь на функциях венчурного капитала, разработана система целей и задач венчурного финансирования на макро- и микроуровнях.
Ключевые слова: венчурное финансирование, венчурный капитал, экономическая природа, инновации
Kovalova O.M. Theoretic conceptualization of venture capital financing.
The main theoretic approaches to a subject-matter of venture capital financing are analyzed in the article. The new definition of venture capital financing that is concentrated on expanding of its potential possibilities of investment is proposed. Essential peculiarities of the "venture capital" concept are systematized. The system of targets and aims on macro- and microlevels of the venture capital financing is processed on the base of functions of the venture capital.
Keywords: venture capital financing, venture capital, economic nature, innovations
В рамках проголошеного укра!нським урядом курсу на перебудову нацюнально! економiки на шновацшних засадах та переорieнтацil на високотехнолопчне виробництво, актуальним постае питання необхвдносп залучення потужного фшансування з метою забезпечення ефективно! динамiки розвитку шновацшних процеав, дiево! тдтримки фундаментально! та прикладно! науки, а також забезпечення оновлення шфраструктурних об'екпв як ядра будь-яко! економiчно! системи. На перший план сьогодт виходить проблема розвитку венчурного фшансування, осшльки m держава, m тдприемства, а також кредитно-баншвсьш установ не в змозi забезпечити довгострокове фiнансування проектiв. Дослщжуване джерело фiнансових ресурсiв дозволяе як акумулювати додатковi грошовi кошти, так i е уособленням iнтелектуального катталу, який привносить ефективне використання бiзнес-досвiду та сприяе iнтенсивному розвитку нацюнального господарства. У цьому контекстi актуальною е теоретична концептуалiзацiя венчурного фшансування, осшльки останне е одним iз ключових iндикаторiв розбудови шновацшно! конкурентоспроможно! економiки. Аналiз ocTaHHix дослiджень та публжацш
Широке коло питань теоретичних та практичних аспектiв венчурного фшансування, а також особливостей i специфiки венчурного капiталу було висвiтлено у працях: Л. Антонюк, Е. Валеева, Д. Гледстоуна, О. Головшова, Л. 1вшо1, К. Кемпбелл, П. Ковалишина, Т. Кублiковоl, А. Нiкконен, А. Поручника, Н. Притуляк, Н. Редшо!, Ф. Фабоццi, А. Череп, О. Шевченка та iн.
Однак, незважаючи на теоретичнi розробки з дано! тематики, недостатньо уваги придшено питанням систематизацil наукових пiдходiв до сутносп венчурного фiнансування,що знаходить свое вщображення в певних цiлях та задачах, функщях, а також виявленню основних особливостей венчурного катталу, який лежить в його основа Вiдсутнiсть комплексного тдходу до окреслено! проблематики обумовила актуальшсть наукового дослiдження та визначила l! мету.
Метою статтi е визначення основних наукових аспектiв теоретично! концептуалiзацi! венчурного фiнансування.
Виклад основного MaTepi&^y
«Венчурний» е термшом, який був запозичений з англшсько! термшологп та переводиться як «ризикована спроба чи пiдпpиемство, проект, спекулящя».
Венчурне фiнансування зародилось у 50-х роках ХХ столитя в США як альтернативне джерело фiнансування.
Як вiдмiчeно у pоботi А. Букало [1], виникненню венчурного фiнансування передувало юнування таких фiнансових джерел як кредити, що надаються комepцiйними банками, державне фшансування, фiнансовi ресурси коpпоpацiй, кошти приватних посередник1в.
Бурхливий розвиток шформацшних тeхнологiй можна вважати головним кататзатором становлення венчурного фiнансування, що зародилось в Силшоновш долинi, яка е центром комп'ютерного бiзнeсу США. У 1957 р. була створена компашя Fairchild Semiconductors, яка вперше в гстори оpганiзувала виробництво тpанзистоpiв з кремшю. Кошти на li створення видiлив Артур Рок, схваливши шновацшну пpопозицiю винахiдника Ш. Фейрчайльда. Таким чином, саме А. Рока можна вважати засновником
венчурного тдприемництва, першим, хто BBiB термш «венчурний каттал».
А. Рок створив першi венчурнi фонди Davies&Rock i Arthur Rock&Co, як1 фшансували розвиток Apple Computer, Teledyne, GeneralT ransistor, Scientific Data Systems. 1х практична iнвестицiйна дiяльнiсть доводила можливють примноження у бiльш нiж 30 разiв стартових капiталовкладень, як це зазначено в робот [2].
Реалiзацiя багатьох найбiльших iнновацiй за напрямками бiотехнологii, IT, мiкроелектронiки стала можливою за умови участi венчурного фшансування.
Цшком можливо погодитись з думкою В. Аньшина та А. Дагаева, що «велик змiни в житп суспiльства очiкуються в найближче десятилггтя у зв'язку з проникненням в економшу нових iнтернет-технологiй, якi штенсивно розвиваються сьогоднi здебiльшого за допомогою швестицш венчурного катталу» [3].
Аналiз дозволяе дiйти висновку, що у сучаснш науковiй лiтературi iснують рiзнi пiдходи до визначення категорii «венчурне фшансування». Наведемо дешлька основних визначень, що стосуються сутносп цього поняття у табл. 1.
Таблиця 1. HayKOBi пiдходи до визначення категорп «венчурне фшансування» [2, 4-10]
М. Пашко Венчурне фшансування передбачае фiнансування приватним тдприемницьким капiталом проекту, успiшна реалiзацiя якого не гарантована [7].
Т. Шотж Венчурне фшансування - важлива форма фшансування шновацшних проектiв, яка не тiльки стимулюе iнновацiйнi процеси на окремо взятому тдприемстш, а й позитивно впливае на ринок iнновацiй в цшому: сприяе пiдвищенню рiвня конкуренцп, зростанню професiоналiзму персоналу та пiдвищенню наукового та виробничо-технiчного рiвня [8].
О. Микитюк Термш «венчурне фшансування» використовують у широкому i вузькому значеннях . У широкому розумшш - це весь вклад в ризиюж, з точки зору фшансових результатв, проекти, насамперед у галузi високих технологiй. У вузькому сена - це довго- або середнъостроюж швестицп у виглядi кредипв або вкладгв в акцй, якi здiйснюютъся венчурними фондами з метою створення i розвитку малих перспективних компанiй [2].
Л. 1вша, В. Воронцов Венчурне фшансування - це довгостроюж (5-7 роюв) з високим ступенем ризику швестицп приватного капiталу в акцiонерний каптал вперше створюваних малих високотехнологiчних компанш, орiенгованих на розробку i виробництво наукоемних продуктiв, для 1х розвитку i розширення, з метою отримання прибутку вiд приросту вартостi швестованих коштiв [4].
Л. Михайлова Венчурне фiнансування - це сучасний рiзновид засновництва, тобто створення i розвитку перспективних фiрм, компанiй з метою швидкого збшьшення початкового внеску (засновницького внеску до статутного катталу ) i подальшо! його реалiзацil за ринковою варгастю [9].
Н. Притуляк Венчурне фiнансування - це пбридна форма забезпечення iнновацiйних компанш швестищями, що поеднуе найефекгивнiшi функцп як ринкiв капiталу, так i банжв [5].
В. Михальський, Венчурне фiнансування е специфiчним рiзновидом фiнансових вкладень у високотехнолопчне виробництво, перспектива отримання значних прибуткiв у якому межуе з високим ступенем ризикованост [6].
Л. Шило Венчурне фшансування, що являе собою форму прояву венчурного катталу, ввдображае нагромадження капталу в iнновацiйнiй сферi, зокрема в економщ знань [10].
Hn3Ka aBTopiB [2, 4] po3rnagae BeHHypHe ^rnaHcyBaHHa aK goBro- a6o cepegHbocrpoKoBi iHBecmmi, cnpaMOBam y pH3HKOBaHi npoeKTH a6o c^epn. ,3,am BH3HaneHHH neBHHM hhhom o6Me®ywTb yaBneHHa npo $opMy HagaHHa npegcraBneHnx iHBecrnmH. TaK, Ha gyMKy H. npurynaK [5], BeHHypHe ^maHcyBaHHa e ri6pngHoro $opMoro iHBecrnmH. Cxo®oi no3Hmi gorpnMyeTbca B. Mnxa^bCbKHH [6], akhh nponoHye po3rnagaTH BeHHypHe ^rnaHcyBaHHa aK cпeцн$iнннн pi3HoBng ^iHaHCOBHx BKnageHb.
T. ffloTiK [8] po3rnagae ge^immro «BeHHypHe ^rnaHcyBaHHa» Kpi3b npn3My HacnigKiB BnnnBy gaHoro aBnma Ha mgnpneMcrBo Ta b mnoMy Ha pHHOK, He npnginawHH yBarn iHmoMy npaKTHHHOMy acneKTy gaHoi KaTeropii «aK cynacHoro pi3HOBngy 3acHoBHH^rBa», Ha aKOMy cкoнцeнтpoвaнa yBara b po6oTi .H. MnxaftnoBoi [9]. M. namKO [7] po6nTb aKqeHT y BH3HaneHHi Ha npnBaTHOMy nignpneMHH^KoMy Kamrani, hkhh 3HaxognTbca b 0CH0Bi BeHHypHoro ^rnaHcyBaHHa.
npoBegeHHH po3rnag HayKoBnx tohok 3opy BigHocHo ochobhhx cyraicHHx xapaKTepncTHK KaTeropii «BeHHypHe ^rnaHcyBaHHa» noKa3aB, mo icHywTb cyTTeBi BigMiHHocTi y BH3HaneHHax, ogHaK Mo®Ha BnginnTH i cninbHi pncn. ,3,o ochobhhx oco6nHBocTeft BeHHypHoro ^rnaHcyBaHHa BigHocaTbca HacTynHi:
1) BeHHypHe ^rnaHcyBaHHa po3rnagaeTbca aK pi3HoBng зacнoвннцтвa;
2) nigKpecnroeTbca ph3hkobhh xapaKTep iHBecrnmH;
3) nacoBHH hhhhhk iHBecrnmH - BnginaeTbca cepegHbocTpoKoBHH i goBrocrpoKoBHH nepiog iHBecTyBaHHa;
4) o6'eKT iHBecTyBaHHa - BHcoKoTexHonoriHHi KoMnaHii HeBennKoro po3Mipy;
5) crnMynroroHHH xapaKTep ^rnaHcyBaHHa iHHoBamftHHx npo^ciB;
6) iHBecTopn pn3HKoBoro Kanirany nparayrb oTpnMaTH 3acHoBHH^KHH goxig b nepmy Hepry, a He mgnpneMHU^KHH.
y toh ®e Hac y po3rnaHyrnx HayKoBnx nigxogax He Big3HaneHi nepeBarn BeHHypHoro ^rnaHcyBaHHa, aKi noB'a3aHi 3 orpnMaHHaM iHBecrnmH Ha 6e3onnaTHift, 6e33acraBHiH ocHoBi, Ha BigMiHy Big 6aHKiBcbKoro KpeguryBaHHa, mo po6nTb BeHHypHe ^iHaHcyBaHHa npnBa6nnBHM gna cy6'eKTiB пigпpнeмннцтвa. BeHHypHe ^rnaHcyBaHHa He noTpe6ye HaaBHocTi 3acraBH, rapaHriH, no3HTHBHoi KpegnTHoi icropii 3 6oKy кoмпamн-peцнmeнтiв.
Ha Ham nornag, geaKi 3 BngineHHx xapaKTepncTHK, 3By®ywTb Mo®nnBocTi BeHHypHoro ^iHaHcyBaHHa. A caMe, opieHToBaHicTb Ha Mani $ipMH. BeHHypHe ^rnaHcyBaHHa Mo®e BHKopncToByBaTnca aK g®epeno iHBecrnmH y cepegHi Ta BennKi iH^pacrpyKTypm o6'eKTH 3a yMoBH oTpnMaHHa bhcokoi hopmh npn6yTKy. 3anyneHHa pecypciB 3 MeTow peani3ami iH^pacrpyKTypHHx o6'eKTiB Mo®nnBe Ha 3acagax gep®aBHo-npHBaTHoro napTHepcTBa Mi® BeHHypHHMH ^oHgaMH Ta ynoBHoBa^eHHMH opraHaMH gep®aBHoi Bnagn, mo e rinoTe3oro gncepTamftHoro gocnig®eHHa.
TaKHM hhhom, aHani3 nogaHnx y HayKoBift nireparypi BH3HaneHb BeHHypHoro ^rnaHcyBaHHa go3BonnB c^opMyBaTH TaKe BH3HaneHHa: BeHHypHe $iHaHcyBaHHa - ^ $opMa goBrocTpoKoBnx iHBecrnmH, BH3HananbHoro Meroro aKnx e oTpnMaHHa bhcokoi HopMH npn6yTKy mnaxoM 3gincHeHHa MaTepianbHnx Ta iHTeneKTyanbHnx BKnageHb pn3HKoBi, ane nepcneKTHBHi 3 tohkh 3opy Kamrani3ami npoeKTH.
Ha Ham nornag, y BH3HaneHHi Heo6xigHo 3gincHWBaTH aKqeHT caMe Ha npn6yTKoBocTi BKnageHb y iHBecrHmHHi o6'eKTH, 3 ornagy Ha 3By®eHHa noTeHmftHnx Mo®nHBocreft BeHHypHoro ^iHaHcyBaHHa npn ix BHKnwHHiH opieHTami Ha Mani BncoKoTexHonoriHHi $ipMH, BHxogaHH 3 Toro, mo цe ognH 3 Han6inbm npnBa6nnBHx i nepcneKTHBHnx cnoco6iB 3anyneHHa iнвecтнцiн Ha pnHKy KamraniB, mo aBnae co6ow HagiHH^ i gieBy anbTepHaTHBy no3HKoBoMy ^iHaHcyBaHHW.
B ocHoBi BeHHypHoro ^rnaHcyBaHHa 3HaxognTbca BeHHypHHH KaniTan, eKoHoMiHHa npnpoga Ta cyTHicTb aKoro gocnig®yeTbca b npauax 6araTbox BiTHH3HaHHx Ta 3aKopgoHHnx BHeHnx. BeHHypHe ^iHaHcyBaHHa e eKoHoMiHHow $opMoro BeHHypHoro KaniTany.
Po3rnag HayKoBnx po6iT BiTHH3HaHnx Ta 3apy6i®HHx gocnigHHKiB go3BonnB BnginnTH HH3Ky nigxogiB go BH3HaneHHa cyTHocTi BeHHypHoro Kamrany. y3aranbHeHHa mnpoKoro cneKTpy HayKoBnx nornagiB cTocoBHo Bn3HaHeHHa KaTeropii «BeHHypHoro Kamrany» HagaMo y Ta6n. 2.
AHani3 BH3HaneHb BeHHypHoro KaniTany go3Bonae giHTH BncHoBKy, mo nepeBa®Ha 6inbmicTb нayкoвцiв [4, 10-15] y aKocTi BH3HananbHoi xapaKTepncTHKH Bnginae bhcokhh piBeHb npn6yTKoBocTi BKnageHb npn HaaBHocTi cyTTeBoro piBHa pn3HKy, mo цinкoм gopeHHo. TaKo®, cepeg нayкoвцiв naH^e gyMKa, mo BeHHypHHH KaniTan iHBecTyeTbca nepeBa®Ho y hobhh 6i3Hec, aKTHBH aKoro He KoTnpywTbca Ha ^oHgoBoMy pnHKy [16; 27], mo, Ha Ham nornag, o6Me®ye yaBneHHa npo Horo cyTHicTb Ta 3By®ye o6'eKTH ^rnaHcyBaHHa, mo e TaKo® cnpaBegnnBHM TBepg®eHHaM ctocobho iнвecтнцiн b iннoвaцiннi npoeKTH [12, 13, 15].
PecypcHHH nigxig y BH3HaneHHi BeHHypHoro KaniTany 3BognTbca go Horo BH3HaneHHa aK $opMH aкyмynaцil BinbHnx KomTiB (aK BnacHnx, TaK i no3HKoBHx) 3agna npaMoro iHBecTyBaHHa [5, 15, 1820]. 3 iHmoi tohkh 3opy, BeHHypHHH KaniTan po3yMiwTb aK cnHTe3 ^rnaHcoBoro Ta iHTeneKTyanbHoro KaniTany [13, 14, 21], mo BignoBigae gocnig®eHHW mei KaTeropii' 3 пoзнцil eKoHoMiKH 3HaHb aK KnronoBoro eneMeHTy cynacHoi eKoHoMiHHoi gyMKH.
BeHHypHHH KaniTan Mo®Ha BH3HanaTH TaKo® aK cncTeMy coцianbнo-eкoнoмiнннх BigHocnH [10, 18, 20], mo e 3a cyrrro gocTaTHbo 6nn3bKHM BH3HaneHHaM go TpaKTyBaHHa TepMiHa «KaniTan» K. MapKcoM.
CynepennHBHM nnTaHHaM e eKoHoMiHHa npnpoga BeHHypHoro KaniTany 3 ornagy Ha pyx rpomoBHx KomTiB b пpoцeci BeHHypHoro ^rnaHcyBaHHa. 3 ogHoro 6oKy, icHye ToHKa 3opy, mo «^iHaHcoBHH
капiтал адекватшше, нiж позиковий вiдображаe природу венчурного катталу, так як вiн передав йому сво! генетичнi характеристики: гнучшсть, мобiльнiсть, лiквiднiсть рiзноманiтних форм оргашзацшних структур, як1 легко комбiнуються i поглинаються» [22]. Ще1 ж позицп дотримуються
З погляду Е. Валеева, хибним е уявлення про ототожнення венчурного капiталу як з фшансовим капiталом, тому що вiн провокуе розвиток монополiстичних тенденцiй, так i з фiктивним, бо вiн «циркулюе в економiцi у виглядi цшних паперiв, сприяючи процесам концентрацп та ценграшзацд капiталу, розпод^ та перерозпод^ прибутку, виконуючи певнi спекулятивнi та страховi функцп, що за своею суттю е чужим для венчурного катталу»[13].
Л Шило [10] пропонуе розглядати венчурний капiтал як частину промислового катталу з огляду на те, що о^м сфери об^у, венчурний капiтал виконте функцiю комерцiалiзацil iнвестицiйних проектiв та iнновацiйних щей, тобто вш е залученим до виробництва продукцп та послуг. Представлена наукова точка зору дозволяе
Н. Редша, Н. Шкулша, наголошуючи на тому, що «венчурний каттал об'еднуе з фiнансовим капiталом загальна формула руху Г-Г', а також загальш джерела 1'х утворення - позичковий i фiктивний (акцiонерний) капiтал» [23].
перемютити акцент зi сфери об^у у сферу виробництва, певним чином абстрагуватись вiд ризикованостi як основное' риси венчурного капiталу, яка притаманна переважно процесам у сферi об^у. Л. Шило розглядае венчурний каттал «як умову виробництва та його результат, як едшсть виробництва та об^у, як грошi безпосередньо в 1'х визначеннi катталу, як процес нагромадження катталу». На наш погляд, дане судження е справедливим, але до юнуючо1 палiтри дослiдження економiчноl природи слiд додати, що сутшсш особливостi венчурного капiталу кореспондують з елементами штелектуального капiталу.
Спираючись на проведений аналiз, визначимо венчурний каттал як найбшьш перспективне (альтернативне) джерело iнвестицiй для стiйкого
Таблиця 2. Суттст риси визначення поняття «венчурний каттал» [4, 5, 10-21, 27]
Науковий пiдхiд н о s s? . ü '¡S о M о £ а о и и о « Акумулювання вшьних кош™ s л о H о s о <u о s о £ «3 ив о н в о s 1нвестицл в активи компанш, що не котируються на ФР итке е о I в о в с ев Суттевий рiвень ризику Синтез фшансового та iнтелектуального катталу с о в о окт у ю и рип Й е э ■а йиок с и m инис о .1 и 'S о н о к W
Л. 1вша, В. Воронцов [4] + + + +
Н. Притуляк, [5] +
Н. Дучинська [18] С. Онишко [20] + +
А. Нiкконен [19] + +
Ф. Фабоцц [27] + +
Р. Валеев [13] + + + +
О. Шевченко [21] +
О. Головiнов [14] + + +
М. Бродський [12] + + +
В. Кириленко [15] + + + +
Д. Гледстоун, Л. Гледстоун [17] +
Л. Шило [10] + +
К. Кемпбелл [16] + +
В. Аньшин [11] + +
eKoHoMiHHoro Ta iHHoBauiHHoro po3BHTKy KpaiHH 3 BnacTHBHM HoMy po3noginoM pH3HKy, mo noegHye B co6i BnacTHBocTi aK ^rnaHcoBoro, TaK i iHTeneKTyanbHoro KaniTany i e 3a cBoew eKoHoMiHHow npnpogow couianbHo-eKoHoMiHHHM aBnmeM (KaniranoM).
CaMe Big opraHiHHocri noegHaHHa imeneKTyanb-hhx i ^rnaHcoBHx pecypciB 3ane®HTb aK KoMepuiani-зaцia HoBoBBegeHb, TaK i crpyKTypHi pe^opMH y cTpaTeriHHHx ceKTopax eKoHoMiKH.
iHmnM Ba®nnBHM acneKToM gna 3'acyBaHHa cyTHocTi BeHHypHoro KaniTany e BH3HaHeHHa Horo ^yHKuift, aKi gocnig®yBanncb b npauax BiTHH3HaHHx Ta iHo3eMHHx нayкoвцiв [13, 15, 24, 25, 26]:
1) iHBecmmHHa - BeHHypHi $oHgn 3giHcHwwTb iHBecmmHHe 3a6e3neneHHa npoeKTiB, HagawTb KoHcanTHHroBy gonoMory npn BHHHKawHHx npo6neMax Ta nrnaHHax y ^ipM-peuHniemiB, 3 ogHoro 6oKy, 3 MeTow orpnMaHHa Hagnpn6yTKy, a 3 iHmoro - cnpnaHHa 3pocraHHW Ta BignoBigHo Kamrani3auii KoMnamft (6i3Hecy), b aKi 3gincHWWTbca iHBecTHuii.
2) CTHMynwwHa - nnme 3a yMoBH BHKopncTaHHa e^eKTHBHHx Ta BignoBigaronnx cynacHocri TexHonoriH aK y c$epi MeHeg®MeHTy, TaK i y c$epi Bnpo6HH^rBa, Mo®nnBicTb «3HiMaTH BepmKH» y 6ygb-aKiH rany3i HauioHanbHoi eKoHoMiKH.
3) HayKoBo-Bnpo6HHHa - BeHHypHi iHBecTHuii aK npaBHno cnpaMoBaHi Ha BnpoBag®eHHa iHHoBamftHHx TexHonoriH Ha внpo6ннцтвi, 36inbmeHHa iHHoBauiHHo-aKTHBHHx nignpneMcTB.
4) ®yHKuia KoMepmani3auii HayKoBo-TexHiHHoi gianbHocTi nepeg6anae cnHepriw Ta e^eKTHBHHH pe3ynbTaTHBHHH B3aeMo3B'a3oK Mi® cy6'eKTaMH TpnKyTHHKa: «HayKa-BeHHypHi iHBecTHuii-внpo6ннцтвo».
5) ®yHKqia cycninbHoro BigTBopeHHa, mo nepeg6anae aK 3pocraroHy aKicTb HayKoeMHoi npogyKuii, mo Bnpo6naeTbca Ta nocnyr, aKi HagawTbca, TaK i HenepepBHicTb naHuwra: «BHpo6HHUTBo-po3nogin-o6MiH-cno®HBaHHa».
Ha gyMKy E. BaneeBa [13], npegcTaBneHi ^yHKuii BeHHypHoro KaniTany MawTb 6yTH gonoBHeHi po3noginbHow Ta KoHTponbHow, 3 nornagy Ba®nHBocTi nocTynanbHoro Ta KepoBaHoro iHHoBauiHHoro po3BHTKy eKoHoMiHHoi cncreMH.
Ha Ham nornag, iHBecTHuiHHa $yHKuia BeHHypHoro KaniTany e ronoBHow 3 ornagy Ha Te, mo BiH BHcTynae cBoepigHHM KaTani3aTopoM iHHoBauiHHoi aKTHBHocTi nignpneMcTB, ix мogepнiзaцii Ta no®BaBneHHa KoHKypemroro пigпpнeмннцbкoгo cepegoBHma.
BnxogaHH 3 ^yHKuift BeHHypHoro KaniTany, goцinbнo nepeHTH go po3rnagy uineH BeHHypHoro ^iHaHcyBaHHa Ha gBox piBHax (Ta6n. 3):
— Ha HamoHanbHoMy piBHi 3 no3Huii cnpnaHHa couianbHo-eKoHoMiHHoMy po3BHTKy KpaiHH;
— Ha piBHi cy6'eKTa ^rnaHcyBaHHa 3 no3Huii BeHHypHoro $oHgy a6o 6i3Hec-aHrena.
Ta6nnua 3. OcHoBHi цini BeHHypHoro ^rnaHcyBaHHa
flep®aBHi uini ra npiopHrerH Uini BeHHypHoro iHBecTopa
1. CTBopeHHa hobhx po6oHHX Micut Ta nigBHmeHHa piBHa ®Hrra HaceneHHa 1. OTpHMaHHa 3acHoBHHUbKoro Ta nignpHeMHHUbKoro npn6yTKy
2. OiHaHcoBe 3a6e3neHeHHa gHHaMiHHoro po3BHTKy KoHKypeHTocnpoMo®Hol eKoHoMiKH 3 BHcoKoTexHonoriH-hhmh rany3aMH 2. OTpHMaHHa goMiHywHoro nono®eHHa Ha pHHKax 36yry ToBapiB i nocnyr, b t. h. npHpogHol MoHononil
3. Po3bhtok i BnpoBag®eHHa nepegoBHX gocarHeHb HayKH i TexHiKH 3. CouianbHa BignoBiganbHicTL 6i3Hecy
4. OrpHMaHHa goMiHywHHX no3Huin Ha icHywHHX Mi®HapogHHX pHHKax 36yry, a TaKo® cTBopeHHa hobhx, eKcKnw3HBHHX npogyKTiB 3 BignoBigHHM 36opoM «nepmnx BepmKiB» Ha cTBopeHHX pHHKax 4. OrpHMaHHa npn6yTKy, aKHH icToTHo BHme, Hi® npn po3MimeHHi KomTiB Ha 6aHKiBcbKoMy geno3HTi a6o iHBecTyBaHHi y uiHHi nanepn. npH6yrKoBicTL Ha piBHi 2040% y piK
5. no3HTHBHi TpaHc^opMauinHi npouecn b eKoHoMiui, mo npH3BogaTb go ll 6mbmol cTiHKocTi Ta cTpyKTypoBaHocTi 5. Mo®nHBicTb 6yTH npHHeTHHM go cTBopeHHa hoboi nporpecHBHol TexHonoril, mo 3Mo®e cTHMynwB aTH HayKoB o-TexHiHHHH nporpec KpaiHH
Po3bhtok BeHHypHoro ^rnaHcyBaHHa cnpnae gocarHeHHW Ta peaniзaцii BH3HaneHHx gep®aBow uineH Ta 3aBgaHb 3 ornagy Ha $yHKuii, aKi BHKoHye BeHHypHHH KaniTan b eкoнoмiцi. CTBopeHHa hobhx po6onnx мicцb, po3bhtok TexHonoriH Ta craHoBneHHa KoHKypeHTocnpoMo®Hoi eKoHoMiKH, aKi BHcTynawTb npiopHTeToM y 6ygb-aKiH eKoHoMiHHiH cHcTeMi, Mo®nHBi 3a yMoBH cnpHaHHa cTaHoBneHHa Ta po36ygoBH BeHHypHoro ^iHaHcyBaHHa, cy6'eKTH, aKoro Ha MiKpopiBHi nepecnigywTb uinb orpnMaHHa npn6yTKy. 06iHMaHHa gep®aBow goMiHywnnx no3HuiH Ha
Mi®HapogHHx pHHKax Mo®nHBe 3a paxyHoK cTBopeHHa Heo6xigHHx yMoB gna ycnimHoro ^yHKuioHyBaHHa BeHHypHHx iHBecropiB.
y 3B'a3Ky 3 neBHow KopecnoHgeHuiew gep®aBHHx npiopmeTiB Ta uineH BeHHypHHx ^oHgiB, cnig Big3HaHHTH, mo oco6nHBicTb BeHHypHoro ^iHaHcyBaHHa nonarae b opraHiHHoMy noegHaHHi, 3 ogHoro 6oKy, iHTepeciB gep®aBH, a 3 iHmoro -iHBecTopa, mo go3Bonae, no-nepme, MaKcHMi3yBaTH npH6yToK npH HaaBHocTi BHcoKoro pH3HKy BTpaTH KaniTany, no-gpyre, cnpHaTH po3BHTKy HayKoBo-TexHiHHoro nporpecy i KoHKypeHTocnpoMo®HHx
технологiй створення i виробництва HayKOMicTKOi продукцп .
Вище позначен цiлi венчурного фiнансyвання формують завдання, як1 необхiдно вирiшити для
реалiзацil iнтересiв як держави, так i венчурного iнвестора, що вiдображено в табл. 4.
Таблиця 4. Завдання венчурного фшансування
Державш завдання Завдання венчурного швестора (фонду)
1. Створення та реформування жо6х!дним чином нормативно-законодавчоl бази, яка виступае основою процеав венчурного фшансування в будь-якш екожмчнш система 1. Передача накопиченого досвiду в частинi оргашзацй процесiв виробництва, менеджменту об'ектам венчурного фшансування.
2. Застосування фюкальних важелгв, що стимулюють активiзацiю процеав венчурного фшансування: податюж пiльги, кредити, преференци. 2. Розширення мереж! дшових зв'язюв об'екта iнвестування та виведення його на новий рiвень розвитку.
3. Розширення спектру шструменлв фондового ринку, необхiдних для реалiзацп венчурних iнвестицiй. 3. Здшснення капiталовкладень i прийняття комерцiйних ризик^в.
4. Створення ^форма^йн^ тдтримки венчурного фiнансування шляхом проведення венчурних ярмаркiв i конференцiй , швестицшних форумiв. 4. Комерцiалiзацiя науково-техшчних розробок (науково-технiчних проектiв та результата iнтелектуальноl д!яльност!).
5. Створення системи гарантш для венчурних iнвесторiв, що захищають 1х капiтал i авторсью права. 5. Сприяння формуванню позитивного !м!джу венчурного фонду та венчурних ф!рм.
6.Всебiчний розвиток людського катталу, який е ключовим елементом у будь-якш raM^i i, безумовно, ввд1грае важливу роль у венчурному фшансуванш, що потребуе квалiфiкованих i тдготовлених до вимог ринку фах^вц^в.
Успiшне виконання завдань венчурним iнвестором в процесi досягнення визначених цiлей можливе за умови реалiзацil урядом окресленого кола задач, яке покликано створити необхвдт сприятливi умови розвитку венчурного фiнансування. На уряд покладаеться створення, що вщповщае потребам часу та економiки нормативно-законодавчо1 бази, запровадження заходiв з удосконалення фондового ринку, реформування податково1 полтики, створення системи гарантiй. Спiльним завданням як для уряду, так i для венчурного iнвестора е всебiчний розвиток людського кашталу, який е рушшною силою будь-яких економiчних процеав. За умови ефективно1 взаемодп та партнерства венчурних фондiв та державних оргашв влади можливе прискорення трансформацшних процесiв в економiцi.
Висновки
Критичний аналiз iснуючих наукових пiдходiв до визначення основних характеристик i сутносп венчурного фiнансування довiв звуження його можливостей для розвитку економiки в разi його виключно1 орiентованостi на малi фiрми.
Венчурне фiнансування може використовуватися як джерело iнвестицiй в середш та велик! iнфраструктурнi об'екти за умови отримання високо1 норми прибутку. Запропоновано визначити його як форму довгострокових iнвестицiй, визначальною метою юнування яко1 е отримання високо1 норми прибутку шляхом здiйснення матерiальних та iнтелектуальних вкладень у перспективш (з точки зору розвитку та капiталiзацil об'екту) проекти.
Видiленi цш та завдання венчурного фiнансування у вщповщносп до макро- та мiкрорiвня розгляду, згiдно з якими ефективне функцюнування венчурного iнвестора в процеа досягнення визначених цiлей та завдань можливе лише за умови реалiзацil урядом кола задач, що покликано створити необхвдт сприятливi умови розвитку венчурного фшансування: створення нормативно-законодавчо1 бази, що ввдповвдае потребам часу та економiки, запровадження заходiв з удосконалення фондового ринку, реформування податково1 политики, впровадження системи гарантiй.
Список л^ератури:
1. Букало А.М. Венчyрнi фонди в активiзацil шновацшно! дiяльностi корпоративного сектору Украши / А.М. Букало // Проблеми науки. - 2011. - №8. - С. 6-10.
2. Микитюк О.П. Особливосп венчурного фшансування в Укра1ш / О.П. Микитюк // Фшанси Укра1ни. - 2005. - № 8. - С.83-90.
3. Аньшина В.М. Инновационный менеджмент: концепции, многоуровневые стратегии и механизмы инновационного развития: [Учеб. пособ.] / В.М. Аньшина, А.А. Дагаева. - [3-е изд., перераб., доп.]. - М.: Дело, 2007. - 584с.
4. Ивина Л.В. Терминология венчурного финансирования: [Учеб. пособ.] / Л.В. Ивина, В.А. Воронцов. - М.: Академический Проект, 2002. - 256с.
ЕКОНОМ1КА: реалП часу
№4(20), 2015
ECONOMICS: time realities
5. Притуляк Н.М. Венчурне фiнансування iнновацiйноï дiяльностi (теоретичний аспект) /
H.М. Притуляк // 1нвестицп: практика та досвiд. - 2013. - №8. - С.9-13.
6. Михальський В.З. Проблеми i перспективи венчурного фiнансування в Украш /
B.З. Михальський // Вюник ЖДТУ. - 2011. - № 2. (56). - С. 212-214.
7. Пашко М.М. Фшансування iнновацiйноï дiяльностi в Украïнi / М.М. Пашко // Формування ринкових вщносин в Украïнi. - 2008. - № 9(88). - С.74-79.
8. Шотж Т.М. Венчурне пiдприeмництво як складова iнновацiйноï iнфраструктури / Т.М. Шотж // Вiсник Нацiонального ушверситету «Львiвська полггехшка». Логiстика. - 2008. -№ 633. - С. 805-814.
9. Михайлова Л.1. 1нновацшний менеджмент: навч. поабник / Л.1. Михайлова, С.Г. Турчша. -К.: Центр учбово1' лiтератури, 2007. - 248с.
10. Шило Л.А. Венчурне фшансування як форма нагромадження катталу в системi управлiння потенцiалом пiдприeмства: [Моногр.] / Л.А. Шило. - Дншропетровськ, ДПТ, 2010. -184 с.
11. Аньшин В.М. Менеджмент инвестиций и инноваций в малом и венчурном бизнесе: [Учеб. пособ.] / В.М. Аньшин, С.А. Филин - М.: «Анкил», 2003. - 360 с.
12. Бродский М.Н. Проблемы финансирования инновационных проектов / М.Н. Бродский,
C.И. Костенко, В.Д.Моисеев // Право. Экономика. Маркетинг. - 2000. - № 7-8.
13. Валеев Э.Р. Венчурный капитал как фактор модернизации экономики / Э.Р. Валеев // Экономические науки. - 2011. - №12. - С.94-96.
14. Головшов О.М. Венчурне фшансування як умова активiзацiï шновацшно1' дiяльностi / О.М. Головшов // Вюник Донецького нацюнального ушверситету економiки i торгiвлi iм. М. Туган-Барановського. Сер. Економiчнi науки. - 2011. - №3. - С.224-233.
15. Кириленко 1.В. Венчурш швестицшш фонди Украши: сутнiсть та перспективи розвитку /
I.В. Кириленко // Вюник ТНЕУ. - 2009. - № 1. - С.7-19.
16. Кемпбелл К. Венчурный бизнес: новые подходы / К. Кемпбелл; [Пер. с англ.]. - М.: Альпина Бизнес Букс, 2004. - 428 с.
17. Глэдстоун Д. Инвестирование венчурного капитала: Подробноепособие по инвестированию в частные компании для получения максимальной прибыли / Д. Глэдстоун, Л. Глэдстоун ; [Пер. с англ. под ред. Т.В. Герасимовой]. - Днепропетровск: Баланс Бизнес Букс, 2006. -416 с.
18. Дучинська Н. Дослщження економiчноï природи венчурного катталу / Н. Дучинська, М. Писарева // Шдприемництво, господарство i право. - 2006. - № 12. - С. 179-183.
19. Никконен А.И. Венчурный капитал - катализатор развития инновационной экономики / А.И. Никконен // Инициативы ХХ1 века. - 2010. - № 1. - С.1-5.
20. Онишко С.В., Паентко Т.В., Швабш К.1. Фшансове забезпечення шновацшно1' дiяльностi : [Навч. поабн.] / С.В.Онишко, Т.В.Паентко, К.1.Швабш - К.: КНТ, 2008. - 256с.
21. Шевченко О.М. Венчурний капiтал - основа мехашзму фiнансування нацiональних шновацшних процесiв / О.М. Шевченко // 1нновацшна економiка. Всеукрашський науково-виробничий журнал. - 2012. - № 4. - С.52-56.
22. Поручник А.М. Венчурний каттал: зарубiжний досвщ та проблеми становлення в Украш : [Моногр.] / А.М. Поручник, Л.Л. Антонюк. - К.: КНЕУ, 2000. - 172с.
23. Редша Н.1. Венчурний капiтал у ринковш економiцi: [Моногр.] / Н.1. Редша, Н.Ю. Пiкулiна
- Днiпропетровськ: ДДФА, 2005. - 124 с.
24. Валеев Э.Р. Диалектика взаимосвязи венчурного капитала и становления инновационной экономики / Э.Р. Валеев // Экономические науки. - 2011. - №3. (76). - С. 66-69.
25. Головшов О.М. Базовi функцп венчурного катталу в контексп розвитку шновацшно1' економiки / О.М. Головшов // Вюник Донецького нацюнального ушверситету економiки i торгiвлi iм. М. Туган-Барановського. - 2011. - №31. - С.90-98.
26. Продiус 1.П. Активiзацiя iнновацiйноï дiяльностi промислових пiдприемств на засадах венчурного швестування / 1.П. Продiус // Труды Одесского политехнического университета.
- Одеса: ОНПУ, 2009. - №2 (32). - С. 230-236.
27. Фабоцци Ф. Управление инвестициями / Ф. Фабоцци; [Пер. с англ. Серия «Универсальный учебник»]. - М.: ИНФРА-М, 2000. - №18. - 932 с.
Надано до редакцп 02.06.2015
Ковальова Олена Микола1'вна / Olena M. Kovalova
anazureaxis@yandex. ru
Посилання на статтю /Reference a Journal Article:
Теоретична концеnтуалiзацiя венчурного фтансування [Електронний ресурс] / О.М. Ковальова.// EKOHOMirn: реалп часу. Науковий журнал. — 2015. — № 4 (20). — С. 203-209. — Режим доступу до журн.: http://economics. opu. ua/files/archive/2015/n4. html
