CC BY
41
УДК 336.71
КОНЦЕПЩЯ 0БЛiKУ ЕЛЕКТРОННИХ ГРОШЕЙ У БАНКАХ
® 2014 МЕЛЬНИЧЕНКО О. В.
УДК 336.71
Мельниченко О. В. Концепщя облiку електронних грошей у банках
У статт'1 запропоновано виршення проблемы облку електронних грошей у банках, яка обумовлена необх/дшстю створення належно! системи контролю, джерел iнформацИ для здйснення економЫного анал'ву електронних грошей у банку. Викладена концеп^я облку електронних грошей мае також допомогти користувачам виявити сильн та слабш фiнансовi сторони банку, оцнити його лшдшсть i платоспроможтсть. У роботi проаналiзовано окремi положення М'жнародних стандарт'¡в ф'тансовоi звтностi, як розкривають сутшсть операцш з електронними грошима, та наведено комплексну бухгалтерську модель облку опера^й з електронними грошима в банках. Кпючов'1 слова: електронн грош'>, обл'ж, мiжнароднi стандарти, бухгалтерська модель Табл.: 2. Ббл.: 9.
Мельниченко Олександр BimcMitioBU4 - кандидат економ'мних наук, доцент, докторант, Житомирський державний технологiчний утверситет (вул. Черняховського, 103, Житомир, 10005, Украна) Email: amelnitschenko@yahoo.de
УДК 336.71
Мельниченко А. В. Концепция учета электронных денег в банках
В статье предложено решение проблемы учета электронных денег в банках, которая обусловлена необходимостью создания надлежащей системы контроля, источников информации для осуществления экономического анализа электронных денег в банках. Изложенная концепция учета электронных денег призвана также помочь пользователям выявить сильные и слабые финансовые стороны банка, оценить его ликвидность и платежеспособность. В работе проанализированы отдельные положения Международных стандартов финансовой отчетности, которые раскрывают сущность операций с электронными деньгами, и приведена комплексная бухгалтерская модель учета операций с электронными деньгами в банках.
Ключевые слова: электронные деньги, учет, международные стандарты, бухгалтерская модель Табл.: 2. Библ.: 9.
Мельниченко Александр Витальевич - кандидат экономических наук, доцент, докторант, Житомирский государственный технологический университет (ул. Черняховского, 103, Житомир, 10005, Украина)
Email: amelnitschenko@yahoo.de
UDC 336.71
Melnychenko O. V. Accounting Concept of Electronic Money in Banks
The article provides a solution to the problem of counting electronic money in the banks, which is due to the need to establish a proper monitoring system, data sources for the implementation of the economic analysis of electronic money in banks. The concept of counting electronic money is also intended to help users identify the strengths and weaknesses of the financial side of the bank, to assess its liquidity and solvency. In this paper we reviewed some of the provisions of the International Financial Reporting Standards, which reveal the essence of operations with electronic money, and provided the complex financial model of operations with electronic money in banks. Key words:electronic money, accounting, international standards, the accounting model Tabl.: 2. Bibl.: 9.
Melnychenko Oleksandr V. - Candidate of Sciences (Economics), Associate Professor, Candidate on Doctor Degree, Zhytomyr State Technological University (vul. Chernyakhovskogo, 103, Zhytomyr, 10005, Ukraine) Email: amelnitschenko@yahoo.de
Вступ. Досл^жуючи сутшсть електронних грошей, мехашзми та методи оргашзаци !х об1гу та оцшки дiяль-ност банк1в iз цим платгжним засобом, нами було виявле-но низку прогалин економiчного, правового, методолопч-ного й оргашзацшного характеру. Сьогодш залишаються ще не висвггленими окремi аспекти, зокрема, облшу електронних грошей. При тому, що облж операцш з грошовими коштами е основою для оргашзаци !х об1гу, контролю за дiяльнiстю будь-яко! установи та забезпечуе користувачiв необх^ною шформащею про фшансово-господарську дь яльшсть суб'екпв господарювання. Тому така прогалина потребуе якнайшвидшого усунення i виршення питання в^ображення в бухгалтерскому облжу операцш з електронними грошима, у тому чи^ i в банках.
Проблема, яку, ми вважаемо, необх^но сьогодш виршити, полягае у правильному в^ображенш операцш з електронними грошима в системi бухгалтерского облшу банив, як безпосередньо беруть участь у грошовому обь гу краши. При цьому виршувати названу проблему в рам-
ках наукового напрямку з облшу доцкьно на основi мiж-народних нормативних документ, зокрема, Грунтуючись на Мiжнародних стандартах фшансово! звггносп, якими, однак, не визначено чггких правил здшснення облжу елек-тронних грошей, наприклад, окремим стандартом.
Вивченкть у науковш л^ературь Сучасш науковщ придкяють увагу бухгалтерскому облшу у практичному сенй, вивчаючи та описуючи його мехашзми для вко-браження операцш за конкретними напрямами роботи тдприемств, установ i оргашзацш. Серед них доцкьно вкзначити Ф. Ф. Бутинця , С. Ф. Голова, Г. Г. Юрейцева, А. М. Кузьмшського, Н. М. Малюгу , М. С. Пушкаря тощо. Iншi автори наукових праць дослкжують питання бухгалтерского облшу та фшансово! звггност саме в банив-ських установах, зокрема, О. В. Васюренко, А. М. Герасимович, Л. М. Юндрацька, Г. П. Табачук та шшь Зовйм мало сучасних праць присвячено саме проблемi облшу електронних грошей, хоч цей плапжний зайб, впевнеш, потребуе сьогодш особливо! уваги з боку облшовц1в - науковщв та
практикiв, осккьки його впровадження i активне викорис-тання у повсякденному життi, на нашу думку, в^будеться найближчим часом. I практично зовйм не придкяеться уваги бухгалтерському облiку електронних грошей в банках, яи в^грають головну роль в 1х емiш й обiгу, зокрема, в Украшь
Метою ще1 статтi е надання пропозищй щодо ство-рення дшчо! системи бухгалтерського облiку в банках, яи використовують для розрахункiв електронш грошi, керую-чись економiчною сутшстю зазначеного платiжного засобу та вимогами й принципами, передбаченими мiжнародним правом, зокрема, Мгжнародними стандартами фшансово1 звиность
Предметом цього дослiдження е теоретико-методо-логiчнi пiдходи до правильного в^ображення в бухгалтерському облiку банкш операцiй з електронними грошима, що полягае в об'ективному висвiтленнi операцш з 1х емiсil, погашення, збер1гання та подальшого переказу.
Виклад основного матерiалу.
Облiк за мiжнародними стандартами
У Мiжнародному стандартi бухгалтерського облжу 7 «Звiт про рух грошових коштiв» (далi - МСФЗ 7) йдеться про те, що для фшансових установ грошовi кошти можуть розглядатись як продукщя. А до грошових коштш стандарт вiдносить гопвку в касi й депозити до запитання [4]. У вка-заному документ не передбачено, що шформащю у звiтi про рух грошових коштш сл^ показувати також i щодо ви-пуску, емiсil та погашення електронних грошей, хоча i за-значаеться, що такий зви надае змогу користувачевi шфор-маци проводи оцiнку фiнансового стану установи, у тому чи^ 11 лшв^носп й платоспроможностi.
З iншого боку, у МСФЗ 7 (п. 9) визначено, що грошовi потоки не включають змши статей, що становлять грошовi кошти та 1х еквшаленти. Звiдси, робота банку з саме ви-пуску електронних грошей та оргашзаци 1х обiгу не формуе його грошових потоив, оскiльки щ компоненти е части-ною управлшня грошовими коштами банку, а не частиною його операщйно1, швестищйно1 чи фшансово'1 дiяльностi. Таке твердження пов'язане в першу чергу з тим, що иль-исть коштiв у банку при випуску електронних грошей не змшюеться абсолютно: уа випущеш електроннi грошi вь дображаються на рахунках 1х забезпечення в банку. А зви про рух грошових коштш повинен в^ображати саме гро-шовi потоки i з подком 1х на вказанi види дiяльностi (п. 10 МСФЗ 7). При цьому, доходи (комюшш), отриманi з ко-ристувачш (власникiв) електронних грошей за 1х продаж, погашення, можна класифжувати як надходження вiд опе-ращйно1 дiяльностi банку i тому шформащю про них сл^ в^ображати у такому звiтi.
Разом з тим, оргашзащя випуску та обиу електронних грошей потребуе також й швестищй, у тому чи^ для органiзацiйно-технiчного забезпечення роботи з електронними грошима. До такого забезпечення, зокрема, можна взнести:
■ процесинг, що забезпечуе авторизащю, мониторинг, збiр, оброблення та збер1гання шформаци, а також надання оброблено! шформаци учасни-кам розрахункш i банку для проведення взаемо-розрахунив у системi електронних грошей за опе-рацiями з ними;
■ в^пов^но1 квалiфжащí персонал, що здатен ре-алiзувати та пiдтримувати дiяльнiсть банку у цiй галузi;
■ шфраструктуру, що включае в себе, зокрема, апа-ратнi та програмш засоби для приймання в оплату електронних грошей, 1х переказу, поповнення електронних гаманщв тощо.
Тому i в цьому сенсi шформащю про роботу з електронними грошима сл^ включати до звгту про рух грошових кошпв як грошовi потоки вiд швестицшно1 дiяльностi вiдповiдно до МСФЗ 7.
Вказаним стандартом також надаються приклади грошових потоив, що виникають в^ фшансово1 дiяль-ностi. Серед них, ^м iншого, зазначаються надходження грошових кошпв вiд випуску незабезпечених боргових зобов'язань (п. 17 «в» МСФЗ 7). Це св^чить, на нашу думку, що банкам-емиентам сл^ все ж в^ображати у такому звт iнформацiю про випущенi електроннi грош^ котрi згiдно з Директивою бвропейського Парламенту щодо започат-кування та здшснення дiяльностi установами - емиентами електронних грошей означають електронно, в тому чи^ магнетично, накопичену грошову вартють, яка представлена вимогою до емгтента, i яка тсля отримання коштiв ви-пускаеться з метою здшснення платгжних трансакцiй i при-ймаеться фiзичною чи юридичною особою, що не е емгтен-том [цих] електронних грошей [2]. Тобто електронш грошi як зобов'язання банку, який здшснив 1х випуск, не мають шд собою заставних зобов'язань i пiдкрiпленi лише сумлш-нiстю емiтента, суть яко1 полягае у св^омому зосередженнi залучених в^ користувачiв (власникiв) електронних грошей (коштш) на спещальних рахунках та не використання 1х для активних операцш та шшого розмiщення на власний розсуд як за коштами, залученими, наприклад, у вклади.
У роздш «Розкриття шшо1 шформаци» МСФЗ 7 йдеться також про кошти, яи утримуються суб'ектом гос-подарювання, але не доступнi для використання групою, до складу яко1 вш входить. Доступ користувачш до тако1 шформаци згiдно iз МСФЗ 7 дозволяе користувачам зро-зумiти фшансовий стан та лiквiднiсть банку.
Зважаючи на викладене, ми вважаемо, що у звт про рух грошових кошпв дощльно вказувати також шформащю про емгаю та використання електронних грошей, у тому чи^ випущеш й шшими банками, у тому чи^ й тими, що визнаш банкрутами, або лiквiдовуються за ршенням уповноважених органiв, або в яких призначена тимчасова адмшктращя, або яи зареестрованi в офшорних зонах. Така шформащя дозволить потенцiйним користувачам (власникам) електронних грошей приймати ршення щодо придбання 1х у банкiв.
У наших та шших дослiдженнях, у нормативних документах стосовно електронних грошей завжди йде мова про 1х забезпечення. Мiжнародний стандарт бухгалтерського облжу 37 «Забезпечення, умовш зобов'язання та умов-нi активи» (далi - МСБО 37) [3] роз'яснюе та тлумачить, крiм iншого, поняття забезпечення та зобов'язання. Так, забезпечення - це зобов'язання з невизначеним строком або сумою, а зобов'язання - кнуюче зобов'язання суб'екта господарювання, яке виникае в результат минулих подш i погашення якого, як очжуеться, призведе до вибуття ре-сурсш, що вткюють у собi економiчнi вигоди.
Отже, про забезпечення йдеться у випадку емiш електронних грошей i передачi 1х користувачевi. Пiд час розрахункш мгж власниками електронних грошей та про-давцем послуг, що уклав з учасником системи електронних грошей договiр щодо прийняття 1х в оплату за товари, ро-боти чи послуги, йдеться про умовне зобов'язання банку-емиента, яке виникае внасл^ок минулих подiй i iснування якого тдтвердиться пiсля того, як в^будуться чи не в^бу-дуться певш поди. До таких подiй можна взнести звернен-ня продавця до емггента з вимогою погашення прийнятих в^ покупця електронних грошей. За шших ршних умов такi подн можуть i не вiдбутися, осильки одного разу емiтованi електроннi грошi можуть обертатися мiж продавцями та покупцями гшотетично до нескiнченностi, осильки вони не зношуються, а припинити свш обгг можуть лише у випадку припинення дiяльностi емиента, системи електронних грошей в цкому та iнших випадках, що унеможливлюють пред'явлення до емiтента вимог щодо погашення електронних грошей. Про це також йдеться в п. 12 МСБО 37 [3], де зазначено, що у широкому розумшш ва забезпечення е умовними, осильки вони не визначеш за строками.
При цьому МСБО 37 розрiзняе забезпечення й умов-ш зобов'язання: забезпечення визнаються зобов'язаннями, якщо 1х можна достовiрно оцiнити, що в^пов^ае дiйсностi пiд час роботи банку з електронними грошима (сума емiсi¿ чггко вiдома, тому вiдомий розмiр зобов'язань), а умовнi зобов'язання визнаються такими, якщо в^сутня ймовiр-шсть вибуття ресурсiв, що втiлюють у собi економiчнi ви-годи. Останне твердження випливае iз принципiв роботи з електронними грошима: кошти, що е 1х забезпеченням, не можуть бути розмщеш емиентом для отримання еко-номiчних вигод, тому i 1х втрата (погашення електронних грошей) не призведе до втрати ресурйв, за якими мож-лива економiчна вигода. Крiм того, вказаним стандартом (п. 61 [3]) чггко визначено, що забезпечення сл1д викорис-товувати лише для тих випадкiв, для яких це забезпечення було створено.
Сучасний пiдхiд до облжу електронних грошей
Шдходити до облжу електронних грошей сл^ ви-важено та фундаментально, осккьки лише при продума-ному пiдходi можна досягти правильного вiдображення операцш з цим платiжним засобом, який е певною мiрою суперечливим з економiчноl точки зору. Ця суперечливкть полягае у тому, що електронш грошi мають рiзнi характеристики й розглядаються часто як протилежш категорн. Так, ранiше нами було визначено, що вони мають ознаки як готшкових, так i безгопвкових коштш [8]. Крiм того, нами у наших працях [7] було запропоновано у вгтчизня-них банках здшснювати облш коштш, що е забезпеченням електронних грошей на балансовому рахунку банку № 2622 iз кореспонденщею з рахунками, на яких облшовуються грошовi кошти в кай, програмно-технiчних комплексах са-мообслуговування, на поточних та шших рахунках банку, на яи зараховуються кошти, прийнят для придбання електронних грошей. За вказаним рахунком банку-емггенту необх^но вiдкрити окремий аналiтичний рахунок для облжу випущених електронних грошей за кожним видом електронного пристрою.
Для банкш же, яи приймають електроннi грошi, ви-пущенi iншими банками, використання рахунку 2622 не
буде доречним, осильки даний рахунок призначений для облжу коштгв, що входять до складу пасивгв банку (його зобов'язань як емгтента), а електронш грошг, емгтоваш ш-шими банками, cлiд вгдносити до грошових коштгв у cклaдi aктивiв установи. Отже, перше протирiччя полягае у iхнiй економiчнiй суп: з одного боку, як зобов'язань емггента, з гншого - як актив у складг грошових коштгв тих суб'ектгв господарювання, яи не е iх емгтентом. У цьому сенсг Мгнгс-терство фгнансгв Укра'ни прийняло ргшення щодо облжу операцгй пгдприемств та оргашзацш з електронними грошима [9]: до 1нструкцп про застосування Плану рахункгв бухгалтерского облжу [5] було внесено змгни щодо використання активного рахунку 33 Плану рахункш бухгалтерского облгку активгв, катталу, зобов'язань i господарських операцгй пгдприемств i оргашзацш. До перелгку субрахун-кгв вказаного рахунку уведено субрахунок 335 «Електронш грошг, номшоваш в нащональнш валютг», за яким вгдобра-жаються операцн з електронними грошима.
При цьому Нацгональним банком Укрaiни досг не приведено власнг нормативно-правовг акти у вгдповгдшсть до вимог часу та умов ведення бгзнесу гз використанням електронних грошей за участг банивсько' системи Укра'ни. Так, у нингшньому Планг рахункгв бухгалтерського облжу банкш можна передбачити аналоггчний окремий аналгтич-ний рахунок для вгдображення операцгй з електронними грошима, наприклад, у складг групи рахункгв 100 «Банкноти та монети». Або у складг групи рахункгв 150 «Кошти на ви-могу в гнших банках», осильки забезпечення електронних грошей все ж е вимогою до емггента (в УкраМ - банку) по-вернути готгвковг чи безготгвковг кошти при пред'явленнг електронних грошей.
Для концептуального виргшення проблеми вгдобра-ження в бухгалтерскому облгку укра'нських банив опе-рацгй з електронними грошима, на нашу думку, доцгльно створити окрему групу рахункш другого порядку в першо-му класг рахункгв, наприклад, за номером 17 «Електроннг грошг, емгтоваш гншими банками» гз активними та пасив-ними субрахунками, на яких би вгдображались операцп з емгсп електронних грошей, прийняття в оплату електронних грошей, випущених гншими банками, нарахування доходгв та витрат за операцгями з ними.
Для вгдображення сьогоднг операцгй з бухгалтерського облжу операцгй з електронними грошима в банках пропонуемо використовувати наступнг рахунки Плану рахункш бухгалтерського облгку банкш:
1001 - Банкноти та монети в касг банку;
1002 - Банкноти та монети в касг вгддглень банку;
1004 - Банкноти та монети в банкоматах;
1502 - Кошти банив у розрахунках;
2600 - Кошти на вимогу суб'ектгв господарювання;
2622 - Кошти в розрахунках фгзичних осгб;
2902 - Кредиторська заборговангсть за прийнятг пла-
тежг;
2924 - Транзитний рахунок за операцгями, здгйсне-ними з використанням платгжних карток.
Вгдображення операцгй з електронними грошима в банках в Укра'ш ми пропонуемо здгйснювати вгдповгдно до бухгалтерсько' моделг, наведено' в табл. 1.
Особливого тдходу до облгку операцгй з електронними грошима потребуватимуть активнг операц!' банкш,
Таблиця 1
Бухгалтерськ проведення за операцiями з електронними грошима в банках
№ з\п Операщя Дебет Кредит
1 2 3 4
1 lнiцiювання емiсií електронних грошей фiзичною особою:
готiвкою через касу 1001, 1002 2902
го^вкою за допомогою програмно-технiчного комплексу самообслугову-вання (ПТКС) 1004 2902
за допомогою системи дистанцмного банкiвського обслуговування (1нтернет-банкшг) 2620 2924
iз використанням плапжно! картки 2625 2924
2 Eмiсiя електронних грошей 2924, 2902 2622
3 Пред'явлення електронних грошей фiзичною особою до погашення:
для видачi готiвкою 2622 1001, 1002
для перерахування на поточний рахунок 2622 2620
для перерахування на картковий рахунок 2622 2625
для видачi через банкомат 2622 1004
4 Пред'явлення електронних грошей юридичною особою до погашення 2622 2600
5 Приймання електронних грошей, випущених цим банком, для подальшого переказу 2622 2902
6 Приймання електронних грошей, випущених шшим банком, для подаль-шого переказу 1502 2902
яи сьогоднi не розглядаються у науковш лiтературi, але й не спростовуеться можливiсть, наприклад, видачi банками кредитш електронними грошима. Звiсно, кредитування за допомогою такого платiжного засобу на сьогодш мож-ливе невеликими сумами в межах загальних лiмiтiв вико-ристання електронних грошей. Чи е у таких операщях сенс, доцкьшсть та потреба, на даному етат розвитку електронних грошей ми не ставили за мету з'ясувати, однак вважа-емо, що мехашзми роботи з електронними грошима, у тому чи^ й облшов^ слiд розробити та, у випадку виникнення потреби, використати. Сьогодш обмеження у використан-ш електронних грошей стосуються максимально! суми, що може збертатися на електронному гаманцi та використо-вуватись протягом певного перюду в часi, пов'язанi iз ш-формацiйною безпекою, зменшенням ризикш в^мивання (легалiзацil) коштш, одержаних злочинним шляхом або фь нансування тероризму тощо. З часом iнструменти уникнен-ня вказаних ризиив можуть стати шшими, тому i викорис-товувати обмеження до операцш з електронними грошима може выпасти. Крiм того, необх^шсть в ^ентифшаци осiб, що здшснюють фiнансовi операци, може також выпасти у зв'язку iз розвитком технологш в усiх сферах людського життя, тому питання контролю за уникненням злочинних операцш можуть перемютитись з економiчноl в техшчну чи технологiчну площину. Так, наприклад, сьогодш одним iз найефективнших методiв боротьби з тероризмом е в^-слiдковування та контроль за фшансовими операцiями сус-пiльства. При цьому яисть таких методiв не е досконалою, осккьки терористичнi акци вiдбуваються по всьому свгго-вi в рiзних масштабах. З часом таи методи можуть базу-ватись на, наприклад, загальносвгговому контролi за виго-товленням та перемiщенням збро'1 чи 11 компонентiв тощо.
Таким чином, будуть, на нашу думку, бкьше забезпечеш права та свободи людей у фшансових операцiях. При цьому електронш грошi як зручний та безпечний платгжний засiб до того часу зможуть набути належно'1 популярност та ще бкьшо! безпеки. Саме тодi й будуть необх^ш iнструменти роботи з вказаною формою коштш, у тому числi й шстру-менти бухгалтерського облiку.
Одним iз важливих фiнансових iнструментiв у су-часному бiзнесi е факторинг1, завдяки якому збкьшуеться товарообiг у краМ та забезпечуеться необхiдний рiвень дохiдностi уск учасникш цих правов^носин:
■ постачальникш, якi своечасно отримують кошти за поставленi товари для використання '1х для по-дальшого придбання чи виготовлення продукци;
■ покупцш, котрi мають можливiсть використову-вати вiдстроченi платежi для розрахункш з поста-чальниками фактично тсля реалiзацil товару та отримання в^ цього доходу;
■ фактори (банки чи факторинговi компани) - комь сiйний та процентний дохiд за фшансування опе-рацiй факторингу.
1 Факторинг - процес переуступки фактору неоплачених бор-гових вимог. Одна з основних банювських операцш, що передбачае придбання права вимоги на виконання зобов'язань у грошовш фор-мi за поставленi товари чи надаш послуги i прийняття на себе ризи-ку виконання таких вимог та прийом платежiв. Це фшансування шд вiдступлення права грошово! вимоги: одна сторона (фактор) передае або зобов'язуеться передати грошовi кошти в розпорядження дру-го! сторони (клента) за плату, а куент вiдступае або зобов'язуеться вiдступити факторовi свое право грошово! вимоги до третьо! особи (боржника). [1]
Операци факторингу, у тому чиси щодо '1х облiку, в тому числi i в банках, детально вивченi вченими. Ми про-понуемо у табл. 2 власну бухгалтерську модель проведення операцш факторингу банкiв та розрахунив пiд час '1х проведення за допомогою електронних грошей.
Одшею з умов надання банками послуг кредитуван-ня, факторингових, лiзингових та шших активних опера-цiй часто е в^криття клiентами рахункiв у цьому банку, на який зараховуються кошти клiенту за такими договорами, з яких списуеться на умовах договiрного списан-ня винагорода банку за здшснення операцiй тощо. Така практика зрозумiла з точки зору ведення банивського бiзнесу: ^м отримання прямих доходiв вiд вказаних та шших послуг банки мають можливкть, залучивши ^ен-та на комплексне обслуговування, отримувати додатковi вигоди у виглядi використання коштiв ^ента на залишку на такому рахунку, продажу йому шших супутшх банив-ських послуг, отримання доходiв за в^криття та ведення рахункiв тощо. Крiм того, ставши клiентами одного банку,
Висновки. У цш статт нами запропоновано виршен-ня проблеми облшу електронних грошей в банках, яка обу-мовлена необхiднiстю створення належно'1 системи контролю, джерел шформацп для здiйснення аналiзу. Система облшу електронних грошей покликана також допомогти користувачам виявити сильш та слаби фiнансовi сторони банку, оцшити його лiквiднiсть i платоспроможнiсть. У ро-ботi проаналiзовано окремi положення Мiжнародних стандартов фшансово'1 звиносп, якi, як ми вважаемо, розкри-вають сутнiсть операцiй з електронними грошима. Нами також вперше наведено комплексну бухгалтерську модель облiку операцiй з електронними грошима в банках в Укра'1-
юридичш та фiзичнi особи часто не прагнуть вiдкривати додатково рахунки в шших банках, зважаючи на необх^-нiсть додаткових фшансових затрат та браку часу. Зважаючи на викладене, операци, в тому чи^ й активнi, за допомогою електронних грошей зможуть, на нашу думку, виршити вказаний конфлшт штерейв завдяки тому, що Рентам не буде потреби здiйснювати супроводження рахунив у кожному з банив, де вш мае намiр отримати визначену одну послугу. З шшого боку, банки, що надава-тимуть можливкть клiентам обирати, здiйснювати операци традицшним способом чи за допомогою електронних грошей, матимуть конкурентш переваги та зможуть отримувати додатковий дох^ не в^ ведення поточних чи ш-ших рахунив клiентiв, а вiд операцiй з електронними гро-шима. Наведена вище бухгалтерська модель демонструе простоту в облшовому сена переходу вiд традицiйних розрахунив з використанням поточних рахунив пиентш до використання банками пiд час проведення активних операцш електронних грошей.
ш. ^м того, надано пропозици щодо вiдображення опера-цiй з цим платгжним засобом у фшансовш звiтностi банку вiдповiдно до Мiжнародних стандартов фшансово'1 звггнос-тi, зокрема, Мгжнародних стандартiв бухгалтерського облшу 7 «Звiт про рух грошових кошпв», 37 «Забезпечення, умовнi зобов'язання та умовш активи» та Концептуально'' основи фшансово'1 звiтностi [6]. Разом з тим, було запропоновано окремi шструменти для вiдображення у бухгалтерскому облiку банкш активних операцш, розрахунки за якими здшснюються електронними грошима як один з перспективних способiв '1х використання.
Таблиця 2
Облiк за операцiями факторингу iз використанням електронних грошей
№ з\п Операщя Дебет Кредит
1 2 3 4
1 Вщображення зобов'язання банку з надання йому кош^в клкнту 9129 9900
2 Приймання банком документ за факторинговими операцiями (наклады, рахунки-фактури тощо) 9800 9910
3 Eмiсiя електронних грошей та зарахування Т'х на електронний гаманець по-стачальника за договором факторингу 2030 2622
4 Сплата комiсiйноТ винагороди банку за здмснення розрахункiв за кожною операцi£ю поставки товару клi£нтом - постачальником товарiв на умовах вщстрочення платежу, який уклав договiр факторингу з банком 2622 6110
5 Оплата клкнтом комiсiйноТ винагороди банку за емiсiю електронних грошей 2622 6110
6 Оплата клкнтом комiсiйноТ винагороди банку за обслуговування дебггорськоТ' заборгованосп (з ПДВ) 2622 3739
7 Нарахування податку на додану варткть 3739 3622
8 Нарахування комiсiйних доходiв банку за адмiнiстрування дебiторськоТ' заборгованосп 3739 6111
9 Зменшення зобов'язань банку з надання клкнту коштiв 9900 9129
10 Оприбуткування повноТ' суми права вимоги, що придбане банком 9800 9910
Л1ТЕРАТУРА
1. Арбузов С. Г. Бангавсыка енциклопедiя / С. Г. Арбузов, Ю. В. Колобов, В. I. Мщенко, С. В. Науменкова. - К. : Центр на-укових дослужены НБУ; Знання, 2011. - 504 с.
2. Директива 2009/110/ЕС Европейсыкого Парламенту та Ради щодо започаткування та здмснення дiялыностi уста-новами - емггентами електронних грошей та пруденцшний нагляд за ними, що вносить змши до Директиви 2005/60/ЕС та 2006/48/еС та скасову£ Директиву 2000/46/ЕС [Електронний ресурс]. - Режим доступу : http://www.bank.gov.ua/doccatalog/ <^ситет?И=72391
3. Забезпечення, умовш зобов'язання та умовн активи. Мiжнародний стандарт бухгалтерсыкого облту 37 [Електронний ресурс]. - Режим доступу : http://www.minfin.gov.ua/file/ l¡nk/394632/file/IAS%2037%20%20(ed_2013)ua.pdf
4. Звiт про рух грошових коштiв. Мiжнародний стандарт бухгалтерсыкого облту 7 [Електронний ресурс]. - Режим доступу : http://www.minfin.gov.ua/file/link/394611/file/IAS%2007%20 (ed_20131ua.pdf
5. 1нструщя про застосування Плану рахунгав бухгалтерсыкого облiку активiв, капiталу, зобов'язаны i господарсыких операцш пiдпри£мств i органiзацiй, затверджена наказом Мн нiстерства фiнансiв УкраТни вщ 30.11.1999 р. [Електронний ресурс]. - Режим доступу : http://zakon4.rada.gov.ua/laws/show/ И0893-99
6. Концептуалына основа фшансовоТ звiтностi [Електронний ресурс]. - Режим доступу : http://www.minfin.gov.ua/file/ ^[</332198^^11^
7. Мелыниченко О. Аудит електронних грошей в банках УкраТни // Вiсник НБУ. - 2013. - № 3. - С. 41 - 45.
8. Мелыниченко О. В. Теоретичш засади електронних грошей // Бiзнес 1нформ. - 2013. - № 8. - С. 284 - 290.
9. Про затвердження Змш до деяких нормативно-правових атв МУстерства фiнансiв УкраТни з бухгалтерсыкого облту. Наказ Мастерства фiнансiв УкраТни вiд 27.06.2013 № 627, заре£стрований в МУстерста юстицГТ УкраТни 25 липня 2013 р. за № 1242/23774 [Електронний ресурс]. - Режим доступу : http://zakon4.rada.gov.ua/laws/show/z1242-13
REFERENCES
Arbuzov, S. H., Kolobov, Yu. V., and Mishchenko, V. I. Bankivska entsyklopediia [Banking Encyclopedia]. Kyiv: Tsentr naukovykh doslidzhen NBU; Znannia, 2011.
"Dyrektyva 2009/110/IES lEvropeiskoho Parlamentu ta Rady shchodo zapochatkuvannia ta zdiisnennia diialnosti ustanovamy - emitentamy elektronnykh hroshei ta prudentsiinyi nahliad za nymy, shcho vnosyt zminy do Dyrektyvy 2005/60/ES ta 2006/48/ ES ta skasovuie Dyrektyvu 2000/46/ES" [2009/110/YES Directive of the European Parliament and of the Council on the taking-up and pursuit of the business establishments - electronic money and prudential supervision, amending Directive 2005/60/EC and 2006/48/EC and repealing Directive 2000/46/EC]. http://www. bank.gov.ua/doccatalog/document?id=72391
"Kontseptualna osnova finansovoi zvitnosti" [Financial reporting framework]. http://www.minfin.gov.ua/file/link/332198/ file/buh.pdf
[Legal Act of Ukraine] (1999). http://zakon4.rada.gov.ua/ laws/show/z0893-99
[Legal Act of Ukraine] (2013). http://zakon4.rada.gov.ua/ laws/show/z1242-1
Melnychenko, O. "Audyt elektronnykh hroshei v bankakh Ukrainy" [Audit of electronic money in banks of Ukraine]. Visnyk NBU, no. 3 (2013): 41-45.
Melnychenko, O. V. "Teoretychni zasady elektronnykh hroshei" [The theoretical basis of electronic money]. Biznes Inform, no. 8 (2013): 284-290.
"Zabezpechennia, umovni zobov'iazannia ta umovni aktyvy. Mizhnarodnyi standart bukhhalterskoho obliku 37" [Provisions, Contingent Liabilities and Contingent Assets. International Accounting Standard 37]. http://www.minfin.gov.ua/file/ link/394632/file/IAS%2037%20%20(ed_2013)ua.pdf
"Zvit pro rukh hroshovykh koshtiv. Mizhnarodnyi standart bukhhalterskoho obliku 7" [Statement of Cash Flows. International Accounting Standard 7]. http://www.minfin.gov.ua/file/link/394611 /file/IAS%2007%20(ed_2013)ua.pdf
