CC BY
44
УДК 32:001.891.3(075.8)
О. В. Воронянський, кандидат iсторичних наук, доцент
КОНЦЕПТ НАЦЮНАЛЬНОГО СУВЕРЕН1ТЕТУ ЯК ПРИНЦИП РЕАЛ1ЗАЦП ПОЛ1ТИЧНИХ ПРАВ НАЦП
Проаналiзовано полтичний змшт категори «нащоналъний суверештет» з точки зору теори полтичних систем. Розглянуто проблему суб 'eктностi та сфери реал зацп нацюналъного суверентету. Визначено, що полтичш характеристики щеЧ ка-тегорп належать до сфери не тыъки мiжнародних вiдносин, а значною мiрою детер-мтоваш динамжою вiдносин суб 'ектiв влади в данш полтичнш системi.
Ключовi слова: нацюналъний суверештет, нащя, ресурси влади, права громадян.
Актуальтсть проблеми. Процес розбудови сучасно1 Украшсько1 держа-ви, котра з самого початку свого виникнення позищонуе себе як держава нащональна, вимагае всебiчних дослщжень проблематики нащонального суверенитету як щдвального елемента державотворення. Проблема нащонального суверенитету давно е предметом пильно! уваги полгтолоов, сощолопв, юриспв, фiлософiв. Основш методолопчш принципи И вивчення визначили дослщження таких класиюв полгтико-правово! думки, як Ж.-Ж. Руссо, Ф. Пзо, Ж. де Местр, Ж. Маргтен, К. Шмiтт. Розроблення теори нащонального суве-ренiтету сприяли дослщження М. Вебера, Т. Веблена, Р. Даля, К. Дойча, М. Дюверже, К. Кребша, Л. Оппенгеймера, Т. Парсонса, Р. Хааса. У сучаснш украшськш науковш лiтературi ця проблематика шдшмалася у працях В. Гапотя, В. Кременя, М. Розумного, Н. Палiенка, Ю. Тарана, А. Ященка та iн.
Анал1з останн1х джерел та публжацш свщчить про те, що природу нащонального суверештету в^чизняш дослiдники розглядають переважно в контексп мiжнацiональних вщносин [1—3]. Проблема ж реашзаци основно! характеристики наци як сукупносп полiтично суб'ектних громадян, що здш-снюють колективнi нащональш iнтереси через механiзм власно! полгтично! оргашзацп - нащонально1 держави, виводиться за рамки дослщжень. Зазна-чимо, що класична захщна полiтична наука використовуе категори нащональ-ного i державного суверенiтету як синонiми [4]. У вгтчизнянш же науцi на-цiональний суверенiтет розглядаеться бiльш вузько, зводячись в основному до права наци на самовизначення [5, с. 186; 6, с. 82]. До того ж саму нац1ю украшсью политологи традицiйно розглядають як щлюний суб'ект полгтично1 дiяльностi, в и складi не дослiджуеться наявнiсть протиборчих соцiальних груп з антагонiстичними штересами [1; 7].
У результатi категорiя нацiонального суверенiтету в укра1нському пол^ тологiчному дискурсi подаеться скорiше як щеальна модель, нiж як реальний елемент полгтичних вщносин.
© Воронянський О. В., 2011 255
Метою стати е розгляд категорп нащонального суверенитету як внутрш-ньо! характеристики политично! системи суспiльства. Для цього необхщно, по-перше, визначити полгтичний змiст поняття «нащя»; по-друге, уточнити суб'ектшсть нацiонального суверенiтету i мехашзм його реал1зац11.
Виклад основного матершлу. У захщнш полiтичнiй думцi домшуе розгляд наци насамперед як политично! категорп, в той час як укра1нсью вченi й дом використовують прийнятий в радянськiй наущ етнiцистський пiдхiд. Однак, незважаючи на вщмшност у поглядах на порядок формування нащ-ональних спiльнот (як бюлопчних або як культурно--юторичних), практично всi дослщники головною особливiстю наци вважають 11 полiтичну (державну) суб'ектнiсть [5; 8—11].
Отже, базовою полiтичною характеристикою наци е те, що саме члени наци е полiтично суб'ектними громадянами держави, володжгаи колективним монопольним правом на використання 11 механiзму. Класичним прикладом цього тдходу можна вважати визначення К. Дойча: «Нащя - це народ, який володое державою» [12, с. 330]. Таким чином, нащя визначаеться як основний державотворчий елемент, джерело державно1 влади i носш державного сувере-нiтету. Звщси взаемопов'язашсть категорiй суверенiтету держави i суверенитету наци - нацiональний суверенитет реалiзуеться за допомогою державного.
У той же час зводити щ поняття воедино було б спрощенням. До необхщ-ностi вщокремлювати суверенитет держави як владного механiзму вщ суве-ренiтету носiя державно1 влади дшшов ще Гуго Гроцiй [13]. У випадку з на-щею як колективним носiем суверенiтету це положения ускладнюеться проблематикою едносп политично!' волi та iнтересiв у iндивiдiв i соцiальних груп, з яких вона складаеться. У дшсносп конкретнi вщносини панування-пщко-рення (у тому чи^ суверенiтет як один iз елементiв цих вщносин) форму-ються розстановкою сил i стввщношенням ресурсiв влади, як! реально скла-даються у даному суспiльствi. Це е одним з основних положень теори пол^ тичних систем. З наведеного випливае, що нащональний суверенитет не е категорiею з незмшними характеристиками, вiн складаеться i еволющонуе внаслiдок повсякденно1 дiяльностi суб'ектiв полгшчно1 влади.
Сучасна наукова думка давно прийняла той факт, що сама необхщшсть державно1 оргашзацп актуалiзуеться наявшстю в суспiльствi антагонiстичних суперечностей, при яких сощальна стабiльнiсть може тдтримуватися тiльки за допомогою системного насильства. В основi цих суперечностей зодно з класичною теорiею полiтичних систем лежить конкурентна боротьба за розпорядження доступними для даного суспiльства ресурсами i цiнностями [14]. Держава як основний мехашзм контролю над 1х розподшом е об'ектом впливу з боку тих угруповань i сощальних груп, як! володгють достатньою концентращею ресурсiв для впливу на ухвалення державних рiшень.
Таким чином, процес реалiзащ! национального суверенiтету мае конкурент-ний характер боротьби в самому сустльстш за вплив на ухвалення державних
ршень i в кшцевому резyльтaтi - боротьби зa держaвнy влaдy. Це ознaчae зa-лежнiсть кaтегорiï «нaцiонaльний суверенитет» вiд розподiлy ресyрсiв влaди в сyспiльствi, a тaкож передбaчae диференцiювaння реaльниx сyб'eктiв пол^ тично! влaди yсерединi нaцiï (фрaкцiй нaцiонaльноï елiти, включaючи угрупо-вaння контрелiт). Полiтичнi елiти, просyвaючи сво1 специфiчнi iнтереси через полiтичнy систему, нaмaгaються нaдaти ш xaрaктерy зaгaльнонaцiонaльниx, для того щоб у боротьбi з конкуруючими yгрyповaннями зaрyчитися щдтримкою бiльшостi aбо xочa б чaстини нaцiï. Дiйшовши держaвноï влaди, прaвляче угру-повaння використовye сyверенiтет нaцiонaльноï держaви для зaдоволення влaсниx iнтересiв, когрi дaлеко не зaвжди i не в усьому збiгaються з iнтересaми як нaцiï, тaк i держaви. При цьому гaсло нaцiонaльного сyверенiтетy викорис-товyeться цим yгрyповaнням як зaсiб мобiлiзaцiï у свох^ iнтересax ресyрсiв громaдян тa переконaння ïx у тому, що здойснюганий ним порядок розподiлy ресyрсiв у сусшльстга вiдповiдae iнтересaм yсix члешв нaцiï.
Зрозyмiло, що вiдчyженa вщ сyспiльствa i зосередженa в рyкax прaвлячоï елiти (котрa позицiонye себе як нaцiонaльнa) верxовнa влaдa m якою мiрою не може бути вщнесета до кaтегорiï «тащотальний суверештет», оскшьки остaннiй e невiдчyжyвaною xaрaктеристикою всieï нaцiï в цiломy. Для реaль-ного зaбезпечення нaцiонaльного суверенитету необxiдним e створення рiвно-ст умов доступу до центрiв yxвaлення i виконaння рiшень, що у рaмкax ме-xaнiзмy держaви неможливо зa визнaченням. Меxaнiзми полiтичноï yчaстi формуються в рaмкax не держйви, a громaдянського сyспiльствa, спрaвляючи вплив рiзниx соцiaльниx груп нa держaвy. Звiдси як iнститyцiйнi меxaнiзми реaлiзaцiï нaцiонaльного сyверенiтетy необxiдно розглядaти вс полiтичнi оргaнiзaцiï тa рyxи дaноï нaцiï, a тaкож yгрyповaння, чия дiяльнiсть мae по-лiтичний xaрaктер. Проте жоден з полiтичниx шститупв сyспiльствa не мae прaвa монополiзyвaти процес реaлiзaцiï нaцiонaльного сyверенiтетy, оскшьки остaннiй e невiдчyжyвaною xaрaктеристикою всieï нaцiï в цiломy, a не окремю ïï чaстин (нaвiть тaкиx, як бiльшiсть нaселення, полiтичнi елти чи персогаль-ний склaд вищю оргaнiв держaвноï влaди).
Можливiсть реaлiзaцiï сyверенниx прaв кожного членa тщ! зaлежить вiд ступеня його впливу та yxвaлення держaвниx рiшень, як визнaчaють порядок доступу до ресурмв i цiнностей для членiв дaного сyспiльствa. З метою зa-безпечення тaкого впливу нaцiонaльнa держaвa повинта визнaчити прaвовi норми тa шституцшний меxaнiзм реaлiзaцiï полiтичниx прaв свох^ громaдян. Урaxовyючи, що реaльне здшснення полiтичниx прaв неможливе без зaбез-печення громaдян ресyрсaми влaди, громaдянськi прaвa повиннi бути пiд-кршлеш всiмa видaми тaкиx ресyрсiв. Тобто, прaвa громaдян мaють включa-ти ïx прерогативи не тiльки в полгшчнш, a й в економiчнiй, iнформaцiйнiй, кyльтyрнiй тa дyxовнiй сферax життя дaного сyспiльствa.
Звiдси випливae, що метою iнститyцiйно-прaвового зaxистy тащоталь-ного сyверенiтетy e, з одного боку, зaкрiплення тaкого порядку розподiлy
ресурмв у суспшьстш, який забезпечував би рiвноправний доступ до державное' влади для всiх членiв наци, а з другого - захист монопольного права дано1 наци на доступ до управлшня власною нащональною державою i полiтичний контроль певно1 територп, яку ця держава охоплюе своею владою. Останне передбачае не тшьки вiдсiкання вiд безпосереднього доступу до цен^в ухвалення державних ршень «позанащональних» елементiв (частини населения, що не входить до складу наци, транснащональних корпорацш, надна-щональних суб'ектiв влади, iнших держав), а й недопущення узурпацп дер-жавно1 влади будь-якою частиною наци.
Таким чином, сам концепт нащонального суверенитету передбачае наяв-нiсть двох груп суперечностей:
- мiж орiентацiею на домшування громадських i державних штеремв над iнтересами особистостi та потребою забезпечення iндивiдуальних прав i свобод кожного члена наци;
- мiж принципом демократизму та потребою забезпечення пашвного полгтичного статусу державотворчо1 наци, що передбачае як полгтичну, так i економiчну та духовну неповноправшсть населення, що не входить до складу наци.
Ц суперечносп характернi для всiх полiтичних систем, де юнуе нащо-нальний тип держави, оскшьки 1'х джерелом е сам принцип побудови нащо-нально1 держави як полгтичнох оргашзацп окремо1 закрито1 спiльноти. Без !х юнування нацiональний суверенiтет як полiтико-правова категорiя не мав би актуальностi, оскшьки сустльство без такого роду суперечностей не потребуе владного врегулювання вщносин, як! виникають у !х результата Конкретний змiст нацiонального суверенiтету визначаеться змютом економiчних, полгтич-них, правових та культурних вщносин, якi виникають з приводу реалiзацil iнтересiв громадянина, наци та держави в рамках даного сусшльства та його юторично сформовано1 полгтично1 системи, а також у сферi мiжнародних вщносин.
Висновки. Правове оформлення нащонального суверенитету являе собою процес лептимацп саме нащональних iнтересiв, реалiзацil громадянських прав як монополп дано1 наци на полгтичну владу на данiй територп, народо-владдя для дано1 конкретно1 наци, забезпечення незалежност та стабшьно-ст державно1 влади i територiальноl цМсносп дано1 нащонально1 держави.
З цього випливають як мжмум три висновки щодо полiтичних характеристик нащонального суверенитету. По-перше, сферою i мехашзмом його здiйснення е не тшьки держава, а й вся полгтична система даного сусшльства. По-друге, суб'ектами нащонального суверенитету е: громадянин як полгтично суб'ектний член наци, нацiя як спiльнота полiтично повноправних громадян i нацiональна держава як мехашзм вираження полгтичнох волi громадян-чле-тв наци. По-трете, реальне наповнення змюту категори «нащональний суверенитет» вщображае ступiнь участi основно1 маси члешв наци у здiйсненнi
политично! влади через pi3Hi форми демократ. Вщображенням нащонально-го суверенитету, його результатом е CTyniHb здшснення iндивiдуальних i гру-пових прав члешв наци - не тшьки полiтичних i культурних, а й економiчних. Отже, базову фyнкцiю нащонального сyверенiтетy можна визначити як ре-альне забезпечення всього комплексу прав i свобод спiльноти громадян на-цюнально! держави - наци як колективного суверена.
Л1ТЕРАТУРА
1. Гапотш В. Д. Теоретичнi та практичт аспекти сyверенiтетy народу, наци та держави : дис. ... канд. юрид. наук : 12.00.01 / Нац. ун-т внутр. справ / В. Д. Гапотш. -Х., 2005- 17 с.
2. Кравченко В. В. Конституцшне право Укра!ни : навч. поаб. - Вид. 3-те, виправ. та допов. - К. : Атка, 2004 - 512 с.
3. Таран Ю. Нащональт держави в сучасному свiтi Електронний ресурс. - Режим доступу: {http://dialogs. org. ua/project_ua_full. php?m_id=1055}
4. Каменка Ю. Полiтичний нацiоналiзм: еволюцiя ще! / Ю. Каменка // Нацiоналiзм: Теори наци та нацiоналiзмy вiд Йогана Фiхте до Ернеста Гелнера : антологш ; упо-ряд. О. Проценко, В. Шсовий. - К. : Смолоскип, 2006. - С. 89-103.
5. Полгтологш : пiдрyч. для студ. вищ. навч. закл. / В. Г. Кремень, В. П. Андрущенко, В. Г. Воронкова та ш. - К. : Альтерпрес, 2002. - 612 с.
6. Нацюнальний суверенитет та нацiональне самовизначення: питання теори та укра-!нський досвщ // Колiсник, В. П. Нацюнально-етшчш вiдносини в Украiнi: теоре-тичш засади та конститyцiйно-правовi аспекти. - Х., 2003. - С. 53-87.
7. Троян I. Державний суверенитет як полiтологiчна категорш: сyтнiсть, характеристики, особливост трансформаци / I. Троян // Украшська нацiональна щея: реали та перспективи розвитку : зб. наук. праць. Вип. 22 / НАН Укра!ни, 1н-т народо-знавства, 1н-т укра!нознавства iм. I. Крип'якевича, Нац. ун-т «Л^в1вська полгтех-нiка» ; редкол. : Я. 1саевич (гол.) та 1н. - Львiв : Вид-во Нац. ун-ту «Львшська по-лiтехнiка», 2010. - 162 с. - С. 130-136.
8. Кон Г. Захщний i схщний нацiоналiзм / Г. Кон // Нацiоналiзм: Теорii нацii та на-цiоналiзмy вiд Йогана Фiхте до Ернеста Гелнера : антологш ; упоряд. О. Проценко,
B. Шсовий. - К. : Смолоскип, 2006. - С. 479-482.
9. Тишков В. А. О нации и национализме // Свободная мысль. - 1996. - № 3. -
C. 31-37.
10. Шнаппер Д. Стльнота громадян. Про модерну концепщю наци / Д. Шнаппер : пер. з франц. Р. В. Мардера. - Х. : Фолю, 2007. - 223 с.
11. Ян Э. Государственное и этническое понимание нации: противоречия и сходство / Э. Ян // Полис. - 2000. - № 1. - С. 114-122.
12. Дойч К. Народи, нащя та комушкащя / К. Дойч // Нацiоналiзм: теорй наци та на-цiоналiзмy ввд Йогана Фiхте до Ернеста Гелнера : антологш ; упоряд. О. Проценко, В. Шсовий. - К. : Смолоскип, 2006. - С. 327-334.
13. Гроций Гуго. О праве войны и мира / Гуго Гроций - М. : Фаэтон, 1994 - С. 296.
14. Истон Д. Категории системного анализа политики / Д. Истон // Политология : хрестоматия. - М. : Гардарики, 2000. - 468 с.
КОНЦЕПТ НАЦИОНАЛЬНОГО СУВЕРЕНИТЕТА КАК ПРИНЦИП РЕАЛИЗАЦИИ ПОЛИТИЧЕСКИХ ПРАВ НАЦИИ
Воронянский А. В.
Проанализировано политическое содержание категории «национальный суверенитет» с точки зрения теории политических систем. Рассмотрена проблема субъектности и сферы реализации национального суверенитета. Определено, что политические характеристики этой категории не только относятся к сфере международных отношений, но и в значительной степени детерминированы динамикой отношений субъектов власти в данной политической системе.
Ключевые слова: национальный суверенитет, нация, ресурсы власти, права граждан.
CONCEPT OF NATIONAL SOVEREIGNTY AS A PRINCIPLE OF IMPLEMENTING THE POLITICAL RIGHTS OF THE NATION
Voronyansky O. V.
The analysis of the political content of the category of "national sovereignty" from the standpoint of the theory of political systems. We consider the problem of subjectivity and scope of the implementation of national sovereignty. Determined that the political characteristics of this category are not only to the sphere of international relations, and largely deterministic dynamics ofpower relations of actors in the political system.
Keywords: national sovereignty, nation, power resources, the rights of citizens.
