CC BY
686КОНТРОЛЬ І ОЦІНЮВАННЯ НАВЧАЛЬНИХ ДОСЯГНЕНЬ СТУДЕНТІВ В УМОВАХ МОДУЛЬНО-
РЕЙТИНГОВОЇ СИСТЕМИ НАВЧАННЯ
Полторацька В.В., Каданер О.В.
Харківський національний педагогічний університет імені Г.С. Сковороди Національна юридична академія У країни імені Я.Мудрого
Анотація. У статті розкрито теоретичні питання педагогічного контролю у вищій школі, здійснено порівняльний аналіз традиційної та модульно-рейтингової системи контролю і оцінювання навчальних досягнень студентів узагальнено результати діагностики ставлення студентів до форм і методів педагогічного контролю. Система усуває упереджений підхід до оцінювання знань студентів Вона є ефективним засобом заохочення до навчально-пізнавальної діяльності і підвищує відповідальність студентаза результати навчання.
Ключові слова: система, рейтинг, навчання, модуль, студент; оцінка
Аннотация. Полторацкая В.В., Каданер О.В. Контроль и оценивание учебных достижений студентов в условиях модульно-рейтинговой системы обучения. В статье раскрываются теоретические вопросы педагогического контроля в высшей школе, осуществляется сравнительный анализ традиционной и модульнорейтинговой системы контроля и оценивания учебных достижений студентов обобщаются результаты диагностики отношения студентов к методам и формам педагогического контроля Система устраняет предубежденный подход к оцениванию знаний студентов Она является эффективным средством поощрения к учебно-познавательной деятельности и повышает ответственность студента за результаты обучения.
Ключевые слова: система, рейтинг, обучение, модуль, студент, оценка.
Annotation. Poltoratskaya V.V., Kadaner O.V. Monitoring and estimation of educational reachings of students in conditions of a modular rating system of learning. This article is devoted to some theoretical problems of pedagogical control in higher educational establishments. Comparative analysis of traditional and module system of control and evaluation of educational progress of students are realized, the attitude of students to the forms and methods of pedagogical control is summarized. The system liquidates the preconvinced approach to an estimation of knowledge of students. It is an effective means of encouragement to educational cognitive activity and increases the responsibility of the student for outcomes of learning.
Keywords: system, rating, learning, module, student, assessment.
Вступ.
Педагогічна освіта України зазнала суттєвих соціально-політичних й економічних змін, в освіті спостерігається орієнтація на особистісно-професійний розвиток майбутніх фахівців, що характеризує освіту найбільш розвинених країн світу. В освітній системі спостерігається поступовий перехід від авторитарного стилю до раціоналізму й активності, від сприйняття навчання як уміння запам’ятовувати матеріал до трактування процесу пізнання як засобу відкриття нового.
Важливою складовою навчальної діяльності була і залишається система контролю і оцінювання, діагностика навчальних досягнень студентів Формальні, спрощені методи діагностики знань змінюються інтенсивними комплексними системами, які водночас забезпечують й об'єктивність оцінювання навчальних досягнень сту дентіц і їх мотивацію до плідної роботи упродовж усього періоду навчання. Традиційна система контролю недостатньо враховує індивідуально-психологічні особливості студентів не відповідає сучасним вимогам, не задовольняє потреб систематичного діагностування успішності студентів Актуальність проблеми й обумовила вибір теми дослідження: «Контроль і оцінювання навчальних досягнень студентів).
Обрана тема дослідження у різні часи привертала увагу багатьох вчених: педагогів та психологів Так, питання щодо контролю і оцінювання навчальних досягнень студентів розглядається в працях таких вчених, як А.М. Алексюк, Ш.О. Амонашвілі, С.С. Вітвицька, В.В. Давидов, А.І. Зільберштейн, В.І. Євдокимов, С.Л
Рубінштейн, Н.І. Сорокін, Н.Ф. Тализіна та інших.
Робота виконана за планом НДР Харківського національного педагогічного університету імені Г.С. Сковороди Мета, завдання роботи.
Мета дослідження - розкрити теоретичні питання педагогічного контролю у вищій школі, здійснити порівняльний аналіз традиційної та модульно-рейтингової системи контролю і оцінювання навчальних досягнень студентів
Завдання дослідження:
1. На основі аналізу наукових джерел з теми дослідження розкрити сутність, функції, принципи, види, форми і методи контролю і оцінювання навчальних досягнень студентів виявити критерії і показники успішності студентів та їх фахової підготовки.
2. Розкрити сутність та особливості модульно-рейтингової системи контролю навчальних досягнень студентів
3. Виявити ставлення сту дентів до педагогічного контролю.
Результати дослідження.
Аналіз та узагальнення теоретичних питань з проблеми контролю і оцінки навчальних досягнень студентів показав, що контроль як дидактичний засіб управління навчанням спрямований на забезпечення ефективності формування знань, умінь і навичок, використання їх на практиці, стимулювання навчальної діяльності студентів формування у них прагнення до самоосвіти. Г оловною метою контролю є визначення якості засвоєння студентами
© Полторацька В.В., Каданер О.В., 2009
навчального матеріалу, ступеня відповідності умінь і навичок цілям і завданням навчального предмета. У процесі навчання він дає змогу виявити готовність студентів до сприймання, усвідомлення і засвоєння нових знань; отримати інформацію про характер самостійної роботи у процесі навчання; визначити ефективність організаційних форм, методів і засобів навчання; з’ясувати ступінь правильності, обсягу, глибини засвоєння студентами знань, умінь і навичок. Контроль виконує такі функції: навчальну, стимулювальну, виховну, розвивальну, коригувальну, прогностичну, контрольну, діагностичну та методичну.
Відповідно до місця у навчально-пізнавальній діяльності студентів виокремлюють міжсесійний і підсумковий контроль. Міжсесійний контроль полягає у контролюванні навчального процесу в період між сесіями. Йдеться про попередню, поточну і тематичну перевірку. Підсумковий контроль має на меті перевірку рівня засвоєння знань, умінь і навичок студентів за тривалий період навчання — семестр, рік, на час завершення курсу навчання і спрямований на виявлення системи і структури знань студентів Виокремлюють семестровий підсумковий контроль і державну атестацію.
Найпоширенішими традиційними методами контролю є: усний контроль, письмовий, тестовий, графічний, програмований контроль, практична перевірка, а також методи самоконтролю і самооцінки. Під час навчальних занять у вищому навчальному закладі використовуютьтакі форми контролю: екзамени, заліки, колоквіуми усне опитування письмові контрольні роботи, тести, захист курсових та дипломних робіт, звіт про результати практики [1,177-180].
Альтернативою традиційній системі навчання і оцінювання успішності студентів стала модульно-рейтингова Рейтингова система оцінювання знань, умінь і навичок студентів основана на таких принципах: кожна навчальна дисципліна і робота студента з її опанування оцінюється у залікових одиницях, сумою яких визначається рейтинг; обов'язково ведеться облік поточної роботи студента який відображається у підсумковій оцінці (у залікових одиницях); враховуються особливості викладання різних предметів (складність, значення дисципліни в навчальному плані), тобто коефіцієнт складності (значущості); наявність різних видів контролю (вихідний, поточний проміжний, підсумковий); навчальний рейтинг студентаза семестр або рік визначається як середньоарифметичний від рейтингу з кожної навчальної дисципліни.
Для втілення рейтингової системи оцінювання знань студентів важливі певні умови: готовність викладачів і студентів до її сприйняття; належне організаційно методичне забезпечення, зокрема обов'язкова самостійна робота студентів впровадження модульного навчання і контролю; налагодження обліку роботи у формі спеціальних таблиць; застосування письмової перевірки знань тощо. Рейтингова система оцінювання знань передусім активізує самостійну роботу студента робить її ритмічною і систематичною протягом семестру; краще мотивується навчально-пізнавальна діяльність, підвищується роль стимулювання самостійності, ініціативи, відповідальності, творчості у навчально-пізнавальній діяльності; підвищується об'єктивність оцінювання, майже цілковите унезалежнення від вдалої чи невдалої відповіді на заліку чи іспиті; значно зменшується психологічне навантаження під час іспиту. Крім того, вона дає змогу викладачеві здійснювати індивідуалізацію навчання та диференційований підхід до студентів сприяє раціональному вибудовуванню студентом навчання протягом семестру, особливо під час заліково-екзаменаційних сесій [5, 148-150].
У сучасній педагогіці вищої школи спостерігаються різні підходи до визначення критеріїв оцінювання результатів пізнавальної діяльності студентів Так, А. Бойко пропонує за об’єкт оцінювання брати структурні компоненти навчальної діяльності, а саме: змістовий компонент, операційно-організаційний компонент та емоційно-мотиваційний компонент: Саме ці характеристики можуть бути взяті за основу визначення рівня навчальних досягнень, загальних критеріїв їх оцінювання та відповідних оцінок (у балах). Критеріями оцінювання можуть бути також: характер засвоєння вже відомого знання, якість виявленого студентом знання, логіка мислення, аргументація, послідовність і самостійність викладу, культура мовлення, ступінь оволодіння вже відомими способами діяльності, уміннями і навичками застосування засвоєних знань на практиці, оволодіння досвідом творчої діяльності, якість виконання роботи (А. Алексюк). Успіхи навчально-пізнавальної діяльності студентів характеризуються кількісними та якісними показниками, що виражаються і фіксуються оцінкою Оцінювання навчальних досягнень студентів має здійснюватися за такими принципами: плановості,
систематичності й системності, об'єктивності, відкритості й прозорості, економічності, тематичності, урахування індивідуальних можливостей сту дентів диференційованої оцінки успішності навчання сту дентів принцип єдності вимог.
Важливими умовами ефективності контролю і дієвості оцінки є чітка визначеність, об'єктивність і коректність норми, якою задаються умови успішності навчальної роботи та її очікувані результати Вона має бути доступною, вільно вимірюваною і органічно застосовуваною Задана норма не має бути ні завищеною, ні заниженою. Система навчання має забезпечувати реальні умови для її досягнення, здійснення. Непомірна завищеність норми викликає у студентів невпевненість у її досягненні, тривогу, байдужість ("опускаються руки", "все одно я цього не осилю"). Занижені норми знижують активність студентів викликають стан благодушності несерйозного ставлення до досягнення норми, лінощі і неробство.
Відповідальність за об'єктивність і посильність норми несе викладач, він повинен стежити за відповідністю між вимогами норми і умовами та можливостями її досягнення Якщо змінюються умови, то необхідно вносити зміни і в норми. Важливо, щоб на визначення нормативів не впливали побічні чинники. Зокрема, суворі вимоги ректорату щодо недопущення відсіву студентів зменшення кількості невстигаючих можуть змусити викладача до заниження вимог, завищення оцінок і в кінцевому рахунку до підготовки некваліфікованих фахівців [3, 416].
Операційною формою контролю є перевірка — порівняння, співвідношення досягнутих результатів із заданими нормами. Трактування рівня відношення досягнутого до прогнозованого прийнято називати процесом оцінювання, а зафіксований у певній системі вимірювання (балах, інших цифрових чи словесних характеристиках) результат є оцінкою.
Суттєве значення має психологічна роль оцінки. Вона виконує дві основні функції: стимулювальну і орієнтувальну. Особливо важливою в психологічномуплані є стимулювальна функція, пов'язана зі спонукальним впливом на емоційно-вольову сферу особистості студента і, відповідно, сприяє якісному поліпшенню структури інтелекту особистості та пізнавальної діяльності студента виконуючиі виховну функцію.
Нинішня субєктно-субєктна гуманістична педагогічна парадигма потребує від викладача коректності та поваги до людської гідності студента незалежно від його навчальних досягнень. Ніякими мотивами і причинами не можуть бути виправдані субєктивізм, несправедливість, грубість, нетактовність, перенесення оцінки знань, умінь, компетенцій на особистість студента [3, 417].
Метою практичної частини дослідження є розробка комплексу форм і методів модульно-рейтингового контролю і оцінки навчальних досягнень студентів На першому етапі експериментального дослідження було проведене анкетування метою якого було отримання інформації щодо ставлення студентів до організації, форм, методів контролю і оцінювання їх навчальних досягнень.
Анкетування проводилося зі студентами 1 та 3 курсів Харківського національного педагогічного університету імені Г.С.Сковороди та Національної юридичної академії України імені Я.Мудрого Загалом було опитано 115 респондентів. Наведемо текст анкети.
1. Як ви вважаєте, чи існує зв'язок між освітнім рівнем викладача та навчальними досягненнями студентів?
2. Поставте в порядку рейтингу фактори, які, на вашу думку, впливають на навчальні досягнення студентів
— якість діяльності педагогів;
— сімейне оточення
— індивідуальні особливості студентів (здібності, мотивації тощо);
— матеріальне становище.
3. Чи стикалися ви з проблемою суб єктивності оцінки знань, коли особистісні якості викладача (принциповість, відповідальність тощо) впливали на результати перевірки знань, умінь та навичок студентів?
4. Нижче наведені типові суб єктивні помилки оцінювання. Позначте, з якими з них ви зустрічалися:
— помилка «поблажливості» (проявляється в прагненні викладача уникати крайніх оцінок, не ставити найнижчих і найвищих балів, завищувати оцінки);
— помилка «ореола» (пов’язана з упередженістю педагога, проявляється в тенденції оцінювати позитивно тих студентів до яких вони особисто ставляться позитивно і негативно оцінювати тих, до кого ставлення негативне);
— помилка «контрасту» (порівняння знань, властивостей особистості студента із знаннями і властивостями особистості викладача);
— помилка «близькості» (викладачеві важко відразу після негативної оцінки поставити позитивну або при незадовільній оцінці педагог завищує бал);
— помилка «логічності» (за однакові відповіді різним студентам виставляють різні оцінки).
5. Як ви вважаєте, чи можливо уникнути педагогічного суб’єктивізму в умовах рейтингової системи оцінювання навчальних досягнень студентів?
6. Чи впливає оцінка навчальної діяльності на вашу самооцінку, ставлення до своїх успіхів?
7. Які форми контролю знань для вас є більш бажаними?
— усне опитування
— письмове тестування
8. Чи враховують викладачі під час вибору форми контролю та оцінювання навчальних досягнень студентів їх індивідуальні особливості?
Аналіз та узагальнення результатів анкетування показали, що переважна більшість студентів епізодично або регулярно стикаються з проблемою суб’єктивності оцінки знань, а саме з такими типовими помилками суб’єктивності, як помилки «поблажливості» (61,9% студентів I курсу і 50% - III курсу), «ореолу» (90,5% студентів I курсу і 55,5% - III курсу), «контрасту» (14,3% студентів I курсу і 38,3% студентів III курсу), «близькості» (33,3% студентів I курсу і 27,8% студентів III курсу) та іншими. 62% першокурсників та 44% третьокурсників зазначили, що оцінка навчальних досягнень впливає на їхню самооцінку. Суттєвим є той факт, що преважна більшість студентів (64% - І курс і 56% - ІІІ курс) віддають перевагу письмовому тестуванню. Однак при цьому вказують, що викладачі здебільшого не враховують індивідуально-психологічні особливості і побажання студентів під час вибору форми контролю. 76,2% опитаних студентів вважають, що педагогічного суб єктивізму можливо уникнути в умовах рейтингової системи навчання і оцінювання.
Висновки.
Таким чином, проведене теоретичне та експериментальне дослідження дозволяє стверджувати, що рейтингова система навчання й оцінювання успішності студентів дає можливість поєднати в собі всі переваги традиційних способів контролю і звести до мінімуму недоліки кожного з них. Ця система усуває упереджений підхід до оцінювання знань студентів є ефективним засобом заохочення до навчально-пізнавальної діяльності; підвищує відповідальність студентаза результати навчання; сприяє реалізації принципу індивідуалізації навчання; усуває проблему відвідування занять; вивільняє студентовічас на заняття за інтересами; в аудиторііпревалює дух
співпраці, викладач перестає бути наглядачем тощо. Викладач повинен вдумливо і творчо підходити до використання критеріїв і норм оцінювання навчальних досягнень студентів Він має керуватися науковими основами організації навчального процесу і ВНЗ, уважно ставитись до кожного студента, враховуючи його нахили, інтереси і прагнення, виявляти високу принциповість і такт.
Вивчення особливостей стану педагогічного контролю, які були виявлені під час дослідження теоретичних і методичних питань проблеми та результати анкетування студентів показали перспективи подальшого дослідження, а саме розробку варіативного комплексу форм, методів і засобів контролю і оцінювання, який поєднує в собі як традиційні (усне опитування реферати тощо) так і новітні форми контролю: завдання для самостійної роботи студентів ситуації для обговорення та аналізу явищ професійної дійсності, письмові експрес-опитування тести для поточного і підсумкового контролю навчальних досягнень студентів індивідуальні навчально-дослідні завдання.
Література
1. Вітвицька С.С. Основи педагогіки вищої школи: Методичний посібник для студентів магістратури - Київ: Центр навчальної літератури, 2003. - 316 с.
2. Вища освіта України і Болонський процес: Навчальний посібник / За редакцією В.Г. Кременя. Авторський
колектив М.Ф. Степко, Я.Я. Болюбаш, В.Д. Шинкарук В.В. Грубінко І.І. Бабин. - Тернопіль: Навчальна
книга - Богдан, 2004. - 384 с.
3. Кузьмінський А.І. Педагогіка вищої школи: Навч посіб. - К.: Знання, 2005. - 486 с. - (Вища освіта XXI століття).
4. Педагогіка вищої школи: Навч посіб. / З.Н. Курлянд Р.І. Хмелюк, А.В. Семенова, та ін.; За ред. З.Н. Курлянд
- 2-ге вид., перероб. і доп. - К.: Знання, 2005. - 399 с.
5. Слєпкань З.І. Наукові засади педагогічного процесу у вищій школі: Навчпосіб. - К.: Вища шк., 2005. - 239 с.:
Надійшла до редакції 06.02.2009 р.
