CC BY
153
УДК 347.57(477)(045)
С. В. Прилуцький
КОНС ТИТУ ЦЮН А Л13 АЦ1Я БЕЗПОСЕРЕДНЬО!УЧАСТ1 НАРОДУ УКРАШИ ПРИ ЗДШСНЕНН1ПРАВОСУДДЯ
Проводиться теоретичний сшаиз конституцтних засад безпосередньо! у час пи народу при здтснент правосуддя. Розкриваетъся законодавчий порядок оргатзаци та Ошльиоспи суду за участю народних заЫдател1в та суду присяжних. Шддаетъся критичному аиалпу чинна регламентация порядку формування списки; народних засЮателн; та присяжних. В робопи розкриваютъея особливоспи втчизняног моОел1 «суду присяжних», що запроваджена новим Кримталъним процесуалъним кодексом Украши (2012 р.).
Родиться висновок, що законодавецъ лише термтологгчно диференщював форми безпосередньо! у час пи народу при здтснент правосуддя у залелсноспи (¡¡с) галун судочинства. У сфер1 кримталъного судочинства — «суд присяжних», у цившьному ж суОочинстш — суд за участю народних заЫдател1в. Водночас, ш адмШстративне, /// господарсъке судочинство не передбачаютъ жодног з форм безпосередньо! у час пи народу при здтснент судочинства, що суттево обмежуе конституцтну засаду прямого народовладдя.
К.иочоеЛ слова: пряме народовладдя, правосуддя, суд присяжних, судовий заЫдателъ.
Постановка проблеми. Питания щодо прямого народовладдя при здшененш судово! влади врегульоваш на найвищому законодавчому р1вш у статтях 124, 127 та 129 Основного Закону. Так, згщно ст. 124 народ безпосередньо бере участь у здшененш правосуддя через народних засщател1в 1 присяжних. Згщно статп 127 передбачаеться, що правосуддя здшенюють професшш судд1 та, у визначених законом випадках, народш засщател1 1 присяжш, а згщно ст. 129 судочинство проводиться суддею одноособово, колепею судд1в чи судом присяжних.
Даш норми формулюють три концептуальш засади яю тюно взаемопов'язаш та формулюють конституцшш основи народовладдя при здшененш судово! влади. Передуам ст. 127 довеш чггко визначае принцип прямого народовладдя, що у повшй м1р1 сшввщноситься з1 ст. 5 Конституцп Украши де встановлено, що ноаем суверештету 1 единим джерелом влади в Укра!ш е народ, який здшенюе владу безпосередньо 1 через органи державно! влади та органи мюцевого самоврядування. Тим самим народ може безпосередньо здшенювати судову владу, але через вщповщш державш органи — суди. Тому вбачаеться, що створення будь-яких позадержавних, хоча б 1 «народних» суд ¡в, не надшяе !х лептимною державною владою.
Варто також звернути увагу на те, що Конститущя Украши передуам акцентуе увагу на учасп народу при здшененш судово! влади як загальшй засад1 народовладдя, а не конституцшному прав1 особи на «суд р1вних», як то наприклад у США чи ¿нших крашах.
Друга конституц1йна засада передбачае три лептимш носи судово! влади: професшних судд1в; народних засщател1в; присяжних.
Третя засада визначае модел1 (форми) судочинства. Одноособове або колепальне судочинство професшних судд1в; колепальне судочинство профес1йних судд1в та народних засщател1в (зм1шана колепя); суд присяжних як самоспйна колепя присяжних.
Тим самим, на сьогодшшнш день Конститущя Укра'ша передбачае дв1 окрем1 модел! прямо! учасп народу при здшсненш судочинства: суд за участю народних засщател!в на кшталт суду шеффешв у Кмеччиш та класичний суд присяжних як то в 1спани, Роси, Великобритании США та ш.
У теоретичному аспект! варто погодитись з С. 0.1ваницьким, на думку якого участь народу в здшсненш правосуддя е конституцшним принципом судовоТ влади Украши, що становить врегульовану чинним законодавством систему правоположень, яи визначають право представ н и ю в народу здшснювати судову функщю державно! влади шляхом безпосередньоТ учасп в здшсненш правосуддя через народних засщател1в 1 присяжних [ 1 ].
Проте в дшсносп цей конституцшний принцип з моменту його ухвалення й по ниш не став повноцшним та життездатним. На сьогодш участь народу як у питаниях оргашзацп судовоТ влади так 1 п здшсненш, е номшальною. Таке зволшання ¡з втшенням вщповщних конституцшних норм можна поясните низкою причин. Та найбшып вагомою, безумовно, е сощальна складова дано! проблеми, яка тюно пов'язана ¡з складним процесом становления самостшносп та повновладдя Украшського народу. В умовах затяжноТ сошально! та еконсишчно! стагнацп, що породила р1зкий дисбаланс м1ж основними складовими суспшьства, пашвний клас крупного капггалу (олшарх!я) за допомогою вщповщних полггичних ¡нструмент1в вмшо гальмуе вт1лення конституц1йних засад прямо! учасп народу при зд1йсненн1 судочинства. Звичайно для правлшня ол1гарха пряме народовладдя зубожшо! 61льшост1 е вкрай небажане та навггь небезпечне. На шдтвердження дано! позищ! е вщповщне законодавче регулювання участ1 народу в судочинств! та його д1йсне виконання.
Так, за увесь перюд незалежносп Укра!ни нормативне регулювання прямо! учасп народу при зд1йсненн1 судочинства закртлювалось ус1ма законами про судоустр1й.
Закон Украши «Про судоустр1й Украши» (1981 р.) [2] в ст. 10 встановлював, що справи у судах першо! шстанци розглядаються суддею одноособово, колепею судд1в або суддею \ народними зас1дателями, а також судом присяжних у випадках, визначених процесуальним законом.
Закон Украши «Про судоустрш Украши» (2002 р.) [3] у ст. 13 також передбачав, що справи у судах першо! шстанцп розглядаються суддею одноособово, колепею судд1в або суддею \ народними засщателями, а у випадках, визначених процесуальним законом, I також судом присяжних.
Даний закон у досить загальних рисах регулював порядок добору народних засщател1в \ присяжних, а також !х участь при здшсненш судочинства. Проте на практищ суд за участю присяжних не д1яв, а участь народних засщател1в була обмежена вузьким колом кримшальних та цившьних справ.
Хвиля суспшьно-полпично! активносп та громадянського протесту 2004 -2005 рр. в УкраТш спонукала «оновлену» владу до декларування реформ судово! системи та мехашзм1в судочинства та тл1 демократизац1! держави. Так, зпдно «Концепци вдосконалення суд1вництва для утвердження справедливого суду в УкраТш вщповщно до европейських стандарте» (2006 р.) [4] передбачалося, що законодав1п регулювання д1яльност1 суду присяжних мають передбачати його використання лише в окремих категор1ях кримшальних справ. Обвинувачений повинен мати право вибирати: його справу розглядатиме суд присяжних чи колепя професшних судд1в. Функцп присяжних передбачалось в1докремити в1д функщй профес1йного суддг Передбачалось, що присяжш вир1шуватимуть у своему вердикт! лише питания юридичного факту, а професшний суддя на основ! вердикту присяжних ! норм кримшального права ухвалюватиме вирок.
Проте, не так сталось, як гадалось. Чинний Закон Украши «Про судоустрш !
статус судд1в» (2010 р.) [5] у ст. 15 в черговий раз передбачив, що справи в судах розглядаються суддею одноособово, а у випадках, визначених процесуальним законом, — колепею судд1в, а також за участю народних засщател1в 1 присяжних.
Даним законом встановлено, що народним засщателем, присяжним е громадянин Украши, якнй у випадках, визначених процесуальним законом, виршуе справи у склад! суду спшьно ¡з суддею (суддями), забезпечуючи згщно з Конститущею Украши безпосередню участь народу у здшсненш правосуддя.
Народш засщател!, присяжш гид час розгляду 1 виршення справ користуються повноваженнями суддг
Для затвердження списку присяжних територ1альне управлшня Державно! судово! адмЫстрацп Украши звертаеться з поданням до вщповщно! мюцево! ради, що формуе ! затверджуе у кшькосп, зазначенш у поданш, список громадян, яи постшно проживають на територи, на яку поширюеться юрисдикщя вщповщного суду, вщповщають вимогам встановленим законом ! дали згоду бути присяжними.
Список присяжних мае затверджуватися один раз на два роки ! переглядатися в раз! необхщносп за поданням територ1ального управлшня Державно! судово! адмЫстраци Украши.
Народним засщателем, присяжним може бути громадянин Украши, який досяг тридцятир1чного в1ку ! постшно проживае на територп, на яку поширюеться юрисдикщя вщповщного суду.
Водночас, не шдлягають включению до списков народних засщател1в та списков присяжних громадяни: визнаш судом обмежено д1ездатними або нед1ездатними; якч мають хрошчш псих1чш чи ¡нш1 захворювання, що перешкоджають виконанню обов'язкчв народного засщателя, присяжного; яи мають не зняту чи не погашену судимють; народн! депутати Укра!ни, члени Кабшету М1н1стр1в Укра!ни, судд1, прокурори, пращвники оргашв внутр1шн1х справ та шших правоохоронних оргашв, в!йськовослужбовц1, прац1вники апарат1в суд ¡в, ¡нш1 держав н1 службовц1, адвоката, нотар1уси; громадяни, яю досягли ипстдесяти п'яти роюв; особи, яю не володшть державною мовою.
Особа, включена до списку народних засщател!в або списку присяжних, зобов'язана повщомити суд про обставини, що унеможливлюють й участь у здшсненш правосуддя, у раз1 !х наявносп.
Особа, яка вщповщно до закону не може бути включена до списку народних засщател1в або списку присяжних, але включена до нього, увшьняеться вщ виконання обо в'язю в народного засщателя чи присяжного головою вщповщного суду.
Вщ виконання обов'язюв народного засщателя, присяжного головою вщповщного суду увшьняються: особи, яю перебувають у вщпустщ у зв'язку з ваптшстю та пологами, у вщпустщ по догляду за дитиною, а також яю мають дггей дошкшьного чи молодшого шкшьного в1ку або утримують д!тей-1нвал!д!в, шших хворих або члешв с!м'! похилого вшу; кер1вники та заступники кер!вник1в оргашв м1сцевого самоврядування; особи, яю через сво! рел1пйн1 переконання вважають для себе неможливою участь у здшсненш правосуддя; шип особи, якщо голова суду визнае поважними причини, на яю вони посилаються.
Даш особи увшьняються вщ виконання обо в'язю в народного засщателя, присяжного за !хньою заявою, поданою до початку виконання цих обов'язюв.
Увшьнення вщ виконання обов'язив народного засщателя, присяжного у конкретшй справ1, у тому чист внаслщок в1дводу (самов1дводу), зд1йснюеться у порядку, встановленому процесуальним законом.
Водночас викликае певне застереження щодо рашше згаданого положения закону, згщно якого громадянин мае дати свою згоду бути присяжним.
Хоча в даному аспект! варто зазначити, що участь особи у здшсненш судово! влади е як конституцшним правом, так 1 конституцшним обов'язком громадянина, а тому згода особи на виконання громадянського обов'язку не потр1бна. Ця позищя прямо випкае з положень ст.65 Конституцп Украши, де зазначаеться, що захист Вггчизни е обов'язком громадян Украши. Видаеться, що громадянин, пришсши присягу, незалежно чи то присяга солдата, чи народного суддц однаковою м1рою захищае Батьювщину як вщ заз1хань зовшшшх, так 1 вщ внутршшх воропв — анархп злочинця, свавол1 й корупцп чиновника, тарани можновладця та ш.
У цьому вщношенш слщ також наголосити, що згщно ст. 4 Конвенци про захист прав людини 1 основоположник свобод (1950 р.) на значения термша «примусова чи обов'язкова праця» не поширюеться будь-яка робота чи служба, яка е частиною звичайних громадянських обов'язюв.
Вбачаеться, якщо на громадянина за жеребом припаде обов'язок судового засщателя, вш повинен прийняти його 1 це не повинно розщнюватися як «примусова праця». Т1 ж, хто без поважних причин ухилятимуться вщ свого обов'язку, повинш нести юридичну вщповщальнють за неповагу до суду. Хоча, безумовно, люди мають керуватися передуам не страхом 1 не примусом, а почуття громадянсько! вщповщальносп за свою крашу, свш народ, республшу. Але такий стан громадянсько! свщомосп зненацька \ на порожньому мющ не виникае. Це стае результатом тривало! й кроштко! робота прогресивних юл суспшьства по утвердженню моральносп, поваги до права, почуття нащонально! гщносп та справедливости
Суд залучае народних засщател1в до здшенення правосуддя у порядку черговосп на строк не бшьше одного мюяця на р1к, кр1м випадив, коли продовження цього строку зумовлено необхщшетю заюнчити розгляд справи, розпочатий за !хньо! участ1.
Письмове запрошення для учасп у зд1йсненн1 правосуддя надсилаеться судом народному засщателю не шзшше н1ж за с1м дшв до початку судового зас1дання. У запрошенш зазначаються права та обов'язки народного засщателя, перелш вимог до народних засщател1в, а також пщетави для увшьнення !х вщ виконання обов'язив.
Водночас, для виконання обов'язку присяжного особа пщлягае виклику в суд, про що головуючий дае секретарю судового засщання розпорядження. Кандидата в присяжш п1длягають виклику у кшькост1 семи ос1б, п1сля !х обрання автоматизованою системою документооб1гу суду з числа оаб, яи внесен! до списку присяжних. Таким чином при формуванш складу присяжних для конкретно! справи мае д1яти принцип випадкового вибору — жеребкування.
Одночасно ¡з запрошенням (викликом) надсилаеться письмове повщомлення для роботодавця про залучення особи як народного засщателя чи присяжного.
Роботодавець зобов'язаний звшьнити народного засщателя, присяжного вщ робота на час виконання ним обов'язив по здшененню правосуддя. Народний засщатель, присяжний зобов'язаний вчасно з'явитися на запрошення (виклик) суду для учасп в судовому засщанш.
Вщмова у звшьненш особи вщ робота на час виконання !х обов'язку, або неявка особи у судове засщання без поважних причин, вважаеться неповагою до суду.
Особливють вщбору присяжних полягають в тому, що вш здшснюеться теля вщкриття судового засщання. Головуючий повщомляе вщ1браним особам, яке провадження пщлягае розгляду, роз'яснюе !м права та обов'язки, а також умови !х учасп в судовому розглядк Кожен ¡з викликаних мае право заявити про неможливють його учасп в судовому розгляд1, вказавши на причину цього, та заявити соб1 самовщвщ.
Головуючий з'ясовуе, чи немае передбачених законом пщетав, якч перешкоджають залученню громадянина в якосп присяжного або е пщетавою для
звшьнення окремих присяжных вщ виконання !х обов'язюв, а так само для звшьнення присяжных вщ виконання !х обов'язюв за Тх усними чи письмовими заявами.
Для з'ясування обставин, що можуть перешкоджати учасп присяжного в судовому розгляд!, прокурор, потерпший, обвинувачений з дозволу головуючого можуть ставити присяжним вщповщш запитання.
Кожному з поте нцш них присяжних, учасники судового провадження можуть заявити вщвщ з пщстав, передбачених законом.
У а питания, пов'язаш з1 звшьненням особи вщ участ! в розгляд! кримшального провадження, а також ¡з самовщводом 1 вщводом, виршуються ухвалою суду у склад! двох професшних судд1в. У раз! якщо судд1 не прийшли до одноголосного ршення щодо виршення питания, пов'язаного з1 звшьненням особи вщ учасп в розгляд! кримшального провадження або самовщводом чи и вщводом, особа вважаеться звшьненою вщ учасп в розгляд! кримшального провадження або вщведеною.
Пюля вщбору основних присяжних вщбираються 1 двое запасних присяжних, яю пщ час розгляду справи перебувають в зал! судового засщання.
Водночас, вбачаеться, що особа набувае статус присяжного лише теля принесения присяги.
Народним засщателям, присяжним за час виконання обов'язюв у суд! виплачуеться винагорода, у порядку, встановленому Кабшетом Мшютр1в Украши [6]. 1м також в1дшкодовуються витрати на проТ'зд 1 наймання житла, а також виплачуються добов1. Зазначеш виплати зд1йснюються територ1альними управл1ннями Державно! судово! адм1н1страц1! Укра!ни за рахунок коитв Державного бюджету Укра!ни.
За народними засщателями ! присяжними на час виконання обов'язюв у суд! за м1сцем основно! робота збершаються вс1 гарантй та пшьги, передбачеш законом. Час виконання народним засщателем чи присяжним обов'язив у суд! зараховуеться до вс1х вид1в трудового стажу. Звшьнення народного засщателя чи присяжного з робота або переведения на шшу роботу без його згоди пщ час виконання ним обов'язив у суд! не допускаеться.
Звертаючись до окремих галузей судочинства, з'ясуемо, наскшьки реал1зуеться конституц1йна засада прямого народовладдя при здшененш правосуддя.
Зпдно ч.З. ст. 17 КПК Украши (1961 р.) кримшальш справи про злочини, за яю законом була передбачена можливють призначення покарання у вид! дов1чного позбавлення вол1, в суд! першо! ¿нстанцй розглядалися судом у склад! двох судд1в ! трьох народних засщател1в, яи при зд1йсненш правосуддя користувалися вама правами судд1. Проте, Законом Украши «Про внесения змш до Кримшально-процесуального кодексу Украши щодо участ1 народних засщател1в» [7] у 2011 рощ ¡з КПК Украши (1961 р.) було виключено норми, яю передбачали оргашзащю та д1яльшсть суду за участю народних зас1дател1в.
Водночас шд час п1дготовки та прийняття нового Крим1нального процесуального кодексу Украши як в теоретичному так ! практичному плат акгуал!зувало питания щодо форм та процедур прямого народовладдя при здшененш судочинства. В результат!, згщно ч.З ст. 31 КПК Украши (2012 р.) передбачено, що кримшальне провадження в суд! першо! шетанцй щодо злочишв, за вчинення яких можливе дов1чне позбавлення вол1*, зд1йснюеться колепально судом у склад! трьох професшних судд1в,
Зпдно КК Украши (2001 р.) дов1чне позбавлення вол1 передбачено у дванадцяти складах злочишв: ст. 112 «Посягання на життя державного чи громадського д1яча», ч.2 ст. 115 «Умисне вбивство»; ч.З ст. 258. «Терористичний акт», ст. 321-1 «Фальсиф1кащя лжарських засоб1в або об ¡г фальсиф1кованих лжарських засоб1в»,
ст. 348 «Посягання на життя пращвника правоохоронного органу, члена громадського формування з охорони громадського порядку I державного кордону або вшськовослужбовця», ст. 379 «Посягання на
а за клопотанням обвинуваченого — судом присяжных у склад! двох професшних судд1в та трьох присяжных.
Особливосп судового провадження за участю присяжних регламентуються § 2 глави 30 КПК Украши, де передбачаеться, що суди присяжних утворюються при мюцевих загальних судах першо! шстанци. Особливютю вггчизняного суду присяжних мае стати те, що Bei питания, пов'язаш з судовим розглядом, професшш судд1 та присяжш виршуватимуть спшьно. Нарадою суду присяжних керуватиме головуючий (професшний суддя), який послщовно ставитиме на обговорення Bei питания, що пщлягають виршенню, а також проводитиме вщкрите голосування та пщрахунок голоав. Bei питания ухвалюватимуться простою бшышетю голоав i hIxto 3i складу суду присяжних не матиме права утриматися вщ голосування, кр1м випадку, коли виршуватиметься питания про Mipy покарання, а суддя чи присяжний голосував за виправдання обвинуваченого.
Безперечно, запровадження суду присяжних мало стати важливим кроком для вггчизняно! правово! системи. Проте неоднозначнють у розумшш юридично! природи цього правового шетитуту, а також спроби «модершзувати» та «адаптувати» його до вггчизняних реалш, викликають пересторогу щодо пщмши понять та введения сусшльства в оману.
3 цього приводу досить критично висловився В. М. Тертишник, який вважае, що по cyri за новим КПК Украши судочинство повертаеться не до ще! суду присяжних у класичнш його фор Mi, а до ще! «народних засщател1в». Адже HOßi присяжш можуть легко стати такими ж «кивалами», як i колишш народш засщател1 [8].
Дшсно, неприхованим е те, що при впровадженш так званого «суду присяжних» законодавець вдався лише до пщмши понять. Колишшх «народних засщател1в» перейменували на «присяжних», а сутнють оргашзаци та д1яльност1 суду не змшилась. В черговий раз законодавець «обшшов» Конституц1ю Украши стороною, а народ так i не отримав дшений суд присяжних.
Водночас, згщно з ч. 2 ст. 18 Ц11К Украши [9] у випадках, встановлених цим кодексом, цившып справи у судах nepnioi ¡нстанц1Т розглядаються колепею у склад1 одного судд1 i двох народних засщател1в, яи при зд1йсненн1 правосуддя користуються вс1ма правами судд1.
Тим самим представники суспшьства у якосп народних засщател1в приймають участь при здшененш судочинства лише у справах окремого провадження, фактично для виконання функцп громадянького контролю. Як вщомо, окреме провадження — це вид непозовного цившьного судочинства, в порядку якого розглядаються цившьш справи про пщтвердження наявносп або в1дсутност1 юридичних факпв, що мають значения для охорони прав та ¡нтереав особи, або створення умов зд1йснення нею особистих немайнових чи майнових прав, або пщтвердження наявносп чи вщсутносп неоспорюваних прав.
Зпдно 3i ст. 234 Ц11К Украши розгляд справ проводиться судом у склад1 одного професшного судд1 та двох народних засщател1в у pa3i: 1) обмеження цившьно! д1ездатносп ф1зичноТ особи, визнання ф1зичноТ особи нед1ездатною та поновлення цившьно! д1ездатносп ф1зично! особи; 2) визнання ф1зично! особи безв1сно вщеутньою чи оголошення и померлою;3) усиновлення; 4) надання oco6i псих1атрично! допомоги в
життя судц1, народного заседателя чи присяжного у зв'язку з ix д1яльшстю, пов'язаною i3 здшененням правосуддя», ст. 400 «Посягання на життя захисника чи представника особи у зв'язку з д1яльшстю, пов'язаною з наданням правово! допомоги», ст. 404 «Onip начальников! або примушування його до порушення службових обов'язшв», ч.2 ст 438 «Порушення закошв та звича!в в1йни», ч.2 ст. 439 «Застосування збро! масового знищення», ч.1 ст. 442 «Геноцид», ст. 443 «Посягання на життя представника шоземно! держави».
примусовому порядку; 5) обов'язкову госппишзацш до протитуберкульозного закладу.
Висновки. Таким чином законодавець лише термшолопчно диференцшвав форми безпосередньо! учасп народу при здшсненш правосуддя у залежносп вщ галуз! судочинства. У сфер! кримшального судочинства — «суд присяжних», у цившьному ж судочинста — «народш засщател!». Водночас, ш адмЫстративне, ш господарське судочинство не передбачають жодноТ з форм безпосередньо! учасп народу при здшсненш судочинства, що суттево обмежуе конституцшну засаду прямого народовладдя.
Як свщчить практика законотворення останшх десятшить, держава не зор1ентована на впровадження та забезпечення ефективного функщонування прямо! учасп народу при здшсненш судочинства. Вщ попередшх декларацш про участь народу при здшсненш правосуддя, законодавець, якщо не лшвщував, то максимально обмежив цю важливу конституцшну засаду вггчизняного державотворення.
Список використано1 лггератури
1. 1ваницький С. О. Формування складу народних засщател ¡в у судочинств! Украши: автореф. дис ... канд.. юридич. наук: 12.00.10 / С. 0.1ваницький, Нацюнальна юридична академ1я Украши ¿м. Ярослава Мудрого. - Харюв,2006. - С.8-9.
2. Про судоустрш Украши: Закон Украшсько! РСР // Вщомосп Верховно! Ради УРСР. — 1981.-№24.-Ст. 357.
3. Про судоустрш Украши: Закон Украши // Вщомосп Верховно! Ради Укра!ни. — 2002. -№27. - Ст. 180.
4. Про Концепцш вдосконалення суд1вництва для утвердження справедливого суду в УкраТш в!дповщно до европейських стандарте: Указ Президента Украши в1д 10 травня 2006 року N361/2006 // Офщшний вюник Укра!ни. - 2006. - № 19. - Ст. 1376.
5. Про судоустрш i статус судд1в: Закон Украши // Офщшний вюник Украши. - 2010. -№55/1,- Ст. 1900.
6. Про затвердження Порядку виплати винагороди та вщшкодування витрат на про!зд i наймання житла, виплати добових народним заадателям i присяжним за час виконання ними обов'язюв у суд1: Постанова Кабшету м!шстр1в Укра!ни вщ 11.10.2002 р. № 1506 // Офщшний вюник Украши. - 2002. - № 42. - С. 103.
7. Про внесения змш до Кримшально-процесуального кодексу Украши щодо учасп народних заадател1в: Закон Украши // Вщомосп Верховно! Ради Украши. - 2011,- № 47. -Ст.530.
8. Тертишник В. М. Суд присяжних: ростки i суть ще! та !! м1м1кр1я при реформуванн! крим1нального судочинства Украши / В. М. Тертишник // Право Украши. - 2012,- №7,-С. 276.
9. Цившьний процесуальний кодекс Украши // Вщомосп Верховно! Ради Украши.— 2004. - № 40-41, 42. - Ст.492.
Стаття надшшла до редакцй 03.12.2013 р. S. V. Prylutskyi
CONSTITUTIONALIZATION OF DIRECT PARTICIPATION OF PEOPLE OF UKRAINE DURING REALIZATION OF JUSTICE
The theoretical analysis of constitutional principles of direct participation of people is conducted during realization of justice. The legislative order of organization and activity of court opens up with participation of assessor in a people's court and jury trial. The walkthrough of regulation offorming of lists of assessor in a people's court and juror. The features of home model of «court of jurors» open up, that is entered in accordance with the new Criminal judicial code of Ukraine (2012).
Drawn conclusion, that a legislator only at terminology level differentiated the forms of direct participation of people during realization of justice depending on industry of rule-
making. In the field of criminal trial is a «court ofjurors», in the civil justice is a court with participation of people's court and juror. At the same time, neither administrative nor economic judicial proceedings is not foreseen to some from the forms of direct participation of people during realization of justice, that limits constitutional principle of direct democracy substantially.
Keywords: direct democracy, justice, court of jurors, associatedjudge.
УДК 342.5
Ж. M. Пустовгг
ПОЛ1ТИКО-ПРАВОВ1 ФАКТОРИ, ЩО ВПЛИВАЮТЬ НА СП1ВВ1ДНОШЕННЯ ФУНКЦ1Й ВЕРХОВНО! РАДИ УКРАШИ 3 ФУНКЦ1ЯМИ 1НШИХ ВИЩИХ ОРГАН1В ДЕРЖАВНО! ВЛАДИ
Дана стаття присвячена аналгзу полтико-правових фактор1в, що впливаютъ на ствв1дношення функцт Верховног Ради Украгни з функщями тших вищих оргатв державног влади.
Таким чином, основними полтико-правовими факторами, що лежать в ocHoei ствв1дношення функцт Верховног Ради Украгни з функщями вищих оргатв державног влади е, по-перше, лиспе Верховног Ради Украгни в cucmeMi влади, що обумовлюетъся основним призначенням - бути виразником eo.ii народу шляхом прийняття закотв; обранням парламенту всенародно та його роллю щодо формування тших оргатв влади тощо; наявтстю законодавчог влади, що е частиною делегованого народом сувереттету; представницъким характером цъого органу, адже парламент представляв ттереси всъого народу i здтснюе свою Ошльшсть eid його iMem через законотворення та imui функци.
По-друге, Конститущя Украгни враховуючи ceimoeuu doceid розвитку демократы, конституцюнал1зму та парламентаризму визначила основоположним принципом оргатзацп Ошльноспи державно! влади в Украгт - принцип розподшу влади, що е самосттним i единим мехатзмом державног влади, що об 'еднуе eci гшки державног влади, з визначеними Конститущею та законами Украгни р1зними функщями i повноваженнями, ят вони реалпують на ocHoei взаемообумовленост1, в заем о за. i еле пост/, взаемоузгодженост1 та взаемоди, епшьною метою яких е реалгзагия единог влади в держав1.
По-трете,основним фактором, що впливае на специфту ствв1дношення функцт парламенту з тшими органами влади е форма державного правлтня, що переважно зале жить eid джерела верховно! влади та порядку утворення оргатв державног влади.
Ключевые слова: полтико-правов! фактори, Верховна Рада Украгни, функци Верховно! Ради Украгни, принцип розподшу влади, форма державного правлтня.
Постановка проблеми. Актуальнють дано! проблематики обумовлюеться, насамперед тим, що р1зноспрямовашсть та складшсть владно-управлшських функцш держави зумовлюють зиачиу кшькють та р1зиомаштшсть за своши характеристиками вид1в оргашв державно! влади.
Анализ остантх досл1дженъ i публшацт. Дана проблематика висвплювалась у працях М. О. Баймуратова, Л. Т. Кривенко, В. Ф. Погоршка, В. Л. Федоренка, В. М. Шаповала, Ю. С. Шемшученка та ш.
Викладення основного материну. В систем! оргашв державно! влади особливим статусом надшеш вииц органи державно! влади - глава держави, яким е Президент
