CC BY
24
Значно активiзувалася робота в гiрських районах шших областей Кар-патського регюну. Населенi пункти, якi розташованi здебшьшого в долинах рiчок та 1х притоках, куди також ведуть основнi комунiкацiйнi шляхи, мо-жуть служити вихщними, початковими пунктами кiнних туристичних мар-шрутiв. Заселення прсько! мюцевосл мае велике значення не тшьки для об-слуговування туристiв (оргашзащя привалiв, нiчлiгiв, харчування), а i для го-дiвлi, напування коней чи 1х замiни.
Метою кшного туризму в Карпатах найчастiше буде вихщ на ту чи ш-шу вершину, з яко! вщкриваються далекi горизонти, мальовничi краевиди. При оргашзаци такого походу одним iз першочергових завдань е вибiр маршруту - необхщно уникати с^мких каменистих пiдйомiв i спускiв. При цьому необхщно враховувати фiзiологiчнi можливост та бiологiчнi особли-востi коней для запоб^ання 1х травмування i виснаження, а також не забува-ти про годiвлю та напування.
На сьогодшшнш день жителi прських районiв усвiдомлюють, що туризм мае стати основним джерелом грошових надходжень. Тому багато з них займаються будавництвом, реконструкцiею i облаштуванням власних садиб для прийому туриспв. Вони переконанi, що кшний туризм е одним iз найважливь ших чинниюв розвитку зеленого туризму в Укра1нських Карпатах i, що, в свою чергу, туризмовi належить одне iз провiдних мiсць у вщродженш гуцульського конярства. Тому ефективнiсть використання коней в туристичнш щдустри мае поеднуватися з правильним веденням селекцшно-племшно! роботи.
Отже, основою стабшзаци та шдвищення економiчного i культурного рiвня життя горян е розвиток рекреацшно! галузi, правильно поеднаний з гос-подарською дiяльнiстю та охороною природи.
УДК 372.8 (004):378.6 Доц. М.М. БЛИЗНЮК1, канд. пед. наук - Коавський державный т-т прикладного та декоративного мистецтва
КОМП'ЮТЕРШ ТЕХНОЛОГИ НА ОСНОВ1 Г1С СИСТЕМ У ДОСЛ1ДЖЕНН1 ЕКОЛОГ1ЧНИХ ПРОБЛЕМ РЕГ1ОНУ ГУЦУЛЬЩИНИ КАРПАТ
Географ1чш шформацшш технологи (Г1С) юнують уже близько 30 роюв. Проте бшьшють користувач1в застосовують щ технологи, головним чином, для граф1чного вщображення вже юнуючих даних. Просторовий анал1з 1 моделювання звичайно уяв-ляються як щось значною м1рою, бшьш розумне: занадто багато математики, щоб зрозум1ти; занадто важко, щоб швидко здшснити. В умовах ютотного дефщиту гар-них довщниюв 1 кер1вництв, "легких" граф1чних штерфейав користувач1в 1 систем обм1ну даними анал1з 1 моделювання в Г1С були доступними тшьки деяким добре тдготовленим спещалютам. Розглядаються комп'ютерш технологи на основ1 Г1С систем у дослщженш еколопчних проблем регюну Гуцульщини Карпат.
Ключов1 слова: Комп'ютерш технологи, географо-шформацшш системи, еколопя
1 вул. Чорновола 4/6, м. KociB, 1вано-Франк1вська область, 78 600. E-mail: regcentr@kosiv.if.ua, тел./факс: (03478) 2-24-51.
УкраТнський державний лкотехшчний унiверситет
Doc. М.М. BLIZNYUK - Kosovskiy state institute applied and decorative art Ivano-
Frankivskoy area (Ukraine)
Computer technologies on base GIS systems in study of the ecological problems of the region Guculischinu Karpat
Geographical information technologies (GIS) exist already near Since years. About-that majority of the users use these technologies, mainly, for graphic image already existing data. The Spatial analysis and model-bath usually images as something to a considerable extent, more clever: too ba-extinguished mathematicians to understand; too gravely to quickly realize. In wit-вах of the essential deficit beautiful reference book and manual, "light" graphic Vn-terfeysVv users and systems of the exchange data analysis and modeling in GIS bu-available only some well prepared specialist. In article are considered computer technologies on base GIS systems in study of the ecological problems of the region Guculischinu Karpat.
Keywords: Computer technologies, geographer-information system, ecology
Географiчнi шформацшт технологи (Г1С) юнують уже близько 30 ро-KiB. Проте бшьшють кориcтувачiв застосовують щ технологи, головним чином, для графiчного вщображення вже юнуючих даних. Просторовий аналiз i моделювання звичайно уявляються як щось значною мiрою, бшьш розумне: занадто багато математики, щоб зрозумгги; занадто важко, щоб швидко здшснити. В умовах ютотного дефщиту гарних довщниюв i керiвництв, "легких" графiчних штерфейЫв кориcтувачiв i систем обмшу даними анашз i моделювання в Г1С були доступними тшьки деяким добре пiдготовленим спещ-алютам. Фразу "just a mapping project" можна почути в осередках спещалют1в з Г1С у випадках, коли "розумне" програмне забезпечення геошформацшно! системи використано тшьки для того, щоб вщобразити проcторовi данi у вь зуальнiй формi [1].
Про те, що Г1С може значно бшьше, cвiдчить навiть icторiя. З одного боку, сучасш iнформацiйнi технологи спираються на картографiчнi системи, що розвилися на базi iнформацiйно-пошукових i графiчних систем, з iншого -на популярш в 70-80 роках автоматизоваш системи обробки просторових даних, орieнтованi на комплексну iнтерпретацiю i рiшення прогнозних задач. Повна вщсутшсть графiчних iнтерфейciв у перших Г1С тдкреслюе 1х нацше-нicть на розрахунково-анал^ичш функци. Так, Canada Geographic Information System у свош вихщнш розробцi зовciм не мала дисплейних можливостей i могла зробити цифровий вивщ тiльки в табличнiй формь
До найбiльш потужних можливостей сучасних Г1С належить 1х спро-можнють комбiнувати рiзнi шари тематично! просторово! шформацн. Цей про-цес називаеться картографiчним накладанням або оверлейним аналiзом (вiд ан-глiйcького - overlay). Застосування цього методу набагато випередило появу сучасних комп'ютерних геошформацшних систем. Геологи, географи, картогра-фи, боташки i вci, хто за фахом мусив порiвнювати iнформацiю багатьох карт шляхом накладання напiвпрозорих плiвок, погодяться з цим твердженням.
Методику Г1С використано при формуваннi Опису стану довкшля в рамках Програми мюцевих екологiчних дiй (МЕП), шщатором яко! в Укра1ш у 1999 р. виступило Агентство США з мiжнародного розвитку (USAID), яке спшьно з Мшютерством екологи та природних ресурЫв Украши та великою
кiлькicтю неурядових органiзацiй розробило програму проекту, визначило головш оргашзаци, провело велику роботу з шформування громадcькоcтi та на початку 2002 вщбрало 7 пшотних мicцевих комiтетiв для втшення цього проекту. Цi громади стануть для Украши прикладом реашзаци комплексних заходiв iз захисту довкiлля на мюцях за широко!' учаcтi громадськость Група зацiкавлених cторiн, у сшвпращ з органами мюцево! влади, керуватиме робо-тою кожно!' демонстрацшно1 громади у встановленш прiоритетiв та вживанш економiчно ефективних заходiв. Плануеться проведення треншпв з шдготов-ки украшських екcпертiв, якi очолять роботу громад над процесом МЕП, а також створення центрiв передового досвщу МЕП (ЦПД МЕП) на базi чо-тирьох обраних органiзацiй, якi проводитимуть навчання та надаватимуть техшчну допомогу украшським громадам. Результати роботи демонстра-цiйних громад будуть поширюватися для ознайомлення широкого загалу. Цей трирiчний проект офiцiйно розпочався у 2000 рощ [2].
З самого початку впровадження програми мюцевих еколопчних дш МЕП в Укра'ш, експерти з Украшського центру менеджменту землi та ресур-ciв (УЦМЗР) мали постшний контакт з Агентством США з мiжнародного розвитку (US AID) та ЮАР "Сднання" та брали активну участь у робот До-радчого комiтету МЕП. У ходi ще! cпiвпрацi були визначенi умови та необ-хiднicть використання сучасних шформацшних технологiй, таких як дистан-цшне зондування землi (ДЗЗ), географiчнi шформацшт системи (Г1С) та 1н-тернет - технологи.
Методолопя iнформацiйного забезпечення для вирiшення головних задач МЕП: Ускладнений доступ до шформаци, рiзноманiтнi формати збер^ан-ня, залежшсть джерел шформаци вiд державних установ, недостатня кшьюсть оновленого картографiчного матерiалу створюють icтотнi перепони для усшш-но! дiяльноcтi мicцевих екологiчних ком^е^в та процесу прийняття рiшень. Тому сшвпраця з УЦМЗР як центром сучасних шформацшних технологш на-дасть змогу значно шдвищити якicть цих рiшень, забезпечити широкий доступ до еколопчно! iнформацil та уникнути недоцшьного li використання.
Для опису стану навколишнього природного середовища особливу увагу треба надавати системному шдходу, розглядаючи компоненти довкшля у межах единих природо-техшчних систем. Для цього необхщно обробляти значш об'еми iнформацii, що практично можливо тшьки за наявнос^ такого потужного шструменту, як Г1С.
Можливо видшити п'ять основних напрямкiв використання Г1С для вирiшення екологiчних проблем на мюцевому рiвнi:
• створення електронно!' ландшафтно!' карти, дан1 яко!' повинт об'еднати в1до-мост! про ус1 компоненти геосистеми, включаючи 1нформац!ю про вартшть промислових вид1в природних ресуршв (економ1чна складова БД);
• ощнка ст1йкост1 геосистем (та 1х окремих компонентов) до р1зноман1тних вид1в антропогенного впливу на основ1 1нтегральних бальних опднок та внесення цих ощнок у базу даних електронно!' ландшафтно! карти (еколог1чна складова БД);
• 1нтеграц1я карт ст1йкост1 ландшафт1в до техногенного навантаження з картами об'екпв господарсько!' д1яльност1 та видшення територ1й, найб1льш небез-печних для господарсько!' д1яльиост1 (еколог1чиа складова БД);
Украшський дсржавиии лicотeхнiчний унiвeрcитeт
• вибip найбiльш oптимальнoï cтpатeгiï з ypаxyванням eкoнoмiчнoï та eкoлo-гiчнoï cкладoвиx БД (пiдтpимка пpийняття piшeнь);
• opганiзацiя на базi Г1С cиcтeми eкoлoгiчнoгo мoнiтopингy з викopиcтанням матepiалiв назeмниx (пoльoвиx) cпocтepeжeнь та ДЗЗ, зoкpeма багатoзoналь-ниx кocмiчниx зтмшв.
Iнтeгpyвання iнфopмацiйниx пoтoкiв вщ "пpиpoдниx" та "гocпoдаpcь-киxм eлeмeнтiв cиcтeми дае змoгy фopмyвати "eкoлoгo-eкoнoмiчний" банк да-ниx, який надае змoгy cтвopити дoдаткoвi yмoви залyчeння i^eci^m для cталoгo poзвиткy на мicцeвoмy piвнi.
Пpoмиcлoвo-мicька аглoмepацiя (ПМА) ^Ыв^гаго pайoнy [3] наге-жить дo цeнтpальнoï частини Cxiдниx Kаpпат (p^. 1) i мае значний pe^e-ацiйнo-ландшафтний pecypc. Вoднoчаc пepeважання гipcькo-cxилoвиx лан-дшафтiв в yмoваx пiдвищeниx oпадiв cпpияе poзвиткy epoзiйниx, зcyвниx, ш-вepxнeвиx пpoцeciв, якi активiзyютьcя пpи cкopoчeннi лicoвoгo пoкpивy.
Рис. 1. КоЫвський район 1вано-Франшвсьkoï областi
Зicтавлeння зтмюв з аpxiвy УЦМЗР, Landsat 4 вiд 29-го липня 1988 po-ку та Landsat V вщ 1V-гo липня 2001 po^ (pиc. 2, 3), даго змoгy вcтанoвити наявнicть дшяшк cтiйкoгo cкopoчeння лicoвoгo пoкpивy та активiзацiï cx^o-вoï epoзiï. Оетанне, пo аналoгiï iз Закаpпатcьким peгioнoм, мoжe пpизвecти дo yтвopeнь зcyвниx дiлянoк, зpocтання piвня забpyднeнь пoвepxнeвoгo cтoкy, pизикy pyйнyвання шляxoвиx cпopyд та iнжeнepниx oб,ектiв.
Вeктopний анашз змiн лicoвoгo пoкpивy за кocмiчними знiмками був пpoвeдeний з викopиcтанням мeтoдики, яка включае такi кoмпoнeнти:
• гeoгpафiчнe cyмiщeння знiмкiв (точтеть < V2 poздiльнoï здатнocтi;
• маcкyвання oблаcтi дocлiджeння: (лic 1988+лю 2001) xмаpи 1988+xмаpи 2001);
• виpiвнювання гicтoгpам яcкpавocтi;
• обчислення рiзницi яскравостц
• використання шших каналiв або комбiнацiй каналiв ("Tasseled Cap");
• розподiлення територи дослiдження на класи за типом змш.
Рис. 2. Зображення Коавського району 1вано-Франшвсько'1 областi 3i супутника
Landsat 4 eid 29 липня 1988 року
KpiM того, анашз даних Державно!" геолопчно! служби МшекоресурЫв щодо стану геохiмiчних умов засвiдчив наявнiсть дефiциту окремих хiмiчних елеменлв в еколого-формувальних елементах (грунти, поверхнев^ та шдзем-нi води): фтору, цинку i ш.
У зв'язку з цим, за рекомендащею менеджера проекпв МЕП був вико-наний анашз показникiв здоров'я мiсцевого населення, як були наданi координаторам мюцевого проекту. Результати засв^или доцшьшсть виконання поглиблених аналiзiв хiмiчного складу води з метою подальшо1 оцшки мож-ливостi створення в межах КоЫвського району рекреацiйного комплексу як елементу його господарсько! системи.
У зв'язку з наведеним вище, за попередшми оцiнками проект робiт у складi МЕП мiг бути пов'язаний з проведенням еколого-рекультивацiйних робiт з метою створення туристських, краезнавчих та шших маршрупв (об'екпв).
За даними ДЗЗ та мониторингу навколишнього середовища (переваж-но геологiчного середовища), результати дослщжень вiдрiзняються перева-жаючим розвитком в межах територи дослщжень люосхилових ландшафтiв, чутливих до техногенних навантажень.
УкраТнський державний лкотехшчний унiверситет
Рис. 3. Зображення КоЫвського району 1вано-Франтвсько1 областi зi супутника
Ьан^М 7 вiд 17 липня 2001 року
Рис. 4. Тематична карта змти л^ового покриву, побудована зктавленням космiчних знтшв Ьанй8а1 1988 та 2001 рошв
Рис. 5. Тематична карта змши лкового покриву в Ко^вському райош, побудована зктавленням космiчних знттв Landsat 1988 та 2O0l рошв
Головними чинниками дестабшзацп еколопчного стану КоЫвсько! ПМА на сучасному етат и розвитку, за даними ДЗЗ (рис. 5), е:
• техногенне скорочення лшового покриву;
• зростання техногенних споруд, як порушують р1виовагу схил1в та !х еколо-
го-регулюючих систем.
Лiтература
1. 1щук О., Придатко В., Залогш М. Систематизащя просторово'1 шформацй та й обробка засобами Г1С для цшей впровадження мюцевих еколопчних дш. - К.: Укр. центр менеджменту земл1 та ресурав. - 2002. - 63 с.
2. Залагш М., Ол1йник О., Рябоконенко О. Концепщя застосування шформацшних технологий для пщтримки мюцевих еколопчних дш (МЕП) в Укрш'ш. - К.: Укр. центр менеджменту земл1 та ресурав. - 2002. - 34 с.
3. Опис стану довкшля Коавського району 1вано-Франювсько'1 област в рамках програми Мюцевих еколопчних платв дш в Укрш'ш. - Коав. - 2003. - 96 с.
