CC BY
71
Л1ТЕРАТУРА
1. Бабенко В. В. Основи Teopii' ймовiрностi i статистичнi методи аналiзу даних у психолопчних i педагогiчних експериментах / В. В. Бабенко. - .HbBiB: Вид. центр ЛНУ iM. I. Франка, 2009. - 184 с.
2. Гордеева Т. О. Базовые типы мотивации деятельности: потребностная модель / Т. О. Гордеева // Вестник Московского университета. Серия 14. Психология. - 2014. - № 3 - C. 63-78.
3. Ильин Е.П. Мотивация и мотивы. / Ильин Е. П. - СПб.: Питер, 2002. - 512 с.
4. Маркова А. К. Формирование мотивации учения / А. К. Маркова, Т. А. Матис, А. Б. Орлов. - М., 1990. - 212 с.
5. Мищенко Л.В. Теоретические и методологические проблемы системного исследования пологендерного развития индивидуальности детей младшего школьного возраста: монография / Л. В. Мищенко. - Москва-Берлин, 2015 - 422 с.
6. Райгородский Д. Я. Практическая психодиагностика: методики и тесты: учебное пособие / Д. Я. Райгородский. - Самара: Изд. дом «БАХРАХ-М», 2001. - 672 с.
7. Реан А. А. Психология и педагогика / А. А. Реан, Н. В. Бордовская, С. И. Розум - СПб. : Питер,
2002. - 432 с.
8. Тимошук С. В. Особливосп формування навчально! мотиваци студенпв / С. В. Тимошук, О. I. Третяк // Вюник Житомирського державного утверситету шет 1вана Франка (80). - 2015. - С.64-68.
9. Ткаченко Н. С. Взаимосвязь стиля саморегуляции учебной деятельности студентов и их мотивации обучения в вузе / Н. С. Ткаченко // Молодой ученый. - 2012. - № 4. - С. 382-384.
10. Хекхаузен Х. Мотивация и деятельность. - 2-е изд. / Х. Хекхаузен. - СПб.: Питер; М.: Смысл,
2003. - 860 с.
11. Якунин В. А. Психология учебной деятельности студента / В. А. Якунин. - М.; СПб., 1994. - 140 с. REFERENCES
1. Babenko V. V. Osnovy teorii ymovirnosti i statystychni metody analizu danykh u psykholohichnykh i pedahohichnykh eksperymentakh [Basic theory of probability and statistical methods of data analysis in psychological and pedagogical experiments] Lviv: Vydavnychyi tsentr LNU imeni Ivana Franka, 2009, 184 p.
2. Hordeeva T. O. Bazovye typy motyvatsyy deiatelnosty: potrebnostnaia model [The basic types of incentive activities: requirement of a model]. Vestnyk Moskovskoho unyversyteta. Seryia 14. Psykholohyia. 2014, №3, p.p. 63-78.
3. Ylyn E.P., Y. E. Pavlovych Motyvatsyia i motyvy. [Motivation and motives]. SPb.: Pyter, 2002, 512 p.
4. Markova A. K., Matys T. A., Orlov A. B. Formyrovanye motyvatsyy uchenyia [Formation of motivation of the doctrine]. M., 1990, 212 p.
5. Myshchenko L.V. Teoretycheskye y metodolohycheskye problemy sysyemnoho yssledovanyia polohendernoho razvytyia yndyvydualnosty detei mladsheho shkolnoho vozrasta: [Theoretical and methodological problems of research sisiemnogo pologendernogo personality development of children of primary school age] [Monohrafyia]. Moskva-Berlyn, 2015, 422 p.
6. Raihorodskyi D.Ia. Praktycheskaia psykhodiahnostyka Metodyky i testy [Practical psihodiagnostika techniques and tests.]. Uchebnoe posobye. Samara: Yzdatelskyi dom «BAKhRAKh-M», 2001, 672 p.
7. Rean A.A. , Bordovskaia N.V., Rozum S.Y. Psykholohyia i pedahohyka [Psychology and pedagogy]. SPb : Pyter, 2002, 432 p.
8. Tymoshuk, S. V. Tretiak, O. I. Osoblyvosti formuvannia navchalnoi motyvatsii studentiv [Features forming learning motivation of students]. Visnyk Zhytomyrskoho derzhavnoho universytetu imeni Ivana Franka (80). 2015, p.p. 64-68.
9. Tkachenko N. S. Vzaymosviaz stylia samorehuliatsyy uchebnoi deiatelnosty studentov y ykih motyvatsyy obuchenyia v vuze [The relationship style of self-educational activity of students and their learning motivation in high school]. Molodoi uchenyi, 2012, № 4, p.p. 382-384.
10. Khekkhauzen Kh. Motyvatsyia i deiatelnost [Motivation and activities]. 2-e yzd.. SPb.:Pyter, M. Smysl, 2003, 860 p.
11. Iakunyn V.A. Psykholohyia uchebnoi deiatelnosty studenta [Psychology student learning activitie]. M.,SPb. 1994, 140 p.
УДК 371.134
А. В. ШУЛЬГА shulga.alna@rambler.ru асшрант,
Чершвецький нацiональний унiверситет iм. Ю. Федьковича
_ОБГОВОРЮСМО ПРОБЛЕМУ_
КОМПОНЕНТИ П1ДГОТОВКИ МАЙБУТН1Х УЧИТЕЛ1В ДО РОБОТИ З БАТЬКАМИ МОЛОДШИХ ШКОЛЯР1В 13 НЕПОВНИХ С1МЕЙ
Bid3HaHeno,, що важливим аспектом у po6omi вчителя з ам'ею учня е надання квалiфiкованоi допомоги батькам молодших школярiв з неповних ciMeu, що можливо за умови cпeцiальноi профeciйноi пiдготовки майбуттх учитeлiв початковоi школи. Обтрунтовано, що результат професшно'1' пiдготовки стосовно цього - це готовнicть майбутнього вчителя початково'1' школи до роботи з батьками молодших школярiв з неповних ciмей, яка е ттегральною характеристикою оcо6иcтоcтi майбутнього вчителя, зумовленою теоретичними знаннями i володiнням професшними практичними умтнями та навичками, розвиненими пcихологiчно-оcо6иcтicними якостями. Показано, що зi зм^ту готовноcтi випливають структурш компоненти готовноcтi майбутнього вчителя початково'1' школи до роботи з батьками молодших школярiв з неповних &мей: оcо6иcтicний, когнiтивний, практичний.
Ключовi слова: тдготовка, готовнicть, компоненти пiдготовки, компоненти готовноcтi, робота з батьками, нeповнi 'i.
А. В. ШУЛЬГА shulga.alna@rambler.ru аспирант,
Черновицкий национальный университет им. Ю. Федьковича
КОМПОНЕНТЫ ПОДГОТОВКИ БУДУЩИХ УЧИТЕЛЕЙ К РАБОТЕ С РОДИТЕЛЯМИ МЛАДШИХ ШКОЛЬНИКОВ ИЗ НЕПОЛНЫХ СЕМЕЙ
Отмечено, что важным аспектом в работе учителя с семьей ученика является оказание квалифицированной помощи родителям младших школьников из неполных семей, что возможно при условии специальной профессиональной подготовки будущих учителей начальной школы. Обосновано, что результат профессиональной подготовки - это готовность будущего учителя начальной школы к работе с родителями младших школьников из неполных семей, которая является интегральной характеристикой личности будущего учителя, обусловленной теоретическими знаниями и владением профессиональными практическими умениями и навыками, развитыми психологически личностными качествами. Показано, что из содержания готовности следуют структурные компоненты готовности будущего учителя начальной школы к работе с родителями младших школьников из неполных семей: личностный, когнитивный, практический.
Ключевые слова: подготовка, готовность, компоненты подготовки, компоненты готовности, работа с родителями, неполные семьи.
A. SHULGA shulga.alna@rambler.ru Postgraduate student, Chernivtsi Yu. Fedkovych National University
COMPONENTS OF FUTURE TEACHERS TRAINING TO WORK WITH PARENTS OF YOUNGER SCHOOLCHILDREN FROM INCOMPLETE FAMILIES
An important aspect in the work of the teacher with the student family is to provide expert assistance to parents of junior high school students from single-parent families that is possible due to the provided specialized training for future primary school teachers. The result of the training is reflected in the readiness of the future teacher of an elementary school to work with the parents of junior high school students from single-parent families, which is an integral characteristic of the person of the future teacher, due to the theoretical knowledge and practical possession of professional skills and abilities, development of psychological personality traits. It is described that the readiness contents influences the content of the structural components of readiness of the future teacher of an elementary school to work with the parents ofjunior high school students from single-parent families: personality, cognitive, practical.
Keywords: preparation, readiness, components, preparation of ingredients, components availability, work with parents, single-parent families.
Неповна шм'я е важливим суб'ектом у роботi вчителя з батьками молодших школярiв, а це вимагае вщ педагога знання специфши такого типу шм'!, особливостей взаемодп iз неповними сiм'ями. Ефективнiсть здшснення вчителем вказано! роботи залежить вщ фахово! шдготовки вчителя, яка закладаеться тд час навчання у вищому навчальному закладi (ВНЗ) У процеа професшно! пiдготовки майбутнiх учителiв готують до роботи з сiм'ями школярiв, однак спецiальна шдготовка до роботи з батьками молодших школярiв iз неповних сiмей не проводиться.
У вивченш проблеми пiдготовки майбутнiх учителiв до роботи з батьками молодших школярiв з неповних сiмей вважаемо за необхщне визначити структурнi компоненти дослщжувано! пiдготовки. Пiдготовка майбутнiх педагопв початково! школи до вказано! роботи - це цшюний, складний багатокомпонентний процес оволодiння студентами спецiальними знаннями, умшнями, навичками, практичним досвiдом стосовно роботи з батьками молодших школярiв iз неповних сiмей. У дослщженш ми розглядаемо одним з результата професшно! пiдготовки майбутнього вчителя початково! школи його готовнють до роботи з батьками молодших школярiв з неповних шмей. Пiд цiею готовнютю розумiемо якiсну iнтегральну характеристику особистосп майбутнього вчителя, зумовлену теоретичними знаннями та володшня професiйними практичними умшнями й навичками, розвиненими особистюними якостями, що впливають на результативнiсть роботи з батьками молодших школярiв з неповних шмей. При вивченнi окреслено! проблеми наголошуемо на виокремленнi компонента готовносп до вказаного виду професшно! дiяльностi.
Мета статтi полягае у визначент та розкриттi сутносп компонента тдготовки майбутнiх учителiв початково! школи до роботи з батьками молодших школярiв з неповних имей.
Вивчаючи думки вчених стосовно виокремлення складових готовносп до рiзних видiв педагопчно! дiяльностi, ми зiткнулися з розма!ттям думок у цiй проблемi. У зв'язку з цим для кращого розумшня важливостi кожного компонента подаемо характеристику окремих пiдходiв щодо визначення компонента готовносп до рiзних напрямiв педагогiчно! дiяльностi:
- у структурi готовностi майбутнього фахiвця до певних вцщв дiяльностi деякi науковцi визначають мотивацiйний (усвiдомлення потреб, iнтересiв, вимог колективу, суспшьства), орiентацiйний (усвщомлення щлей, осмислення та оцiнка умов здшснення дй!, актуалiзацiя досвщу), операцiйний (визначення найоптимальтших способiв вирiшення завдань), вольовий (мобшзащя сил щодо завдань та умов пращ, самоконтроль, самонавдавання), ощнний (оцiнка стввщношення власних можливостей, рiвня домагань i ступеня досягнення результату) компоненти;
- у складi готовносп студента до педагопчно! дiяльностi називаються наступнi компоненти: мотивацiйний (потреба, штерес, мотиви), орiентацiйно-пiзнавально-оцiнний (знання змiсту професп, вимог фаху, способiв вирiшення професшно-педагопчних завдань), емоцiйно-вольовий (вiдповiдальнiсть, самоконтроль), операцшно^евий (професiйнi знання, умiння, навички та професшно значущi властивостi особистостi), установочно-поведшковий (сумлiнне виконання працi);
- готовнють майбутнiх вчителiв початково! школи до керiвництва О.Л. Шквир вивчае через призму таких !! компонентiв: цшьовий (стратегiчнi, тактичнi та оперативнi цш пiдготовки), мотивацiйний (спонукальнi чинники розвитку емоцшно-цшнюно! сфери особистостi педагога), змютовий (соцiально-педагогiчнi, психолого-педагогiчнi та методичнi знання щодо роботи у початковш школ1), дiяльнiсно-операцiйний (засоби, форми i методи навчання), контрольно-оцшний (самостiйнiсть вчителя, ощнювання та самооцiнювання) [6, с. 11];
- у структурi соцiально орiентовано! пiдготовки майбутнiх учителiв початково! школи до роботи з батьками Т. I. Шанскова вбачае таю компоненти готовносп до цього виду дiяльностi: цшьовий (потреба, штерес), цшшсно-мотивацшний (сощальш, навчально-шзнавальш та професiйнi мотиви), змютово-процесуальний (загальнопедагогiчнi, етнопедагогiчнi та соцiально-педагогiчнi знання в робой з батьками учтв), операщйно^яльтсний (соцiально-педагогiчнi умiння щодо роботи з батьками учтв), ощнно-результативний (самоспйна соцiально-педагогiчно! дiяльностi вчителя початково! школи з батьками та !! ощнювання) [5, с. 15];
- готовнють студента до роботи з батьками молодших школярiв С. М. Коршенко розглядае як комплекс компонента: мотивацшний (мотиви включення в роботу з батьками); змютовий (спещальш знання, гностичш, оргашзаторсью, конструктивнi, комушкативш та
_ОБГОВОРЮСМО ПРОБЛЕМУ_
шформацшш вмшня та навички), процесуально-дiяльнiсний (практична робота з батьками молодших школярiв) [4, с. 124];
О. А. Буздуган у дослщженш готовносп майбутнього вчителя до педагопчно! взаемоди з батьками учшв визначае наступнi компоненти: штелектуально-когштивний (уявлення щодо забезпечення готовностi до взаемоди), цiннiсно-мотивацiйний (позитивне ставлення, штерес, усвiдомлення значення взаемоди), операцiйно-дiяльнiсний (професшно-педагопчш умiння та навички взаемоди вчителя з батьками учшв ) [2, с. 171-172]; серед компонент готовносп майбутшх учителiв до роботи з шм'ею учня Н. А. Бугаець називае мотивацшний (позитивна мотивацiя до роботи з шм'ею, усвiдомлення И мети, позитивне ставлення до тако! роботи), гностичний (професiйно-педагогiчнi знання про роботу з шм'ею) i процесуально^яльшсний (професiйно-педагогiчнi умiння роботи iз шм'ею учня) [1, с. 162]; у структурi готовностi педагога до роботи з неблагополучними шм'ями Т. Г. Жаровцева виокремлюе когнiтивний (система знань), методичний (професiйнi вмiння), аксiологiчний (цшнюне ставлення до им'! та до взаемоди з нею) i мотивацшний (мотиващя та усвiдомлення необхiдностi свое! роботи) компоненти [3, с. 231-233 ].
Отже, бачимо, що вчеш називають рiзнi компоненти готовностi до того чи шшого виду педагопчно! дiяльностi. Разом з тим помiчаемо головну особливiсть: як би не називався структурний елемент готовносп - вс вони зводяться до таких критерпв:
• володiння теоретичними знаннями з педагопки (вiдображений у змютовому, змютово-процесуальному, когнiтивному, гностичному або теоретичному компонентах);
• оперування практичним вмшнями та навичками професшно! дiяльностi ^яльшсно-операцiйний, процесуально-дiяльнiсний, методичний, практичний компоненти);
• наявнiсть стiйкого штересу, потреби, цiнностей особистостi майбутнього фахiвця (цiннiсний, мотивацiйний, мотивацiйно-цiннiсний, цiльовий компоненти);
• здатшсть вчителя до самоощнки та самоконтролю (оцiночний, контрольно-оцiнний, рефлексивний компоненти);
• сформовашсть емоцшно-вольово! сфери особистостi (емоцшний, вольовий, емоцшно-вольовий компоненти).
У структурi педагопчно! готовностi до роботи з батьками молодших школярiв з неповних имей видiляемо три взаемозумовлеш компоненти: особистiсний (включатиме в себе сформоваш особистiснi якостi: мотивацiйно-цiннiсна сфера особистосп, особливостi емоцшно-вольово! сфери, здатшсть до рефлексй), когнiтивний (сукуптсть спецiальних знань про неповну им'ю та роботу з нею), практичний (вмшня та навички практичного здшснення устшно! роботи з батьками молодших школярiв з неповних сiмей). Загальна готовнiсть до роботи з батьками молодших школярiв з неповних имей передбачае сформовашсть уих И компонента.
Розглянемо детальнiше основнi складовi готовносп майбутнього вчителя початково! школи до роботи з батьками молодших школярiв з неповних имей.
Особистiсний компонент професшно-педагопчно! готовностi до роботи з батьками молодших школярiв з неповних имей полягае у сформованостi наступних особистiсно-психологiчних складових: мотивацiйно-цiннiсноl та емоцшно-вольово! сфер особистостi, рефлексивно! здатносп майбутнього вчителя початково! школи.
Сформовашсть мотивацшно-цшшсно! сфери готовностi майбутнього вчителя до роботи з неповною шм'ею школяра зумовлений потребою в осмисленш цiлей, завдань, змiсту педагогiчно! дiяльностi, i вiдповiдальним ставленням до рiзноманiття !! конкретних видiв, зокрема до роботи з батьками молодших школярiв з неповних шмей.
Мотивацiйно-цiннiсна складова особистiсно! готовностi проявляеться через: штерес до роботи з батьками молодших школярiв з неповних шмей; усвщомлення цiнностi цього виду педагогiчно! дiяльностi i потреба у здiйсненнi роботи з батьками молодших школярiв з неповних имей; ставлення до власно! дiяльностi i !! суб'ектiв; прагнення отримати необхiднi знання i вмшня для роботи з батьками молодших школярiв з неповних имей; потреба займатися дослщницькою та науково-методичною роботою з проблеми; бажання домогтися усшху; прийняття творчого характеру зазначеного виду дiяльностi i цiнностi професiйного самовдосконалення.
Врахування сформованостi емоцiйно-вольово! сфери особистосп майбутнього вчителя зумовлено розумiнням ролi i значенням емоцiйно-вольового регулювання в будь-якш дiяльностi, в т. ч. педагопчнш В емоцiйних процесах педагога своерщно вiдображаються умови i завдання його
дiяльностi, проявляеться його ставлення до них. Емоци впливають на перебiг навчально! працi. Регулююча роль емоцiй в процес навчання зростае, якщо вони не тшьки супроводжують навчально-пiзнавальну дiяльнiсть студентiв, а й передують !й. Таким чином, емоцi! залежать вщ дiяльностi i мають на не! вплив, а за допомогою вольового зусилля реалiзуеться будь-яка дiяльнiсть, особливо в ускладнених умовах. Готовнiсть особистост зустрiчати перешкоди свiдомою мобiлiзацiею власних вольових зусиль, свщомим спонуканням до перетворюючо! активностi визначае успiх дiяльностi.
Зазначена сфера визначаеться захопленiстю педагопчною дiяльнiстю i вiдповiдальнiстю за роботу з неповною им'ею молодшого школяра, наполегливютю в органiзацi! тако! взаемоди i впевненiстю в успiху дiяльностi, тобто в можливостi досягнення бажаних, позитивних !! результатiв, а також задоволешстю кожним видом педагогiчно! дiяльностi, розумiнням престижностi умiнь будувати взаемодт з батьками учнiв з неповних имей, прагненням подолати перешкоди на шляху досягнення мети.
Рефлексивш процеси пронизують всi сфери професiйно! дiяльностi вчителя, отже, необхiдно формування готовност до педагогiчно! рефлексi! у студенев в процесi навчання у вищш школi. У цьому контекстi i зосереджено увагу на такому елемент готовностi майбутнього педагога до роботи з батьками молодших школярiв з неповних имей як рефлекпя.
Готовшсть до педагогiчно! рефлексi! е системною, сощально-психолопчною якiстю особистостi вчителя, що виникае як результат «накладання» дiяльностi на структуру особистостi i вщображае специфiку розумiння i виконання ним свое! соцiально-професiйно! ролi, ставлення до педагопчно! працi.
Змiст рефлексi! особистюного компонента готовностi майбутнього вчителя можна визначити як здатшсть педагога до: саморефлекси (осмислення уявлень про себе, учшв з неповних сiмей та !х батькiв, iнших суб'ектiв спшкування i дiяльностi); взаеморефлексi! (вмiння сприймати й оцшювати iнших та себе у ставленш з iншими учасниками комушкаци); рефлексi! педагогiчно! взаемодi! з батьками учшв iз неповних имей.
Рефлекпя е фактором професiйного саморозвитку особистосп, тож iнiцiювання у майбутнього вчителя педагопчно! рефлекси шляхом аналiзу ситуацiй взаемодi! з неповною им'ею школяра i, вiдчуваючи при цьому труднощ^ актуалiзуе особистiсний сенс здшснювано! дiяльностi. Тому рефлексивний компонент особистюно! готовностi в загальнiй структурi готовносп майбутнього вчителя до взаемодi! з неповною пм'ею е системоутворюючим.
Змют когнiтивного компонента професiйно-педагогiчно! готовностi до роботи з батьками молодших школярiв з неповних имей становлять набут теоретичш знання в процесi фахово! пiдготовки. Засвоення знань визначае теоретичну пiдготовку. Знання в областi пмейно! педагогiки, психологi! сiмейних вiдносин, кращих традицiй народно! педагогiки, технологi! педагопчного спiлкування i вирiшення конфлiктiв, технологи оргашзаци масово!, групово! та шдивщуально! роботи вчителя з сiм'ями учшв з неповних имей з урахуванням накопиченого в цш галузi педагопчного досвщу е необхiдною умовою для подальшого вироблення «знань в ди», тобто умiнь i навичок - головного критерда професiйно! пiдготовки, бо вщ рiвня !х сформованостi залежить усшшшсть всiе! педагогiчно! дiяльностi .
Практичний компонент професшно-педагопчно! готовностi майбутнього вчителя початково! школи до роботи з батьками молодших школярiв з неповних имей полягае у сформованост умшь i навичок органiзацi! тако! роботи. Така готовшсть вимагае як загальнопедагопчних (вмшня педагогiчно мислити i дiяти, вирiшувати педагогiчнi завдання рiзного класу, типу i рiвня складносп), так i конкретних умiнь, покликаних забезпечити шструментування дiяльностi i створити у майбутнього вчителя установку не тшьки на усвщомлення свого способу виршення проблем роботи з неповною им'ею молодшого школяра, а й на критичне ставлення до нього.
До таких умшь ми вщносимо:
• гностичш - вмшня цшеспрямованого сощально-педагопчного вивчення неповно! сiм'! i системи внутрiшньосiмейних стосункiв, оцiнювати типовють тих чи iнших характерних проявiв дефiциту виховання, виявляти, аналiзувати i використовувати позитивний батькiвський досвiд виховання дтей у неповнiй сiм'!;
• прогностичш - вмшня прогнозувати позитивнi тенденцн розвитку особистост дитини в неповнiй им'!, моделювати виховнi ситуацп з урахуванням дiагностики тако! им'!, регулювати педагогiчно доцшьш взаемини в системi всерединi i позасiмейних вiдносин;
• комунiкативнi - вмшня ствпрацювати з батьками i дiтьми з неповно! им'! на довiрливiй основi, бути тактовним i коректним в спiлкуваннi з дорослими i дiтьми, спиратися на позитивний досвщ сiмейного виховання;
• оргашзаторсью - вмiння виявляти iнтереси i потреби неповних сiмей в рiзнiй дiяльностi, використовувати рiзноманiтнi позитивнi типи взаемоди з неповною сiм'ею i опосередкованi способи впливу на не!, залучати фахiвцiв до надання допомоги неповнш им'!;
• креативнi - вмшня використовувати iндивiдуальнi особливостi i здiбностi в процесi творчого виршення завдань з оргашзацп взаемоди з неповною им'ею школяра;
• рефлексивш - вмiння в ходi практично! дiяльностi адекватно розумiти i регулювати поведшку всiх суб'ектiв взаемоди, конструювати i проектувати взаемодiю (способи, форми) з урахуванням особливостей i можливостей конкретно! неповно! им'!, вмiння самоощнки та самоаналiзу майбутнiм педагогом власно! дiяльностi i самого себе як !! суб'екта;
• дослiднi - вмшня усвщомленого застосування педагогом отриманих знань про неповну сiм'ю в процеи навчально! та дослщницько! дiяльностi, оргашзацп та проведення науково! роботи з проблем неповно! им'! та взаемоди з нею.
Отже, готовнють майбутнього вчителя початково! школи до роботи з батьками молодших школярiв з неповних сiмей розглядаемо як яюсну iнтегральну характеристику особистостi педагога, зумовлену теоретичними знаннями i володшням професiйними практичними умiннями та навичками, розвиненими психологiчно-особистiсними якостями, що впливають на результативнiсть роботи iз вказаними батьками.
Структурними компонентами готовностi майбутнього вчителя початково! школи до роботи з батьками молодших школярiв з неповних имей е:
• особистюний: наявнють професшно! потреби, iнтересу щодо здiйснення роботи з батьками молодших школярiв з неповних сiмей, стшюсть емоцшно-вольово! сфери майбутнього педагога, його здатшсть до рефлексп;
• когштивний: набутi знання в процесi професшно! пiдготовки про особливостi неповно! им'! та роботи з нею;
• практичний: умiння та навички оргашзацп дiяльностi щодо роботи з батьками молодших школярiв з неповних имей.
Визначенi компоненти слугуватимуть основою для дослщження стану пiдготовки студентiв педагопчних факультетiв ВНЗ до роботи з батьками молодших школярiв з неповних имей, зокрема визначення етапiв формування готовностi майбутнiх учителiв до тако! роботи.
Л1ТЕРАТУРА
1. Бугаець Н. А. Професшно-педагопчна тдготовка майбутшх учител1в до роботи з ам'ею учня: дис. ... канд. пед. наук: 13.00.04 / Н. А. Бугаець. - Харшв, 2002. - 202 с.
2. Буздуган О. А. Шдготовка майбутшх учител1в початкових клас1в до педагог1чно! взаемодй з батьками учшв: дис. ... канд. пед. наук: 13.00.04 / О. А. Буздуган. - Одеса, 2013. - 213 с.
3. Жаровцева Т.Г. Теоретико-методичш засади подготовки майбутшх фах1вщв дошкшьно! освгги до роботи з неблагополучними с1м'ями: дис. ... д-ра пед. наук: 13.00.04 / Т. Г. Жаровцева. - Одеса, 2007. - 465с.
4. Корниенко С.М. Формирование профессионально-педагогической готовности студентов к работе с родителями младших школьников: дис ... канд. пед. наук: 13.00.01 / С. М. Корниенко. - К., 1983. - 186 с.
5. Шанскова Т. I. Сощально ор1ентована подготовка майбутшх учител1в початково! школи до роботи з батьками: автореф. дис ... канд. пед. наук: 13.00.04 / Т. I. Шансоква. - К., 2002 - 22 с.
6. Шквир О. Л. Подготовка майбутшх учител1в початково! школи до класного кер1вництва: автореф. дис. ... канд. пед. наук: 13.00.04 / О. Л. Шквир. - Житомир, 2004. - 20 с.
REFERENCES
1. Buhayets' N. A. Profesiyno-pedahohichna pidhotovka maybutnikh uchyteliv do roboty z sim"yeyu uchnya [Professional and pedagogical training of teachers to work with the student's family]. - Kh., 2002. - 202 р.
2. Buzduhan O. A. Pidhotovka maybutnikh uchyteliv pochatkovykh klasiv do pedahohichnoyi vzayemodiyi z bat'kamy uchniv [Training of primary school teachers for pedagogical interaction with parents]. -Odesa, 2013.
3. Zharovtseva T.H. Teoretyko-metodychni zasady pidhotovky maybutnikh fakhivtsiv doshkil'noyi osvity do roboty z neblahopoluchnymy sim"yamy [Theoretical and methodological principles of training of future specialists of preschool education to work with unhappy families]. - Odesa, 2007. - 465p.
4. Kornienko S.M. Formirovanie professional'no-pedagogicheskoi gotovnosti studentov k rabote s roditelyami mladshikh shkol'nikov [Formation of is professional-pedagogical readiness of students to work with parents of younger schoolboys]. - Kiev, 1983. -186 p.
5. Shanskova T.I. Sotsial'no oriyentovana pidhotovka maybutnikh uchyteliv pochatkovoyi shkoly do roboty z bat'kamy [Socially oriented training of primary school teachers to work with parents.], K., 2002. - 22 p.
6. Shkvyr O. L. Pidhotovka maybutnikh uchyteliv pochatkovoyi shkoly do klasnoho kerivnytstva [Training of primary school teachers for classroom management]. - Zhytomyr, 2004. - 20 p.
УДК 371
Н. Л. СЕНЬОВСЬКА vnlcats@gmail.com кандидат педагопчних наук, доцент, Тернопшьський нащональний педагопчний ушверситет iM. В. Гнатюка
ХУДОЖН1Й Ф1ЛЬМ ЯК 3АС1Б НАВЧАННЯ СТУДЕНТ1В-ПЕДАГОГ1В П1Д ЧАСУ ВИВЧЕННЯ КУРСУ «ПЕДАГОГ1КА»
Проаналiзовано можливоcтi використання niд час вивчення окремих тем курсу «Педагогжа» художнiх кiноcтрiчок, що репрезентують цiкавi аспекти життя школи та людських взаемин. Осюльки художнi фiльми е аудiовiзуальними засобами навчання, то рекомендовано використовувати 1'х niд час застосування вiдeомeтоду на лeкцiйних, ceмiнарcьких та лабораторних заняттях. У вказаному nроцeci реалгзуеться зв 'язок i-з позанавчальним життям cтудeнтiв, активгзуеться iхнiй життевий доcвiд, розширюеться кругозiр та здшснюеться виховання майбуттх neдагогiв. Вказано, що у фшьмах майстерно зображеш рiзнi виховнi й дидактичн проблеми, вiдтворeнi цiкавi neдагогiчнi ситуаци. Вiдeомeтод сприяе рeалiзацii nринциniв доcтуnноcтi, eмоцiйноcтi та наочноcтi у навчаннi. Обтрунтовано, що застосування високоятсних художнiх фiльмiв активiзуе творче мислення, сприяе формуванню навичок аналiзу й cамоаналiзу майбуттх учитeлiв.
Ключовi слова: художнш фыьм, вiдeомeтод, аудiовiзуальнi засоби навчання, niдготовка майбутнього вчителя.
Н. Л. СЕНЬОВСЬКАЯ vnlcats@gmail.com кандидат педагогических наук, доцент, Тернопольский национальный педагогический университет им. В. Гнатюка
ХУДОЖЕСТВЕННЫЙ ФИЛЬМ КАК СРЕДСТВО ОБУЧЕНИЯ СТУДЕНТОВ-ПЕДАГОГОВ ПОД ВРЕМЕНИ ИЗУЧЕНИЯ КУРСА «ПЕДАГОГИКА»
Проанализированы возможности использования во время изучения отдельных тем курса «Педагогика» художественных кинолент, которые представляют интересные аспекты жизни школы и человеческих взаимоотношений. Поскольку художественные фильмы являются аудиовизуальными средствами учебы, то рекомендовано использовать их во время применения видеометода на лекционных, семинарских и лабораторных занятиях. В указанном процессе реализуется связь с буднями студентов, активизируется их жизненный опыт, расширяется кругозор и осуществляется воспитание будущих педагогов. Указано, что в фильмах мастерски изображены разные воспитательные и дидактичные проблемы, воссозданные интересны педагогические ситуации. Видеометод способствует реализации принципов доступности, эмоциональности и наглядности в учебе. Обоснованно, что применение высококачественных художественных фильмов активизирует творческое мышление, способствует формированию навыков анализа и самоанализа будущих учителей.
