CC BY
56
УДК 327.88:316.776.23(470+571)
А.С. Савич
КОМУН1КАТИВН1 1НСТРУМЕНТИ ПРОТИДП 1НФОРМАЦШНО1 АГРЕС11 РОС11: СВ1ТОВИЙ ДОСВ1Д
«З часу Холодно! вшни росiйська пропаганда стала значно розумшшою. Зараз вона мае на MeTi зруйнувати демократичну стабшьнють»
Олiв'е Вeдрiн,
полiтолог, речник €врокомiсii
Сьогодш ceim переживае формування глобального тформацтного простору, це своер1дний перехiд eid iндустрiального сустльства до сустльства тформацтного, або ж, - за висловом американського науковця О. Тоффлера, - сустльства «Третьог Хвилi» [1].
В умовах активного тформацтного розвитку та появи нових видiв тформацтного впливу на сустльство виникае необхiднiсть визначити ефективтсть комушкативних iнструментiв, що здатш протидiяти тформацтнт агреси з боку ворожог крагни. Дана стаття присвячена саме комуткативним iнструментам протиди ростськт тформацтнт агреси. В даному контекстi неможливо переоцтити важлив^ть комушкаци в дiяльностi полтичних iнститутiв i взагалi держави в цшому. В умовах сучасних гiбридних воен комунiкативнi iнструменти вiдiграють ключову роль у полтичному життi кра'гн-конкурентiв, а також виступають головною домтантою в прийняттi ршень державного рiвня.
Ключовi слова: комунiкативнi технологи, пропаганда, тформацтна агреЫя, гiбридна втна.
Метою статл е визначення комушкативних шструмеш^в, що використовують европейсью краши та США у протиди шформацшнш агреси Росшсько! Федераци.
Останш десятилпгя характеризуются виникненням i поширенням глобальних шформацшних комушкацш. 1нформацшний вибух, зумовлений с^мким розвитком шформацшних технологш, в першу чергу всесвгтньо! комп'ютерно! мeрeжi 1нтернет, став тим фактором, який зумовив радикальш змши у вах сферах життя людства, зокрема полггично'! Це дае шдстави говорити про те, що шформацшна складова дeдалi стае бшьш важливою у полгтичному життi держав.
Питання комушкативних технологш е надзвичайно актуальним на сьогодш i саме тому знайшло свое вiдлуння у багатьох наукових працях. Серед них можна вщзначити роботи таких зарубiжних та вгтчизняних науковцiв, як Г. Ласуел, Г. 1ню, М. МакЛуан, О. Тоффлер, П. Бурд'е, Ж. Бодрiяр, Н. Луман, М. Кастельс, В. Бебик, В. Цвих, О. Зернецька, Л. Климанська, Г.Почепцов, Н. Костенко, М. Каращук, Д. Яковлев та ш.
Комушкативш та шформацшш технологи у мас-мeдiа впливають на полгтичну свiдомiсть та вiдiграють важливу роль у полгтичному процесс пропаганда, полгтична реклама, PR, iнформацiйна агрeсiя застосовуються не лише тд час виборчих змагань, !х використовують органи державно! влади та мюцевого самоврядування у зовшшнш та внутрганш полгтищ.
Щодо пропаганди, то Н головними функцiями виступають переконання громадян в справедливостi суспiльно-полiтичного ладу, визначення основних тенденцш полiтичного розвитку, вщповщного стилю лiдерства. Велику роль у пропагандистських кампашях сучасностi вiдiграють не лише традицшш засоби масово'1 шформаци, такi як телебачення, радiо й преса, а й кшошдус^я та мережа 1нтернет. На вiдмiну вщ радянських часiв сучаснi пропагандистськi кампанп реалiзуються в умовах iдеологiчного плюралiзму, за вiдсутностi полЬичнох цензури у мас-медiа. Таким чином, розвиток комушкативних технологiй потребуе адекватних засобiв передачi полiтичних повiдомлень - iнформацiйних каналiв. У сучасному свiтi це - аудiовiзуальнi мас-медiа. Вони нав'язують вщповщний формат комунiкативних технологiй, утворюють специфiчний комунiкативний простiр, який необхiдно враховувати як полггичними акторам, так i громадянам для збереження можливосп прийняття рацiональних полiтичних рiшень.
В контекст сьогоднiшнiх геополiтичних реалiй, можемо смшиво стверджувати, що пропаганда, iнформацiйна агреая з боку Росшсько'1 Федерацп щодо Украши мае на метi «забруднити» iнформацiйне поле, а не просто переконати противника, схилити його на свш бш. Цiль росшсько'1 пропаганди полягае в тому, щоб шформацшне поле було перенасичене рiзноплановою, заплутаною iнформацiею i тим самим перспектива розiбратися в тому, що вщбуваеться насправдi, для пересiчного громадянина стало надскладним завданням. Росшсью агенти роблять все для того, щоб украшщ на Сходi Украши не мали змогу розплутати цей складний шформацшний клубок, знайти адекватш аргументи на захист украшсько'1 влади, знайти рацюнальш перспективи щодо майбутнього Донбасу i т. д.
Ключовою цiллю росшсько'1 пропаганди е зародження тотально'1 недовiри серед укра'шщв на Сходi до украшсько'1 влади, арми i, звичайно, до будь-яких представниюв европейського свпу. Кремлю вигiдно, щоб украшщ шкому не довiряли i взагалi зневiрилися. Коли iнформацiйне поле знищене, то все, що працюе - це людський страх, розчарування, панiка, вщчуття соцiального колапсу. Росiйська пропаганда пщривае довiру жителiв Схщно'1 Украши до украшського уряду та прагне закласти думку в ix голови про рятувальну мiсiю Роси для укра'шщв, що живуть на Сxодi Украши.
На думку британського публщиста Итера Помаранцева, боротися з росiйською пропагандою на територи Укра'1'ни можна за допомогою об'ективних ЗМ1, хоча i це не являеться запорукою виршення дано'1 проблеми. «Потрiбен якийсь свiтовий BBC, фiнансований з публiчниx державних бюджетiв - НЕ репортерський, а фактчекшговий (вiд fact check - перевiрка фактiв) i розслiдувальний проект. Адже теперiшня фiнансова модель газет i телеканалiв бiльше не працюе. На Заxодi таких видань велика кшькють, але вони не займаються журналютикою, не потрiбен 1'м цей нудний пошук правди. Але використання шформаци як збро'1 i способу псиxологiчного впливу на iншi краши протверезило заxiднi елiти. Заxiд починае розумгти, який свiт без журналютики. Що журналiсти потрiбнi, як лiкарi i соцiальнi працiвники, а раз так, то держава мае ix тдтримувати», - заявив П. Померанцев в штерв'ю «Украшськш правдi» [1].
Питання шформацшно'1 вiйни, а точшше сказати - iнформацiйно-псиxологiчниx операцiй проти украшсько'1 незалежностi нiколи не стояло перед Украшою настiльки гостро, як в останнш рiк. Кра'1'на опинилась у скрутних обставинах не тшьки з политично:!, економiчноi та оборонно'1 точки зору. Спецiалiсти вiтчизняноi медiа сфери, здаеться, не були готовi до тако'1 запекло'1, агресивно'1 та безпринципово'1 iнформацiйноi вiйни, що ii розпочала Росiя проти Укра'1'ни в цшому свiтi. Першi етапи ще'1 вiйни продемонстрували, наскiльки украiнськi медшники непiдготовленi до подiбниx атак, i скшьки iнструментiв протидй ми маемо створювати нашвидкуруч.
271
KpiM того, в УкраЛн icHye системне медiйне середовище як шструмент, канал, яким ми могли б послуговуватись в шформацшно-психолопчнш операцГЛ РосГЛ проти нашоЛ краЛни та свГту. Але цей iнcтрyмент також був не у стан його ефективного використання. НасправдГ втрата державою контролю за шформацшною сферою була викликана, на мш погляд, двома тенденщями. Перше - це комерцiалiзацiя медiа. Вона була релевантною до перюду накопичення капiталy. Це передбачало принцип «все, що приносить грошi - добре». Водночас державн медшш пiдроздiли перебували на фiнанcових та оргашзацшних задвiрках, або обслуговували ту чи шшу полiтичнy силу, яка приходила до влади. Вони також не були готовi до виконання нових функцш протиди агресору. Тобто канали комушкаци не були пристосоваш до шформацшноЛ вiйни. Але, тим часом, школа медiа (чи школа журналютики) в УкраЛт icнye, ми можемо говорити, що нацюнальна система заcобiв масовоЛ комушкаци в УкраЛт вiдповiдаe cтрyктyрi медiа незалежноЛ держави. У нас e влаcнi телебачення, радю, iнтернет сфера, дрyкованi видання та iнформацiйнi агенцГЛ, i ми не настшьки безпораднi, що потрiбно поширювати панiчнi настроЛ.
УкраЛнське штелектуальне середовище, ще до початку украЛнськоЛ незалежноcтi, ставило питання в iнформацiйномy, гyманiтарномy, ментальному, духовному форматi: що таке украшська iдея; згодом це трансформувалось у бшьш актуальну дискусш - що таке украшська щентичнють. Тобто ми маемо штелектуальний клас, який мш би продукувати контент, надавати ще! для шформацшноЛ протиди. Адже ми можемо мати «гармату», одначе треба чимось з не! стршяти. Наcправдi, легше виробити патрон, снаряд, мшу, шж напрацювати оцей заряд для шформацшноЛ боротьби. Його не можна витворити штучно. I в цей момент ми повертаемося до своЛх джерел. Ми маемо величезний мистецький пласт, фольклор та лГтературу, словом, багатовГковий культурний шар, який допомагае нам знайти вщповщь на питання «що таке -украЛнське?». Ми маемо образотворче мистецтво. Це нашi першоджерела, де формуеться потрiбний змют. В ycix галузях, де могли формуватись щеЛ, ми маемо матерiал для продукування потрiбного контенту. Якщо порiвнювати нашу ситуащю з тим, що формуеться на швденному cходi, в тих людей немае такоЛ iдейноi та контентноЛ основи.
Укра1на мае основу для власного контенту. Ми можемо продукувати те, що заглиблене, своею основою стопъ на багатоcотрiчнiй ютори наших людей (я не кажу украшського народу). Ми маемо значний культурний шар, який би допомш нам дати ^i для iнформацiйноi протиди. Навт технологи i iнтелектyали, якщо сядуть iз думкою «як протидiяти в iнформацiйнiй вiйнi», будуть заглиблюватись саме в першооснови, а через них - до сучасносп. Через цей украшський культурний шар вони обов"язково врештi вийдуть на европейський культурний шар, звщки зможуть черпати основш «набоЛ» для протидГЛ [2].
Варто зазначити, що елементи росшськоЛ пропаганди активно застосовуються для сГяння пашки та розповсюдження насилля у Схщнш СвропГ. СвропейськГ журналГсти наголошують, що проблема росшськоЛ пропаганди е серйозною i цьому треба якнайшвидше протидГяти.
Одним Гз найпотужнГших шструменпв впливу не лише на украЛнщв, жителГв европейського континенту, а й на людей по всьому свГту, являеться телеканал Russia Today. Russia Today - це мультимедшне мГжнародне шформацшне агентство, метою якого е оперативно, зважено, а головне «по росшському» висвгтлювати подГЛ в свт, тобто розповГдати мГжнароднГй аудиторГЛ про росшський погляд на ситуацГю. РосГя - це провГдний гравець на полггачшй мапГ свГту i тому ЛЛ «голос» повинен бути почутим, така позищя Russia Today, яку очолюе журналют-мГжнародник Дмитро Кисельов.
272
«Агентство будет рассказывать мировому сообществу не только и не столько о России, сколько о мировых событиях с учетом российского взгляда на ситуацию. Россия - это ведущий мировой игрок, и ее голос должен быть слышен всегда. С нашей помощью все желающие за рубежом смогут получить информацию о позициях и интересах Москвы «из первых рук», а не только в интерпретации зарубежных коллег, как это часто происходит», - пщкреслив Д. Кисельов [3].
Кореспондентська мережа Russia Today нараховуе ниш понад 40 представництв по всьому свГту. Russia Today i далi плануе розширювати свою кореспондентську мережу за кордоном. Редакцшш центри плануються у Вашингтону Лондош, Парижу БерлЫ, Буенос-АйресГ Стамбулу Дуба!, Делу ПекЫ, Швшчнш СвропГ Радюмовлення агентства буде вестися на багатьох мовах, включаючи росшську, англшську, нiмецьку, французьку, португальську, сербська, польська, юпанська, дару арабська, турецька, китайська, хiндi, пушту, перська, курдський, японський, урду. Крiм того, будуть вщкрш! редакцiйнi центри з мовленням на титульних мовами в Узбекистану Таджикистану Киргизй, Казахстану ВГрменй, Азербайджанi, Естонй, Латвй, Литву БГлорусй, Молдавй, Украши. Найближчим часом плануеться вщкрити прес-центри Агентства для журналютГв у Киевi '[3]. Журналютка i колишня телеведуча росшського пропагандистського каналу Russia Today ЛГз Вол з власного досвщу пiдтверджуе ефективнють росшсько!' брехнi. 1хня методика роботи з аудиторiею схожа на секту, де використовуеться психолопчний вплив: «Використовуючи 1нтернет, вони збирають навколо себе людей, яю вiдчувають себе вщдшеними вщ суспiльства, дають !м вщчуття приналежносп до чогось, що вони чимось вщрГзняються. I це велика проблема, тому що це ефективно. 1м вдаеться викликати дискусш в 1нтернету у соцмережах. Тобто 1нтернет став середовищем, де люди, яю не заслуговують довГри, але хочуть собГ здобути славу, через дезшформащю, через теорГ! змови приваблюють величезну аудиторш» [4].
Отже, якою б неправдоподГбною не була новина, росшським медГа вдаеться ii зробити популярного за допомогою армй штернет-тролГв, проплачених експертГв та потужного фшансування. Це пщтвердження того, що росшський уряд веде активну шформацшну, пропагандистську полГтику, але варто зазначити, що росшська пропаганда в крашах СС дуже вщрГзняеться вщ пропаганди в Росй чи УкрашГ
В кшщ березня поточного року вщбувся сами* СС, присвяченш боротьбГ з «дезшформацшною кампашею» Росшсько!' Федерацй. В ходГ самГту европейсью лщери звернулися до Високого представника СС з питань спшьно!' зовшшньо!' та безпеково'1' полгтики Федержи МогершГ з проханням розробити план протидй росшськш пропаганду яка посилилася на тлГ конфлГту в УкрашГ Для реалГзацй згаданого плану була створена спещальна комушкативна група. Ф. Могерша повинна представити вищезгаданий план-стратегш, спрямований на пщтримку свободи ЗМ1 та европейських цшностей в Росй тд час наступного самку, який вщбудеться вже червш 2015 року. Разом з тим, дипломати СС стверджують що Свропейський Союз повинен знайти шляхи боротьби для подолання росшсько!' пропаганди в крашах Зах^но" Свропи, зокрема в Имеччиш i европейських крашах з потужними росшськими меншинами, як краши Балтй.
На початку травня у Копенгаген вщбулася зустрГч мшютрГв краш твшчно-балтшського ствробгтництва для подальшого обговорення мехашзмГв протидй пропаганди з боку Росй. Пщ час цьогорГчного головування Данй тема «Збалансування росшських ЗМ1» оголошена ключовою у 2015 рощ для твшчно-балтшського партнерства, до якого входять Естошя, ФшляндГя, 1сландГя, Швещя, ЛатвГя, Литва, Норвепя i Дашя. Як вважае Мартш Лщегорд, мшютр закордонних справ Данй, санкцй,
273
введенi европейськими крашами проти Роси, е найбiльш ефективним шструментом протиди росiйськiй агреси на ДонбасГ
Мiнiстри закордонних справ ЕстонГï, Литви, Дани та Великобритани у стльному зверненш запропонували, щоб Свросоюз створив европейський телеканал, розрахований на росшськомовних жителГв спiльноти. За створення подiбного телеканалу також виступила Украша [5].
Великобриташя розглядае росiйську агресiю як найбшьшу загрозу власнiй безпецi. За словами мшютра закордонних справ Великобритани Фиша Хемонда, нарощування вiйськових потужностей РФ та агреая, яку Кремль проявляе в Схщнш Gвропi, е шдгрунтям для «серйозного занепокоення», саме тому британська розвщка вербуе росшськомовних агентГв для налагодження ефективноï протиди загрозi з боку РФ [6].
Громадська думка про Украшу в Ггалп, наприклад, дуже роздГлена. Ггалшсьм «еврооптимюти» пiдтримують европейськi прагнення Украши (вступ до GC та НАТО), але евроскептики, а також бiзнесмени вважають, що Росiя е значно серйозшшим, нiж Украша, економiчним ринком. Це вщбуваеться на фонi браку знань про Украшу i створюе сприятливi умови для пiдтримки Iталiею росйсь^ позици, зокрема, щодо федералГзацп Украши [7].
Позицiя ж французького уряду щодо Украши дуже помГтно виражена, адже Франщя брала участь у Мшських домовленостях. Францiя пройшла довгий шлях до свое сьогоднiшньоï позици, адже вона також мае економiчнi iнтереси з Росiею, але зараз дедалi бiльше е розумшня того, що сучасна РосГя е загрозою европейськiй системi безпеки. Вщповщно, Франци доводиться постГйно балансувати помГж цими двома факторами [7].
Пггер Коларж, громадський дГяч, колишнГй посол Чехи в США та Роси зауважуе, що сьогодш в структурах €С нерщко постае питання фшансових витрат €С на пГдтримку Украши i пов'язане Гз ним питання, чи готовГ вони змушувати европейського платника податкГв платити за Украшу. Експерт пошкодував, що президент його краши недостатньо пГдтримуе Украшу в конфлГктГ «Але молодому поколГнню украшщв ще доведеться доводити, що Украша е кра1ною, за яку варто боротися», - додав вГн. - Ми зГ свого боку, робимо усе, що можемо» [7].
Пщсумовуючи, можемо дшти висновку, що усупереч розбГжностям та нюансам сприйняття Украши в рГзних кра1нах GC, Свропа загалом дуже об'едналася перед тГею загрозою, яку на сьогоднГ становить РосГя для безпеки европейського континенту.
США пГдтримуе таку позицш Свропи, за словами американських законодавцГв, Штати самостГйно не можуть протистояти добре фшансованш пропагандистськГй машинГ Кремля. Проте, разом з союзниками це реально. Конгресмен Елют Енгель зазначае: «Ми не можемо конкурувати з сотнями мшьйошв доларГв, якГ Кремль вливае у свою пропаганду. Натомють ми повинш створювати спГвпрацю з шшими кра1нами. Держдепартамент США зараз вщпрацьовуе план, як реагувати на цю проблему. Ми маемо намГр сшвпрацювати з адмГнГстрацГею, щоб розробити цей документ i дати йому хщ, тому що Сполучеш Штати повинш грати ключову роль у цьому питаннГ» [8]. В КонгресГ США проходять слухання присвячеш ролГ росшських ЗМ1 в дестабiлiзацiï ситуацiï в УкрашГ та СхГднГй СвропГ, а також обговорюють можливГ варГанти протиди росшськш пропагандГ. Конгресмени мають намГр оприлюднити список росГйських медГа-персон, яю займаються агресивною пропагандою. До цього списку включеш такГ особи, як Дмитро Юсшьов, генеральний директор Russia Today, голова НТВ Володимир Кулютшов, Володимир Соловйов, Аркадш Мамонтов, Андрш Караулов, Костянтин СьомГн (росГйський журналют та телеведучий) та багато шших [9]. АмериканськГ
274
конгресмени мають намiр шщшвати законопроект, який передбачатиме протидiю росшськш дезшформаци. На думку iнiцiаторiв законопроекту, вплив росшських медiа е значно небезпечшшим, нiж навiть вiйськове вторгнення, так як пропаганда ае радикальш настро"1 у всьому свiтi. Законопроект щодо протидГi росiйськiй пропагандi конгресмена Едварда Ройса мае на мет посилити дiяльнiсть американських мiжнародних медiа у напрямку антипропаганди [10].
Пщсумовуючи матерiал, можна зазначити, що головна мета Росй - показати свою геополггичну мiць, однак вона не така дiездатна як здаеться. Сучасна Росшська Федерацiя слабша за колишнш СРСР, бо у не"1 нема тако"1 потужно"1 армп, а економша стагнуе через санкци, неефективну внутршню полiтику, корупцiю, радянський менеджмент та вшну. На нашу думку, саме цю iнформацiю треба використовувати аби боротися iз пропагандою у €С.
Росiйська пропаганда прагне роздiлити €С зсередини, в тому числi i Украшу, але ефективнi шляхи протидй такiй пропагандi е. Насамперед, варто вшьно оперувати фактами про росшську економiку та соцiальнi проблеми ще"1 краши. Свропейський громадянин звик до рацюнального пiдходу вирiшення проблем, а тому жителям €С слiд розказувати факти про життя в РФ: про недорозвинуту економжу, вiдсутнiсть дор^ та iншi проблеми, i тодi стане зрозумiло, якою е полгтика Путiна насправдi.
Росiйська пропаганда, безперечно, мае вплив, адже вона часто повторюеться i запам'ятовуеться. Gвроспiльнота, в свою чергу, е такою, що легко пщдаеться впливу пропагандi з Роси. Крiм того, европейцi сприймають украшсью реали крiзь призму проросшських ЗМ1. В СС, так я к i в Укра1ш потрiбно обмежити дiяльнiсть росiйських телеканалiв, адже це основне джерело «забруднення» контенту.
У зв'язку цим, в якост можливого прикладу для формування ново"1 полiтики у сферi захисту нащональних iнтересiв в публiчнiй сферi можна розглянути досвщ 1зрашю. На наш погляд, ця держава устшно поеднала роботу вшськових, спецiальних служб та медiа по всьому свiту. Адже не тшьки ЗМ1 повиннi розглядатися як головний виконавець i креатор проекпв в рамках iнформацiйно-психологiчних операцш. I якщо ми в Украт зробимо правильнi висновки, то нас може очшувати активiзацiя процесiв не тшьки в медшнш сферi, але i в сфера експертно1 аналгтики, вiйськовоi та iншоi розвiдки.
Важливим меседжем для всього свпу е те, що тепершнш Ки'в - це столицею щнностей СС, i якщо Укра1на програе в цiй iнформацiйнiй вiйнi, те саме станеться i з Свропою. Саме тому, боротьба - в тому чист в шформацшш вiйнi - мае бути синхрошзована мiж СС та Украшою.
Список використано1 л1тератури
1. Штер Померанцев: Мета росiйськоi пропаганди - щоб нiхто нiкому не довiряв [Електронний ресурс] / Украшська правда. - Режим доступу : http://www.pravda.com.ua/articles/2015/03/31/7063251/
2. Даниленко С. Росшський народ - це перший народ, що впав пщ натиском власного телебачення [Електронний ресурс] / С. Даниленко // Дело.иА. - Режим : http://delo.ua/ukraine/rosijskij-narod-ce-pershij-narod-scho-vpav-pid-natiskom-vlasnog-282825
3. О международном информационном агентстве «Россия сегодня» [Электронный ресурс] // РИА Новости. - Режим доступа : http://ria.ru/docs/about/
4. Лиз Уол: «Я не хотша участвовать в пропаганде» [Електронний ресурс ] // Телепроект «Настоящее время». - Режим доступа : http://www.currenttime.tv/content/article/26961760.html
5. Санкци проти РФ повинш зберегтися, якщо вiдбудеться ескалащя конфлiкту на Донбасi, ïx n0Tpi6H0 посилити [Електронний ресурс] // 1нтерфакс. - Режим доступу : http://www.5.ua/svit/Pry-eskalatsii-konfliktu-na-Donbasi-sanktsii-proty-Rosii-treba-posyliuvaty--MZS-Danii-78613.html
6. Британськi спецслужби вербують росiйськомовниx агентiв [Електронний ресурс] // Тиждень.иа. - Режим доступу : http://tyzhden.ua/News/131732
7. «Свропа об'едналася унаслщок росшсь^' загрози» - eвропейськi експерти [Електронний ресурс] // Ukraine Crisis Media Centre - Режим доступу : http://uacrisis.org/ua/yevropa-ob-yednalasya/
8. Конгресмен США Елют Енгель закликав до негайного застосування адресних санкцш проти низки украшщв [Електронний ресурс] // Голос Америки (Украша). -Режим доступу : http://ukrainian.voanews.com/content/article/1855124.html
9. Соратник Немцова передасть США список росшських журналю^в для введення санкцш [Електронний ресурс] // 1нститут масовоï шформаци. - Режим доступу : http://imi.org.ua/news/48586-soratnik-nemtsova-peredast-ssha-chorniy-spisok-rosiyskih-
j urnali stiv-dlya-vvedennya- sanktsiy. html
10. Конгресс готов противостоять «информационной войне» Кремля [Электронный ресурс] // Голос Америки (Россия). - Режим доступа : http://www.golos-ameriki.ru/content/us-russia-information-war/2722861.html
Стаття надшшла до редакци 29.05.2015 р.
A. Savych
COMMUNICATION TOOLS COUNTERING INFORMATION AGGRESSION OF RUSSIA: INTERNATIONAL EXPERIENCE
The article aims to determine the effectiveness of communication tools that use the European countries and the US in countering information aggression of the Russian Federation.
In terms of active information development and appearing the new types of emergence of information influence on society it is necessary to determine the effectiveness of communication tools which are able to counteract the information aggression by hostile country. This article is devoted to communication tools countering Russian information aggression. In this context, it is impossible to overestimate the importance of communication in the political institutions. In today's hybrid wars communication tools play a key role in the political life of the competing countries, and they are dominant in public decision-making level.
Summarizing the material, it can be noted that the main purpose of Russia - to show its geopolitical power, but it is not as viable as it seems. Modern Russian Federation weaker than the former Soviet Union, because it not such a powerful army, and the economy stagnates due to sanctions and ineffective internal politics, corruption, war and Soviet management. In our opinion, this information should be used to fight the Russian propaganda in the EU. Despite the fact that the Russian propaganda in the EU is very rational and nevertheless stresses the economic and military potential, facts and sanctions can neutralize it. Russian propaganda seeks to divide sociaty within the EU, as well as Ukraine, but effective ways to counter this propaganda exist. First, it is necessary freely operate facts about the Russian economy and social problems of the country. European citizens are accustomed to a rational approach solving problems and therefore we should tell facts about life in Russia to EU residents: the underdeveloped economy, lack of roads and other problems, and then it becomes clear what the is the actual policy of Vladimir Putin.
An important message to the world is that the current Kyiv - is the capital of the EU values, and if Ukraine loses in this information war, the same will happen with Europe.
276
Therefore, fighting - including in the information war - must be synchronized between the EU and Ukraine.
Key words: communicative technologies, propaganda, information aggression, hybrid
war.
РЕЦЕНЗЕНТИ: Онщенко 1.Г., д.полт.н, проф.; Даниленко С.1., д.полт.н, доц.
УДК 323.2(475)(045)
О.В. Савка
РЕГЮНАЛЬНА ПОЛ1ТИКА ПОЛЬЩ1 - УРОКИ ДЛЯ УКРА1НИ
У cmammi автор розглядае одну з важливих сфер розвитку держави, а саме регюнальну полтику. Регюнальна полтика держави в умовах глобалiзацi'г набирае вЫ бшьших обертiв. Особлива увага до регюнального розвитку держави нацшена тсля Другог свтовог втни. Сьогодн для Свропи регюнальна полтика е одтею з важливих напрямiв, оскшьки уы крагни тарегюни знаходяться на досить рiзному рiвнiрозвитку, що суттево знижуе можливостi перспективностi сталого розвитку Свропейського Союзу. В епоху глобалiзацiг саме не велика крагна або регюн може означати дуже багато, як у свтовт полтиц так i у свтовт економщ. Одним з яскравих прикладiв регюнально'г полтики постае полтика Польськог Республти. Саме Польщi вдалось найкраще серед крагн Центрально-Схiдно'г Свропи досягти wтотних результатiв. Досвiд Польщi е наочним поабником для iнших крагн, у тому числ1 й Украгни, як потрiбно проводити структурт змти у крагн та як проблеми можуть виникнути тд час реалiзацi'г регюнально'г полтики. Також сл1д зазначити, що Польща розпочала проводити «революцтт» реформи тд час свого евроттеграцтного шляху. Регiоналiзацiя та децентралiзацiя полтики всередин крагни дозволяють надати поштовх розвитку крагн знизу. Сьогодн Украгна, так само як Польща, мае за мету приеднання до Свропейського Союзу i тому реформу е неминучими. Використання польського досвiду проведення реформ у сферi регюнально'г полтики дозволить провести гх досить вдало та не допустити помилок попередниюв.
Ключовi слова: СС, Польща, Украгна, регюнальна полтика, внутршня полтика, децентралiзацiя, регiоналiзацiя.
Реконструкщя полгтичного порядку у Сврот, побудованого тсля Друго!' свгшво!' вшни, призводить до ютотно!' реоргашзацп та переосмислення европейського простору для якюних змш не тГльки мГждержавно!' системи, але й системи взаемозв'язюв регюнальних структур. У цьому ж контекст дещо знижуеться й роль держави, передуам у штеграцшному шляху до Свропи. Проте зменшення можливостей нацюнальних держав характерно не лише для Свропи, але й у всьому свт, що обумовлено глобалГзацшними тенденщями. Що стосуеться функцш держави у Свропейському Союзу то поступово йде функцюнальний перехщ до нижчих рГвшв, тобто юнуе об'ективна тенденщя розвитку европейських штеграцшних процеав у напрямГ створення федеральних структур.
РегюналГзащя ще не сприймаеться у якост операцшно!' моделГ для шституцшно!' реформи СС i також не е «панацеею» для подолання недолшв у функцюнуванш
