CC BY
56
УДК 332.01
КОГЖШНА ЕКОНОМ1КА: ПРОБЛЕМИ ТА ПЕРСПЕКТИВИ ДЛЯ РЕГ1ОН1В
© 2015 ПАШКЕВИЧ М. С., ЧУР1КАН0ВА 0. Ю.
УДК 332.01
Пашкевич М. С., Чуршанова О. Ю. Когнггивна eKOHOMiKa: проблеми та перспективи для репошв
У статт'1 проанал'аовано кторичне зародження поняття когштивно')економки та його поширення на yci сфери економ1чно1 д'тльност), у тому числ'> й регональну економку. Визначено основн принципи i методи когштивно) економки, област'1 )) застосування в сучасних економ'мних провесах. Проанал'вовано обсяги дотджень закордонних вчених по роках в напрямку когштивно)' економши. Зазначено, в яких сферах економши застосування когштивного тдходу на сьогодн'> е найб'шьш актуальним. Вид'шено три област'1 застосування когштивно)економки - штелекту-альт системи в економщ^ управл'тня знаннями в економц та когттивт технологи в економщ^ Розкрито сутшсть та особливост'> кожно)з областей. Придлено увагу iнструментарю когштивктики, а саме - зазначено економшо-математичн) методи та моделi, а також мформацшнi системи, якi застосовуються при ршенн тих чи нших економiчних задач з використанням когштивного тдходу. Наголошено на актуальност'> та перевагах застосування когштивктики в сучаснш регюнальнш економц пор'вняно з кнуючими методами та тдходами. Ключов'! слова: когнтивна економка, регональна економка, когштивний тдюд, област'1 когштивно)економки. Рис.: 2. Ббл.: 18.
Пашкевич Марина СергП'вна - доктор економiчних наук, професор, зав'дувачка кафедри облку та аудиту, Нацональний гiрничий ушверситет (пр. К. Маркса, 19, Дтпропетровськ, 49027, Укра)на) E-mail: pashkevichms@rambler.ru
Чурканова Олена Юрн'вна - кандидат економiчних наук, доцент, кафедра економiчно) юбернетики та нформацшних технологй, Нацюнальний гiрничий унверситет (пр. К. Маркса, 19, Днпропетровськ, 49027, Укра)на) E-mail: elen.c@mail.ru
УДК 332.01
Пашкевич М. С., Чуриканова Е. Ю. Когнитивная экономика: проблемы и перспективы для регионов
В статье проанализировано историческое зарождение понятия когнитивной экономики и его распространение на все сферы экономической деятельности, в том числе и региональную экономику. Определены основные принципы и методы когнитивной экономики, области ее применения в современных экономических процессах. Проанализированы объемы исследований ученых по годам в направлении когнитивной экономики. Указано, в каких сферах экономики применение когнитивного подхода на сегодня является наиболее актуальным. Выделены три области применения когнитивной экономики - интеллектуальные системы в экономике, управление знаниями в экономике и когнитивные технологии в экономике. Раскрыта сущность и особенности каждой из областей. Уделено внимание инструментарию когнити-вистики, а именно - указаны экономико-математические методы и модели, а также информационные системы, применяемые при решении тех или иных экономических задач с использованием когнитивного подхода. Отмечены актуальность и преимущества применения ког-нитивистики в современной региональной экономике по сравнению с существующими методами и подходами.
Ключевые слова: когнитивная экономика, региональная экономика, когнитивный подход, области когнитивной экономики. Рис.: 2. Библ.: 18.
Пашкевич Марина Сергеевна - доктор экономических наук, профессор, заведующая кафедрой учета и аудита, Национальный горный университет (пр. К. Маркса, 19, Днепропетровск, 49027, Украина) E-mail: pashkevichms@rambler.ru
Чуриканова Елена Юрьевна - кандидат экономических наук, доцент, кафедра экономической кибернетики и информационных технологий, Национальный горный университет (пр. К. Маркса, 19, Днепропетровск, 49027, Украина) E-mail: elen.c@mail.ru
UDC 332.01
Pashkevych M. S., Churikanova O. Yu. Cognitive economy: Problems and Prospects for the Regions
The article analyzes the historical origins of the concept of cognitive economy and its spreading to all spheres of economic activity, including that of the regional economy. The main principles and methods of cognitive economy and areas of its application in the current economic processes are determined. Volumes of research towards the cognitive economy by scientists through the years are analyzed. The areas of economy in which application of the cognitive approach is most relevant for today, are indicated. Three areas of application of cognitive economy are allocated - intelligent systems in the economy, knowledge management in the economy and cognitive technology in the economy Essence and features of each area are disclosed. The tools of cognitive science are considered, namely, the economic-mathematical methods and models, as well as information systems, applied in solving of the given economic problems with using of cognitive approach, are specified. Relevance and benefits of cognitive science for the current regional economy in comparison with existing methods and approaches are mentioned. Key words: cognitive economy, regional economics, cognitive approach, areas of cognitive economy. Pic.: 2. Bibl.: 18.
Pashkevych Maryna S. - Doctor of Science (Economics), Professor, Head of the Department of Accounting and Auditing, National Mining University (pr. K. Marksa, 19, Dnipropetrovsk, 49027, Ukraine) E-mail: pashkevichms@rambler. ru
Churikanova Olena Yu. - Candidate of Sciences (Economics), Associate Professor, Department of Economic Cybernetics and Information Technologies, National Mining University (pr. K. Marksa, 19, Dnipropetrovsk, 49027, Ukraine) E-mail: elen.c@mail.ru
На сучасному еташ розвитку економжи загаль-ноприйнято вважати, що регюнальна еконо-мжа та й економка взагалi знаходяться на так званому переходному еташ до «економши знань» [1]. Але помилковим буде вважати, що в основу ново! ре-гюнально! економши покладено здобуття нових знань та розробка ново! високотехнолопчно! продукци з ви-сокими споживчими властивостями. Нова регюнальна
економжа знань - це, перш за все, широке та високое-фективне використання нових знань у вйх сферах народного господарства та людсько! дшльностЬ
Якщо поглянути на здобуп людиною в процей життя економiчнi знання, то вони складаються з [1]: + освiти;
+ накопиченого досвцу;
+ наявност у власност об'eктiв авторського i що
дорiвнюeться до нього права; + репутацiя особистостi;
+ вiдомiсть людини в соцiумi та професшних колах.
Уся сукупшсть здобутих людиною знань виступае И своерiдним iнтелектуальним капiталом, який вона на-копичуе протягом життя, швестуючи власнi кошти в свою освпу або за рахунок держави. Такий штелекту-альний капiтал людини в економiчному сенсi виступае предметом ринкових вiдносин мiж особистiстю i шд-приемством або суспкьством, якому особисткть надае сво! знання. Таким чином, можна сказати, що кожна людина, яка вГддае сво! знання в платне користування, створюе своею працею певну частину нацiонального ба-гатства кра!ни.
Поступово, чим бкьш розвинутим в аспект знань стае суспкьство, можна спостерiгати двi взаемопов'язанi тенденци в трендах регiональних економiк розвинутих кра!н [2, 3]:
1) у сукупному нацюнальному багатствi кра!ни зростае частка саме людського капiталу, у той час, як частки виробленого та природного кашталу падають;
2) зростае внесок у валовий внутршнш продукт (ВВП), а, отже, у людський капiтал кра!ни, високотехно-лопчних (тобто найбкьш iнтелектуальних) галузей еко-номiки, успГх яких визначаеться внеском громадян, яю мають вищу освггу.
Cьогоднi швидкiсть оновлення знань вже досягла одного циклу в три - п'ять роив i продовжуе зрос-тати, нове знання в найближчГй перспективi буде потрiбно практично для кожно! наступно! розв'язувано! пращвником задачi. Знання, отриманi студентами на першому роцi навчання, до завершення навчання вже певною мiрою втрачають свою актуальшсть. Це приводить до значних змiн у характерi працi та навчання пере-важно! бiльшостi громадян - переходу до безперервного виробничо-освГтнього процесу, причому, значною мiрою, в iнформацiйних середовищах. Знання стае не ткьки одним iз провiдних сегментiв виробництва, накопичення i товарного обмiну, а й головним «виробничим шстру-ментом», причому не ткьки при використаннi нового знання, а й при створенш будь-якого товару. Сам процес пращ стае, в основному, когштивним, тобто пов'язаним зi споживанням знань, необхГдних для виршення вироб-ничих завдань, i створенням нових знань.
Деяю вченi та практики пiдкреслюють, що знання являють собою результат розумово! дГяльностГ та Гсну-ють ткьки в головах людей, що будь-яка форма подання знань (тверда копГя, цифровий носш, людина) лише в певних умовах може стати знаннями в головi одержува-ча ще! iнформацi!. Найважливiшою частиною управлш-ня знаннями виступають технологи розповсюдження, адаптацГ!, конвертацГ! та використання неявних знань, яю тiсно переплетенi з емоцГями, принципами, при-хильнiстю та Гн. [4].
Аналiзуючи вищесказане, слiд вiдмiтити, що в су-спiльствi майбутнього переважна бкьшкть економiчно активного населення буде вести когштивну дiяльнiсть
як у процеа навчання, так i протягом усього економiчно активного життя. Саме щ люди будуть складати людський капiтал регiонiв кра!ни.
Таким чином, когнiтивна дiяльнiсть людини, обу-мовлена рiвнем розвитку вищо! освiти, стае тим самим ключовим фактором економiчного зростання та розвитку соцуму i визначае престиж i мiсце держави в сучас-ному свiтi.
Отже, когнiтивний шдхГд до вирiшення будь-яких економiчних завдань, у тому числГ, й регюнальних, стае актуальним питанням в умовах сучасносп.
На регiональному рiвнi застосування когнiтивного пiдходу може стати ефективним Гнструментом при вирГ-шеннi завдань, пов'язаних iз управлiнням економiчним розвитком регюшв i формуванням регiонально! полiти-ки, iнновацiйним розвитком регiонiв, визначенням прю-ритетiв соцiально-економiчного розвитку, полшшенням регiонального iнвестицiйного клiмату, тощо.
Мета стати полягае у визначенш сутносй когнi-тивно! регiонально! економiки та основних перспектив 11 спрямованостi та розвитку.
Появу когнiтивних принципiв у дослцженнях учених-економiстiв було вiдзначено ще деккь-ка столiть тому. Так, Адам Сми1, «офiцiйний засновник» економжи, порiвнював поведiнку iндивi-да в процей отримання матерiальних благ i в процесi отримання знань. Багато шших економiстiв також ро-били наголос на когнiтивнi основи економжи та еконо-мiчнi обмеження в шзнанш. Когнiтивнi принципи були досить швидко застосованi до основних економiчних сутностей для пояснення феноменiв, для яких вони е значущими факторами. Наприклад, Дж. М. Кейнс шд-креслював вплив диференцшовано! iнформацi!, ступеня аналiзу переваг та !х стшкосп для умовних значень на випадок виникнення невизначеносп [6]. Ф. фон Хайек (Нобелiвський лауреат 1974 р.) привернув увагу до розпо-дкених характеристик ц1нових сигнал1в при обмш на ринках i до впливу еволюц1йних процейв на емерджентних ринках [7]. Т. Шеллшг п1дкреслював важливкть врахування пересiч-них переваг мiж iгроками в стратегiчному контекстi [8], А. Р. Ауманн робив наголос на координацшнш ролi при вибо-рi в станi р1вноваги [9]. Р. Ауманн i Т. Шеллшг у 2005 р. отри-мали Нобел1вську прем1ю за поглиблення розумшня сутi конфл1кту i спiвробiтництва шляхом аналiзу теорГ! 1гор.
З шшого боку, економiчнi принципи застосовува-лися до шзнавальних здiбностей iндивiда, розглядаючи останш як рГдкГснГ ресурси для демонстраци спосо6Гв ефективного управлiння. Наприклад, А. Маршалл припускав, що фГрми повиннГ використовувати певнi ви-ро6ничГ процеси, якГ поступово адаптуються з плином часу для економного використання шших когштивних ресурав [10]. Г. Саймон (Нобелiвська премгя 1978 р. за дослцження процесу прийняття ршень в рамках еко-номГчних органiзацiй) аналiзуе внутрГшнГ когнГтивнГ обмеження, з якими шдивк стикаеться при з6орГ та об-робщ iнформацi!, г застосування його обмежено! рацiо-нальностi до планування в мультиагентних органГзацГях [11]. Д. Спглер (НобелГвський лауреат 1982 р.) вивчав проблему сприйняття шформаци Гз зовшшнГх джерел у
термшах обмшу мiж 11 вартiстю та очкуваною корисшс-тю [12]. Дж. Мут дослцжував проблему оптимального використання шформаци при формуваннi очiкувань (теорiя рацiональних очiкувань) [13].
Kогнiтивна регюнальна економiка е одним з перспективных напрямкiв розвитку економiки та прикладно'1 когттивно! науки [14, 15]. Предметом когштивно! регюнально! економки е вивчення процесiв оцiнки, вибору i прийняття рiшень людиною в економiчнiй дiяльностi та пояснення природи еволюци органiзацiй i соцiальних шститупв в умовах структурно! невизначеност! Подiбно до психологи, нейробюло-гГ1 та фкософи когнiтивна регiональна економка, як i економiка в щлому, спираеться на розумiння розумово'1 активност людини i розробляе сво'1 моделi у зв'язку з цими науками та 1х прогресом.
Структурно, методологнно i технологiчно когш-тивна регюнальна економка пов'язана з методами штучного штелекту та управлiння знаннями в економщ! Сама по собi когттивна економiка, як сфера досл1джень i людсько'1 дiяльностi, включае в себе три основш облас-тi: штелектуальш системи в економiцi, управлшня знаннями в економщ та когштивш технолог!! в економiцi [16] (рис. 1).
Область штелектуальних (когнiтивних) систем в економщ пов'язана з використанням в економiцi, ви-робничiй сферi та бiзнесi методiв i моделей штучного штелекту, штелектуальних бшформацшних систем, систем шдтримки прийняття ршень, штелектуально! об-робки даних та ш.
Важливим аспектом п1дтримки управлшських рь шень в економiцi е розвиток методiв економiчного мо-
делювання, заснованих на знаннях i моделях когштивно! бiзнес-аналiтики [17]. Серед прикладiв застосуван-ня когнiтивних методiв у прикладних iнтелектуальних системах в економщ слiд зазначити iнтелектуальнi системи планування виробництва, динамiчнi експертнi системи диспетчерського управлшня пiдприемством, фiнансовий аналiз i планування за допомогою нейрон-них мереж i еволюцiйних алгоршадв, iнтелектуальнi системи управлiння iнвестицiйним портфелем i ризик-менеджменту [18].
Область управлшня знаннями в економщ - клю-човий елемент економiки знань. Крiм власне управлш-ня, область тюно пов'язана з iнновацiйною економкою, iнтелектуальним капiталом, iз знаннями як економiч-ною категорiею, управлiнням змшами, реiнжинiрингом бiзнес-процесiв i т. ш., тобто з усiм, що пов'язано з еко-номiчними знаннями в широкому сенс! На перший план виходять проблеми шновацшного розвитку економки i соцiуму на основi прогнозування тенденцш в економiцi, суспiльствi, технолопчнш сферi та цившзаци в цкому.
Область когнiтивних технологiй в економщ за-снована на застосуваннi когнитивно! науки та вивчае моделi прийняття економiчних рiшень у свiдомостi людини. Тому когттивну економiку можна взнести до гетеродоксально! економiчно! теори, що мае справу з експериментальним аналшом того, як власне людина приймае економiчнi рiшення, i часто вцхиляе класичну теорию, засновану на рацюнальному виборi з повною iнформацiею. Сюди в1дносять власне саму когт-тивну економку, експериментальну та поведiнкову еко-номiки. У цiй областi в наукових дослiдженнях викорис-товуеться методи логки, психологи, лiнгвiстики, антро-
КОГН1ТИВНА EKOHOMIKA
1нтелектуальн1 системи в економр
- штучнии 1нтелект;
- ¡нтелектуальш б101нформац1Ин1 системи;
- системи глдтримк и приИняття р¡шень;
- ¡нтелектуальна обробка даних;
- 6i3Hec-aHaniTMKa;
- data mining;
- text mining;
- web mining;
- business intelligence
V
Hoei знания
Знання в економ¡ц¡
3Z
г¡бридн¡ ¡нтелектуальн¡ системи
k4"
Nr
Hoei знання
- 1нновац1ина економка;
- ¡нтелектуальниИ кап¡тал;
- управлшня зм¡нами;
- ре¡нжин¡ринг б¡знес-процес¡в;
- ¡нше
\7
використання когн¡тивних метода у б¡знес-процесах
Hoei знання
Kогн¡тивн¡ технологи в економщп
3Z
Mодел¡ приИняття економтних р¡шень
Memodu:
- лшгвктики;
- психологи;
- антропологи;
- лопка;
- комп'ютерн¡ науки; ¡нше
J
J
Системи б¡знес-анал¡тики для економки знань на основ¡ ¡нтелектуальних систем пщтримки приИняття р¡шень, що використовують когнггивы методи анал¡зу св¡домост¡ людеИ
Рис. 1. Областi когштивноТ економши
Джерело: розроблено автором.
пологи, штучнии штелект, а також весь апарат сучасних комп'ютерних наук включно з робототехн1кою та моде-люванням мозку на суперкомп'ютер1. Ус1 щ напрямки, так чи 1накше, повязан з поданням знань у мозку людини.
Нов1 напрямки в когнггивнш економ1ц1 виникають в зонах перетину трьох розглянутих областей.
На перетин областей 1нтелектуальних систем та галуз1 управл1ння знаннями в економ1ц1 лежать б1знес-анал1тика, data mining, text mining, web mining, business intelligence. Ця зона пов'язана зi створенням систем шд-тримки прийняття ршень i обробки даних для шнова-цiИних бiзнес-процесiв.
На перетинi областей штелектуальних систем i когнiтивних технологш в економiцi лежать гiбриднi 1н-телектуальнi системи з настроюванням на свцомкть i логiку експерта. Вони складаються з когнiтивноi та ана-лiтичноi частини, причому нижнiИ рiвень - когниив-ний - надае iнформацiю для обробки верхнiм - аналь тичним - рiвнем.
На перетиш областей управлшня знаннями та когштивних технологiИ в економiцi знаходяться таю напрямки, як пряме використання когштивних методiв у бiзнес-процесах, наприклад, когнiтивниИ маркетинг.
На перетиш областей управлшня знаннями, когштивних технологш та штелектуальних систем в економщ лежать системи б1знес-аналггики для економжи знань на
основi штелектуальних систем п1дтримки прийняття р1-шень, що використовують когн1тивн1 методи анал!зу св1-домост1 людей, залучених в щ процеси, а також тестування якост1 ЛПР по '¿х мозковш активностi, для параметричноi настройки штелектуальних систем п1дтримки прийняття рiшень. З щею областю також пов'язанi роботи з штегра-цп моделей прогнозу i оцiнювання неструктурованих си-туацш на основ1 п1дход1в когн1тивного моделювання. Такi моделi охоплюють вс1 етапи процесу п1дтримки прийняття ршень (в1д аналiзу ситуацГ: до вибору кращо'1 альтерна-тиви) i призначеш для п1дтримки д1яльност1 аналiтикiв в умовах невизначеност1. Вони ор1ентован1 на моделювання знань експерта про ситуащю в аспект1 його уявлень i пе-реваг щодо мети управлшня та динам1чних властивостей ситуацп. Когн1тивне моделювання використовуеться також для досл1дження впливу емоц1й на прийняття ршень в умовах нестач1 часу, процес1в навчання.
Напрямкам когштивно'1 економ1ки присвячена до-статньо велика ккьюсть роб1т, серед основних можна вид1лити [5, 14 - 18]. Он-лайн середовище GoogleScholar за запитом «cognitive economy» видае майже 150 науко-вих роб1т та 64 автор1в наукових роб1т у релевантн1й сотш результат1в.
На рис. 2 в1дображено публжащ'1 за роками в на-прямку когштивно'1 економ1ки та автори-науковщ, що займаються цим питаниям.
JOfVÎplffi1983)
MRfOùiela
chaik
DML_(a^berton Aurelie AuwgtsA
(2012) I
ZtUèr W.S^ens^3^11
J^R^Jnar (2013)
MfP^de! j i^t^H^mie - W
P Ifischer л~/
©
A_(JeJ^on
SJ^tii
JR^'e G_Fe0)czlor EPT^ipson
J Fermier
A aanirtard
С Wawick
NCpràJnalli
T 0"S(iea fi
(2003]
G Gdfdsàhmidt
M Riybiï>i.:é200:
дог
;enàt
E scaftlon
5
M_R@fouck
(1979
priôàlir
H awes-Roth
@> N ÊâiW С ¿Ôrbd
N.^ero f1987 Рис. 2. Публiкацiï за роками в напрямку когштивноТ економши
Джерело: розроблено автором.
CL О
LU
I— <
=п
=Г
о
<
о
Ш
Великого значення набувае aHaAi3 проблемних областей, в яких iнтеграцiя штелектуальних технологiй та iнформацiйних систем принесла б вцчутний ефект. До найбкьш перспективних вiдносять управлiння вироб-ництвом, виробниче i внутрiшньо фiрмове планування, управлшня маркетингом i збутом, фшансовий менеджмент, ризик-менеджмент, банкiвська сфера, торпвля, фондовий ринок [16].
Основним типом штелектуальних систем, вико-ристовуваних в економiцi, е експертнi системи, ERP i data mining. Безлiч пiдприемств використовують екс-пертнi системи для виршення задач в таких областях, як торги на фондовш бiржi, кредитний аналiз, управлшня ризиками, побудова портфелiв кредитiв та швес-тицiй, оцiнка рейтингу банив, автоматизацiя аудиту, прогнозування змiн на фшансовому ринку i т. ш. Для прийняття рiшень у статичних ситуацiях розробленi ме-тоди шдтримки прийняття рiшень, заснованi на теори вибору. 1х сенс полягае в упорядкуванш безлiчi можли-вих варiантiв рiшення задачi (альтернатив), запропоно-ваних людиною, i вибору кращо! альтернативи, основу-ючись на когнiтивному шдход! Цi методи забезпечують пiдтримку прийняття ршень на рiзних етапах процесу i доповнюють один одного.
Когнiтивна регiональна економiка, як i економiка в цкому, може бути застосована як на рiвнi абстракц!! (у теори iгор), так i на рiвнi конкретики (стосовно б!р-жових операцiй). Вона пом'якшуе i збагачуе погляд на традицшну економiчну теорiю, що роздкяеться шшими соцiальними науками. Бкьше того, емшричний вимiр пiзнання зростае одночасно зi швидким розвитком екс-периментально! теори иор та економiки знань[15].
ВИСНОВКИ
Хоча застосування когнiтивного пiдходу в еконо-мiцi не так поширено, як, наприклад, у психолог!!, тен-денцiя застосування принципiв когнiтивiстики стрiмко охоплюе усi напрями економiчноi дiяльностi та е дуже перспективною.
Застосування когштивного подходу в економiцi було зароджене ще декiлька столiть потому, що знайшло свое вiдображення у фундаментальних роботах вчених-еко-номiстiв. Але зародження термша i формування окре-мого напрямку - когштивно! регiональноi економжи -вiдбулося наприкiнцi минулого столггтя.
Структурно, методологiчно i технологiчно когш-тивна регiональна економiка пов'язана з методами штучного штелекту та управлшням знаннями в еконо-мiцi.На сьогодш загальноприйнято роздiляти когштив-ну економжу на три областi - штелектуальш системи в економiцi, управлiння знаннями в економщ та когш-тивш технолог!! в економiцi.
Свое поширення когнiтивна регiональна економiка отримала у використанш когн!тивних методiв у б!знес-процесах, наприклад, когштивний маркетинг; системах бiзнес-аналiтики для економiки знань на основ! штелектуальних систем шдтримки прийняття ршень, що використовують когштивш методи анал!зу свцомост людей, залучених в щ процеси; у моделях прогнозу i ощ-нювання неструктурованих ситуацш; моделях шдтрим-
ки д1яльност1 анал1тик1в в умовах невизначеност1; у до-слiдженнi впливу емоцiй на прийняття ршень в умовах HecTa4i часу, процейв навчання та iH.
Найбкьш перспективними областями застосування когштивного шдходу вважають управлiння вироб-ництвом, виробниче i внутрiшньофiрмове планування, управлшня маркетингом i збутом, фшансовий менеджмент, ризик-менеджмент, банивська сфера, торпвля, фондовий ринок.
Iнструментарieм когнiтивноi регiональноi еконо-мiки е широке застосування шформацшних систем i ме-тодiв економжо-математичного моделювання.
Kогнiтивна регiональна економiка е новим подходом, що збагачуе iснуючi методи та пiдходи до виршення економiчних завдань будь-якого типу, дозволяе отримувати нов! принципово iншi результата стосовно функцюнування економiчних систем i суб'ектiв економiки, поведшку яких ранiше неможливо було пояснити вцомими методами та пiдходами. ■
Л1ТЕРАТУРА
1. Боревская Н. Е. Эпоха «экономики знаний» / Н. Е. Бо-ревская // Поиск. - 2001. - № 26. - C. 10.
2. Коротаев А. В. Законы истории. Математическое моделирование исторических макропроцессов. Демография, экономика, войны / А. В. Коротаев, А. С. Малков, Д. А. Халтурина / Отв. ред. Н. Н. Крадин. - М. : КомКнига, 2005. - 344 с.
3. Maddison A. Monitoring the World Economy, 1820 -1992 / A. Maddison. - Washington, DC : Organization for Economic Cooperation and Development, 1995. - 255 p.
4. Нонака И. Компания - создатель знания. Зарождение и развитие инноваций в японских фирмах / И. Нонака, Х. Такеу-чи / Пер. с англ. - М. : ЗАО «Олимп-Бизнес», 2011. - 384 с.
5. Topol R. Cognitive Economics: New Trends / R.Topol, B. Walliser. - Elsevier Science, 2007. - 278 p.
6. Keynes J. M. The Economic Consequences of the Peace / J. M. Keynes. - New York : Harcourt, Brace and Howe Inc., 1920. -142 p.
7. Hayek F. A. The Use of Knowledge in Society / F. A. Hayek // American Economic Review. - 1945. - Р. 519 - 530.
8. Шеллинг Т. Стратегия конфликта / Т. Шеллинг. - М. : ИРИСЭН, 2007. - 376 с.
9. Ауманн Р. Значения для неатомистических игр / Р. Ау-манн. - М. : Мир, 1977. - 230 с.
10. Маршалл А. Принципы экономической науки / Пер. с англ : в 3 т. / А. Маршалл. - М. : Прогресс, 1993. - 351 с.
11. Саймон Г. Науки об искусственном / Пер. с англ. / Г. Саймон. - М. : Эдиториал УРСС, 2004. - 151 с.
12. Stigler G. J. Memoirs of an Unregulated Economist / G. J. Stigler. - New York : Basic Books, 1988. - 114 p.
13. The New Classical Macroeconomics. - Brighton, 1994. -
70 p.
14. Walliser B. Cognitive Economics/ B.Walliser. - Springer, 2008. - 185 p.
15. Ross D. Economic Theory and Cognitive Science: Micro-explanation / D. Ross The MIT Press, 2007. - 454 с.
16. Абдикеев Н. М. Когнитивная экономика в эпоху инноваций / Н. М. Абдикеев, А. Н. Аверкин, Н. А. Ефремова // Вестник РЭА. - 2010. - № 1 [Электронный ресурс]. - Режим доступа : http://rus.neicon.ru:8080/xmlui/bitstream/handle/123456789/733 2/33_%10148:552.pdf?sequence=1
17. Абдикеев Н. М. Когнитивная бизнес-аналитика / Н. М. Абдикеев, А. Н. Аверкин / Под ред. Н. М. Абдикеева. - М. : ИНФРА-М, 2010. -551 с.
18. Абдикеев Н. М. Проектирование интеллектуальных систем в экономике / Н. М. Абдикеев. - М. : Экзамен, 2004. - 528 с.
REFERENCES
Aumann, R. Znacheniia dlia neatomisticheskikh igr [Values for unatomistic games]. Moscow: Mir, 1977.
Abdikeev, N. M., Averkin, A. N., and Efremova, N. A. "Kogni-tivnaia ekonomika v epokhu innovatsiy" [Cognitive economy in an era of innovation]. http://rus.neicon.ru:8080/xmlui/bitstream/handle /123456789/7332/33_%10148:552.pdf?sequence=1
Abdikeev, N. M., and Averkin, A. N. Kognitivnaia biznes-analiti-ka [Cognitive business analyst]. Moscow: INFRA-M, 2010.
Abdikeev, N. M. Proektirovanie intellektualnykh sistem v ekono-mike [Design of intelligent systems in the economy]. Moscow: Ekza-men, 2004.
Borevskaia,N. E."Epokha"ekonomiki znaniy""[Theera of "knowledge economy"]. Poisk, no. 26 (2001): 10-.
Hayek, F. A. "The Use of Knowledge in Society"American Economic Review (1945): 519-530.
Keynes, J. M. The Economic Consequences of the Peace. New York: Harcourt, Brace and Howe Inc., 1920.
Korotaev, A. V. Zakony istorii. Matematicheskoe modelirovanie istoricheskikh makroprotsessov. Demografiia, ekonomika, voyny [The laws of history. Mathematical modeling of macro-historical. Demography, economics, war]. Moscow: KomKniga, 2005.
Marshall, A. Printsipy ekonomicheskoy nauki [Principles of Economics]. Moscow: Progress, 1993.
Maddison, A. Monitoring the World Economy, 1820 - 1992. Washington, DC: Organization for Economic Cooperation and Development, 1995.
Nonaka, I., and Takeuchi, Kh. Kompaniia - sozdatel znaniia. Zarozhdenieirazvitieinnovatsiy viaponskikh firmakh [The company -the creator of knowledge. Origin and development of innovation in Japanese firms]. Moscow: Olimp-Biznes, 2011.
Ross, D. Economic Theory and Cognitive Science: Microexplana-tion: The MIT Press., 2007.
Stigler, G. J. Memoirs of an Unregulated Economist. New York: Basic Books, 1988.
Shelling, T. Strategiia konflikta [The strategy of conflict]. Moscow: IRISEN, 2007.
Saymon, G. Nauki ob iskusstvennom [Sciences of the artificial]. Moscow: Editorial URSS, 2004.
Topol, R., and Walliser, B. Cognitive Economics: New Trends: Elsevier Science, 2007.
The New Classical Macroeconomics. Brighton, 1994.
Walliser, B. Cognitive Economics: Springer, 2008.
EE
CL
о
Ш
I— <
=n =r
о
<
о
Ш
