CC BY
29
Оригшальж дослiдження
Original Researches
УДК 616.12-005.4+616.33-002.44:579.835.12
1ВАНОВА Л.М., П1А1СВА О.В., НАЛАПКО К.К., СИСОЙК1НА Т.В., ВИСОЧИН М.В., ХОЛ1НА О.А. Кафедра пропедевтики внутрiшньо! медицини ДЗ «Ауганський державний медичний унверситет»
КЛНкО-ПАТОГЕНЕТИЧЫ ОСОБЛИВОСТ ^EMi4HOT ХВОРОБИ СЕРЦЯ ЗАЛЕЖНО BiA НФкОВАНОСЛ HELICOBACTER PYLORI
Резюме. У робот узагальнен результати комплексного обстеження 120 хворих на пептичну виразку дванадцятипалоI кишки у поeднаннi з iшемiчною хворобою серця. У хворих на поеднану патолопю вста-новлен спiльнi патогенетичнi механ'1зми, у тому числ': астеноневротичн':. Патогенетично обГрунтована до-цльнсть використання пщ час медично1 реабШтаци комбнованого фтозасобу гастритол. Ключовi слова: пептична виразка дванадцятипалоI кишки, iшемiчна хвороба серця, клiнiка, патогенез, мещична реабттац 'я.
Вступ
Захворюванють на пептичну виразку дванадцятипало! кишки (ПВ ДПК) становить 28,8 % в!д загально! кшькосп хрошчних захворювань оргашв травлення [1, 8]. Етдемюлопчш даш щодо вивчення поширеносл ПВ свщчать, що ця хвороба щорiчно виникае у 0,2 % мешканщв Укра!ни [5, 7]. Водночас в Укра!ш серце-во-судинш захворювання посщають перше мiсце за поширенiстю, а смертнють вiд них, у тому числ! й вiд iшемiчно! хвороби серця (1ХС), перевищуе аналогiчнi показники в шших кра!нах бвропи [4]. У рядi досль джень показано вiрогiдний взаемозв'язок мiж наявню-тю хрошчно! iнфекцií, обумовлено! Helicobacter pylori (HP), розвитком атеросклеротичного ураження судин та 1ХС [8]. На сьогодш спостерiгаеться рiст пол!мор-бiдностi пащентав [9, 11, 12], у тому числ! поеднаного перебiгу ПВ ДПК та 1ХС (8—14 %), що модифкуе кль нiчну картину обох захворювань, утруднюе дiагности-ку, знижуе ефект лкування [6, 9]. Зменшення репонар-ного кровообiгу, виникнення гшокси, трофiчних змiн, якi пов'язанi з наявнютю 1ХС, вiдiграють важливу роль у патогенезi ПВ ДПК [3, 5, 14]. Медична реабштащя хворих на ПВ ДПК у поеднанш з 1ХС потребуе подаль-шого удосконалення. Як зас1б медично! реабштаци був обраний комбiнований препарат рослинного по-ходження гастритол, що мае низку позитивних впливiв на слизову оболонку (СО) шлунка, ДПК та вираже-нiсть симптомiв коморбщно! патологи [2, 10, 13].
Зв'язок роботи з науковими програмами, планами, темами: робота виконувалася вiдповiдно до основного плану науково-дослщних робiт (НДР) ДЗ «Луганський державний медичний ушверситет» i е фрагментом теми НДР кафедри пропедевтики внутршньо! медицини «Клiнiко-патогенетичнi особливост та оптимiзацiя лiкування пептично! виразки дванадцятипало! киш-
ки в сполученш з iшемiчною хворобою серця» (номер держреестраци 0109U000378).
Мета роботи — визначення клшко-патогенетич-них особливостей та оптимiзацiя медично! реабiлiтацií хворих 1з пептичною виразкою дванадцятипало! кишки у поеднанш з iшемiчною хворобою серця.
Матер1ал та методи досл1дження
Було обстежено 120 хворих на ПВ ДПК у поеднаннi з 1ХС (стабiльна стенокардiя II функционального класу (ФК)), у тому числ! 87 чоловiкiв (72,5 %) та 33 жшки (27,5 %) вшэм вiд 23 до 63 роыв, серед яких переважа-ли особи втэм 30—44 роки (75,7 %). Контрольну групу становили 30 практично здорових ошб.
ПВ ДПК було дагносговано згщно з критер1я-ми Маастрихтського консенсусу III (2005) та Наказом МОЗ Укра!ни № 271 (2005) на пiдставi скарг, даних анамнезу, фiзикального, лабораторного та шструмен-тального обстеження. При проведенш фiброезофаго-гастродуоденоскош! оцiнювали ступiнь вираженосл запальних змш СО, тип морфолопчних утворень, !х локалiзацiю, розм!ри, кшькють. Бюпшя здшснювала-ся з краю i дна виразки, а також з перiульцерозно! зони i сум1жних вщдшв. Наявнiсгь iнфiкування HP визна-чалася за допомогою уреазного тесту. Для встановлення дiагнозу стабтьно! стенокарди використовували загаль-ноклшчш, лабораторнi, iнструментальнi методи об-
Адреса для листування з авторами:
Налапко К.К.
E-mail: ksenia-777@ukr.net
© 1ванова Л.М., Пiлiева О.В., Налапко К.К.,
Сисойюна Т.В., Височин М.В., Холша О.А., 2015 © «Актуальна шфектологш», 2015 © Заславський О.Ю., 2015
стеження вщповщно до рекомендац1й бвропейського товариства кардюлопв (2006) та Украшського кардю-лог1чного товариства (2008).
Обстежен1 хвор1 розпод1лен1 на дв1 групи: основну (69 ошб) та пор1вняння (51 особа), що були рандом1зо-ваш за в1ком, статтю та клшчним переб1гом коморбщ-но'1 патологй'. Уйм пац1ентам проводилася стандартна терап1я ПВ ДПК та 1ХС (зг1дно з наказами МОЗ Укра-ши № 278, 436 та Маастрихтською угодою III). Хво-рим основно'1 групи як зашб медично'1 реаб1л1тацй' було обрано препарат рослинного походження гастритол, який мютить низку активних речовин, що чинять про-тизапальну дш, стимулюють утворення грануляцшно'1 тканини, зб1льшують васкуляризац1ю СО шлунка та ДПК, полшшуючи абдом1нальний кровооб1г, сприя-ють прискоренню загоювання ПВ, п1двищують моторику шлунка, зменшують виражен1сть гастрокард1аль-них симптом1в, а також позитивно впливають на стан вегетативно!' нервово'1 системи. Гастритол призначали по 20 крапель, розчинених невеликою ктьыстю р1ди-ни, 3 рази на добу тд час вживання 1ж1, упродовж 3—4 тижн1в. Кл1н1чну ефективн1сть медично'1 реаб1л1тацй' оц1нювали в балах: 2 бали — висока; 1 бал — пом1рна; 0 бал1в — низька. Диспансерне спостереження хворих тривало протягом одного року тсля завершення основного курсу л1кування, при цьому кшшко-лаборатор-ний та шструментальний мон1торинг проводився до та тсля л1кування, а в подальшому амбулаторно, через 3, 6, 12 мюящв п1сля виписки з1 стац1онару.
Статистичну обробку результапв зд1йснювали на баз1 обчислювального центру Схщноукра'ш-ського нащонального ун1верситету 1м. В. Даля за допомогою багатофакторного дисперс1йного ана-л1зу з використанням пакет1в л1ценз1йних програм Microsoft Office 97, Microsoft Ехсе1 Stadia 6.1/prof та Statistica.
Результати дослiджень та ïx обговорення
Анaлiз анамнезу дозволив у 95 хворих на коморбщ-ну пaтологiю (79,1 %) виявити загальш фактори ризи-ку: стресовi або конфлiктнi ситуацй', чaстiше хронiчнi, на виробництвi або в родиш, тривалу напружену пра-цю, порушення режиму прaцi та вщпочинку, пaлiння, зловживання алкоголем. Негативш емоцй' впливали на формування постшного емоцiйного збудження, ство-рювали передумови хронiзaцiï пaтологiчного процесу та виникнення рецидивiв ПВ ДПК.
В обстежених хворих виявлено астеноневротич-ний синдром, який був представлений слабыстю (107 хворих — 89,2 %), шдвищеною втомлюванютю, зни-женням толерaнтностi до фiзичного навантаження (110 пaцiентiв — 91,7 %), порушеннями сну (67 обстежених — 55,8 %), емоцшною лабтьшстю (83 особи — 69,2 %). Загальна слабысть була майже постшною, порушення сну визначалися стереотипними скаргами на важке засинання, тривожш сни, чaстi просинання. Щ прояви розцiнювaли як реaкцiю оргашзму на пере-вантаження, порушення внутршньо! рiвновaги, тобто
ознаки загального неспецифiчного синдрому дезадап-таци — дистресу.
KpiM того, у 100 обстежених (83,7 %) були виявлеш фактори ризику 1ХС: спадкова схильнiсть (55 ошб — 54,6 %), пдвищення маси тiла (58 хворих — 48,1 %), гшодинамгя (66 пащентав — 42,5 %). Водночас у 77 па-цieнтiв (64,0 %) було визначено обтяжену спадковють з боку травно"' системи, у 101 обстеженого (84,3 %) — не-регулярне харчування з порушеннями характеру i режиму харчування та незбалансованють iнгредieнтiв "ж, що негативно впливало на резистентнiсть органiзму та призводило до розвитку ПВ ДПК. У клшчнш картинi у вшх хворих 1з ПВ ДПК у поеднанш з 1ХС (стабть-на стенокардия II ФК) вiдмiчалися типовi ангiнознi напади, у 27 хворих (22,5 %) — кардiалгii, часпше ко-роткочаснi, з рiзноманiтною iррадiацieю болю. У 85 обстежених (70,8 %) бть виникав пiд час фiзичного навантаження, у 15 (12,6 %) — при психоемоцшних навантаженнях, а у решти (20 ошб — 16,6 %) вiдмiча-лися екшваленти болю (вiдчуття тяжкостi, стиснення за грудиною, нестачi повiтря). Як правило, тривалють больового нападу не перевищувала 10 хвилин. Частота епiзодiв стенокардii становила 2—3 напади, а кшьысть таблеток нiтроглiцерину, що вживали хворi, — 2—4 за добу. При аналiзi скарг з боку травно].' системи у хворих на ПВ ДПК у поеднанш з 1ХС встановлено, що у бтьшосп (78 ошб — 64,9 %) переважним у клшщ був больовий синдром, як правило, помiрний або слабови-ражений. У 47 пащенпв (39,4 %) бть був постшного характеру, у 73 (60,6 %) — виникав перюдично i залежав в1д часу прийому "жт Найбiльш частим клiнiчним варi-антом локал1заци болю в пацieнтiв була етгастральна дiлянка (50 хворих — 41,6 %), тодi як бть у шлороду-оденальнiй зонi рееструвався дещо рiдше (44 хворi — 37,0 %), у решти (26 хворих — 21,4 %) бть мав поши-рений характер. Диспептичний синдром у 61 хворого (51,2 %) проявлявся втчуттям тяжкосп в етгастраль-нш дiлянцi, у 109 пацieнтiв (91,2 %) — нудотою, яка була постшною або виникала пiсля вживання "ш, печi-ею (107 ошб — 89,5 %), втрижкою (100 ошб — 83,6 %), неприемним присмаком у роп (88 хворих — 73,7 %), здуттям кишечника i порушеннями випорожнень (37 хворих — 31,2 %). При цьому в пащентав з наявшстю больового синдрому, як правило, в1дм1чалася схиль-шсть до запорiв, у хворих iз диспептичними проявами, навпаки, спостерiг^ася тенденщя до почастiшання випорожнень до 2—3 разiв на добу.
В обстежених iз ПВ ДПК у поеднанш з 1ХС про-стежувалася значна питома вага симптоматики ас-теноневротичного репстру у формуваннi клiнiчноi' картини хвороби. Бiльшiсть соматовегетативних проявiв, яш були чiтко пов'язанi iз психопатоло-гiчними змiнами (тривога, роздратованiсть, швидш змiни настрою), поеднув^ася з симптоматикою з боку серцево-судинно"' системи (больовi вiдчуття в дiлянцi серця, асиметрiя артерi^ьного тиску тощо). Водночас у пашенпв iз типовими ниючими болями в ешгастральнш дiлянцi, якi виступали моносимптомом, зазначенi найменшi вегетативш змiни (51 хво-
рий — 42,6 %). Навпаки, у хворих з явищами нудоти i блювання (82 особи — 68,2 %) виявлеш дезадаптивнi тенденци стосовно хвороби i зниження оцiнки якос-Ti життя. Для таких хворих були бшьш характернi по-рушення нiчного сну i суб'eктивнi прояви астешчно-го характеру. Необхiдно вщмггити, що вирiшального значення у формуванш патопсихолопчно! симптоматики в бшьшосп випадкiв набували не тяжкi емоцшш потрясiння, а постiйнi дрiбнi, але численнi повсякденнi подразники, що в цшому приводили до дистресу. Для таких хворих були бшьш характерш скарги астеноневротичного характеру, у тому чи^ порушення нiчного сну. Наявшсть не тiльки абдо-мiнального болю, але й диспептичних проявiв при-зводила до появи особливостей поведшки у зв'язку 3i зниженням можливостей функцiонування. Осо-бливостi реагування на абдомшальний бiль та дис-пептичш розлади, з iншого боку, служили чинником !х виникнення i були причиною загострення та хро-шзацп захворювання. У 70 % хворих iз поеднаною патологieю вiдмiчалася наявшсть почуття тривоги, яка клШчно проявлялася безпредметним вщчуттям внутрiшнього напруження, неспокоем, очшуван-ням небезпеки, нещастя, вщчуттям безпорадностi, невпевненостi в собi, безсиллям перед зовшшшми чинниками, перебiльшенням !х загрозливого характеру, що супроводжувалися вираженим вегетативним компонентом та залежали вiд характеру вираженостi клiнiчних проявiв поеднано! патологи. При цьому майже в половини хворих спостериалася канцеро-фобiя (59 осiб — 49,1 %). Крiм того, хворi вiдмiчали невпевненiсть у собi, майбутньому, занижену само-оцiнку, надмiрну образливiсть, значну кшьюсть со-матичних скарг, част коливання настрою, тобто депресивнi i iпохондричнi особовi особливостi, нередко у виглядi соматично! депресивно! реакцп, що розцiнювались нами як певш ланки патогенезу.
При об'ективному обстеженш хворих 1з ПВ ДПК у поеднанш з 1ХС визначалися приглушешсть тонiв серця у 78 пашенпв (65,4 %), дещо рiдше акцент II тону над аортою — у 41 (34,3 %), у поодиноких ви-падках — задишка (7 оаб — 5,6 %) та акрошаноз (3 особи — 2,8 %). При електрокардюграф1чному до-слщженш у 44 обстежених (36,7 %) у споко! виявленi перманентш змiни зубця Т (двофазний, зi зниже-ною амплiтудою), у 10 (8,6 %) — порушення ритму у виглядi окремих передсердних або шлуночкових екстрасистол (18 оаб — 15,2 %) та майже постшно — дифузш змiни мiокарда. Функцюнальш показники ВЕМ в обстежених хворих становили: максимальна потужшсть — у середньому 89,6 ± 2,7 Вт, значення подвiйного добутку — 248,2 ± 3,1 ум.од., середне вщ-хилення сегмента ST — 1,54 ± 0,09 мм. При поверхне-вiй пальпаци живота у 80 хворих (66,7 %) вiдмiчалися болюшсть в епiгастральнiй та пiлородуоденальнiй дшянках, захисне м'язове напруження черевно! стш-ки. НР був виявлений у 91,3 % випадыв, у тому чис-лi обсiменiння I ступеня мало мюце у 34,6 %, II — у 36,1 % та III — у 29,3 % обстежених.
Мониторинг ктшчних проявiв у хворих iз коморбщ-ною патологieю у виглядi ПВ ДПК, поеднано! з 1ХС, показав, що включення до комплексу засобiв медично! реабштаци гастритолу сприяло зменшенню тривалост збереження симптоматики астеноневротичного характеру: тривалiсть загально! слабкостi скорочувалась у середньому на 3,30 ± 0,16 доби (р < 0,01), надмiрно! дратав-ливостi та немотивовано! тривожностi — на 3,70 ± 0,38 доби (р < 0,01), головного болю — на 3,60 ± 0,38 доби (p < 0,05); вщбувалась також нормалiзацiя нiчного сну iз покращенням засинання на 4,30 ± 0,19 (р < 0,05) доби ранiше, лшвщацш пiдвищено! емоцiйно! лабiльностi — на 8,2 ± 0,4 (p < 0,05) доби ранiше при зютавленш з хво-рими групи порiвняння. Водночас аналiз скарг у хворих основно! групи, як1 оцiнювались за вщповщними балами, показав зменшення вираженостi кардiалгi! (з 1,8 ± ± 0,2 бала до 0,7 ± 0,2 бала; р < 0,01), головного болю (з 2,0 ± 0,3 бала до 1,0 ± 0,1 бала; р < 0,05, запаморочен-ня (з 2,0 ± 0,1 бала до 1,3 ± 0,1 бала; р < 0,05), шдви-щено! втомлюваностi (з 2,1 ± 0,2 бала до 1,1 ± 0,1 бала; р < 0,01), загально! слабкосп (з 1,7 ± 0,3 бала до 1,1 ± 0,2 бала; р < 0,05). У той же час вщповщш показники у хворих групи порiвняння в цьому плаш не мали вiрогiдних розб1жностей стосовно !х значень до початку проведен-ня медично! реабiлiтацi!. Водночас п!д час реабiлiтацi! був досягнутий певний позитивний клшчний ефект: абдомшальний бть пiсля завершення реабiлiтацiйних заходiв вiдмiчався тiльки у 2,9 % випадюв у хворих основно! групи та в 7,8 % випадюв — групи порiвняння; на збереження печи вказували 5,8 % хворих основно! групи i 11,7 % ошб групи порiвняння; вщрижка турбувала вiд-повiдно 4,3 та 9,8 % пащенпв. Диспансерне дослщжен-ня впродовж року показало, що в бтьшоста хворих на ПВ ДПК у поеднанш з 1ХС, яю в комплексi медично! реабштаци додатково отримували гастритол, вiдмiчена стшка клiнiчна ремiсiя захворювання. Так, у 9,4 % хво-рих основно! групи протягом диспансерного спостере-ження загострення ПВ ДПК вщ^чалося в 1,5 раза рщ-ше, н1ж у груш порiвняння.
Виходячи з отриманих результапв, включення фi-тозасобу гастритол до медично! реабштаци хворих на ПВ ДПК у поеднанш з 1ХС можна вважати патогене-тично обГрунтованим, клМчно доцiльним та перспек-тивним.
Висновки
1. У 79,1 % хворих на ПВ ДПК у поеднанш з 1ХС аналiз анамнестичних даних дозволив виявити загальш фактори ризику (хрошчш стресовi ситуацГ!, напружена праця, порушення режиму пращ та вщпочинку, ш-тенсивне палшня, зловживання алкоголем), як1 ство-рювали передумови виникнення рецидивiв ПВ ДПК, призводили до хронiзацi! патологiчного процесу, обу-мовлювали модифiкацiю клiнiчних проявiв та характе-ризувалися поеднанням астеноневротичного, диспеп-тичного, больового абдомiнального, стенокардичного синдромiв та кардiалгiй.
2. У хворих 1з ПВ ДПК, коморбщно! з 1ХС, просте-жувалося шдвищення ступеня вираженостi астено-
невротичного синдрому 3i збiльшенням тяжкостi кль шчного nepe6iry загострення ПВ. Соматовегетативш прояви (немотивована тривога, надмiрна драпвли-BicTb, рiзнi змiни емоцiйного настрою) супроводжу-валися кардiалгiями. При цьому найменш вираженi вегетативнi змiни були в пащенпв i3 наявнiстю моносимптому (типовi болi в ешгастральнш дiлянцi), у хворих з явищами нудоти i блювання вже визнача-лися дезадаптивнi тенденцп' i зниження якост життя (порушення нiчного сну, скарги астешчного характеру).
3. Проведення медично!' реабiлiтацiï з включенням комбiнованого фiтозасобу гастритол сприяло змен-шенню або навiть лiквiдацiï проявiв астеноневротич-ного синдрому, досягненню стшко1 тривало1 ремiсiï та полiпшенню якост життя пацiентiв iз ПВ ДПК, поед-наною з 1ХС.
Список дператури
1. Бабак О.Я. Стандартная антихеликобактерная терапия (Maastricht 2000 Consensus): насколько она актуальна сегодня?/ О.Я. Бабак // Сучасна гастроентерологiя. — 2005. — № 2 (22). — С. 4-6.
2. Белобородова Э.И. Психофизиологические аспекты язвенной болезни двенадцатиперстной кишки у лиц молодого возраста/ Э.И. Белобородова, Н.А. Корнетов, Л.А. Орлова// Клиническая медицина. — 2002. — № 7. — С. 36-38.
3. Губергриц Н.Б. Клинико-патогенетические особенности и лечение гастродуоденальной патологии, ассоциированной с различными штаммами Helicobacterpylori/Н.Б. Губергриц, О.А. При-луцкая// Сучасна гастроентерологт. — 2005. — № 1. — С. 20-28.
4. Горбась 1.М. Популяцшт аспекти серцево-судинних захворювань у дорослого населення Украти / 1.М. Горбась, 1.П. Смирнова // УкраЧнський кардiологiчний журнал. — Спе-цальний випуск. — 2006. — С. 44-48.
5. Звенигородская Л.А. Клинико-диагностические особенности заболеваний органов пищеварения у больных с со-
путствующей патологией сердечно-сосудистой системы / Л.А. Звенигородская, Л.Б. Лазебник, Ю.В. Таранченко // Экспериментальная и клиническая гастроэнтерология. — 2003. — № 5. — С. 139-140.
6.1нструкщя «Про затвердження протоколiв надання ме-дичног допомоги за спе^альтстю «гастроентерологiя». Наказ МОЗ Украти № 271 вiд 13.06.05р. — С. 45-48.
7. Передерий В.Г. От Маастрихта 1-1996до Маастрихта 3-2005: десятилетний путь революционных преобразований в лечении желудочно-кишечных заболеваний / В.Г. Передерий, С.М. Ткач, Б.Н. Марусанич // Сучасна гастроентерологiя. — 2005. — № 6. — С. 4-8.
8. Фадеенко Г.Д. Современные представления о Helicobacter pylori-негативной язвенной болезни / Г.Д. Фадеенко // Сучасна гастроентерол. — 2003. — № 2. — С. 4-6.
9. Фшппов Ю.О. Захворюванкть основними хворобами оргатв травлення в Украж: аналтичний огляд офщшних даних Центру статистики МОЗ Украгни / Ю. О. Фытпов, 1.Ю. Скирда, Л.М. Петречук // Гастроентерологiя: мiжвiд. збiрник. — Дтпропетровськ, 2007. — Вип. 38. — С. 3-15.
10. Циммерман Я.С. Язвенная болезнь и иммунная система организма/Я.С. Циммерман, Е.Н. Михалева//Клин. мед. — 2000. — № 7. — С. 15-21.
11. Щербинина М.Б. Язвенная болезнь: современный взгляд на вопросы патогенеза / М.Б. Щербинина // Дiагностика та лкування. — 2005. — № 2-3. — С. 26-34.
12. СИап F.K.L. Peptic ulcer disease / F.K.L. Chan, W.K. Leung//Lancet. — 2002. — Vol. 360. — P. 933-941.
13. Fox K. Guidelines on the management of stable angina pectoris. The Task Forse on the Management of Stable Angina Pectoris of European Society of Cardiology / K. Fox // Eur. Heart J. — 2006. — Vol. 27, № 11. — P. 1341-1381.
14. Marshall B. Commentary: Helicobacter as the «environmental factor» in Susser and Stein's cohort theory of peptic ulcer disease / B. Marshall // International Journal of Epidemiology. — 2002. — Vol. 31, № 1. — P. 21-22.
Отримано 03.01.15 U
ИвановаЛ.Н., Пилиева Е.В., Налапко К.К., Сысойкина Т.В.,
Высочин М.В., Холина Е.А.
Кафедра пропедевтики внутренней медицины
ГУ «Луганский государственный медицинский
университет»
КЛИНИКО-ПАТОГЕНЕТИЧЕСКИЕ ОСОБЕННОСТИ ИШЕМИЧЕСКОЙ БОЛЕЗНИ СЕРДЦА В ЗАВИСИМОСТИ ОТ ИНФИЦИРОВАННОСТИ HELICOBACTER PYLORI
Резюме. В работе обобщены результаты комплексного обследования 120 больных с пептической язвой двенадцатиперстной кишки в сочетании с ишемической болезнью сердца. У больных с сочетанной патологией установлены общие патогенетические механизмы, в том числе астеноневротические. Патогенетически обоснована целесообразность использования во время медицинской реабилитации комбинированного фитопрепарата гастритол.
Ключевые слова: пептическая язва двенадцатиперстной кишки, ишемическая болезнь сердца, клиника, патогенез, медицинская реабилитация.
Ivanova L.M., Piliieva O.V., Nalapko K.K., Sysoikina T.V., Vysochin M.V., Kholina O.A. Department of Propaedeutics of Internal Medicine of State Institution «Luhansk State Medical University», Luhansk, Ukraine
CLINICAL AND PATHOGENETIC FEATURES OF ISCHEMIC HEART DISEASE DEPENDING ON HELICOBACTER PYLORI INFECTION
Summary. The paper summarizes the results of a comprehensive survey of 120 patients with peptic duodenal ulcer combined with ischemic heart disease. In patients with combined pathology we had found common pathogenic mechanisms, including asthenoneurotic ones. Expediency of using combined herbal preparation gastritol in medical rehabilitation was pathogenetically substantiated.
Key words: peptic duodenal ulcer, ischemic heart disease, clinical features, pathogenesis, medical rehabilitation.
