CC BY
72
■ Мкарю, що практикуе_Тпявмя
To General Practitioner ■ [Jcmivic*
УДК 616.728.54-001.5-07-08 DOI: 10.22141/1608-1706.6.18.2017.121197
Козопас В.С., Лобанов В.Г., С'клцький В.В., Гуменюк В.В., Литвинчук В.Г., Жуковський В.С., Мельник В.В.
Льв'тський нацюнальний медичний унверситетiMeHiДанила Галицького, м. Льв'в, Укра!на Комунальна мська l<лiнiчналкарня швидко!медично!допомоги, м. Льв'в, Укра!на
KAiHi4Hi аспекти д1агностики та Акування внутршньосугАобових nepeAOMiB
п'яткових кiсток
Резюме. В аналогичному огляд1 лтератури розглянут1 питанняд1агностики талкуваннявнутршньосуглобових перелом'в п'яткових юсток. Висвтлен основн тенденцИ i напрямки диагностики та лкування: механогенез, сучаснl<ласифiкацi¡, стандартиобстеження, можливост оптим'зацПнаданнямедично/допомогипостраж-далим i3 внутршньосуглобовими переломами п'яткових юсток. У результат проведеного ана^зу встановле-но, що юнуе проблема дагностики й яюсного лкування внутршньосуглобових перелом'в п'яткових юсток, яка потребуе виршення шляхом розробки, впровадження комплексних методик диагностики та лзкування на засадах доказово/ медицини. Ключовi слова: п'яткова юстка; переломи; остеосинтез
Вступ
У структурi ушкоджень опорно-рухового апарату переломи п'ятково1 истки (ПК) становлять 1—2 % в1д ушх переломiв исток скелета i до 60 % в1д ушх пере-ломiв стопи [1, 25]. Поряд iз високою частотою пере-ломiв ПК переважна 1х бiльшiсть виникае у праце-здатному вiцi, що призводить до ютотних економiчних втрат [12, 18, 38]. Основною причиною переломiв ПК е пряма дiя травмуючо1 сили на п'ятку. М.Б. Каплан [4] вважае, що падшня на ноги закономiрне та ви-правдане при координуючому падiннi, зустрiчаеться в 15,9 % в1д загально1 илькосп падiнь з висоти. Залежно в1д механiзму ушкодження та енергетичностi травми виникають рiзнi типи переломiв ПК, але найбiльш не-сприятливими е внутршньосуглобов^ що призводять до значних деформацш ПК, iстотних бiомеханiчних порушень ресорно'1, штовхально1 та балансувально'1 функцш стопи [18, 36].
Механогенез
Шд дiею сили вагового навантаження тта люди-ни на стопу за рахунок втискання тта надп'ятково'1 истки в тто п'ятково'1 кiстки i сили супротиву Грунту утворюеться первинна лш1я перелому. Лiнiя перело-
му починаеться в точщ iмпакцií надп'ятково1 кiстки в п'яткову, на рiвнi кута Гiссана, i продовжуеться через суглобову поверхню задньо'1 фасетки тднадп'яткового суглоба — назад i медiально. Продовження дй руйну-ючих сил на п'ятку призводить до зменшення висоти п'ятково'1 истки та '11 розширення, ще бiльшого змь щення вiдламкiв i виникнення вторинних лшш перелому з утворенням мшмум шести основних исткових фрагментiв, чотири з яких е суглобовими, що несуть вагове навантаження. При внутршньосуглобових переломах ПК виникае як руйнащя задньо'1 суглобово'1 фасетки, так i спотворення форми та анатомiчних па-раметрiв ПК, а також шслятравматична деформацiя у виглядi розширення, зменшення висоти, спотворення довжини разом з варусним вщхиленням ПК. Зазна-ченi змiни ПК викликають розвиток тяжкого артрозу шдтаранного суглоба, фiбулярно-кальканеального iмпiнджмент-синдрому, компресiйного теносиновiту сухожилив малогомiлкових м'язiв, послаблення функ-ци литкового м'яза, кутово1 та лшшно! деформаци стопи, контрактури гомтковостопного та пiдтаранного суглобiв, виявляються трофiчнi змiни м'яких тканин, синдром ушкодження жирового тта п'ятково! дтянки [10, 23, 24, 26]. Важливою особливютю внутршньосу-
© «Травма», 2017 © Trauma, 2017
© Видавець Заславський О.Ю., 2017 © Publisher Zaslavsky O.Yu., 2017
Для кореспонденцп: Козопас В.С., Львiвський нацiональний медичний уыверситет iMeHi Данила Галицького, вул. Пекарська, 69, м. Львiв, 79010, Украина; e-mail: redact@i.ua
For correspondence: V. Kozopas, Danylo Halytskyi Lviv National Medical University, Pekarska st., 69, Lviv, 79010, Ukraine; e-mail: redact@i.ua
глобових ушкоджень п'ятково] истки е поеднання ix з переломами шших ысток стопи та скелета, осыльки воно спричиняе найб1льш тяжи насл1дки. Тому вс1 па-щенти з характерним механ1змом травми (падшня на ноги з висоти понад 1,5 м) i зазначеними вище травмами повинн1 бути оглянул для виключення перелом1в п'яткових исток [1].
Д1агностика
Д1агноз перелому п'ятковоi к1стки встановлюеться на п1дстав1 анамнезу, даних клшко-рентгенолопчного досл1дження, що дозволяють досить точно i повно ви-значити локал1зац1ю, тип перелому та стутнь змщен-ня в1дламк1в [28]. Кшшчно в1дзначаеться наростаючий набряк тканин з виникненням етдермальних м1хур1в, синщв, сплощення поздовжнього склеп1ння стопи, розширення п'яти в поперечнику (симптом Б.К. Бабича, 1952, i Я.Г. Дуброва, 1973), низьке стояння ысточок (симптом П.1. Тихова, 1909), вальгусна або варусна де-формац1я заднього втдту стопи, обмеження рух1в у го-м1лковостопному i п1дтаранному суглобах. Осьов1 на-вантаження р1зко позитивна Наступати i ходити хвор1 не можуть через б1ль у травмованш к1нц1вц1. При спро-б1 стати на пальщ, посилюються бол1 в п'ят1 внасл1док скорочення литкового м'яза. Звертають на себе увагу ряд симптом1в, патогномон1чних для даного перелому. Симптом Барського [18] — гематома поширюеться вщ бугра по п'ятковому каналу, переходячи в п1дошовний канал, а пот1м по серединному фасщальному ложу пщошви — в ii пщшюрно-жирову кл1тковину до передньо! i середньо! третини стопи, виявляеться з другого дня i три-маеться до 2—2,5 мюяця. Симптом Беллера [18] — гематома локал1зуеться в проекци пщтаранного суглоба i спуска-еться на пщошовну поверхню стопи [3].
Незважаючи на те, що симптоми перелом1в п'ятковоi' ыстки надзвичайно характерн1, д1агностика перелому в гострому перюд1 травми при первинному огляд1 без рентген1вського досл1дження бувае достатньо складною [7]. Головним ускладненням при розшзнаванш перелом1в п'ятковоi' к1стки, особливо без зм1щення, е неможливють визначення креп1тацй' i рухливост улам-к1в при пальпацй'. Нертко через це переломи трактують як забо']', розтягнення або розрив зв'язок. А.В. Луын [8] зазначив, що випадки запiзнiлоi' д1агностики перелом1в п'ятково']' ыстки зустр1чаються досить часто — до 20 %.
Головну увагу необхщно придтяти рентгенолопч-ному дослщженню, яке проводять у трьох проекць ях: боков1й — дае можливють оц1нити кути Böhlera та Gissane; акс1альн1й (тангенц1альна проекц1я Harris) заднього вщдту стопи — дозволяе оцшити ступiнь розширення п'ятки та визначити варусне чи вальгусне вiдxилення; косiй (проекцiя Broden) — дае вiзуалiзу-вати задню суглобову фасетку шдтаранного суглоба та стутнь змщення уламкiв. У випадку необхтносл про-ведення передньо-задньо] рентгенограми стопи е можливють вiзуалiзувати п'ятково-кубоподiбний суглоб i виявити ступiнь змщення уламкiв у ньому.
Аналiзуючи рентгенограми, слт зважати на такi по-казники: зменшення висоти п'ятково] ыстки, деф^у-
рацiя поверхш заднього суглобового майданчика, змша значень або розрив плечей кутав Bohler i Gissane, девь ацiя тiла п'ятково! ыстки по акшальнш рентгенограмм На думку А.П. Лябаха, Т.М. Омельченка та ш., кут Bohler е неiнформативним i прогностично незначущим при досить поширеному рiзновидi переломiв ПК — тиш II за Sanders, коли виникають грyбi порушення анатоми, пов'язанi з конгрyентнiстю у тдтаранному сyглобi. Використання даного сыалопчного показника дощльне як допомiжний критерiй. На функцш стопи впливають два чинники: величина талометатарзально-го кута (ТМК) (р < 0,05) i рiвень больового синдрому (р < 0,05).
Перший чинник втображае наявнiсть синдрому по-рожнисто! стопи i закономiрний вплив на фyнкцiю — збтьшення значень ТМК знижуе функцюнальну здатнють стопи, що обумовлюе зворотну залежнють. Другий чинник, незважаючи на його суб'ективну спрямованють, визначае показання до оперативного лшування [9]. Для передоперацшного планування застосовують комп'ютерну томографiя кiсток стопи. Обираючи тактику л^вання, насамперед оцiнюють стан шкiряниx покривiв ушкодженого сегмента, за-гальний стан хворого, наявнють супутньо! патологи або поеднаних ушкоджень, можливють виникнення ускладнень (гшостатичних, судинних, iнфекцiйниx тощо) [10].
Стушнь тяжкостi переломiв ПК у хворих оцшю-ють за класифшащями P. Essex-Lopresti та R. Sanders. Класифшащя за P. Essex-Lopresti вщображае тяжкiсть ушкодження i вщтворюе механогенез двох основних рiзновидiв переломiв п'ятково! кiстки. Класифшадая за R. Sanders надае можливють про-водити градацш тяжкостi ушкодження суглобово! поверхш та прогнозувати функцюнальний результат лшування. Бiльшiсть позитивних резyльтатiв отри-мують при ушкодженнях I—III тишв за Sanders, при ушкодженнях IV типу за Sanders вщновлення анатоми п'ятково! кiстки не гарантуе повного функцю-нального одужання [33].
Робоча класифжащя внутршньосуглобових перело-Mie п'ятковог тстки (враховуе дат рентгенологiчного та комп'ютерно-томографiчного до^дження):
— Тип А1 — простий втривний перелом, «вщкри-тий качиний дзьоб», з ушкодженням ттьки задньо! суглобово! фасетки шдтаранного суглоба.
— Тип А2 — простий перелом сустентакулярного втростка (sustentaculum tali ossis calcanei), з ушкодженням середньо!, а шодГ з незначним залученням задньо! суглобово! фасетки пттаранного суглоба.
— Тип В1 — язикопод1бний простий перелом, з ушкодженням ттьки задньо! суглобово! фасетки пд-таранного суглоба.
— Тип В2 — язикопод1бний уламковий перелом, з ушкодженням задньо! суглобово! фасетки пттаранно-го суглоба та п'ятково-кубопод1бного суглоба.
— Тип С1 — центрально-депресшний простий перелом, з ушкодженням ттьки задньо! суглобово! фасетки пттаранного суглоба.
— Тип С2 — центрально-депресшний уламковий перелом, з ушкодженням задньо1 суглобово1 фасетки пд-таранного суглоба та п'ятково-кубоподiбного суглоба.
— Тип D — вибуховий багатоуламковий перелом, з ушкодженням задньо1 суглобово1 фасетки пгдтаранно-го суглоба та п'ятково-кубоподiбного суглоба.
Лкування
Проблема лiкування внутрiшньосуглобових пере-ломiв ПК е найбтьш складною в травматологи i зали-шаеться маловирiшеною та дискутабельною [19, 30]. Особливо складним завданням лiкування пацiентiв iз переломами п'ятково1 кустки е лiкування ушкоджень суглобово1 поверхнi п'ятково1 кустки таранноп'яткового суглоба. На частку таких ушкоджень припадае 75—80 % переломiв п'ятково1 кустки [2, 11, 34]. Навггь останне до-слщження Кокрашвсько1 лабораторй щодо визначення найбтьш ефективного методу лiкування переломiв ПК не знайшло достатньо доказiв [20]. При наявност змь щення уламив або виникненш дефекту истково1 тка-нини консервативш методи лiкування не в змозi забез-печити 1х анатомiчну репозицш та стабтьну фiксацiю i, як наслщок, створюеться багатоплощинна деформацiя стопи [11].
Основна мета х^рурпчних методiв лiкування — вщ-новлення конгруентност суглобових поверхонь, ши-рини, висоти, довжини та кутових спiввiдношень ПК. Показаннями до оперативного л^вання е змщення задньо1 суглобово1 поверхнi ПК понад 2 мм, зниження кута Беллера менше 20°, вальгус п'ятково1 кiстки понад 10°, варус понад 5°, розширення чи вкорочення ПК понад 20 %, затримка закрито1 репозици понад 3 тижш [6]. Протипоказаннями до оперативного втручання е: похилий вiк пацiента, тяжы супутнi захворювання, не-компенсований цукровий дiабет, значнi нейросудиннi порушення инщвки. Вiдносними протипоказаннями е шкiрнi мiхурi, величина, локалiзацiя та кiлькiсть яких певною мiрою могли б вщстрочити операцiю [13]. 1с-нуе багато хiрургiчних доступiв: медiальний, латераль-ний, комбшований (медiально-латеральний), обме-жений латеральний, модифiкований через тарзальний синус, заднш. Останнiми десятирiччями впровадження принципiв АО/А8Ш, розробка спецiальних фiксаторiв, анатомiчне обГрунтування розширеного латерального доступу стимулювали багатьох хiрургiв до оперативного лшування свiжих переломiв п'ятково1 кустки [22, 37]. Анатомо-функцюнальш результати вгдкрито1 репозици та стабтьно-функцюнального остеосинтезу перевищували результати консервативного лiкування. Функцiя оперовано1 стопи за AOFAS порiвнянна в рiз-них лiтературних джерелах, середш цифри перевищу-ють 80 % [32, 33].
Застосування широкого L-подiбного хiрургiчного доступу для вгдкрито1 репозици та металоостеосинтезу реконструктивними пластинами забезпечуе стабть-нiсть фiксацií уламкiв, дозволяе провести адекватну вь зуалiзацiю питаранного суглоба, виконати репозицiю уламив, провести исткову пластику дефекту кустки, фксацш пластинами та гвинтами [10, 14, 17, 27]. Бть-
шiсть aBTopiB вважають, що исткова пластика дефекту спонпозно1 кiстки потрiбна в окремих випадках, i по-внiстю покладаються на фiксатор [37]. Однак неповна анатомiчна репозицiя перелому, про яку згадують деякi автори [33], якраз може виникати через незастосуван-ня истково1 пластики. Фiксатор здiйснюe винятково утримуючу функцiю, не дозволяючи уламкам змюти-тись до консолгдаци перелому. Розламана суглобова поверхня заднього майданчика потребуе мщно1 опори, яку здатен забезпечити вгдповгдно! форми та розмiрiв кортикально-спонгiозний трансплантат. Крiм усього шшого, застосування цiльного трансплантата дае мож-ливiсть розпочинати навантаження через 4—5 тижшв вiд консолiдацil спонгiозноl истки. Бтьшють авторiв рекомендують навантаження не рашше 9 тижнiв пiсля операци, мотивуючи такий термiн надiйною перебудо-вою спонгiозноl кустки, достатньою для запобиання вторинному змiщенню [10]. Але зазначений х1рурпч-ний доступ мае суттeвi недолiки. Через його травма-тичнiсть часто спостерiгаються гнiйно-некротичнi (до 33,82 % [23, 25]) ускладнення шырного клаптя та пiс-ляоперацiйно1 рани.
Для зменшення ризику гншних ускладнень з успi-хом застосовуються малотравматичнi методи лiкуван-ня. Так, розроблений Essex — Lopresti спошб лiкуван-ня язикових переломiв передбачае введення стрижня Шанца через прокол у дтянщ п'яткового бугра. При задовтьному зiставленнi уламк^в виконуеться через-шкiрна фiксацiя спицями та гшсовою пов'язкою. 1нша технiка, розроблена Sangeorzan та Ringler, передбачае використання для репозици стрижня Шанца та малого елеватора, який уводиться через малi розрiзи [21]. Використовуеться також техшка Forgon та Zadravecz, заснована на триточковш дистракцй за методом лиа-ментотаксису та подальшiй фшсаци гвинтами [38]. Не-обхiдно зазначити, що для застосування черезшырних техшк оперативне лiкування повинно проводитись у першi днi пiсля травми, коли фрагменти перелому мо-бiльнi та можуть бути легко зiставленi. Але у бтьшосп випадкiв переломiв ПК виникае необхгднють у к1стко-вш пластицi дефектiв, а тому малотравматичш способи е малопридатними. Постiйно удосконалюються апа-рати для зовнiшньоl фшсаци (АЗФ) [1, 5]. Розроблено пристрш (Декларацiйний патент Укра1ни № 29275 А вгд 16.10.2000 р. ДНД1ТО), що дозволяе керувати вiд-ламками п'ятково1 кiстки, фiксувати !х протягом усього перюду зрощення, розвантажувати тдтаранний суглоб i здiйснювати раннi рухи в суглобах ушкоджено1 кiнцiв-ки в поеднанш зi зростаючим функцюнальним наван-таженням [7]. АЗФ широко використовуються при вгд-критих переломах ПК, значно скорочують час операци та перебування в стацюнарг Недолшами е складнiсть вiдновлення конгруентностi суглобово1 поверхнi пiдта-ранного суглоба, прорiзування спиць i стержнiв АЗФ, повторш змiщення фрагментiв ПК, постiйне спостере-ження та догляд за АЗФ. Особливу складнють мае лiку-вання вгдкритих внутрiшньосуглобових переломiв ПК, яи становлять близько 8,5—17 % вшх переломiв ПК i асоцiюються з високим ризиком шфекцшних усклад-
нень — до 37 %, розвиток ocTeoMi^rry — до 19 % [21, 31]. Таи пащенти потребують проведення ПХО рани та фгксацгю уламив АЗФ або застосування вщстроче-ного остеосинтезу пластинами [14, 21]. З'явились по-вщомлення про спроби балонно! репозицй' уламив i цементно! фшсащ! внутршньосуглобових переломГв ПК [35]. Зазначений метод мае недолги: можливий розрив балона через контакт Гз гострими истковими фрагментами та випкання рентгеноконтрастно! речо-вини, недостатня репозищя суглобово! поверхш ПК, потрапляння цементу в шдтаранний суглоб, постшний контроль операцй' за допомогою електронно-оптично-го перетворювача (ЕОП).
З'явились першГ роботи щодо використання внутршньоп'яткового блокованого цвяха [16, 29]. Тех-шка полягае у висвердлюванш порожнистою фрезою в ПК тунелю з одночасним отриманням цилшдричного аутотрансплантата, репозицй' задньо! суглобово! поверхш ПК через просвердлений тунель за допомогою елеваторГв, введення цвяха та його блокування гвин-тами. Перевагами даного методу е створення робочо-го тунелю з одночасним отриманням исткового ау-тотрансплатата, через тунельну репозищю суглобово! поверхш, можливють переходу вщ остеосинтезу до артродезу шдтаранного суглоба без змши фшсатора, зменшення ризику ушкоджень перонеальних сухожил-ив та ГмпГнджмент синдромГв. Недолшами даного методу е недостатня стабтьнють фрагмент, складнють отримання достатньо! репозицй' суглобово! поверхш через тунельний доступ, постшний контроль х1рурпч-ного лшування за допомогою ЕОП [15].
Помилки при д1агностищ та лкуванш
За лиературними даними, лшування змщених внутршньосуглобових i компресшних переломГв п'ятково! истки веде до незадовшьних результапв в 60—90 %, а в 40 % спостережень виникае необхщнють повторних оперативних втручань через 2—3 роки тс-ля травми. Високий вгдсоток несприятливих результат обумовлений розвитком ускладнень внаслщок допущених тактичних i техшчних помилок при лшу-ванш цiеï категорй' хворих. Запропоноваш методи за-крито! репозицй' не виправдовують себе, мають обме-жeнi показання до застосування, а оперативш методи лiкyвання не завжди бажанi через травматичнicть i ризик анестезюлопчно! допомоги. До дiагнocтичних помилок (18,3 %) зараховують недооцшку симптомГв ушкодження п'ятково! истки, неповне або недостат-не рeнтгeнoлoгiчнe обстеження, вщмову вщ нього при первинному зверненш хворого, помилки штер-претацп' рентгенограм. Все це веде до несвоечасного надання спешал1зовано! допомоги, труднощ1в при лшуванш заcтарiлих (нecвiжих) пeрeлoмiв i неадекватно! репозицй' кюткових уламив. Найбiльш типовГ (45,7 %) тактичш помилки, що обумовлюють неспри-ятливГ результати лiкyвання внутршньосуглобових i компресшних пeрeлoмiв п'ятково! истки: вiдмoва вщ спроби репозицй' yламкiв, що згодом призводить до рГзкого порушення статично! функцй' стопи, розвитку
больового синдрому, деформуючого артрозу ушко-джених суглобiв; недотримання методiв лiкування, термiнiв фшсаци i навантаження на ушкоджену Йн-цiвку; пiзнiше оперативне втручання; инорування ор-топедичних пристосувань i зневага до функцюналь-них методiв лшування та реабiлiтацii.
Технiчнi помилки (6,3 %) — недотримання правил проведення спиць i догляду за АЗФ, неточне проведення спиць i вщсутнють у конструкцii АЗФ шаршр-них з'еднань, що знижують якють репозицii уламк1в п'ятково'i кустки. У процеш лiкування ушкоджень п'ятково'i истки спостерiгаються статичнi й динамiч-ш ускладнення, що в 78 % випадив вiдзначаються при консервативному лшуванш та в 22 % — при оперативному. Основну групу становлять статичш ускладнення — 91,0 % (артроз шдтаранного суглоба, вторинш змщення, неправильне зрощення уламив, трофiчнi порушення, контрактури суглобiв i пальцiв стопи — тривала iммобiлiзацiя ушкоджено! кiнцiвки, обмежен-ня осьових навантажень i ранньоi' ЛФК сприяють розвитку запальних процесiв в сухожильних пiхвах).
Динамiчнi ускладнення (8,5 %) зус^чаються як при оперативних, так i при консервативних методах лку-вання (крайовi некрози, нагноення та ш.) [1, 5].
Отже, вдосконалення методiв хiрургiчного лку-вання хворих iз внутрiшньосуглобовими переломами п'яткових исток, як i ранiше, залишаеться важливою i невирiшеною до инця проблемою в травматологii, що вимагае подальшоi' розробки комплексних методик да-агностики i лiкування на засадах доказовоi' медицини.
Висновки
Рiзноманiтнiсть юнуючих тактичних i технологiчних пiдходiв до л^вання хворих iз внутршньосуглобови-ми переломами п'яткових исток свщчить про трудно-щi лiкування цiеi' патологи, що потребуе подальшого пошуку найбтьш оптимальних шляхiв для забезпечен-ня стабшьно' фiксацii фрагментiв перелому з ранньою мобiлiзацiею рух1в, збереження анатомiчноi' структури п'ятково'' кустки, конгруентностi суглобових повер-хонь, профiлактики виникнення ускладнень лкуван-ня та вiдновлення функщонально' спроможностi всiеi' нижньо' кiнцiвки.
Конфлжт iнтересiв. Автори заявляють про вщсут-нiсть конфлiкту iнтересiв при пщготовщ дано'' статтi.
Список л1тератури
1. Бодня О.1. Внутршньосуглобовi переломи п'ятковоI кстки та ¡х лжування: Автореф. дис... канд. мед. наук: спец. 14.00.21. «Травматологья та ортопедiя» / О.1. Бодня. - Х., 2004. - 14 с.
2. Гаврилов И.И. Накостный металлоостеосинтез внутрисуставных переломов пяточной кости / И.И. Гаврилов //Травма. - 2010. - Т. 11, № 5. - С. 530-532.
3. Забанов С.Д. Лечение компрессионных переломов пяточных костей /С.Д. Забанов, С.Н. Редков, Д.Б. Кихтен-ко, Г.Г. Балагурова, В.Н. Алексеев, М.В. Ширкин // Травма. - 2010. - Т. 11, № 2. - С. 174-177.
4. Каплан А.В. Характеристика повреждений при падении с высоты // Ортоп. травм. — 1986. — № 2. — С. 21-24.
5. Касянчук В.М. Переломы пяточной кости и их дифференциальная диагностика: Автореф. дис... канд. мед. наук. — Винница, 2002. — 20 с.
6. Корзун O.A., Белецкий А.В., Ситник А.А., Худниц-кий С.И., Бондарев О.Н. Хирургическое лечение внутрисуставных переломов пяточной кости // ARS MEDICA. — 2012. — 4. — 119-127.
7. Кривенко С.Н. Опыт лечения переломов пяточной кости / С.Н. Кривенко, А.И. Бодня, Н.Н. Шпаченко// Травма. — 2009. — Т. 10, № 2. — С. 206-211.
8. Лукин А.В. О некоторых диагностических ошибках при лечении переломов в травмпункте // Вестник хирургии. — 1980. — № 5. — С. 118-120.
9. Лябах А.П. Дiагностичне та прогностичне значення окремих клiнiко-рентгенологiчних показнишв при переломах п'ятковоИ шстки та Их на^дках / А.П. Лябах, Т.М. Омельченко, В.Я. Нанинець, С.В. Хомич // Лтопис травматологИ та ортопедн. — 2013. — № 1—2. — С. 118-122.
10. Лябах А.П. Оперативне лтування внутршньо-суглобових переломiв п'ятковоИ шстки / А.П. Лябах, О.Е. Мiхневич, В.Я. Нанинець // Травма. — 2010. — Т. 11, № 2. — С. 204-208.
11. Лябах А.П. Переломи п'ятковоИ шстки: По-рiвняльний аналй оперативного та консервативного лкування / А.П. Лябах, О.Е. Мiхневич, В.Я. Нанинець // Всн. ортопеда, травматологи та протезування. — 2009. — № 3. — С. 37-40.
12. Наш досвiд лкування внутршньосуглобових переломiв п 'ятковоИ шстки блокованим стрижнем / О.А. Радомський., П.В. Рябоконь // Зб. наук. праць ствробт. НМАПО ш. П.Л. Шупика. — 2015. — № 24(1). — С. 374-379.
13. Нштт П.В. Дiагностика та лкування ушкод-жень шсток стопи/П.В. Нштш. — К.: Фешкс, 2005. — С. 11-18.
14. Нштт П.В. Результати лтування хворих iз внутршньосуглобовими переломами п'яткових шсток тсля остеосинтезу пластинами /П.В. Нштт, С.В. Сол-датенко, О.А. Рiхтер // Травма. — 2004. — Т. 5, № 3. — С. 343-347.
15. Проблеми та перспективи остеосинтезу внутршньосуглобових переломiв п'ятковоИ шстки / О.А. Радомський, П.В. Рябоконь // Зб. наук. праць ствробт. НМАПО т. П.Л. Шупика. — 2013. — № 22(4). — С. 499-505.
16. Радомський О.А. Споаб металоостеосинтезу внутршньосуглобових переломiв п'ятковоИ шстки блокованим стрижнем (попередне повiдомлення) / О.А. Радомський, П.В. Рябоконь // Травма. — 2013. — Т. 14, № 3. — С. 82-84.
17. Тихилов Р.М. Современные аспекты лечения последствий переломов костей заднего отдела стопы / Р.М. Тихилов, Н.Ф. Фомин, В.Г. Емильянов, Н.А. Корыш-ков // Травматология и ортопедия России. — 2009. — Т. 2, № 52. — С. 144-149.
18. Черкез-Заде Д.И., Каменев Ю.Ф. Хирургия стопы. — М.:Медицина, 2002. — 328с.
19. Bondi R.., Padua R.., BondM L., Battaglia al., Romanini E, Campi A. Treatment of calcaneal fractures: available evidence // J. Orthopaed. Traumatol. — 2007. — 8. — 36-41.
20. Bruce J., Sutherland A. Surgical versus conservative interventions for displaced intraarticular calcaneal fractures (Review). The Cochrane Library. 2013.1.
21. Bucholz R. W. Rockwood and Green's Fractures in Adults. — 7th Edition. — 2010. — Lippincott Williams & Wilkins. — Chapter 59. — 2064-2109.
22. Chapman M. W. Fractures and fracture-dislocation of the ankle and foot// M.W. Chapman // J. Am. Med. Assoc. — 1963. — V. 184. — P. 98-101.
23. Chechik O. Outcome and complications of surgical and non-surgical treatment of calcaneal fractures / O. Chechik, R. Rosentha, M. Salai, E. Steinberg, S. Te-nenbaum, R. Thein // J. Orthopaedics. — 2011. — 8(4). — P. 12.
24. Chen W., LiX., Su Y, Zhang Q., Smith WR., ZhangX., Zhang Y. Peroneal tenography to evaluate lateral hindfootpain after calcaneal fracture // Foot Ankle Int. — 2011. — 32 (8). — 789-795.
25. Coughlin M.J., Saltzman C.L., Mann R.A. Mann's Surgery of the Foot and Ankle // Elsevier Health Sciences. — 2013. — 2336р.
26. Donovan A, Rosenberg Z.S. MRI of ankle and lateral hindfoot impingement syndromes // AJR Am. J. Roentgenol. — 2010. — 195 (3). — 595-604.
27. Freeman B.J., Duff S., Allen P.E., Nicholson H.D., Atkins R.M. The extended lateral approach to the hindfoot. Anatomical basis and surgical implications // Journal of Bone and Joint Surgery British Volume. — 1998. — 80(1). — 139-142.
28. Giannestras N.J., Sammarco G.J. Fractures and dislocation in the foot // Fractures. — 1975. — Vol. 2. — P. 14001443.
29. Goldzak M., Mittlmeier T., Simon P. Locked nailing for the treatment of displaced articular fractures of the calcaneus: description of a new procedure with calcanail// Eur. J. Orthop. Surg. Traumatol. — 2012. — 22(4). — 345-349.
30. Gougoulias N., Khanna A., McBride D.J., Maffulli N. Management of calcaneal fractures: systematic review of randomized trials // British Medical Bulletin. — 2009. — 92. — 153-167.
31. Heier K.A. Infante A.F., Walling A.K. Open fractures of the calcaneus: soft-tissue injury determines outcome // J. Bone. Joint Surg. Am. — 2003. — 85. — 2276-2282.
32. Impairment and return to work after intra-articular fractures of the calcaneus/L.J. Mortelmans, M. Du Bois, P. Don-ceel, P.L. Broos //Acta Chir. Belg. — 2002. — V. 102, N 5. — P. 329-333.
33. Jain V. Osteosynthesis for intra-articular calcaneal fractures / V. Jain, R. Kumar, D.K. Mandal // J. Orthop. Surg. (Hong Kong). — 2007. — V. 15, N 2. — P. 144-148.
34. Maskill J.D. Calcaneus fractures: a review article / Maskill J.D., Bohay D.R., Anderson J.G. // Foot Ankle Clin. — 2005. — Vol. 10, № 3. — P. 463-489.
35. Mauffrey C., Bailey G.R., Hak D.J., Hammerberg M.E. Percutaneous reduction and fixation of an intra-articular calca-nealfracture using an inflatable bone tamp: description of a novel and safe technigue // Patient Safety in Surgery. — 2012. — 6. — 6.
36. Rak V. Operative treatment of intraarticular calcaneal fractures with calcaneal plates and its complications / V. Rak, D. Ira, M. Masek // Indian J. Orthop. — 2009. — Vol. 43, № 3. — P. 271-280.
37. Sanders R. Current concept review — displaced intraarticular fractures of the calcaneus/R. Sanders// J. Bone Joint Surg. — 2000. — V. 82(A), N2. — P. 225-250.
38. Schepers T. Displaced Intra-articular Fractures of the Calcaneus with an emphasis on minimally invasive surgery // Thesis, Erasmus Universiteit Rotterdam. — The Netherlands, 2009.
OmpuMaHO 16.09.2017 ■
Козопас В.С., Лобанов В.Г., Сиклицкий В.В., Гуменюк В.В., Литвинчук В.Г., Жуковский В.С., Мельник В.В. Львовский национальный медицинский университет имени Данила Галицкого, г. Львов, Украина Коммунальная городская клиническая больница скорой медицинской помощи, г. Львов, Украина
Клинические аспекты диагностики и лечения внутрисуставных переломов
пяточных костей
Резюме. В аналитическом обзоре литературы рассмотрены вопросы диагностики и лечения внутрисуставных переломов пяточных костей. Освещены основные тенденции и направления диагностики и лечения: механогенез, современные классификации, стандарты обследования, возможности оптимизации предоставления медицинской помощи пострадавшим с внутрисуставными переломами пяточных костей.
В результате проведенного анализа установлено, що существует проблема диагностики и качественного лечения внутрисуставных переломов пяточных костей, которая требует решения путем разработки, внедрения комплексных методик диагностики и лечения в соответствии с принципами доказательной медицины.
Ключевые слова: пяточная кость; переломы; остеосинтез
V.S. Kozopas, V.G. Lobanov, V.V. Siklitskyy, V.V. Humenyuk, V.H. Lytvynchuk, V.S. Zhukovskyy, V.V. Melnyk Danylo Halytskyi Lviv National Medical University, Lviv, Ukraine Municipal Clinical Emergency Hospital, Lviv, Ukraine
The clinical aspects of diagnosis and treatment of intra-articular calcaneal fractures
Abstract. The analytical literature review discusses the issues of diagnosis and treatment of intra-articular calcaneal fractures. Author examined trends and directions of diagnosis and treatment: mechanogenesis, modern classifications, standards of survey, opportunities to optimize the provision of medical assistance to the victims with intra-articular calcaneal fractures. The analysis
found that there is a problem of diagnosis and qualitative treatment of intra-articular calcaneal fractures that should be solved through the development and implementation of comprehensive methods for the diagnosis and treatment in terms of evidence-based medicine.
Keywords: calcaneal bone; fractures, osteosynthesis
