Научная статья на тему 'Кабардино-черкесские женские имена в нартском эпосе в аспекте номинации'

Кабардино-черкесские женские имена в нартском эпосе в аспекте номинации Текст научной статьи по специальности «Языкознание и литературоведение»

CC BY
1517
142
i Надоели баннеры? Вы всегда можете отключить рекламу.
Ключевые слова
ЖЕНСКОЕ ИМЯ / ОНОМАСТИКА / АНТРОПОНИМИКА / ЭПОС

Аннотация научной статьи по языкознанию и литературоведению, автор научной работы — Унатлоков В.Х., Нырова А.А.

В статье рассматиривается набор женских имен, представленных в кабардинской версии нартского эпоса. Предметом анализа является словообразовательный и этимологические аспекты функционирования использованных в эпическом жанре имен.

i Надоели баннеры? Вы всегда можете отключить рекламу.
iНе можете найти то, что вам нужно? Попробуйте сервис подбора литературы.
i Надоели баннеры? Вы всегда можете отключить рекламу.

Текст научной работы на тему «Кабардино-черкесские женские имена в нартском эпосе в аспекте номинации»

КАБАРДИНО-ЧЕРКЕССКИЕ ЖЕНСКИЕ ИМЕНА В НАРТСКОМ ЭПОСЕ В АСПЕКТЕ НОМИНАЦИИ

1 2 © Унатлоков В.Х. , Нырова А.А.

Кабардино-Балкарский государственный университет, г. Нальчик

В статье рассматривается набор женских имен, представленных в кабардинской версии нартского эпоса. Предметом анализа является словообразовательный и этимологические аспекты функционирования использованных в эпическом жанре имен.

Ключевые слова женское имя, ономастика, антропонимика, эпос.

Нарт эпосым антропонимхэм увып1эшхуэ ща1ыгъщ. Псом хуэмыдэу абы ц1ыхухъуц1эхэр куэду къыщыгъэлъэгъуащ. Нарт эпосым хэт къыщык1уэ бзылъхугъэц1эхэр я бжыгъэк1э нэхъ мащ1эми, лъэпкъ ономастикэм и къэхъ-уп1э-къежьап1э хъуахэр джынымк1э мыхьэнэшхуэ я1эщ. Псалъэм папщ1э, пасэм щыгъуэ анэм и ц1эм къытек1ыу, и пхъум ц1э иратыныр хабзэу ш^ггащ. Ар ди зэманым къэмысами, апхуэдэ хабзэ адыгэхэм къадек1уэк1ыу зэрыщы-тар лъэужьыншэу к1уэдыжакъым, ди эпосым зэрихъумам къыхэк1ыу.

Къэбэрдей нарт эпосым ц1ыхубзыц1эу мыпхуэдэхэр хэтщ: Сэтэней, Бы-рымбыху, Бэдэху, 1эдииху, Ахумыдэ, Дадыху, Мэлэчыпхъу, Лашын, Щхьэц-ф1ыц1э, Дахэнагъуэ, Уэрсэрыжь, Лалыхъуэ, Вакъуэ нанэ.

Абыхэм я пщэм къалэн зэхуэмыдэхэр дэлъщ: анэхэщ (Сэтэней, Бырым-быху), дэгызэхэщ (Вакъуэ нанэ, Лалыхъуэ), чэнджэщакГуэхэщ (Уэрсэрыжь, Бэдыху), унэгуащэхэщ (Мэлэчыпхъу, 1эдииху). Бзылъхугъэхэм я гъащ1эр, я дунейр мастэ-1уданэм, жьэгупащхьэм и деж щиухыркъым. Абыхэм къалъ-ыкьуэкГ зэф1эк1ыр, акъылыр, я къарум къихьыр мащ1экьым, яхужып1эн ку-эди бгъуэтынущ, ауэ ди лэжьыгъэм и къалэныр ц1ыхубзыц1эхэр бзэ и лъэ-ныкъуэк1э зэпкърыхыныр аращи, ахэр къэдгъэлъэгъуэнщ.

Ахумыдэ / Ьхумыдэ - нартхэм я тхьэ1ухудщ, щауэу къылъыхъур зы-мыдэщ, дыхьэрэныр зи нэкГущ, бырынбыхур зи джанэщ, данэр зи фэилъ-хьэгъуэщ, дыжьыныгъуэр зи хэдык1ынщ.

Ц1ыхубзыц1эр иджырей нарт хъыбархэмрэ пшыналъэхэмрэ зэрыщатхыр Ахумыдэ жи1эущ, ауэ къызэрапсэлъыр - 1эхумыдэ. Антропонимыр 1ыхьит1у зэхэтщ: 1эху + мыдэ. Япэ 1ыхьэр, дэ дызэригугъэмк1э, иджырей адыгэбзэм хэт 1уэху псалъэм епхащ, ауэ тэмакъыщ1эм къыщыхъу, лабиализованнэ макъ дэк1уашэ 1у-р мылабиализованнэу къапсэлъ хъури, макъ дэкГуашэ 1-м ху-экГуащ: 1эху < 1уэху. Адыгэбзэм апхуэдэ макъ зэхъуэк1ыныгъэм и щапхъэ ушрохьэл1э, псалъэм папщ1э: жы1эн < жы1уэн, тхьэ со1э < тхьэ со1уэ. Зэ-пкърытх ц1ыхубзыц1эм и ет1уанэ 1ыхьэр щымы1эныгъэ къэзыгъэлъагъуэ

1 Доцент кафедры Кабардинского языка, к.ф.н., доцент.

2 Магистрант кафедры Кабардинского языка.

префикс -мы- щ1ыгъуу къэк1уа дэ-н глаголым и лъабжьэрщ (-мы- + дэ-н). А глаголыр къыщок1уэ адыгэбзэм къыщыхъуа Гуащэмыдэ ц1ыхубзыц1эми.

Бэдэху - «махуэм дыгъэу, жэщым мазэу» эпосым къыхэщ ц1ыхубзщ, и дахагъэр Нарт Хэкум щы1уащ, и адэ Джылахъстэни и пхъур зэрытхьэ1уху-дым ирогушхуэ ик1и «си пхъум хуэфэщэн нарт иджыри къалъхуакъым», же1э. Дэ дызэригугъэмк1э, нарт эпосым къыхэщыж ц1ыхубзыц1эр адыгэбзэм къыщыхъуащ. Абы щыхьэт тохъуэ адыгэ ц1ыхубзыц1э куэдым щытлъагъу щытык1э къэзыгъэлъагъуэ плъыфэц1э ху (хужь) мы псалъэк1эм къызэры-щык1уэр, псалъэм папщ1э: 1эдийху, Дадыху, Гуащэху, Бабыху, Дахэху, Къан-сэху, Юасэху [2, с. 402] н. Осетин эпосым къыщык1уэ Бедоха ЦыхубзыцЬр адыгэбзэм къыхахауэ хуэбгъэфащэ хъунущ.

Бырымбыху / Бырынбыху - Албэч и къуэ Тотрэш и анэщ. Нарт хъы-бархэм, пшыналъэхэм, къыщыкТуэ Бырымбыху / Бырынбыху ц1ыхубзыц1эр «данэ щэк1» мыхьэнэ и1эу адыгэбзэм хэт бырымбыху / бырынбыху щы1эц1э зэдаим къытекТащ. Пэжщ, иджырей адыгэбзэм бырынбыху / бырымбыху даго щэк1 л1эужьыгъуэр архаизм щыхъуащ. Абы къытек1а Бырымбыху / Бырынбыху ц1ыхубзыц1эри ди зэманым зезыхьэж урихьэл1эжкъым, нобэ къа-лъху хъыджэбз ЦыкГухэми ф1ащыжу дыщыгъуазэкъым. Псалъэм тхык1ит1 и1эу эпосым къыщокТуэ. Шэч хэмылъу, ар къишащ сонорнэ макъ дэкТуашэ м-мрэ н-мрэ адыгэбзэм щызэхъуажэу зэрыщытым, псалъэм папщ1э: маф1э -наф1э, мывэ - нывэ, чым - чын, н.

Дадыху - эпосым къызэрыхэщымк1э, нартхэ япхъущ, мэзыл1ым гъэру и1ыгъащ, Имыс фызу къишащ. Дадыху ц1эр адыгэбзэм къыщыхъуауэ къэп-лъытэ хъунущ, Бэдэху ЦыхубзыцГэм ещхьу. Абы хэтщ плъыфэц1э морфемэ лъабжьэ ху (хужь) жыхуи1эр. Пэжщ, антропонимым и япэ 1ыхьэ дад-м и мы-хьэнэр иджырей адыгэбзэмк1э гуры1уэгъуащэкъым. Бэдэху, Дадыху ц1эхэм хэт дэху / дыху 1ыхьэхэр зы лъабжьэу щытынк1и хъунущ. Осетин эпосым хэт Дадоха ЦыхубзыцЬмрэ абазэбзэм къыщыкТуэ Дадуху щы1эц1э унеймрэ адыгэц1эм къыгуэхып1э имы1эу пыщГащ.

Дахэнагъуэ - нарт эпосым хэт насып пэлъытэ пщащэщ, дахэу щы1эм я лейщ, тхьэ1ухудхэм ящхьэжщ, жэщи махуи нэхуу маблэ, пшагъуэ махуэм и дыгъэпсщ, данэм хуэдэщ и щхьэцыгъуэр, вынду ф1ыц1эщ и набдзит1ыр, вагъуит1 хуэдэщ нэшхуэ лыдхэр, дыхьэрэну мэплъ и нэк1ур, 1уэхуф1 щ1афэр и 1эужьщ, и хэщ1ап1эр къурш зэхуакурщ. «Нартхэм» я пшыналъэхэр еух Дахэнагъуэк1э. Ар ц1ыхухэм я насыпщ, я гъащ1эщ. Дахэнагъуэ Нарт Хэкум къихьэмэ, умыц1ыхужыну къэщ1эрэщ1энут, псоми ф1ыгъуэр ябэу псэунут. Дахэнагъуэ и псэлъыхъуу нарт 99- рэ къырым йохьэ, ауэ ахэр щхьэхуещэти, абы 1эщ1ок1уадэ. Дахэнагъуэ ц1эм и къэхъукТэр плъыфэц1ит1у зэхэлъщ: дахэ + нагъуэ. А щ1ык1эм тету, адыгэбзэм ц1ыхубзыц1э куэд къыщыхъуащ, п.п.: Дахэхужь (дахэ + хужь), Дахэнэху (дахэ + нэху), Дахэуэс (дахэ + уэс), Дахэ-ц1ык1у (дахэ + ц1ык1у). Ди зэманми Дахэнагъуэ ц1эр зрахьэ ц1ыхубз куэдым, ноби къалъху хъыджэбз ц1ык1ухэми фТащу щытщ.

Дыгулыпхъу / Дыгулэпхъу - нартхэ япхъу 1уэры1уэдзщ. Адыгэбзэм кьыщыхьуа ц1ыхубзыц1эщ. Ар кьыток1 Дыгулэпхьу и анэ Дыгулэ и ц1эм пхъу щы1эц1эр пыувэныгьэк1э. Ижьрей адыгэхэм хабзэу я1ащ, анэм и ц1эм кьытек1ыу, пхьум ц1э ирату, нэгьуэщ1у жып1эмэ, анэм и ц1эм пхъу морфемэр пагъэувэурэ хьыджэбз ц1ык1ум абык1э еджэу. Абы ипкь итк1э Дыгулэ и пхьум Дыгулэпхъу ф1ащащ. Апхуэдэ ц1э ф1эщык1эр ди зэманым кьэсакьым.

Мэлэч - нарт Жагъыщэ и гуащэжьщ, хьыбар куэд зи1э Мэлэчыпхъу и анэщ. Кьэбэрдей эпосым хьыбаррэ пшынальэу къыщык1уэхэм ухэпльэми, Мэлэч ц1ыхубзыц1эр кьызыхэщьф зы хьыбар закьуэщ. Абы зэрыхэтымк1э, Мэлэч зэи мылъхуауэ жьы дыдэ хъуащ ик1и и жьыщхьэ льхуэри хъыджэбз ц1ык1у кьильхуащ. И анэм и ц1эр Мэлэчти и пхьум Мэлэчыпхъу ф1ащащ. Мэлэч теухуа хьыбарыр нарт эпосым щымащ1эми, абы ипхьу Мэлэчыпхъу и пшыналъэр эпосым нэхь игъэлъап1эхэм щыщщ. Мэлэч ц1ыхубзыц1эр хьэры-пыбзэм хэт те1ек «ангел, святой дух» псалъэм пыщ1ащ. Хьэрып псальэр адыгэбзэм къыщищта зэманыр иджыри кьэхута хъуакъым, ауэ ар щы1эц1э унейуи зэдайуи бзэ куэдым х^ххващ, п.п: тыркубзэм melek, тэтэрыбзэм ме-лаик, нэгьуеибзэм моьлек, къэрэшей-балъкъэрыбзэм мёлек «англел, святой дух»; «о красивой женщине», убыхыбзэм малаик, абхъазыбзэм а-маалыкь, абазиныбзэм мальаикь «ангел». Ар щы1эц1э зэдайуэ адыгэбзэхэми кьы-хыхьаш, п.п.: адыгэбзэм мэлэ1ыч, мелы1ыч, адыгеибзэм мэлэ1ич «ангел». Кавказыбзэ куэдми кьыщагьэсэбэп Малик, Маликэ ц1ыхухъуц1эмрэ ц1ыхубзыц1эмрэ зи гугьу тщ1а хьэрып псалъэм епхащ.

Мэлэчыпхъу - нарт хъыбархэмрэ пшынальэхэмрэ кьыхэщ ц1ыхубзхэм я нэхь акъылыф1эщ, и зэф1эльык1эк1э, и 1уэху епльык1эк1э, и жьабзэк1э ад-рей псоми кьахощ, ужьэ хуэдэ щабэрык1уэщ, и дахагьэм, и гуак1уагьэм нэр п1эпех, «кьанжэм и хужьыр и хужьщ, и щхьэц льэныкьуэри дыщэпльщ, и щхьэц льэныкьуэри дыщэхущ, пцТащхьуэ к1афэри и набдзэщ. Мэлэчыпхъу ц1эр кьызэрежьамрэ апхуэдэц1э абы щ1ратамрэ теухуауэ кьэбэрдей эпосым мыпхуэдэу кьыхощ: Нарт Жагъыщэ и гуащэжь Мэлэч зэи мылъхуауэ и жьыщхьэ жэщым лъхури хъыджэбз ц1ык1у къилъхуащ. Мэлэч фызыжьым и жьыщхьэ пхъу зэригъуэтар нартхэ къыщащ1эм, псори хуэгуф1ащ и анэм и ц1эр Мэлэчти и пхъум Мэлэчыпхъу ф1ащащ [1, с. 389]. Анэм и ц1эм кьытек-1ыу, пхьум ц1э иратауэ адыгэ 1уэры1уатэм хэпльагьуэр ц1ит1 кьудейщ, ауэ адэм и ц1эм кьытепщ1^1к[^1у, кьуэм ц1э ф1эщыныр нартыц1э куэдым кьы-щыхощ. Пэжу, пасэрей адыгэхэм я хабзэу щытащ, адэ и ц[эм кьытек1ыу кьуэм ц1э ф1ащу, анэм и ц[эм пыщ1ауэ, пхьум и ц[эр ирату. А хабзэр нарт эпосым кьыхэнауэ щытщ. Апхуэдэщ Мэлэчыпхъу (Мэлэч + пхъу), Дыгулыпхъу / Дыгулэпхъу (Дыгулэ + пхъу) ц[ыхубзыц[эхэр. Ищхьэк1э зэрыщыжыт1а-щи, Мэлэч ц[эр хьэрыпыбзэм к^кэ^ащ, абы пыуващ пхъу адыгэ псальэр, ар зэпыщ1а хьуащ интерфикс ы-к1э. Псальит1ыр щызэхыхьэм пхъу щы1эц1-эм пыта макьзешэр пыхуащ, ударенэр зэрытемыльыжым кьыхэк1ыу.

Сэтэней - нарт ц1ыхубзхэм я кьру пашэщ, дыгьэр зи куэщ1у, данагьуэ 1упэщ. Сэтэней нартхэр зэреджэр гуащэщ. «Сэтэней гуащэ, гуащэхэм я лей» -

куэдрэ къыхохуэ нарт хъыбархэм. Сэтэней и пщ1эр зэрылъагэм, абы пащ1 зэрыщымы1эм и щыхьэтщ ар. «Сэ нарт шу сыпащ1», - же1э езы Сэтэнеи, нартхэм я пащхьэ щи1э пщ1эмрэ лъытэныгъэмрэ и напщ1э телъщ, абы иро-гушхуэри. Нартхэм я лъэхъэнэми иужьк1и гуащэ псалъэм пашэ мыхьэнэ и1ащ. Иужьк1э абы мыхьэнэщ1э игъуэтащ, ар щынэрылъагъущ унэгуащэ псалъэм - унагъуэм я ц1ыхубз нэхъыжь, тхьэмадэм и щхьэгъусэ; нысэ зи1э ц1ыхубзми гуащэк1э еджэ хъуащ. Гуащэ псалъэм ущрохьэл1э мажусий ди-ным къыдежьа ц1эхэми - Псыхъуэгуащэ, Хыгуащэ, Хадэгуащэ, Мэзгуащэ (псым, хым, хадэм, мэзым я гуащэ, я тхьэ). Тхьэпэлъытэущ Сэтэней нартхэм къазэрыщыхъур: зек1уэ ежьэнумэ, абы йочэнджэщ, я ущияк1уэщ, 1ущыгъэрэ губзыгъагъэрэ зыдалъагъущ. Лъэпщ зэрылъэщэну гъук1э 1эмэпсымэхэр (сыдж, уадэ, 1эдэ) зэрищ1ыну щ1ык1эр, абы и1эн хуей теплъэр япэу игу къэ-зыгъэк1ар Сэтэнейщ. Нартхэр я бийхэм, ныкъуэкъуэгъухэм, жагъуэгъухэм (Тотрэш, Лъэбыцэжьей, Ябгащхьэ, Пэкъуэ) зэрытек1уэну 1эмалхэр Сэтэнейщ зэхэзылъхьар. Аращ ар эпосым щ1игъэлъап1эри.

Сэтэней ц1эм и этимологиер нобэр къыздэсым зэхэк1акъым. Пэжщ, щ1-эныгъэл1хэм еплъык1э зыбжанэ я1эщ, ауэ абыхэм арэзы укъащ1къым, гъэщ1-эгъуэн гуэрхэм гу лъызыта щы1эми. Апхуэдэщ пасэрей египет мифологием Сетне ц1эм узэрыщхьэл1эри, ауэ дэ къытщохъу Сэтэней антропонимыр ижьрей адыгэбзэм къыхэхъук1ауэ. Зэрыхуэдгъэфащэмк1э, абы и лъабжьэр псэ псалъэм къыщожьэ ик1и пасэрейхэм Псэтыней жи1эу щытагъэнущ. Псалъэпэм пыта макъ дэк1уашэ дэгу п-р иджырей адыгэбзэм къэсакъым, ауэ абы щыхьэт тохъуэ к1ахэбзэм къыхэна Псэтын, Псэтын гуащэ жи1эу нобэ-рей к1ахэбзэм къызэрыхэнар. Унэл1окъуэ Вячеслав зэритхымк1э, къэрэшей-балъкъэрыбзэмрэ осетиныбзэмрэ къыщык1уэ Апсаты / Афсати «щак1уэт-хьэ» псалъэр адыгэбзэм къыхахащ [4, с. 246].

Уэрсэрыжь - нартхэм я чэнджэщэгъущ, гъубжэ зэращ1ынур яжре1э, Сэтэней испыпщым къызэры1эщ1ахыжыфари абы и ф1ыгъэщ, къэхъуну-къэ-щ1энур зыщ1э фызыжь дыдэщ. Аращ Уэрсэр ц1эм жьы плъыфэц1эр щ1ыпа-гъэувэри. Антропонимыр адыгэбзэм къыщыхъуащ: уэрсэр «тхьэгурымагъ-уэ» + жьы «т1орысэ». Апхуэдэ ц1эр абы игъуэтащ къэхъуну-къэщ1энур зэ-рищ1эм папщ1э. Ар нарт хъыбархэми къыхощ.

Щхьэцф1ыц1э - нур къыщхьэщихым дунейр игъэнэхуу, щхьэц ф1ыц1э дахэ зытелъ ц1ыхубз тхьэ1ухудщ, хы т1уащ1эм адэк1э щы1э иныжьхэм яук1а нарт зэшиблым я шыпхъу закъуэщ. А ц1ыхубзыц1эр щы1эц1эрэ плъыфэц1эу зэхэтщ: щхьэц + ф1ыц1э. Апхуэдэ псалъэ къэхъук1э я1эу адыгэбзэм хэтщ ЦыхубзыцГэ куэд: Нэф1ыц1э (нэ + ф!ыц!э), Щхьэхужь (щхьэ + хужь), н.

1эдииху - нарт эпосым хэт ц1ыхубз нэхъ дахэхэм ящыщщ, абы чэщанэм и 1эр къыдегъэжри жэщыр махуэу егъэнэху, махуаер махуэф1 ещ1ыжыф, щ1ымахуэр гъэмахуэу ехъуэжыф; а псори зылъэк1ыр 1эдииху и 1эблэрщ, нэ-хур къызыщхьэщих и 1эрщ. 1эдииху и 1эм лъэк1ыныгъэшхуэ ирет эпосым. Абы и 1эблэр щхьэгъубжэм къыдигъэжа нэужь, махуэр к1агъэпшагъуэу

щытмэ, уэф1у зэридзэк1ырт, нэм къыщЫэбэр щумылъагъу жэщ к1ыф1ыр мазэгъуэу игъэнэхурт. Аращ апхуэдэ ц1ыхубзыц1э нарт хъыджэбзым щ1рата-ри: 1эдий «1эфрак1эм къыщыщ1эдзауэ 1эбэлагъым нэс» + ху «хужь». «Къэрэ-шей-балъкъэрыбзэм, абазэбзэм хэт Адиюх /Адиюхв ц1ыхубзыц1эхэр адыгэб-зэм къыхахащ» [3, с. 111; 5, с. 235]. Ди зэманми адыгэ ц1ыхубзхэм зэрахьэ 1эдииху ц1эр, ноби къалъху хъыджэбз ц1ык1ухэм ф1ащу куэдрэ урохьэл1э.

Список литературы:

1. Нарты (кабардинский эпос). - Нальчик, 1991 (на каб.яз).

2. Нырова А.А., Унатлоков В.Х. Женские имена, адыгского происхождения // Перспектива-2015: матер. Междунар. науч. конф. студентов, аспирантов, и молодых учёных. - Нальчик, КБГУ - С. 400-404.

3. Унатлоков В.Х. Адыгизмы в карачаево-балкарском языке. - Нальчик: КБГУ, 2005. - 128 с.

4. Унатлоков В.Х. К выявлению адыгизмов в тюркских языках Северного Кавказа // Мир на Северном Кавказе через языки, образование, культуру. -Пятигорск: ПГЛУ 1996. - С. 244-246.

5. Унатлоков В.Х. Общая ономастическая лексика кабардинцев и балкарцев // Перспектива-2007: матер. междунар. конгресса студентов, аспирантов и молодых ученых. - Нальчик: КБГУ, 2007. - С. 234-236.

СЕМАНТИЧЕСКАЯ СТРУКТУРА И СХЕМА РЕАЛИЗАЦИИ ЗАГОЛОВКА ТАБЛОИДНОГО ОНЛАЙН-ИЗДАНИЯ

© Федорова О.Е.1

Северо-Восточный федеральный университет им. М.К. Аммосова,

г. Якутск

Данная работа посвящена структурно-семантическому аспекту заголовка таблоидного онлайн-издания и схеме его реализации в тексте.

Ключевые слова таблоид, заголовок.

Научный интерес к текстам СМИ всегда был высок, так как они являются наиболее динамически развивающимися среди других текстов. Более того, всемирная сеть Интернет создала благоприятные условия для развития СМИ в ее пространстве, в особенности для газет. Как следствие, влияние Интернета просто не могло не отразиться на традиционной структуре газетного текста и его отдельных составляющих.

1 Магистрант кафедры Английской филологии.

i Надоели баннеры? Вы всегда можете отключить рекламу.