CC BY
11УДК 001.4 (477): 582. 734.4: 634.10
До питания впорядкування украшських назв рослин. Пов1*домлення 5. Назви зерняткових культур
В. М. Меженський, доктор а'льськогосподарських наук Нац1-ональний утверситет бторесурств i природокористування УкраУни mezh1956@ukr.net
Мета. Проаналiзувати сучасну класифiкацiю й номенклатуру видiв зерняткових культур, сорти яких занесено до Державного реестру сорлв рослин, придатних до поширення в УкраУт, та вдосконалити терм1'нолоп'чну систему украУнських назв вид1'в i садових культур. Результати. Плодов1' сорти й б1'льшкть клонових тдщеп яблун1' належать до Malus pumila, декоративт сорти - до Malus xgloriosa. Найуживаншою науковою назвою культурноУ яблун1', особливо в сад1'вничих колах, е Malus domestica, хоч за принципом прюритету перевагу мае назва Malus pumila. Оск'льки Номенклатурний ком1'тет з судинних рослин в1'дхилив пропозиц1'ю консервування назви Malus domestica, Malus pumila залишаеться правильною назвою культурноУ яблут. Синот'м1'чну назву Malus domestica не варто вживати в наукових i науково-популярних працях, що сприятиме стабшзафУ номенклатури. Сорти груш1' в Державному реестр1" сорт1'в рослин УкраУни представлено Pyrus communis, тдщепи груш1' - Cydonia oblonga. Плодов1' сорти останньоУ належать до окремоУ культури - айви. Айвово-яблуневий п'брид зареестровано як ун1'версальну клонову тдщепу зерняткових культур. До Держаного реестру сорлв рослин УкраУни занесено також сорти нетрадиц'йних плодових культур хеномелесу й глоду, що складаються з дек'лькох вид1'в i нотовид1'в. Висновки. У наукових публкац'ях варто припинити вживати синот'м1'чну назву Malus domestica на користь правильноУ назви культурноУ яблут Malus pumila. Сорти яблут, груш1' й хеномелесу, що занесет до Державного реестру сорлв рослин, придатних до поширення в УкраУт, мають складне багатовидове походження, в той час як сорти айви, глоду й т'дщеп груш1' в систематичному вщношент е моновидови-ми. Утверсальна тдщепа зерняткових культур - цидол, або яблунеайва, походить вщ м1жродовоУ пбридизафУ айви з яблунею. Вилучення з ужитку застарiлих назв вид1'в плодових рослин сприятиме гармотзафУ фаховоУ мови.
Ключов! слова: зернятковi культури, яблуня, груша, айва, цидол, хеномелес, гтд, номенклатура.
Вступ. Яблуня, груша та айва мають ви-нятково важливе економ1чне значення, як проввдш плодов! культури в св:т й УкраУт. Валовий зб1р плод1в цих зерняткових культур перевищуе половину збору вс1е'1 садови-ни в Украшу досягаючи 1,3 млн т. Плодо-носн: сади зерняткових культур займають площу понад 120 тис. га [1].
До Державного реестру сорив рослин, придатних до поширення в Укра1Ш (дал1 - Дер-жавний реестр сорив рослин Украши) [2, 3] занесено сорти яблуш (Malus Mill.), груш1 (Pyrus L.), айви (Cydonia Mill.), хеномелесу (Chaenomeles Lindl.), глоду (Crataegus L.), цидолу (xCydolus I.Rudenko ex Mezhenskyj), як вирощують заради плод1в, як декоратив-ш рослини й шдщепи. У виробничих видан-нях, науковш та популярнш лмератур! щ господарсько-цшш види рослин фпурують тд р1зними назвами, що потребуе впорядкування з урахуванням сучасно! систематики.
Сад1внича лмература занадто повшьно реагуе на таксоном1чш та номенклатурш
змши, внаслвдок чого склалася cyMim пра-вильних, помилкових i заcтарiлиx назв, що потребуе ¿хнього впорядкування ввдпов1дно до сучасного рiвня знань.
Мета роботи полягае в аналiзi сучасно! класифшаци й номенклатури видiв зерняткових культур, сорти яких занесено до Державного реестру сорпв рослин Украши, та вдосконаленш термшолопчно! системи укра-¿нських назв вид1в i садових культур.
Результати дослщжень. Карл Лiнней [4], який е автором бшарно! номенклатури, включав види яблуш, грyшi та айви до роду Pyrus. Культурнш яблyнi вш дав назву Pyrus malus L, грyшi - Pyrus communis L, тобто груша домашня, айвi - Pyrus cydonia L. Фь лш Miллер [5] виокремив роди яблуня та айва в1д грyшi, назвавши ¿'хшх представни-кiв вiдповiдно Malus pumila Mill. - яблуня карликова i Cydonia oblonga Mill. - айва дов-гаста. Назву Malus pumila вш узяв ввд Каспара Боена [6], яка е найдавшшою видовою назвою серед будь-яких представнимв роду
Malus. Саме п для позначення культурно! яблуш вживав Альфред Редер [7], автор найввдомшого зведення про деревш росли-ни. Натомить вмчизняш вчеш [8-10] вико-ристовують назву Malus domestica Borkh., авторське цитування яко! сл!д виправити на Malus domestica (Suckow) Borkh. [11].
Довкола цих двох назв точилися супер-ечки щодо того, яка з них ввдповвдае культурней яблуш. Автори наводили аргументи на шдтримку Malus domestica або Malus pumila, не кажучи вже про надаш рашше численш синошми. За принципом пр1ори-тету, прийнятому в боташчнш номенклатур!, першить надаеться тш конкуруючш назв!, яка е першою дшсно оприлюдненою. Якщо визнаеться р!д Malus, то правильною назвою для культурно! яблуш е Malus pumila [12].
У деяких випадках Млжнародний кодекс боташчно! номенклатури дозволяе пору-шувати принцип приоритету. Так назви консервують, додаючи до номенклатурно! цитати скорочення «nom. cons.» [13]. Цянь Гуаньцзе з1 сшвавторами [14] запропонува-ли законсервувати назву Malus domestica, вилучивши з ужитку Malus pumila та ще шлька латинських назв, що стосуються культурно! яблуш. Беручи до уваги те, що останшми десятир1ччями назва Malus domestica чи Malus xdomestica е вживаною найчасише, особливо в сад1вничих колах, И з класифшацшних та номенклатурних причин, на думку автор1в, потр1бно лега-л1зувати. Невизначешсть у стан! Malus domestica (Suckow) Borkh., nom. cons. / Malus pumila Mill., nom. rej. тривала чотири роки, поки в 2014 р. Номенклатурний комитет з судинних рослин не ввдхилив цю пропозищю. Було шдкреслено, що назва Malus pumila однозначно стосуеться культурно! яблуш, хоч деяк автори стверджу-вали про дощльшсть в!дносити п лише до var. paradisiaca. Те, що ниш правильну назву Malus pumila вживае менша частина фах1вщв, не е шдставою для п заборони. Навпаки, використання правильних назв варто заохочувати, що сприятиме стабь л1зацп номенклатури [15]. Таким чином, вгтчизняним вченим варто в!дмовитися в!д уживання синошм1чно! назви Malus domestica на користь правильно! Malus pumila (див. таблицю).
Культурну яблуню можна називати та-кож Malusxpumila Mill. (pro. sp.), тобто розглядати як гбридогенний таксон, опри-люднений як вид. Родоначальною формою в походженш Malus pumila е центрально-
аз1йський* вид - яблуня CiBepca - Malus sieversii (Ledeb.) M.Roem., що пiдтвepджe-но сучасними молекулярними методами доcлiджeнь, причому мала мице iíTporpe-ciя щe дeкiлькox видiв яблунi. У пpoцeci пoшиpeння яблуш Ciвepca до Gвpoпи вона гiбpидизувaлa з яблунeю cxiднoю - Malus orientalis Uglitzk. ex Juz., поим з яблу-нeю лicoвoю - Malus sylvestris (L.) Mill. Пpиpoднi популяци яблунi Ciвepca e над-звичайно мiнливими й cepeд них тpaпля-ютьcя фopми, якi нагадують ocнoвнi гpупи культивованих яблунь Gвpoпи та вcьoгo cвiту. Яблуню Ciвepca можна було б вва-жати за яблуню кapликoву, aлe copтимeнт ocтaнньoi cклaвcя пiд дieю потоку гешв ш-ших видiв. Зoкpeмa, в copтax 'Антоновка', 'Aнтoнiвкa-кaм'яничкa', 'Налив бeлый', 'Api', 'Worcester Pearmain' ввдчутним е вте-cok яблунi лиово! [17].
Пoшиpюючиcь на cxiд, яблуня Ciвepca гiбpидизувaлa з яблунeю япдною - Malus baccata (L.) Borkh. BipoF^ro, так ви-никла яблуня ^ивол^та, або китайка
- Malus prunifolia (Willd.) Borkh. Пpeд-ставники в1д cxpeщувaння цих тaкcoнiв мiж coбoю oтpимaли назви яблуня тepп-ка - Malus xadstringens Zabel (= Malus baccata x pumila), яблуня acтpaxaнcькa -Malus xastracanica Hort ex Dum.-Cours. (= Malus prunifolia x pumila), яблуня могутня
- Malusxrobusta (Carriere) Rehder (= Malus baccata x prunifolia) тощо [18]. Пpeдcтaвни-кiв в1д impo^ecm^! ri^p^roa^i яблунi яидно! з яблутею кapликoвoю caдiвники називають ранетками й райками, ям ввдь ^ають важливу poль у caдiвництвi peгioнiв з cувopим клiмaтoм. У Pocii вони вxoдять до paйoнoвaнoгo copтимeнту. B yKparni плоди Malus prunifolia - райсък яблучка вико-pиcтoвують, головним чином, для ^иготу-вання вapeння з цiлиx плод1в. Дpiбнoплoдi види й нотовиди, зoкpeмa Malus prunifolia 'Everest', яблуню дзумi - Malusxzumi (Matsum.) Rehder (= Malus baccata var. mandshurica x sieboldii) 'GoldenHornet', ви-caджують у мoнocopтoвиx caдax культуpнoi яблунi як зaпилювaчi.
Яблуню-райку** (Malus prunifolia) те cлiд плутати з райсъкою яблунею - парадизкою, яка мае знaчeння як клонова шдщ^па. Вла^ те, типом Malus pumila визнaчeнo шдщ^пу
* Hhhi встановлено зростання Malus sieversii В1Д П1вденно-CxiflHo'i бвропи, включно з Кримом, до П1'вн1чно-Зах1'дного Китаю [11].
** Не плутати з омон1м1чною назвою яблуня 'Райка', що е чеським сортом яблун карликово!' 'Rajka'.
Таблиця
Cop™ й види зepняткoвиx кулы-yp, зaнeceнí äo Дepжaвнoгo peecrpy copтíв pocлин Укpaïни
Кyльтypa Cop™ Bидoвa нaзвa
ëaTMHCbKa yкpaïнcькa
я6луня 'Golden Delicious', 'Idared', 'Cлaвa пepeмoжцям', 'Пepлинa Киeвa', 'Peнeт Cимиpeнкa', 'Florina' тa 1'н. Malus pumila Mill. a6o Malusxpumila Mill. (pro sp.) яблуня кapликoвa
Пiдщeпи яблут (яблуня) 'M. 9', 'MM. 106', '54-118' тa 1'н.
'КД 4', 'КД 5' Malusxastracanica Hort ex Dum.-Cours. hm Malusxadstrinqens Zabel яблуня acтpaxaнcькa чи яблуня тepпкa
Дeкopaтивнa яблуня 'Бiлa чapiвниця', 'Tpaвнeвa кpacyня', 'Чopнa пepлинa' Malus xqloriosa Lemoine яблуня cлaвнa
rpyrna 'Зoлoтoвopiтcькa', 'Clapp's Favorite', 'Conference', 'Лимoнкa', ^лут^ь^' тa 1'н. Pyrus communis L. гpyшa дoмaшня
Пiдщeпи гpyшi (aйвa) 'BA 29', 'IC 2-10', 'IC 4-2' Cydonia oblonqa Mill. aйвa дoвгacтa
Aйвa 'Aкaдeмiчнa', 'Mapiy, 'Cтyдeнткa' тa 1'н. Cydonia oblonqa Mill. aйвa дoвгacтa
Пiдщeпa зepняткoвиx кyльтyp (цидoл*, aбo яблyнeaйвa) 'УУПPOЗ-б' xCydolus rudenkoana Mezhenskyj цидoл Pyдeнкiв, aбo яблyнeaйвa Pvдeнкoвa
Xeнoмeлec*, aбo япoнcькa aйвa 'Hka', 'Hiнa', 'Hiкoлaй'** Chaenomeles japonica (Thunb.) Lindl. ex Spach xeнoмeл(ec) япoнcький
Chaenomeles xsuperba (Frahm) Rehder xeнoмeл(ec) чyдoвий
'Biтaмiнний', 'Пoмapaнчeвий', 'Кapaвaeвcький', 'Цитpинoвий'***
Chaenomeles speciosa (Sweet) Nakai xeнoмeл(ec) пpeгapний
'Кaлiф' Chaenomeles xcalifornica W.B.Clarke ex C.Weber xeнoмeл(ec) кaлiфopнiйcький
Гт'д Crataegus submollis Sarg. var. arnoldiana (Sarg.) Mezhenskyj гл1'д м'якyвaтий Apнoлдiв
'Шaмiль' Crataequs pennsylvanica Ashe гл1'д пeнcильвaнcький
'Людмил' Crataegus punctata Jacq. гл1'д кpaпкoвий
*nifl Hac 3ano3MHeHHA ÏMeHHMKÏB flocmb nacTO ëaTMHCbKMé cyôÏKC -us i rpeubKMM cyôiêc -es BTpanaeTbca [16]. Chaenomeles 3an03H4eH0 yKpaÏHcbKoio moboio y ôopMi xeHOMenec. To hm He çaâaflHTb BMnpaBMTM éoro Ha xeHOMen?3 oflHoro 6oKy, BapTO Bn6yfl0ByBaTM cwcTeMy HaéMeHyBaHb 6eç BMKëioHeHb, 3 iHworo - cëoâo xeHOMenec MoœHa BiflHecTM flo poçpafly çacâoeHMX cëiâ, ToMy flaëi b cTaTTi mm 6yfleMo floTpMMyBaTMca TpaflMuiéHoro HanwcaHHfl. HaToMicTb HoBy Ha3By Cydolus 6yfleMo nèicaTM 3a HopMaMM yKpa'iHcbKoï mobm ak u,udon.
** Цlo rpyny copTiâ MoœHa po3mflflath ak Taêi, ùo HaëeœaTb flo Chaenomeles xsuperba (3 yxMëeHHAM y/a6o) Chaenomeles japonica.
*** CopTM uieï rpynM noTpe6yioTb bmaoboï ifleHTM^iKaui'i, MoœëMBo, ue Chaenomeles xsuperba (3 yxMëeHHAM y/a6o) Chaenomeles speciosa.
'M. 8'*** ('Mailing VIII', 'EM VIII', 'French paradise', 'Clarkedwarf', 'Mapta XHflçop'), aKy BiflHocHëH flo piçHoBHfly - Malus pumila var. paradisiacal C.K.Schneid. napaflH3-Ka 'M. 9' ('Mailing IX', 'EM IX', 'Paradis', 'Jaune de Metz', 'XoMaHflyëi') e HaËBaœëH-Bimoro cëaÔKopocëoro niflùenoro aôëyHi b câiTi. B 1976 p. 11 çaHecëH flo ^epœaBHoro peecTpy copTiâ pocëHH yKpaÏHH. ^o paéoHo-BaHoro copTHMeHTy BxoflHëa TaKoœ cepeflHto-pocëa niflùena 'M. 4'. Taêi cHëtHopocëimi ça THnoBy napaflH3Ky ôopMH k^ohobhx niflùen
'** Hинi нaзви пiдщeп cepié Moллiнf i Moллiнf-Mepтoн пpи-йнятo пиcaти з кpaпкoю, вiдпoвiднo, пicля cкopoчeння M. i MM.
мaють нaзвy дусен. ^moro нaзвoю дyceнa e arnëiécûêa napaduçêa, м вiдмiнy в1д зви-чaйнoï пapaдизки, яку нaзивaють щe ôpaH-цузъкою napaдuзкoю.
Hoвi copти п^ш^п oтpимaнo шляxoм cxpeщyвaння пiдщeп cepiï Malling з ro-мoлoгiчними copтaми яблyнi. Cepeд зaнe-ceниx дo Дepжaвнoгo peecтpy copтiв poc-лин Укpaïни e aнглiйcькa 'MM. 106' (= 'M. 1'x'Northern Spy') тa copти ceлeкцiï Apтeмiвcькoï дocлiднoï cтaнцiï poзcaдни-цтвa 'Д 471' (= 'M. 4'x'Kpacный штaндapт') i 'Д 1071 (= 'M. 9'x'Aниc бapxaтный'). Po-ciйcькa 'ПБ 9' ('Пapaдизкa Бyдaгoвcкo-гo)' пoxoдить вiд aнaлoгiчнoгo cxpeщyвaн-ня (= 'M. 8'x'Kpacный штaндapт'), тoдi як
форми селекцй Всеросшського НД1 сад1вни-цтва iMeii I. В. Млчурша (ВНД1С) створено схрещуванням 'М. 9' з яблунею ягiдною та яблунею сливолистою. Шдщепи селекцй Краснокутського науково-дослiдного центру 'КД 4', 'КД 5' походять ввд схрещуван-ня 'ПБ 9' з доборами селекцй' ВНД1С. ^mi зарeeстрованi в Укра1'ш клоновi шдщепи 'Батуринська', 'Конотопська', 'Малюк', 'Надiя', 'Нiжинська', 'Самбiрська', 'Сло-божанська' селекцй' 1нституту садiвництва НААН Украши ведуть родов1д в1д 'Парадиз-ки полтавськоГ та гiбридiв селекцй' росш-ського Плодоовочевого шституту iмeнi I. В. Мiчурiна. Один i3 сортiв селекцй' Плодоовочевого шституту - '54-118' зареестровано в Укра'ш.
Класифшаци сорив Malus pumila помологи прид1ляли багато уваги, вид^яючи в минулому так групи, як ренети, кальвглг, рамбури, голубки тощо, але недолшом по-мологiчних побудов е '¿хня нeоднозначнiсть [19]. Однак цi слова входять до складу за-реестрованих в Укра1'ш старовинних сортiв, включно iз сортами новггньо! селекцй', на-приклад 'Кальвiль донецький', 'Ренет Си-миренка'.
Мутантна форма яблуня Шверса Недзвець-шева**** - Malus sieversii f. niedzwetzkyana (Dieck ex Koehne) Langenfelds, в1дома як яблуня Недзвецького - Malus niedzwetzkyana Dieck ex Koehne (syn. Malus pumila var. niedzwetzkyana (Dieck ex Koehne) C.K.Schneid.), вирiзняeться антощановим забарвленням уих оргашв.
3 ii участю виникли яблуня пурпурова - Malus xpurpurea (Barbier & Cie) Rehder) i яблуня славна - Malus xgloriosa Lemoine, як деяк вiтчизнянi розсадники розмножу-ють пiд назвою «яблуня Недзвецького», та ще дешлька декоративних нототаксошв ба-гатовидового походження. До Державного реестру сорив рослин Украши занесено де-коративнi сорти яблуш славно1' 'Бiла чарiв-ниця', 'Травнева красуня', 'Чорна перлина' селекцй' Донецького боташчного саду. Гени Malus sieversii f. niedzwetzkyana e в черво-нолистих клонових пiдщeпах '54-118', '57491', '62-396', 'ПБ 9' та сортах яблуш карликово!' з рожевим та червонозабарвленим м'якушем, наприклад, 'Красный штандарт', 'Pink Pearl', 'Pomfital', 'Redlove Era' та ш.
**** Латинськ' видов1 ет'тети, що утворен' В1Д власних 1'мен i е трикметниками 1'з суф1'ксом -an-, варто терекла-дати укражською не 1'менником у родовому в1дм1'нку, а у форм' трисв'йного трикметника [20].
В!домими е м!жвидов! г!бриди яблу-н! карликово! з американськими видами: яблуня Досонова - Malus dawsoniana Rehder (= Malus fusca x pumila), яблуня пласкоплода - Malus platycarpa Rehder (= Malus coronaria x pumila), яблуня Сулар-да - Malus xsoulardii (L.H.Bailey) Britton (= Malus ionensis x pumila), 'Virginia Crab' (= Malus angustifolia x pumila), 'Kola' (= Malus coronaria x pumila). Дикоросл! американськ! види яблун! та !хн! г!бриди з яблунею карликовою, так само як евро-пейська яблуня л!сова, мають назву креби. Украшц! останн!й вид, що трапляеться в природн!й флор! краши, називають кислицею.
Народною селекц!ею створено числен-ний ряд сортотип!в яблун! - 'Антон!вки', 'Апорти', 'Батули', 'Боровинки', 'Ворвуль-ки', 'Гусаки', 'Донешти', 'Зеленяки', 'Зор!', 'Кандил!', 'Рамбури', 'Розмарини', 'Саблуки', 'Сиваки', 'Синапи', 'Спас!вки', 'Тит!вки' [21]. 1х немае в Державному реестр! сорт!в рослин Укра!ни, тому що вони не в!дпов!-дають вимогам сучасного !нтенсивного товарного сад!вництва, але мають селекц!йну ц!нн!сть та придатн! для аматорських сад!в. Старовинн! сорти е ст!йк!шими до б!отич-них чинник!в довк!лля, здатн! забезпечи-ти виробництво орган!чно! садовини та за-довольнити р!зноман!тн! смаки широких верств ! окремих груп споживач!в.
Комерц!йн! сорти яблун! карликово! св!-тового сортименту е сприйнятлив!шими до збудник!в парш! та борошнисто! роси, тому селекц!йн! програми базуються на залученн! ген!в ст!йкост! в!д !нших вид!в яблун!. Так, др!бноплода яблуня ряснок-в!туча - Malus floribunda Siebold ex Van Houtte мае ген Vf, що визначае ст!йк!сть до парш!. Оск!льки ця ознака е дом!нант-ною, проста схема зворотного схрещування ст!йких с!янц!в з! сприйнятливими сортами забезпечуе отримання до 50% ст!йких с!ян-ц!в в кожному покол!нн!. 1мунн! до парш! сорти, зокрема 'Амулет', 'Едера', 'Перлина Киева', 'Florina', 'Freedom', 'Liberty', 'Prima', 'Priscilla', 'Redfree', створено через дек!лька беккрос!в для пол!пшення якост! та зб!льшення розм!р!в плод!в. Гени ст!й-кост! до парш! Vb, Vbj виявлено в яблун! яг!дн!й; Va, Vr - яблун! карликов!й; Vm -яблун! др!бнояблуков!й - Malus micromalus Makino та яблун! темно-кривавочервон!й - Malusxatrosanguinea ^ра^) C.K.Schneid. (= Malus halliana x toringo). Останн!й ното-вид е в родовод! 'Ск!фського золота'. Ст!й-к!сть до збудника борошнисто! роси визна-
чaeтьcя ге^ми Pl1 i Pl2 яблyнi мoгyтньoï тa яблyнi дзyмi вiдпoвiднo. Ocтaннi двa види мaють гeн Sd3, шр зaбeзпeчye cтiйкicть дo тpьox бютишв чepвoнoгaлoвиx пoпeлиць. У видiв яблут виявлeнo тaкoж гeни Plw, Pld, Plm, щo зyмoвлюють cтiйкicть ^ora бopoшниcтoï pocи. Haдiйний тип пoлiгeн-нoï cтiйкocтi влacтивий яблyнi кapликoвiй 'Aнтoнoвкa', двяким фopмaм яблyнi яид-нoï, яблyнi дзyмi, яблyнi Зiбoльдa - Malus sieboldii (Regel) Rehder, яблyнi Capджeнтa -Malus sargentii Rehder, тому ïx тaкoж зaлy-чeнo дo пoлiпшeння copтимeнтy кyльтypнoï яблyнi. Яблуня мoгyтня e ocнoвним джepe-лэм в ceлeкцïï пiдщeп нa cтiйкicть дo бaк-тepiaльнoгo oпiкy. Bидoвe poзмaïття poдy Malus e нeвичepпним джepeлoм cтiйкocтi дo inmMx бioтичниx чинникiв дoвкiлля [22]. Taким чинoм, copтимeнт Malus pumila, я^ пoxoдить в1д Malus sieversii, cфopмyвaвcя внacлiдoк зaлyчeння бaгaтьox видiв яблyнi.
Copтимeнт гpyшi в Gвpoпi бaзyeтьcя нa гpyшi звичaйнiй - Pyrus communis L. Bвa-œaron, щo y фopмyвaннi пepвиннoгo copra-мeнтy гpyшi звичaйнoï бpaли yчacть гpyшa кaвкaзькa - Pyrus caucasica Fedorov, Tpyma мacлинкoлиcтa - Pyrus elaeagrifolia Pall., гpyшa cнiгoвa - Pyrus nivalis Jacq., Tpyma вepбoлиcтa - Pyrus salicifolia Pall., Tpyma ст-piйcькa - Pyrus syriaca Boiss. тa гpyшa ^y-шeпoдiбнa - Pyrus pyraster (L.) Baumg. [23]. Aбopигeннy дику гpyшy, тобто гpyшy ^ymo-пoдiбнy, нинi ввaжaють зa п1двид - Pyrus communis subsp. pyraster (L.) Ehrh. [11].
Cyчacний eвpoпeйcький copтимeнт ^y-mi звичaйнoï yтвopивcя пepeвaжнo в XVII-XIX ст. y Бeльгïï тa Фpaнцiï, дe з'явилиея copти, щo мaють нiжний мacляниcтий м'я-куш. Ця oзнaкa пoзнaчeнa в нaзвax бaгaтьox copтiв, нaпpиклaд, 'Бepe Дecятoвa', ^epe кт^ь^', 'Beurré Bosk', 'Beurré d'Har-denpont', 'Beurre; Diel', 'Beurré Giffard'. Фpaнцyзькe cлoвo, яким пoзнaчeнo шж-ну кoнcиcтeнцiю, пepeтвopилocя нa нapoд-ну нaзвy áepa, якoю y^arn^ пoзнaчaють гpyшy, iнкoли cпepeчaючиcь oдин з oдним щoдo copтoвoï пpинaлeжнocтi, тoмy щo ^o-вo «beurre» e в нaзвi бaгaтьox лию^:, ocrn-нix тa зимoвиx Tpym.
Haйвaжливiшим видoм cxia^o!" гpyшi e Tpyma гpyшoлиcтa (вoгнeнoлиcтa) - Pyrus pyrifolia (Burm.f.) Nakai, вiдoмa тaкoж як гpyшa пiзня - Pyrus serotina Rehder тa nic-коea (тщино, - нeпpaвильнo) гpушa, чepeз нaявнicть у м'якyшi кaм'яниcтиx включвнь. Copти гpyшi гpyшoлиcтoï 'Chojuro', 'Hosui', 'Nijisseiki' ('20th Century'), 'Shinsseiki' псши-pилиcя cвiтoм з Япoнïï, тoмy ïï кyльтypa в:^-
мa п1д япoнcькoю нaзвoю ноmi, aбo нaci***** (nashi). Xapaктepними oзнaкaми, щo виpiз-няють Tpymy гpyшoлиcтy в1д гpyшi звичaй-^'1, e кyляcтa фopмa плoдiв i coкoвитa кoн-cиcтeнцiя м'якyшa. Ïï плoди нe пyxнyть п1д чac збepiгaння й пpидaтнi для cпoживaння вiдpaзy пicля збиpaння, тoдi як, нaпpиклaд, зимoвi copти гpyшi звичaйнoï cтaють ïcтiвни-ми т1льки теля тpивaлoгo тepмiнy дocтигaн-ня у вiдпoвiдниx yмoвax. Упepшe oзнaйoмив-шжь зi cxiдними гpyшaми, eвpoпeйцi були те в зaxвaтi в1д нeзвичнoгo cмaкy, ввaжaючи ïx нe coкoвитими, cмaчними й пpиeмними, a вoдяниcтими, гpyбими й кaм'яниcтими. Taк caмo cxiднi нapoди cпoчaткy гидyвaли eвpo-пeйcькими гpyшaми. Hинi cитyaцiя змши-лacя, плoди гpyшi звичaйнoï eвpoпeйcькo-aмepикaнcькoгo copтимeнтy й cxiднoï Tpymi е звичними в cyпepмapкeтax y^ora cвiтy, включнo з yкpaïнcькими. Copra cxi^o! i'pymi тpaпляютьcя в caflax yкpaïнcькиx caдiвникiв-aмaтopiв. У пoxoджeннi дeякиx copтiв бpaлa yчacть Tpyma yccypiйcькa - Pyrus ussuriensis Maxim., нacaмпepeд вeликoплoдий piзнoвид -Tpyma yccypiйcькa яйцeпoдiбнa - var. ovoidea (Rehder) Rehder. Чacтинy cxiдниx copтiв вiднocять дo гpyшi Бpeтшнeйдepa - Pyrus xbretschneideri Rehder (= Pyrus pyrifolia x ussuriensis).
Ceлeкцioнepи, cxpeщyючи eвpoпeйcькy тa aзiйcькy гpyшi, cтвopили copти Tpymi Ëe-кoнтa - Pyrus xlecontei Rehder, oдин з aEzx -'Kiffer' - cвoгo чacy вxoдив дo paйoнoвaнoгo copтимeнтy в Укpaïнi. Bзaгaлi cxiднi гpyшi мaють кoмплeкcнy cтiйкicть дo збyдникiв пapшi, бaктepiaльнoгo oпiкy, бypoï й бiлoï плямиcтocтi, виpiзняютьcя cкopoплiднicтю й pяcним плoдoнoшeнням, тoмy e цiнними кoмплeкcними дoнopaми в ceлeкцiï гpyшi.
Ha ввдмшу вiд кyльтypниx яблyнi й Tpy-mi, щo мaють cклaднe мiжвидoвe пoxoджeн-ня, кyльтypa aйви ocнoвaнa нa мoнoтипo-вoмy poдi Cydonia, rno cклaдaeтьcя з aйви дoвгacтoï - Cydonia oblonga Mill. Ïï дoнинi нaзивaють тaкoж aйвoю звичaйнoю згiднo з cинoнiмiчнoю нaзвoю Cydonia vulgaris Pers. B Укpaïнi кyльтypa вiдoмa п1д тюpкcькoю
.....Звук y япoнcькiй мoвi, який y piзниx cклaдoвиx япoнcь-
киx aбeтoк вiдoбpaжaeтьcя як Ь aбo a нa лaтиницi як «shi», е пpoмiжний м1'ж нaшими «c» i «ш». Киpилiзaцiя зa aдaптoвaнoю дo yкpaiнcькoi мoви cиcтeмoю £вгeнa Пoлiвянoвa пpoпoнye пиcaти «ci», тод1' як y нoвiтнiй cиcтeмi япoнcькo-yкpaïнcькoï пpaктичнoi тpaнcкpипцii Oлeкcaндpa Кoвaлeнкa нaдaнo пepeвaгy шиплячoмy вapiaнтoвi «mi». Ocrn^^ жoднa з нaявниx cиcтeм япoнcькo-yкpaïнcькoï тpaнcкpипцii й тpaнcлiтepaцii дoci rne e yнopмoвaнoю, пи-тaння пpaвильнoгo вiдoбpaжeння япoнcькиx cлiв зacoбaми yкpaïнcькoï aбeтки зaлишaeтьcя вiдкpитим.
назвою айва, румунською - тута, давньо-шмецькою, що прийшла через польську i старочеську мови, - пигва (тгва, ттва), що вказуе на pi3Hi шляхи ii потрапляння на Hami терени. Латинська назва айви транс-формувалася через праслов'янську мову в укра'нську назву гpушi - гдуля (дуля) [24].
Незважаючи на нестачу видового piзно-мaнiття, бaгaтовiковою селекщею дiбpaно к1лька сотень соpтiв айви, в тому числi таких, що придатш для споживання свiжими: 'Мягкоплодная волгоградская', 'Кримська ароматна', 'Kaunchi', 'С'едобна'. Створено ряд вiтчизняних сорив селекцй' Национального ботaнiчного саду iменi М. М. Гришка й Шкггського ботaнiчного саду, що дае можливiтсь культивувати айву в уих зонах Украши.
Айва е найкращою слабкорослою шдще-пою гpушi. До Державного реестру соpтiв рослин Украши занесено '1С 2-10' та '1С 4-2' селекцй' 1нституту сaдiвництвa НААН та французький клон провансько' айви 'ВА 29'. Paнiше в районуванш був французький сорт 'Angers', ввдомий як п1дщепа 'Айва А' ('МА').
Як унiвеpсaльну шдщепу для зерняткових культур позицiонують 'УУПРОЗ-6' селекцй' 1нституту сaдiвництвa НААН Украши, яка в боташчному вiдношеннi е айвово-яблуне-вим гiбpидом. 1ван Руденко [25] запропону-вав для цих гiбpидiв назву «цидолюс», але '¿х пpaвильнiше називати цидол, тому що в ро-дових укра'нських назвах не варто зберп'ати латинську флекию -us [16, 20], або яблуне-айва. На честь Руденка, який досл1джував щ гiбpиди, !м надано нотовидову назву цидол Руденшв, або яблунеайва Руденкова -xCydolus rudenkoana Mezhenskyj (= Cydonia oblongaxMalus pumila) (див. таблицю).
Хеномелес, або японська айва, е цiнним для сучасного штенсивного сaдiвництвa рясним щоpiчним плодоношенням, придат-нiстю для оргашчного вирощування. Його плоди за бiохiмiчним складом е под1бш-шими до лимошв, поpiвняно з iншими зернятковими культурами, i е цiнною си-ровиною для переробки. За вмитом хар-чових оpгaнiчних кислот та вмамшу С хеномелес не мае piвних серед зерняткових культур. Його плоди нагромаджують зна-чну шльшсть пектинових речовин i арома-тичних сполук. В Укра'ш! виконано пюнер-ськi роботи з окультурювання хеномелесу як плодово'! рослини. Перша промислова плантащя хеномелесу в свгп була закла-дена в 1937 р. Щд Киевом, а в 2001 р. до Державного реестру сорив рослин Украши
занесли ropmi в^м помолоичних соpтiв хеномелесу селекцй' Нащонального ботанч-ного саду iменi М. М. Гришка та Аpтемiв-сько'! дослвдно' станци розсадництва. 'Bi-тaмiнний, 'Караваевський, 'Помаранчевий' i 'Цитриновий' позначають як сорти хеномелесу японського - Chaenomeles japonica (Thunb.) Lindl. ex Spach [3], але, вipогiднi-ше, вони належать до хеномелесу прегар-ного - Chaenomeles speciosa (Sweet) Nakai та/або хеномелесу чудового - Chaenomeles xsuperba (Frahm) Rehder (= Chaenomeles japonica x speciosa). Сорти 'Шка', 'Школай', 'Нша' ввдносять до хеномелесу чудового, з переважанням ознак хеномелесу японсько-го, 'Кaлiф' - до хеномелесу кaлiфоpнiйсько-го - Chaenomeles xcalifornica W.B.Clarke ex C.Weber (= Chaenomeles cathayensis (Hemsley) C.K.Schneid. x xsuperba) (див. та-блицю).
Iнтpодукцiя видiв хеномелесу супрово-джувалася тривалою плутаниною видiв та 'хшх назв, тому дониш '¿х вирощують пiд застар1лими або неправильними назвами, такими як, наприклад, хеномелес Маулея, айва японська низька, айва японська висо-ка тощо. Враховуючи давню традищю вико-ристання назви японська айва ii допустимо застосовувати в сад1вничш лiтеpaтуpi як си-нонiм назви хеномелес для позначення са-дово'! культури й роду Chaenomeles в щлому, не конкретизуючи, про який вид хеномеле-са йде мова. Не варто вживати його у фоpмi айва японська, що виглядае як видова назва рослини з роду Cydonia, якою piзнi ав-тори позначали piзнi види хеномелесу [26].
Укра'нська назва груша мае праслов'ян-сьш, а яблуня й глЬд - ще давш0. iндоeв-pопейськi кореш [24], що св1дчить про по-ширення цих рослин у флори регюшв про-живання наших далеких пpaщуpiв. Пере-важна бiльшiсть аборигенних вид1в глоду мае дpiбнi плоди, яш населення вживае в 'жу, збираючи з дикорослих рослин. Натомить, деяш види, iнтpодуковaнi з Шв^чно' Америки, мають досить велиш смaчнi плоди, що робить 'х об'ектом сaдiвничоi' культури. У 2001 р. було зареестровано ropmi сорти плодового глоду селекцй' Людмили та Володимира Меженських: 'Збн*нев', що належить до глоду м'якуватого Арнолдова - Crataegus submollis Sarg. var. arnoldiana (Sarg.) Mezhenskyj, 'Шам^ь' - глоду пен-сильванського - Crataegus pennsylvanica Ashe та 'Людмил' - глоду крапкового -Crataegus punctata Jacq. (див. таблицю). Перспективи глоду як декоративно'', ль карсько'', плодово'' та шдщепно'' рослини
зростають з штродукщею нових таксошв та створенням внаслвдок селекщйно! роботи нових сорпв [27].
Висновки. У наукових публшащях вар-то припинити вживати синошмчну назву Malus domestica на користь правильно! на-зви культурно! яблуш Malus pumila. Сорти яблуш, груш1 й хеномелесу, що занесен! до Державного реестру сорпв рослин Укра'ши, мають складне багатовидове походження, тод1 як сорти айви, глоду й шдщеп груш в систематичному ввдношенш е моновидовими. Ушверсальна шдщепа зерняткових культур - цидол, або яблунеайва, походить в1д м1жро-дово! ибридизацл айви з яблунею. Вилучен-ня з ужитку застарших назв вид1в плодових рослин сприятиме гармошзацп фахово! мови.
Використана литература
1. Си'льське господарство УкраТни : Статистичний зби'рник за 2012 р. / Держ. служба статистики УкраТни. - К., 2013. - 402 с.
2. Реестр сорп'в рослин УкраТни на 2001 ртк / Держ. компспя УкраТни по сортовипробуванню та охорот сорп'в рослин. -К. : Алефа, 2001. - 129 с.
3. Державний реестр сорп'в придатних для поширення в УкраТни у 2015 р. (реестр е чинним станом на 14.01.2015) / Держ. ве-терин. та фитосатт. служба УкраТни. - К., 2015. - URL : http:// vet.gov.ua/sites/default/files/ReestrEU-2015-01-14a.pdf.
4. Linnaeus C. Species plantarum / C. Linnaeus. - Stockholm : L. Salvius, 1753. - T. 1-2. - 1232 p.
5. Miller P. The gardeners dictionary / P. Miller. - 8th ed. - London, 1768. - 1366 p.
6. Bauhin C. Pinax theatre botanici / C. Bauhin. - Basileae : Impensis Joannis Regis, 1596. - 535 p.
7. Rehder A. Manual of cultivated trees and shrubs hardy in North America / A. Rehder. - New York : Macmillan, 1940. - 996 p.
8. Доброчаева Д. M. Ри'д 405. Айва - Cydonia Mill. Ртд 406. Хено-мелес - Chaenomeles Lindl. Ртд 407. Груша - Pyrus L. Ртд 408. Яблуня - Malus Mill. Рид 411. Мушмула - Mespilus L. / Д. M. Доброчаева // Флора УРСР / Д. К. Зеров (ред. тому). - К. : Вид-во АН УРСР, 1954. - T. 6. - С. 28-39, 48-49.
9. Зиман С. Н. Род 7. Айва (Айва) - Cydonia Mill. Род 8. Хеномелес (Хеномелес) - Chaenomeles Lindl. Род 9. Груша (Груша) -Pyrus L. Род 10. Яблоня (Яблуня) - Malus Mill. Род 15. Мушмула (Мушмула) - Mespilus L. / С. Н. Зиман // Определитель высших растений Украины / отв. ред. Ю. Н. Прокундин. - К. : Наук. думка, 1987. - С. 158-160.
10. Mosyakin S. L. Vascular plants of Ukraine. A nomenclatural checklist / S. L. Mosyakin, M. M. Fedoronchuk ; M. G. Kholodny Inst. Bot. - Kyiv, 1999. - 345 p.
11. Atlas Florae Europeae. Distribution of Vascular Plants in Europe. 16. Rosaceae (Cydonia to Prunus, exl. Sorbus) / A. Kurtto, A. N. Sennikov, R. Lampinen (eds). - Helsinki, 2013.
- 168 p.
12. Mabberley D. J. The name of the apple / D. J. Mabberley, C. E. Jarvis, B. E. Juniper // Telopea. - 2001. - Vol. 9, No. 2. -P. 421-430.
13. International Code Nomenclature for Algae, Fungi and Plants (Melbourne Code) / J. McNeill [et al.] (eds). - Regnum Veg.,
A.R.G. Ganter Verlag KG. - 2011. - Vol. 154. - URL : http:// www.iapt-taxon.org/nomen/
14. Qian G.-Z. Proposal to conserve the name Malus domestica against M. pumila, M. communis, M. frutescens, and Pyrus dioica (Rosaceae) / G.-Z. Qian, L.-F. Liu, G.-G. Tang // Taxon. - 2010. -Vol. 59, No. 2. - P. 650-652.
15. Applequist W. L. Report of the Nomenclature Committee for Vascular Plants: 66 / W. L. Applequist // Taxon. - 2014.
- Vol. 63, No. 6. - P. 1358-1371. - DOI: http://dx.doi. org/10.12705/636.20.
16. BypaHoK A. A. /leKCMKa cynacHoT yKpa'THCbKo'T mobm 3 ornafly TT noxoßweHHfl / A. A. BypaHoK // CynacHa yKpaTHCbKa niTepa-TypHa MoBa. leKCMKa i $pa3eonoria. Kh. 4 / 3a 3ar. pefl. I. K. Binoflifla. - K. : HayK. flyMKa, 1973. - C. 101-150.
17. New insight into the history of domesticated apple: secondary contribution of the European wild apple to the genome of cultivated varieties / A. Cornille, P. Gladieux, M.J. M. Smulders [et al.] // PLoSGenet. - 2012. - Vol. 8, No. 5: e1002703. -DOI: 10.1371/journal.pgen.1002703
18. Kriissmann G. Handbuch der Laubgehölze / G. Kriissmann. -Berlin ; Hamburg : P. Parey, 1977. - Bd. 2. - 466 s.
19. PbiToB M. B. PyccKMe aönoKM / M. B. Pmtob. - M. : Toccenbxo-3M3flaT, 1960. - 501 c.
20. MeweHcbKMM B. M. flo niMTaHHa yqocKoHaneHHa yKpaTHcbKoT öoTam'HHo'T HoMeHKnaTypw / B. M. MeweHcbKMM // iHTpoflyKöia pocnMH. - 2010. - № 3. - C. 69-76.
21. MeToflM, pe3ynbTaTM i nepcneKTMBM ceneKöiT nnofloBMX Ta arifl-hmx KynbTyp b YKpa'Tii / B. n. KonaHb, K. M. KonaHb, 0. M. ßpe-^eHKo [Ta iH.] // CaßiBHMöTBo. - 2000. - Bwn. 50. - C. 14-35.
22. Brown S. Apple / S. Brown // Fruit breeding / M. L. Badenes, D. H. Byrne (eds.). - New York [et al.] : Springer, 2013. -P. 329-367.
23. Ty3 A. C. Pyrus L. - Tpyrna / A. C. Ty3 // KynbTypHaa $nopa CCCP: CeMeHKoBbie / fl. Imxohoc, A. C. Ty3, A. ß. loöaneB. - M. : Konoc, 1983. - T. 14. - C. 126-234.
24. ETMMonoriHHMM cnoBHMK yKpaTHcbKoT mobm : y 7 t. - K. : HayK. flyMKa, 1982-2012.
25. PyfleHKo H. C. HoBbie MewpofloBbie $opMbi aMBa x aönoHa (xCydolus) / H. C. PyfleHKo // CafloBoflcTBo. - 1983. - № 10.
- C. 29-31.
26. MeweHcKMM B. H. XeHoMenec / B. H. MeweHcKMM. - M. : ACT ; floHeöK : CTanKep, 2004. - 64 c.
27. MeweHcbKa l. 0. Pifl Tnifl (Crataegus L.) b YKpai'm: iHTpoflyKöia, ceneKöia, eKonoro-öionoriHHi ocoöniMBocri / l. 0. MeweHcbKa,
B. M. MeweHcbKMM. - K. : KoMnpMHT, 2013. - 233, [40] c.
УДК 001.4 (477): 582. 734.4: 634.10
В. H. Меженский. К вопросу упорядочивания украинских названий растений. Сообщение 5. Названия семечковых культур // Сортовивчення та охорона прав на сорти рослин. - 2015. - № 3-4 (28-29). - С. 4-11.
Цель. Проанализировать современную классификацию и номенклатуру видов семечковых культур, сорта которых занесены в Государственный реестр сортов растений, пригодных к распространению в Украине, и усовершенствовать терминологическую систему украинских названий видов и садовых культур. Результаты. Плодовые сорта и большинство клоновых подвоев яблони относятся к Malus pumila, декоративные сорта - к Malus xgloriosa.
Han6o.nee nacio ynoTpeó^aeMNM Ha3BaHMeM Ky.bTypHoé a6^ohm, ocoáeHHó b caflOBOflnecKHX Kpyrax, flB.fleTca Malus domestica, xota 3a npnHi^nnoM npMopmeTa npeMMy^ecTBo MMeeT Ha3BaHne Malus pumila. TaK KaK HoMeHKnaiypHbm KoMMTeT no cocyflucTbiM pacreHHAM otk.ohm. npefl.o^e-HMe KoHcepBaiHH Ha3BaHHA Malus domestica, Malus pumila ociaeicfl npaBM.bHbM Ha3BaHMeM Ky.bTypHoé a6.ohm. cm-HoHMMMnecKoe Ha3BaHMe Malus domestica He cneflyei mc-
пользовать в научных и научно-популярных работах, что будет способствовать стабилизации номенклатуры. Сорта груши в Государственном реестре сортов растений Украины представлены Pyrus communis, подвои груши - Cydonia oblonga. Плодовые сорта последней относятся к отдельной культуре - айве. Айвово-яблуневый гибрид зарегистрирован как универсальный клоновый подвой семечковых культур. В Государственный реестр сортов растений Украины занесены также сорта нетрадиционных плодовых культур хеномелеса и боярышника, которые состоят из нескольких видов и нотовидов. Выводы. В научных публикациях следует перестать применять синонимическое название Malus domestica в пользу правильного названия
культурной яблони Malus pumila. Сорта яблони, груши и хеномелеса, занесенные в Государственный реестр сортов растений, пригодных к распространению в Украине, имеют сложное многовидовое происхождение, тогда как сорта айвы, боярышника и подвоев груши в систематическом отношении являются моновидовыми. Универсальный подвой семечковых культур - цидол, или яблонеайва, является результатом в результате межродовой гибридизации айвы с яблоней. Отказ от употребления устаревших названий видов плодовых растений будет способствовать гармонизации профессионального языка.
Ключевые слова: семечковые культуры, яблоня, груша, айва, цидол, хеномелес, боярышник, номенклатура.
UDC 001.4 (477): 582. 734.4: 634.10
V. M. Mezhenskyj. On streamlining the Ukrainian names of plants. Information 5. Species names for pome fruit crops // Sortovyvchennia ta okhorona prav na sorty roslyn (Plant Varieties Studying and Protection). -2015. - No 3-4 (28-29). - P. 4-11.
Purpose. To analyse the modern classification and nomenclature of species of pome fruit crops which varieties are listed in the State Register of Plants Varieties Suitable for Dissemination in Ukraine, and improve terminological system of the Ukrainian names of both species and garden crops. Results. Fruit cultivars and most apple clonal root-stocks belong to Malus pumila, and ornamental cultivars belong to Malus xgloriosa. The most common scientific name of the cultivated apple, especially among horticulturists, is Malus domestica, although according to the principle of priority the name Malus pumila should have the advantage. As far as Nomenclature Committee for Vascular Plants has rejected the proposal to conserve the name Malus domestica, Malus pumila is correct name for the cultivated apple. The use of synonymic name Malus domestica should be avoided in both scientific and scientific-popular papers for stability of nomenclature. Pear cultivars listed in the State Register of Plants Varieties Suitable for Dissemination in Ukraine are presented by Pyrus communis, and pear rootstocks - by Cydonia oblonga. Fruit cultivars of the latter belong to separate
fruit crop named quince. An apple-quince hybrid was registered as universal clonal rootstock for pome fruit crops. The State Register of Plants Varieties Suitable for Dissemination in Ukraine also contains nonconventional fruit crops such as Chaenomeles and hawthorn that consist of some species and nothospecies. Conclusions. In scientific publications one should stop the use of synonymic name Malus domestica in favour of the correct name for cultivated apple Malus pumila. Apple, pears and Chaenomeles cultivars listed in the State Register of Plants Varieties Suitable for Dissemination in Ukraine have a complex multispecies origin whereas quince, hawthorn and pear roostock cultivars systematically are monospecies. A universal roootstock of pome fruit crops is Cydolus, or apple-quince, that resulted from interspecies hybridization between quince and apple. Refusal Refuse to use obsolete names of fruit plants species will promote harmonization of professional language.
Keywords: pome fruit crops, apple, pear, quince, Cydolus, hawthorn, nomenclature.
Hadiüuina 12.02.15
