CC BY
80ДО ПИТАННЯ СТИМУЛЮВАННЯ ДІЯЛЬНОСТІ ОРГАНІВ ШКІЛЬНОГО САМОВРЯДУВАННЯ
Житомирський Д.В.
Харківський національний педагогічний університет імені Г.С. Сковороди
Анотація. У статті розкрито питання стимулювання учнівських та педагогічних колективів до діяльності в органах самоврядування освітнього закладу шляхом надання необхідних знань стосовно основних принципів, методів та функцій управління Наголошено на тому, що такі знання є необхідною запорукою успішного функціонування органів самоврядування Запропоноване введення базового курсу, який надасть теоретичні знання стосовно функцій управління та продемонструє практичні приклади роботи учнівського самоврядування в різних навчальних закладах.
Ключові слова: управління, суб’єкти та об’єкти управління, учнівське самоврядування, ввідний курс. Аннотация. Житомирский Д.В. К вопросу стимулирования деятельности органов школьного самоуправления. В статье раскрыт вопрос стимулирования ученических и педагогических коллективов к деятельности в органах самоуправления образовательного учреждения путем предоставления необходимых знаний относительно принципов, методов и функций управления Подчеркнуто что такие знания являются необходимым залогом успешного функционирования органов самоуправления. Предложено введение базового курса, который обеспечит теоретические знания относительно функций управления и продемонстрирует практические примеры роботы ученического самоуправления в разных учебных заведениях.
Ключевые слова: управление, субъекты и объекты управления, ученическое самоуправление, вводный курс. Annotation. Zhitomirs’kiy D.V. To a problem of stimulation of activity of members of school self-management. The article is devoted to the question of stimulation of pedagogic and students collectives for working in self government’s bodies. It’s proposed to achieve this by giving necessary knowledge about principles, methods and functions of management. It is emphasized that such knowledge are base for successful self government’s work. Introduction of basic course is suggested, which will provide students with theoretical information about functions of management and practical examples of self government’s work.
Key words: management, subjects and objects of management, students government, introduction course.
Вступ.
Сьогодення реформування національної освіти в У країні позначилося загальною демократизацією, що сутнісно виявляється у визнанні педагогів, учнів та їхніх батьків повноправними суб єктами освіти, її керівних і виконавчих ланок. Кожен із них може брати участь у вирішенні проблем навчально-виховного процесу в межах своєї компетенції; має право вибору навчального середовища та індивідуальних форм досягнення освітніх цілей [З, 727].
Входження України до європейського освітнього простору актуалізує соціальний, педагогічний та економічний аспекти проблеми управління освітою. Адже управління є невід’ємною складовою функціонування будь-якого механізму, у тому числі соціального, яким є навчальний заклад. Для управління характерна наявність об’єкта управління - групи людей, механізму, явища, на який спрямовані управлінські дії. Загальні інтеграційні та демократичні процеси проникають таким чином у сферу управління освітою (на урядовому державному, регіональному зовнішньому та внутрішньо шкільному рівнях) [2].
Значне місце в сучасних дослідженнях посідає розгляд процесів і явищ, пов’язаних з організацією й управлінням освітою. Зокрема, це питання про форми й методи управління на різних рівнях, менеджменту освіти, фінансування її ланок, принципи організації мереж навчальних закладів, вивчення практичного досвіду національних шкіл та зіставний аналіз практики внутрішнього управління й інспектування навчальних закладів провідних країн світу. Визначення загальних механізмів управління, розробка моделі ефективної управлінської діяльності було предметом наукового дослідження Ф.Тейлора, принципи управління освітою розробляли Г.Грант, А.Файоль. Останній уважав управління наскрізним універсальним процесом, ієрархічно організованою діяльністю, завдяки якій визначається оптимальний спосіб групування робіт, розподіл повноважень, відповідальності на різних рівнях організації [1; 4].
На сьогодні у чисельних роботах розглядаються різні аспекти управління педагогічними системами: управління в загальноосвітній школі (Є.Березняк, В.Бондар, Ю.Васильєв, І. Горбунов М.Захаров, М.Кириченко); управління в навчальних закладах нового типу (Л.Даниленко, А.Черниш); управління освітніми закладами (Г.Єльнікова, Л.Калініна, В.Луговий); психологічні аспекти управління освітою (Н.Коломенський В.Якунін). Праці цих науковців характеризує системний аналіз та наукове обґрунтування на основі аксіологічного підходу питання управління з урахуванням особливостей такого специфічного явища, як освіта, орієнтація на підвищення її якості відповідно до вимог суспільства й індивідуальних освітніх потреб [5; б].
Проблема стимулювання до активності органів шкільного самоврядування є органічною складовою комплексноїпрограми науково-дослідної роботи кафедр загальної педагогіки, історії педагогіки та порівняльної педагогіки Харківського національного педагогічного університету імені Г.С. Сковороди “Підвищення ефективності навчально-виховного процесу в середніх загальноосвітніх та вищих педагогічних навчальних закладах” (РК № 1-200199004109).
Формулювання цілей роботи.
Мета даної статті полягає у визначенні шляхів стимулювання органів шкільного самоврядування до активних дій в управлінні загальноосвітньою школою.
Результати досліджень.
Як відомо, демократичний характер освіти, гарантований Конституцією практично забезпечується статутними документами, в яких чітко визначено форми діяльності кожного елементу навчального закладу, освітніх ланок. Вивчення практичного досвіду шкіл Харківського та інших регіонів України аргументує; що успішне управління, яке виявляється у чітких стратегіях розвитку навчального закладу, підвищенні соціальної значущості роботи закладу, врахування регіональних особливостей та конструктивне компаративне запозичення, оптимізація організаційно-педагогічних, науково-методичних, матеріально-технічних, санітарно-гігієнічних умов функціонування школи, базується на поширенні повноважень органів шкільного самоврядування, тобто здійснюється за участі об’єктів управління
Зазначимо, участь об’єкта управління (для загальноосвітньої школи - це учнівський та педагогічний колективи) проявляється в спільному з адміністрацією закладу прийнятті рішень щодо життєдіяльності навчального закладу та реалізації їх у практиці навчально-виховного процесу.
Здійснення управління на основі самоврядування є складовою успішної роботи школи. Створення демократичної управлінської структури навчального закладу передбачає: координацію і взаємозв’язок різних ланок освітнього закладу з метою гармонійного розвитку особистості в умовах загальної і профільної підготовки стимулювання проявів самостійності та відповідальності керівників навчального закладу і кожного члена його колективу органічне поєднання в управлінні закладом освіти державних і суспільних інтересів; створення середовища для розвитку гласності, свободи слова; урахування національної та регіональної специфіки; орієнтацію управлінських рішень на кінцевий результат; реалізацію системно-цільового підходу; упорядкування системи планування, контролю і прогнозування подальшого розвитку закладу; створення умов для творчої роботи керівних та педагогічних працівників. Практично успішне координування управління державних і громадських органів виявляється у: підвищенні якості освітніх послуг через залучення батьків учнів та самих учнів до визначення рівня компетенцій вчительських кадрів, організацію дослідницької, пошукової роботи; раціональне використання та розвиток матеріально-технічної бази закладу через громадський контроль та впровадження волонтерської чи меценатської підтримки благодійних організацій та приватних осіб; формування сприятливого емоційного клімату у школі через створення інфраструктури культурно-освітніх послуг (робота спортивних пізнавальних клубів, ігрових центрів, центрів розвитку таланту тощо); забезпечення прийому учнів і педагогічних працівників у навчальний заклад на конкурсній основі; інтегрування школи в наукові комплекси участь в освітніх програмах ЮНЕСКО, національних освітніх програмах [5].
Шкільне самоврядування, як діяльність учнів та їх об’єднань в галузі управління навчальним закладом в межах встановленої компетенції та на основі співробітництва з адміністрацією, може бути результативним тільки на добровільній основі, що розуміє під собою ініціативність учнів, розуміння ними суті управлінських процесів та сформованого бажання брати в них участь. Певним стимулом розвитку органів самоврядування у навчальному закладі може слугувати оглядовий вступний курс, що надасть учням необхідні теоретичні знання про структуру принципи, зміст, методи і форми здійснення управлінських функцій, діяльності органів учнівського самоврядування, ознайомить з практичними прикладами управлінської роботи учнівських колективів інших навчальних закладів. Цілями такого курсу є:
• Стимулювання до участі в управлінні навчальним закладом через делегування адміністрацією навчального закладу окремих повноважень органам учнівського самоврядування
• Спонукання учнів до самостійного створення органів учнівського самоврядування через пропаганду і популяризацію практичного досвіду інших навчальних закладів.
• Надання необхідних знань про основні цілі, принципи, структуру управління для наступної ефективної діяльності органів шкільного самоврядування.
• Формування середовища для розвитку ініціативності учнів через формат такого курсу: тренінговий цикл, курс-стажування; науково-практичний семінар, майстер-клас, конференц-блок та ін.
Завданнями такого курсу є:
• сформувати в учнів систему базових теоретичних знань в галузі управління освітою;
• продемонструвати важливість та алгоритм управлінських процесів в загальноосвітній школі;
• на конкретних прикладах діяльності навчальних закладів показати перспективи та механізм участі в управлінні.
Щодо змісту такого оглядового курсу, на нашу думку, починати слід з розкриття сутності управління, його основних характеристик Необхідним є спонукання до формування точки зору учнів, що всі процеси, які нас оточують та забезпечують життєдіяльність соціальних інститутів, є результатом управлінських дій. Акцентувати увагу на тому, що організація навчально-навчального процесу у школі є так само результатом управління При цьому важливим є те, що управління має реалізовуватися у напрямах, визначених спільно управлінцями і об’єктами управління: адміністрацією школи разом з педагогічним і учнівським колективами Зокрема, це можуть бути такі напрями. Фінансове забезпечення: поступовий перехід на ринкові умови функціонування загальноосвітнього закладу, альтернативи фінансово-господарчої діяльності (упровадження нормативного методу у плануванні статей кошторису, посилення господарської самостійності закладу, трудових колективів розв’язанні питань соціального захисту і матеріального заохочення). Розробка авторської концепції школи Вироблення раціонального режиму діяльності шкільного колективу. Створення розгалуженої
системи допоміжних служб (психологічна медична, обслуговуюча технічна, маркетингова, підприємницька тощо). Координація взаємодії ради засновників, адміністративних органів, завідувачів структурних підрозділів школи, шкільного самоврядування, вчительських, учнівських і батьківських об’єднань. Саме обізнаність в цих інших напрямах управління є найефективнішим засобом стимулювання до участі самоврядних органів в організації життєдіяльності шкільного колективу.
Г оворячи про ініціативність, слід відмітити, що її запорукою є відчуття причетності учнів до всіх подій, пов’язаних зі створенням та подальшим функціонуванням самоврядування. Тому наголошуємо, що вищезгаданий оглядовий вступний курс змістовно має містити виключно поради про структуру самоврядування, але в жодному випадку не нав’язувати жодну конкретну ідею. Ініціатива учнів починається саме з етапу обговорення процедури та механізму створення органів самоврядування, визначення їх повноважень, прав та обов’язків.
Отже, розуміння учнями того, що робота самоврядування є оптимальним шляхом участі в управлінні школою та впливу на прийняття рішень, є тією необхідною основою для формування бажання будувати самоврядне управління освітнім закладом. Отримавши теоретичні знання та проаналізувавши практичні приклади інших шкіл, учні здатні виділити та реалізувати основні принципи роботи самоврядування Навіть на цьому початковому етапі створюються умови для самостійної роботи учнів: аналіз прикладів, виділення головних принципів роботи (єдиновладдя і колегіальності, ціннісної мотивації діяльності, лідерства і відповідальності, законності прийнятих рішень і дій, економічності та постійного зворотного зв’язку, передбачливості та оптимізації резервного забезпечення навчально-виховного закладу), і головне - самостійна проекція досвіду інших шкіл на практику діяльності свого навчального закладу.
Висновки.
Підсумовуючи вище викладене, зазначимо, що стимулювання до діяльності органів шкільного самоврядування через уведення оглядового курсу, що переслідує за мету ознайомлення широкого загалу з питаннями теорії та принципів управлінської діяльності, популяризацію позитивного вітчизняного і світового досвіду у шкільній практиці, сприятиме поступовому відходу від декларативного підходу освітніх реформ, дозволить практично втілити ідею наукової організації роботи шкільних колективів підняти соціальну значущість питань управління та адміністрування навчально-виховного закладу.
Подальшої ґрунтовної розробки потребують питання організаційно-методичного забезпечення такого оглядового курсу для розширення повноважень органів шкільного самоврядування в управлінській галузі.
Використана література
1. Вульфсон Б.Л. Управление образованием на Западе: тенденции централизации и децентрализации // Педагогика - 1997. - №2. - С.110-117.
2. К новой стратегии планирования образования // Перспективы - 1992. - №2. - С.127.
3. Концепція національної системи освіти / Історія української школи і педагогіки Хрестоматія / Упоряди проф. О.О.Любар. - К.: Знання, 2003. - С.721 - 734.
4. Олійник В. Загальнотеоретичні підходи до управління і їх вплив на розвиток системи підвищення кваліфікації педагогічних працівників// Шлях освіти.- 2003. - № 2. - С. 6-10.
5. Общее и промышленное управление.- М.: Издательское товарищество „Книга”. - 1924. - 160 с.
6. Управление развитием школы / Под ред. М.М. Поташника и В.С. Лазарева. - М.: Педагогика, 1995. - С.24 - 56.
Надійшла до редакції 17.12.2007р.
