CC BY
133
МЕД1АОСВ1ТА ЯК НАПРЯМ НАВЧАЛЬНО-ВИХОВНОГО ПРОЦЕСУ В ДОШК1ЛЬНИХ ТА
_ЗАГАЛЬНООСВ1ТН1Х НАВЧАЛЬНИХ ЗАКЛАДАХ_
1нтерактившсть не лише створюе реальш ситуаци з життя, а й примушуе учшв адекватно реагувати на них. Головне вмшия - спонтанно, гармоншно реагувати на висловлювання шших, висловлюючи сво! почуття й емоцп, тдлаштовуючись [ швидко перебудовуючись i маючи можливють при цьому спостер1гати й котювати використання мови, навички, зразки поведшки партнерш, тд р1зними кутами розглядати проблеми у процеа !х спшьного обговорення.
Отже, слад пам'ятати, що головними особливостями психолого-педагопчного портрета обдарованого школяра е висока мотиващя до навчання, саморозвитку, самовдосконалення i потреба в шдив1дуальнш розвивальнш траекторп. Тому завдяки вiртуальнiй реальностi можливе як удосконалення, посилення цих потреб, так i !х згасання.
Л1ТЕРАТУРА
1. Морев И. А. Образовательные информационные технологии. Ч. 1 Обучение: учеб. пособие / И. А. Морев.. - Владивосток: Изд-во Дальневост. ун-та, 2004. - 162 с.
2. Емельянов Ю. Н. Активное социально-психологическое обучение / Ю. Н. Емельянов. - Ленинград : ЛГУ, 1985. - 276 с.
3. Селевко Г. К. Педагогические технологи на основе информационно-коммуникационных средств / Г. К. Селевко. - М. : НИИ школьных технологий, 2005.
4. Извозчиков В. А. Школа информационной цивилизации: «Интеллект-ХХ1» / В. А. Извозчиков. -М. : Просвещение, 2002.
5. Тер-Минасова С. Г. Язык, личность, Интернет / С. Г. Тер-Минасова // Вестник МГУ, 2000. -Сер. 19, № 14.
6. Бергельсон М. Б. Языковые аспекты виртуальной коммуникации / М. Б. Бергельсон / М. Б. Бергельсон // Вестник МГУ. - Сер. 19: Лингвистика и межкультурные коммуникации. - 2002. - № 1. - С. 43-48.
7. Сафонова В. В. Культурно-языковая экспансия и ее проявление в языковой политике и образовании / В. В. Сафонова // Иностранные языки в школе. - 2002. - № 3. - С. 17-24.
8. Габдрахманова Г. Р. Межкультурная коммуникация: виртуальная реальность / Г. Р. Габдрахманова, Е. В. Шемякина // Материалы республ. науч.-практ. конф. «Актуальные проблемы функционирования и преподавания языков в межкультурном пространстве». -Караганда, 2004.
9. Черных И. А. Теории интеграции: техника интерактивного обучения / И. А. Черных. - Алматы : КазНУ, 2004. - 198 с.
10. Гейхман Л. К. Интерактивное обучение общению как модель межкультурной коммуникации / Л. К. Гейхман // Вестник МГУ. Сер. 19. Лингвистика и межкультурная коммуникация. - 2003. - № 3. - С. 138-147.
11. Кадемш М. Ю. 1нформацшно-комушкацшш технологи навчання: термшолопчний словник / М. Ю. Кадем1я. - Вшниця : ТОВ «ЛАНДО ЛТД», 2009. - 212 с.
12. Петровская Л. А. Общение - компетентность - тренинг: избранные труды / Л. А. Петровская. - М.: Смысл, 2007. - 687 с.
УДК 070.371
О. П. МОКРОГУЗ
ДО ПИТАННЯ ПРО ЗАПРОВАДЖЕННЯ МЕД1АОСВ1ТИ У ШКОЛ1
Представлено результати дослiдження про ставлення учителiв до запровадження медiаосвiти в загальноосвттх навчальних закладах Украши. Проведено порiвняльний аналiз результатiв анкетування експертiв роЫйських та украшських вчителiв. Зроблено висновок щодо шляхiв впровадження медiаосвiти в украшськш школi.
Ключовi слова: медiаосвiта, Концеп^я впровадження медiаосвiти в Укра1т, ставлення вчителiв до медiаосвiти, анкетування.
А. П. МОКРОГУЗ К ВОПРОСУ О ВВЕДЕНИИ МЕДИАОБРАЗОВАНИЯ В ШКОЛЕ
Представлены результаты исследования об отношении учителей к внедрению медиаобразования вобщеобразовательны[ учебных заведениях Украины. Проведен сравнительный анализ результатов
МЕД1АОСВ1ТА ЯК НАПРЯМ НАВЧАЛЬНО-ВИХОВНОГО ПРОЦЕСУ В ДОШК1ЛЬНИХ ТА _ЗАГАЛЬНООСВ1ТН1Х НАВЧАЛЬНИХ ЗАКЛАДАХ_
анкетирования экспертов российских и украинских учителей. Сделан вывод о путях внедрения медиаобразования в украинской школе.
Ключевые слова: медиаобразование, концепция внедрения медиаобразованияв Украине, отношение учителей к медиаобразования, анкетирование.
O. P. MOKROHUZ
ON THE QUESTION OF INTRODUCTION OF MEDIA EDUCATION IN
SCHOOLS
The results of the study of teachers' attitudes to introduction of media education in educational establishments of Ukraine are presented in the article. Comparative analysis of the results of the survey of experts, Russian and Ukrainian teachers is conducted. A conclusion concerning the strategies of introduction of media education in schools of Ukraine is drawn.
Keywords: media education, Conception of introduction of media education, teachers ' attitudes to media education, survey.
Концепщя впровадження медiаосвiти в Украш, затверджена постановою Президп Нащонально1' Академп педагопчних наук Украши у 2010 р., дала поштовх до широкого впровадження медiаосвiти у навчвальний процес загальноосвишх i вищих навчальних закладiв. Поява Конценцп стала вiдповiддю на виклики, як постали в результата соцiально-економiчних змiн та шформацшних вибухiв, що торкнулися всього свггу i вимагають перегляду традицiйно сформованих систем, змюту, методiв i технологш навчання в контекст використання рiзних медiазасобiв [2].
Одним i3 головних завдань Концепщя визначае пiдготовку i проведения широкомасштабного поетапного всеукрашського експерименту щодо упровадження медiаосвiти на вих рiвиях; прiоритетне започаткування практики шкшьно1 медiаосвiти, яка стане головною штеграцшною ланкою формування цiлiсноï системи медiаосвiти [2].
На думку фахiвцiв НАПН Украши, одним iз прiоритетних напрямiв розвитку в Украïнi ефективно1 системи медiаосвiти е створення системи шкiльноï медiаосвiти, що передбачае: розроблення психолопчно обгрунтованих навчальних програм iнтегрованоï освии для молодших класiв загальноосвiтнiх шил; сприяння поширенню практики iнтеграцiï медiаосвiтнiх елеменлв у навчальнi програми з рiзних предметiв; напрадювання низки факультативних медiаосвiтнiх програм для пiдлiткiв; впровадження курсу медаакультури з урахуванням профшьного навчання; активiзацiя гуртково1' роботи, фото-, ввдео-, анiмацiйних студiй, iнших позакласних форм учнiвськоï творчостi медiаосвiтнього спрямування.
Запровадження медiаосвiти у навчальний процес залежатиме насамперед ввд ставлення вчителiв до цього процесу. Та чи готовi вчителi до впровадження медiаосвiтнiх iдей? Як вони ставляться до проблеми медiаосвiти в школi? Яш завдання вважають важливiшими? Як використовують елементи медiаосвiти на уроках? Що, на 1'хню думку, заважае 1'м займатися медiаосвiтою?
Мета CTaTTi: - з'ясувати готовшсть педагогiв загальноосвiтнiх навчальних закладiв Чернiгiвськоï областi до медiаосвiти, проаналiзувавши результати анкетування, окреслити умови ефективного запровадження медiаосвiти.
Аналiз наукових дослщжень дае щдстави стверджувати, що робгг з цiеï проблематики небагато. В Украш - це дослщження Т. Ю. Лозицько1' [3; 4] , а також О. В. Федорова [5], проведене серед росшських учителш у 2003 р. Крiм того, значна к1льк1сть матерiалiв опитувань учителш щодо ставлення до медiаосвiти подана на веб-сайтах навчальних закладв.
У нашому опитуваннi взяли участь 93 вчителi початково1', середньо1' та старшо1' школи. Бiльшiсть опитаних (78%) становили жшки (табл. 1).
МЕД1АОСВ1ТА ЯК НАПРЯМ НАВЧАЛЬНО-ВИХОВНОГО ПРОЦЕСУ В ДОШК1ЛЬНИХ ТА _ЗАГАЛЬНООСВ1ТН1Х НАВЧАЛЬНИХ ЗАКЛАДАХ_
Таблиця 1
РозподЫ учасниюв анкетування «Запровадження медiаосвiти в УкраШ» за стажем _роботи_
Стаж, рошв Кшьшсть учителiв, % Стаж, рошв Кшьшсть учителiв, %
1-3 6,7 16-25 39,8
4-8 13,8 понад 26 25,3
9-15 14,7,3
Одне з перших запитань стосувалось завдань медiаосвiти. Учасники анкетування мали обрати п'ять головних, на 1хню думку, завдань медiаосвiти, як ввдображають основш теорп
медiосвiти (табл. 2).
Таблиця 2
Ставлення вчителiв до завдань медiаосвiти
Обраш учасниками опитування завдання медiаосвiти %
Розвиток гарного естетичного сприйняття, смаку, оцiнки естетичних якостей медiатекстiв, розумiния медiатекстiв, пропаганда шедеврiв медiакультури 58,8
Розвиток критичного мислення особистосл стосовно медiа 62,8
Захист ввд шкодливого впливу медiа (наприклад, ввд впливу сцен насильства на екраш, вiд пропаганди поганого смаку, ввд творiв низько! художньо! якостi i т. д.) 74,5
Задоволення рiзних потреб аудиторп в галузi медiа 16,1
Навчання аудиторп практичних умiнь роботи з медiатехнiкою 38,1
Розвиток здiбностей аудиторп до полиичного, iдеологiчного аналiзу рiзних аспекпв медiа, медiакультури 31,3
Розвиток здiбностей аудиторп до сприйняття, розумшня i аналiзу мови медiатекстiв (аудiовiзуального ряду, композицп, стилiстики, символiки та. iн.), «декодування» медiатекстiв 11,9
Розвиток здiбностей аудиторп до аналiзу медiатекстiв в широкому культуролопчному, соцiокультурному контекстi з урахуванням таких понять, як «джерело шформаци» (агентство медiа), «категорiя медiа» (вид, жанр медiа), «технологiя медiа», «мова медiа», «аудиторiя медiа», «репрезентацiя» 28,5
Пiдготовка людей до життя в демократичному суспiльствi 61,6
Розвиток комушкативних здiбностей особистостi 37,3
Розвиток умшь самовиражатися за допомогою медiа, створювати медiатексти 31,7
Отримання аудиторiею знань з юторп медiа, з ютори медiакультури 3,8
Отримання аудиторiею знань з теорп медiа i медiакультури (включаючи так1 поняття, як «агентство медiа», «категорiя медiа», «мова медiа», «технолопя медiа», «репрезентацiя медiа», «аудиторiя медiа» i т. д.) 9,8
Розвиток здiбностей аудитора до морального, етичного, психолопчного аналiзу рiзних аспектiв медiа, медiакультури 55,8
Якщо порiвняти щ данi з вимогами Концепцп впровадження медiаосвiти в Укра1т (сприяння формуванню медiаiмунiтету особистостi, рефлекси i критичного мислення,•здатностi до медiатворчостi, спецiалiзованих аспекпв медiакультури), то можна констатувати, що бiльшiсть вiдповiдей стосуються уих згадуваних завдань. Водночас незначний ввдсоток використання термшологп, положень теорп пояснюеться певним нерозумiнням 1х важливостi на початковому етапi впровадження медiаосвiти. Адже без опори на теоретичнi питания медiа неможливо розвивати, наприклад, критичне мислення або навчати учнiв розумшня мови медiа.
Пор1вняння цих даних з результатами опитування мiжнародиоl експертно! групи, яке проводилося в 2003 р., показуе, що думки украшських вчител1в за багатьма позицiями не зб^аються з поглядами експертв: вчител явно перебшьшують роль «захисних» завдань меда (74,5% прихильниюв серед учител1в i тшьки 15,38% - серед експертв), високо ощнюють завдання щодо морального, етичного, психологiчного аналiзу рiзних аспекпв меда, медаакультури (55,8% вчител1в проти 30,8% експертв). Естетичиi завдання медаосвии вчителi ощнюють дещо вище (вiдповiдио 58,8% i 46,2%), а комушкативт (37,3% i 57,3%) та практичн (38,1% i 50%) - значно нижче.
МЕД1АОСВ1ТА ЯК НАПРЯМ НАВЧАЛЬНО-ВИХОВНОГО ПРОЦЕСУ В ДОШК1ЛЬНИХ ТА
_ЗАГАЛЬНООСВ1ТН1Х НАВЧАЛЬНИХ ЗАКЛАДАХ_
Значущiсть знань учнями ютори i теори меда та медаакультури виявилася також занижена вчителями поршняно з експертами. Прихильник1в цих завдань медiаосвiти серед експертш вщ 37% до 48%, тод як серед опитаних нами педагопв - вщ 3,8% до 9,8% [5, с. 179].
Водночас педагоги погоджуються iз завданням розвитку критичного мислення аудиторп (84,61% голосiв експертiв i перше мiсце i 62,8% голоив вчителiв). Однакову позицiю з експертами висловили вчителi i щодо тдготовки людей до життя в демократичному суспiльствi (61,9% - експерти, 61,6% - вчител!) [5, с.179].
Все це дае тдстави для висновку, що попри загальну пiдтримку вчителями прюритетносп розвитку критичного мислення на матерiалi медiакультури, демократичних засад медiаосвiти в середовищi педагогiв ще немае достатнього розумшня важливостi iнших ютотних медiаосвiтнiх завдань.
Ми не могли обшти питання визначення цiлей медiаосвiти у навчальному процесi. В анкеп його було сформульовано так: «Визначте п'ять найважливiших, на вашу думку, цшей медiаосвiти у навчальному процеа». У табл. 3 показано певну iдентичнiсть зазначених у нiй вщповвдей з вiдповiдями табл. 2, адже запитання багато в чому перегукувались. Менша розбiжнiсть вiдповiдей пояснюеться меншою к1льк1стю питань i об'еднанням !х за напрямами.
Таблиця 3
Ставлення вчителiв до цшей медiаосвiти_
Вiдповiдi %
Модершзащя сучасного навчального процесу 66,4
Пiдвищення мотивацл та защкавленосп учнiв до предмета i навчання 33,6
Розвиток шформацшно1 та медiакультури учнiв 68,9
Розвиток здатност учнiв до критичного мислення 56,7
Розвиток здатносп учшв до естетичного сприйняття, оцiнки, розумшня, аналiзу медiатексту 34,3
Розвиток умiння доцшьно використовувати рiзнi медiа 51,4
Навчати дитину iдентифiкувати, iнтерпретувати медiатексти, експериментувати з рiзними засобами технiчного використання медiа, створювати медiапродукти/ тексти 50,9
Розвиток комушкативних здiбностей особистостi 43,7
Навчання учня самовираження за допомогою сучасних засобш медiа 45,2
Розвивати знання соцiальних, культурних, полиичних та економiчних пiдтекстiв медiатекстiв 37,1
Надавати знання з теорп медiа, юторп !х виникнення 18,4
За ввдповдами вчителiв можна зробити висновок про розумшня ними необхвдносп шновацшних змiн в освiтi i прагнення вчителiв долучитись до цих змш Проте треба констатувати низький рiвень розумiння вчителями «теори» медiаосвiти. Виявленi тенденци збiгаються з такими у до^дженнях Т. Ю. Лозицько1 [4, с. 61].
Ставлення вчителiв до форм медiаосвiти показано в табл. 4.
Таблиця 4
Ставлення вчителiв до медiаосвiти
Вiдповiдi %
У медiаосвiтi школярiв немае необхiдностi 3,6
Медiаосвiта школярiв мае бути обов'язковою 65
Медiаосвiта школярiв повинно бути факультативним курсом, як гурток 28,8
Медiаосвiта школярiв мае бути iнтегрована зi шшльними дисциплiнами 44,9
Медiаосвiта в школi мае бути у виглядi окремого предмета 32,3
Медiаосвiта в школi повинна бути синтезом автономних i iнтегрованих урошв 20,2
МЕД1АОСВ1ТА ЯК НАПРЯМ НАВЧАЛЬНО-ВИХОВНОГО ПРОЦЕСУ В ДОШК1ЛЬНИХ ТА _ЗАГАЛЬНООСВ1ТН1Х НАВЧАЛЬНИХ ЗАКЛАДАХ_
Позитивним е те, що переважна бiльшiсть учител1в розумiе важливiсть медiаосвiти. Розподал голоав у таблиц визначимо лише за формами и запровадження. Попри те, що майже 45% вчителiв пiдтримують штеграцш медiаосвiти у всi шкiльнi предмети, бiльш як 61% 1х виступають за автономне iснування цього напряму освiти (факультативно або окремим предметом). Ц данi вiдрiзняються вiд даних уже згадуваного опитування м1жнародних експерлв у 2003 р., де лише 7,7% експерлв зазначили, що медааосвгга мае здшснюватися у вигляда окремих спецкурав (урок1в). Бiльшiсть експертав (61,5%) вважають, що найбiльш перспективний шлях розвитку сучасно1 медiаосвiти - поеднання автономних i iнтегрованих занять з учнями [5, с. 176]. Намагання вчител1в видалити медiаосвiту в окремий курс е вiдображенням 1хнього досвщу, коли багато гарних освiтнiх вдей та iнновацiй гинули, так i не розвинувшись, а також 1хнього прагнення мати стабiльний навчальний курс з конкретною програмою i змютом.
Ми спробували з'ясувати, якими знаниями в галузi застосування медiа володшть вчителi (табл. 5). Зрозумiло, що 1хш вiдповiдi швидше вiдображають 1хне бачення i педагогiчний досвiд, шж справжнi знання. Про це свiдчить низький рiвень знань термшологи, понятшного апарату медiаосвiти, як1 е и базою i без яких важко уявити II подальший розвиток. Однак початковий рiвень сво!х знань вчителi оцiнюють високо, що дае тдстави говорити про перспективнiсть розвитку медiаосвiти в Украш.
Таблиця 5
Знання вчиmелiв в галузi застосування медiа
Ввдповвд %
Знання того, як використати рiзнi медiа у викладанш будь-якого матерiалу з предмета 47,1
Знання того, як пвдбрати потрiбнi медiа для досягнення педагогiчноI мети в хода заняття 64,2
Знання головних закономiрностей сприйняття й розумiния медiа повiдомлень 22,4
Знання процесiв впливу ЗМ1 на освiту, розвиток i формування особистостi 32,9
Знання усiх термiнiв, понять i процес1в медiаосвiти i того, як передати !х учням 4,5
Ввдповвд вчителiв у цiй i попереднiх таблицях засвiдчують необхiднiсть звернути увагу пiд час пiдготовки медiапедагогiв на пiдвищения рiвия !хшх теоретичних знань i методики медiаосвiти, вивчення яко!, на нашу думку, е бшьш складною справою.
Це тдтверджуеться вiдповiдями на запитання анкети «Якими медiанавичками ви володiете?» (табл. 6).
Таблиця 6
Умтня вчиmелiв у галузi застосування медiа
Вiдповiдi %
Умшня поставити навчально-виховну мету, яку можна виршити за допомогою медiа 52,8
Умiння планувати сво! дп та дil учнiв у навчально-виховному процесi з використанням медiа 31,4
Умшня аналiзувати ефективнiсть використаних медiа для виршення конкретного педагогiчного завдання 24,9
Умшня навчити учшв спiлкуватись на медiакультурному рiвнi 8
Умiння подати навчальний матерiал за допомогою термiнологil медiа 8,6
Умшня оргашзувати будь-який етап уроку з використанням медiа 12,8
Умiння пiдiбрати медiа, якi будуть розвивати медiакультуру учшв 8,5
Умшня штерпретувати й аналiзувати друковаш й електроннi ЗМ1 19,8
Умiння аналiзувати i встановлювати вiдповiднiсть вживаних медiа вiковiй категорil учнiв i змкту матерiалу навчального предмета 23,7
Умiння тдготувати урок з використанням кiлькох медiа 12,7
Умiння передбачити результат використання конкретних медiа в навчально-виховному процесi 5,9
Умшня працювати iз засобами мультимедiа 20,7
Умшня органзувати кожного учня до самостiйноl роботи з медiа 3,2
Умiння бути досввдченим користувачем медiа 2,2
Умiння працювати з 1нтернетом 50,3
МЕД1АОСВ1ТА ЯК НАПРЯМ НАВЧАЛЬНО-ВИХОВНОГО ПРОЦЕСУ В ДОШК1ЛЬНИХ ТА
_ЗАГАЛЬНООСВ1ТН1Х НАВЧАЛЬНИХ ЗАКЛАДАХ_
Лише два показники не викликають сумнiвiв у половини вчител1в щодо власних умiнь. Ввдповвд свiдчать про безпомiчнiсть педагогiв у практичнш дiяльностi безпосередньо з медiатекстами. Це ще раз пiдтверджуe тезу про необхвдшсть узгодженостi навчання вчителiв як теоретичних аспекпв, так i методичних засад викладання/застосування медiаосвiти.
Показовими е вiдповiдi, щодо мотивацп застосування медiаосвiти у навчально-виховному процесi. Ми просили назвати три найважливш^ на думку вчителiв, мотиви використання медiаосвiти «Медiаосвiта дозволить Вам...» (табл. 7).
Таблиця 7
Мотиви використання медiаосвiти
Вiдповiдi %
Робити навчально-виховний процес сучасним i бiльш цiкавим для учшв на кожному уроцi за допомогою медiа 89
Постiйно отримувати нову шформащю з рiзних медiатекстiв 64,9
Постшно пiдвищувати свою медiакультуру за рахунок медiа, яю використовуються на урощ 55
Шукати матерiали на основi медiа для навчальних, наукових, дослiдницьких цшей 66,8
Навчитися створювати медiатексти самому 17,6
Обирати медiатексти рiзного жанрового спектра 9,5
Порiвняння даних нашого опитування i проведеного Т. Ю. Лозицькою [4, с. 62] виявили подiбнiсть ввдповвдей учителiв, як1 засвiдчили рацiональний характер мотивацш використання медiа, спрямований на полшшення навчального процесу з !х допомогою. Крiм того, вчителi не вбачають у медiаосвiтi фактора, що дасть змогу 1м самим виготовляти i використовувати рiзноманiтнi медiатексти. Це пояснюеться не тiльки низьким рiвнем культури використання засоб1в навчання, а й повшьним впровадженням педагогiчних шновацш, характером та визначальними дидактичними принципами сучасно! укра!нсько1' освiти.
Варто зазначити, що при шдготовщ до урошв i пiд час 1х проведення вчителi користуються переважно найбiльш розповсюдженими засобами - друкованими ЗМ1 та 1нтернетом (табл. 8). Якщо загальна шльюсть Iнтернет-користувачiв в Укра!ш становить близько 40% [1], то даш опитування засвiдчили, що вчителi е одшею з найбiльших груп, яка користуеться послугами 1нтернету. Не викликае сумнiвiв, що фаховi видання сьогодш також залишаються затребуваними. Невеликий ввдсоток використання електронних засобiв навчання у виглядi комп'ютерних програм зумовлений !х незначною к1льк1стю.
Таблиця 8
Використання медiапродуктiв у дiяльностi вчителiв
Медiапродукт % Медiапродукт %
1. Друковаш ЗМ1 66,2 4. 1нтернет 66,9
2. Аудiо-медiа (звуковi файли) 40,2 5. Комп'ютернi програми (навчальнi, розважальнi) 33,2
3. Екранш медiа (вiдеофайли) 35
Симптоматичними виявились вiдповiдi на запитання анкети стосовно частоти використання елеменпв медiаосвiти на уроках (табл. 9). Практично вс вчителi використовують 1х тд час навчальних занять.
Таблиця 9
Частота використання елементiв медiаосвiти на уроках
Частота викор. % Частота викор. % Частота викор. %
На кожному урощ 3,2 На 1-2 уроках у чверп 32,3 На 1-2 уроках у рощ 22,2
На 1-2 уроках теми 24,2 На 1-2 уроках у семестрi 16,4 Школи 1,7
МЕД1АОСВ1ТА ЯК НАПРЯМ НАВЧАЛЬНО-ВИХОВНОГО ПРОЦЕСУ В ДОШК1ЛЬНИХ ТА
_ЗАГАЛЬНООСВ1ТН1Х НАВЧАЛЬНИХ ЗАКЛАДАХ_
Якщо поршнювати зазначет у табл. 9 вiдповiдi з ведповдами росiйських учителiв на подiбнi запитання у 2003 р., то выявиться однакова тенденщя: 63% росшських учителiв використовують елементи медiаосвiти редко або взагалi не використовують (42% - редко, 21% -школи). Серед опитаних в Украш таких виявилось 73%. Крiм того, росшське опитування не дае окремих даних щодо частоти використання елементiв медiаосвiти на уроках, а це заважае зробити бедьш детальнi висновки [5, с. 182]. Але позитивним е те, що таких, хто школи не використовуе елементи медiаосвiти, в Укра!ш у декедька разiв менше.
Природно, нас не могло не защкавити питання, що ж заважае вчителям займатися медiаосвiтою учнiв (табл. 10).
Таблиця 10
Перешкоди у використант елементiв Mediaoceimu на уроках
Ведповвд %
Не вистачае знань з теори i методики медiаосвiти 65,8
Немае бажання
Немае матерiальноl зацiкавленостi 3,6
Пiдготовка до урошв з використанням медiа займае багато часу 42,5
Не знаю, як поводитися з медiатехнiкою 33,1
Немае рекомендацш щодо медiаосвiти з боку шильного керiвництва 28,3
Вселяе опташзм те, що жоден з анкетованих не ведмовляеться вед використання елеменпв медiаосвiти у педагопчнш практицi, на вiдмiну вiд 14% росшських учителiв, як1 давали ведповвд на запитання у 2003 р. Матерiальна зацiкавленiсть не е визначальним фактором, що сто1ть на завадi застосування медiа в украшськш школ^ тодi як 89,5% росiйських учителiв вказують на вiдсутнiсть матерiальноl защкавленосп. Потреба в рекомендацiях щодо медiаосвiти з боку школьного керiвництва у росшських вчителiв також значно бедьша [5, с. 183]. Те, що прюритетом стае нестача певних знань i методик, пiдтверджуеться попереднiми анкетними даними, про ям ми вже говорили.
Наше опитування не претендуе на тотальну репрезентативнiсть. Разом з тим його результати здаються нам симптоматичними для медiаосвiтнього процесу загалом. Вш, зокрема, показав, що, усведомлюючи величезну значущiсть медiа в житп людини нинiшнього iнформацiйного суспiльства, вчителi пiдтримують необхiднiсть запровадження медiаосвiти. При цьому переважна 1х бiльшiсть справедливо вважае, що поеднання автономних й штегрованих занять з учнями сьогодш е найбшьш ефективним шляхом розвитку медiаосвiти, а отже, пiдвищення медiаграмотностi пiдростаючого поколiння. Однак, незважаючи на педтримку бiльшiстю педагогiв завдань розвитку критичного мислення на матерiалi медiакультури, вони iстотно завищують важливiсть «запобiжних» завдань медiаосвiтнiх занять. Вагомим аргументом у запровадженш медiаосвiти е прагнення педагогiв вдосконалювати навчальний процес з допомогою медiаосвiтнiх засобiв. Отриманi результати допомагають уточнити завдання i последовшсть запровадження медiаосвiти в Укрш'ш i спрямувати подальшi дослiдження на розгляд методичних i практичних аспектiв цього процесу.
Л1ТЕРАТУРА
1. 1нтернет в Украш [Електронний ресурс]. - Режим доступу: http://uk.wikipedia.org/wiki/%D0%86%D0%BD%D1%82%D0%B5%D1%80%D0%BD%D0%B5%D1 %82_%D0%B2_%D0%A3%D0%BA%D1%80%D0%B0%D1%97%D0%BD%D1%96.
2. Концепцiя впровадження медiаосвiти в Украш [Електронний ресурс]. - Режим доступу: http ://www.ispp.org. ua/news_44 .htm.
3. Лозицька Т. Ю. Використання медiа в навчально-виховному процесi очима молодих учите лiв / Т. Ю. Лозицька // Вкник Луганського нацiонального унiверситету iменi Тараса Шевченка (педагогiчнi науки). - 2009. - № 23, ч. 2. - С. 60-66.
МЕД1АОСВ1ТА ЯК НАПРЯМ НАВЧАЛЬНО-ВИХОВНОГО ПРОЦЕСУ В ДОШК1ЛЬНИХ ТА _ЗАГАЛЬНООСВ1ТН1Х НАВЧАЛЬНИХ ЗАКЛАДАХ_
4. Лозицька Т. Ю. Дослiдження ставлення учителiв до медiа як 3aco6iB навчання / Т. Ю. Лозицька //
Вкник Луганського нацiонального унiверситету iменi Тараса Шевченка (педагогiчнi науки). -
2010. - № 17. - С. 60-66.
5. Федоров А. В. Медиаобразование: социологические опросы / А. В. Федоров. - Таганрог : Изд-во
Ю. Д. Кучма, 2007. - 228 с.
УДК 070:37
I. М. НОСАЧЕНКО
МЕД1АОСВ1ТА ЯК НАПРЯМОК НАВЧАЛЬНО-ВИХОВНОГО ПРОЦЕСУ В
ШКОЛ1
Вказуеться на Heo6xidHicmb впровадження курсу «Mediaxynbmypa» у навчально-виховний процес загальноосвтньо! школи. Вiдзнaчено вплив медiaзaсобiв на результати навчання та виховання учтв, психофiзiологiчний розвиток дтей, формування Их особистiсних психiчних та ттелектуальних якостей сприйняття, розумтня, aнaлiзу тформацп.
Ключовi слова: медiaосвiтa, медiaкультурa, навчально-виховний процес.
И. М. НОСАЧЕНКО
МЕДИАОБРАЗОВАНИЕ КАК НАПРАВЛЕНИЕ УЧЕБНО-ВОСПИТАТЕЛЬНОГО ПРОЦЕССА В ШКОЛЕ
Отмечаено необходимость внедрения курса «Медиакультура» в учебно-воспитательный процесс общеобразовательной школы. Указано влияние медиасредств на результаты учебы и воспитания учеников, психофизиологическое развитие детей, формирование их личностных психических и интеллектуальных качеств восприятия, понимания, анализа информации.
Ключевые слова: медиаобразования, медиакультура, учебно-воспитательный процес.
I. M. NOSACHENKO
MEDIA EDUCATION AS A COMPONENT OF EDUCATIONAL PROCESS
The article emphasizes the necessity of introduction of the course "Media Culture" in the educational process of the secondary school education. The impact of media on the results of educational process, physiological development of children, shaping their personal and intellectual qualities of cognition, understanding, information analysis is studied.
Keywords: media education, media culture, educational process.
Сьогодт Укра!на стала на шновацшний шлях розвитку та опанування високих технологш як змюту сустльно! трансформаций Медiазасоби стали неввд'емною частиною життя людства, його культури i це змшило умови навчання, пращ, ввдпочинку. Шд впливом шформацшних технологш вщкриваються новi перспективи для тдвищення ефективносп освинього процесу, що зумовлюе змши змюту осв^и. Змiстом базово! освiти стае фундаментальна технолопчна грамотнiсть, яка мае доповнити функщональну грамотнiсть iндустрiального сустльства. Це означае, що функцiонально грамотним е той, хто вмiе виконувати роботи в рамках технологiй, бути користувачем технологiчних приладiв. Пiдвишуються вимоги до якосп освiти (р1вня знань, умшь i навичок, компетентностей). На сучасному етапi широкого впровадження новишх засобiв iнформацiйно-комунiкацiйних технологiй (1КТ) в освт особливого значення набувае проблема вивчення впливу медiазасобiв на результати навчально-виховного процесу, психофiзiологiчний розвиток дией, формування !хшх особислсних психiчних та штелектуальних якостей.
Аспекти впровадження медiаосвiти у навчально-виховний процес грунтовно до^джуються у роботах В. Ф. 1ванова, О. В. Волошенюка, В. А. Триндюк, Г. В. Онкович, А. В. Аносово!, Ю. М. Ковтун, О. В. Бурiм, А. А. Сулiм, Н. М. Духаншо!, I. Д. Бех, Т. Пушкарьово!, М. Слюсаревського, В. I. Тернотльсько!. Проблем впливу мас-медiа на особислсть та сустльство торкаються у сво!х працях Д. Бакингем, Ж. Гоне,
