CC BY
36
Оригинальные исследования
Original Researches
МЕДИЦИНА
НЕОТЛОЖНЫХ состояний
®
УДК [616.127-004-02-005.8+616.12-008.331.1]-056.52:616.124.2-008.31 КРАВЧУН П.П.
Харювсыкий нацюнальний медичний унверситет
3MÎHM AiACTOAiHHOÏ ФУНКЦП MÎOKAPAA AÎBOrO ШАУНОЧКА У ХВОРИХ i3 ПОСЛНФАРКТНИМ KAPAiOCKAEPO3OM ТА APTEPiAAbHOra riïEPTEHÇiSra 3AAEXHO BiA СТУПЕНЯ OXÈPiHHS
Резюме. Мета: оцнити змни дiастолiчноï функци мюкарда лiвого шлуночка у хворих i3 посттфар-ктним кардосклерозом та артерiальною гinертензieю залежно вгд ступеня ожиртня. Матерiали та методи. До доЫдження ретроспективно включено 76хворих на артерiальну гтертен-зт, як перенесли нфаркт мюкарда, 1з супуттм ожирнням. Хворi були розподыет на групи залежно вгд ступня ожирння. Уст хворим проводили загальноклЫчн та iнструментальнi обстеження. Статис-тичну обробку отриманих даних проведено за допомогою пакета статистичних програм Statistica 8.0, Microsoft Office Exœl 2003.
Результати та висновки. У хворих ш постнфарктним кардосклерозом, артерiальною гiпертензieю та супуттм ожирнням визначалась дiастолiчна дисфункщя лiвого шлуночка за типом порушення релакса-цп. Прояви дiастолiчноï дисфункци лiвого шлуночка у хворих 1з постнфарктним кардшсклерозом, арте-рiальною гiпертензieю та ожирнням не залежали вгдмаси тыа.
Ключовiслова: по^нфарктний кардосклероз, артерiальна гiпертензiя, ожирння, дiастолiчна функцгя.
Вступ
Артерiальна гiпертензiя (АГ) е одним зi сташв, що не тшьки супроводжують переб^ iшемiчноI хво-роби серця, зокрема шфаркту мюкарда (1М), а й передують и розвитку, створюючи для цього струк-турно-функцюнальний i гемодинамiчний субстрат.
О^м того, переб^ АГ тюно пов'язаний iз на-явнютю чинниюв ризику. Особливо високий ри-зик виникнення раншх ускладнень та смертност у хворих, яю перенесли 1М, спостерiгаеться при поеднанш АГ з ожирiнням. Саме тому важливим е виявлення субклтчних ознак ураження оргашв-мiшеней [2, 4].
Дiастолiчну функцiю у хворих, яю перенесли 1М, вивчали багато дослщниюв, бiльшiсть iз них виявля-ли й порушення [1, 11, 12]. Але на сьогодш залиша-ються вщкритими питання щодо стану дiастолiчноI функци мiокарда лiвого шлуночка як предиктора по-дальшого ремоделювання у хворих iз постшфаркт-ним кардюсклерозом, АГ та ожиршням.
Мета досЛдження — ощнити змiни дiастолiч-но1 функци мiокарда лiвого шлуночка у хворих iз постiнфарктним кардюсклерозом та артерiальною гiпертензiею залежно вщ ступеня ожирiння.
Матер1али та методи досодження
До дослщження ретроспективно включено 76 хворих на АГ, яю перенесли 1М рiзноI локалiзацll
за останш 1—5 роюв, i3 супутшм ожирiнням. Се-реднiй BiK обстежених становив 64,87 ± 1,98 року, i3 них чоловiкiв було 37 (49 %), жшок — 39 (51 %). У дослщження не залучали хворих i3 тяжкою супут-ньою патологieю органiв дихання, травлення, нирок та осiб з онколопчними захворюваннями й дiабетом. Хворi були розподшеш на групи залежно вщ ступеня ожирiння: перша група — ожиршня I ступеня, ш-декс Кетле 30-34,9 кг/м2 (n = 26), друга — ожиршня II ступеня, шдекс Кетле 35-39,9 кг/м2 (n = 25), трети — ожиршня III ступеня, шдекс Кетле > 40 кг/м2 (n = 25). Групи були порiвняннi за вжом та статтю.
Дiагноз АГ був установлений на пiдставi клшко-шструментального обстеження вiдповiдно до наказу МОЗ Украши № 384 вщ 24.05.2012 р., згщно з рекомендац1ями Укра'1нсько'1 асоцiацïï кардюлопв i клiнiчними рекомендацiями бвропейсь^ асоща-цiï гшертензИ та бвропейсь^ асощацИ кардiологiв (2013) [5]. Дiагноз перенесеного 1М встановлювали
Адреса для листування з автором:
Кравчун Павло Павлович
61022, м. Харшв, пр. Ленша, 4, Харывський нацюналь-ний медичний ушверситет, кафедра внутрiшньоï медици-ни № 2 i клiнiчноï !мунологи та алергологП E-mail: kravchun@list.ru
© Кравчун П.П., 2014 © «Медицина невщкладних сташв», 2014 © Заславський О.Ю., 2014
Оригинальные исследования / Original Researches ^w
за критершми ESC/ACCF/AHA/WHF (2012) [13]. Для характеристики ожиршня визначався шдекс маси тiла (1МТ) (шдекс Кетле), що розраховували за формулою: 1МТ = вага(кг)/рiст (м2).
Ус1м хворим проводили загальноклiнiчнi та ш-струментальнi обстеження. Ехокардiографiчнi до-слщження проводили за стандартною методикою Х. Фейгенбаум на ультразвуковому апарап RADMIR (Ultima PRO 30) (м. Харюв, Украша). Дiастолiчна функц1я лiвого шлуночка (ЛШ) дослiджувалася шляхом реестрацН допплерiвського трансмiтрального дiастолiчного потоку (DT). Визначали максимальш швидкостi раннього (Е) (см/с) i пiзнього (А) (см/с) наповнення ЛШ, 1х спiввiдношення (Е/А) (од.), час iзоволюметричного розслаблення ЛШ (iVRT) (мс). Структуру дiастолiчного наповнення ЛШ класифь кували вщповщно до традицшних критерНв (Алехин М.Н., Седов В.П., 1996). Псевдонормальний тип трансмирального дiастолiчного потоку iдентифiку-вали за допомогою проби Вальсальви.
Статистичну обробку отриманих даних проведено за допомогою пакета статистичних програм Statistica 8.0 (StatSoft Inc., США), Microsoft Office Ехсе1 2003. Кiлькiснi ознаки при нормальному роз-подiлi були подаш у виглядi «середне ± стандартна похибка середнього» (М ± m), для порiвняння середшх двох вибiрок використовували критерiй Стьюдента. Для всiх видiв аналiзу вщмшносп вва-жали статистично значимими при р < 0,05.
Результата та ïx обговорення
З метою вивчення особливостей дiaстолiчноï функцН в пащенпв iз постiнфaрктним кардюскле-розом, АГ та ожирiнням проaнaлiзовaно параметри трансмггрального кровотоку (табл. 1).
У хворих при поеднaннi ожиршня, АГ та постш-фарктного кaрдiосклерозу визначено змши таких показник1в, як швидюсть шив Е i А, сшввщношен-ня Е/А, IVRT та DT. Швидюсть п1ку Е була вищою у хворих першо! групи й становила 64,32 ± 3,10 мм/с пор!вняно з 57,92 ± 2,60 мм/с у груш пор!вняння (р < 0,05). Швидюсть п1ку А мала таку ж динaмiку: 74,11 ± 1,40 мм/с пор1вняно з 62,28 ± 1,70 мм/с у хворих 1з супутн1м ожир1нням та без нього вщповщ-но (р < 0,05). Сшввщношення п1к1в Е/А в пащенпв 1з постiнфaрктним кaрдiосклерозом та АГ виявилося меншим в1д 1 (р < 0,05), воно становило 0,87 ± 0,03 у хворих з ожиршням та 0,93 ± 0,05 у хворих 1з нормальною масою пла, що вказуе на уповшьнене роз-
слаблення ЛШ. Показник часу iзоволюметричного розслаблення Bipor^HO перевищував такий у Bcix хворих i3 пoстiнфаpктним каpдioсклеpoзoм та АГ, найбшьш високе його значення вщзначалося при пoeднаннi з oжиpiнням (109,4 ± 2,2), тoдi як у хворих друго'1 групи вiн дopiвнював 103,9 ± 1,9 мс (р < 0,05). Визначалися вiдмiннoстi в показнику часу уповшь-нення швидкосп раннього дiастoлiчнoгo потоку, що становив при ожиршш 235,7 ± 8,5 мс, а без нього — 221,4 ± 8,7 мс (р < 0,05). У бшьшосп пащенпв iз пoстiнфаpктним каpдioсклеpoзoм, АГ та ожиршням, дiастoлiчна дисфункцiя ЛШ проявлялася типом по-рушення релаксацИ. Про незначне або пoмipне зни-ження дiастoлiчнoï функцИ ЛШ у пащенпв з ожи-piнням свщчить також ряд дослщжень [8, 10].
Щкавим, на наш погляд, було визначити змши дiастoлiчнoï функцИ мюкарда ЛШ у хворих при по-еднаннi пoстiнфаpктнoгo каpдioсклеpoзу та АГ за-лежно вiд 1МТ у хворих iз супутнiм oжиpiнням.
Дослщження дiастoлiчнoï функцИ у хворих iз пoстiнфаpктним каpдioсклеpoзoм та АГ залежно вщ 1МТ показало вiдсутнiсть чижих закoнoмipнoстей щодо особливостей змiн дiастoлiчнoï функцИ ЛШ у мipу прогресування oжиpiння в усiх включених до дослщження (р > 0,05) (табл. 2).
Вщзначено лише тенденцiю до збшьшення максимально! швидкoстi раннього (62,89 ± 2,50 мм/с, 63,56 ± 2,70 мм/с та 64,28 ± 2,70 мм/с вщповщно у хворих з ожиршням I, II та III ступешв) i тзнього наповнення ЛШ (71,24 ± 1,60 мм/с, 72,97 ± 1,50 мм/с та 73,52 ± 1,30 мм/с вщповщно у хворих з ожиршням I, II та III ступешв), часу iзoвoлюметpичнoгo розслаблення ЛШ (106,2 ± 2,8 мс, 108,3 ± 3,0 мс та 110,6 ± 2,1 мс вщповщно у хворих з ожиршням I, II та III ступешв) у хворих iз постшфарктним кардюсклерозом та артерь альною гiпеpтензiею на тл збшьшення маси тша, але вipoгiдних вiдмiннoстей виявлено не було.
Отримаш нами результати засвiдчують вщсут-шсть впливу ступеня oжиpiння на прогресування дiастoлiчнo'ï дисфункцИ ЛШ, так само як i результати шших дослщниюв [3, 6, 7, 9].
Висновки
1. У хворих iз пoстiнфаpктним каpдioсклеpoзoм, аpтеpiальнoю гiпеpтензiею та супутшм oжиpiнням визначалась дiастoлiчна дисфунк^ лiвoгo шлуночка за типом порушення релаксацИ.
2. Прояви дiастoлiчнoï дисфункцИ лiвoгo шлуночка у хворих iз пoстiнфаpктним каpдioсклеpoзoм,
Таблиця 1. Зм1ни д1астол1чноУ функци мюкарда ЛШ у хворих iз пост1нфарктним кардюсклерозом,
АГ та ожирiнням (М ± m)
Групи Показники Постшфарктний кардюсклероз + АГ + ожиршня (n = 76) Постiнфарктний кардюсклероз + АГ (n = 80) р
Е, мм/с 64,32 ± 3,10 57,92 ± 2,60 < 0,05
А, мм/с 74,11 ± 1,40 62,28 ± 1,70 < 0,05
IVRT, мс 109,4 ± 2,2 103,9 ± 1,9 < 0,05
DT, мс 235,7 ± 8,5 221,4 ± 8,7 < 0,05
Е/А, од. 0,87 ± 0,03 0,93 ± 0,05 < 0,05
№ 6 (61) • 2014
www.mif-ua.com
159
Opигинaльныe иccлeдoвaния / Original Researches
Таблиця 2. Змни д1астол1чно1 функцп м'юкарда ЛШ у хворих ¡з послнфарктним кард'юсклерозом
та АГ залежно вд 1МТ (M ± m)
Пщгрупи Показники Ожиршня I ступеня (n = 26) Ожиршня II ступеня (n = 25) Ожиршня III ступеня (n = 25)
E, мм/с 62,89 i 2,50 63,56 i 2,70 64,28 i 2,70
А, мм/с 71,24 i 1,60 72,97 i 1,50 73,52 i 1,30
IVRT, мс 106,2 i 2,8 108,3 i 3,0 110,6 i 2,1
DT, мс 232,8 i 6,9 234,6 i 7,6 234,9 i 6,8
E/A, од. 0,88 i 0,04 0,87 i 0,02 0,87 i 0,03
Примтка: м'ж пдгрупами bcí р > 0,05.
артерiальною riпертензieю та ожиршням не залежа-ли вщ маси тша.
Список л1тератури
1. Беловол А.Н. Изменение диастолической функции левого желудочка у больных острым инфарктом миокарда, осложненным левожелудочковой недостаточностью/А.Н. Беловол, И.И. Князь-кова//Врачебная практика. — 2007. — № 3. — С. 10-16.
2. Взаемозв 'язок мiж рiвнем шсулшу та альдостерону у хворих на артерiальну гтертензж в поеднант з метаболiчним синдромом та постшфарктним кардюсклерозом. / М.А. Орин-чак, I.I. Вакалюк // Буковинський медичний вкник. — 2009. — № 13(3). — С. 55-57.
3. Гончарь А.В. Ремоделирование миокарда и диастолическая дисфункция у больных гипертонической болезнью с ожирением / А.В. Гончарь // Медицина третього тисячолття: Зб. тез мiжвуз. конф. молодих вчених та студентiв, Хартв, 15—16ачня 2013р. /Харк. нац. мед. ун-т. — Хартв, 2013. — С. 79-80.
4. Стан здоров 'я народу Украти у зв 'язку зхворобами систе-ми кровообщ та можливi шляхи його покращання: аналтико-статистичний поабник для лiкарiв / Наук. ред. Коваленко В.М. — К., 2008. — 9 с.
5. 2013 ESH/ESC Guidelines for the management of arterial hypertension / G. Mancia, R. Fagard, K. Narkiewicz et al. // Journal of Hypertension. — 2013. — Vol. 31. — P. 1281-1357.
Кравчун П.П.
Харковский национальный медицинский университет
ИЗМЕНЕНИЯ ДИАСТОЛИЧЕСКОЙ ФУНКЦИИ МИОКАРДА ЛЕВОГО ЖЕЛУДОЧКА У БОЛЬНЫХ С ПОСТИНФАРКТНЫМ КАРДИОСКЛЕРОЗОМ И АРТЕРИАЛЬНОЙ ГИПЕРТЕНЗИЕЙ В ЗАВИСИМОСТИ
ОТ СТЕПЕНИ ОЖИРЕНИЯ Резюме. Цель: оценить изменения диастолической функции миокарда левого желудочка у больных с постинфарктным кардиосклерозом и артериальной гипертензи-ей в зависимости от степени ожирения.
Материалы и методы. В исследование ретроспективно включено 76 больных артериальной гипертензией, перенесших инфаркт миокарда, с сопутствующим ожирением. Больные были разделены на группы в зависимости от степени ожирения. Всем больным проводили общие клинические и инструментальные обследования. Статистическую обработку полученных данных проводили с помощью пакета статистических программ Statistica 8.0, Microsoft Office Ехсе1 2003.
Результаты и выводы. У больных с постинфарктным кардиосклерозом, артериальной гипертензией и сопутствующим ожирением определялась диастолическая дисфункция левого желудочка по типу нарушения релаксации. Проявления диастолической дисфункции левого желудочка у больных с постинфарктным кардиосклерозом, артериальной гипертензией и ожирением не зависели от массы тела.
Ключевые слова: постинфарктный кардиосклероз, артериальная гипертензия, ожирение, диастолическая функция.
6. A systematic review of the literature concerning the relationship between obesity and mortality in the elderly/L.M. Donini, C. Savina, E. Gen-naro [et al.]//J. Nutr. Health Aging. - 2012. - Vol. 16(1). - P. 89-98.
7. De Simone G. Morbid Obesity and Left Ventricular Geometry// Hypertension. - 200)7. - Vol. 49. - P. 7.
8. Di Bello V. New echocardiography techniques in the evaluation of left ventricular function in obesity. / V. Di Bello, I. Fabiani, L. Conte, et al. // Obesity. - 2013. - № 21(5). - P. 881-892.
9. Impact of obesity on total and cardiovascular mortality - fat or fiction?/B. Cepeda-Valery, G.S. Pressman, V.M. Figueredo, A. Rome-ro-Corral//Nat. Rev. Cardiol. - 2011. - Vol. 8(4). - P. 233-237.
10. Kosmala W. Use of body weight and insulin resistance to select obese patients for echocardiographic assessment of subclinical left ventricular dysfunction / W. Kosmala, C. Wong, J. Kuliczkowska et al. // Am J Cardiol. - 2008. - 101(9). - P. 1334-1340.
11. Lensen M.I. Differences between patients wih a preserved and depressed left ventricular function: a report from the Euro Heart Failure Survey / M.I. Lensen, Scholte op Reimer W.J.M. // Eur. Heart J. - 2004. - Vol. 25. - P. 1214-1220.
12. Sean Haney. Diastolic heart failure: A review and primary care perspective / Sean Haney, Denise Sur, Zijian Xu // J. American Board ofFamily Medicine. - 2005. - Vol. 18(3). - P. 189-198.
13. Third universal definition of myocardial infarction [Text] / K. Thygesen, J.S. Alpert, A.S. Jaffe et al. // Circulation. - 2012. -Vol. 126. - P. 2020-2035.
OTpuMaHO 28.06.14 ■
Kravchun P.P.
Kharkiv National Medical University, Kharkiv, Ukraine
CHANGES OF LEFT VENTRICULAR DIASTOLIC FUNCTION
IN PATIENTS WITH POSTINFARCTION CARDIOSCLEROSIS AND HYPERTENSION DEPENDING ON THE DEGREE OF OBESITY
Summary. Objective: to assess changes of left ventricular diastolic function in patients with postinfarction cardiosclerosis and hypertension depending on the degree of obesity.
Materials and Methods. The study retrospectively included 76 patients with hypertension, who had myocardial infarction, with concomitant obesity. Patients were divided into groups depending on the degree of obesity. All patients underwent general clinical and instrumental examination. Statistical analysis of the data was performed using the statistical software package Statistica 8.0, Microsoft Office Excel 2003.
Results and Conclusions. In patients with postinfarction cardiosclerosis, hypertension and concomitant obesity we have detected left ventricular diastolic dysfunction by type of impaired relaxation. Manifestations of left ventricular diastolic dysfunction in patients with postinfarction cardiosclerosis, hypertension and obesity were independent of body weight.
Key words: postinfarction cardiosclerosis, hypertension, obesity, diastolic function.
