CC BY
67s
2013
H
Змiни показнпмв центрально!' гемодинамжи квалiфiкованих спортсмешв при тестуванш з використанням керованого дихання та Тх ощнка
Романчук О.П., Шсарук В.В.
Швденноукратський нацiональний педагогiчний yuieepcumem iM. К.Д. Ушинського (м. Одеса)
Анотацп:
З використанням строартерюкар-дюритмографп обстеженi 174 ква-лiфiкованих спортсмежв (121 чоло-вiчоí та 53 жЫочо'Т статi). Протокол обстеження складався з трьох по-слiдовних двохвилинних реестра-цiй - при спонтанному диханж, при керованому диханнi 6 та 15 вдихiв на хвилинУ. Встановлено, що по-казники гемодинамжи суттево змь нюються при виконанж дихальних тестiв, насамперед серцевий ви-кид, серцевий iндекс, загальний та питомий ожр судин. Для розробки критерпв оцiнки змiн гемодинамжи проведений перцентильний аналiз вiдхилень всiх показниюв при ви-конаннi тестiв. Апроба^я критерГТв оцiнки при рiзних типах гемодина-мiки у спортсменок дозволила вста-новити, що для еушетичного типу характерним е зменшення ЧСС та пульсового артерiального тиску при тест з керованим диханням 6 раз на хвилину, для ппокшетичного -виражене збтьшення систолiчного та пульсового артерiального тиску при виконанж тестiв з керованим диханням 6 та 15 раз на хвилину, для ппершетичного - зменшення кiнцево-дiастолiчного об'ему, ударного об'ему, кшцево-систшлчного об'ему при виконанж обох тест1в та збтьшення загального периферй ного опору судин при тест 15 вдихiв на хвилину.
Ключовi слова: спортсмени, гемодинамика, керо-ване дихання.
Романчук А.П., Писарук В.В. Изменение показателей центральной гемодинамики квалифицированных спортсменов при тестировании с использованием управляемого дыхания и их оценка. С использованием спироартериокардиоритмогра-фии обследованы 174 квалифицированных спортсмена (121 мужского и 53 женского пола). Протокол обследования состоял из трех последовательных двухминутных ре-гистраций - при спонтанном, управляемом дыхании 6 и 15 дыханий в минуту. Установлено, что показатели гемодинамики существенно изменяются при выполнении дыхательных тестов, в первую очередь, сердечный выброс, сердечный индекс, общее и периферическое сопротивление сосудов. Для разработки критериев оценки изменений гемодинамики проведен перцентильный анализ отклонений всех показателей при выполнении тестов. Апробация критериев оценки при различных типах гемодинамики у спортсменок позволила установить, что для эукинетического типа характерным является снижение ЧСС и пульсового артериального давления при тесте с управляемым дыханием 6 раз в минуту, для гипокинетического - выраженное повышение систолического и пульсового артериального давления при тестах с дыханием 6 и 15 раз в минуту, для гиперкинетического - снижение конечно-диастолического объема, конечно-систолического объема, ударного объема при выполнении обеих тестов и увеличение общего периферического сопротивления сосудов при тесте 15 дыханий в минуту.
спортсмены, гемодинамика, управляемое дыхание.
Romanchuk A.P., Pisaruk V.V. Change of central hemodynamics of qualified athletes for testing the use of controlled breathing and evaluation.
Using spiroarteriocardiorhythmography surveyed 174 qualified athletes (121 male and 53 female). The examination consisted of three consecutive two-minute registrations - spontaneous, controlled breathing 6 and 15 breaths per minute. Found that the hemodynamic change substantially when the respiratory tests in the first place, cardiac output, cardiac index, total peripheral vascular resistance and specific peripheral vascular resistance. To develop criteria for evaluation of hemodynamic changes carried percentile variance analysis of all indicators in the performance tests. Testing of the evaluation criteria for different types of hemodynamics in athletes allowed to establish that eukinetic type characteristic is the reduction in heart rate and pulse blood pressure under test with controlled breathing 6 times per minute for hypokinetic - pronounced increase in systolic blood pressure and pulse blood pressure during the breath tests 6 and 15 times per minute for hyperkinetic - reducing end-diastolic volume, end-systolic volume, stroke volume, in vivo performance of both tests and an increase in systemic vascular resistance during test 15 breaths per minute.
athletes, hemodynamics, controlled breathing.
Вступ.
Сучасна практика лшарських спостережень за особами, що займаються фiзичним вихованням та спортом, вимагае впровадження експресних мало-швазивних методiв дослвдження функцюнального стану оргашзму, яш в умовах поточних та оператив-них обстежень надавали можливють отримати як-найбшьше шформацп про стан систем оргашзму, яш забезпечують адаптацш оргашзму до фiзичних навантажень та сввдчать про рiвень тренованосп [7, 8, 11, 12]. На рiвнi iз функшею мюкарду, судин, ди-хально!, сенсомоторно!, вегетативно! нервово! систем та шших важливе значения надаеться iнтегральним показникам дiяльностi серцево-судинно!' системи, якi характеризують центральну гемодинамiку [1, 2, 3]. Як правило, у спортивнш практиш користуються розрахунковими параметрами, адже використання iнструментальних методiв (УЗД, реографiя) на етапi поточних обстежень суттево ускладнене. Саме тому розробка нових пiдходiв до оцiнки центрально! гемо-динамiки мае беззаперечне значення для подальшого
© Романчук О.П., Пiсарук В.В., 2013 doi: 10.6084/m9.figshare.817930
удосконалення лiкарського контролю, що зумовлено необхiднiстю прийняття оперативних рiшень, спрямо-ваних на покращення спортивного вiдбору, плануван-ня тренувальних навантажень, визначення ступеня !х переношуваносл та прогнозування можливих зривiв адаптацп [4, 5, 9, 10, 13-15].
Роль спонтанного та керованого мае важливе значення у забезпеченш центрально! гемодинашки, яка реалiзуеться через низку нейрорефлекторних меха-нiзмiв, пов'язаних iз включенням барорефлекторних, метаболiчних, мехашчних та екстракардiальних фак-торiв активiзацi!' кровообiгу [6].
Саме тому дослщження регуляторних механiзмiв впливу спонтанного та керованого дихання на серце-во-судинну дiяльнiсть може вiдiгравати ключову роль у визначенш адаптацiйних можливостей оргашзму спортсмена.
У попередшх публiкацiях були розглянут питання впливу керованого дихання на стан вегетативного за-безпечення стану серцево-судинно! та дихально! систем, якi дозволили встановити суттевий регуляторний вплив дихально! системи [8, 16].
ПСИХОЛОГ1Я
вихованняI спорту
Робота виконувалась зпдно теми: «Диференша^ використання засобiв i методiв фiзичного виховання з урахуванням полiфункцiональних критерпв фiзично-го розвитку, функцiонального стану серцево-судинно!, дихально! та сенсомоторно! систем» № 0109U000210.
Мета, завдання роботи, MaTepia™ i методи.
Метою до^дження було встановлення особли-востей змiн центрально! гемодинамiки спортсмешв при виконаннi тестiв з керованим диханням та роз-робка критерив !х оцiнки.
Для досягнення поставлено! мети з використанням сучасного полiфункцiонального методу дослщження сшроартерюкардюритмографп (САКР) обстеженi 174 квалiфiкованих спортсменiв, як1 займаються рiзними видами спорту. З них 53 жшочо! статi у вiцi 21,7±2,4 роки, серед яких 1 - МСМК (майстер спорту мiжна-родного класу), 14 - МС (майстер спорту), 19 - КМС (кандидат у майстри спорту), 19 - I та II розрядiв, стаж занять спортом складав 9,0±2,7 роки; та 121 чоловiчо! статi у вщ 24,3±5,4 роки, серед яких 2 - МСМК, 23 - МС, 43 - КМС, 53 - I та II розрядiв, стаж занять спортом складав 8,4±4,1 роки.
Протокол обстеження спортсмешв передбачав проведення трьох послщовних двохвилинних вимь рiв з використанням САКР при звичайному диханнi, при керованому диханш 6 раз/хв. (КД6) та 15 раз/хв. (КД15), як1 проводились у нав'язаному ритмi з трива-лютю вдиху i видиху 5 с та 2 с, ввдповщно. Додатково тсля проведення тестiв визначались основш показ-ники фiзичного розвитку (довжина тiла, маса тiла, обсяги грудно! клiтини, вмiст жиру та шш1) та визна-чався рiвень фiзично! працездатностi за результатами Гарвардського степ-тесту. Ва додатковi дослiдження проводились за загальноприйнятими методиками.
Нагадаемо, що САКР е методом, який у одночасно-му режимi реестраци дослвджуе стан мiокарду (елек-трокардiографiя у I ввдведенш), артерiальний тиск (за методом Пеназа) та паттерн дихання (ультразвукова спiрографiя).
У таблицi 1 представлена характеристика фiзич-ного розвитку обстежено! когорти чоловiкiв та ж1нок, яш займаються спортом.
Результати дослiджeння.
Дослвдження центрально! гемодинамжи проводилось iз використанням САКР та передбачало розрахунок показник1в кiнцево-систолiчного обсягу (КДО), шнце-во-дiастолiчного обсягу (КДО), ударного обсягу (УО), серцевого викиду (ХОК) за параметрами кардюштерва-лометрi! з урахуванням змш тиску у пальцевш манжет! з подальшою екстраполяцiею на тиск у аорп. Огриманi данi дозволяли з урахуванням ваго-зростових показник1в розрахувати параметри серцевого iндексу (Q), ударного шдексу (YI), загального (ЗПОС) та питомого (ППОС) периферiйного опору судин, на пiдставi яких визначався тип гемодинамжи конкретного спортсмена.
Типи гемодинамши обстежено! когорти спортсме-нiв з урахуванням стал представленi у табл. 2
Як видно з представлених у табл. 2 даних гемоди-намiчне забезпечення органiзму у обстежених чоло-
вiкiв та ж1нок, що займаються спортом, певним чином в^^зняеться. Y перших у переважно! бшьшосп (82,6%) ввдзначаеться гiпокiнетичний тип кровооб^, а у других - на рiвнi з гiпокiнетичним (48%) сутте-ве значення мають еушнетичний (22%) та гшершне-тичний (20%) варiанти гемодинамiки. Заслуговуе на увагу, що гiповолемiчнi варiанти у чоловшв та ж1нок майже аналогiчнi (6,2 та 8,0%, вщповщно), а гшер-кiнетичнi атонiчнi зустрiчаються достатньо рщко та переважають у ж1нок, що бшьшою мiрою сввдчить про наявшсть механiзмiв порушення тонусу судин у останшх.
Методика САКР, яка не мае аналопв у свiтi, до-зволяе рееструвати параметри кардiоiнтервалометрi! та артерiального тиску на кожному серцевому скоро-ченнi, а поеднана реестращя спiрографiчно! криво! за допомогою ультразвукового датчика дозволяе визна-чати змши параметрiв ЧСС та артерiального тиску (систолiчного - АТС, дiастолiчного - АТД, пульсового - АТП та середнього - САТ) на рiзних фазах дихаль-ного циклу.
Насамперед, аналiзуючи параметри центрально! гемодинамши при виконанш тестiв з керованим диханням, необхвдно було зупинитись на значущих параметрах дiяльностi серцево-судинно! та дихально! систем, яш визначають мехашзми реактивностi останнiх.
Слiд зазначити, що у спортсмешв-чоловшв та ж1-нок тести з керованим диханням призводять до сутте-во! реакцi! основних параметрiв кардiореспiраторно! системи. В першу чергу, реакцiя на кероване дихання проявляеться змiною ЧСС, яка помiрно збiльшуеть-ся при виконанш тесту КД. (з 69,1±0,8 до 73,2±0,75 у чоловiкiв та з 72,1±8,7 до 74,3±8,6 у жшок) та ви-ражено тдвищуеться при виконаннi тесту КД15 (з 69,1±0,8 до 80,9±10,05 у чоловЫв та з 72,1±8,7 до 80,0±10,6 у ж1нок). Достатньо iнформативною е ди-намiка змiн показник1в стандартизовано! тривалосп електрично! систоли шлуночк1в (QTC, с), яка при КД6 помiрно невiрогiдно збiльшуеться у чоловiкiв та ж1-нок (з 0,407±0,015 до 0,0412±0,014 та з 0,426±0,014 до 0,428±0,013, вiдповiдно), а при КД15 - цi змiни е вiрогiдними та становлять 0,421±0,01б (р<0,05) та 0,436±0,015 (р<0,05), вiдповiдно. Останне дозволяе припустити, що кероване дихання напружуе насосну функцiю серця, особливо при КД15.
Зупиняючись на параметрах функцiонування дихально! системи, слiд зазначити, що у вихвдному ста-ш при спонтанному диханнi ЧД (частота дихання) у чоловшв та жшок становила 14,4±3,0 та 15,7±3,3 1/ хв., вiдповiдно. Стосовно дихального об'ему (ДО), то у вихвдному сташ вiдзначались вiдмiнностi, як1 на нашу думку були пов'язаш iз статевими особливостя-ми, та передбачали бшьш значне зростання останньо-го у чоловшв (з 0,705 ± 0,228 до 2,190±0,628 л) та жшок (з 0,552±0,171 до 1,773±0,538 л) при виконанш тесту КД, та менш значне зростання у чоловшв (до 1,273±0,496 л) та у жшок (до 0,832±0,272 л) при виконанш тесту К15. В цшому, виконання тесту з КД при-зводить до триразового збшьшення ДО як у чоловiкiв
а2013 ш
Taблиця 1.
Характеристика фгзичного розвитку до^джено'1' групи спортсменiв
Погазник Чоловши n=121 Жшки n=53
Maсa Ma, кг 75.2 ± 9.7 58.7 ± 6.6
Довжита Ma, см 176.2 ± 7.1 166.0 ± 4.7
Довжинa тiлa сидячи, см 95.1 ± 4.6 87.7 ± 4.3
Площa поверxнi тiлa, м2 1.91 ± 0.16 1.64 ± 0.11
Дiaметр плечей, см 40.6 ± 1.8 36.1 ± 1.4
Дiaметр тaзy фронтaльний, см 28.7 ± 2.1 27.5 ± 1.6
Дiaметр тaзy сaгiтaльний, см 21.1 ± 1.6 19.7 ± 1.6
Oбxвaт шш, см 36.7 ± 2.2 30.8 ± 1.5
Oбxвaт черевa, см 81.1 ± 7.2 73.6 ± 5.5
Oбxвaт грудно1' клггини (спок1й), см 96.1 ± 6.7 85.9 ± 3.9
Екскyрсiя грудно1' клггани, см 8.3 ± 2.2 7.1 ± 1.7
Oбxвaт плечa (розсл.), см 28.8 ± 2.3 24.9 ± 2.0
Oбxвaт плечa (нaпр.), см 32.8 ± 2.6 27.2 ± 2.3
Oбxвaт передплiччя, см 26.6 ± 1.9 22.2 ± 1.2
Oбxвaт стегнa, см 53.8 ± 3.9 53.3 ± 3.9
Oбxвaт гомiлки, см 36.1 ± 2.2 34.4 ± 2.0
Динaмометрiя прaвоï кистi, кг 48.2 ± 7.6 28.1 ± 4.6
Динaмометрiя лiвоï кисп, кг 44.9 ± 8.0 25.0 ± 4.3
Cтaновa динaмометрiя, кг 142.2 ± 21.5 74.7 ± 15.6
Життeвa eмнiсть легенiв, л 4.94 ± 0.70 4.19 ± 1.24
Вмiст жиру, % 16.0 ± 4.8 26.3 ± 3.9
!ндекс мaси тiлa, кг/м2 23.8 ± 2.2 21.6 ± 2.0
Тест Штaиге, с 74.9 ± 17.4 57.4 ± 15.2
Тест Генч^ с 38.9 ± 11.9 34.0 ± 10.9
Iндекс Гaрвaрдського степ-тесту 96.8 ± 13.0 92.9 ± 18.3
Taблиця 2
Типи гемодинамiчного забезпечення орган1зму спорmсменiв чоловiчоï та жiночоï статi (у %)
Тип гемодинaмiки ж1нки чоловiки
Ппошнетичний гiповолемiчний 8.0 6.2
Ппошнетичний 48.0 82.3
Еушнетичний 22.0 6.2
Гшершнетичний 20.0 4.4
Гшершнетичний aтонiчний 2.0 0.9
Taблиця 3.
Змiни показниюв центрально'1' гемодинамки при виконанш mесmiв КД6 та КД15 у порiвняннi 3i спонтанним диханням у спорmсменiв чоловiчоï сmаmi (n=121)
Покязник Cпонтaине KÄ6
ВДО, см3 101.8 ± 16.5 102.0 ± 17.7 99.9 ± 16.6
KCO, см3 33.1 ± 8.5 34.1 ± 9.1 34.3 ± 8.8
УО, см3 68.6 ± 9.0 67.9 ± 9.0 65.6 ± 8.7
XOK, л/xв. 4.7 ± 0.6 5.0 ± 0.6** 5.2 ± 0.6**
CI, л^в/м2 2.51 ± 0.38 2.66 ± 0.41 2.81 ± 0.45*
ЗПOC, дин/с/см5 1631.5 ± 220.6 1539.3 ± 210.8 1468.5 ± 194.7*
1II ЮС мм рт.ст/л/xв/м2 39.0 ± 6.9 36.6 ± 6.5 34.9 ± 6.2*
YI, см3/м2 36.6 ± 5.7 36.4 ± 5.8 35.5 ± 6.0
* - p<0,05
** - p<0,01
ПСИХОЛОГ1Я
виxoвaння i cnopTy
так i y жшок, а виконання тестy КД15 - збiльшye ДО незалежно вщ статi в близько 1,8 разiв.
У табл. 3 та 4 представлен пересiчнi данi вимiрю-вання показник1в центрально1' гемодинамiки при ви-конаннi тестiв КД та КД15 спортсменами чоловiчоï (табл.3) та жшочо1" (табл.4) статi.
З табл. 3 видно, що найбiльш сyттeвi вiрогiднi змь ни при виконаннi теспв з керованим диxанням спортс-менами-чоловжами вiдзначаються в показникаx ХОК (л/xb.), CI (л/xв/м2), ЗПОC (дин/с/см5) та ППОC (мм рт.ст/л/xв/м2), як1 сввдчать про збiльшення серцевого викиду, систолiчного iндексy та зменшення судинно-го опору, як при КД6, так i при КД. При останньому бiльш суттево.
Майже аналогiчнi, однак менш вiрогiднi, данi (табл. 4) вщзначаються у ж1нок.
Останне дозволяе стверджувати, що при виконаи-m тестiв з керованим диxанням активiзyються екс-тракардiальнi фактори кровообiгy, як призводять до збiльшення серцевого викиду та зменшення перифе-рiйного опору судин. Такий меxанiзм пристосування гемодинамiки можливий тiльки за умови адекватного включення присмоктувально1' фyнкцiï грудно1' клггани та дiафрагмальноï помпи, як1 доповнюють барореф-лекторний меxанiзм регyляцiï серцевого викиду та шдтримки артерiального тиску.
У табл. 5 представленi узагальнеш результати ви-значения приросту абсолютниx значень показник1в центрально1' гемодинамiки у чоловшв i ж1нок при ви-конаинi тестiв з керованим дтаниям.
Aналiз пересiчниx даниx приросту показнишв центрально1' гемодинамiки засввдчуе, що окрт визна-чениx раиiше, вiрогiднi ввдмшносп вiдзначаються у динамiцi змiн КДО (см3) у чоловшв при виконанш тесту КД , який зменшуеться в межаx 3 см3, УО (см3) у чоловшв та жшок при виконанш тесту КД15 в межаx 3,3 см3 та 2,2 см3, вщповвдно.
Певним чином доповнюють отримаш дан результати аналiзy змш абсолютниx значень ATC та АТД, як1 вiрогiдно, xоча й не значно (в межаx 2-4 мм рт.ст), зменшуються при виконаннi теспв з КД, як у чоловь к1в, так i у жшок. Аналопчно змiнюeться й CAT. Най-менш сyттeвi змiни вiдбyваються у показникаx АТП.
На наступному еташ дослiджения були проаналь зоваиi показники приросту параметрiв центрально1' гемодинамiки, яш розраxовyвались з yраxyваиням ш-д^^альн^ змiн складовиx параметрiв центрально1' гемодинамiки вiдносно ïx виxiдного стаиу, зареестро-ваиого при спонтаиному диxаинi. Такий пiдxiд з ви-користаииям непараметричного методу оцiнки (пер-центильного) дозволив ранжирувати реактивнiсть серцево-судинно1' системи з yраxyваниям вiдxиления всix показник1в в межаx найбiльш частиx (ввд 25 до 75% зус^чносп) та найбшьш рiдкиx (ввд 0 до 5% та ввд 95-100% зyстрiчностi) варiантiв ввдносного приросту дослiджyваииx показнишв.
У табл. 6 та 7 представлеш критерп ранжировано1' оцiнки реактивносп окремиx показник1в центрально1' гемодинамiки у чоловшв та жшок, що займаються
спортом, при виконанш теспв з кероваиим джаиням.
Aналiзyючи представленi критерп оцшки слiд за-значити, що вони суттево вiдрiзияються для бшьшосл показник1в при виконаннi тестiв з КД та КД15 та ма-ють xарактернi особливостi у чоловшв та жшок.
Як видно з табл. 6 оптимальним варiаитом реакци на КД6 у чоловiкiв е тенденц1я до збiльшення 4CC в межаx 10 %, збiльшення КТО - до 9,8%, збiльшення ХОК та CI - в межаx 11%, зменшення ЗПОC та ППОC
- в межаx 14%, зменшения ATC та АТД - в межаx 8,5% та CAT - в межаx 8%. Оптимальною реакшею на КД15 у чоловiкiв е збшьшення 4CC в межаx ввд 9 до 27%, зменшення УО - до 9%, зменшення КДО -до 7,5%, збiльшення ХОК - ввд 3,8 до 17,6%, CI - ввд 3,8% до 18,6%, суттеве зменшення ЗПОC та ППОC
- вiд 4 до 21%, зменшения YI - до 8,8%, зменшення ATC та АТД в межаx до 9,8-11,3%.
У жшок оптимальна реакшя на виконаиия тесту КД6 супроводжуеться: менш значним приростом, н1ж у чоловiкiв, 4CC - до 7%, збiльшенням ХОК та CI - в межаx 7,5%, зменшенням ЗПОC та IIIЮО - до 10%, зменшенням ATC та АТД - в межаx 7,4-8,7%. Тобто, в цiломy реакшя центрально1' гемодинамiки при вико-наиш тесту КД6 у ж1нок е менш значною, шж у чоловшв.
При виконанш тесту КД15 оптимальна реакц1я системи гемодинамiки xарактеризyeться збiльшенням 4CC - в межаx 6-17%, зменшенням КДО та УО - в межаx 6,7%, збшьшениям ХОК - в межаx 15%, зменшенням ЗПОC та ППОC - в межаx 17%, У - в межаx 6,7%, АТС та АТД - в межаx 9,6%.
Тобто, реактившсть центрально1' гемодинамiки на тест КД15 у жшок майже не вiдрiзияeться ввд тако1' у чоловiкiв.
Окремо слад зупинитися на виражениx гiпо- та ri-перреактивностi, як1 можуть св^дчити про недостатне, або надмiрне включения компенсаторно-пристосу-вальниx меxанiзмiв при виконанш фiзичниx наванта-жень.
З циx позицш доцiльним було проаналiзyвати вiд-мшносп показник1в реактивностi центрально1' гемо-динамiки при виконаинi тестiв з керованим джаиням у спортсменiв з рiзним типом гемодинамiчного забез-печення у в^адному станi.
Зважаючи на те, що у переважио1' бiльшостi спортс-менiв чоловiчоï статi (82,3%) ввдзначався гiпокiнетич-ний тип кровообiгy, а iншi варiаити зyстрiчались до-статньо рвдко, нами були проаиалiзоваиi ввдмшносл виражено1' гiпо- та гiперреактивностi у спортсменок з гшошнетичним, еук1нетичним та гшершнетичним типами (табл.8).
Aналiзyючи результати, представленi у табл. 8 слщ зазначити, що типи кровооб^ достатньо чiтко дифе-ренцiюються за показниками приросту значень пара-метрiв центрально1' гемодинамiки при виконанш теспв з керованим диxаниям. Насамперед слщ зазначити, що вiрогiдними вважаються значения, як1 у дiапазонi крайнix вiдxилень перевищують 10%, тому основну увагу зупинимо саме на нт.
2013
ш
Таблиця 4.
Змти показнитв центральной гемодинамгки при виконаннI тест1в КД6 та КД15 у пор1внянн1 з1 спонтанним
диханняму спортсметв жгночог стат1 (п=53)
Показник Спонтанне КД* КД15
КДО. см3 93.9 ± 14.2 92.7 ± 13.6 91.7 ± 14.3
КСО. см3 28.1 ± 7.4 27.9 ± 6.8 28.1 ± 7.2
УО. см3 65.8 ± 7.6 64.8 ± 7.6 63.7 ± 7.8
ХОК. л/хв. 4.7 ± 0.7 4.8 ± 0.6 5.0 ± 0.7
С1. л/хв/м2 2.90 ± 0.49 2.94 ± 0.40 3.07 ± 0.46*
ЗПОС. дин/с/см5 1476.9 ± 250.1 1443.4 ± 214.7 1387.4 ± 195.7*
1II ЮС. мм рт.ст/л/хв/м2 30.4 ± 5.8 29.7 ± 5.1 28.6 ± 4.8*
У1, см3/м2 40.3 ± 5.1 39.7 ± 5.1 39.0 ± 5.4
* - р<0.05 ** - р<0.01
Таблиця 5.
Динамгка прирост1в показнитв центрально! гемодинамгки при виконаннI тест1в КД6 та КД15 у пор1внянн1 з1 спонтанним диханням у спортсметв чоловгчог (п=110) та жгночог (п=51) стат1 (М±т)
Показник чоловiки ж1нки
вих1дний Д при КД Д при КД15 вихщний Д при КД Д при КД15
ЧСС. 1/хв 68.5±0.9 4.4±0.5 11.9±0.8 72.0±1.6 2.3±0.5 8.1±0.8
КДО. см3 102.7±2.2 -0.4±0.9 -2.6±0.9 94.0±2.6 -1.2±1.6 -2.3±2.2
КСО. см3 33.4±1.2 0.8±0.5 0.8±0.5 28.2±1.4 -0.2±0.8 -0.1±1.2
УО. см3 69.2±1.1 -1.1±0.4 -3.3±0.5 65.8±1.4 -1.0±0.8 -2.2±1.0
ХОК. л 4.7±0.1 0.3±0.0 0.5±0.0 4.7±0.1 0.1±0.1 0.3±0.1
С1, л/хв/м2 2.51±0.06 0.16±0.03 0.29±0.03 2.89±0.08 0.05±0.04 0.17±0.06
ЗПОС. дин/с/см5 1630.4±27.3 -143.0±16.7 -208.5±19.9 1481.3±42.7 -79.3±28.4 -129.8±31.6
III ЮС. мм рт.ст/л/хв/м2 39.0±0.8 -3.5±0.4 -5.2±0.5 30.6±1.0 -1.7±0.6 -2.7±0.7
У1. см3/м2 37.0±0.9 -0.4±0.3 -1.3±0.4 40.2±0.9 -0.6±0.5 -1.3±0.6
АТС. мм рт.ст. 123.2±1.2 -3.8±1.0 -3.6±1.4 111.0±1.3 -2.9±1.4 -1.9±1.9
АТД. мм рт.ст. 78.6±0.9 -2.9±0.6 -2.9±0.8 71.3±1.1 -2.4±0.9 -2.7±1.1
АТП. мм рт.ст. 44.7±0.9 -0.9±0.8 -0.7±1.2 39.7±1.1 -0.6±1.4 0.8±1.9
САТ. мм рт.ст. 93.5±0.9 -3.2±0.7 -3.1±0.8 84.5±1.1 -2.6±0.9 -2.4±1.1
Таблиця 6.
Оцтка приросту показнитв центральног гемодинамгки до вих1дного р1вня (у %) при виконаннI тест1в з керованим диханням спортсменами-чоловтами
КД КД.
44 4 N т тт 44 4 N т тт
Д ЧСС <-1.6 -1.6-1.2 1.3-11.4 11.5-21.1 >21.1 <1.3 1.3-8.8 8.9-26.9 27.0-42.4 >42.4
Д КДО <-13.2 -13.2--4.3 -4.2-4.2 4.3-14.7 >14.7 <-13.2 -13.2--7.5 -7.4-2.0 2.1-11.1 >11.1
Д КСО <-16.2 -16.2--3.8 -3.7-9.8 9.9-24.6 >24.6 <-15.3 -15.3-5.5 -5.5-8.3 8.4-24.3 >24.3
Д УО <-11.7 -11.7--4.9 -4.7-2.3 2.4-10.5 >10.5 <-13.9 -13.9--8.9 -8.8-0.2 -0.3-7.3 >7.3
Д ХОК <-6.2 -6.2-1.9 2.0-11.5 11.6-21.1 >21.1 <-2.2 -2.2-3.7 3.8-17.6 17.7-27.4 >27.4
Д С1 <-6.2 -6.2-1.9 2.0-11.6 11.7-23.7 >23.7 <-2.2 -2.2-3.7 3.8-18.6 18.7-30.0 >30.0
Д ЗПОС <-23.4 -23.4-14.4 -14.3-1.4 -1.3-6.9 >6.9 <-30.3 -30.3-21.1 -21.1-4.1 -4.0-6.7 >6.7
Д ППОС <-24.6 -24.6-14.4 -14.3-1.4 -1.3-6.9 >6.9 <-32.4 -32.4-21.9 -21.9-4.3 -4.2-67 >6.7
Д У1 <-11.7 -11.7-4.8 -4.7-2.4 2.5-12.0 >12.0 <-13.9 -13.9--8.9 -8.8-0.1 0.2-8.0 >8.0
Д АТС <-16.8 -16.8-8.5 -8.4-2.7 2.8-9.4 >9.4 <-19.0 -19.0-11.4 -11.3-2.5 2.6-15.9 >15.9
ДАТД <-14.6 -14.6-8.6 -8.5-0.1 0.2-10.4 >10.4 <-20.1 -20.1--9.9 -9.8-1.2 1.3-13.1 >13.1
Д АТП <-33.3 -33.3-11.9 -11.8-8.2 8.3-27.9 >27.9 <-43.2 -43.2-16.6 -16.6-11.1 11.2-49.6 >49.6
Д САТ <-14.9 -14.9--8.0 -7.9-1.5 1.6-8.8 >8.8 <-17.9 -17.9--9.0 -8.9-2.5 2.6-10.2 >10.2
Приметка: 44 - виражена ппореактившсть; 4 - помрна ппореактившсть; N - оптимальна реактившсть; | - пмрна гшерреактившсть; |Т - виражена гшерреактившсть.
ПСИХОЛОГ1Я
вихованняI спорту
Таблиця 7
Оцтка приросту показнитв центральной гемодинамгки до вих1дного р1вня (у %) при виконаннI тест1в з керованим диханням спортсменами-жтками
КД КД„
44 4 N т тт 44 4 N т тт
Д ЧСС <-4.2 -4.2-0.3 -0.2-6.7 6.8-12.4 >12.4 <1.6 1.6-5.8 5.9-16.7 16.8-27.0 >27.0
А КДО <-18.7 -18.7-5.5 -5.4-2.2 2.3-22.0 >22.0 <-22.6 -22.6--6.7 -6.6-1.3 1.4-14.1 >14.1
Д КСО <-28.9 -28.9-6.8 -6.7-3.0 3.1-41.7 >41.7 <-30.0 -30--7.5 -7.4-7.2 7.3-23.7 >23.7
А УО <-14.6 -14.6-5.7 -5.6-3.0 3.1-16.7 >16.7 <-18.9 -18.9--6.8 -6.7-0.2 0.3-11.7 >11.7
А ХОК <-12.3 -12.3-2.3 -2.2-7.5 7.6-23.4 >23.4 <-12.5 -12.5-0.7 0.8-15.1 15.2-26.8 >26.8
А С1 <-12.3 -12.3-2.3 -2.2-7.5 7.6-23.4 >23.4 <-12.5 -12.5-0.7 0.8-15.1 15.2-26.8 >26.8
А ЗПОС <-23.7 -23.7-10.4 -10.3-3.4 3.5-18.2 >18.2 <-25.1 -25.1--17.2 -17.1—2.5 -2.4-15.8 >15.8
А ШЮС <-23.7 -23.7-10.4 -10.3-3.4 3.5-18.2 >18.2 <-25.1 -25.1-17.2 -17.1-2.5 -2.4-15.8 >15.8
А У1 <-14.6 -14.6-5.7 -5.6-3.0 3.1-16.7 >16.7 <-18.9 -18.9-6.8 -6.7-0.2 0.3-11.7 >11.7
А А С <-14.8 -14.8-7.5 -7.4-2.4 2.5-12.8 >12.8 <-18.6 -18.6-9.3 -9.2-4.8 4.9-19.2 >19.2
А А' Д <-13.7 -13.7-8.8 -8.7-0.3 0.4-11.2 >11.2 <-15.4 -15.4-9.7 -9.6-0.3 0.4-16.4 >16.4
А А т <-31.9 -31.9-11.4 -11.3-10.8 10.9-48.7 >48.7 <-42.8 -42.8-16.5 -16.5-16.0 16.1-69.2 >69.2
АСАТ <-13.4 -13.4-7.6 7.5-0.9 1.0-10.5 >10.5 <-17.8 -17.8--7.9 7.8-1.6 1.7-17.2 >17.2
Примлка: 44 - виражена гтореактивтсть; 4 - помрна гтореактивтсть; N - нормативна реактившстъ; | - помiрна гшерреактившсть; |Т - виражена гiперреактивнiсть.
Таблиця 8.
Пор1вняльна характеристика виражених зм1н показнитв центрально'1 гемодинамгки при виконаннI тест1в з керованим диханням у спортсменок з р1зним типом кровооб1гу (у %)
Показник Тест Тип гемодинамiки
Гiперкiнетичний п=10 Ппокшетичний п=25 Еукшетичний п=11
44 тт 44 тт 44 тт
А ЧСС КДС 0.0 10.0 4.0 4.0 18.2 0.0
КД15 0.0 10.0 8.0 4.0 9.1 0.0
А КДО КДС 20.0 0.0 0.0 8.0 9.1 0.0
КД15 20.0 10.0 4.0 4.0 0.0 0.0
А КСО КДС 20.0 0.0 0.0 8.0 9. 0.0
КД,. 20.0 10.0 0.0 4.0 9. 0.0
А УО КД6 20.0 0.0 0.0 8.0 9.1 0.0
КД1, 20.0 10.0 4.0 4.0 0.0 0.0
А МОК КД6 10.0 0.0 4.0 8.0 9.1 0.0
КД1, 0.0 10.0 4 .0 4.0 9. 0.0
А С1 КД6 0.0 0.0 4 .0 8.0 9. 0.0
КД1, 0.0 0.0 4 .0 .0 9.1 0.0
А ЗПОС КД6 0.0 0.0 4 .0 .0 0.0 9.1
КД1, 0.0 30.0 4 .0 0.0 0.0 0.0
А ППОС КДС 0.0 10.0 4 .0 4.0 0.0 9.1
КД15 10.0 30.0 4.0 0.0 0.0 0.0
А У1 КДС 20.0 0.0 0.0 8.0 9.1 0.0
КД15 20.0 10.0 4.0 4.0 0.0 0.0
А АТС КДС 0.0 0.0 4 .0 2.0 0.0 0.0
КД15 0.0 0.0 4 .0 2.0 0.0 0.0
ААТД КДС 0.0 0.0 8.0 4.0 0.0 9.1
КД1, 0.0 0.0 4.0 8.0 0.0 0.0
А АТП КД6 0.0 0.0 4.0 12.0 18.2 0.0
КД1, 10.0 0.0 8.0 12.0 0.0 0.0
АСАТ КД6 10.0 10.0 8.0 8.0 0.0 0.0
КД.- 0.0 10.0 8.0 8.0 0.0 0.0
Примажа: 4
- виражена гтореактивтсть; |Т - виражена гшерреактившсть
Для гшеркшетичного типу кровооб^ у жшок характерным е:
• виражене зменшення КДО, КСО, УО та У1 при ви-конаннi гесгiв з КД та КД15 (рееструеться у кожно! п'ято! спортсменки) та виражене збiльшення ЗПОС та III ЮС при виконанш тесту з КД15 (у 30% спортсменок).
• Для гiпокiнетичного типу кровообну у жiнок харак-терним е:
• виражене збшьшення АТС та АТП при виконаннi тестiв з КД та КД15 (рееструеться в 12% випадшв).
• Для еукшетичного типу кровообiгу у жшок харак-терним е:
• виражене зменшення ЧСС та АТП при виконання тесту з КД (у 18,2% спортсменок).
Висновки.
За результатами САКР-дослвдження встановлеш достатньо чiткi критерп оцiнки центрально! гемоди-намiки, якi сввдчать про особливосп !! змiн при виконанш теслв з керованим диханням та дозволяють диференцiювати функцiональний стан системи крово-обiгу квалiфiкованих спортсмешв при проведеннi екс-пресних дослвджень.
Отриманi результати вiдкривають новий напрямок оцiнки функцiонального стану органiзму спортсмешв на пвдстаы одночасно! реестрацi! показнишв ЧСС, АТ та дихання тд час проведення тестiв з керованим диханням, що може застосовуватись в практиш етапних та поточних обстежень спортсмешв.
Л1тература:
1. Вахитов И.Х. Изменения ударного объема крови юных спортсменов в восстановительном периоде после выполнения Гарвардского степ-теста. // Теория и практика физической культуры, 2004. - № 1. - с. 30-32.
2. Елисеев Е.В. Поведение центральной гемодинамики и сократительной функции миокарда в зависимости от направленности тренировочного процесса в айкидо. // Теория и практика физической культуры, 2003. - № 1. - С. 39-41.
3. Илюшин О.В., Абзалов Р.А. Изменение показателей ударного объема крови у студентов после выполнения Гарвардского степ-теста. // Теория и практика физической культуры, -2004. -№ 1. С. 48-49.
4. Инновационные подходы к созданию автоматизированного рабочего места (АРМ) спортивного врача. Эйгель М.Я., Кузнецов П.П., Панкова Н.Б., Фесенко А.Г., Карганов М.Ю. // Врач и информационные технологии. 2013. № 1. С. 27-31.
5. Неинвазивная оценка показателей системной гемодинамики по результатам исследования периферических сосудов / Пуговкин А.П., Верлов Н.А., Еркудов В.О., Ланда С.Б., Попов В.В., Прийма Н.Ф., Лебедева М.А., Панкова Н.Б., Эйгель М.Я.// Патологическая физиология и экспериментальная терапия. 2012. № 4. С. 75-79.
6. Романчук О.П. 1нформатившсть показниюв паттерну некерова-ного дихання висококвалiфiкованих спортсмешв у динамщ тре-нувального мшроциклу // Медична реабшгтащя, курортолопя, фiзiотерапiя - №2. - 2005. С. 30-32
7. Романчук А.П. Вегетативная регуляция кардиореспираторной системы в динамике годичного тренировочного цикла // Теория и практика физической культуры - №6. - 2005. С. 42-45.
8. Романчук О.П. До питання ощнки активной вегетативно! нервово! системи у спортсмешв // Медична реабшгтащя, курортолопя, фiзiотерапiя - №4. - 2005. С. 31-34.
9. Романчук О.П., Паненко А.В., Горбенко В.О. Спiроартерiокардiоритмоrрафiчнi ознаки нормотензивно! реакцй на фiзичне навантаження // Медична реабшгтащя, курортолопя, фiзiотерапiя. - №1 (61) - 2010. С. 40-44.
10. Романчук О.П., Шсарук В.В., Подгорная В.В.1нноващйш шдходи до лшарсько-педагопчних спостережень за особами, що займаються фiзичною культурою // Наука i освгта, №8. - 2012 С. 140-143.
11. Тестирование в спортивной медицине / B.JI. Карпман, З.Б. Бело-церковский, И.А. Гудков. М.: Физкультура и спорт, 1988. - 208 с.
12. Центральная гемодинамика, вариабельность, сердечного ритма и физическая работоспособность у спортсменов высокого класса, развивающих физические качества быстроты и силы // Миха-люк Е.Л., Сыволап В.В., Ткалич И.В., Чечель Н.М. - Педагогика, психология и медико-биологические проблемы физического воспитания и спорта. 2009. № 12. С. 123-125.
13. Guenette J.A., Sheel A.W. Physiological consequences of a high work of breathing during heavy exercise in humans. Journal of Science and Medicine in Sport. 2007, vol.10(6), pp. 341-350. doi:10.1016/j.jsams.2007.02.003.
14. Knez W.L., Sharman J.E., Jenkins D.G., Coombes J.S. Central he-modynamics in ultra-endurance athletes. Journal of Science and Medicine in Sport. 2008, vol.11(4), pp. 390-395. doi:10.1016/j. jsams.2006.11.005.
15. Mello M.T.D., Antunes H.K.M., Andersen M.L., et al. P483 Effects of sleep deprivation plus physical exercise in breathing during poly-somnographic of adventure racers athletes after a race. Sleep Medicine. 2006, vol.7, p. 127. doi:10.1016/j.sleep.2006.07.292.
16. Romanchuk A.P. Estimation of cardiovascular system reactance of sportsmen at use of tests with controlled respiration. Journal of Health Sciences, 3(4), 2013 Р. 335-344
a2013 u
References:
1. Vakhitov I.Kh. Teoriia i praktika fizicheskoj kul'tury [Theory and practice of physical culture], 2004, vol.1., pp. 30-32.
2. Eliseev E.V. Teoriia i praktika fizicheskoj kul'tury [Theory and practice of physical culture], 2003., vol.1, pp. 39-41.
3. Iliushin O.V., Abzalov R.A. Teoriia i praktika fizicheskoj kul'tury [Theory and practice of physical culture], 2004, vol.1, pp. 48-49.
4. Ejgel' M.Ia., Kuznecov P.P., Pankova N.B., Fesenko A.G., Karganov M.Iu. Vrach i informacionnye tekhnologii [Doctor and information technology], , 2013, vol.1, pp. 27-31.
5. Pugovkin A.P., Verlov N.A., Erkudov V.O., Landa S.B., Popov V.V., Prijma N.F., Lebedeva M.A., Pankova N.B., Ejgel' M.Ia. Patologicheskaia fiziologiia i eksperimental'naia terapiia [Pathological physiology and experimental therapy], 2012, vol.4, pp. 75-79.
6. Romanchuk O.P. Medichna reabilitaciia, kurortologiia, fizioterapiia [Medical rehabilitation, resort, physiotherapy], 2005, vol.2, pp. 3032.
7. Romanchuk A.P. Teoriia i praktika fizicheskoj kul'tury [Theory and practice of physical culture], 2005, vol.6, pp. 42-45.
8. Romanchuk O.P. Medichna reabilitaciia, kurortologiia, fizioterapiia [Medical rehabilitation, resort, physiotherapy], 2005, vol.4, pp. 31-34
9. Romanchuk O.P., Panenko A.V., Gorbenko V.O. Medichna reabilitaciia, kurortologiia, fizioterapiia [Medical rehabilitation, resort, physiotherapy], 2010, vol.1 (61), pp. 40-44.
10. Romanchuk O.P., Pisaruk V.V., Podgornaia V.V. Nauka i osvita [Science and education], 2012, vol.8, pp. 140-143
11. Karpman B.JI., Belocerkovskij Z.B., Gudkov I.A. Testirovanie v sportivnoj medicine [Testing in sports medicine], Moscow, Physical Culture and Sport, 1988, 208 p.
12. Mikhaliuk E.L., Syvolap V.V., Tkalich I.V., Chechel' N.M. Pedagogika, psihologia ta mediko-biologicni problemi fizicnogo vihovanna i sportu [Pedagogics, psychology, medical-biological problems of physical training and sports], 2009, vol.12, pp. 123-125.
13. Guenette J.A., Sheel A.W. Physiological consequences of a high work of breathing during heavy exercise in humans. Journal of Science and Medicine in Sport. 2007, vol.10(6), pp. 341-350. doi:10.1016/j.jsams.2007.02.003.
14. Knez W.L., Sharman J.E., Jenkins D.G., Coombes J.S. Central hemodynamics in ultra-endurance athletes. Journal of Science and Medicine in Sport. 2008, vol.11(4), pp. 390-395. doi:10.1016/j. jsams.2006.11.005.
15. Mello M.T.D., Antunes H.K.M., Andersen M.L., et al. P483 Effects of sleep deprivation plus physical exercise in breathing during polysomnographic of adventure racers athletes after a race. Sleep Medicine. 2006, vol.7, p. 127. doi:10.1016/j.sleep.2006.07.292.
16. Romanchuk A.P. Estimation of cardiovascular system reactance of sportsmen at use of tests with controlled respiration. Journal of Health Sciences, 3(4), 2013 P. 335-344.
ПСИХОЛОГ1Я
вихованняI спорту
Информация об авторах: Романчук Александр Петрович: д.мед.н., проф.; doclfc@ua.fm; Южно-украинский национальный педагогический университет имени К.Д. Ушинского; ул. Старопортофранковская, 26, г. Одесса, 65020, Украина
Писарук Виктор Витальевич: doclfc@ua.fm; Южно-украинский национальный педагогический университет имени К.Д. Ушинского; ул. Старопортофранковская, 26, г. Одесса, 65020, Украина
Information about the authors: Romanchuk A.P.: doclfc@ua.fm; The South Ukrainian National Pedagogical University named after K. D. Ushynsky; Staroportofrankivs'ka Str. 26, , Odesa, Ukraine, 65020
Pisaruk V.V.: doclfc@ua.fm; The South Ukrainian National Pedagogical University named after K. D. Ushynsky; Staroportofrankivs'ka Str. 26, , Odesa, Ukraine, 65020
Цитируйте эту статью как: Романчук О.П., Шсарук В.В. Змши показниюв центрально! гемодинамжи квал^кованих спортсмешв при тестуванш з використанням керованого ди-хання та !х оцшка // Педагопка, психолопя та медико-бюлопчш проблеми (^зичного виховання i спорту. - 2013. - № 11 - С. 7784. doi:10.6084/m9.figshare.817930
Электронная версия этой статьи является полной и может быть найдена на сайте: http://www. sportpedagogy. org.ua/html/arhive.html
Это статья Открытого Доступа распространяется под терминами Creative Commons Attribution License, которая разрешает неограниченное использование, распространение и копирование любыми средствами, обеспечивающими должное цитирование этой оригинальной статьи (http:// creativecommons.org/licenses/by/3.0/deed.ru).
Дата поступления в редакцию: 06.08.2013 г. Опубликовано: 05.11.2013 г.
Cite this article as: Romanchuk A.P., Pisaruk V.V. Change of central hemodynamics of qualified athletes for testing the use of controlled breathing and evaluation. Pedagogics, psychology, medical-biological problems of physical training and sports, 2013, vol.11, pp. 77-84. doi:10.6084/m9.figshare.817930
The electronic version of this article is the complete one and can be found online at: http://www.sportpedagogy.org.ua/html/arhive-e.html
This is an Open Access article distributed under the terms of the Creative Commons Attribution License, which permits unrestricted use, distribution, and reproduction in any medium, provided the original work is properly cited (http:// creativecommons.org/licenses/by/3.0/deed.en).
Received: 06.08.2013 Published: 05.11.2013
