CC BY
149
УДК 94 (477) «15/17»
1СТОР1Я I СУЧАСН1СТЬ ПОСЕЛЕНЬ XVI - XVIII ст. НА ТЕ РЕНАХ ДНШРОПЕТРОВСЬКА ОЧИМА СТУДЕНТ1В
ЛИСЕНКО Г. I.1, к. i. н, доц., ВОЛКОВА С. П.2, ст. викл, ТОЛСТУЩЕНКО А.3, студ.
1 Кафедра украшознавства, Державний вищий навчальний заклад «Придшпровська державна академш 6уд1вництва та архиектури», вул. Чернишевського, 24-а, 49600, Дтпропетровськ, Укра!на, тел. 38 (0562) 46-94-98, e-mail: G-193@yandex.ua, ORCID ID: 0000-0002-6216-5025
2 Кафедра укра!нознавства, Державний вищий навчальний заклад «Приднтровська державна aкaдемiя будiвництвa та архиектури», вул. Чернишевського, 24-а, 49600, Дтпропетровськ, Укра!на, тел. 38 (0562) 46-94-98, e-mail: sve51479844@yandex.ru, ORCID ID: 0000-0003-0829-5627
3 Факультет промисловоцившьного будiвництвa, Державний вищий навчальний заклад «Придшпровська державна академш будiвництвa та архиектури», вул. Чернишевського, 24-а, 49600, Дтпропетровськ, Укра!на.
Анотацiя. Постановка проблеми. З набранням чинностi Законом Укра!ни «Про засудження комунiстичного i нaцiонaл-соцiaлiстичного (нацистського) тотaлiтaрних режимiв в Укрaíнi i заборону пропаганди 1х символiки», за мшмальними оцiнкaми iсторикiв, близько 800 населених пунклв, серед яких щонайменше 24 мiстa, зокрема i Дтпропетровськ, мають бути перейменовaнi. Але думки мешканщв роздiлились: е прихильники зберегти стару назву, змiнивши ii семантичне навантаження, i е досить багато бажаючих перейменувати мiсто на Счеслав, Днiпрослaв, Кодак тощо. Нaрaзi актуально дiзнaтись думку молодих мешкaнцiв мюта i облaстi, яким творити майбутне свое i сво!х дiтей. Анатз досл1джень. Iсторiя поселень XVI - XVIII ст. на теренах майбутнього Катеринослава (Дшпропетровська) стала предметом дослвдження багатьох учених ще з XIX столитя. У роки незaлежностi все бшьше iсторикiв заявляють про необхщшсть перегляду лiточислення ютори нашого мюта, узявши до уваги бiльш ранш поселения, якi беззаперечно вплинули як на освоення краю, так i на майбутне губернського мiстa. Мета статт - визначити ступiнь впливу поселень XVI - XVIII ст. на подальшу (у тому чист сучасну) гсторгю Катеринослава (Днiпропетровськa) у сввдомосп молодi. Висновок. Анaлiз поселень XVI-XVIII ст. сввдчить про активш мiстобудiвнi процеси, що мали мюце в нашому репош в козацько-гетьманську добу. Цей важливий етап в ютори нашого мiстa збагачуе нас, його нишшшх мешкaицiв, фактами про далеке минуле, яке слад не пльки пам'ятати i передавати нащадкам, а й по можливостi ввдновлювати через реконструкцш визначальних aрхiтектурних об'ектiв. Результати опитувaиия студентiв з метою з'ясування 1хнох думок щодо повернення до юторичних топонiмiв мiстa сввдчать про вщсутшсть у переважно! частини молодi сформовано! нацюнально-iсторичноi свiдомостi через прогалини в iсторичних знаннях i низький рiвень нaцiонaльно-пaтрiотичного виховання в середнш школi.
Ключовi слова: поселення, фортеця, слобода, Micmo, дерев 'яна церква, краезнавча робота, перейменування
ИСТОРИЯ И СОВРЕМЕННОСТЬ ПОСЕЛЕНИЙ XVI - XVIII вв. НА ТЕРРИТОРИИ ДНЕПРОПЕТРОВСКА ГЛАЗАМИ СТУДЕНТОВ
ЛЫСЕНКО Г. И.1, к. и. н, доц., ВОЛКОВА С. П.2, ст. преп., ТОЛСТУЩЕНКО А.3, студ.
1 Кафедра укрaииоведеиия, Государственное высшее учебное заведение «Приднепровская госудaрствеииaя академия строительства и архитектуры», ул. Чернышевского, 24-а, 49600, Днепропетровск, Украина, тел. 38 (0562) 46-94-98, e-mail: G-193@yandex.ua, ORCID ID: 0000-0002-6216-5025
2 Кафедра украиноведения, Государственное высшее учебное заведение «Приднепровская госудaрствеииaя академия строительства и архитектуры», ул. Чернышевского, 24-а, 49600, Днепропетровск, Украина, тел. 38 (0562) 46-94-98, e-mail: sve51479844@yandex.ru, ORCID ID: 0000-0003-0829-5627
3 Факультет промишлеииогрaждaиского строительства, Государственное высшее учебное заведение «Приднепровская государственная академия строительства и архитектуры», ул. Чернышевского, 24-а, 49600, Днепропетровск, Украина.
Аннотация. Постановка проблемы. С введением в действие Закона Украины «Об осуждении коммунистического и национал-социалистического (нацистского) тоталитарных режимов в Украине и запрет пропаганды их символики», по минимальным оценкам историков, около 800 населенных пунктов, среди которых по меньшей мере 24 города, в том числе и Днепропетровск, должны быть переименованы. Но мнения жителей разделились: есть сторонники сохранить старое название города, изменив его семантическую нагрузку, и есть достаточно много желающих переименовать город в Сичеслав, Днепрослав, Кодак и т. п. Сейчас актуально узнать мнение молодых жителей города и области, которым творить будущее свое и своих детей. Анализ исследований. История поселений XVI - XVIII веков на территории будущего Екатеринослава
(Днепропетровска) стала предметом исследования многих ученых еще с XIX века. В годы независимости все больше историков заявляют о необходимости пересмотра летоисчисления истории нашего города, приняв во внимание более ранние поселения, которые бесспорно повлияли как на освоение края, так и на будущее губернского города. Цель статьи - определить степень влияния поселений XVI - XVIII веков на последующую (в том числе современную) историю Екатеринослава (Днепропетровска) в сознании молодежи города. Вывод. Анализ поселений XVI-XVIII ст. свидетельствует об активных градостроительных процессах, имевших место в нашем регионе в казацко-гетманский период. Этот важный этап в истории нашего города обогащает нас, его нынешних жителей, фактами о далеком прошлом, которое следует не только помнить и передавать потомкам, но и по возможности восстанавливать через реконструкцию определенных архитектурных объектов. Результаты опроса студентов с целью выяснения их мнений относительно возвращения исторических топонимов города свидетельствовали об отсутствии у подавляющей части молодежи сформированного национально-исторического сознания из-за пробелов в исторических знаниях и низкого уровня национально-патриотического воспитания в средней школе.
Ключевые слова: поселение, крепость, слобода, город, деревянная церковь, краеведческая работа, переименования
THE HISTORY AND THE PRESENT OF THE SETTLEMENTS OF THE XVI - XVIII CENTURIES ON THE TERRITORY OF DNIPROPETROVSK
IN THE EYES OF STUDENTS
LYSENKO G. I.1, Ph. D., associate Professor, VOLKOVA S. P.2, senior teacher, TOLSTUSHCHENKO A.3, student
1 The department of Ukrainian studies, State Higher Educational Establishment «Prydniprovs'ka State Academy of Civil Engineering and Architecture», 24-A Chernyshevskogo str., Dniepropetrovsk 49600, Ukraine, phone: 38 (0562) 46-94-98, e-mail: G-193@yandex.ua, ORCID ID: 0000-0002-6216-5025
2 The department of Ukrainian studies, State Higher Educational Establishment «Prydniprovs'ka State Academy of Civil Engineering and Architecture», 24-A Chernyshevskogo str., Dniepropetrovsk 49600, Ukraine, phone: 38 (0562) 46-94-98, e-mail: sve51479844@yandex.ru, ORCID ID: 0000-0003-0829-5627
3 Faculty of Industrial and Civil Construction, State Higher Educational Establishment «Prydniprovs'ka State Academy of Civil Engineering and Architecture», 24-A Chernyshevskogo str., Dniepropetrovsk 49600, Ukraine,
Abstract. Statement of the problem. With the enactment of the Law of Ukraine "About the condemnation of the Communist and national socialist (Nazi) totalitarian regimes in Ukraine and the prohibition of propaganda of their symbolism", by minimum historical counting, about 800 localities of which at least 24 cities including Dnipropetrovs'k need to be renamed. But the views of residents of the city are divided: some support to keep the old name of the city, changing its semantic load, and there are a lot of people willing to rename the city in Sicheslav, Dniproslav, Kodak and the like. Now it is important to know the opinion of young people in the city and region who create their future and that of their children. The analysis of the research. The history of the settlements of the XVI - XVIII centuries on the territory of the future Katerynoslav (Dnipropetrovs'k) became the subject of study of many scientists since the nineteenth century. In the years of independence more and more historians declare the necessity of the revision of the chronology of the history of our city, taking into account the earlier settlements, which undoubtedly influenced both the development of the region and the future provincial city. The purpose of this article is to determine the degree of influence of the settlements of the XVI - XVIII centuries on later (including modern) history of Katerynoslav (Dnipropetrovs'k) in the minds of the youth of the city. Conclusion. The analysis of the settlements of the XVI-XVIII centuries testifies to the active urban processes that took place in our region in the Cossack-Hetman days. This important stage in the history of our city enriches us, its current inhabitants, with facts about the distant past which we should not only remember and pass on to our descendants, but also recover through the reconstruction of the defining architectural features. The results of a survey among students to determine their views regarding the return of historical names of the city witnessed the absence among the majority of the youth formed national-historical consciousness because of the gaps in the historical knowledge and the low level of national-Patriotic education in secondary school.
Keywords: settlement, fortress, settlement, town, wooden Church, local lore work, rename
Постановка проблеми. Дев'ятого кв1тня 2015 року Верховна Рада тдтримала у першому читаны i в цшому законопроект № 2558 «Про засудження комушстичного i нащонал-сощалютичного (нацистського) тотал^арних режи]шв в Укра!ш i заборону пропаганди !х символен», а вже 15 травня
закони про декомушзащю тдписав Президент. За мшмальними ощнками юториюв, тд д^ закону потрапляе близько 800 населених пункпв, серед яких щонайменше 24 мюта, зокрема i Дншропетровськ. Але думки мешканщв мюта роздшились: е прихильники зберегти
стару назву, змшивши !! семантичне навантаження, 1 е досить багато бажаючих перейменувати мюто на Очеслав, Дншрослав, Кодак тощо. Нараз1 актуально д1знатись думку молодих мешканщв мюта 1 обласп, яким творити майбутне свое 1 сво!х д1тей.
Анал1з попередн1х досл1джень. 1стор1я поселень XVI - XVIII стол1ть на теренах майбутнього Катеринослава
(Дншропетровська) стала предметом дослщження багатьох учених ще з Х1Х стол1ття. Це питання почали дослщжувати у сво!х працях
A. Скальковський, Д. Яворницький [13; 19; 20]. У радянсью часи юторш нашого краю дослщжували О. Дружинша, В. Кабузан, пом1чаючи нелопчшсть офшшно! юторп заснування мюта [6; 8]. У роки незалежносп все бшьше юториюв заявляють про необхщнють перегляду л1точислення юторп нашого мюта, узявши до уваги бшьш ранш поселення, яю беззаперечно вплинули як на освоення краю, так 1 на майбутне губернського мюта (Ю. Мицик, Г. Швидько,
B. Шрко, О. Репан, В. Старостш, О. Харлан) [10; 11; 15; 17].
Зв'язок роботи ¡з науковими 1 практичними завданнями полягае у необхщносп долучити молодь до науково-дослщницько! краезнавчо! роботи, зумовлено! нагальною необхщнютю визначити юторичне коршня мюта та його вплив на сучасш урбашстичш процеси.
Мета статт1 - визначити ступшь впливу поселень XVI - XVIII стол1ть на подальшу (у тому чист сучасну) ютор1ю Катеринослава (Дншропетровська) у свщомосп молод1 мюта.
Головш завдання досл1дження: 1) визначити особливосп забудови стародавшх мютобуд1вних утворень XVI - XVIII стол1ть на теренах сучасного Дншропетровська; 2) з'ясувати ступшь !х впливу на подальшу ютор1ю краю у зв'язку 1з буд1вництвом Катеринослава; 3) проанал1зувати думку студентсько! молод1 щодо перейменування мюта у наш час.
Виклад матер1алу. Останшми роками на теренах сучасного Дншропетровська
було проведено кшька експедицш, як виявили залишки старовинних
мютобуд1вних утворень XVI - XVIII стол1ть, що доводить наявшсть буд1вельно! традицп у нашому кра! ще до появи росшського колошзацшного мютобудування. Мова йде про таю поселення, у тому чист й козацью, як Старий Кодак, Новий Кодак, Половиця 1 Стара Самара.
У першш половиш XVI стол1ття у Надпорожж з'явились укршлення, зведеш за нов1тшми европейськими правилами, з урахуванням артилерп, що зумовлювалось военно-пол1тичною ситуащею того часу [11, с. 15]. Турецький султан через свого посла до польського короля (1634 р.) вимагав зупинити напади козаюв на земл1 Османсько! 1мперп та !! васал1в, погрожуючи в раз1 невиконання рушити на Польщу вшною. Аби уникнути вшни, великий коронний гетьман Реч1 Посполито! С. Конецпольський пообшяв ужити заход1в для припинення козацьких «свавшьств» 1 за пщтримки короля Владислава IV вир1шив побудувати бшя Кодацького порога фортецю Кодак (залишки фортещ збереглися в сел1 Стар1 Кодаки поблизу аеропорту м. Дншропетровськ) [5, с. 27].
Фортецю було збудовано для контролю за д1ями запорозьких козаюв 1 для запоб1гання постачанню С1ч1 припасами 1 деревиною 1з Самарських лю1в. 1! призначення визначене в шструкцп для коменданта Кодака Жана Марюна: «...щоб знищити вогнище конфл1кпв... на р1чщ Бористен, р1чищем якого звикли пропливати козацью корабл1 на шкоду туркам.» [11, с. 17]. На побудову фортещ польський сейм у с1чш 1635 року видшив сто тисяч польських злотих, а в липш того ж року буд1вництво фортещ було завершене.
У польськш юторюграфп немае одностайносп щодо думки, хто склав план фортещ 1 хто !! будував. Вважаеться, що шженер 1 картограф Боплан був присутнш тд час побудови фортещ 1 старанно накреслив !! план на карт Запор1жжя, яка е щнним джерелом для вивчення юторп нашого краю. Фортеця була побудована на
пpaвомy бepeзi Дш^а, на виcокiй cкeлi, яка паивала над його piчищeм (y цьому мicцi доcить вузьким) i його Кодацьким поpогом, а також над г^лом p. Caмapa, що впадала ^подалш y Днiпpо з лiвого бepeгa [5, c. 28]. Мaтepiaлом для побудови фоpтeцi були зeмля i дepeво. У пiвдeнно-зaxiднiй чacтинi peдyтy виcтyпaли два нeвeликi пiвбacтiони, пpодовжeння фaciв якиx cxодилиcя в cepeдинi бacтiонного фpонтy, дe була pозтaшовaнa вЧзна бpaмa з тдйомним моcтом, пepeкинyтим чepeз piв. Обоpонний piв iз валом оточував фоpтeцю з чотиpьоx бокiв, ш^ина пpофiлю yкpiплeння (pовy i валу) жладала мaйжe 15 мeтpiв [17, c. б].
Пepшa Кодацька фоpтeця була нeвeликим peдyтом загальною площeю 1 га i пepимeтpом понад 430 м. Польский icтоpик О. Чоловcький залишив опиc фоpтeцi: «Була то м фоpтeця, а cкpомний фоpт, який пicля побудови м^ одночacно вмicтити нaйбiльшe двicтi чоловш, а з погляду обоpони да являв cобою нiчого iмпозaнтного» [11, c. 18]. Ця фоpтeця вжe воceни 1б35 p. була зaxоплeнa i зpyйновaнa козаками на чолi з I. Сулимою.
У 1б39 pоцi фоpтeцю Кодак було вiдновлeно (за пpоeктом нiмeцького iнжeнepa ^тканта) поpяд iз pyïнaми пepшоï. Нова фоpтeця була набагато мiцнiшa за пepшy, збудована за нaйcyчacнiшими на той чac зpaзкaми фоpтифiкaцiйного миcтeцтвa. Мaтepiaлом для ïï побудови так caмо cлyгyвaли зeмля i дepeво. В оcновi фоpтeцi був квaдpaт, зовнiшня cтоpонa якого cтaновилa 112,5 м. По пepимeтpy квaдpaтa був наотпаний i обклaдeний дepeном потужний вал, який cтвоpювaв на кожному нapiжникy п'ятибiчний, виcyнyтий впepeд бастюн. Доcтyп до валу та його бастюшв боpонив iз тpьоx cTOprn глибокий cyxий piв, а з чeтвepтоï зaмicть нього був ^утий бepeг Днiпpa. Вал iз боку Дш^а мав майданчики, виcyнyтi впepeд, що дозволяло eфeктивно вecти apтилepiйcький вогонь як yпопepeк Днiпpa, так i вздовж його piчищa (для знищeння човнiв, що нaближaлиcя до поpогa або вжe його ^ойшли), а також
обcтpiлювaти гиpло p. Caмapa. Pозмipи фоpтeцi були pозpaxовaнi на 800 чоловiк залоги, а caмe: загальна площа забудови по зовшшньому кpaю pовy - 21 га, площа внyтpiшнього пpоcтоpy була 4,4 га! [5, c. 29; 11, c. 20].
Оотовним eлeмeнтом фоpтифiкaцiï був вал, шиpинa якого ^и фyндaмeнтi - 40,5 м, вдаота - 12,8 м; глибина pовy - 11 м, ш^ина внизу - 15 м, а вгоpi - 28 м [11, c. 20]. Вepxiв'я валу фоpтeцi довepшyвaв мeнший вал, так званий rapare^ який cлyгyвaв для зaxиcтy apтилepiï та мyшкeтepiв, що пepeбyвaли на оотовному валу. Обоpонy cxилiв на вaлax змiцнювaли два pяди частоколу з дepeв'яниx паль, piв вщ cтeпy був пpикpитий штучним пiдвищeнням. Сдина бpaмa з моcтом чepeз piв pозтaшовyвaлacя iз зaxiдноï ст^они i нaзивaлacя «с^илов^ка», вiд назви найближчого з ще! cтоpони мicтeчкa на p. Тяcмин. У валу з боку Дш^а був вузький пpоxiд для виxодy за водою. Фоpтeця Кодак cклaдaлacя з peдyтy та iншиx eлeмeнтiв: будинок комeндaнтa, cклaдcькi пpимiщeння (цeйxгayз), будинки та кaзapми для офiцepiв, cолдaт i peмicникiв. Опиcи внyтpiшньоï забудови да^ивабливо пepeдaють вигляд мicцeвиx cпоpyд - единим дepeв'яним будинком був дiм комeндaнтa, а peштa cпоpyд були зeмлянкaми та нaпiвзeмлянкaми [5, c. 30].
Доотть швидко бiля фоpтeцi виpоcлa нeвeличкa cлободa, пpо яку збepeглacь така iнфоpмaцiя: «У cлободi пiд замком було з б0 бyдинкiв, y котpиx мeшкaли пpийшлi люди. Зeмлю тут нe обpобляли чepeз оpдинcькy нeбeзпeкy, а якщо xto й обpобляв, то дабагато й обepeжно... Над caмим Дш^ом був бaзap, дe пpодaвaли peмeнi й iншi дpiбницi» [11, с. 22].
В ri чacи люди ^агнули ceлитиcя пiд зaxиcтом фоpтeць, yкpiплeниx мicтeчок та мicт, тому виникдання ceлa бiля фоpтeцi було зaкономipною подieю. Icнye також думка, що тело Cтapi Кодаки виникло paнiшe фоpтeцi. На кapтi XVII ст. (див. pra. 1) зобpaжeно пpилeглy до фоpтeцi тepитоpiю, а caмe поceлeння допомiжного cклaдy залоги iз лiнiйним зeмляним
укршленням, контур валу старо! фортещ, 1 нав1ть базарний майдан. З обох боюв вщ фортещ видно величезш яри, яю разом ¡з укршленою лш1ею утворювали захист поселенцям слободи.
На думку О. Харлана, побудова фортещ була першим кроком на шляху до зведення значного м1стобуд1вного утворення Реч1 Посполито! на теренах Надпор1жжя. Микита Корж, мешканець слободи Половиця, оповщав про Кодак: «Сей Кодак был городом и находился под Польскою державою, в нем была устроена знатная побережная крепость, обведена глубоким рвом и высоким земляным валом с подземными воротами...» [11, с. 24].
(проект Гетканта)
Але справжшм польським мютом Кодак не став, оскшьки в умовах Нащонально! революцп середини XVII ст. вш перетворився на один ¡з козацьких опорних пункпв.
Перебуваючи з 1656 р. в склад! володшь Запорозько! С1ч1, поселення отримуе першу похщну церкву в ¡мя Архютратига Миха!ла, яку було встановлено для берегово! варти козаюв-лоцмашв. Дал! впродовж 100 роюв фортеця ¡з поселенням зазнали багато знищень 1 вщбудов, доки у 1748 р. у мют Старий Кодак на кошти запорозького козацтва не побудували сталу дерев'яну церкву в 1м'я святого Архангела Миха!ла (всередин1 укр1плення, що дозволило !й уц1л1ти п1д час набшв) [11, с. 27]. 1з зовшшнього боку земляних укр1плень розляглося мютечко, яке складалося 1з двох слобщ, де ос1ло багато козак1в тсля л1кв1дац1! Запорозько! С1ч1 у 1775 рощ. Оскшьки дерев'яна церква
швидко занепала, 1785 року було споруджено новий дерев'яний храм в 1м'я святого Архангела Миха!ла (за деякими арх1вними документами нова церква стояла вище старого кладовища на мющ сучасних 1фамниць) [14]. __
Рис. 2. Старокодацька Архангело-Михайлiвська церква (1880 р.). Прорис виконано О. Харланом за малюнком 1. Ретна Завдяки вивченим арх1вним матер1алам 1 розвщкам О. Харлана ми маемо уявлення про зовшшнш вигляд старо! дерев'яно! церкви (перекладено! у 1818 р.) 1 дзвшищ (1818 р.) коло церкви. Дерев'яна церква в 1м'я Архютратига Миха!ла в сел1 Старий Кодак належала до типу хрещатих триверхих храм1в [17, с. 20]. Силует культового ансамблю був важливою мютобуд1вною домшантою у ландшафт! й забудов! Старого Кодака, що тдтверджують матер1али к1нця XIX -початку XX стол1ття. Старокодацька церква була не менш вщомою, шж дерев'яний Тро!цький собор у Новомосковську. У 1880 рощ !! вщвщав ! намалював в1домий живописець 1лля Реп1н, також у 1880-х роках церкву Старого Кодака вщвщував Д. I. Яворницький [17, с. 22]. До реч1, у 1910 рощ з ¡шщативи останнього на одному з бастюшв Кодацько! фортещ було встановлено обелюк ¿з рожевого грашту на честь взяття фортещ вшськами Богдана Xмельницького. Але у 1937 рощ споруду, яка визначала архгтектурний образ поселення - церкву Архютратига Миха!ла, було роз1брано [7]. У 1944 рощ на територп фортещ було закладено граштний кар'ер, який частково !! знищив. За подальш! 50 рок1в постраждала бшьша частина
укршлень.
На сьогодш вцшла лише твденно-захщна дшянка з двома бастюнами, яка дор1внюе 9,7 га. Це 46 % вщ колишньо! загально! площ1 земляних укршлень [17,
вщдшення 1нституту археографп НАН Укра!ни 1 в 1995 рощ юторик-краезнавець Ю. Мицик порушили питання про початок л1точислення Дншропетровська з 1635 року, тобто вщ дати заснування поляками фортещ Кодак. Дослщниця Г. Швидько у 2000 рощ заперечила проти цього, заявивши, що оскшьки Катеринослав на Дншр1 побудований не на мющ польсько! фортещ Кодак, а на мющ запорозько! слободи Половищ, то 1 в1к його слщ вщраховувати з 1750-го, тобто з того року, коли вперше у джерелах згадано назву слободи. Однак польський юторик М. Дубецький виявив у джерелах першу згадку про Половицю «... перед 1634 роком». Зважаючи на думку академша Д. I. Яворницького, що «князь Потьомкш вибрав мюце для Катеринослава там, де була запорозька слобода Половиця,
с. 25]. На жаль, знищено т юторичш мюця, де колись стояла перша дерев'яна церква Архангела Миха!ла 1 едина в'!зна брама до фортещ.
низка дослщниюв стверджують, що польська фортеця Кодак не мае ш юторичних, ш адмшютративно-
територ1альних передумов для оголошення !! точкою вщл1ку початку юторп Катеринослава з 1635 року [4, с. 23]. Але беззаперечно щнними для сучасних мешканщв мюта е залишки Кодацько! фортещ як юторичного артефакту, а вщновлення церкви Архангела Миха!ла на старому мющ повернуло б нашому мюту чудову пам'ятку храмово! арх1тектури козацько! доби. До того ж, залишки фортещ виступають гарним об'ектом для туристсько-краезнавчо! д1яльносп, що тдтверджуеться результатами екскурси, проведено! студентами групи ПЦБ-14-7 весною 2015 року. Защкавлеш минулим нашого краю студенти вщвщали мюцевий
Таблиця
Старий К 'одак
................................................. 1нженери, робтники Стара фортеця Пйом Левасер де Боплан Нова фортеця Фр1др1х Геткант, 1лля Арци-шевський, Ян Пляйнер (3 000 робтниюв)
Початок буд1вництва Травень 1635 1638
Заюнчення буд1вництва Липень 1635 Липень 1638
Матергали для буд1вництва Земля,дерево Земля, дерево
Загальна площа 1 га 21 га
Внутр. площа 0.6 га 4,4 га
Периметр редуту 430 м
В1дстань в1д укртлення до скелг 30 м 20 м
Оборонний р1в: Ширина Глибина + 15 м ? + 27,7 м 10,7 м
Земляний вал: Висота Ширина Довжина + 12,8 м 40,5 м 1600 м
Юльшсть бастютв 2 4
Внутр1шн1й устрт Криниця, землянка, хата коменданта, продовольч1 льохи Склади, порохгвниця, в 'язниця, дгм коменданта, льох, землянки з пров1з1ею, костьол.
У 1992 рощ Дншропетровське м1ж слободами Новим 1 Старим Кодаками»,
краезнавчии музеи, поспшкувались з иого кер1вником, оглянули залишки фортещ, зафшсували побачене, опрацювали наукову л1тературу з юторп фортещ, пщготували зв1т, а також склали пор1вняльну таблицю з юторично-буд!вельною характеристикою (табл.).
Рис. 3. Фортеця Старий Кодак очима Н.О. Протопопенко (кер1вника краезнавчого музею в с. Стар! Кодаки)
Що ж стосуеться мюта Новий Кодак (у наш час мае назву Нов! Кайдаки 1 е частиною Новокайдацького району м. Дншропетровськ), то воно виникло завдяки перевозов! через р1чку Дншро; вперше згадуеться в юторичних джерелах у 1596 р. як неукршлене поселення, у 1645 р. як дерево-земляний замок (можливо, збудований польською владою для контролю перевозу), у 1650 р. - як мютечко з параф1яльною (католицькою) церквою. У 1652 рощ в Новому Кодаку як вшськово-адмшютративному центр! Кодацько! паланки козаки звели нов! укршлення, 1 поселення почало стр1мко розростатись [11, с. 38].
У Новому Кодаку розташовувались адмшютращя паланки (полковник, осавул, писар, хорунжий), суд, канцеляр1я, школа, церква святого Миколая, а також похщна ачова церква. Бшя мюта працювала переправа через Дншро. Значення Нового Кодака як мюта перевозу через Дншро було надзвичайно велике. Адже майже вс торговщ соллю, що прямували ¡з С1ч1 до Гетьманщини, йшли через Кам'янський перев1з (з л1вого берега мюта було с. Кам'янка).
Серед обов'язюв кер1вництва паланки важливе мюце посщав контроль за
збереженням природних багатств паланки. У 1652 рощ Б. Хмельницький пров1в реформування кордошв Кодацько! паланки. Швшчний !! кордон вш установив по р. Тясмин (м. Крилов), а твденний - по Микитин Р1г включно. У зв'язку з цим столицю С1ч1 вш перешс з Микитиного Рогу на р. Чортомлик. У зв'язку з виникненням мюта Новий Кодак, мютечко, розташоване бшя Кодацько! фортец!, побудовано! поляками, отримало назву Старий Кодак [5, с. 33].
Рис. 4. План Нового Кодака 1770-х рр. (прорис О. Харлана)
У 1709 рощ росшсью вшська спалили мютечко, ! вщродилось воно лише тсля по-вернення запорожщв пщ росшську протек-щю у 1734 рощ. На цей час припадае вщно-влення мюта з церквою ! буд1вництво бшь-шо! фортец! навколо мюта, про що сповю-тив Микита Корж. За його спогадами, мюто було обведене глибоким ровом ! гострими рогатками на сажень вщ рову. У мют було три дерев'яш веж1: перша - вниз по Дншру, друга - вгору по Дншру, а третя - на твдень. Понад ровом навколо мюта був влаштований земляний вал ¿з чотирма розкатами по кутах мюта, на яких установлен! гармати. Зверху на валу стояли лозов! кошики, доверху насипан! землею, схож! на маювки. Ц кошики внизу були виплетеш дуже вузько, не ширше аршина, а !х висота ! ширина вгор1 - косий сажень. Ставили !х на валу один бшя одного так щшьно, щоб верхн! кра! кошиюв сходилися докупи, а нижш - трималися на валу.
Ц кошики робили для захисту вщ ворога, бо куля, вдарившись об наповнений
землею кошик, не могла зашкодити вартовим, яю з мушкет1в, установлених у щшини м1ж кошиками, вели вогонь по ворогу [9, с. 52].
Отже, земляна фортеця Нового Кодака була визначною спорудою мюта 1 справляла враження не тшьки на мешканщв, а й на шоземщв, яю дивувались великш кшькосп укршлень у Гетьманщиш 1 на Запор1жж1 [11, с. 42].
Картограф1чш матер1али XVIII ст. подають таю вщомосп про Новокодацьку фортецю: земляна фортеця бастюнного типу являла собою трапещю у плаш 1з площею внутр1шнього простору 9,9 га. У м1сп були вшськовий палац, помешкання полковника паланки 1 старшини, канцеляр1я. Укршлене мюто 1з заходу 1 сходу оточували велик примюью слободи (форштадти). У межах мюьких укршлень розпланування було регулярним 1 щшьним, а за межами фортещ розпланування було вшьним, залежно вщ рельефу (рис. 4). У цшому розпланування мюта було суто функцюнальним - садибш одноповерхов1 буд1вл1 зводились переважно з мюцевих матер1ал1в (глини, соломи, очерету, шод1 з дерева) [11, с. 45].
Завдяки зусиллям дослщниюв [15; 17] були знайдеш залишки земляних укршлень Новокодацько! фортец1 в сучасному м1сп. Найкраще збереглись залишки твденного 1 сх1дного фронт1в фортещ уздовж вулиць Старобазарно! (колишньо! Союзно!) 1 Сиб1рсько! [17, с. 46].
Дуже важливим елементом забудови мюта Новий Кодак була дерев'яна церква -Свято-Микола!вська (зведена у 1650 р. запорожцями, з 1730 р. - соборна). Впродовж 1780-1782 рр. була побудована церква Святого Духа на мюькому цвинтар1, а у 1793 р. при нш було збудовано 1 освячено новий придшьний храм в 1м'я святого князя Миха!ла Черншвського (на жаль, обидв1 споруди не збереглись). На початку XIX ст. дерев'яна Микола!вська церква потребувала ремонту, але буд1вництво церков 1з дерева в той час було заборонене, тому у 1807 р. освятили нове мюце для закладки кам'яно! церкви на
честь святого Миколая (яка сто!ть дониш за адресою: вул. Фортечна (колишня Жовтенят), 108) [17, с. 50].
Отже, у XVIII ст. мюто Новий Кодак стало важливим адмшютративним центром, у вщанш якого перебувало близько 12 тис. км2 правобережних земель 1 дншровсью острови [10, с. 248]. Мюто було центром розвитку торпвл1, ремесла 1 культури 1, вщповщно, тд час реал1зацп росшського проекту тд назвою «Катеринослав Дншровський» завдяки сво!м ресурсам стало його безпосередшм попередником. Зараз, на жаль, ми не можемо побачити козацького паланкового м1стечка, але можна було б вщчути його дух, якби вулищ отримали назви, ствзвучш часам розкв1ту Нового Кодака -Паланкова, Перевозна, Соляна, С1чова, Святодух1вська тощо. До реч1, дослщники О. Репан, В. Старост1н 1 О. Xарлан вважають за доцшьне вести л1точислення нашого м1ста саме вщ дати згадування про Новокодацьку фортецю (1645 р.).
Рис. 5. Богородицьке мкто наприктц XVII ст. (малюнок-реконструк^я О. Харлана)
Така ж щкава 1 сумна 1стор1я шшого козацького мюта нашого регюну - Самара Вперше мютечко Самарь (Стара Самара) було згадане в грамот1 Стефана Батор1я 1576 р., коли його вщдавали у в1чну власшсть запорожцям. В умовах пост1йно! татарсько! небезпеки б1льш1сть поселень мали укр1плення, 1 Самарь (розташована на великому мису при злитп р. Самари 1з !! притокою Кримкою; поблизу сучасного с. Шевченка, що входить до складу м. Дншропетровська) не була винятком.
Цитадель розташовувалась на узбережж1, займала найвище мюце 1
контролювала прилегле поселення, яке розмщувалось нижче [11, с. 55]. В часи Хмельниччини мюто стало важливим адмшютративним центром. За
Коломацькими догов1рними статтями, тдписаними тсля обрання гетьманом I. Мазепи 25 липня 1687 року, передбачалося збудувати опорш пункти для наступу на Крим на р1чках Самара, Оршь, Берестова й Орчик. За свщченням М. Костомарова, Богородицька
(Новобогородицька) фортеця поблизу м. Самарь була найважлив1шою з перерахованих. На думку дослщника В. Векленка, власне Богородицька фортеця юнувала впродовж 1688 - 1712 рр. [3, с. 88].
Про спорудження фортещ С. Величко свщчить: «Й будували впродовж цшого тод1шнього л1та за розпорядженням та наглядом шженера-шмця, присланого з Москви, саме козацьке вшсько, 1, як належало, зробило все, 1 мщно уфортифшувало... В майбутш роки це мюто з церквами й будинками було добудоване остаточно 1 то малоросшськими людьми, як прийшли сюди для мешкання» [5, с. 36]. Навколо фортещ утворилося «мюто», заселене прийшлими з Гетьманщини. За шшим джерелом маемо шформащю, що план фортещ склав голландський шженер фон-Зален, а мюто було завершене всього за один мюяць, оскшьки складалось лише з ретраншементу (вшськового укршлення, розмщеного за головною позищею для тдсилення внутр1шньо! оборони) [11, с. 56]. Згодом у фортещ було зведено дерев'яну церкву 1 багато житлових, господарських 1 вшськових споруд, а 1з зовшшнього боку фортещ вирю посад, обведений «валовою фортецею» (довжиною 1 640 сажшв або 3 500 м) (рис. 5). Отже, Новобогородицьке мюто мало дв1 лшп укр1плень: навколо фортец1 1 навколо посаду.
О. Апанович зазначае, що Богородицька фортеця була збудована за рахунок запорозьких рибництв, пас1к та мисливських упдь, тому не могла не викликати протеспв запорожц1в [1, с. 95].
Новобогородицька фортеця допомогла росшсько-украшському в1йську тд час
другого Кримського походу 1689 року. Але вона ускладнила стосунки м1ж запорожцями 1 л1вобережним гетьманом I. Мазепою, оскшьки перш1 вбачали в буд1вництв1 фортец1 загрозу для себе, сво!х споконв1чних вольностей. На гаршзон фортец1 також скаржились монахи Самарського Пустельно-Микола!вського монастиря, але безрезультатно. Бшьш того, п1сля другого Кримського походу 1689 р. военачальник князь В. Й. Толщин заклав ще одну фортецю на р. Самара вище Вшьного Броду - Новосерглвський городок або фортецю (поблизу с. Вшьне
Новомосковського району) в урочищ1 Сорок Байраюв. Фортеця являла собою деревоземляне укршлення баст1онного типу. Укршлення фортец1 складалися 1з земляних стш (вал1в) та чотирьох баст1он1в, розташованих по кутах споруди та зор1ентованих за сторонами св1ту. Усього довжина стш фортещ дор1внювала близько 812 м, а висота стш становила близько 18 м, р1в мав ширину 11 м 1 глибину 6,5 м. У середиш фортещ збудували приказну хату, воеводський дв1р, казенний погр1б та три комори для збер1гання продовольчих та вшськових припаав, 50 хат для вояюв гарн1зону. 1з зовн1шнього боку фортещ був розташований укршлений посад. Мешканщ «городка» вирубували дерева в запорозьких л1сах, забирали козацьк1 пас1ки тощо, що ускладнювало стосунки 1з запорожцями. Але наприкшщ XVII ст. запорожщ все ж таки взяли участь в Азовсько-Дншровських походах рос1йських вшськ [5, с. 37].
У 1711 рощ зпдно з умовами Прутського договору м1ж Рос1ею 1 Туреччиною Новобогородицьку та шш1 фортец1 було зруйновано, але нав1ть п1сля цих д1й висота валу (1,7 сажня) 1 глибина рову (2,3 сажня) були значними [11, с. 60]. У 1736 рощ росшське вшськове командування в1дновило розорен1 зг1дно з Прутським договором 1711 р. Новобогородицьку 1 Новосергпвську фортещ [5, с. 40]. В1дтод1 Новобогородицька фортеця була вщома тд назвою Старосамарського ретраншементу.
Справд1, навколо фортещ було
споруджено новий великий ретраншемент, за яким утворювався величезний посад для з1брання вшська 1 збер1гання пров1анту (рис. 6). Довжина ретраншементу дор1внювала 3 200 м, а загальна площа посаду - 47,8 га. Старовинна фортеця розташовувалася посеред нових укршлень 1 мала 10,6 га загальноТ плоиц забудови.
Рис. 6. План ретраншементу навколо Новобогородицько'! фортец (1736р.)
Розпланування ж мюта, сформованого на початку XVIII ст., належало до типу центричних, з елементами рад1ально! та порядково! систем планування. Основою розпланування загальномюького центру в межах фортещ був хрест головних вулиць [11, с. 62]. Документи 1779 року свщчать, що на мющ буд1вництва
Катеринослава Кшьченського розташовувалось передмютя Богородицько! фортещ, яку в 1786 р. перейменовано на Новомосковськ. Перша церква в старовинному козацькому мютечку юнувала ще у 1576 рощ [20, с. 263]. У 1688-му було збудовано храм в ¡м'я Живоносного Джерела Пресвято! Богородиц!, вщ чого фортеця отримала назву
Новобогородицько!. У 1798 рощ церкву перенесли до слободи Одинювка, розташовано! напроти Старо! Самари, на л1вому берез! р1чки Самари [11, с. 71].
Богородицька фортеця з посадом, а також старовинне козацьке мютечко Самарь - дуже важлив! пам'ятки укра!нсько! арх1тектури, яю свщчать про активну мютобуд1вну д!яльнють у Надпорожж! впродовж XVI-XVIII ст., задовго до початку росшського колошзацшного буд1вництва у нашому репош.
Нин! на мющ Новобогородицько! фортещ ростуть плодов! дерева та чагарники. Прогулюючись поселенням, можна пом1тити вали, яю залишилися пюля зруйнування фортещ. Наукове дослщження пам'ятки веде з 2005 р. науково-дослщна лаборатор1я археологи Придншров'я Дншропетровського нащонального
ушверситету тд кер1вництвом проф. I. Ковальово!. Дослщження, проведен! пращвниками лаборатори (зокрема, нум1зматичш знахщки) дозволяють припустити виникнення тут у XIV-XV ст. перевозу, а пот1м - козацько! Самар! [18, с. 407].
Висновок. Анал1з поселень XVI-XVIII ст. свщчить про активш мютобуд!вш процеси, що мали мюце в нашому регюш в козацько-гетьманську добу. Цей важливий етап в ютори нашого мюта збагачуе нас, його нишшшх мешканщв, фактами про далеке минуле, яке слщ не тшьки пам'ятати ! передавати нащадкам, а й по можливосп вщновлювати через реконструкщю визначальних арх1тектурних об'екпв.
Результати опитування студенпв ¿з метою з'ясування !хшх думок щодо повернення до юторичних топошм1в мюта так!: ¿з 130 студенпв за перейменування мюта позитивно висловились 20; пщтримали щею змшити семантичне навантаження сучасно! назви - 40; висловились проти перейменування (через небажання витрачати зайв1 кошти, час на переоформлення докуменпв, тому що звикли до старо! назви, а юторш власного мюта не знають ! не хочуть знати) - 70.
Практичне значення дослщження для освггнього процесу. Науково-дослщнищка краезнавча робота студенпв щодо з'ясування сучасного стану залишюв поселень XVI-XVIII ст. на теренах нашого мюта дозволила практично засво!ти ютор1ю мют, що передували виникненню Катеринослава; поглибила !хш знання з ютори регюну в окреслений перюд, що позитивним чином вплинуло на виховання у студентсько! молод! патрютичних почутлв ! фахових компетентностей.
ВИКОРИСТАНА Л1ТЕРАТУРА
1. Апанович О. Останнiй кошовий отаман Запорозько! Ci4i / Апанович О. М. // Гетьмани Укра!ни i кошовi отамани Запорозько! Ci4i / О. М. Апанович. - Ки!в, 1993. - Режим доступу: http://royallib.com/read/apanovich_olena/getmani_ukrani_koshov_otamani_zaporozko_sch.html#984299.
2. Бинкевич В. В. Городок старинный запорожский Самарь с перевозом : краеведческий очерк / В. В. Бинкевич, В. Ф. Камеко. - Днепропетровск : Пороги, 2000. -156 с.
3. Векленко В. А. Археологические исследования Богородицкой крепости и ее посада: первые итоги / В. А. Векленко // Архитектурное наследство / Рос. акад. архитектуры и строит. наук ; Науч.-исслед. ин-т теории и истории архитектуры и градостр-ва. - Москва, 2011. - Вып. 54. - С. 88-101.
4. Гуляев Г. И. Очерки истории Екатеринослава (А так ли это было?) : в 2 кн. / Г. И. Гуляев, В. И. Большаков, В. С. Мороз. - 2-е изд., испр. и доп. - Днепропетровск : ПГАСА, 2007. - Кн.1 : (1775 - 1886). -201 с.
5. Дшпропетровськ: вiхи ютори / упоряд. А. Г. Болебрух, С. А. Квита. - Дншропетровськ : Граш, 2001. - 256 с.
6. Дружинина Е. И. Северное Причерноморье в 1775-1800 гг. / Е. И. Дружинина ; Ин-т истории Акад. наук СССР. - Москва : Изд-во Акад. наук СССР, 1959. -282 с.
7. Заруба В. Кодак. Нарис ютори фортещ / В. Заруба. - Дшпропетровськ, 2004. - 60 с.
8. Кабузан В. М. Заселение Новороссии (Екатеринославской и Херсонской губерний) в XVIII - первой половине Х1Х века (1719 - 1858 гг.) / В. М. Кабузан ; Акад. наук СССР, Ин-т истории СССР. - Москва : Наука, 1976. - 307 с.
9. Корж Н. Л. Отъ Съчи Запорожской : Устное повествование бывшего запорожца, жителя Екатеринославской губернии и уъзда, селения Михайловки, Никиты Леонтьевича Коржа / Н. Л. Корж. - Репринт. издание, 1842. - Днепропетровск : [б. и.], 1991. - 59 с. - Издание является приложением газете "Собор".
10. Мицик Ю. А. Козацький край. Нариси з ютори Дшпропетровщини XV-XVIII ст. / Ю. А. Мицик. - Дшпропетровськ : ДДУ, 1997. - 175 с.
11. Репан О. Палiмпсест. Коршня мюта: поселення XVII-XVIII столиъ в ютори Дншропетровська / О. Репан, В. Старостш, О. Харлан. - Ки!в : Украшсьш пропше!, 2008. - 268 с.
12. Рисч Й. Чи знаете ви, що Кодацька фортеця сто!ть у витоках м. Дншропетровська? / Й. Рисч // Сторшки ютори Укра!ни : нариси, статп / упоряд. Й. Л. Риач. - Дшпропетровськ, 1992. - С. 10-13.
13. Скальковський А. О. Iсторiя Ново! Оч^ або останнього Коша Запорозького / А. О. Скальковський ; перед-мова та комеш^ Г. К. Швидько ; пер з рос. Т. С. Завгородньо!. - Дшпропетровськ : Сч, 1994. - 678 с.
14. Старий Кодак : юторичний нарис : бiблiографiя / упоряд. : I. Голуб, В. Старостш. - Дшпропетровськ : ДОУНБ, 2007. - 82 с.
15. Старостш В. С. Столиця степового краю. Дншропетровськ : нариси з ютори мюта / В. С. Старостш. - Дшпропетровськ : Дшпрокнига, 2004. - 279 с. : ш.
16. Феодосий (Макаревский А.Г.) Матерiалы для историко-статистическаго описашя Екатеринославской Епар-хш. Церкви и приходы прошедшаго XVIII столепя / Феодосш Макаревський. - Дншропетровськ : Дншрок-нига, 2000. - 1080 с.
17. Харлан О. Церква в iм'я Архангела Миха!ла в мютечку Старий Кодак : архгтектурно-юторичний нарис : бiб-лiографiя / О. Харлан ; упоряд. I. Голуб. - Дшпропетровськ : ДОУНБ, 2010. - 44 с. - (Святиш Запорозького краю).
18. Шалобудов В. М. Монети з Самарi - Новобогородицько! фортещ в контекст датування пам'ятки / В. М. Шалобудов // Наддншрянська Укра!на: юторичш процеси, поди, постал : зб. наук. пр. / Дшпропетр. нац. ун-т iм. Олеся Гончара. - 2010. - Вип. 8. - С. 401-407.
19. Яворницький Д. I. До ютори степово! Укра!ни / Д. I. Яворницький. - Днепропетровск : Сч, 2004. - 443 с.
20. Яворницкий Д. И. История города Екатеринослава / Д. И. Яворницкий. - 2-е изд., доп. - Дншропетровськ : Оч, 1996. - 277 с.
REFERENCES
1. Apanovych O. Ostannii koshovyi otaman Zaporozkoi Sichi [The last ataman of the Zaporozhian Sich]. Apanovych O.M. Getmany Ukrainy i koshovi otamany Zaporozkoi Sichi [Getmans of Ukraine and atamans of the Zaporozhian Sich]. Kyiv, 1993. Available at:
http://royallib.com/read/apanovich_olena/getmani_ukrani_koshov_otamani_zaporozko_sch.html#984299. (in
Ukrainian).
2. Binkevich V.V. and Kameko V.F. Gorodok starinnyj zaporozhskij Samars s perevozom: Kraevedcheskij ocherk [The ancient Zaporozhian town of Samaria with transportation: Local History essay]. Dnipropetrovsk: Porogi, 2000, 56 p. (in Russian).
3. Veklenko V.A. Arkheologicheskie issledovaniya Bogoroditskoj kreposti i ee posada: pervye itogi [Archaeological research of Bogoroditskaya fortress and its tenements: first results]. Architekturnoe nasledstvo [Archictural inharitance]. Moskva, 2011, iss. 54, pp. 88-101. (in Russian).
4. Gulyaev G.I., Bolshakov V.I. and Moroz V.S. Ocherki istorii Ekaterinoslava (A tak li eto bylo?): v 2 kn. [Essays on
the History of Yekaterinoslav (And if it was?): in 2 books]. 2-nd ed. Dnepropetrovsk: PGASA, 2007, book no. 1: (1775-1886), 201 p. (in Russian).
5. Bolebrukh A.H. and Kvitka S.A., comps. Dnipropetrovsk: vikhy istorii [Dnepropetrovsk: landmarks of history]. Dnipropetrovsk: Hrani, 2001, 256 p. (in Ukrainian).
6. Druzhinina E.I. Severnoe Prichernomorse v 1775 - 1880 gg.[ Northern Black Sea Coast in 1775 - 1880]. In-t istorii Akad. naukSSSR [The History of Academy of Science of SSSR Institute]. Moskva: Izd-vo Akad. nauk SSSR, 1959, 282 p. (in Russian).
7. Zaruba V. Kodak. Narys istorii fortetsi [Essay on the the history of the fortress]. Dnipropetrovsk, 2004, 60 p. (in Ukrainian).
8. Kabuzan V.M. Zaselenie Novorossii (Ekaterinoslavskoj i Khersonskoj gubernii) v XVIII - pervoj polovine XIX veka (1719 - 1858 gg.) [Moving in Novorossiya (Ekaterinoslav and Kherson provinces) in XVHI - first half of the nineteenth century (1719 - 1858)]. Akad. nauk SSSR, In-t istorii SSSR [Academy of Science of SSSR, History Institute of SSSR]. Moskva: Nauka, 1976, 307 p. (in Russian).
9. Korzh N.L. Ot' S'chi Zaporozhskoj: Ustnoe povestvovanie byvshego zaporozhtsa, zhitelya Ekaterinoslavskoj gubernii i u'zda, seleniya Mikhajlovki, Nikity Leont'evicha Korzha [From Sech of Zaporozhye: Oral narration of the former Cossack, resident of Ekaterinoslav province, village of Mikhailovka, Nikita Leontyevich Korzh]. Reprint. izdanie, 1842. Dnepropetrovsk: [b.n.], 1991, 59 p. (in Russian).
10. Mytsyk Yu.A. Kozatskyi krai. Narysy z istorii Dnipropetrovshchyny XV- XVIII st. [Cossack region. Essays on the History of Dnipropetrovsk of the XV - XVIII centuries]. Dnipropetrovsk: DDU, 1997, 175 p. (in Ukrainian).
11. Repan O., Starostin V. and Kharlan O. Palimpsest. Korinnia mista: poselennia XVII-XVIII stolit v istoriii Dnipropetrovska [The roots of the city settlements of the XVII-XVIII centuries in the history of Dnipropetrovsk]. Kyiv: Ukrainski propilei, 2008, 268 p. (in Ukrainian).
12. Rysich J. Chy znaete vy, shcho Kodatska fortetsya stoit u vytokakh m. Dnipropetrovska? [Did you know that Kodak Fortress is the origins of Dnepropetrovsk?]. Storinky istorii Ukrainy: Narysy, statti [History pages of Ukraine: Essays, articles]. Dnipropetrovsk: Sich, 1992, pp. 10 - 13. (in Ukrainian).
13. Skalkovskyi A. O. Istoriia Novoi Sichi, abo ostannoho Kosha Zaporozkogo [The history of New Sich or the last Kosh of Zaporizhia]. Dnipropetrovsk: Sich, 1994, 678 p. (in Ukrainian).
14. Holub I. and Starostin V., comps. Staryi Kodak. Istorychnyi narys. Bibliohrafiya [Old Kodak. Historical Review. Bibliography]. Dnipropetrovsk: DOUNB, 2007, 82 p. (in Ukrainian).
15. Starostin V.S. Stolytsya stepovoho kraiu. Dnipropetrovsk: narysy z istorii mista [The capital of the steppe. Dnepropetrovsk: Essays on the History of the City]. Dnipropetrovsk: Dniproknyha, 2004, 279 p. (in Ukrainian).
16. Feodosii (Makarevskyi A.G.) Materialy dlia istoryko-statystycheskaho opysaniia Ekaterynoslavskoi Eparkhiy. Tserkvy i prykhody proshedshago XVIII stoletiia [Materials for historical and statistical description of Ekaterinoslav Diocese. Churches and parishes of the last XVIII century]. Dnipropetrovsk: Dniproknyga, 2000, 1080 p. (in Ukrainian).
17. Kharlan O. Tserkva v imia Arkhanhela Mykhaila v mistechku Staryi Kodak: Arkhitekturno-istorychnyi narys. Bibliohrafiya [The Church of the Archangel Michael in the village of Old Kodak: Architectural and Historical Review. Bibliography]. Dnipropetrovsk: DOUNB, 2010, 44 p. (in Ukrainian).
18. Shalobudov V.M. Monety z Samary - Novobogorodytskoi fortetsi v konteksti datuvannia pamiatky [Coins from Samara - Novobohorodytskoyi fortress in the context of dating of the monument]. Naddniprianska Ukraina: istorychni protsesy, podii, postati [Naddniprianska Ukraine: historical processes, events, personalities]. Dnipropetr. nats. un-t im. Olesia Honchara [Dnipropetrovsk National University named after O. Honchar]. 2010, iss. 8, pp. 401 - 407. (in Ukrainian).
19. Yavornytskyi D.I. Do istorii stepovoi Ukrainy [About the history of the steppe Ukraine]. Dnipropetrovsk: Sich, 2004, 443 p. (in Ukrainian).
20. Yavornytskyi D.I. Istoriya goroda Ekaterinoslava [The history of the city Ekaterinoslav]. 2-nd ed. Dnipropetrovsk: Sich, 1996, 277 p. (in Russian).
Рецензент: д-р i. н., проф. Кривчик Г. Г.
Надшшла до редколеги: 12. 05. 2016 р. Прийнята до друку: 17. 05. 2016 р.
