CC BY
45
interest of the credit activities participants (such as banks, their creditors, depositors, and debtors) is their motive force. The example of Ukrainian banks credit activity proved that the contradiction of individuals' interest of credit activities give rise to a conflict, which in turn can lead to threats in banking in sum. The causes of a conflict of interest and the need to satisfy corporate interests for the sake of a positive result of the bank are considered. The security system of the bank is assigned the task to learn, to monitor, and to forecast the development of the interests of all participants of the lending activities, to identify features of satisfying their interests during the credit activities of the bank. Precautions have to accompany a credit activity because the interests of its members, being in a state of mutual contradiction and struggle, can create enough contingencies. The main causes of problems that arise in the process of credit activity is not so much because of the difference of interests but their contradiction. Analysis of activities of domestic banks allows specifying that conflicts of interest may arise in two cases: during the formation of credit or during its investing. In the case of certain problems in the bank activities, the controversy usually becomes antagonistic, banks direct their actions not to find a way out of a negative situation but to provide favourable conditions for themselves, including the ignoring the interests of other stakeholders. The research on methods of organization of secure credit activities of banks and on creating departments of planning and implementation of security features remains topical.
Key words: banking security, credit activities, corporate interest, bank, lending, conflicts of interest.
УДК 336.226 Здобувач Ю.1. Турянський1, канд. екон. наук - Львiвська КА
1СТОРИЧНИЙ ДОСВ1Д СТАНОВЛЕННЯ СИСТЕМИ ПРЯМОГО ОПОДАТКУВАННЯ В бВРОПЕЙСЬКИХ КРАШАХ
Визначено етапи становления системи прямого оподаткування в европейських крашах. Розглянуто форми та рiзновиди прибуткового оподаткування, принципи оподаткування, а також взаемозв'язок прибуткового податку та податку з корпорацш. Наведено досвщ формування податкових ставок у Ншеччиш. Здшснено поршняння систем прямого оподаткування Англп та ФранцГ! Визначено базу та об'ект оподаткування, мехашзми справляння прямих податюв в европейських крашах. Наголошено на потреби податково! гармошзацп з наступними адекватними змшами в системi оподаткування Украши.
Ключовi слова: податкова система, оподаткування, податки, податковi ставки, мехашзми, податок на прибуток, гармошзащя, фiскалъно-економiчнi важел^
Постановка проблеми. Вщомо, що податкова полггика держави, в разi ефективного здшснення, забезпечуе фшансування державних потреб у повному обсяз! Рацюнальнкть податкового навантаження в основному забезпечуеться обгрунтуванням ставок оподаткування. На жаль, податкова полиика Украши не е досконалою i потребуе доопрацювання, враховуючи евроiнтеграцiйнi намiри. Формування практичних рекомендацiй е неможливим без вивчення м1жнародно-го досвiду позитивних реформ. Таким чином, вважаемо, що дослщження кторич-ного досвiду становления систем прямого оподаткування в Европейських крашах е актуальним i цшним з погляду можливостi адаптаид до вичизняних реалiй.
Аналiз останнгх дослвджень та публiкацiй. Проблематика вдоскона-лення фiскально-економiчноí полiтики, а також визначення оптимального фк-кального навантаження на суб'екти шдприемницько'' дiяльностi у крашах з рин-
1 Наук. кергвник: проф. Г. I. Башнянин, д-р екон. наук
ковою економжою е предметом дослiдження багатьох вчених, серед яких варто виокремити пращ I.A. Воробйово! [1], Г.1. Башнянина, В.1. Блонсько! та С.С. Гринкевич [2], Н.П. Кучерявенко [3], В.А. Лебедева [4], В.П. Пилипчука [5], А. Смита [6], В.М. Сутормшо! [7], I. Тарасова [8], I.B. Шевчука [9] та ш-ших. Науковцi багато уваги придшяють мехашзм стягнення прибуткового по-датку, а також ан^зу передумов його становления. Зокрема, I.A. Воробйова та В.М. Ангелова анатзують основт принципи прибуткового оподаткування гро-мадян у крашах-членах 6С на сучасному етапi [1]. I.B. Шевчук узагальнюе шо-земний досввд оподаткування доходiв фiзичних оаб, а також окреслюе тенден-цп його розвитку [9]. В. П. Пилипчук та IM. 1васько аналiзують оподаткування доходов пiдприемств сiльського господарства в Европейських кра'нах, зокрема автори бшьше уваги придшяють галузi Польщi [5]. Незважаючи на значну кшь-ккть наукових публiкацiй, недостатньо висвiтлено кторичш етапи становлення системи прямого оподаткування в европейських кра'нах, що може бути корис-ним для вичизняно!' науки з погляду формування практичних рекомеидацiй що-до удосконалення вичизняно!' системи прямого оподаткування.
Мета роботи - окреслення iсторичних еташв становлення системи прямого оподаткування в европейських кра'нах iз видаленням найбшьш значимих результат та досягнень.
Виклад основного матерiалу. Iсторично важелi прямого фккального втручання в перерозподiльчi фiнансовi процеси виникли значно ранiше, шж непрямi податки на промiжне i шнцеве споживання. Вони остаточно набули до-мiнуючого значення у структурi податкових фiнансiв в умовах конкурентного ринкового середовища, побудованого на засадах приватно!' власносп. За таких умов тшьки податок, що надавав державi можливiсть коригувати розподш доходов, враховуючи принцип справедливостi, змiг завоювати широку пiдтримку соцiуму. Саме тд впливом сустльно! мотивацп з'явився податок з доходiв (прибутк1в), а законодавче запровадження прибуткового оподаткування було здшснене пiд сильним впливом соцiалiстичного руху. Задля уникнення небажа-них сощально-полггичних наслiдкiв, буржуазiя пiдтримала запровадження по-датку на прибуток [7, с. 187].
На раншх етапах становлення в бврош податкових вiдносин помину роль ввдгравали подушнi та особисп прямi податки, якi стягувались незалежно вiд величини отриманих платниками доходiв. Сфера застосування таких подат-кгв поширювалася на окремих осiб без ввдповвдного врахування рiвия !х дохо-дiв; певнi види доходiв, що не шдлягали прив'язцi з джерелами !х формування; майно та iншi об'екти власностi. Вiдомий росiйський до^дник у галузi фшан-сового права В. Лебедев дослвдив на юридичний зв'язок мiж платником i казною, при якому остання ставить певш фiнансовi вимоги щодо сплати податкових сум перед ввдомими тiльки 1й суб'ектами. Характеризуючи прямi податки як податки на каштал або виробництво, науковець пров1в чику лiнiю розмежу-вання мiж ними та непрямими податками: "Прямi податки складають канву, на якiй непряме оподаткування виконуе свою роботу шдив^ального самооподат-кування та фiскального положення; без прямих податюв - непрямi не мали б твердого фунту, вимру та обмежень" [4, с. 513].
Лебедев В. також здшснив наукову класифшащю прямих фшансових ви-лучень на користь держави, в розр1з1 !х кашталотворчого походження:
1. Об'ектом першого виду податыв е уречевлений кап1тал 1 нарахування по-даткових зобов'язань проводиться на окрем1 види доход1в: земельного, домового, з каштально! ренти.
2. У другому випадку об'ектом е шдивщуальне формування та використання власного кап1талу: оподаткування особистих доход1в, профес1й, житла.
3. Базою для нарахування третього виду податыв е сукупна д1яльшсть уречев-леного, грошового, шдивщуального кап1талу у виробництв1, формою вира-ження яко! е промисловий податок, сфера справляння якого поширюеться як на окрем1 промисли, так 1 на оборот цшностей [4, с. 513].
З початку свого запровадження доходно-прибутков1 податки завдяки простои нарахування 1 сплати, прозоросп грошових вилучень на користь держави, пропорщйносп податкового навантаження набули значного поширення. Вказаш переваги робили !х в1дносно справедливими порiвняно з шшими недос-коналими бюджетоформуючими перерозподшьчими мехашзмами. З шшого боку, значного розголосу набула зовсш протилежна позищя, що не тшьки запере-чувала пряме оподаткування, але й окреслювала широке коло його недолтв, серед яких варто видалити:
• згубне втручання держави у правовiдносини власноси;
• iстотне нагромадження капiталу поза сферою господарсько! дiяльностi;
• обмеження стимулiв до нарощування та розширення бiзнесу.
Тiльки в тривалш перспектив! прибутковий податок отримав виважену ощнку, перетворився в надшне фккальне джерело доходiв державного та мк-цевих бюджепв, ефективний шструмент державно!' фшансово! политики.
Елементи прямого оподаткування юридично та оргашзащйно сформува-лися тшьки на початку XX ст. в бврош. Водночас мали мкце певш внутршньо-структурш невщповщносп у податкових структурах окремих кра'н [1]. Так, в Англп практично вс1 прям1 податки поглиналися прибутковим податком, об'ектами якого виступали п'ять р1зновида доход1в [9]:
1) доходи ввд оренди (земл1, промисл1в, домен1в тощо);
2) доходи власниыв земл1 1 сшьськогосподарський промисел;
3) пожиттев1 ренти, вщсотки, дивщенди;
4) промислов1 доходи;
5) допомоги, пенсп, доходи, отримаш в громадському житт1.
У Францц, на в1дмшу вщ Англп, сформувалася й функщонувала п'ятика-нальна система прямого оподаткування: 1) особистий квартирний податок; 2) поземельний податок; 3) поромовий податок; 4) промисловий податок; 5) податок на деяы нерухом1 цшносл. На зразок Францп, у Пруссп також застосовува-лися п'ять видiв прямих податыв: 1) класний; 2) прибутковий; 3) поземельний; 4) подомовий; 5) промисловий [3, с. 67-68].
Завершену 1 цшсну концепцда правового оформления системи прямого оподаткування в умовах становлення ринкового способу виробництва, на наш погляд, розробив I. Тарасов. Учений характеризуе прям1 податки як обов'язков1 перюдичш платеж1 шдданих держави для покриття загальних державних витрат, яы утримуються 1з заробггку, доходав, майна або кашталш, незалежно в1д спо-живання будь-яких предметiв. Податки науковець класиф1кував таким чином:
1. Особиста: поголовш, подушш; класнi.
2. Майновг загальш; поземельш; домов^ каштальш; промисловг
3. Прибутковi - мають аналопчну структуру як i майновi податки [8, с. 59].
Особистi податки переважно були поголовними (розповсюджувалися на
вах без винятку платникгв за рiвномiрним спiввiдношенням), подушними (охоплювали тшьки окремi верстви населення) або класними (передбачали ди-ференцiйований подiл населення на класи залежно вiд 'х податково' спромож-ностi з вiдповiдним встановленням податкових окладов).
Сфера застосування майнових податюв обмежувалася оподаткуванням майнових активiв у 'х вартiсному впраженш. При цьому, акцент робився на тш частинi ресурсного забезпечення, яка не виконувала функцií капiталу. Н. Куче-рявенко здiйснив вичерпну характеристику форми оргашзацп фiксу [3, с. 69].
Домовий податок домiнував у фiскально-економiчних системах Францп, Австрп, Роси. У Росп державний домовий податок у мктах, посадах, мiстечках визначався загальною сумою, незалежно вiд отриманих доходiв i розподалявся в розрiзi мiст шляхом подiлу 'х на класи. Внутртньо-мкький перерозподiл отриманих податкових сум належав до компетенцп оргашв мiсцевого самоврядуван-ня i проводився з урахуванням вiдомостей про обсяги майна та його оцшочну вартiсть, а також суми отриманих доходiв вiд експлуатацц матерiальних ресурсов [5]. Податок на нерухоме майно широко використовувався як фккальний iнструмент у Швейцарц, Англи, а також на американському континентi. Опо-датковувалася вказаним податком тiльки та нерухомкть, яка уособлювалася з предметами розкош1, наприклад, податок на карети та герби в Англи, податок на бшьярди в Францп тощо. Крiм цього, при утриманнi домового податку iз за-гально' вартосп задекларованого майна вилучалася вартiсть меблiв, засоб^в i знарядь побутового призначення, iнших найнеобхiднiших ценностей.
Помайновий промисловий податок переважно справлявся за класним пiдходом шляхом диференцшованого подалу всiх промислiв на розряди з присвоениям останшм вiдповiдно вищого, середнього, нижчого податкових окладов. З огляду на щ сво' властивостi, помайновий промисловий податок можна роз-глядати як перехщну фiскально-бюджетну технологiю до запровадження при-буткового оподаткування, оскiльки за вщсутносп прямо'' оцiнки доходу, здiйснювався на класи, розряди з встановленням рiзних окладов для кожного ок-ремого взятого розряду.
Об'ектом нарахування прибуткового податку виступав отриманий за наслiдками фiнансово-господарськоí дiяльностi доходiв, який можна розгляда-ти з двох позищй: з першо' - це мiрило податково' спроможностi платника; з друго' - конкретна сума фшансових ресурсш, призначена для задоволення гос-подарсько-комерцiйних споживчих та шших потреб суб'екта пiдприемництва, яка не повинна привести до майнових витрат при виконанш податкових зо-бов'язань перед бюджетом. Використання в якосп бази оподаткування шдсум-кового фшансового результату дае змогу iстотно розширити регулюючу роль податку з одночасним збереженням його бюджетоформуючих властивостей. Це стае можливим завдяки використанню прямих податкових форм одержавлення частини загально' суми отриманого доходу, а також шляхом шдив^ального оподаткування окремих його складових: заробiтноí плати, ренти, прибутку.
У перспект^ на бaзi при6уткового подaткy, пов'язаного з оподаткуван-ням прaцi та ïï резyльтaтiв, розвинулися податки на професшну дiяльнiсть. Ос-тaннi головним чином утримувалися y виглядi мита на право зайняття тими чи iншими видами дiяльностi або профес1ями (Франщя) або включалися в суму за-гального прибуткового податку (Англ1я). У Росй' нaрaxовyвaлося мито на право здшснення адвокатсько!' практики, податок на мщанський промисел, податок на дабнооптову торгiвлю.
Рiзновидaми прибуткового оподаткування можна вважати також тaкi його форми:
1) земельш i домовi податки, що нaрaховyвaлися не на земельш дiлянки i бу-динки як об'екти приватно'1 влaсностi, а на доходи отримаш вiд ïx викорис-тання;
2) податки на вщсотки з кaпiтaлy як складова частина загального прибутково-го податку (Англш, Австрiя, Прyссiя);
3) спещальш прибyтковi податки (Фрaнцiя).
Загалом доxодно-прибyткове оподаткування середини XIX - початку XX ст. справило полиичний вплив на весь наступний розвиток податково!' сис-теми заклало основи прибуткового оподаткування сучасносп [3, с. 69-70].
Пройшовши складний шляx сyспiльниx суперечностей, прибутковий податок перетворився у вагоме джерело доxодiв бюджету та ефективний шстру-мент фiнaнсовоï полиики. У крaïнax iз розвиненими ринковими вiдносинaми цей податок став "продуктом цiлоï епоxи економiчного i полггичного розвитку громадянського сyспiльствa, фiскaльним шструментом, властивим високiй кyльтyрi держaвностi з витонченим меxaнiзмом фyнкцiонyвaнпя, що потребуе вiд платник1в i збирaчiв свщомого ставлення до своïx обов'язкiв. Усввдомлення, що нагромадження й збереження привaтноï влaсностi можливi тшьки в грома-дянському сyспiльствi, робить екологiчно й морально виправданою передачу частини нагромаджень назад сyспiльствy, якому платник зобов'язаний уйм, чим володiе" [6, с. 188].
За висловом одного iз класитв економiчноï науки Дж. Кейнса - податки на доxоди (прибуток) виступають на ринку як мaкроекономiчнi стaбiлiзaтори та мiкроекономiчнi регулятори, ддачи як вбyдовaнi меxaнiзми гнyчкостi, тобто фь нaнсовi вaжелi, що впливають на фiнaнсовi результати господарювання, загаль-ну ефективнiсть нaцiонaльноï економiки, реальш грошовi доxоди населення. Тaкi податки можуть використовуватися як коригуючий фккальний iнстрyмент aнтимонопольноï полiтики. Широко розповсюджене податкове стимулювання кaпiтaлоyтворенпя й кашталовкладень. Диференцiйовaнi ставки оподаткування на прямi та портфельнi iнвестицiï конструюються з метою стимулювання пев-ноï господaрськоï полiтики бiзнесовиx формувань щодо обсягу та структури ви-робництва. За допомогою режиму оподаткування закордонник джерел доxодiв регулюеться мiждержaвне переливання каштатв [2, с. 96-97].
Ефективне використання доxодно-прибyтковиx податюв як фккально-економiчниx важел1в грунтуеться на чiткомy законодавчому окресленнi платни-юв - юридичниx або фiзичниx осiб з притаманними тшьки ш об'ектами оподаткування, сформованими за результатами iпдивiдyaльноï учасп рiзниx сyб'ектiв
оподаткування в фшансово-господарськш даяльносп на правах розпоряднишв чи власникiв певно! частини грошових надходжень. Взаемозв'язок прибуткового оподаткування громадян та прибуткового оподаткування шдприемств 1 корпора-тивних формувань, як засв1дчив мониторинг та анал1з податкового законодавства заруб1жних кра'н, в умовах сьогодення базуеться на низщ таких принцишв:
• повне вивiльнення з-тд оподаткування належно! до розподiлу суми прибутку;
• зниження рiвня оподатковуваного прибутку на рiвнi акцiонерiв;
• зменшення величини прибутку, що шдлягае оподаткуванню, на рiвнi компанп;
• оргатзац1я системи подвшного оподаткування як прибутюв господарських то-вариств, сформованих за участю пайового капiталу у формГ корпоративних ста-тутних внесюв, так Г особистих доходГв акцiонерiв.
Перший принцип реал1зуеться одночасно на двох рiвнях. На р1вн1 акщ-онер1в лягае звшьненню вщ податкового навантаження та частина прибутку, що була оплачена у склад1 сукупно! величини податку 1 на яку припадае щдиввду-альна частина фшсу; на рiвнi корпорацш нарахована сума податкового кредиту ф1зичнш особi i задекларована нею у встановленому порядку вiдноситься на зменшення оподатковуваного доходу платника - юридично! особи.
Система зменшення оподатковувано! величини прибутку на ршш компа-нií, своею чергою, може проводитися в двох напрямах:
1. Диференц1ац1я податкових ставок за принципом: знижена ставка для прибутку, що шдлягае розподшу та, навпаки, шдвищена ставка для нерозподь лено! частини прибутку;
2. Часткове звшьнення в1д оподаткування прибутку до розподшу. Мехашзм двох ставок застосовуеться в Шмеччиш. Система екологiчного
подвшного оподаткування нормативним прибутковим та особистим прибутко-вим податком (саме такою е класична система оподаткування) передбачае пос-лiдовне оподаткування i доходш корпорацií, i доход1в акцiонерiв. Водночас така система, як може здатися на перший погляд, не е надшрно фккально-заванта-женою для фiзичних осiб, оск1льки саме при класичних пiдходах щодо оподаткування зазвичай застосовуеться нижчий, пор1вняно з шшими системами, рi-вень податкових ставок на отримаш дивiденди. На практищ переважна б1ль-шiсть кра1'н свпу використовують комбiнацiю охарактеризованих вище систем шльгового оподаткування прибутку на рiзних рiвнях.
Фiнансовий симбiоз двох каналiв прибуткових фiскальних вилучень -податку з доходав громадян та корпоративного податку на прибуток з чггким окресленням об'ект1в оподаткування з притаманною 1м системою пiльг i знижок був законодавчо задекларований при переведенш податкових реформ у провiд-них кра1'нах свiту в серединi 80-х роюв XX ст. У короткостроковому перiодi, за наслiдками цих реформ, отримано вагомi позитивнi результати як в плаш зрос-тання бюджетних надходжень за рахунок розширення бази оподаткування, так i iстотного шдвищення регулюючого потенцiалу прибуткових податкiв. Крш цього, "соцiальною базою реформ стало загальне зростання добробуту, коли наймасовший контингент платникiв податкiв належить до середнього класу. В умовах демократизацп акционерного капiталу та державного боргу, поширено!' приватизацií власностi надто велию доходи й достатки стають рщкктю й скла-дають невелику частину загального багатства. З розрахунку на цю майнову ро-
3ipBaHiCTb i конструюються cy4acHi податковi системи, що вже не передбачають pi3HOi прогресп прибуткового оподаткування [2, с. 100].
Податкова гармошзащя зумовила адекватнi структурш змiни в системi доходно-прибуткового оподаткування в УкраЫ. Водночас досягти поставлено!' мети складно з огляду на нерозвинешсть фiнансового ринку та вщсутшсть про-зоро! схеми облiкy бази оподаткування. Проблема також ускладнюеться еконо-мiчною нестабiльнiстю, яка породжуе непрогнозовашсть фшансових рiшень та масовi ухилення вiд оподаткування. Намагання якомога швидше перетворити прибyтковi податки в ефективш важелi ринково! економiки супроводжувалися низкою суб'ективних прорахyнкiв, частим переглядом законодавчих податкових норм, що в шдсумку поглибило фiнансовi сyперечностi в середовишд платниюв. Так, за перiод незалежносп Укра'ни механiзм справляння податку на прибуток юридичних осiб 8 разiв зазнавав принципових змiн, не кажучи вже про певнi незначнi змши законодавства, яш торкалися окремих елеменпв податку.
Висновки. Отже, системи прямого оподаткування, з юридичним та орга-нiзацiйним обгрунтуванням, в европейських крашах сформувалися ще на початку ХХ ст. i з кожним роком ввдграють все бiльшy роль у наповненш нащональ-них бюджепв. Досвiд европейських кра'н свiдчить, що регулююча функщя податку на соцiально-економiчнi процеси переважно закрiплена за податком на прибуток шдприемств, натомкть фiскальнy функцда виконуе податок на доходи громадян. Прибутковий податок з фiзичних осiб стягуеться в уах европейських державах. А вiдмiнностi, як правило, пов'язанi з особливостями визначення деяких елемештв податку, таких як: бази оподаткування, суб'екпв, ставок та податкових шльг. На превеликий жаль прибуткове оподаткування в УкраМ пот-ребуе доопрацювання, особливо зважаючи на намiр жегруватися в европейсь-кий економiчний проспр. У цьому напрямку саме европейський досвщ необхвд-но враховувати шд час реформування податково! полiтики Украши.
Лiтература
1. Воробйова I.A. Реформування податково! системи в умовах штеграци до Свропейського Союзу: на приклад оподаткування доходiв фiзичних ойб / I.A. Воробйова, В.М. Ангелова // 36ipHHKy наукових праць Национального унiверситету кораблебудування. - Миколахв : Вид-во НУ кораблебудування. - 2011. - № 6. - С. 114-123.
2. Ефектившсть фiскально-економiчноl полынки в трансформацшнш економiцi / Г.1. Баш-нянин, B.I. Блонська, С.С. Гринкевич та ш. - Львш : Вид-во ЛКА, 2008. - 200 с.
3. Кучерявенко Н.П. Основы налогового права / Н.П. Кучерявенко. - Харьков : Изд-во "Константа", 1996. - 320 с.
4. Лебедев В.А. Финансовое право / В.А. Лебедев. - СПб., 1885. - С. 511-515.
5. Пилипчук В.П. Становлення та застосування прибуткового оподаткування у галузi сшьського господарства в крашах СС / В.П. Пилипчук, I.M. 1васько // 1нновацшна економжа : Всеукр. наук.-виробн. журнал. - 2013. - № 5 (43). - С. 237-242.
6. Смит А. Исследование о природе и причинах богатства народов : пер. с англ. / А. Смит; предис. В.С. Афанасьева. - М. : Изд-во "Соцэкгиз", 1962. - 684 с.
7. Сутормша В.М. та ш. Держава - подати - бiзнес: (и свггового досвщу фюкального регу-лювання ринково! економiки) : монографiя / В.М. Сутормша, В.М. Федосов, В.Л. Андрущенко. -К. : Вид-во "Либщь", 1992. - 328 с.
8. Тарасов И. Очерки науки финансового права / И. Тарасов. - Ярославль, 1883. - 695 с.
9. Шевчук 1.В. 1ноземний досвщ оподаткування доход1в фiзичних ойб та можливост його адаптацл в Украхш / 1.В. Шевчук. [Електронний ресурс]. - Доступний з http://www.znau.edu.ua/ visnik/2011_1_2/333.pdf.
Турянский Ю.И. Исторический опыт становления системы прямого налогообложения в европейских странах
Определены этапы становления системы прямого налогообложения в европейских странах. Рассмотрены формы и разновидности подоходного налогообложения, принципы налогообложения, а также взаимосвязь подоходного налога и налога с корпораций. Приведен опыт формирования налоговых ставок в Германии. Проведено сравнение систем прямого налогообложения Англии и Франции. Определены база и объект налогообложения, механизмы взимания прямых налогов в европейских странах. Отмечена необходимость налоговой гармонизации со следующими адекватными изменениями в системе налогообложения Украины.
Ключевые слова: налоговая система, налогообложение, налоги, налоговые ставки, механизмы, налог на прибыль, гармонизация, фискально-экономические рычаги.
Turiansky Yu.I. The Historical Experience of Direct Taxation System in European Countries
Phases of a system of direct taxation in European countries are defined. The forms and types of corporate income taxation, principles of taxation, and the relationship of corporate income tax and tax on corporations are considered. The experience of forming tax rates in Germany is described. Comparison of direct taxation of England and France are done. The framework and subject of taxation, the mechanisms of collection of direct taxes in European countries are defined. The necessity of tax harmonization with the following appropriate changes in the tax system of Ukraine is emphasized on.
Key words: tax system, tax, taxes, tax rates, mechanisms, income tax, harmonization, fiscal and economic instruments.
УДК330.322:369.5:061.27 Проф. 1.Б. Хома, д-р екон. наук;
студ. М.З. Лопадчак - НУ "Львiвська полтехшка "
НЕДЕРЖАВН1 ПЕНС1ЙН1 ФОНДИ ЯК УЧАСНИКИ ШВЕСТИЦ1ЙНОГО РИНКУ
Висвгглено основш характеристики недержавних пенсшних фондiв, сутшсть та особливост 1х функщонування як учасниюв швестицшного ринку. Охарактеризовано 1х дiяльнiсть та ощнено тенденцц розвитку. Розглянуто особливост швестування активов недержавних пенсшних фондiв, зокрема обмеження щодо здшснення цього проце-су, визначено фактори, що впливають на нього. Проаналiзовано структуру швестованих пенсшних активов. Дослщжено вплив стану недержавних пенсшних фондiв на форму-вання швестицшних ресурив. Визначено переваги та недолжи, яю пов'язаш з щею дь яльшстю, та запропоновано оптимальш шляхи 1х досягнення та виршення.
Ключовi слова: недержавний пенсшний фонд, фiнансовi шструменти, пенсшш ак-тиви, швестицшний портфель, фондовий ринок, захист вкладiв.
Постановка проблеми. На сучасному етапi розвитку економжи дуже важливим е кнування таких фiнансових iнститутiв, якi б брали активну участь у переливанш тимчасово вiльних коштiв у каштал. До таких фiнансових посеред-ниюв належать недержавнi пенсiйнi фонди (НПФ). Варто зазначити, що за допо-могою них здайснюеться заощадження фшансових ресурсiв, якi виступають у ролi потенцiйних iивестицiй. Проблемним залишаеться той факт, що в УкраМ недержавш пенсiйнi фонди не набули достатньо велико' популярносп серед на-селення, а зокрема працездатного. З огляду на це, актуальним е 'х дослiдження як iнституцiйних iивесторiв, за допомогою яких можна досягнути розвитку еко-
