CC BY
58го разработаны также индивидуальные творческие задания.
Разработанные принципы основаны на результатах педагогических наблюдений и анализе литературы. Так, многие авторы [1,2,6] указывают, что одним из основных средств развития физической, психологической и физиологической культуры человека является его непосредственное общение с Природой, которое наиболее полно может быть реализовано через туристско-краеведческую деятельность.
Опытные туристы-педагоги [4,6,7,8] указывают на эффективность туристско-краеведческой деятельности как практического средства более гармоничного развития личности детей. Однако до настоящего времени в туризме не достаточно исследований, позволяющих точно количественно определить, какие особенности личности действительно существенно изменяются у учащихся под влиянием длительных и регулярных занятий туристско-краеведческой деятельности (в течение нескольких лет подряд), а какие не претерпевают серьезных изменений. Такое исследование позволит глубже понять развивающие возможности именно туристско-краеведческой деятельности по сравнению, например, с интенсивной учебной деятельностью. Понять то особенное, что может дать для развития личности участие в туристско-краеведческой деятельности, т.е. ее специфический развивающий потенциал. В этой связи разработка новой дисциплины «Основы туристско-краеведческой деятельности» требует также научных исследований и аналитических обоснований.
Выводы.
Новая дисциплина «Основы туристско-краеведческой деятельности» имеет большое значение для становления педагога как личности, способствует укреплению физического и психологического здоровья, развивает познавательные способности, формирует навыки выживания в сложных условиях, способствует духовному становлению человека.
В перспективе дальнейших исследований предполагается научное обоснование гармоничного влияния туристско-краеведческой деятельности на различные аспекты развития личности.
Литература
1. Амосов Н.М. Раздумья о здоровье. М., 1987, 63 с.
2. Белов В.И. Психология здоровья. СПб, 1994, 272 с.
3. Васильева О.С., Журавлева Е.В. Исследование представлений о здоровом образе жизни // Психологический вестник РГУ. Ростов-на-Дону, 1997, Вып.3. С. 420-429.
4. Коцан І.Я. Наукове обгрунтування системи туристсько-краєзнавчої роботи в школі / Педагогіка, психологія та медико-біологічні проблеми фізичного виховання і спорту: Сборник научных трудов, Харьков, ХХПИ, 2000. - №3 -С.3-6.
5. Коцан І.Я. Вплив багаторічних занять туризмом і спортом на вікові зміни фізіологічних параметрів і показників рівня фізичного розвитку школярів / Педагогіка, психологія та медико-біологічні проблеми фізичного виховання і спорту: Сборник научных трудов, Харьков, ХХПИ, 2000. - №7 -С.3-6.
6. Остапец А.А. Могучее средство развития личности / Ж.
“Дополнит. образование”, 2000 - № 2, с. 2З-27. Психология развития/ Ред. Марцинковская Т.Д. М.: Академия, 2001, З52 с.
7. Юренко Т.Н. Проблемы становления психол. культуры личности педагогов в условиях образовательного комплекса/ Тезисы Всерос. н.-пр. конф. “Становление гуманитарной личности в системе развивающего вариативного образования”. Барнаул: БГПУ, май 2000. - С. 102-106.
Поступила в редакцию 06.07.2007г.
ДОСЛІДЖЕННЯ ЗМІН ФУНКЦІОНАЛЬНОГО СТАНУ ТА РОЗУМОВОЇ ПРАЦЕЗДАТНОСТІ СТУДЕНТІВ СПЕЦІАЛЬНИХ МЕДИЧНИХ ГРУП ПІД ЧАС ЗАНЯТЬ ФІЗИЧНИМИ ВПРАВАМИ Козицька А.П., Пшенична Л.П. Національний педагогічний університет імені М.П. Драгоманова
Анотація. Функціональний стан та розумова працездатність студентів залежить від багатьох факторів, в тому числі і від занять з фізичної культури. Тому дослідження цього питання є актуальним, бо допоможе краще зрозуміти, як можна покращити показники студентів за допомогою фізичних вправ. Функціональний стан організму студентів, їх самооцінки, розумова працездатність знаходяться в залежності від гігієнічного режиму, адекватності учбового навантаження на протязі учбового дня, неділі, семестру, року, від курсу навантаження, та ряду інших факторів, котрі необхідно враховувати під час складання учбової програми та учбового розкладу.
Ключові слова: здоров’я, працездатність, група, студент, фізична культура.
Аннотация. Пшеничная Л.П., Козицкая А.П. Исследования изменений функционального состояния и умственной работоспособности студентов специальных медицинских групп во время занятий физическими упражнениями. Функциональное состояние и умственная работоспособность студентов зависит от многих факторов, в том числе и от занятий по физической культуре. Поэтому исследования этого вопроса является актуальным, потому что поможет лучше понять, как можно улучшить показатели студентов с помощью физических упражнений. Функциональное состояние организма студентов, их самооценки, умственная трудоспособность находятся в зависимости от гигиеничного режима, адекватности учебной нагрузки на протяжении учебного дня, воскресенья, семестра, года, от курса нагрузки, и ряда других факторов, которые необходимо учитывать во время составления учебной программы и учебного расписания.
Ключевые слова: здоровье, работоспособность, группа студентов, физическая культура.
Annotation. Pshenichna L.P., Kozitska A.P. The researches of changes of the functional condition and mental availability of the students of the special medical groups during the time of physical training. The functional condition and mental availability of the students depends on many factors, including physical training. Therefore the researches of this question are relevant, because it would help to better understand how to improve the students’ indexes by the help of the physical trainings. The functional state of an organism of students, their self-ratings, a mental working capacity are in dependence from a hygienic mode, adequacy of an academic load during educational day, Sunday, a semester, year, from a rate of a load, and of some other factors which are necessary for taking into account during drawing up of the curriculum and the educational time-table.
Key words: health, group, student, physical culture, availability.
Вступ.
Привід, що спонукав керівництво держави зробити крок до реформування школи (як загальноосвітньої так і вищої), - стан здоров”я молодого покоління. За даними Академії медичних наук, на сьогоднішній день до школи приходять діти, серед яких всього 40 % здорових дітей, а після закінчення школи їх залишається всього 15%. Не тяжко підрахувати, скільки дітей втрачає своє здоров’я під час навчання у школі.
Тому існує достатньо особливе завдання в усіх ланцюгах системи освіти шляхом використання засобів фізичного виховання та фізкультурно-оздоровчої роботи, закласти основу забезпечення і розвитку фізичного, психічного, соціального та духовного здоров”я кожного члена суспільства..
Питання організації праці та відпочинку студентів визначається в фізіологічній раціоналізації розумової праці, факторів підвищення працездатності, форм рухової активності і нормалізації умов зовнішнього середовища, як складової частини раціональної організації праці.
Встановлено, що оптимальна рухова активність сприяє стимулюючим чином на функції центральної нервової системи та психічну діяльність людини. В той час показано, що вимушене заперечення веде до зниження стійкості серцево-судинної і других систем організму до фізичних емоційних навантажень. За допомоги проведення спостерігань за групою студентів у віці 17-18 років, виявлена тенденція до збільшення м’язової сили (порівняно зі шкільним віком), що пояснює продовжуючи ми віковими змінами. Але у подальшому показники фізичного розвитку у частині студентів погіршуються, що співпадає з припиненням заняттями спору, особливо на старших курсах. Вказаний факт достатньо зрозумілий, тому, що основна частина студентів на молодших курсах знаходиться у віці подальшого розвитку організму, до того ж вони більш активно приймають участь у різних спортивних заходах.
Робота виконана за планом НДР національного педагогічного університету імені М.П.Драго-манова.
Формулювання цілей роботи.
Мета дослідження: було поставлено завдання вивчення деяких форм фізичного виховання і спорту в цілях попередження змін ряду психологічних показників та оптимізації розумової працездатності, особливо в тяжкі для студентів періоди навантаження ( це стосується студентів спеціальних медичних груп).
Результати дослідження та їх обговорення.
Анкетуванням серед студентів першого курсу (кількістю 35 чоловік) було встановлено, що серед тих хто постійно займається фізкультурою на 12% більше було успішних студентів, а якісний склад оцінки на 4,7 % вище, ніж у тих, хто не займався
фізкультурою.
Результат виборчого дослідження групи студентів , які систематично виконують ранкову гігієнічну гімнастику (РГГ ) приведені в таблиці 1.
Таблиця 1
Результат виборчого дослідження групи студентів, які систематично виконують ранкову гігієнічну гімнастику (РГГ)
Досліджувальна група ЧСС за 1 хв.
До занять(не виконуючі РГГ) 7З
До занять (виконуючі РГГ) 66
Після занять(виконуючі РГГ) 80
Після занять (не виконуючі РГГ) 68
Якщо провести вивчення впливу занять фізкультурою і спортом на показники самооцінки в залежності від їх сумарної діяльності на протязі учбового тижня, то маємо таку картину (табл. 2).
Сприятливе недільне навантаження у Вузі складає 4 години на тиждень. Однак важливо не тільки постійно проводити заняття з фізичного виховання, але й при цьому необхідно враховувати умови зовнішнього середовища, що впливає на стан здоров’я та працездатність.
Для перевірки був проведений експеримент, який спрямований на те, щоб в періоди погіршення стану здоров’я, працездатності і деяких фізіологічних функцій організму, сприяти на них за допомогою фізичних вправ. З цією метою були організовані експериментальна (А) і контрольна (В) групи студентів в кількості по 15 чоловік.
В групі (А) заняття проводилися строго за розкладом у першій половині робочого дня (тобто 1 та 2 пари). Графік учбового процесу складався: -вересень-жовтень-легка атлетика - листопад - початок грудня - загально-роз-виваючі вправи та ритміка.
Заняття в цій групі мали характер підвищеної емоційності. Об’єм рухової активності
Складав в середньому 72%, ЧСС 115-130
уд. за хв.
В групі (В) заняття проводилися за звичайним розкладом, але водночас фізичне навантаження відбувалося у часі наближеному до іспитів (ли-стопад-грудень-січень). Об’єм рухової активності був 58% ЧСС 130-160 уд хв. Результати приведені в таблиці 3.
З приведених даних маємо, що із збільшенням часу очікування іспиту відбувається зростання нервової напруги. Спостерігається підвищення артеріального тиску, ЧСС погіршення працездатності.
Особливо слід зазначити різницю рівня самооцінки психоемоційного настрою. У студентів групи (А), показники самооцінки тривоги був менше на 23-57%, настрою - вище на 17-39%, самопочуття на 4-16%.
Про покращення працездатності студентів групи
Таблиця 2 Результат виборчого дослідження групи студентів - вивчення впливу занять фізкультурою і спортом на показники самооцінки в залежності від їх сумарної діяльності на протязі учбового тижня
Досліджувальний показник Кількість годин занять з фізичного виховання у недільному циклі
0 2 4 6 8 10 12
Показники самооцінки Тривога % 67 76 94 80 75 86 77
Працездатність 76 79 81 70 66 55 58
Активність 83 88 88 87 75 70 58
Настрій 81 99 96 86 85 85 80
Самопочуття 94 96 96 88 70 74 70
ЧСС за 1 хв. 85 110 112 128 125 130 133
Таблиця 3 Результати дослідження в групі (В)
Досліджувальний показник Кінець неділі Різниця Кінець семестру Різниця
ГРУПА А ГРУПА В ГРУПА А ГРУПА В
Тривога % 56 66 10 68 99 31
Працездатність 62 60 -2 68 90 -22
Активність 85 80 -5 80 99 -19
Настрій 60 62 2 75 70 -5
Самопочуття 80 55 -25 70 60 -10
ЧСС за 1 хв. 88 90 10 112 122 10
(А)свідчать результати дослідження стану рухової пам’яті в залежності від часу, (час очікування іспитів). Так кількість рухових вправ, що необхідно було запам’ятати, у студентів гр. (А) складає майже 87%. Експеримент проводився з використанням допоміжного елементу - скакалки. В той час, як студенти гр. (В) мали показники зовсім інші - 52%. Отже це пояснюється психологічним станом студентів, який вони мають у той час, коли проводяться заняття, тобто час був наближений до іспитів.
Також було встановлено, що відвідування занять з фізичного виховання залежить від місця їх проведення. Група студенів, у котрих основні лекції та практичні заняття проводилися неподалік від спортивного центру, втрачали значно менше часу на підготовку до занять з фізичного виховання. Емоційна напруга, при цьому, була найменша. В той час , як студенти, які втратили багато свого часу для того, щоб розпочати свої заняття фізичними вправами, мали погіршений емоційний та фізіологічний стан.
Після проведення святкових спортивних заходів(«Свято краси та здоров’я»), показники самооцінки стану здоров’я значно змінювалися. Стан тривоги - зменшення на 38%, працездатність збільшення на 25-57%, активність - збільшення на 15-28%, настрій - покращення на 70-90%.
Висновки.
Таким чином, ми бачимо, що функціональний стан організму студентів, їх самооцінки, розумова працездатність знаходяться в залежності від гігієнічного режиму, адекватності учбового навантаження на протязі учбового дня, неділі, семестру, року, від курсу навантаження, та ряду інших фак-
торів, котрі необхідно враховувати під час складання учбової програми та учбового розкладу.
Важливим фактором для покращення розумової працездатності, оздоровлення студентів, підвищення їх успішності є врахування періодів погіршення стану самопочуття і методів фізичного виховання, використання яких в адекватному обсязі неодмінно стимулює нервово-психічні та інші функції організму.
Оскільки ця тема дуже об’ємна для дослідження, потрібно продовжити дослідження в цьому напрямку
Список літератури :
1. Бачерніков Н. Е. Воронцов М.П, Добромиль Е. І. Психогігієна праці молоді. Київ, Вища школа, 1999. - С. 122156.
2. Васьков Ю. Соціалізація учнів засобами фізичної культури. 2004. - №10. - С.13-17.
3. Мурза В. П, Фізичні вправи і здоров’я. -1983. - №5. - С. 710.
4. Спортивна медицина Під ред.. проф. В. Л. Карпова. М. Фізкультура і спорт, 1980. - С.50-70.
5. Будика Е.В. Медично-психологічний аналіз здоров’я студентів. М. ФИС, 1993. - С.20-25.
Надійшла до редакції 12.07.2007р.
ДІЄВА МОДЕЛЬ ВАЛЕОЛОГІЧНОЇ КОМПЕТЕНТНОСТІ СУЧАСНОГО ВЧИТЕЛЯ
Конельська І.М.
Анотація. Стаття присвячена актуальним питанням ва-леологічної компетентності сучасного вчителя, досліджується її місце в структурі професійної компетентності педагога. Подається дієва модель валеологічної компетентності вчителя, яка розроблена на основі пріорите-
