CC BY
52
Вюник ПДАБА
До 80-ргччя Приднтровсъког державног академй будгвництва та архгтектури
Выводы. На основании полученных результатов можно заключить, что, несмотря на незначительное превышение стоимостных показателей (в пределах 6-10 %) и затрат труда до 30 % реконструкции здания с применением МК по отношению к ЖБК, фактор ускорения возведения здания в 1,8 раза играет основополагающую роль.
Учитывая полученные результаты, необходимо обратить особое внимание на снижение трудозатрат как вариант получения монтажных блоков повышенной заводской готовности, т. е. перенести трудоемкие процессы укрупнительной сборки на предприятие-изготовитель металлоконструкций. Для определения пути снижения экономических показателей необходимо более тщательно исследовать структуру стоимости здания.
На сегодняшний день сталь рассматривается как отличный современный строительный материал, материал XXI века, способный капитально упростить, сократить сроки строительства, т. е. усовершенствовать и во многом осовременить технологию ведения строительных работ при реконструкции домов первых массовых серий.
ИСПОЛЬЗОВАННАЯ ЛИТЕРАТУРА
1. Булгаков С. Н. Реконструкция жилых домов первых массовых серий и малоэтажной жилой застройки / С. Н. Булгаков. - М. : ООО «Глобус», 2001. - 248 с.
2. Жербин М. М. Широкое применение стальных конструкций в строительстве - важный фактор его совершенствования / М. М. Жербин, В. И. Большаков // Нов1 технологи в буд1вництв1. - 2001. - № 2. - С. 2-5.
3. Жербин М. М. Новая концепция модернизации и надстройки существующих малоэтажных жилых зданий до любого количества этажей / М. М. Жербин, В. И. Большаков. -Днепропетровск : Gaudeamus, 2000. - 56 с.
4. Большаков В. И. Основы формообразования стальных каркасов многоэтажных и высотных зданий / В. И. Большаков, М. М. Жербин, О. В. Разумова. - Днепропетровск : ПГАСА, 2003. - 133 с.
5. Савйовский В. В. Вторая жизнь пятиэтажных жилых домов первых типовых серий / В. В. Савйовский // Буд1вництво Украши. - 2000. - № 3. - С. 5-6.
6. Франивский А. Н. Инвестиции в реконструкцию «пятиэтажек» / А. Н. Франивский // Недвижимость и инвестиции. - 2003. - № 6. - 40 с.
7. Дамаскин Б. С. Реконструкция 5-этажных домов массовых серий - стратегическое направление / Б. С. Дамаскин // Буд1вництво Украши. - 1999. - № 5. - С. 11-13.
8. Реконструкция жилого дома с надстройкой этажей по улице Батумской, 10, г. Днепропетровск: Учеб. пособ. - Днепропетровск : Gaudeamus, 2003. - 180 с.
УДК 69.05:658
ДОСЛ1ДЖЕННЯ ЕФЕКТИВНОСТ1 СИСТЕМИ УПРАВЛ1ННЯ БУД1ВЕЛЬНИМИ ОРГАН1ЗАЦ1ЯМИ
А. В. Радкевич, д. т. н., проф.
Ключовi слова: квал1ф1кацтний р1вень, працездатмсть, р1вень тдготовки, оргатзацтно-технолог1чт заходи.
Постановка проблеми та н зв'язок з науковими та практичними завданнями.
Вщповщно до лщензшних вимог провадження господарсько1 дiяльностi у будiвництвi, пов'язано! зi створенням об'екпв архтектури на виконання постанови Кабшету Мiнiстрiв Украши вщ 05.12.2007 р. № 1396 «Про лщензування певних вцщв господарсько! дiяльностi у будiвництвi» у наказi Мшютерства регюнального розвитку та будiвництва Украши за № 47 вщ 27.01.2009 р. прописаш квалiфiкацiйнi вимоги до фахiвцiв, задiяних на вишукувальних, проектних та будiвельно-монтажних роботах. Але вони мають формальний характер, аналiзуючи тшьки два показники: оргашзацшш та квалiфiкацiйнi вимоги.
Аналiз останшх дослщжень та публжацш. Аналiз робщ присвячених дослщженню ресурсного забезпечення будiвництва, дозволяе зробити висновок, що сучасш методики оцшки ефективносп роботи фахiвцiв управлшня будiвельно-монтажних оргашзацш вщсутш [1; 2]. У
До SD - piччя ПДАБА
№ 4 - 5 кытень - xpasern 2010
зв'язку з цим винитае нeобхiднiсть дослiджeння питaння впливу iнжeнepно-тeхнiчних пpaцiвникiв нa eфeктивнiсть оpгaнiзaцiï бyдiвeльного виpобництвa [3].
Метою статт е фоpмyвaння концeптyaльно-мeтодичного пiдходy тa дослiджeння впливу оpгaнiв yпpaвлiння m eфeктивнe зaбeзпeчeння комплeксy зaходiв оpгaнiзaцiйно-тeхнологiчного тa оpгaнiзaцiйно-тeхнiчного хapaктepy, якi с^ияють плaномipномy pозгоpтaнню бyдiвeльного виpобництвa в зaдaнi тepмiни з високими тeхнiко-eкономiчними покaзникaми. Склaднiсть зaвдaння визнaчaeться вeликою кiлькiстю нeвизнaчeних iмовipнiсних покaзникiв.
Виклад матерiалу. Виходячи з тeхнологiчноï можливосп сyчaсноï бyдiвeльноï фipми, оскiльки визнaчeння оптимaльноï тpивaлостi бyдiвництвa окpeмого об'eктa нe можe pозглядaтися як сaмостiйнe зaвдaння 6e3 ypaхyвaння оpгaнiзaцiï pобiт з виконaння виpобничоï пpогpaми (ïï обсягiв, тeхнологiï виконaння pобiт, з одного боку, тa peсypсiв бyдiвeльноï фipми, якa виконуе pоботи, - з шшого), визнaчeння оптимaльноï стpaтeгiï бyдiвництвa окpeмого об'eктa зaлeжить вщ оптимaльноï оpгaнiзaцiï pобiт з peaлiзaцiï виpобничоï пpогpaми.
Дiяльнiсть бyдiвeльних фipм у сyчaсних yмовaх нe можe бyдyвaтися iнaкшe як зa единою модeллю, мeтa яко1' - сктасти гpaфiк pобiт для piзних викотавщв з обов'язковим зaзнaчeнням стpокiв ro4aTOy тa зaкiнчeння pобiт, a тaкож кiлькостi нeобхiдних peсypсiв для ïx виконaння. Для цього можe бути побyдовaнa нeскiнчeннa множинa допустимих pозв'язкiв, що вiдpiзняються вapiaнтaми pозподiлy шявних peсypсiв, стpокaми виконaння pобiт тощо. Тому основним зaвдaнням е - отpимaти тaкe piшeння, якe нaйкpaщe вiдповiдae конкpeтнiй виpобничiй ситyaцiï тa постaвлeнiй мeтi.
Пpaктикa покaзye, що виpоблeння piшeнь з виконaння pобiт нa окpeмиx об'eктax нe зaбeзпeчye потpiбноï кооpдинaцiï в дiяльностi бyдiвeльноï фipми тa нe дозволяе досягти eфeктивностi в мaсштaбi оpгaнiзaцiï, яку можш отpимaти пpи збaлaнсовaномy фyнкцiонyвaннi окpeмиx, aлe взaeмопов'язaниx чaстин, як дaють вищу зaгaльнy eфeктивнiсть, шж ïx сyмapнa eфeктивнiсть (синepгeтичнa xapaктepистикa).
Нeвдaчi, пов'язaнi з pозpобкою модeлeй бyдiвництвa, peконстpyкцiï чи кaпiтaльного peмонтy окpeмиx об'eктiв, викликaють нeобxiднiсть модeлювaння виpобничоï пpогpaми бyдiвeльноï оpгaнiзaцiï тa нa цiй основi paцiонaльного pозподiлy нaявниx peсypсiв. Зaлeжно вiд постaвлeноï мeти тa пpийнятиx кpитepiïв оптимaльностi дослiджeно вплив peсypсного зaбeзпeчeння та визнaчeння спpоможностi бyдiвeльноï оpгaнiзaцiï фис. 1).
Упpaвлiння оpгaнiзaцiйною стpyктypою будь-яко1' бyдiвeльно-монтaжноï оpгaнiзaцiï включae pяд стpyктypниx yпpaвлiнь, вiддiлiв, гpyп тa окpeмиx iнжeнepно-тexнiчниx пpaцiвникiв, вплив яких m yспiшнe фyнкцiонyвaння оpгaнy yпpaвлiння досить вщчутний. У зв'язку з цим ^опонуеться визнaчити концeптyaльний пiдxiд до оцiнювaння piвня фaxовоï пiдготовки у виглядi сyкyпностi тaкиx положeнь:
1. Можливють оpгaнy yпpaвлiння визнaчaються квaлiфiкaцiйним piвнeм його посaдовцiв тa опepaтивнiстю довeдeння piшeнь до лiнiйниx CTpyCTyp.
2. Пpaцeздaтнiсть yпpaвлiння, вiддiлy, ^упи зaлeжить вiд пpофeсiйноï пiдготовки посaдовцiв i знaчною мipою вiд piвня пiдготовки (вiдповiдностi зaймaноï посaди) кepiвникa, що бyдe xapaктepизyвaтися тaкими пapaмeтpaми:
- чaс, нeобxiдний нa pозpобкy бyдiвeльноï докyмeнтaцiï;
- чaс, нeобxiдний для eкспepтизи тa yxвaлeння пpийнятиx piшeнь;
- ноpмaтивний чaс, вiдвeдeний нa виконaння дaниx pобiт.
Тaким чином, покaзник пpaцeздaтностi поpiвняно з ноpмaтивною вeличиною xapaктepизye стyпiнь квaлiфiкaцiï тa фaxовоï пiдготовки пpaцiвникiв оpгaнy yпpaвлiння. Кpитepiй оцiнки можe пpийняти нaстyпнe знaчeння:
„ Тр + Те, ухе. , ^
R = -^—< 1,0, (1)
Тн
дe R - кpитepiй оцiнки yпpaвлiння;
Тр - чaс, нeобxiдний для pозpобки бyдiвeльноï докyмeнтaцiï; Те , ухв - чaс, нeобxiдний для eкспepтизи тa yxвaлeння piшeння; Тн - ноpмa чaсy нa виконaння pобiт.
Вюник ПДАБА
Дo 80^ччя Пpuднiпpoвcькoï дepжавнoï aKadeMiï бyдiвнuцтва та аpхiтeктypu
Оpгaнiзaцiйнi вимоги
а л^шти можливостi
а пpофeсiйно-квaлiфiкaцiйний склaд
iнжeнepно-тexнiчниx пpaцiвникiв
а чисeльнiсть i пpофeсiйний piвeнь
пpaцiвникiв постiйного склaдy
а пapк бyдiвeльниx мaшин i
мexaнiзмiв
а мaтepiaльнa бaзa оpгaнiзaцiï
а зaлyчyвaнi сyбпiдpяднi,
тpaнспоpтнi тa постaчaльнi
оpгaнiзaцiï
а зaстосовyвaнi мeтоди оpгaнiзaцiï тa
тexнологiï бyдiвeльниx pобiт
а piчнi обсяги виконaння pобiт
а зв'язок iз нayковими yстaновaми
Допустимий piчний обсяг викошння бyдiвeльно-монтaжниx pот Спpоможнiсть бyдiвeльноï оpгaнiзaцiï по пpовaджeнню pобiт Розpaxyнковa вeличинa можливостi зaбeзпeчeння обсягiв бyдiвeльно-монтaжниx pобiт
Рис. 1. Впливpecypcнoгo забeзпeчeння на визначвння cпpoмoжнocтi бyдiвeльнoï opганiзацiï
Aнaлiз pолi i мюця сист^ми yпpaвлiння бyдiвeльноï оpгaнiзaцiï, умов ïï фyнкцiонyвaння, всix сyкyпниx фaктоpiв дозволяе yстaновити, що нa сyчaсномy eтaпi CTa^ eкономiки тa piвнi вимог до yпpaвлiнського пepсонaлy зpослa цiнa чaсy i якостi piшeння. Зaбeзпeчeння нeобxiдноï опepaтивностi yпpaвлiння пpи досить високому piвнi iншиx склaдовиx цього ^овдсу, досягaeться нaявнiстю в систeмi yпpaвлiння цiлого pядy вiдповiдниx влaстивостeй. До числa нaйбiльш вaжливиx iз ниx, нe пpимeншyючи знaчимостi й iншиx, можнa вiднeсти двi
До 80 - р1ччя ПДАБА
№ 4 - 5 кытень - травень 2010
узагальнеш властивосп: квалiфiкацiйний рiвень та укомплектованiсть посад. Такий шдхщ цiлком виправданий. Оперативнiсть управлшня досягаеться виконанням ряду органiзацiйних заходiв, а працездатнiсть - повнотою укомплектованосп управлiння, його квалiфiкацiею та злагоджешстю в роботi. Бiльше того, стутнь цього впливу мае тенденцiю зростання, а реали сьогодення вимагають виходу на зовшм iнший, якiсно новий рiвень управлiння складним виробничим процесом.
Висновки. Iснуючi квалiфiкацiйнi вимоги до iнженерно-технiчних працiвникiв мають формальний характер у зв'язку з тим, що не вщдзеркалюють фаховий рiвень, працездатшсть, вмiння залучати сучаснi iнформацiйнi технологи, оргашзаторсью здiбностi та iнше.
Запропонований методичний пiдхiд оцiнювання ефективностi роботи пращвниюв управлiння, груп та вщдшв значно удосконалюе iснуючу систему.
Разом з тим, можна з достатньою впевнешстю зробити висновок про виршальний вплив ресурсного забезпечення в першу чергу трудових ресуршв на визначення спроможносп будiвельно! оргашзаци.
ВИКОРИСТАНА Л1ТЕРАТУРА
1. Антанавичус К. А. Моделирование и организация в управлении строительством /
К. А. Антанавичус. - М. : Стройиздат, 1979. - 197 с.
2. Афанасьев М. Ю. Исследование операций в экономике: модели, задачи, решения: Учеб.
пособие / М. Ю. Афанасьев, Б. П. Суворов. - М. : ИНФРА-М, 2003. - 444 с.
3. Радкевич А. В. Системотехшчш аспекти оргашзацшно-технолопчних ршень вщновлення
споруд: Монографiя / А. В. Радкевич. - Дншропетровськ : Вега, 2005. - 346 с.
УДК 69.059.7
СПОСОБИ ПРОДОВЖЕННЯ ЖИТТеВОГО ЦИКЛУ ЗАСТАР1ЛОГО ЖИТЛОВОГО ФОНДУ
Т. С. Кравчуновська, к. т. н., доц., О. С. Задорожна, асп.
Ключовi слова: комплексна реконструкция, житловий квартал (микрорайон), життевий цикл житлового фонду.
Постановка проблеми та и зв'язок iз науковими i практичними завданнями. Проблема забезпечення населення Укра!ни житлом належить до найгострших соцiально-економiчних проблем. Одним iз напрямюв И виршення може бути реалiзацiя проектов комплексно! реконструкцi! кварталiв (мiкрорайонiв) застаршого житлового фонду, що передбачае перебудову житлового фонду з метою полшшення умов проживання, експлуатацi!, змiни кшькосто жилих квартир, загально! та жило! площi тощо, пов'язана iз змшою геометричних розмiрiв, функцiонального призначення, замшою окремих конструкцiй, !х елементiв, основних технiко-економiчних показникiв та об'ектiв сощально! iнфраструктури, або знесення застарiлого житлового фонду в кварталi (мiкрорайонi) та будiвництво нового житлового фонду кварталу (мшрорайону), а також здiйснення робгт iз реконструкцi! будiвель, дорiг; головних шженерних споруд i комунальних мереж водопостачання, каналiзацi!, енергопостачання, заходiв щодо озеленення, полiпшення мiкроклiмату, оздоровлення i охорони вiд забруднення повiтряного басейну, вiдкритих водоймищ i грунту, саштарного очищення, зниження рiвня мiського шуму, зменшення можливостi вуличного травматизму [4].
Аналiз останнiх дослiджень i публiкацiй. Аналiз наукових праць втизняних та зарубiжних учених i фахiвцiв у галузi ремонту та реконструкцн житлових будiвель, зокрема С. М. Булгакова, О. А. Гусакова, В. В. Савйовського, Л. М. Шутенка [3; 8; 9; 10; 11], виявив велику рiзноманiтнiсть способiв продовження життевого циклу житлового фонду шляхом оновлення та перетворення житла.
Метою стат^ е систематизацiя способiв реконструкцi! житлових будiвель перших масових серш.
Виклад матерiалу. Вибiр ршення з реконструкцi! житлових будiвель повинен пов'язуватися з концепщею комплексно! реконструкцн забудови житлового кварталу
