Научная статья на тему 'Использование метода имитационного моделирования для оценки влияния параметров структуры на износостойкость подшипников скольжения двигателей магистральных электровозов'

Использование метода имитационного моделирования для оценки влияния параметров структуры на износостойкость подшипников скольжения двигателей магистральных электровозов Текст научной статьи по специальности «Химические технологии»

CC BY
90
39
i Надоели баннеры? Вы всегда можете отключить рекламу.
Ключевые слова
іМіТАЦіЙНЕ МОДЕЛЮВАННЯ / ЗНОСОСТіЙКіСТЬ / ЕЛЕКТРОВОЗИ / ИМИТАЦИОННОЕ МОДЕЛИРОВАНИЕ / ИЗНОСОСТОЙКОСТЬ / ЭЛЕКТРОВОЗЫ / SIMULATION MODELING / WEAR RESISTANCE / ELECTRIC LOCOMOTIVES

Аннотация научной статьи по химическим технологиям, автор научной работы — Мещерякова Т. Н., Кузин Н. А.

С использованием метода имитационного моделирования структуры проведен анализ влияния количества твердой фазы на параметры износостойкости антифрикционного сплава Б16. разработана методика оптимизации линейной интенсивности изнашивания в зависимости от количественного соотношения между структурными составляющими материала, полученные расчетные данные коррелируют с результатами испытаний на износостойкость.

i Надоели баннеры? Вы всегда можете отключить рекламу.
iНе можете найти то, что вам нужно? Попробуйте сервис подбора литературы.
i Надоели баннеры? Вы всегда можете отключить рекламу.

THE USE OF THE METHOD OF SIMULATION MODELING TO ESTIMATE THE EFFECT OF STRUCTURE PARAMETERS ON THE WEAR RESISTANCE OF THE BEARINGS OF THE MOTORS OF ELECTRIC LOCOMOTIVES

A method of structure simulation was used to investigate the influence of the hard phase quantity on parameters of the wear resistance of antifriction alloy B16. A method of optimization of linear intensity of wear depending on the quantitative correlation between the structural components is developed; the calculation data obtained correlate with the results of the wear resistance tests.

Текст научной работы на тему «Использование метода имитационного моделирования для оценки влияния параметров структуры на износостойкость подшипников скольжения двигателей магистральных электровозов»

УДК 539.375: 621.891

Т. М. МЕЩЕРЯКОВА (Львiвська фшя ДПТу), М. О. КУЗ1Н (1нститут прикладних проблем мехашки i математики iм. Я. С. Пщстригача НАНУ)

ВИКОРИСТАННЯ МЕТОДУ Ш1ТАЩЙНОГО МОДЕЛЮВАННЯ ДЛЯ ОЦ1НКИ ВПЛИВУ ПАРАМЕТР1В СТРУКТУРИ НА ЗНОСОСТ1ЙК1СТЬ П1ДШИПНИК1В КОВЗАННЯ ДВИГУН1В МАГ1СТРАЛЬНИХ ЕЛЕКТРОВОЗ1В

З використанням методу 1м1тац1йного моделювання структуры проведено анал1з впливу шлькосл твердо! фази на параметри зносостшкосп антифрикцшного сплаву Б16. Розроблена методика ошишзацп лшшно! штенсивносп зношування в залежносп ввд к1льк1сного сшввщношення м1ж структурними складовими мате-р1алу, отримаш розрахунков1 даш корелюють з результатами випробовувань на зносостшшсть.

С использованием метода имитационного моделирования структуры проведен анализ влияния количества твердой фазы на параметры износостойкости антифрикционного сплава Б16. разработана методика оптимизации линейной интенсивности изнашивания в зависимости от количественного соотношения между структурными составляющими материала, полученные расчетные данные коррелируют с результатами испытаний на износостойкость.

A method of structure simulation was used to investigate the influence of the hard phase quantity on parameters of the wear resistance of antifriction alloy B16. A method of optimization of linear intensity of wear depending on the quantitative correlation between the structural components is developed; the calculation data obtained correlate with the results of the wear resistance tests.

В тягових двигунах локомотивiв, що екс-плуатуються на залiзницях Укра1ни, викорис-товуються бабiтовi вкладишi шдшипниюв ков-зання (рис. 1). Матерiал бабгтового шдшипника ковзання - це вщносно пластична i в'язка основа з включенням твердих опорних часточок.

Рис. 1. Схема пвдшипника ковзання тягового двигу-на мапстрального електровоза, отриманого вiдцентровим литтям

В умовах тертя зношусться пластична основа, а вал контактуватиме з твердими включен-нями. Перевагами баб^ових пiдшипникiв ков-

зання е можливiсть повторного використання 1х матерiалу для виготовлення нових вкладишiв вузлiв тертя.

Виготовлення i ремонт деталей вузлiв тертя тягових електродвигунiв проводять методом вщцентрового лиття.

Дана робота присвячена питанню вивчення впливу параметрiв структури матерiалу вкла-диша шдшипника ковзання, який виготовлений з баб^у Б16, на його зносотривюсть.

При виготовленш вкладиша пiдшипника ви-користовують установки вiдцентрового литва з горизонтальною вюсю обертання (рис. 2).

Рис. 2. Схема установки для отримання вкладиша пвдшипника ковзання: 1 - заливочна воронка; 2 -шток виштовхувача; 3 - виливниця; 4 - ввдцентро-вий затвор; 5 - виливок; 6 - упорний люнет

Вiдцентровi сили суттево впливають на фо-рмування структури, оскшьки до складу бабiту

входять фази з рiзними фiзико-хiмiчними влас-тивостями. Хiмiчний склад бабiту Б16 наведений в табл. 1.

Таблиця 1

Хiмiчний склад баб^у Б16

БЬ, % Си, % Бп, % РЬ, %

15...17 1,5...2 15...17 основа

Фазовий склад сплаву складасться з фаз типу: твердi включення - кристали фази БпБЬ ма-триця - свинець. Ц фази рiзняться за своею питомою вагою: БпБЬ - 6,3 г/см3 (визначено графiчним методом), РЬ - 11,34 г/см .

Рiзниця в густиш приводить до того, що на частинки свинцю i змщнюючо! фази дiе рiзне значення вщцентрово! сили. В результатi утво-рюеться неоднорiдна структура по перерiзу ви-ливка, оскiльки значення вщцентрово! сили для РЬ в 1,79 рази бшьша, шж для БпБЬ (рис. 3).

Рис. 3. Схема руху частинок в структур! бабгту Б16 при вщцентровому литп

В зв'язку з цим проводили аналiз мшро-структури, визначали механiчнi властивостi i зносостiйкiсть сплаву по товщинi вкладиша пiдшипника ковзання. Мiкростуктурний аналiз шдтвердив наявнiсть зонально! неоднорiдностi по товщиш вкладиша, яку умовно можна под> лити на три структурнi зони. Перша зона, на-ближена до поверхш контактно! взаемодi!, мю-тить найбшьшу кiлькiсть змiцнюючо! фази, яка в деяких дшянках утворюе суцшьний шар, а м'яка матриця розташована у виглядi окремих дiлянок (рис. 4).

У другш зонi зростае кшьюсть дiлянок м'яко! складово!, яю утворюють навколо змщ-нюючо! фази суцшьш оторочки або окремi д> лянки (рис. 5 а, 5 б).

Рис. 4. Мжроструктура вкладиша пвдшипника з ба-б!ту Б16 б!ля краю контактно!' взаемод!!' отриманого в!дцентровим литтям (зона 1), х125

Рис. 5. М!кроструктура вкладиша пвдшипника з ба-б!ту Б16, отриманого вщцентровим литтям (зона 2); свил! включення - зм!цнююч! фази БпБЬ ! Си3Бп, окрем! голки - Си2БЬ; темн! д!лянки - твердий роз-чин на основ! свинцю, х125: а - ~ 4600 мкм; б - ~ 5200 мкм (в!д краю контактно! взаемод!!)

В третш зонi зустрiчаються окремi часточки змiцнюючо! фази, якi в окремих мюцях вихо-дять на зовшшню поверхню вкладиша тдшип-ника ковзання (рис. 6 а, 6 б). Аналiз результат показав рiзне значення кiлькостi змiцнюючо! фази в дослщжених зонах. Вмiст змiцнюючо! фази в зош I коливаеться вщ 74 % до 43 %; в зош II - вщ 60 % до 11 %; в зош III - вмют включень з 11 % поступово зменшуеться до нуля i бiля зовнiшнього дiаметра вкладиша структура складаеться з матриц - РЬ (рис. 7).

Рис. б. Miкpocтpyктypa вкладиша подшипника з ба-биу Б1б, oтpимaнoгo вiдцeнтpoвим литтям (зона 3), x 125: а - ~ 14800 мкм; б - ~ 1б000 мкм (ввд Rparo кoнтaктнoï взaeмoдiï)

Для вивчeння впливу пapaмeтpiв cтpyктypи баб^у Б1б на його знococтiйкicть викopиcтaли мeтoд iмiтaцiйнoгo мoдeлювaння. Пpи aнaлiзi пoвeдiнки бaбiтy Б1б в yмoвax тepтя пpeдcтaв-ляли його мaтepiaл як гeтepoгeннe (нeoднopiд-нe) cepeдoвищe. Опис пoвeдiнки мaтepiaлy в yмoвax тepтя пpoвoдили з викopиcтaнням iepa-pxiчниx бaгaтopiвнeвиx мoдeлeй мexaнiки дe-фopмiвнoгo cepeдoвищa.

30 70 60 50 > <10 30 20

10

-

/\

У \ \

\

I 1 п 1 \ Ж

\

-^-i

5000

10000 L, мкм

15000

20000

Рис. 7. Вмют змщнюючо1 фази в бабт Б1б по товщиш вкладиша тдшипника ковзання ввд пoвepxнi кoнтaктнoï взaeмoдiï

Розглядалися нacтyпнi вapiaнти cтpyктypниx piвнiв, що cпиpaютьcя на cиcтeми мacштaбниx

фaктopiв, якi вiдпoвiдaють piзним iepapxiчним poзмipaм фiзичниx oб'eктiв: а) piвeнь eлeмeн-тapниx oб'eмiв кoмпoнeнтiв (мiкpopiвeнь);

б) piвeнь eлeмeнтiв cтpyктypи (мeзopiвeнь);

в) piвeнь eфeктивниx xapaктepиcтик ^a^opi-вeнь).

На piвнi eлeмeнтapнoгo мiкpooб'eмy (м^о-piвнi) вибиpaeтьcя такий об'ем мaтepiaлy, poз-мipи якого набагато бiльшi мiжaтoмниx вщда-лeй, aлe мeншi xapaктepниx poзмipiв фaзoвиx cклaдoвиx сплаву. На цьому piвнi cпpaвeдливi пoлoжeння мexaнiки cyцiльнoгo iзoтpoпнoгo cepeдoвищa. На мeзopiвнi poзглядaeтьcя об'ем мaтepiaлy, poзмipи якого складали 10-102 poз-мipy cтpyктypниx кoмпoнeнт. Meзopiвeнь являе собою фpaгмeнт кycкoвo-нeoднopiднoгo cepe-довища. На мaкpopiвнi мaтepiaл poзглядaeтьcя як квaзioднopiднe cepeдoвищe, влacтивocтi якого за пpocтopoвими кoopдинaтaми змiнюютьcя достатньо повшьно, що дозволяе пpиймaти ïx постшними в oкoлi xapaктepниx точок. Такий мaтepiaл xapaктepизyютьcя eфeктивними влас-тивостями, як е yзaгaльнeнням iнфopмaцiï npo пoвeдiнкy мaтepiaлy на мeзopiвнi. Хapaктepнi poзмipи oблacтi, яка aнaлiзyeтьcя, е 102-103 poз-мipiв cтpyктypниx складовж, якi можуть бути cпiвcтaвлeннi з ушм мaтepiaлoм.

Bxiдними пapaмeтpaми ^и пoбyдoвi iмiтa-цiйнoï мoдeлi в po6otc були нacтyпнi: 1) вiдcoткoвe cпiввiднoшeння cтpyктypниx cклaдoвиx; 2) нaбip пapaмeтpiв, якi xaparcrep^ зують фopмy i poзмipи cклaдoвиx; 3) poзпoдiл cтpyктypниx cклaдoвиx за poзмipaми. Meтoд iмiтaцiйнoгo мoдeлювaння дозволив побудува-ти фpaгмeнт cтpyктypи мaтepiaлy за вищeнaвe-дeними пapaмeтpaми.

За допомогою iмiтaцiйнoï мoдeлi були побу-дoвaнi фpaгмeнти мeзocтpyктyp, якi вщповща-ють 10 %, 20 %, 30 %, 40 %, 50 %, б0 % вмicтy твepдoï складово1' в бaбiтax (pиc. 8).

В дocлiджeнoмy мoдeльнoмy мaтepiaлi модуль ^ужноси м'яко1' складово1' вибpaли на piвнi 23,5 ГПа (пpийняли piвним модулю ^y-жнocтi свинцю), а модуль ^ужноси твepдoï складово1' пpийняли як cepeднe знaчeння мiж мoдyлeм ^ужноси олова (5 8, б ГПа) i cypми (54,9 ГПа). Bизнaчeння кoeфiцieнтa Пуассона фази SnSb пpoвoдили aнaлoгiчнo.

Для визнaчeння i опису мexaнiчниx власти-вocтeй мoдeльнoгo cтpyктypнo-нeoднopiднoгo мaтepiaлy був викopиcтaний мeтoд cкiнчeниx eлeмeнтiв, а також тeopiя eфeктивниx властиво-сгей.

Рис. 8. 1мггацшш моделi гетерогенних матерiалiв: бiлий колiр - м'яка складова, темний колiр - тверда скла-дова; а - 10 % твердо! складово!; б - 20 % твердо! складово!; в - 30 % твердо! складово!; г - 40 % твердо! складово!; д - 50 % твердо! складово!; е - 60 % твердо! складово!

Зпдно з цими шдходами, якщо реакщя струк-турно-неоднорщного матер1алу на зовшшне навантаження екв1валентна реакци деякого од-норщного матер1алу, який знаходиться в анало-пчних умовах навантаження, то властивост такого матер1алу можуть бути прийнят в якост ефективних властивостей структурно-неоднорщного матер1алу (рис. 9).

1

V

V =

к

(1)

Рис. 9. Граничш умови в чисельному експериментi для визначення ефективних властивостей структурно-неоднорiдного матерiалу:

а - фрагмент структурно-неоднорiдного матерiалу, б - еквшалентний однорiдний матерiал з ефективними властивостями; граничнi умови:

А-В, С-Б: <ст = ст ; В-С, Б-А: ст2 = 0 .

Т21 =0; Т,2 = 0

Умовою екв1валентних реакцш двох матер> атв на зовшшне навантаження може бути при-йнята умова р1вносп !х питомих енергш дефо-рмування:

^ = , ^ =СТу (в1} )ё81} ,

де Weq - потенцшна енерпя деформування од-норщного матер1алу, Whet - потенцшна енерпя деформування структурно-неоднорщного мате-р1алу, V - об'ем матер1алу, що належать р1з-ним структурним компонентам, к - число компонента з р1зними ф1зико-мехашчними властивостями.

З використанням методу сюнчених елемен-т1в розроблено програмний комплекс, який до-зволяе розраховувати мехашчш властивосп матер1ал1в в залежносп вщ вмюту структурних складових. При цьому в програм1 можна зада-вати параметри мехашчних властивостей структурних складових (рис. 10). Результати розра-хунюв наведеш в табл. 2 та на рис. 11, 12.

Показано, що суттева змша модуля пружно-ст I коефщ1ента Пуассона спостер^аеться за наявносп в структур! твердо! складово! в кшь-кост в!д 40 % до 60 %.

Встановлено функщональш залежносп мехашчних характеристик матер1алу вщ його структурних складових з використанням пол1-ном1ально! штерполяци [4].

В результат!, за допомогою програми Мар1е 6.0, були отримаш наступш аналпичш залежносп мехашчних характеристик матер1а-лу вщ процентного вмюту складових:

Е(х) = 32.2100 - 2.2415 • х + 0.2617 • х2 -- 0.0114 • х3+0.0002 • х4 -1.4175 •Ю"5 • х5, (2)

х) = 0.5739 - 0.0309 • х +0.0023 • х2 -

- 0.8202 • 10"4 • х3+0.1319 • 10"5 • х4 -

- 0.7867 • 10"8 • х5. (3)

Рис. 10. 1нтерфейс програми шд час розрахунку гетерогенного фрагменту матер1алу

Таблиця 2

Результата чисельних експериментiв з дослвдження впливу структури бабiту Б16

на мехашчш властивостi

Вщсоток Еквшалентний модуль пруж-ност (результат чисельно-го експериме-нту), ГПа Еквшалентний коефщент Пуасона (результат чисе-льного експе-рименту)

Номер експе-римен- ту Твердо! складово! М'яко! складово! Номер «структури» Модуль пружносл твердо! складово!, ГПа Модуль пружносп м'яко! складово!, ГПа Коефщент Пуасона твердо! складово! Коефщент Пуасона м'яко! складово!

1 10 90 1 56,8 23,5 0,365 0,446 26,57 0,4279

2 20 80 2 56,8 23,5 0,365 0,446 30,56 0,4169

3 30 70 3 56,8 23,5 0,365 0,446 31,39 0,4055

4 40 60 4 56,8 23,5 0,365 0,446 33,45 0,386

5 50 50 5 56,8 23,5 0,365 0,446 41,3 0,384

6 60 40 6 56,8 23,5 0,365 0,446 42,66 0,364

Рис. 11. Залежнють модуля пружносп матер1алу в1д вщсоткового вмюту твердо! (8и8Ъ) 1 м'яко!' (РЬ) складових

Зллежнкть коефщкнту Пулсонл i.uit е|> um у в¡д процентного вшсту скллдових

0,43

1 0,42

% 0,41

f 0,4

I 0,39

I 0,38

I 0,37

* 0.3S

ч

ч

s

10 20 30 40 50 Б0 Процент hi in BuicT твердо! <жл.1доео1

iНе можете найти то, что вам нужно? Попробуйте сервис подбора литературы.

70

Риc. 12. Зaлeжнicть кoeфiцieнтy Пyacoнa мaтepiaлy в1д вiдcoткoвoгo вмicтy твepдoï (SnSb) i м'якoï (Pb) cклaдoвиx

Одepжaнi peзyльтaти дoзвoляють визнaчити кoнтypний тжк Pc i cepeднiй фaктичний тжк пpи кoнтaктi Pr [4]:

= O.2 • EO

Hg

\

R

• POO

/

2V V 1

P = O.5 • E 2V+1 -Л ™ • P^

(4)

(5)

дe Л - кoмплeкcнa xapaктepиcтикa шopcткocтi; HB - виcoтa xвилi; R - paдiyc xвилi; V - na-

paмeтp oпopнoï пoвepxнi; Pa - томи^ьний

тиcк.

Beличинa циx тдаюв бeзпocepeдньo впливae нa лiнiйнy iнтeнcивнicть знoшyвaння, ocкiльки згiднo [4] вoнa дopiвнюe:

I = K •а^ 22V • P„ • P2V • P. 2V •Л2 •

1 ' f ^

V CO У

(б)

дe K1 - cтaлa, якa зaлeжить вiд пapaмeтpiв reo-мeтpiï нepiвнocтeй; а - кoeфiцieнт пepeкpиття; cO - пapaмeтp фpикцiйнoï втoми; fM - мoлe-

кyляpнa cклaдoвa етли тepтя.

Пpoвeдeмo oптимiзaцiю лiнiйнoï irn^c™-нocтi знoшyвaння зa вiдcoткoвим вмютом твep-дoï cклaдoвoï в гeтepoгeннoмy мaтepiaлi, ввa-жяючи, щo пapaмeтpи пoвepxнi кoнтaктy e зa-дaними:

di = O,

dx

x = 56.3445 .

(7)

(8)

cm^CTi знoшyвaння.

Одepжaнi peзyльтaти кopeлюють з aoctí-джeннями пiдшипникa кoвзaння, oтpимaнoгo мeтoдoм вiдцeнтpoвoгo литвa, нaвeдeними в po6ori [6]. Як виднo, зa нaявнocтi в cтpyктypi 54...58 % твepдoï фaзи SnSb знococтiйкicть 6a-6rry Б16 e нaйвищoю (pиc. 13).

0,25 0,2 0,15 <1 0.1

0Д5 0

0,2047

0.Q5S1

0,0167 0,0139

I-1 I-1

15

V. %

55

75

^и зaдaнoмy знaчeннi x дpyгa пoxiднa

i2I

> O, тобто зaбeзпeчyeтьcя мiнiмyм im^-

dxx

Риc. 13. Вплив кiлькocтi фaзи SnSb нa знococтiйкicть бaбiтy Б16

Висновки:

1. З викopиcтaнням yявлeнь npo 6araTOpi-вжвий xapaктep фopмyвaння мexaнiчниx влac-тивocтeй мaтepiaлy кoнтaктyючиx cиcтeм тa poзpoблeнoï iмiтaцiйнoï мoдeлi cтpyктypи npo-вeдeнo кiлькicний aнaлiз впливу твepдoï craa-дoвoï вiд 1O дo 6O % m мoдyль пpyжнocтi i то-eфiцieнт Пyacoнa бaбiтy Б16.

2. Бшьш тoчний poзpaxyнoк пpyжниx xa-paктepиcтик нa ocнoвi aнaлiзy мexaнiчниx влac-тивocтeй дoзвoлив poзpoбити мeтoдикy чи^ль-нoï oцiнки лшшш1' iнтeнcивнocтi знoшyвaння гeтepoгeннoгo мaтepiaлy iз вpaxyвaнням йoгo cтpyктypи.

Пpoвeдeнa oптимiзaцiя oтpимaниx зaлeжнo-cтeй дoзвoлилa вcтaнoвити oптимaльний вмicт твepдoï фaзи в 6a6m Б16 нa piвнi 56,34 %, ^и якiй cпocтepiгaeтьcя пiдвищeння знococтiйкoc-

4. Корн Т. Справочник по математике (для научных работников и инженеров) / Т. Корн, Г. Корн. - М.: Наука, 1977.

5. Трение, изнашивание и смазка: Справочник в 2-х кн. / Под ред. И. В. Крагельського,

B. В. Алисина. - М.: Машиностроение, 1978.

6. Бурак Я. Технолопчне пвдвищення спйкосп проти спрацювання шдшипнишв ковзання шляхом оптим1заци параметр1в структури контак-туючих метал1чних систем / Я. Буряк, М. Кузш, О. Кузш // Машинознавство, 2006. - № 2. -

C. 38-43.

Надшшла до редколеги 27.03.2008.

тi, що шдтверджуеться результатами проведе-них експериментальних дослiджень.

БIБЛIОГРАФIЧНИЙ СПИСОК

1. Горячева И. Г. Механика фрикционного контактного взаимодействия. - М.: Наука, 2001. -478 с.

2. Арзамасов Б. И. Материаловедение / Б. И. Ар-замасов, И. И. Сидорин, Г. Ф. Косолапов и др. -М.: Машиностроение, 1986. - 384 с.

3. Свойства элементов. Ч. 1. Физические свойства: Справочник, 2-е изд. - М.: Металлургия, 1976. - 600 с.

i Надоели баннеры? Вы всегда можете отключить рекламу.