CC BY
30
УДК 658.91:622
В1ктор1я Сергнвна Мешкова
Донецький державний ушверситет управлiння
ВИКОРИСТАННЯ Л1ЗИНГУ - ПЕРСПЕКТИВНИЙ ШЛЯХ РОЗВИТКУ ВУГЛЕДОБУВНО1 ПРОМИСЛОВОСТ1
У свгговш економщ вугшля застосову-еться як основний енергоносш, посщаючи третю позищю за обсягами використання тсля нафти та природного газу. Вугшьна промисловють е одшею з головних ланок економши Украши, яка виробляе продукщю, необхщну для енергетичного й металургш-ного сектор1в економши, а також для забез-печення енергетично! безпеки держави. Але техшчний стан бшьшосп вугледобувних тд-приемств е вкрай незадовшьним. Основною причиною зменшення виробничих потужно-стей i низького р1вня !х освоення е недостат-нш обсяг каттальних вкладень у бyдiвницт-во, реконструкщю i технiчне переоснащення вугледобувних тдприемств, а також у прид-бання прничошахтного устаткування для оснащення вибо!в i замiни стацiонарного устаткування, що вiдпрацювало свiй ресурс [6]. У Концепцп розвитку вугшьно1 промис-ловосп вказано, що практично 96% шахт по-над 20 роюв працюють без реконструкций Двi третини основного стащонарного устаткування вiдпрацювали нормативний строк екс-плуатацп та потребують негайно! замiни. Питома вага вугледобувних мехашзованих комплексiв та прохiдницьких комбайшв су-часного технiчного рiвня становить лише третину, а нових навантажувальних машин i с^чкових конвеерiв - близько 15% [10]. Отже, основним чинником, що заважае роз-витку галуз^ е недостатнш обсяг iнвестицiй, який на сьогодш не дае можливостi забезпе-чити випереджаюче введення в експлуатащю виробничих потужностей. 1ншими негатив-ними чинниками е: недосконалють законо-давства у вщповщнш сферi, низька ефектив-нiсть yправлiння галуззю на вшх рiвнях, не-досконала структура шахтного фонду та зношенiсть основних фондiв вугледобувних пiдприемств, складнi умови проведення пр-ничих виробок i низький рiвень мехашзацп гiрничих робiт, значний стутнь зносу стащ-
© В.С. Мешкова, 2012
онарного обладнання i недостатня чисель-нють працiвникiв, насамперед основних пр-ничих професiй. Перспективний метод за-безпечення оновлення устаткування полягае у придбанш його в оренду, одшею з форм яко! е лiзинг. Сучасний етап реструктуризацп вугшьно1 галyзi для бшьшосп li сyб'ектiв ха-рактеризуеться рiзким спадом або повним припиненням швестування виробництва за рахунок власних коштсв. Тому у випадку тимчасового або постшного браку власних ресyрсiв i засобiв працi вyгледобyвнi тдпри-емства можуть скористатися для вщновлення й розвитку свое1 техшчно1 бази таким розпо-всюдженим у свiтi методом фшансування, як лiзинг.
Проблему використання лiзингy у вуп-льнiй промисловосп дослiджyють такi нау-ковцi, як Л. Лесик, О. Демченко, О. Кущ та шшь Л. Лесик розглядае лiзинг як джерело техшчного переозброення вугшьних шахт, А. Демченко розкривае перспективи викори-стання лiзингових вiдносин у вyгледобyвнiй промисловостi. Питання оргашзацп лiзингy у вyгiльнiй галyзi розглядають також такi вiтчизнянi вчеш, як I. Ткаченко, О. Пампура. У сво1х працях вони видшяють потенцiйних yчасникiв лiзингових взаемовiдносин, нада-ють характеристику взаемозв'язкiв мiж ними, прогнозують обсяги iнвестyвання за рахунок лiзингy та окреслюють перспективи його реалiзацil у вугшьнш галyзi.
Метою статтi е доведення актуальносп розвитку лiзингy у вугшьнш галyзi Укра1ни, пiдприемствам яко! не вистачае кошпв на придбання сучасного гiрничошахтного уста-ткування.
Значно впливае на ефективнють роботи вугшьно1 галyзi стан виробничих фондiв шахт. Сьогоднi до 40% шахт працюе понад 50 роюв, а найбшьш старi шахти мають строк служби понад 70 роюв. Лише 8% шахт експ-луатуються менше 20 роюв. Незважаючи на
значний строк експлуатацп шахт, обсяги ре-конструкци i будiвництва нових шахт з 1975 р. стали рiзко зменшуватися. За останнi 15-20 роюв у Донбасi не було закладено жо-дно1 шахти, у Львiвсько-Волинському басей-нi - одна, у Дншровському - один розрiз. Ос-тання масова реконструкцiя вугiльних шахт була проведена у другш половит 60-х - на початку 70-х роюв ХХ ст. Тодi вона була здшснена на 25% тдприемств.
Технiчне переозброення шахт стриму-сться дефiцитом iнвестицiйних ресурсiв. Держава не в змозi в повному обсязi тдтри-мувати iнновацiйне перетворення галуз^ За даними Державного комiтету статистики Украши, загальна сума витрат на фшансу-вання шновацшно1 дiяльностi у 2007 р. скла-ла 10850,9 млн грн, а за рахунок держбюдже-ту - 144,8 млн грн; у 2008 р. загальна сума -11994,2 млн грн, за рахунок держбюджету -336,9 млн грн; у 2009 р. загальна сума ви-трат - 7949,9 млн грн, за рахунок держбюд-жету - 127,0 млн грн; у 2010 р. загальна сума витрат - 8045,5 млн грн, за рахунок держбюджету - 87,0 млн грн; у 2011 р. загальна сума витрат - 14333,5 млн грн, за рахунок
держбюджету - 149,2 млн грн. Це змушуе вугшьну галузь приймати нетрадицшш рь шення, яю дозволяють при невеликих держа-вних вкладеннях здшснювати техшчне переозброення вугшьно! галузi за рахунок мобш-зацп активiв тдприемницьких структур.
Варто тдкреслити, що при залученш швестицш велике значення мають шноваци. Спектр цих можливостей дуже широкий. У майбутньому можна видшити таю перспек-тивнi напрями: використання вуглеводневих газiв, що видiляються та вившьняються в процесi видобутку вугшля; використання сiрки, що мiститься в окремих пластах; пере-робка вiдвалiв шахтно! породи; переробка вiдходiв вуглезбагачення. Зазначеш можли-востi не вичерпують усього потенцiалу вуг-ледобувних i вуглепереробних пiдприемств, i це тшьки пiдкреслюе !х високу iнвестицiйну привабливють. Пожвавлення швестицшно1 активностi е одшею з головних умов стшко-го, якюного економiчного розвитку тдпри-емств вугледобувно! промисловостi. Обсяги iнвестицiй в основний каттал за видами еко-номiчноl дiяльностi вiдображено в таблищ.
Таблиця
1нвестицИ в основний каптал за видами економiчноí дгяльностг, млн грн
Показники 2006 2007 2008 2009 2010 2011
Промисловють, всього 44804 64341 76617,7 57657,6 58558,2 86312,8
Добувна промисловють 8594 12142 16767,1 13914,0 15613,5 24609,2
Переробна промисловють 30113 44823 48975,9 35322,2 34230,7 41299,6
Виробництво та розподшення електроенерги, газу та води 6096 7376 10874,7 8421,4 8714,0 20404,0
Наявний потенщал для розвитку вуп-льно! промисловостi кра!ни (значш, не менш нiж на 400 роюв, запаси вугiлля, розвинена транспортна система, висококвалiфiкованi кадри академiчноl та галузево! гiрничоl науки, робггники i фахiвцi-шахтарi, достатнi ви-робничi потужностi заводiв вугiльного ма-шинобудування, шахтобудiвних органiзацiй, заводiв, що виробляють будiвельнi матерiа-ли, готовi конструкци) через величезний де-фiцит швестицшних ресурсiв використову-еться незадовiльно, фшансовий стан бiльшо-стi шахт продовжуе попршуватися. Це об'ек-тивно визначае труднощi виходу галузi з кризи i формування передумов для забезпе-
чення И стабiльноl роботи в майбутньому. Економiчну основу кризи на бшьшосп шахт становлять значний дефщит власних коштiв й обмеженiсть фшансових можливостей держави для пiдтримки нащонально1 вугiль-но! промисловостi, у першу чергу, за рахунок прискорення модершзаци та вщновлення шахтного фонду з метою припинення його прогресуючого старiння [12]. Значним резервом тдвищення ефективносп економiчного потенцiалу е своечасне й регулярне оновлен-ня i техшчне переозброення вшх галузей на-щонально1 економiки, у тому числi вугшьно1 промисловостi. Масштаби створених основ-них фондiв обумовлюють великi обсяги ви-
трат на 1х тдтримання у робочому сташ Разом з тим накопичення застарших i зношених засобiв працi заважае полiпшенню економiч-них показниюв пiдприемств, вiдволiкае на 1х обслуговування i ремонт значну юльюсть трудових ресурсiв.
Необхiдним е становлення i розвиток лiзингу для техшчного переозброення тд-приемств вугшьно1 промисловосп. Свiтова практика розвитку вугшьно1 промисловосп свiдчить про значну користь використання лiзингу [2].
Лiзинг становить штерес й для бшь-шостi тдприемств вугшьно1 промисловостi Укра1ни, у яких не вистачае кошив на прид-бання сучасного гiрничошахтного устатку-вання.
Розвиваючи лiзинговi угоди у вугiльнiй промисловосп, одразу можна вирiшити де-юлька проблем, а саме:
без значних початкових витрат здшс-нити реконструкщю застарiлих вугiльних пiдприемств;
забезпечити замовленнями впчизняш машинобудiвнi пiдприемства - виробниюв засобiв виробництва i будiвельнi оргашзацп, що стане каталiзатором початку економiч-ного пiдйому в цих галузях промисловостi;
створити в кра!ш додаткову кшьюсть робочих мюць у тих регюнах, де це особливо актуально, а саме у вугледобувних [8].
Актуальнють розвитку лiзингу в Укра1-нi обумовлена несприятливим станом парку устаткування: значна питома вага морально застаршого устаткування, низька ефектив-нiсть його використання, вiдсутнiсть забез-печеностi запасними частинами.
Слово <шзинг» е вiдповiдною транс-крипцiею з англшсько! мови термiна «lease», що в перекладi означае «оренда». З економь чно1 точки зору мiж орендою i лiзингом е суттева вiдмiннiсть. Пiд орендою розумiеться надання орендодавцем в оренду власного майна, яке йому на даний час не потрiбне, за певну плату - орендш платежа За умови використання лiзингу лiзингоодержувач замов-ляе у лiзингодавця необхiднi основш засоби, який у свою чергу 1х придбае у постачальни-ка (виробника) i надае лiзингоодержувачу [5]. В Укра1ш, вiдповiдно до чинного законо-давства, пiд орендною операщею розумiють
господарську операцiю суб'екта тдприемни-цько1 дiяльностi (орендодавця), що передба-чае передачу права користування матерiаль-ними цiнностями iншому суб'екту тдприем-ницько1 дiяльностi (орендарю) на платнш основi та на визначений строк. При цьому об'ектом орендних вщносин е матерiальнi цiнностi, що входять до складу основних за-собiв (фондiв) пiдприемства, за винятком тих, первюна вартiсть яких погашаеться про-тягом одного виробничого циклу.
Основними видами лiзингу е фшансо-вий лiзинг (finance lease) i оперативний (operating lease). Головна вщмшнють мiж двома видами лiзингу полягае в термш екс-плуатацii обладнання. Оперативний лiзинг передбачае, що термш договору експлуатацii значно нижчий, шж нормативний строк слу-жби майна. При фшансовому лiзингу лiзин-гоодержувач користуеться об'ектом лiзингу тривалий термш, за який амортизуеться вся або бшьша його частина, а за рахунок лiзин-гових платежiв повертае варнсть майна [5]. Якщо порiвнювати лiзинг з орендою, то оперативна оренда - це господарська операщя суб'екта шдприемницько! дiяльностi, що передбачае передачу права користування мате-рiальними цiнностями, якi належать орендо-давцю, на термiн, що не перевищуе строк 1х повно1 амортизацii та обов'язкового повер-нення цих матерiальних цiнностей орендода-вцю. При цьому право власностi на орендо-ванi цiнностi залишаеться в орендодавця протягом усього термшу оренди. Фшансова оренда - це господарська операщя, що передбачае придбання орендодавцем матерiа-льних цшностей на замовлення орендаря з подальшою передачею орендарю права кори-стування цими цшностями на термш, не менший як строк 1х повно1 амортизацп з обо-в'язковою подальшою передачею права влас-ностi на щ матерiальнi цiнностi орендарю. При цьому ризики загибелi або ушкодження об'екта, уш види цивiльноi вiдповiдальностi, що можуть виникнути у зв'язку з викорис-танням орендованого майна, а також витрати на поточний i капiтальний ремонт несе орен-дар [11]. Орендна плата може встановлюва-тися на все орендоване майно в сукупносн або окремо по кожному об'екту в натураль-нш, грошовiй або змiшанiй формах. Розмiри,
умови та термши внесення орендно1 плати, а також порядок ïï перегляду визначаються договором оренди. Орендна плата мютить суму амортизацiйних вiдрахувань вщ вартос-тi орендованого майна та орендний вщсоток. В орендну плату можуть також входити кош-ти, передан орендарем орендодавцю для ремонту об'екпв пiд час та тсля закшчення термiну ïx оренди.
Залежно вщ кiлькостi учасникiв ль зинговоï операцiï розрiзняють двостороннiй (прямий) i багатостороннш (непрямий) лi-зинг.
При прямому лiзингу постачальник (виробник) майна i лiзингодавець виступа-ють в однш особi.
Непрямий лiзинг виникае при збшь-шенi кiлькостi учасниюв лiзинговоï операцiï. Класичний - тристороннш варiант лiзингу: постачальник (виробник) - лiзингодавець -лiзингоодержувач.
Суб'ектами лiзингу е: постачальник або тдприемство, що виготовляе основнi фонди; лiзингодавець (лiзингова компанiя); лiзинго-одержувач (суб'ект господарювання).
Процес здiйснення лiзинговоï операцп складаеться з таких етапiв:
1) укладання лiзинговою компанiею тристоронньо1' угоди з лiзингоодержувачем та постачальником;
2) поставка основних засобiв лiзинго-одержувачевi;
3) оплата лiзинговою компанiею пос-тачальнику вартосп основних засобiв;
4) сплата лiзингоодержувачем оренд-них (лiзинговиx) платежiв лiзинговiй компа-нiï.
Виступаючи особливим способом фь нансування iнвестицiй, лiзинговi операцп е своерщною альтернативою банкiвському кредитуванню. Банки також досить широко практикують здiйснення лiзинговиx опера-цiй, iнодi створюючи спецiально для цих щ-лей дочiрнi лiзинговi компанiï. Для здшснен-ня лiзинговиx операцiй банк одержуе необ-xiднi для киенпв основнi засоби i здае 1'х в оренду, одержуючи за це орендну плату. Ця орендна плата не лише покривае витрати банку, пов'язаш з придбанням об'ектiв лiзингу, а й мютить банювський прибуток.
Головними перевагами лiзингу е роз-мiр платежiв, що фiксуються на тривалий термш, можливiсть повного фiнансування виробничих програм, лiквiднiсть капiтальниx вкладень i створення робочих мюць. Така форма швестицшно1' дiяльностi дае змогу швидше оновлювати теxнiчну базу, викорис-товувати в процес виробництва нову техшку та теxнологiï, не потребуе негайного початку платежiв. При лiзингу обладнання не зарахо-вуеться на баланс лiзингоодержувача, тобто не збiльшуе його активiв i податкiв [4].
Плату за обладнання, надане в лiзинг, шахти мають вносити у виглядi лiзинговиx платежiв, якi включають: суму амортизацш-них вiдраxувань на обладнання, плату лiзин-годавця за кредитш ресурси для придбання обладнання (якщо кредит взятий у банку) за лiзинговий марж; ставку за ризик; плату за страхування лiзингового майна; плату за до-датковi послуги лiзингоодержувачу, якщо вони визначенi договором. Витрати на утри-мання обладнання, наданого в лiзинг, несуть лiзингоодержувачi, якщо шше не передбаче-но вщповщними договорами. У сучасних умовах вугшьна промисловють може вирь шити ряд питань за допомогою лiзингу. З метою одержання прибутку тдприемства могли б продати зайву техшку, що не викорис-товуеться, i невстановлене устаткування. Звщси виникае потреба у створенш спещаль зованих фiрм, що органiзували б лiзингову оренду. Для теxнiчного переозброення тдприемств вугшьно1' промисловостi необхщш органiзацiï, орiентованi на лiзинг. Засновни-ками можуть бути банки, шахти, об'еднання, асощацп пiдприемств регiону, швестицшш фонди, якi б вирiшували проблеми фшансування ïï ощнки лiзинговиx операцiй, створення бази шформацп про попит i банку да-них устаткування, пропонованого в оренду
[4].
Об'ектом лiзингу виступае рухоме i не-рухоме майно, що може бути вщнесене до основних засобiв вiдповiдно до законодавст-ва (машини, устаткування, транспортнi засоби, обчислювальна та оргтехшка, системи телекомушкаци тощо), не заборонене до вь льного обiгу на ринку i щодо якого немае обмежень про передачу його в лiзинг.
Об'ект лiзингу протягом усього термь ну дп договору е власнiстю лiзингодавця. При цьому майно, передане за договором фiнансового лiзингу, зараховуеться на баланс лiзингоодержувача iз зазначенням, що це майно взяте у фшансовий лiзинг. Майно, передане за договором оперативного лiзингу, залишаеться на баланс лiзингодавця iз за-
значенням, що воно передане в оперативний лiзинг.
Об'ект лiзингу, що пiдлягае реестрацп в державних органах нагляду (транспортш засоби тощо), рееструеться за дорученням на iм'я будь-яко1 iз сторiн у встановленому законом порядку.
Оргашзащю лiзингу у вугшьнш галузi вiдображено на рис. 1.
Рис. 1. Оргатзащя лiзингу у вугшьнт галузi
Як видно з рис. 1, державний лiзин-говий фонд повнютю формуеться за рахунок кошив державного бюджету. Кошти в лiзин-говий фонд направляються щорiчно на без-поворотнiй основi не менш 5 роюв. Лiзинго-ва компашя здiйснюе як функцп безпосеред-ньо лiзингодавця, так i дiяльнiсть щодо фь нансування виробництва обладнання i забез-печення ним шахт [8].
Окреслена оргашзацшна структура ль зингу за сутнiстю мае вертикальну iерархiю або лiнiйну структуру управлшня. Такi сис-теми управлшня притаманш малим оргашза-цiям i формам бiзнесу, де прийняття ршення вiдбуваеться на одному рiвнi та не потребуе погодження на декшькох рiвнях управлiння. Отже, при розвитку тако1 структури вона приречена на трансформування та реоргаш-зацiю. 1ншим критичним аспектом, на який слщ звернути увагу, е нацiленiсть таких ль зингодавцiв на лiзингоодержувачiв - держа-внi вугледобувнi пiдприемства. Недержав-
ним вугледобувним пiдприемствам буде ва-жче отримати згоду на лiзинг, адже вони не «вписуватимуться» у монопольно орiентова-ну державну лiзингову компанiю.
Усунення цих недолiкiв можливе при створенш мiжгалузевоl лiзинговоl компанп, на думку О. Пампури [9]. II вщмшною рисою е створення лiзингодавцiв не за рахунок державних кошив, а за участю зацiкавлених осiб в органiзацiI лiзингу на вугледобувному пiд-приемствi - державш органи влади, корпо-раци, виробники гiрничого обладнання, банки, науково-дослiднi органiзацiI. Зазначенi суб'екти господарювання створюють довiрчу компанiю, яка виконуе функци лiзинговоI. За рахунок засновниюв вона придбае необхiдне обладнання у власнють для передачi його лiзингоодержувачу.
Обов'язковим елементом у схемi орга-нiзацiI лiзингу у вугiльнiй галузi мае стано-вити страхування лiзингу (рис. 2).
Рис. 2. Схема використання лгзингу у вугыьтй галузг
Незважаючи на привабливють i простоту, лiзинг потребуе захисних заxодiв, а найбшьш надшним i ефективним е страховий захист. Страхування лiзинговиx операцш до-зволяе ютотно упорядкувати фiнансовi та юридичш взаемовiдносини мiж учасниками лiзинговоï угоди. Страxовi гарантiï, з одного боку, забезпечують безперервнють вщтво-рення у сферi лiзинговоï дiяльностi, а з шшо-го - компенсують втрати i тдвищують пла-тоспроможнiсть ушх учасникiв лiзинговоï угоди. Страхування може здшснюватися за двома напрямами: страхування самого обладнання або майна, переданого в лiзинг, i страхування ризику непогашення лiзинговиx платежiв. При страхуванш обладнання та майна, переданого в лiзинг, страхова компа-шя бере на себе зобов'язання щодо забезпе-чення страхового захисту вщ стандартних майнових ризикiв: пожежа, вибух, крадiжка, стиxiйнi лиха та iншi подiбнi випадки. При цьому вартють страховки при страxуваннi майна, переданого в лiзинг, обходиться де-шевше, нiж страхування звичайного майна. Але стосуеться це лише ситуацп при ств-працi з великою лiзинговоï компанiею, що пропонуе страxовиковi велию сумарнi порт-фелi ризикiв. Майновi ризики беруть на страхування практично вс страxовi компанiï.
Договiр страхування майна, переданого в лiзинг, укладаеться на весь термш ди договору лiзингу. Розмiр тарифних ставок вста-новлюеться залежно вiд умов страхування, обраних ризиюв, а також термшу страхування. У середньому вони становлять вщ 0,2 до 7% вщ страхово1' суми, тобто вщ вартостi переданого в лiзинг майна. Залежно вiд кон-кретних умов утримання майна розмiр страхового платежу може бути ютотно змшений. Система пiльг, що практикуються в рядi компанiй, передбачае також можливють оплати страхово1' премп в розстрочку. Але досвiд лiзинговиx операцiй у вугiльнiй галузi показав наявнють високого рiвня ризикiв, пов'язаних iз специфiчними умовами експлу-атацп обладнання, а також ризикiв невиплати лiзинговиx платежiв, обумовлених неплато-спроможнютю вугледобувних пiдприемств. Тому розмiр страхового платежу може бути збшьшений.
В Украш процес становлення лiзингу перебувае в початковш стадiï, але активно розвиваеться. Крiм того, лiзинг може допо-могти вирiшити досить гостру для вугшьних пiдприемств проблему своечасного просу-вання iнновацiйниx можливостей, концент-рацiï ресурсiв.
Через низьку платоспроможнють вуг-ледобувних тдприемств, а також високi бан-ювсью вiдсотки за кредит у вугшьнш проми-словостi Укра!ни лiзинг не набув широкого застосування. З огляду на досвщ зарубiжних та украшських лiзингових органiзацiй, неза-довiльний економiчний стан вугшьно! про-мисловостi, переваги лiзингу в технiчному переозброеннi тдприемств i чинний оргаш-зацiйно-економiчний мехашзм взаемоди вуг-ледобувних пiдприемств i пiдприемств вуп-льного машинобудування, В. Ланговой у робот [7] пропонуе:
створити на базi великих заводiв ву-гiльного машинобудування структурш тд-роздiли для надання в лiзинг капiтально вщ-ремонтовано! прничо! технiки i тако!, що була в експлуатацп. При цьому вугшьш шах-ти забезпечуватимуться технiкою на умовах фшансового лiзингу;
органiзувати при Мшстерств палива й енергетики Украши пiдроздiл (фонд техш-чно! тдтримки) з питань координування та контролю за лiзинговими операцiями з кат-тально вiдремонтованою i придатною для роботи старою прничою технiкою iз шахт, що закриваються;
забезпечити законодавчi та нормати-внi умови, за яких вугледобувне тдприемст-во, що не мае достатшх ресурсiв для прид-бання в лiзинг ново! техшки, мало б можли-вють одержати капiтально вiдремонтовану, оплативши початковi лiзинговi платежi ре-монтним фондом (прничошахтним устатку-ванням, що тдлягае капiтальному ремонту);
сформувати при Мшстерсга палива й енергетики Укра!ни централiзований, галу-зевий або у вугшьних компанiях - регюналь-ний страховий лiзинговий фонд, який би вь дшкодовував лiзингодавцю (машинобудiв-ному заводу) вартють зданого в лiзинг i втраченого гiрничошахтного устаткування.
В Украш склалися сприятливi умови для розвитку лiзингових вiдносин. Перед-умовами для цього е: велика потреба у вщно-вленш виробничих потужностей, криза не-платежiв, погiршення збуту продукцп, спад виробництва тощо. Лiзинг дае змогу не залу-чати позиковий каттал i не заморожувати власний, заощаджувати на витратах, пов'яза-них iз володiнням майном, користуватися
податковими пшьгами та прискореною амор-тизащею об'екта лiзингу. Але для нормального функцюнування лiзингу у вугшьнш га-лузi Укра!ни Н. Гришко та О. Кунченко ви-значають таю вимоги до оргашзацп лiзингу
[1]: . . .
1) лiзингодавцi не повиннi формува-тися тшьки за рахунок державних кошпв, але присутнiсть державного капiталу е бажаною;
2) на законодавчому рiвнi закршити повноваження мiсцевих органiв влади у сприянш органiзацiI i розвитку лiзингу на вугледобувних пiдприемствах;
3) слщ уникати створення лiнiйноI оргашзацп управлшня лiзингом;
4) лiзинг мае бути доступним як для державних, так i для недержавних вугледобувних тдприемств;
5) засновники лiзингодавця повинш мати однакову вагу голошв при прийняттi управлiнських рiшень;
6) перюд пiдготовки лiзингового проекту мае бути нетривалим або меншим одного року;
7) використовувати нестандартш фь нансовi схеми при розрахунках по лiзинго-вих платежах.
З метою пiдвищення ефективносп лi-зингових операцiй авторами роботи [1] за-пропоновано створити спецiалiзованi лiзин-говi компанiI у кожному з вугшьних басей-нiв, яю розташованi у п'ятьох адмiнiстратив-них одиницях Укра!ни: Донецькiй, Лугансь-юй, Днiпропетровськiй, Львiвськiй та Волин-сьюй областях. В УкраIнi дiють прничо-металургiйнi, енергетичнi та машинобудiвнi холдинги, яю входять до промислово-фiнан-сових груп iз мiльярдними капiталами. Це таю холдинги, як «Метшвест», «ДТЕК», «1н-дустрiальний Союз Донбасу», «Група Прива-тбанку», «Азовмаш», «1нтерпайп», «Укртд-шипник», «Смарт-холдинг» та iн. Склад хол-дингiв визначаеться пiдприемствами рiзного спрямування, а саме: металургiйнi, машино-будiвнi, гiрничоруднi, коксохiмiчнi, виробництва i реалiзацiI електроенергiI. Виробни-чий процес i продукцiя таких тдприемств обумовлюються прямим або непрямим попитом на кокшвне та енергетичне вугшля. Попит на вугшля е мотивуючим фактором учас-п таких пiдприемств як засновникiв лiзинго-
давщв. Входження до числа засновниюв ль зингодавцiв у вугiльнiй галузi ддачих лiзин-гових компанiй надасть змогу оргашзувати роботу з використанням ïx досвiду. Нато-мiсть лiзинговi компанп розширять межi та напрями бiзнесу. Але слiд зазначити, що ль зингова галузь ранiше за шших вiдчувае про-блеми та кризи в економщ. У зв'язку з цим доцшьно в цю схему додати страxовi компа-нiï, тому що в сучасних умовах зростае роль заxодiв щодо мiнiмiзацiï ризиюв усix учасни-кiв лiзинговиx операцш. Крiм того, страхування лiзинговиx ризикiв е гарантiею вико-нання сторонами взятих на себе зобов'язань.
Таким чином, лiзинг у вугiльнiй про-мисловостi слiд розглядати як фактор фор-мування ново1' теxнiчноï полггики на основi теxнологiчноï перебудови вугшьного маши-нобудування, змiцнення прямих договiрниx зв'язкiв мiж учасниками iнновацiйного про-цесу. Лiзинговi вiдносини сприяють онов-ленню шахтного фонду вугiльниx тдпри-емств, дозволяють оптимiзувати використання наявно1' гiрничошаxтноï теxнiки i на вип-дних умовах придбати нове обладнання [3].
У [13] зазначено, що може викорис-товуватися та бути випдним лiзинг землi для видобутку вугшля. Для цього необхщно:
знати розташування i запаси вугшля; розглянути альтернативш види зем-лекористування (тепершш та майбутнi) i розрахувати поточну вартють землi для кожного варiанта використання до 50 роюв;
знати кiлькiсть тонн вугшля, доступного для видобутку;
визначити якють, вартiсть i глибину залягання вугшля;
розрахувати витрати, пов'язаш з бущ-вництвом дорожнього покриття;
розглянути переваги фшсовано1' i змiнноï ставки за тонну;
визначити мшмальш гарантованi платежi незалежно вiд видобутку вугiлля;
визначити первинний термш оренди встановити, як i коли вщбудеться вщ-новлення.
Лiзинг е вигiдним для вугiльниx тд-приемств, оскiльки у них вщпадае необхщ-нiсть мобiлiзацiï коштiв на каштальш вкла-дення. Крiм того, вш дае змогу зберiгати лш-вiднiсть, тому що не потребуе значних одно-
часних фiнансовиx вкладень для придбання устаткування, а також прискорюе замшу за-старших основних фондiв, скорочуе термiни ïx окупносн та сприяе пiдвищенню ефектив-носн виробництва.
Лiзинг для Украïни не е традицшною формою фiнансування, але у свгговш прак-тицi лiзинг розвиваеться надзвичайно висо-кими темпами, особливо в США, Канад^ За-xiднiй Gвропi та Японiï. У даних краïнаx пи-тома вага каттальних вкладень через лiзинг у загальнш сумi складае 10-30%. Украша мае малий досвiд лiзинговиx операцш, але обсяги швестицш в економшу краïни за допомогою лiзингу зростають. Уже створеш необxiднi правовi умови розвитку лiзингу: Закон "Про лiзинг", "Iнструкцiя з бухгалтерського облiку лiзинговиx операцiй", "Положення про орга-шзащю бухгалтерського облiку i звiтностi в Украш", "Iнструкцiя з бухгалтерського обль ку балансовоï вартостi груп основних фон-дiв". Лiзинг здiйснюеться вщповщно до Закону Украïни "Про лiзинг" за договором лi-зингу, який регулюе правовщносини мiж су-б'ектами лiзингу.
Висновки. Для розвитку вугiльноï галу-зi необxiдно застосовувати новi теxнологiï видобутку вугшля в очисних вибоях, прогреси-вш схеми розробки вугiльниx пластiв, найбшьш ефективш схеми пiдготовки шахтного поля. Через нестачу кошпв перспективним методом може виступати лiзинг. Лiзинговий вид дiяльностi завдяки своïй особливш еко-номiчнiй природi здатен зробити значний внесок у шднесення i розвиток нацiональноï економiки, а на мiжнародному рiвнi - ство-рити i закршити новi зв'язки з шоземними iнвесторами. Лiзингова дiяльнiсть е, по суп, пiльговою галуззю iнвестицiйноï дiяльностi. На сьогоднiшнiй день можна стверджувати, що тема лiзингу набувае актуальносп. При сучаснiй економiчнiй ситуацп лiзинговi опе-рацiï можуть сприяти мобшзацп коштiв для iнновацiйного розвитку та забезпечити через свш мехашзм гарантоване використання iн-вестицiйниx ресуршв на цiлi реструктуриза-
цй'.
Таким чином, лiзинг е ефективним ш-струментом оновлення основних фондiв та збшьшення виробничих потужностей пiд-приемств, що особливо важливо при юную-
чих труднощах у доступ до фшансових ре-сурсiв. Лiзинг дозволяе купити обладнання вiдразу, при цьому його повна варнсть опла-чуеться не за один планж, а поступово. Крiм того, предмет лiзингу може перейти у влас-нiсть тсля всiх виплат. В умовах конкуренцп мiж виробниками ключовим показником е техшчне вдосконалення. Завдяки програмам лiзингу можна вирiшити цю проблему i без великих початкових фiнансових вкладень, придбати i активно використовувати нове яюсне обладнання. Отримавши на руки ви-сокотехнологiчну технiку, можна збшьшити iнтенсивнiсть i ефективнiсть виробництва з одночасним зниженням витрат на його екс-плуатащю. Отже, лiзинг - це оптимальне i вигiдне фiнансове ршення, яке вiдiграватиме ключову роль у розвитку вугшьно! промис-ловостi.
Лггература
1. Гришко Н.В. Органiзацiйнi основи лiзингових взаемовiдносин у вугiльнiй галузi Укра!ни / Н.В. Гришко, О.В. Кунченко // Економша промисловостi. - 2011. - № 4. -С. 112-118.
2. Демченко А.Н. Перспективы использования лизинговых отношений в угледобывающей промышленности / А.Н. Демченко, Н.Т. Демченко // Менеджер. - 2003. - № 3. -С. 50-58.
3. Драчук Ю.З. Финансовое обеспечение инновационной реструктуризации угольного производства / Ю.З. Драчук, Н.И. Новикова // Економша промисловосп. - 2006. -№ 2. - С. 98-104.
4. Кузьмша В.1. Лiзинг як зааб фшан-сування розвитку вугшьних шахт / В.1. Кузьмша, В.П. Лисяков // Дш теори та практики швестування, матерiали всеукрашсько! нау-ково-практично! конференци студентiв i мо-лодих вчених (Донецьк, 26-27 березня 2009 р.). - Донецьк: ДонНТУ - С. 152-154.
5. Кунченко О.В. Обгрунтування прь оритетно! схеми використання лiзингу на
вугледобувних пiдприeмствах Укра!ни [Електронний ресурс]. - Режим доступу: http://nauka.kushnir.mk.ua/?p=2850.
6. Кущ О.А. Переоценка запасов углей Донецкого бассейна / О.А. Кущ // Уголь Украины. - 2006. - № 2. - С. 36-38.
7. Ланговой В.О. Формування стратеп-чних напрямюв розвитку ремонтних тдпри-емств вугшьного машинобудування: автореф. дис. ... канд. екон. наук : спец.: 08.06.01 /
B.О. Ланговой; Схщноукр. нац. ун-т iм. В. Даля. - Луганськ, 2005. - 21 с.
8. Лесик Л.С. Лiзинг як джерело тех-шчного переозброення вугшьних шахт / Л.С. Лесик // Уголь Украины. - 2003. -№ 3. - С. 16-17.
9. Пампура О.И. Актуальные вопросы финансирования инновационной деятельности предприятий угольного комплекса / О.И. Пампура // Менеджер. Стратегия и тактика деятельности предприятия в рыночных условиях: сб. науч. трудов. - Донецк, 2002.-
C. 39-47.
10. Про схвалення концепци розвитку вугшьно! промисловосп: розпорядження Ка-бшету Мтс^в Укра!ни вщ 7 липня 2005 р. №236-р // Уголь Украины. - 2005. - № 9. -С. 3-4.
11. Селезньов В.В. Основи ринково! економши Укра!ни [Електронний ресурс] / В.В. Селезньов. - Режим доступу: http://pid-ruchniki.ws/10540702/ekonomika/osnovi_rinko-voyi_ekonomiki_ukrayini_-_seleznov_ vv.
12. Сургай Н.С. Будуще угольной промышленности - в инвестиционно-инновационной модели / Н.С. Сургай // Уголь Украины. - 2003. - № 6. - С. 10-14.
13. Tilley, M., Pritchard, M., A., (2012) 'The coal mining lease'. [Електронний ресурс]. - Режим доступу: http://pods.dasnr.ok-state.edu/docushare/dsweb/Get/Document-1665/ AGEC-828web.pdf [accessed 15 November 2012].
Надшшла до редакци 16.07.2012 р.
- Економ1ка промисловост1 ^ Экономика промышленности -
ISSN 1562-109X 185
2012, № 3-4 (59-60)
