CC BY
51
Н.Ю. Брюховецька, д.е.н., проф., Н.В. Дутова
ВИКОРИСТАННЯ ЕТП В УПРАВЛШШ ЗБУТОМ ПРОДУКЦП МЕТАЛУРГ1ЙНИХ П1ДПРИСМСТВ
Активне використання у свiтовiй практицi iнформацiйних i торговельних систем у збутовiй дiяльностi промислових пiдприeмств стае основою пщвищення ефективностi !х функцiонування. Збутова дiяльнiсть мае безпосереднiй вплив на економiчний ефект дiяльностi пiдприемства в цшому, тiсний взаемозв'язок з виробництвом. Орiентацiя виробництва на задоволення споживчого попиту вимагае вдосконалення управлiння збутом продукцп пiдприемств з урахуванням тенденцiй розвитку в^чизняно1 економiки, з одного боку, i особливостей конкретного виробництва, з шшого.
У свiтовiй практицi епоха активного використання шформацшних i торговельних електронних систем у дiяльностi промислових тдприемств розпочалася ще з середини 1990-х рр. Електронна торпвля, вiдповiдно до тлумачення цього термша Генеральним директором Всесв^ньо1 торговельно! оргашзацп, е специфiчною формою торгiвлi, принципово новим способом покупки, продажу й розподiлу товарiв i послуг, що в теперiшнiй час регулюеться визнаними у свт правилами торгiвлi, у тому чи^ Генеральною угодою про торпвлю послугами (ГАТС).
Одним з важелiв ефективного управлiння суб'ектом господарювання стають iнформацiйнi технологп, а саме електронш торговельнi площадки (ЕТП). Незважаючи на наявнiсть значно! кiлькостi науково-практичних дослщжень вiтчизняних i зарубiжних учених, присвячених процесу ефективного управлiння суб'ектом господарювання, сучасний стан ще! тематики е невичерпним. Рiзнi аспекти управлшня пiдприемствами та забезпечення !х конкурентоспроможност з використанням нових iнструментiв мережi Internet дослiджували А. Бiлохвостиков [1], Н. Меджибовська [2], О. Олiфiров, К. Маковейчук [3], О. Шутаева [4], I. Ярова [5]. Але потребують подальшого дослiдження питання пошуку напрямкiв вдосконалення збутового процесу шляхом використання шформацшних технологш, що е умовою забезпечення конкурентоспроможностi пiдприемств, розширення ринкiв збуту та збiльшення прибутку.
Металургшш та металоторговi пiдприемства у збутовш дiяльностi використовують наступнi форми електронно! торгiвлi:
створення пiдприемствами металургшного комплексу власних сайтiв i !х використання у збутовiй дiяльностi. На сайтах розташовуються вiдомостi про продукщю компанп, цiни, додаткова й довщкова iнформацiя, форми замовлення продукцп та багато чого шшого;
розмщення тдприемствами металургшно1 галузi шформацп про власну продукцiю на централiзованих галузевих Internet-ресурсах, таких як електронш дошки оголошень, електронш каталоги;
участь у торговельнш дiяльностi, здшснювано1 на централiзованих електронних торговельних площадках (iншi назви - Internet-аукщони, вiртуальнi аукцiони);
використання тдприемствами металургшно1 галузi сайтiв iснуючих i потенцiйних споживачiв з метою аналiзу !х поточних i перспективних потреб.
Основою пщвищення ефективност функцiонування тдприемств е розвиток !х збутово1 дiяльностi [6, с. 8] з використанням електронних торговельних площадок (e-marketplaces). Зараз останш е основною оргашзацшною структурою мiжкорпоративних бiзнес-вiдносин, здiйснюваних у глобальному середовищi Internet.
Поняттям «електронна торговельна площадка» слiд охоплювати апаратно-програмний комплекс, який забезпечуе учасникам бiзнес-простору можливостi для обмiну шформащею, пошуку партнерiв i встановлення дшових зв'язкiв, узгодження попиту i пропозицп, здiйснення торговельних i фiнансових транзакцш у межах однiеl або декшькох галузей у режимi реального часу на основi електронних баз даних [7, с. 138].
© Н.Ю. Брюховецька, Н.В. Дутова, 2012
У найвищш стадп розвитку ЕТП характеризуются наступними особливостями: покупцi i продавщ легко одержують доступ один до одного через ЕТП; внаслщок активних контактiв мiж великою кiлькiстю покупщв i продавцiв лiквiднiсть ринку забезпечуеться як на сторонi пропозицп (щна i якiсть), так i на сторош попиту (масштаб ринку);
постачальники i споживачi перебувають пiд активним управлшським впливом, ведуть спiльну дiяльнiсть, здiйснювану групою пiдприeмств i оргашзацш, внаслiдок чого i сама мережа здобувае статус важливого сектора економши [8, с. 60].
Електронна торговельна площадка для сво!х користувачiв щкава тим, що дозволяе значно знизити виробничi й транзакцiйнi витрати, а також розширити ринки збуту. За ощнкою компанп IBS економiя вщ використання ЕТП може досягати 15% з боку закутвель i 22% з боку збуту [9, с. 6]. Деяю дослщники ще бшьш оптимiстичнi у сво!х оцiнках. Так, на думку анал^ично! групи Goldmansachs, використання можливостей Internet дозволяе досягти зниження витрат збутово! дiяльностi в рiзних галузях вiд 2% (видобуток вугшля) до 39% (виробництво електронних виробiв) [10, с. 23].
Крiм економп, ЕТП надають сво!м учасникам iншi вигоди здiйснення шдприемницько1 дiяльностi. При електроннiй торгiвлi вiдбуваеться пщвищення оперативностi при придбаннi сировини й реалiзацil продукцп за прийнятними щнами, що в результатi призводить до зниження рiвня складських запасiв i вивiльненню додаткового обiгового капiталу. Також ЕТП полегшують управлiння компанiею, покращують можливостi розширення ринку й залучення нових клiентiв, недоступнi при використанш традицiйних каналiв. Крiм цього, при використанш збутових можливостей ЕТП полшшуеться якiсть надаваних послуг за рахунок оперативностi, широкого спектра пропозицiй i забезпечення прозоростi угоди [11, с. 57].
Використання Internet-технологш у сферi товарного обiгу дозволяе не тшьки заощаджувати, але й полiпшувати яюсть обслуговування споживачiв. Так, наприклад, за даними компанп «Texas Instruments», впровадження електронних засобiв обмiну даними призводить до скорочення числа помилок при вщвантаженш замовлень на 95%, обсягу операцш iз пошуку загублених вантаж1в - на 65%, ресурсiв, зайнятих на введенш шформацп, - на 70%, тривалост глобального циклу постачання - на 57% [12, с. 202].
Електронш торговельш площадки виникають у бiльшостi галузей промисловостi, але деяю галузi е лiдерами як за юльюстю площадок, так i за !х функцiональними можливостями. Так, за результатами дослщження, проведеного компашями Bear, Stearns & Co, виникненню ЕТП сприяють такi фактори: по-перше, складнощi пошуку один одного покупцями i продавцями, по-друге, наявнiсть швидко мiнливих цiн, номенклатури й обсягу товарних запаав, по-трете, значнi труднощ^ якi виникають у процесi порiвняння покупцями характеристик товарiв через складшсть !х опису. Усi три зазначеш фактори характернi для тих галузей промисловоси, де найбiльш розвинений вторинний ринок [13, с. 73].
Дуже значний вторинний ринок використовуеться саме у металургп. Це й обумовлюе об'ективну необхщшсть iснування торговельних посередниюв мiж постачальниками металургiйноl сировини, металовиробниками й кiнцевими споживачами. В таких умовах функщонування роль торговельних посередниюв якраз i виконують ЕТП, що дозволяе досягти значного зниження витрат сторш в угодах кутвльпродажу металопродукцп.
Лiдерство свiтових i вiтчизняних пщприемств металургiйного комплексу в розвитку систем електронно1 комерцil обумовлене цiлим рядом причин об'ективного й суб'ективного характеру:
металурпя характеризуеться досить високим рiвнем концентрацп капiталу, що дозволяе пiдприемствам ще1 галузi на початку свого функщонування фшансувати витратнi проекти використання Internet-технологш у збутовш дiяльностi;
металургiйна продукщя значною мiрою орiентована на експорт, тому Internet розглядаеться як додатковий канал взаемодп з шоземними контрагентами;
в металургшному комплексi iснуе тверда конкуренщя, що обумовлюе необхiднiсть пошуку шляхiв зниження транзакцiйних витрат;
ринок металопродукцп досить сильно сегментований, осюльки виробництво металiв прив'язане до мюцезнаходження запасiв металомiсткоl руди;
металопродукщя характеризуемся високим ступенем стандартизацп за сво1ми основними споживчими характеристиками, що полегшуе торгiвлю нею через Internet;
значну частину команди керiвникiв св^ових i вiтчизняних металургiйних пiдприемств становлять молод^ освiченi, схильнi до новацш i до застосування передових шформацшних технологш, менеджери [14, с. 51].
Електронна торпвля у двох основних галузях металургп - чорнiй й кольоровш -розвиваеться неоднаково. Незважаючи на певну подiбнiсть у технолопчних процесах двох галузей металургп, кожна з них мае свою специфжу, що виявляеться в iснуваннi вщповщних особливостей виробництва i
збуту 1хньо1 продукцп'. Наслiдком цього е те, що ЕТП по торгiвлi кольоровими металами практично не створювалися, а
тi, яю все ж розпочали свое функцюнування, проiснували недовго. Прикладом, зокрема, можуть служити електронна торговельна площадка Metalspectrum i онлайнова бiржа металiв Aluminium.com.
Metalspectrum - це ЕТП, створена консорщумом восьми найбшьших корпорацiй в галузi кольорово1 металургп з метою здшснення торговельних операцiй по мвд, алюмiнiю, нiкелю, свинцю, цинку i олову. Не зумiвши вийти на рiвень прибутковостi, через 8 мюящв пiсля вiдкриття, яке вiдбулося 16жовтня 2000-го р., Metalspectrum згорнула свою дiяльнiсть, вичерпавши вкладенi в не1 первют iнвестицiï у 40 млн. дол. Онлайнова бiржа металiв Aluminium.com, яка почала свою дiяльнiсть у кв^ш 1999 р., припинила торги пiсля того, як швестори не змогли надати фшансування для продовження ïï роботи.
Св^овий ринок металовиробникiв мае досить фрагментовану й регiонально орiентовану структуру виробництва i споживання металу, що визначае специфжу даноï галузi в кожнш краïнi. Внаслiдок вказаних причин достатнш розвиток отримала тiльки мiжнародна торгiвля металопродукцi ею.
Перевезення металу рiзними видами транспорту становить бшьшу частину витрат при iмпортно-експортних операщях, якi нерiдко перевищують 15 % вщ контрактно1' цiни вантажу, що поставляеться. Кожний акт перевезення металу вщ виробника до кiнцевого споживача мае документальне оформлення, що породжуе величезну кiлькiсть паперiв, супроводжуеться великою кшьюстю телефонних переговорiв i повiдомлень по факсу. Значна частина шформацп обробляеться неодноразово, головним чином вручну. Це призводить до виникнення рiзного роду помилок службовцiв,стае джерелом затримок i висунення претензiй. Загалом у процес поставки продукцп' бере участь велика кшькють людей, якi виконують рутинт операцiï по одержанню й перевiрцi iнформацiï про замовлення на поставку i його оплату. З економiко-правовоï сторони перевезення продукцп характеризуеться множинними переходами прав власност на вантаж, що транспортуеться, наявтстю значних витрат на лопстику, страхування й митне оформлення.
Розглянут особливостi ринку металiв створюють сприятливе середовище для впровадження у збутову дiяльнiсть металургiйних тдприемств механiзмiв електронних торговельних площадок, за допомогою яких можуть бути повшстю або частково вирiшенi зазначенi проблеми збуту.
У деяких проектах, наприклад, досить оригiнально були використанi таю можливост електронноï торгiвлi, якi забезпечують додатковий економiчний ефект i вигоду для продавця у процесi реалiзацiï ушкодженоï або некондицiйноï продукцп. У цьому випадку продавець дiстае додатковий прибуток завдяки полегшенню процесу пошуку покупця, здатного заплатити
бiльшу цiну за товар, шж уже наявний претендент. Подiбнi вигiднi проекти були реалiзованi електронною компанiею Salvagesale.com, яка змогла реалiзувати 7120 т. холоднокатаных рулошв, що у процесi доставки були уражених iржею. Металопродукцiя була розбита на кшька лотiв, згрупованих за маркою сталi i товщиною аркуша, i виставлених на продаж. За тиждень торгiв було зроблено 103 заявки на покупку, що дозволило реалiзувати всю партш рулонiв за $ 1,25 млн. замють $ 800 тис., запропонованих первiсним покупцем. В iншому випадку через Salvagesale.com вдалося успiшно й вiдносно дорого продати 158 т гарячеоцинкованих рулонiв, що були ушкоджеш пiд час ix перевезення залiзницею Бразилiï [15, с. 5-6].
У Росп бум створення Internet-ресурсiв прийшовся на 2000 р., коли на додаток до вже кнуючого з 1997 р. Internet-порталу Rusmet, були створеш такi проекти як Metaltorg, Mertalfond, Mosmet, Metalweb, Metalloprocat, Metalcom тощо. Однак, поява достатньо велико1 юлькост електронних торговельних площадок дало перенасичення ринку iнформацiйних ресурсiв i призвело до розмивання цшьово1 аудиторп торговельних площадок i, як наслiдок, вщбилося на зниженнi ефективностi !х дiяльностi.
Крiм того зниження ефективностi бшьшосп проектiв була обумовлена i тим, що вони стали наслщком недосконалих управлiнських рiшень i виявилися непридатними до промислово1 експлуатацп. До недолтв !х реалiзацil варто вiднести i те, що вони не спиралися на продуману i економiчно обгрунтовану полiтику розвитку, яка повинна включати в себе регулярне iнвестування в розробку нового програмного забезпечення, проведення перюдично1 модершзацп технiчного устаткування i реалiзацiю маркетингових заходiв.
Натомiсть юнування торговельно1 площадки залежало вiд бажання або можливостей одного швестора, що,зрештою, призводило до зникнення ресурсу i втрати iнтересу до нього з боку активних учасникiв. Як наслщок, у Росп в теперiшнiй час функщонуе набагато менша кiлькiсть незалежних металургiйних електронних торговельних площадок, шж на початку нинiшнього сторiччя. Серед таких можна згадати Metalcom, Europe-steel i деяю iншi площадки, яю були створенi окремими пiдприемствами для реалiзацil власно1 продукцп (наприклад, електронна торговельна площадка ВАТ «Северсталь» -http://torg.severstal.ru). Решта ж ресурЫв або припинили свое iснування (Emetex) або перемютилися в нiшу iнформацiйних сайтiв, яю на платнiй або безоплатнiй основi надають споживачам рiзного роду шформацш [16, с. 17]. Це iнформацiя на кшталт вiдомостей з дошок оголошень про компанп i товари, про проведення маркетингових дослщжень, про випуск друкованих видань, про здiйснення рекламних кампанiй тощо (Metaltorg, Rusmet).
Rusmet (http://rusmet.ru) заснований в 1997 р. на базi Московського державного шституту сталi i сплавiв та е шформацшно-пошуковою системою, що спецiалiзуеться на торгiвлi сталлю - з 1997 р, нафтопродуктами - з 2006 р, будiвельними матерiалами - з 2007 р, цементом, зерном - з 2009 р. Напрямками дiяльностi зазначеного проекту проведення дослщжень ринку, консалтинг, створення контенту шших Internet-проектiв; оргашзащя конференций i семiнарiв у Росп та за рубежем для реального сектору економжи (бшьш 4000 учасниюв щороку); розробка CRM, корпоративних сайпв i iнформацiйних систем i галузевих порталiв, хостинг складних проектiв; добiр персоналу (топ-менеджмент, середня керуюча ланка, технолопчний персонал, збут), корпоративне навчання спiвробiтникiв; органiзацiя об'еднань учасниюв ринку для колективного виршення галузевих проблем. Будь-яка компашя, пов'язана з металоторпвлею, може розмiстити в системi свою шформацш тсля необхщно1 реестрацп. Вiрогiднiсть шформацп про кожного нового користувача перевiряеться менеджерами Rusmet.ru. Тiльки тсля ще1 процедури новий учасник системи одержуе iдентифiкатор i пароль. !нформащя про пiдприемство заноситься в базу даних, i надалi його представники можуть самостiйно розмiщати в систем й редагувати сво1 пропозицл. Ця iнформацiя вже не перевiряеться ствроб^никами Rusmet.ru. Поряд з базою даних щодо металургшних компанiй, великою популяршстю користуеться дошка оголошень. Данi тут може розмктити кожний, однак оголошення, що зробленi зареестрованими користувачами, мають бiльш високий прiоритет.
З украшських Internet-проектiв, що позицiонують себе як електронш торговельш площадки, видiляються ЕТП порталу «Украшський Гiрничо-металургiйний Комплекс» i торговельна площадка ТОВ «Азовметаллоснаб».
Портал «Укра1нський Гiрничо-металургiйний Комплекс» (http://ugmk.info) являе собою шформацшно-анал^ичну структуру на ринку металу i будiвництва, яка мае близько 2200 вiдвiдувань за добу. Ця торговельна площадка надае защкавленим учасникам ринку можливють безкоштовно розмютити торговельнi пропозицil (електроннi прайс-листи), а також ознайомитися iз сортаментом, щнами, умовами продажiв i закутвель металу шших компанш. Однак, Ugmk.info не гарантуе, що iнформацiя, представлена на ЕТП, е точною, повною або актуальною. Торговельна площадка, таким чином, не дозволяе укладати торговельш угоди в електронному видь
Торговельна площадка ТОВ «Азовметаллоснаб» (torg.azovmetallosnab.com) кнуе як аукщон i мае близько 80 вщвщувань за добу. На цьому сайи розмiщуеться iнформацiя про
металопродукщю, виставлену на продаж, i, вщповщно, називаеться лотом. Учасник TopriB, ознайомившись i3 представленою iнфopмацiею, пoвiдoмляе адмшютрацш ЕТП про гoтoвнiсть придбати лот. Пюля цього процедура укладення торговельно1 угоди вiдбуваеться у звичайному порядку, поза електронним середовищем площадки.
Функщональш мoжливoстi запропонованих Internet-пopталiв не дозволяють розглядати ïx у якoстi повнощнних електронних торговельних площадок, oскiльки в них вщсутнш меxанiзм укладання угод в електронному вцщ i вiдпoвiднoï оплати виставлених pаxункiв. Такi портали пpавильнiше розглядати як «Internet-Аукщони», де розмщуються каталоги пpoпoнoванoï пpoдукцiï з деталiзoванoю iнфopмацiею по кoжнiй товарнш пoзицiï.
Використання металуpгiйними пiдпpиемствами Украши послуг мiжнаpoдниx ЕТП для збуту власнох' продукцп' також не можна визнати хоч би трохи устшними.
Деякi заявленi укpаïнськi проекти iз створення ЕТП так i не були закшчеш. Такого роду прикладом може служити сайт «Прометалл» (www.prometal.com.ua), створення якого було шщшовано ВАТ «Запopiжсталь». На цьому сайтi до 2001 р. планувалося створення тopгoвельнoï площадки за умови, що проектом защкавляться щонайменше 3-4 металуpгiйниx пщприемства [17, с. 10]. Однак. з ряду причин, серед яких варто вказати на вщсутшсть кpитичнoï маси кopистувачiв ЕТП i внутpiшнi poзбiжнoстi poзpoблювачiв, торговельна площадка так i не була pеалiзoвана, а сайт «Прометалл» залишився iнфopмацiйнo-аналiтичним ресурсом.
У той же час аналiз фiнансoвиx звтв, а саме звiтiв про фiнансoвi результати пpoвiдниx пiдпpиемств металуpгiйнoгo комплексу Донбасу разом з 1хньою анкетною iнфopмацiею, дозволяе зробити висновок про зростання oбсягiв продукцп, pеалiзoванoï через ЕТП. Питома вага чистого доходу вщ pеалiзацiï через ЕТП у % до чистого доходу вщ pеалiзацiï пpoдукцiï на цих пщприемствах склала 61,60% у 2011 р. пopiвнянo з 10,51% у 2002 р.
Проведений аналiз мiжнаpoднoгo i вiтчизнянoгo дoсвiду opганiзацiï i функщонування ЕТП дозволяе зробити наступш висновки.
Бшьшють ЕТП заснoванi виробниками i/або торговцями металoпpoдукцiею, якi бажають за допомогою iнфopмацiйниx теxнoлoгiй оргашзувати додатковий канал просування пpoдукцiï i oптимiзувати процес взаемoдiï зi споживачами.
Надання супутнix послуг е основним напрямком розвитку ЕТП, oскiльки одержання повного комплексу послуг iз забезпечення процесу купiвлi/пpoдажу металу розглядаеться споживачем як найбiльш пpивабливi електpoннi канали дистpибуцiï пopiвнянo iз тpадицiйними схемами продажу тoваpiв. Додатковими функцiями тут е: консультации послуги, експертиза тoваpiв, страхування i супpoвiд вантажiв, надання шформацп про динамжу цiн та iншi послуги, пoв'язанi з обслуговуванням процесу купiвлi/пpoдажу металопродукцп. Незважаючи на глобальний характер електpoннoï комерцп, металургшш ЕТП пpизначенi для обслуговування певного i конкретного геoгpафiчнoгo pегioну, що пов'язано з необхщшстю oблiку його специфжи.
Плата за пiдключення до ЕТП i poзмip кoмiсiйнoï винагороди за кожну угоду купiвлi/пpoдажу е досить значними й цшком лягають на продавця, що обмежуе можлившть останнього одразу користуватися послугами декшькох ЕТП.
Спoстеpiгаеться вiдсутнiсть единих техшчних та iнфopмацiйниx стандаpтiв у дiяльнoстi piзниx ЕТП, що частково обумовлюеться великою piзнoманiтнiстю металуpгiйнoï продукцп, а також юнуванням безлiчi pегioнальниx стандарив металопродукцп.
Л1тература
1. Белохвостиков А. Особенности управления цепочками поставок в динамических условиях металлургического рынка / А. Белохвостиков // Металлоснабжение и сбыт. - 2009. -№10. - С. 88-90.
2. Меджибовская Н. Материально-техническое снабжение промышленных предприятий с использованием Интернет-технологий / Н. Меджибовкая // Экономика Украины. - 2006. -№ 10.-С 59-65.
3. Олiфipoв О.В. Проблеми iннoвацiйнoï дiяльнoстi пщприемств в Украм у сфеpi пщвищення енеpгoефективнoстi / О.В. Олiфipoв К.О. Маковейчук // Науковий вшник НЛТУ:
Украша: Схвд-Захвд - проблеми сталого розвитку. - Львiв : РВВ НЛТУ Украши, 2011. - Вип. 21.19.-324 с.-С. 8-12.
4. Шутаева О. Реалiзацiя експортного потенцiалу металургiйного комплексу Украши в контекстi розвитку св^ового ринку металiв / О. Шутаева // Вчеш записки Таврiйського нацюнального унiверситету iменi В.1. Вернадського. Серiя: Економiка i управлiння. - 2011. -Т. 24 (63). - №1.-С. 246-257.
5. Яровая И. Интернет как инструмент продвижения продукции промышленных предприятий / И. Яровая // Экономика Украины. - 2006. - № 12. - С. 48-53.
6. Пичугин И. Парадный подъезд Интернета / И. Пичугин // Коммерсантъ. - 2000. -№ 107.-С. 8.
7. Дутова Н.В. Использование металлургическими предприятиями современных информационных технологий в сфере продаж / Н.В. Дутова // Економжа i оргашзащя управлшня: зб. наук. пр. - 2010. - №1 (7). - С. 136-144.
8. Минс Г. Метакапитализм и эволюция в электронном бизнесе: какими будут компании и рынки в XXI веке / Г. Минс, Д. Шнайдер.; [пер. с англ.]. - М.: Альпина Паблишер, 2001. -280 с.
9. Аузан В. Битуби, пиар, еарпи / В. Аузан // Эксперт. - 2000. - № 28. - С. 6.
10. Пичугин И. Откуда растет благосостояние / И. Пичугин // Логинфо. - 2002. - № 4. -С. 18-25.
11. Парфенов Д. Металлургические предприятия в Интернете: этапы продвижения и перспективы / Д. Парфенов // Цветная металлургия. - 2002. - № 4-5. - С. 56-59.
12. Бауэрсокс Д. Логистика: интегрированная цепь поставок / Д. Бауэрсокс, Д. Клосс.; [пер. с англ.]. - М.: Олимп-Бизнес, 2001. - 640 с.
13. Рыбаков Н. Системы электронной коммерции класса В2В в металлургии / Н. Рыбаков // Инфобизнес. - 2001. - № 10. - С. 73-78.
14. Дутова Н.В. Электронные торговые площадки в металлургии: причины недостаточного развития / Н.В. Дутова // Экономика и право. - 2006. - №2. - С. 50-54.
15. ШимковичВ. Информационная эволюция / В. Шимкович // Металлы мира. Международное обозрение. - 2002. - № 5. - С. 2-6.
16. Дехканов Д. Железный марш / Д. Дехканов // Бизнес-журнал. - 2005. - № 11 (72). -С. 15-22.
17. Синило Л. Горячая металлоштамповка по холодному В2В / Л. Синило // Украинская инвестиционная газета. - 2000. - №50. -12 дек. - С. 10.
Надтшла до редакци 16.08.2012 р.
