CC BY
11
УДК 334.021:82:334.7:338.432
Коробка C.B., к.е.н., ст. викладач кафедри менеджменту © Лъе1есъкий нацюналънийутеерситет ветеринарногмедицини та бютехнологт iмет С.З. Гжицъкого
1НТЕГРАЦ1ЙН1 ПРОЦЕСИ М1Ж МАЛИМИ П1ДПРИСМСТВАМИ В С1ЛЬСЬК1Й М1СЦЕВОСТ1
На фот ceimoeux ттеграцтних процеав та укрупнення тдприемницъких структур, що в1дбуваютъся i в Украгт, описат форми взаемодп для малого тдприемництва е можливктю для збыъшення господарсъких po3Mipie та подалъшого його устшного функщонування. Проанал1зовано основт виды кооперацИ'та ¡нтеграцИ' м1ж малыми сыъсъкогосподарсъкими тдприемствами.
Ключое1 слова: ттегращя, кооперащя, мал1 тдприемства, сшъсъка мжцевжтъ, мал1 сглъсъкогосподарсъкг тдприемства.
Постановка проблеми. Функщонування сшьськогосподарських пщприемств супроводжуеться складними процесами, до яких належать специф1чш особливост1 д1яльност1, пов'язаш з природно-кл1матичними умовами i труднощами, що виникають на ринку при реал1зацп товар1в та послуг. Виникнення труднощ1в на ринку проявляеться насамперед у конкурентному протистоянш м1ж тдприемствами для завоювання необхщно! частки ринку.
При такому протистоянш конкурентний тиск особливо вщчувають Mani тдприемства, яким важко протистояти бшьшим компашям. Це пояснюеться насамперед тим, що велим господарства мають можливкть диференцшвати виробництво, залучати додатков1 кошти для свого розвитку, проводити техшчне оновлення автопарку, зменшувати соб1варткть продукци завдяки ефектов1 масштабу та шше, що вкрай важко здшснювати малим пщприемствам однооЫбно.
Тому наше завдання полягае в тому, щоби знайти способи досягнення стабшьност1 у функцюнуванш малого тдприемництва в сшьськш мюцевост1, покращити показники д1яльност1 та шдвищити р1вень його розвитку й вщповщно посилити конкурентш позици на ринку.
Анал1з останшх дослщжень. Ринкова економжа вимагае вщ малих сшьськогосподарських пщприемств взаемоди у вигляд1 об'еднань, метою яких е виршення спшьних завдань. У сучасних умовах така ствпраця все бшьше набувае формальних вщносин штеграцшного характеру у вигляд1 як коопераци, так штеграци. Питаниями штеграцшних вщносин м1ж економ1чними суб'ектами в сучасних умовах розглянут1 в публжащях С. Гелея, Ф. Горбоноса, В. Зшовчука, С. Злупка, О. Крисального, М. Малка, С. Мочерного, Г. Черевка та шших автор!в. Однак питания коопераци та штеграци, впровадження вщповщних процеав на piBHi малих сшьськогосподарських пщприемств розкрит1 недостатньо. Необхщшсть ïx усеб1чного дослщження полягае у вплив1
© Коробка C.B., 2012
57
штеграцшних форм господарювання на стшюсть, адаптившсть та економ1чний picT сшьськогосподарського виробництва.
Формування цшей статть Потреба в проведенш даного дослщження пов'язана i3 штеграцшними процесами м1ж малими пщприемствами в сшьськш мкцевостг Проведене дослщження дасть можливкть узагальнити проблемы! питания та окреслити шляхи ix усунення.
Виклад основного матер1алу. Серед сукупност1 р1зномаштних cnoco6iB та напрям1в досягнення необхщно! ефективност1 в д1яльност1 малих сшьськогосподарських пщприемств вщм1тимо процеси штеграци та кооперацп.
1нтегращя - це економ1чний процес, який полягае в поеднанш р1зних господарюючих суб'екив одше! чи р1зиих галузей. 1нтегращя походить вщ латииського слова integration й означав поеднання окремих частин в едине цше. Якщо ж в1зьмемо повне визначення, яке даеться в економ1чнш енциклопеди [3], то штегращя - поступове зближення та об'еднання економ1чних суб'екпв у
процес1 !х взаемоди (взаемовпливу, взаемопроникнення, взаемозбагачення та 1Н).
Пщ кооперащею розум1еться добровшьне об'еднання власност1 (р1зних об'екив i форм) та пращ для досягнення спшьних цшей у р1зних сферах господарсько! д1яльност1 [3]. Тлумачення слова кооперащя походить вщ латииського cooperation й означав сшвроб1тництво, що виникае м1ж господарськими суб'ектами на добровшьнш основ! з метою полегшення та покращення ведения господарства.
1нтегращя та кооперащя виступають як явища одного розряду, реал1защя принцишв яких дозволяе тою чи шшою м1рою покращити економ1чний результат функцюнування господарств або ж вибудувати таку оргашзацшну структуру, яка сприятиме цим процесам. Проте щ два поняття все ж таки р1зняться м1ж собою й особливо, на нашу думку, щ трактування мають ч1тко розмежовуватись в аграрий сферг
Пор1внюючи штегращю та кооперацш, вщм1тимо, що штегращя е бшьш складною за своею сутшстю та процесом реал1зацп, шж кооперащя. Тому процес коопераци в аграрному ceKTopi виступае як легший cnoci6 розвитку особи стих селян ських господарств та малих пщприемств. Ця форма ствпращ виникае м1ж господарствами для того, щоб допомогти кнувати та продовжувати д1яльшсть, зробити nepmi кроки виходу на ринок, а в шших випадках, покращити та закршити свое становище на ринку.
У процес1 свое! д1яльност1 мал1 пщприемства, як вщм1чали вище, зазнають серйозного конкурентного впливу насамперед вщ бшьших формувань, тому для надежного функцюнування вщповщно потребують пщтримки з боку держави. Попри пщтримку, 1м необхщно самостшно прикладати зусилля та запроваджувати певш змши для покращення ситуацп.
Позитивний результат д1яльност1 на ринку будь-якого пщприемства можна вважати тод1, коли воно досягне щонайменше показниюв самоокупносп та самофшансування. Для суб'ект1в, що здшснюють д1яльшсть в сшьському господарств!, особливо для малих форм, досягти цих показниюв досить важко, насамперед через диспаритет щн на сшьськогосподарську продукщю та щн на матер1али й товари, необхщш для И вирощування.
58
У сучасних ринкових умовах перед кооперативом все актуальшшим постае питания прибутковоси, яке проявляеться м1ж його д1яльшстю як способом виживання й полегшення функцюнування члешв кооперативу та як способом отримання максимального доходу (прибутку). При наявност1 техшки у власност1 сшьськогосподарського обслуговуючого кооперативу та надання послуг тшьки членам кооперативу, використання ще! техшки може вщбуватись не на повну потужшсть, що робить И не ефективною в плаш утримання. В такому випадку кооператив змушений надавати послуги стороншм суб'ектам, як1 не е учасниками кооперативу, що вщповщно позбавляе його статусу неприбутково! оргашзаци. У раз1 надання послуг шшим особам бшьше двадцяти вщсотюв вщ його загального обороту - це вважаеться проявом дш в одержанш прибутку. Тому переважно сшьськогосподарсью обслуговуюч1 кооперативи балансують посередиш м1ж неприбутковим статусом та метою отримання доходу. Така позищя не дозволяе ч1тко щентифжувати поведшку та становище кооператив1в на ринку.
Пщприемницька поведшка члешв кооперативу змушуе шукати економ1чш та сощальш вигоди, яю штовхають до реал1заци можливостей через створення структур, що будуть ефектившше функцюнувати й приносити дохщ.
Багатьом малим пщприемствам не пщ силу однооЫбно впоратись ¿з перерахованими проблемами. Для 1х подолання д1евим та ефективним способом, на нашу думку, виступае концентращя зусиль у вигляд1 штеграцшних процеав (кооперацп та штеграци). Процес кооперацп для малих сшьськогосподарських пщприемств може бути двох вид1в: обслуговуючий або виробничий. Вщомо, що обслуговуючий кооператив покликаний надавати послуги членам кооперативу \ за сво!м статусом вважаеться неприбутковою оргашзащею. Оскшьки, мал1 пщприемства е структурами, яю мають забезпечувати потреби ринку й ставлять за мету отримання прибутку, то бшьш лопчною формою взаемодп м1ж ними виступае виробничий кооператив, який згщно законодавства вважаеться прибутковою структурою.
Утворення штеграцшно! структури дозволить покращити фшансово-економ1чш показники д1яльност1 новоутвореного господарства вщносно штегрованих пщприемств при 1х д1яльност1 однооЫбно. Одним ¿з найважливших показниюв для пщприемства е обсяг товарно! продукцп, який в першу чергу залежить вщ р1вня реал1зацшно! цши за одиницю продукцп.
Для кожного окремого малого сшьськогосподарського виробника налагодження процеЫв реал1заци продукцп здшснювати важко, яю ще посилюються в тому випадку, коли локальш ринки збуту знаходяться в значит вщсташ вщ них. Вщм1тимо, що завдяки спшьним зусиллям певно! юлькост1 суб'ект1в господарювання об'еднаних в кооператив це здшснити буде набагато легше. Розподш функцш м1ж членами кооперативу забезпечить налагодження мехашзму роботи при виконанш будь-яких операцш та дш, а також в загальному дозволить скоротити витрати на 1х виконання, шж це б здшснював один суб'ект ринку окремо.
При реал1заци продукцп посередникам кооперативна форма д1яльност1 зможе вщстоювати свою цшову позицш, а не продавати И за заниженими цшами. 1снують ситуаци, коли посередники чи переробш оргашзаци не
59
захочуть купляти продукцш за т1ею цшою, яку встановлюе кооператив, \ трактуватимуть це тим, що зможуть здшснити закутвлю в шших районах чи областях. Виходом ¿з тако! ситуаци е створення обласних \ м1жобласних кооперативних об'еднань, асощацш чи альянав на баз1 юнуючих кооперативних формувань. Основними функцшми цих об'еднань буде вщстоювання прав кооператив1в на ринку та накопичення шформацшно! бази, а до додаткових функцш вщноситиметься надання консультацшних послуг та дшення набутим досвщом й знаниями.
Виходячи ¿з ринково! сутност1 економши, виникатимуть думки, що деяк1 мал1 сшьськогосподарсью пщприемства, щоб швидше продати свою продукцш, зможуть реал1зовувати И за нижчою цшою, шж певний кооператив. Р1зниця м1ж реал1зацшними цшами кшькох господарств на певну сшьськогосподарську продукцш на ринку е не значною, а продавати продукцш нижче соб1вартост1 е не лопчно. Тому розглядати цшову пропозицш на р1вш соб1вартост1 вирощено! продукци чи не значно вищо! вщ не!, вщповщно така реал1защя для виробника не зможе тривати довго, I з часом може привести до банкрутства пщприемства.
Чимало виникае питань, для чого об'еднуватись та створювати кооперативи, адже мал1 сшьськогосподарсью виробники кнували, юнують та будуть ¿снувати, I не дивлячись на конкуренцш з боку шших виробниюв, все таки знаходять свою певну шшу на ринку. Якщо детально проанал1зувати, то одш пщприемства виникають, деяю функцюнують покриваючи лише власш витрати, при цьому не маючи змоги розвиватись та розширювати виробництво, а шш1 банкрутують.
Видшимо позитивш сторони, яю виникнуть при кооперацп господарств та нададуть 1м наступи! можливостк застосовувати ефект масштабу виробництва, що значно посилить позици на ринку; зменшити витрати на пошук канал1в постачання сировини та реал1заци продукци; зменшити ризиков1 ситуаци; усунути конкуренцш м1ж його членами та зменшити И м1ж под1бними господарств ами.
Ще одним способом об'еднання та сконцентрування зусиль м1ж малими пщприемствами в сшьськш м1сцевост1 е процес штеграцп. 1нтеграцшна форма м1ж суб'ектами господарювання може бути двох способ1в: тимчасово! та довготривало! дп. Тимчасова д1я характеризуеться контрактною формою сшвпращ без утворення юридично! особи, I виникае для досягнення поставлених спшьних цшей. Шсля досягнення необхщних цщей сшвпраця м1ж пщприемствами розриваеться, I вони знову здшснюють д1яльшсть самостшно. Довготривала штегращя характеризуеться виникненням ново! юридично! оргашзацшно! структури, або ж закршленням штегрованих пщприемств на основ! юридичного статусу одного з них.
Видшяють горизонтальний та вертикальний тип штеграцп. Горизонтальний полягае в об'еднанш суб'ект1в економ1чно! д1яльност1 у едину господарюючу структуру, в якш учасники функцюнують на одному р1вш виробництва. Идеться про сшвпрацю, яка утворюеться, наприклад, м1ж пщприемствами, що займаються виробництвом т1е! чи шшо! продукци рослинницького або тваринницького напрямку. Горизонтальна штегращя м1ж пщприемствами дозволяе сконцентрувати основш фонди й вщповщно
60
збшьшити nociBHi площ1 чи погол1в'я тварин. Використання ефекту масштабу надасть можлив1сть скоротити витрати, що вщповщно вплине на зниження соб1вартост1 продукци та дозволить сформувати нижчу реал1зацшну цшу.
На нашу думку, найбшьш необхщним та виправданим вар1антом утворення горизонтально! штеграци е тод1, коли одне чи кшька пщприемств, що об'еднуються, мають вщ'емш економ1чш иоказники в процес1 свое! д1яльност1 иротягом тривалого часу, що ставить пщ загрозу !хне функцюнування в подальшому. При такш ситуаци, якщо кер1вники не бажають лжвщовувати господарство, а навиаки, хочуть здшснювати д1яльшсть дальше, кращим вар1антом для них виступають штеграцшш ироцеси i3 шшими пщприемствами. Якщо пщприемство характеризуеться негативними иоказники д1яльност1, його кер!вников! в штегрованш структур! в бшьшост1 випадюв не надаватимуться найвищ1 управлшсью посади. Проте бажання кер1вних oci6 бути потр1бними та причетними до ще! справи, змушуе !х вступати у штеграцшш структури. Саме тому неприбутков1 господарства i тим бшьше мал1, мають формувати базу для утворення штеграцшних горизонтальних структур i3 залученням вщповщно прибуткових або защкавлених в цьому пщприемств.
Вертикальний тип штеграци характеризуеться об'еднанням виробничих оргашзацш р1зних piBHiB технолопчного ланцюга. BiH може виникати як м1ж малими i великими пщприемствами, так й тшьки м1ж малими. В бшьшост1 випадюв вертикальна штегращя утворюеться тод1, коли об'еднуються м1ж собою, з одше! сторони мале пщприемство, яке е виробником продукци, з другого боку бшьше пщприемство, яке здшснюе переробку ще! продукци. Бшьше за розм1ром господарство мае вигоду до штеграци з меншим для того, щоб знизити витрати на закушвлю потр1бно! сировини, i в юнцевому результат! зменшити реал1зацшну цшу на виготовлену продукцш. Для меншого пщприемства вертикальна штегращя необхщна в тому випадку, коли в нього погана фшансова ситуащя та реал1защя продукци, що в цьому випадку дозволить йому залишитись на ринку, хоч i в склад1 шшо! структури.
Утворення вертикально! штеграцшно! структури м1ж малим та великим господарствами може вщбуватись двома способами: коли велике та мале пщприемство об'еднуються на добровшьнш основ1; коли здшснюеться поглинання бшьшою структурою меншо! шляхом покупки або ж незаконним чином, так званим рейдерським способом.
Вертикальну штегращю м1ж собою можуть здшснювати й пщприемства малих розм1р1в, як1 здшснюють д1яльшсть на р1зних щаблях виробництва й при цьому функщонують в однш галузг Вона виглядае таким чином, що виготовлена продукщя пщприемства нижчого р1вня надходить до пщприемства вищого р1вня для И переробки. Основою тако! штеграци е поеднання виробничих потужностей пщприемств для вибудовування та налагодження повнощнного виробничо-технолопчного ланцюга. Ця штегращя дозволить скоротити витрати та забезпечить налагодження шлях1в реашзацп продукци для одного пщприемства та постачання сировини для шшого, як1 в той же час виступають як едина оргашзацшна структура. Вщм1тимо ще одну причину за яко! можлива вертикальна штегращя м1ж малими пщприемствами - бшьш piBHi
61
права та функцп, що дозволяе кер1вництву зберегти свою значимкть та причетшсть до д1яльност1 в новоутворенш структур!.
Для прикладу необхщност! утворення вертикально! штеграцшно! структури в!зьмемо п!дприемства, як! займаються селекц!ею, вирощуванням, переробкою та продажем тако! продукц!! як картопля. Побудову технолог!чного ланцюга починаемо ¿з господарства, яке займаеться селекц!ею сорив картопл!. Наступною ланкою виступае пщприемство, яке зд!йснюе !! вирощування.
Переважно реал!зуеться продукц!я через посередницьк! структури, як! являються подальшою складовою в технолопчному ланцюз!. В!д посередник!в продукщя може рухатись дальше двома напрямами:
1) на оптов! та локальш ринки, п!сля чого попадае до юнцевого споживача;
2) до оргашзацш, як! зд!йснюють переробку ц!е! сировини. В подальшому перероблена продукц!я (товар), не виключено, що знову через посередниюв, надходить до торгових точок, з яких потрапляе до юнцевого споживача.
1з цього вертикально побудованого завершеного процесу виробництва та реал!заци картопл!, вид!ляемо дв! ланки (пщприемства), як! можуть утворити м!ж собою вертикальну орган!зац!йну структуру - це господарство, яке зд!йснюе вирощування ще! продукц!! та орган!зац!я, яка здшснюе !! переробку.
Найкращим вар!антом для господарства, яке вирощуе картоплю, було б якнайдорожче продати продукц!ю, а для оргашзаци, яка займаеться переробкою, вщповщно якнайдешевше !! купити. Якщо ж брати вигоди для штегруючих господарств шдивщуально, то в цьому випадку, штегращя е б!льш вигщною для переробно! орган!зац!!, тому що дозволяе зменшити витрати на придбання сировини, як! дор!внюватимуть соб!вартост! продукцп. Господарству, що зд!йснюе виробництво продукци, вертикальна штегращя не завжди приноситиме бажаний результат. Тому взаемод!я для нього можлива з двох причин, як! ми вже згадували: - в раз! негатив них економ!чних показниюв у д!яльност! п!дприемства, що е лог!чно виправданою причиною; - бажання та усв!домлення кер!вника в необхщност! штеграци з шшими господарствами.
Для вертикально штегровано! структури добрим вар!антом сп!впрац! вважаемо укладання договор!в ¿з торговими точками, зд!йснивши обх!д посередницьких орган!зац!й. Такий догов!р буде ефективний також для торгових мереж, що дозволяе закупляти продукц!ю за нижчою ц!ною ! в!дпов!дно це вщобразиться на знижен! реал!зац!йно! ц!ни для юнцевого споживача.
Щодо сприйняття та усвщомлення причин процесу кооперац!! та штеграци, основну увагу потр!бно зосередити на кер!вниках п!дприемств, бо вони визначають бути сп!впрац! чи ш. В багатьох кер!вник!в ¿снуе думка, що «Я» - один власник ! сам вир!шую, що мен! робити, тому в!дпов!дно постае питания для чого об'еднуватись. Ця думка виникае по праву кожного, тому не дарма ¿снуе поняття приватност!, що говорить про однооабну власн!сть, а не вс!х.
Повторимось, що кооперац!я та контрактна форма штеграци м!ж п!дприемствами е тими способами сп!впрац!, як! не посягають на власн!сть п!дприемств, а лише взаемодшть та допомагають втриматись на ринку. Це
62
ютина мае прижитись у розумшш як кер1вник1в малих господарств, так й особистостей, яю ведуть власш господарювання, i змшити !хне ставлення до сшвпращ як тако1. Завдяки взаемоди у форм1 коопераци та штеграци, суб'екти зможуть не тшьки вижити на ринку, а й досягти розвитку та гщно протистояти шшим формуванням й бути впевненими в подальшш свош д1яльност1.
Висновки та перспективи подальших дослщжень. 1з проанал1зованого вище, приходимо до висновку, що малого пщприемництва найоптимальшшим вар1антом при збережеш власност1 та амбщш кер1вництва виступають виробнича кооперащя та контрактна форма штеграци, яю е найбшьш простшими для сприйняття та найлегшими способами сп1впрац1. Горизонтальна штегращя е вар1антом для покращення економ1чного становления малих господарств в тому випадку, коли вона здшснюватиметься на р1вноправних основах. В pa3i усв1домленого вибору кер1вника або ж незадовшьних економ1чних показник1в господарства, вважатимемо позитивним шляхом розвитку - перехщ в склад орган1зац1йно1 структури великого пщприемства.
На фон1 св1тових штеграцшних процес1в та укрупнения п1дприемницьких структур, що вщбуваються i в Укра1ш, вище описан! форми взаемод1! для малого пщприемництва е можлив1стю для збшьшення господарських po3MipiB та подальшого його ycnimHoro функц1онування.
Л1тература
1. Бшоусова С. В. Особливост1 шституцюнального розвитку АПК як бази для поглиблення ¿нтеграц1йних процес1в / С. В. Бшоусова // Економжа АПК. -2010. - № 3. -С. 124-130.
2. Зшовчук В. В. Оргашзацшш основи с1льськогосподарського кооперативу / Зшовчук В. В. - [2-ге вид., доповн. i переробл.]. - К. : Логос, 2001. - 380 с.
3. Економ1чна енциклопед1я: у 3-х т. - Т.2/ редкол.: С.В. Мочерний (вщпов. ред.) та ¿и. - К.: ВЦ «Академ1я», 2000. - с.668.
4. Лап1н А. В. Оргашзащя ¿нформац1йних поток1в п1дприемства при контрактнш форм1 вертикально! ¿нтеграц!! / А. В. Лашн // В1сник ЖитомирськогоНАЕУ. - 2010. - № 1. - С. 107-115.
5. ManiK М. Й. Проблемн1 питания розвитку коопераци та ¿нтеграц!йних в!дносин в АПК / М. Й. Малк, Ю. Я. Лузан // Економка АПК. - 2010. - № 3. -С. 3-8.
Summary Korobka S. V.
INTEGRATION BETWEEN SMALL ENTERPRISES IN RURAL AREAS
Against the background of world integration processes and consolidation of businesses that are taking place in Ukraine, described a form of interaction for small business is an opportunity to increase economic size and its subsequent successful operation. The main types of cooperation and integration between small farms.
Рецензент - к.е.н., доцент Батюк Б.Б.
63
