CC BY
47
му напрямку е з'ясування особливостей впливу дщжи-талiзацií на розвиток в^чизняного ринку страхування.
Список використаних джерел
1. Пкус Р. 1нновацшний розвиток страхово''' д1яльност1 як основа пдвищення м' ефективност1 / Р. Пкус, В. Заколодяжний // Вюник КНУ 1мен1 Тараса Шевченка. Економ1ка. - 2015. - № 168. - С. 72 - 80. http://dx.doi.org/10.17721/1728-2667.2015/168-3/11
2. Приказюк Н. Роль Ытернету в реал1зацп страхових послуг [Електронний ресурс] / Н. Приказюк, Т. Моташко,// Вюник КНУ 1мен1 Тараса Шевченка. Економка. - 2014. - № 156. - С. 52 - 56. - Режим доступу: http://www.library.univ.kiev.ua/ukr/host/10.23.10.100/db/ftp/visnyk/ ekonom_156_2014.pdf.
3. Гордиенко И. Диджитализация в тренде [Електронний ресурс] / И. Гордиенко. - 2015. - Режим доступу: http://ingo.ua/ru/topic/ didzhitalizaciya-v-trende
4. Умная диджитал-трансформация в страховании [Електронний ресурс]. - Режим доступу: http://forinsurer.com/public/15/04/20/4719
5. Memmo F. Transforming customer service in insurance through digital innovation [Електронний ресурс] / Memmo F., Andrade O., Rivero D. - Ernst & Young LLP, 2015 - Режим доступу: http://www.ey.com/ Publication/vwLUAssets/ey-digital-strategies-for-life-insurers/$FILE/ey-digital-strategies-for-life-insurers.pdf.
6. Ильин Ю. Восемь главных трендов развития ИТ в страховании [Електронний ресурс] / Ю. Ильин // PC Week/RE. - № 15 (800). - 2012. -Режим доступу: http://www.pcweek.ru/idea/article/detail.php?ID=139323
7. Kumaresan A. Top 10 Trends in Insurance in 2016. What You Need to Know [Електронний ресурс] / A. Kumaresan - Capgemini, 2015 -Режим доступу: https://www.capgemini.com/resource-file-access/resource/ pdf/insurance_trends_2016_0.pdf.
8. Базилевич В.Д. Страхова справа: [монограф1я] / В.Д. Бази-левич, К.С. Базилевич. - К.: Знання, 2008. - 351 с.
9. Осадець. С.С. Страхування: пщручник / [кер1вник авт. колективу i наук. ред. С. С. Осадець, д-р ек. наук, проф.]. - 2-ге вид., допов. i переробл. - К.: КНЕУ, 2002. - 599 с.
10. М1ждисципл1нарний словник з1 страхування та ризик-менеджменту / [Р.В. П1кус, Н.В. Приказюк, Т.П. Моташко та ш.]; за наук. ред. проф. Р.В. Пкус. - К.: Логос, 2015. - 508 с.
11. Плиса В.Й. Страхування: пщручник / В.Й. Плиса. - К.: Каравела, 2015. - 472 с.
12. Шахов В.В. Страхование: учебник для вузов / Шахов В.В. - М.: ЮНИТИ, 2003. - 311 с.
13. Global digital insurance benchmarking report 2015. Pathways to success in a digital world [Електронний ресурс]. - Вain & Company, 2015-Режим доступу: http://www.bain.com/Images/GLOBAL-DlGITAL-INSURANCE-2015.pdf
14. Моташко Т.П. Digital-страхування: переваги та нов1 можливос-т1 // Матер1али Ill М1жнародно''' науково-практично'М конференцп "1ннова-цшш напрямки розвитку страхового ринку УкраТни". - К.: КНЕУ, 2016. -С. 221 - 223.
15. Приказюк Н. Розвиток свггового страхового ринку в посткризовий перюд [Електронний ресурс] / Н. Приказюк,// Вюник КНУ 1мен1 Тараса Шевченка. Економка. - 2013. - № 135. - С. 22 - 25. -http://www.econom.univ.kiev.ua/GS/rm/articles/Prykazuk.pdf
16. Умное управление [Електронний ресурс]. - Режим доступу: http://finance.eizvestia.com/full/266-umnoe-upravlenie
17. Цифровые технологии: угроза или новые возможности? [Електронний ресурс]. - Режим доступу: http://info.dedal.ua/news/ news_from_internet/51163/
18. Insurance in a digital world. What makes Dutch consumers tick? [Електронний ресурс] // Deloitte: [сайт]. - Режим доступу: http://www2.deloitte.com/ content/dam/Deloitte/nl/Documents/deloitte-digital/deloitte-nl-insurance-in-a-digital-world-deloitte-digital.pdf
19. Моташко Т.П. Телематика у автотранспортному страхуванш // Матер1али М1жнародно''' науково-практично''' конференцп "Ф1нансово-банювсык та адм1н1стративн1 послуги: проблеми управлшня та перспек-тиви розвитку". - Терношль: Астон, 2015. - С. 122 - 123.
Надшшла до редколегп 10.04.16
Т. Моташко, канд. экон. наук, асист.
Киевский национальный университет имени Тараса Шевченко, Киев, Украина
РАЗВИТИЕ МИРОВОГО РЫНКА СТРАХОВАНИЯ В УСЛОВИЯХ ДИДЖИТАЛИЗАЦИИ
Исследована роль диджитализации в развитии страхового рынка, выделены преимущества использования цифровых технологий для участников страхового рынка. Проанализированы основные тенденции развития мирового рынка страхования, обусловленные его диджитализациею. Определены ключевые ориентиры в деятельности страховых компаний в современных условиях.
Ключевые слова: страховой рынок; мировой рынок страхования; диджитализация ; диджитал-страхование; цифровые технологии в страховании.
T. Motashko, PhD in Economics, Assistant
Taras Shevchenko National University of Kyiv, Kyiv, Ukraine
WORLD INSURANCE MARKET DEVELOPMENT UNDER DIGITALIZATION
The role of digitalization in the insurance market is investigated, the advantages of digital technology to the insurance market are considered. The main trends of world insurance market under digitalization are analyzed. Key landmarks of insurance companies in modern conditions are distinguished.
Key words: insurance market; global insurance market; digitalization; digital-insurance; digital technologies in insurance.
Bulletin of Taras Shevchenko National University of Kyiv. Economics, 2016; 5(182): 24-31
УДК 330.5
JEL E 31, E 58, E 63, G 20, N 10
DOI: http://dx.doi.org/10.17721/1728-2667.2016/182-5Z4
I. Нов1кова, канд. екон. наук, ст. наук. сшвроб.
Кшвський нацюнальний ужверситет iMern Тараса Шевченка, Ки'Гв
1НСТИТУЦ1ЙНИЙ АСПЕКТ ПРИЧИН ТА НАСЛ1ДК1В ПОРУШЕННЯ Ф1НАНСОВО1 СТАБ1ЛЬНОСТ1: 1СТОРИЧНА РЕТРОСПЕКТИВА ТА СЬОГОДЕНН1 В1ТЧИЗНЯН1 РЕАЛП У КОНТЕКСТ! еВРО1НТЕГРАЦ1ЙНИХ ВИКЛИК1В
У статт/ nроаналiзовано шституцшний аспект причин та на^дюв порушення фшансово/ стабльностi. Висвтле-но eidoMi юторичт приклади виникнення шфляцшних сплескв, а також шляхи налагодження фшансово/ рiвновагu. Роз-глянуто значення шституцшно/ нестабiльнoстi у кoнтекстi виникнення сучасних геополтичних викликв та соцально-економ/'чних коливань в Укра/нь Надано рекомендацп щодо подолання фнансових проблем в нацюнальнш економц.
Ключoвi слова: фнансова стабльнсть, ринкова економша, банки, нфляця, шституцшт реформи, евронтеграця.
Постановка проблеми. Украша Hapa3i переживае складний юторичний перюд реформацп со^ально-економмчних та геополiтичних вщносин. У цьому зв'язку виникли обставини за яких наша держава змушена достойно вщповщати на сучасн глобальн виклики. Це зумовило змЫу суспiльно-полiтичного курсу, а разом з
тим порушило рiвновагу державних Ыституцшних основ, зокрема спричинило фЫансову нестабтьнють, виявило суперечливост чинноТ правовой' бази, що регу-люе дiловi форми ствпращ а також шституцмну невщ-повщнють господарськоТ реальности у яш вщбуваеться
© Новшова I., 2016
iмплементацiя европейських принципiв i методiв державного управлiння.
Мета статт - дослiдити iнституцiйний аспект причин та наслщюв порушення фЫансовоТ стабiльностi на ос-новi розгляду юторичних ретроспектив та сучасних в^-чизняних реалiй.
Аналiз дослiджень та публкацш. Iнституцiйна те-орiя останшм часом активно використовуеться у сферi економiчних дослiджень. Основи ТТ методологи закла-денi ще у працях Т. Веблена, Дж. Кларка, Дж. Коммон-са, В. Мiтчелла та Ы., а згодом отримали свм розвиток у теоретичних напрацюваннях неошституцюналю^в Р. Коуза, Д. Норта, Р. Рiхтера. В умовах економiчних трансформацм можливостi iнституцiйноТ теорiТ викори-стовувалися й вп"чизняними науковцями: В. Базилеви-чем, А. Гальчинським, А. Гриценко, Т. Сфименко, Т. Гайдай, В. Кредюовим, А. Чухно, як мiж iншим намагалися прямо чи опосередковано застосувати ТТ до розгляду проблематики причин порушення фЫансовоТ рiвноваги. Цiею проблемою займалося чимало й закордонних вчених, серед яких Р. Габбард, М. Фрщман та н Наразi мiж сучасниками й досi ведуться дискусп щодо окремих аспектiв цього питання.
Методолопя дослiдження. Теоретичною базою дослщження е фундаментальнi положення економiчноТ та шституцюнальноТ теорiй, науковi працi втчизняних та iноземних учених з дослщжуваноТ проблематики. Методологiчною основою е загальнонаук^ методи пiзнання, а саме: методи аналiзу та синтезу, метод по-рiвняння, iсторичний метод тощо. Зокрема, на основi iсторичного методу дослщжено сутнiсть фiнансовоТ стабiльностi, а також основы причини та наслщки ТТ порушення, запропоновано рекомендаци щодо подо-лання фiнансових проблем у нацюнальшй економiцi.
Основнi результати. lсторичнi приклади порушення фiнансовоТ стабiльностi у державi свiдчать про те, що досить часто основною причиною цього ставав ш-фляцшний ажiотаж разом з його прикрими, часто згуб-ними для держави й населення наслщками, що виникав переважно через потребу надмiрного випуску паперо-вих грошей. Так, у царсьш Росп, це мало мiсце ще в перюд феодально-крiпосницького ладу. На початку Х1Х ст. потреба фiнансування вiйни проти Наполеона зумовила необхiднiсть суттевоТ емiсiТ паперових грошей
- асигнацй якi вперше були введенi в обб^ ще в середин 1769 р. Емiсiя асигнацiй, що виросла в 4 рази при-звела до Тх рiзкого знецЫення. Спроби Олександра I зупинити Ыфляцмний сплеск потерпiли невдачу [1, с. 294]. З того часу економка iмперiТ часто переживала потрясiння, а державний бюджет приймав нищiвнi уда-ри вiйн, неврожаТв та епщемш, однак окремi вiдомi нам державы управлЫц уможливлювали достойний вихiд з цих надзвичайно складних економiчних ситуацй
Так, у 1839-1844 рр. за ^^ативою мiнiстра фiнансiв (1823-1844 рр.) графа С.Ф. КанкрЫа було проведено фЫансову реформу, за якоТ в основу грошового об^ був покладений срiбний рубль. З 1843 р. асигнаци стали поступово вилучатися у населення шляхом обмЫу по обов'язковому курсу (3,5 руб. асигна^ями прирiвню-валися до 1 карб. срiблом) на кредитнi бiлети, яю, у свою чергу, вiльно обмЫювалися на срiбло. Ця реформа змщнила фiнансову систему держави й забезпечила стабтьнють у фiнансово-кредитних опера^ях.
Роздумуючи над тим, як добитися максимально ефективного функцiонування грошовоТ системи цей державний дiяч зазначав, що з паперовими гршми вар-то поводитися "розумно й розсудливо", а адмЫютрати-внi заходи в питаны врегулювання та пiдтримки курсу паперових грошей потрiбно проводити дуже обережно, осюльки невiрнi дiТ можуть спровокувати Тхне знецЫен-ня. "У випадку вмни краще вдатися до позики, випуску обл^ацм державного казначейства та спе^альних по-даткiв i тльки в самому крайньому випадку - до емiсiТ паперових грошей. Причому робити це потрiбно вщкри-то. А по закнченн вiйни необхщно швидко прийняти необхiднi мiри для пщтримки курсу" [2, с. 35]. ^м того, фiнансист був переконаний, що нав^ь у крайнiх випад-ках проблему недостачi необхiдних фЫансових ресур-сiв у бюджетi потрiбно закривати власними державними прибутками та максимально уникати нових позичок, особливо закордонних [3, с. 122]. I хоча повнютю вщмо-витися вщ креди^в не вдавалося, зовнiшнi позики скла-дали незначну частку в дефщитах державних бюджетiв того перюду. Це дозволило утримувати вiдносно стабь льний курс, як на зовшшшй мiжнароднiй економiчнiй аренi, так i на внутрiшнiй. Так, за 16 роюв рубль знець нився лише на 23 копшки або на 6 %.
Рис. 1. Курс ср1бного рубля в асигнац1йних копшках у 1823-1839 рр.
Джерело: складено на основ! даних [2, с. 41].
Однак, Кримська вмна (1853-1856 рр.) знову порушила встановлену курсову рiвновагу. Адже ведення вмськовоТ кампанiï вимагало колосальних витрат, яга у 1855-56 рр. складали майже дворiчнi прибутки всieï кражи [2, с. 62]. Через брак кош^в на власы, у першу чергу вшсьга^ потреби, держава, мусила брати у борг.
*Дан
Джерело: [2, с. 62].
Причому внутршн позики переважно складали бан-гавсьга заощадження споживачiв д^чих на той час дер-жавних банкiв. Притiк таких заощаджень забезпечував-ся встановленням збтьшених вiдсоткових ставок. Добру частину цих нагромаджень становили капiтали вмсь-кових пiдрядникiв, у яких пщ час военноТ кампанп з'яви-лося багато "дешевих" грошей, що й були спрямоваш в банкiвськi установи для нарощування вщсотгав [5, с. 276]. Так як пщ час вмни брати зовнiшнi позички було проблематично, а внутршн вже не рятували ситуацю, то уряд виршив здiйснити додаткову емiсiю, яка реально н нiчим не була пщкртлена. Таке рiшення спровоку-вали шфляцю. Iнфляцiя зумовила скачок цЫ на золото, попит на яке вщразу ж значно зрiс. Постала гостра не-обхiднiсть захисту фЫансово-кредитного сектору еконо-мiки. Розпорядженням МУстерства фiнансiв вiд 27 лютого 1854 р. золото заборонили вивозити закордон. Протягом галькох наступних рокiв тага заходи давали позитивний ефект. Та пюля завершення КримськоТ вiйни стало очевидно, що утримувати у державних банках зна-чну кiлькiсть депозтчв стало недоцiльно й занадто обтя-жливо, оскiльки банки не спроможн були виплачувати тi величезнi суми, яга становили нарахування вщсотгав на пасивы, нi в що не спрямоваш заощадження.
Для того, щоб призупинити приплив внесгав i напра-вити "мертвi" кошти на розвиток галузей народного гос-подарства, в 1857 р. уряд приймае ршення понизити вщсотгав ставки по бангавських внесках з 4 % до 3% [6, с. 4]. I хоча вщсоткову ставку було зменшено ттьки на 1 %, це спричинило безупинний та неконтрольований процес вщтоку з бангав капiталiв.
Масовий вщтк банкiвських заощаджень населення призвiв до непередбачуваного i зовсiм не бажаного результату - пашки. Щоденний стрiмкий вiдплив катта-лiв швидко наростав, спорожнюючи банкiвськi каси та поглинаючи новi випуски паперових грошей [6, с. 4]. ^м того, серед вщтоку бангавських капiталiв, що вщ-пливали, близько 150 млн. руб. належало Ыоземцям, якi вщразу ж почали обмЫювати отриманi кредиты бь лети на золото. А осгальки металева частина розмЫно-го фонду 1мперп до 1858 р. не цтком покривала випус-кн кредитнi бiлети, то ситуацiя назрiвала критична. Все вiдбувалося так швидко, що уряд вимушений був тер-мЫово вжити заходiв вiдносно обмеження обмшу кре-дитних бiлетiв на золото. 22 листопада 1857 р. вщповь дним положенням Компоту фшанав було ухвалено не розмiнювати кредиты бтети на золото бiльш як на 500 руб. (в одн руки) i взагалi на суму не вищу за
Необхщнють у позиках, що зростала протягом ктькох рогав призвела до ст^мкого нарощення зовншнього та внутрiшнього боргу, який вже у 1861 р. включно з гара-нтiйними паперами сягав - 550 млн. руб. та близько 1 млрд. руб. вщповщно [4, с. 28].
15000 пiвiмперiалiв щоденно. Невдовзi такий обмЫ почав здмснюватися переважно на срiбло, а з 16 травня 1858 р. майже зовам припинився [7, с. 43]. Та навпъ пюля цього нарощуван десятирiччями капггали продовжу-вали вiдтiкати з краТни. Адже цьому сприяв прийнятий у ачы 1857 р. новий митний тариф, за яким ставки на вс закордонн товари рiзко знижувалися, особливо це сто-сувалося дорогих мануфактурних виробiв [8, с. 13].
Однак, нестмгасть державних фiнансiв, хрошчы бю-джетнi дефiцити цих рогав та iнфляцiйнi сплески, були пов'язан не тiльки з вiйнами, але i з марнотратством царизму, з потребою субсидування помщигав, а також з вмютом великого бюрократичного i полiцейського апа-рату i т.д., що штовхали царський уряд на шлях систематичного використання друкарського верстата.
^м того одшею з серйозних першопричин, що по-силила масштабний вщтк капiталiв iз дореформених бангав царськоТ РосiТ наприкiнцi 1850-х рр., стала боро-тьба за пальму першост впливу на ринок мiж ослабле-ними помiщиками та прогресивними промисловцями. Так, у цьому вельми зацкавленим був гурт шоземних та росмських капiталiстiв - члеыв "Головного товариства росiйських залiзниць", а також деяга високi урядовцi, яга ставили за мету спрямувати виштовхнут з бангав внес-ки у власн цiннi папери. За свщченням дослiдникiв, це Тм вдалося [7, с. 56].
Невтiшний результат военних дм у Кримськiй вiйнi довiв, що краТнi просто необхiднi конструктивы, радика-льнi змiни в уах галузях господарства. Експлуатацiйна форма державного устрою вже не виправдовувала себе й поглиблювала соцiально-економiчну вiдсталiсть, що у свою чергу негативно впливало не лише на внутршню, а й на зовншню економiчну й полiтичну обстановку.
Звичн методи збагачення осiлого дворянства та уря-довцiв не приносили бажаного результату. Непосильн податки вщбирали майже весь прибуток у селянина, що остаточно позбавляло його можливост виживати й про-довжувати виробляти стьськогосподарську продукцiю. Адже для цього потрiбно було закупити реманент, збь льшити власнi посiвнi площi тощо. Вщсутнють стимулу зумовило стiйку тенденцю падiння виробництва в аграрий сферi. Дворянськi землеволодiння також переживали занепад. Експлуата^я земельних угiдь вщбувалася за допомогою первiсних знарядь прац незацiкавленими у прибутку крiпаками. Землевласники рщко витрачалися на новi жатки, косарки й плуги, осгальки примушен до роботи трударi постiйно ламали дорог iнструменти. Вй ськовi дм, невдала монетарна й фiскальна полiтика та
Таблиця 1. Бюджет Росшсько'Г iMnepiï у 1852-1857 рр.
Роки Звичайний бюджет, млн. руб. Надзвичайний бюджет, млн. руб. Дефщит
Прибутки Витрати Прибутки* Витрати
1852 252,4 280,3 - - -27,9
1853 265,3 313,1 - - -47,8
1854 283,5 383,8 - - -100,3
1855 270,0 526,0 2,7 - -253,3
1856 361,8 619,4 2,8 - -254,8
1857 297,3 347,9 11,0 - -39,6
Всього: -723,7
про прибутки по надзвичайному бюджету наводяться без врахування позичок.
Biflcrane arpapHe bmpo6hml|tbo npu3Benu flo KpMTMHHoro nafliHHa ocHOBHoro 3aco6y niflTpuMKM 3onoToBanroTHoro pecypcy - eKcnopTy. 3a poKM BiMHM y KpaiHi b 13 pa3 3MeH-WMBca eKcnopT xni6a, b 8 pa3 - nboHy, b 2,5 pa3M - xnonKy, b 10 pa3 ynaB iMnopT MawMH [9].
06craBMHM, ^o cKnanuca flanu nowToBX eBonro|iMHMM
iHCTMTyqiMHMM 3MiHaM, ^o npM3BenM flo 3MiHM 0opMM
ynpaBniHHa rocnoflapcTBoM. Agxe iHiqiaTMBa e^eKTMBHoro 36araneHHa y nepiofl ^pohtoboi KaMnaHii nepeMwna Bifl nacMBHMX 3eMneBnacHMKiB flo niflnpueMnuBux KynqiB, $a6-pMKaHTiB, 3aBoflHMKiB, a TaKox nMXBapiB, aKi xoh i Ha He-npuMHaTHMX yMoBax ane 3a6e3nenyBanu niflnpueMLiiB nep-BicHMM KaniTanoM. To6to Bifl6ynaca TpaHc^opMaqia He$o-pManbHMX rocnoflapcbKMX HopM, ^o y cBoro Hepry 3MiHMno iHCTMTyqiMHy cTpyKTypy cycninbHo-noniTMHHoro nafly M eKo-HoMiKM KpaiHM. EBonroqia BMpo6HML|TBa rocTpo noTpe6yBa-na 3anyneHHa iHBecTMqiM Ta aKyMynaiLii KaniTaniB, a gope-^opMeHi flepxaBHi 6aHKM b cuny cboci 3a6ropoKpaTM3oBa-HocTi Ta eKoHoMHHoi HeBiflnoBiflHocri He 3flaTHi 6ynu 3a,go-BonbHMTM nonuT Ha KpeflMT, aKMM b ocHoBHoMy BMHMKaB y cepeflHix Ta flpi6HMX ToproBiiB i BMpo6HMKiB.
no 3aBepmeHHro BiMHM nocTano nuTaHHa BMpiweHHa npo6neMM 3axMCTy Ta 6e3neKM po3BMTKy ^iHaHcoBo-KpeflMTHoro ceKTopy Bxe y HoBoMy - pMHKoBoMy cepeflo-BM^i. 3a,gna Lboro Bifl6yBca iMnopT ^opManbHMX iHCTMTy-TiB, to6to 3ano3MHeHHa Ta 3anpoBa,gxeHHa neBHMX 3aKo-HoflaBHMX HopM, o^iqiMHMX 3aranbHonpMMHaTMX Ta o6o-b'^3kobmx flo BMKoHaHHa npaBMn. 3oKpeMa, noflanbwuM po3bmtok ^iHaHcoBo-KpeflMTHoi cucTeMM nepefl6anaB $o-pMyBaHHa KoMepqiMHMX ^iHaHcoBMX ycTaHoB, aKi b npuMH-aToMy M 3aTBepflxeHoMy 3aKoHo,gaBHoMy noni cTaHyTb noTyxHMM ^iHaHcoBMM BaxeneM po3BMTKy TopriBni Ta BMpo6HMLTBa. CTpyKTypHe pe^opMyBaHHa flepxaBHoi cucTeMM Toro nepiofly cTaHoBMno npoqec npuMHarra pi-meHb, ^o BpaxoByBanu HMMano Henepefl6anyBaHMX o6-cTaBMH Ta B3aeMofliero HenporHo3oBaHMX ^aKTopiB:
- flenpecMBHMM craH eKoHoMiKM KpaiHM;
- BnnMB pi3HoMaHiTHMX noniTMHHMX o6'eflHaHb, ^o npeflcraBnaroTb iHTepecu 6i3Hecy;
- flia nepeBaxaronux y cycninbcTBi HacTpoiB;
- naHiBHi eKoHoMHHi KoHLeniLii, 3oKpeMa nornaflM $pa-HLy3bKMX eKoHoMicTiB-ceHciMoHicTiB Ta npeflcraBHMKiB MaHHecTepcbKoi WKonu noniTeKoHoMii, cyTHicTb aKMX 3bo-flunaca flo 3BenMHeHHa poni npoMMcnoBMX KnaciB i ("Bce flna npoMucnoBocTi, Bce 3a flonoMororo npoMMcnoBocTi" [10, c. 72]) Ta BcTaHoBneHHa floMiHyronoi po^i KpeflMTy b npoMMc^oBoMy po3BMTKy rocnoflapcTBa KpaiHM;
- BMMoru MixHapoflHMX opraHi3aqiM.
^flpoM iHcTMTyLiMHMX pe^opM cTa^M 3MiHM y 6a3oBMX iHcTMTyrax ^eofla^bHoro cycni^bcTBa, a caMe 3MiHa 0eo-flanbHoro cnoco6y rocnoflaproBaHHa, HopM Ta npuHquniB Ha aKi BiH cnupaBca. y pe3y^bTaTi Mofle^b flepxaBHoro 0eofla^i3My 3aMiHMna Mofle^b flepxaBHoro KaniTa^i3My.
3 0opMyBaHHaM HoBoro iHcTMTyqiMHoro cepefloBM^a Bifl6y^uca cyrreBi 3MiHM y BiflHocMHax B^acHocTi, c$op-MyBa^uca HoBi MeToflM ynpaB^iHHa, Mix flepxaBoro Ta niflnpueMHMLaMM yTBopu^uca neBHi bmam napTHepcTBa. Heo6xiflHicTb noeflHaHHa flepxaBHux i npuBaTHMX iHTepe-ciB crana nomToBxoM flo 3apoflxeHHa hobmx $opM rocno-flaproBaHHa, 3oKpeMa TpecTiB, KoHqepHiB, cMHflMKaTiB, to-^o. TpaHc^opMaqiMHi 3MiHM cTanuca M y 0iHaHcoBiM c^epi, ^o noKnano nonaToK cTaHoBneHHro ^rnaHcoBo-KpeflMTHoi cucTeMM pMHKoBoro TMny.
OniKyBaHHa Bifl hobmx coLianbHo-eKoHoMiHHMX BiflHocMH BM3Hananu floBrocTpoKoBi nnaHM po3BMTKy aK flepwaBM, TaK i 6i3Hecy. OflHaK i 3a lmx o6cTaBMH flepxaBa HaMaranaca 36eperTM cboc floMiHyrone cTaHoBM^e, HaB'a3yKHM caMe im BMriflHi 0opMM cniBnpaqi 3 niflnpMeMqaMM, ^o He 3oBciM BiflnoBiflano yMoBaM, Ha aKMX Mano 6 po3BMBaTMca B3ae-
MoBMriflHe flepxaBHo-npMBaTHe cniBpo6iTHMLTBo. y LboMy KoHTeKcTi, cTae oneBMflHoro, acMMeTpia y cTocyHKax, ^o cKnanuca Mix flepxaBoro Ta npuBaTHMM KaniTanoM. Ii no-rnu6neHHro cnpuanu iHcTMTyqiMHi nporanuHM Ta 6ap'epu, ^o BMHMKanu b npoqeci noaBM hobmx oKpeMMX rocnoflapcbKMX 0opM, a TaKox BiflcyTHicTb KoMnneKcy 3axofliB ^oflo BnpoBaflxeHHa cucTeMHoro niflxofly b ynpaBniHHi npoqeca-mm eKoHoMiHHoi B3aeMoflii 6i3Hecy Ta flepxaBM. floMiHyro-hmm flepxaBHMM niflxifl HeoflHopa3oBo KpMTMKyBaBca aK flepxaBHMMM cnyx6oBqaMM pi3HMX piBHiB, TaK i npuBaTHMMM niflnpueMLaMM, npoMMcnoBqaMM, 0iHaHcucTaMM Ta bmkhm-KaB HeoflHo3HaHHe cTaBneHHa ^oflo MeTofliB aflanTaLii npMBaTHMX LineM flo hoboi' noniTMKM flepxaBM.
CyTTeBMM iHCTMTyL(iMHMM 6ap'epoM, ^o ranbMyBaB npo-rpec y HanpaMi LinecnpaMoBaHoi po36yfloBM rocnoflapcbKMX 3B'a3KiB Ha pmhkobmx 3acaflax 6yna M BiflcyTHicTb HiTKo BM3HaHeHMX "Haropofl" 3a npoBefleHHa M BTineHHa Heo6xifl-hmx BiflnoBiflHMX pe0opM y neBHMX rany3ax, 3oKpeMa y HaHcoBiM c^epi. TaKox, He 6yno BM3HaneHo HiTKoi KiHLeBoi MeTM nocrynoBo npoBaflxyBaHoro pe^opMyBaHHa. TaK, npMHLMnu opraHi3aiLii flianbHocTi nope^opMeHoi 6aHKiBcb-koi' cucTeMM pMHKoBoro TMny, ^o fliana M Ha yKpaiHcbKMX TepeHax 3 1860 p. 3ano3MHyBanuca y po3BMHyrux KpaiH 3axofly, oflHaK flepx6aHK npofloBxyBaB BMKoHyBaTM cyMHi-BHi 0yHK|ii, a caMe HaflaBaTM ninbroBi, "HecTaTyTHi no3MKM" flBopaHCTBy, aKi nepeBaxHo He noBepTanuca, cy6cufliroBaTM iHmi flepxaBHi 6aHKM Ta noKpuBaTM ypafloBi 6opru 3a Bnac-hmm paxyHoK, to6to 3a paxyHoK npuBaTHMX BHecKiB. ToMy cnifl, 3BepHyru yBary M Ha cy6'eKTMBHi ^aKTopu, aK 3aBa-xaroTb flepxaBi noBHoro Miporo cnupaTMca Ha HoBi iHcTMTy-LiMHi ochobm, a caMe Ha BMroflM Bifl npuBineMoBaHoi 0opMM cniBnpaqi, ^o 3yMoBneHi iHTepecaMM npaBnanoi eniTM Ta MaroTb 6inbm peanbHMM BnnMB Ha Mipy i cTyniHb 3MiH y roc-noflapHMX c^epax, a Hix ^opManbHo 3afleKnapoBaHi 3ara-nbHi HopMM. OneBMflHo, ^o y neBHMX cuTyaqiax, noniTMHHi ynoflo6aHHa npaBnanoi eniTM MaroTb 6inbWMM BnnMB Ha iHTeHcu^iKaqiro a6o ocna6neHHa aKMxocb coqianbHo-eKoHoMiHHMX npoqeciB, Hix ^opManbHi 3o6oB'a3aHHa flepxaBM 3riflHo o^iqiMHo npMMHaTMX nocTaHoB hm 3aKoHiB.
CaMe ToMy enoxa iH0na|ii b qapcbKiM Pocii 3aBepmu-naca ax HanpMKiH|i XIX ct., i3 BnpoBaflxeHHaM pe^opM TanaHoBMToro MiHicTpa ^¡HaHdB - C.^. BiTTe.
Cnifl 3a3HaHMTM, ^o npoTaroM XVIII-XX ct. po3Maxu ^iHaHcoBoi HecTa6inbHocTi, ^o 3fle6inbmoro npoaBnana-ca y 0opMi iH^naiii y neBHi nepioflM Hacy M 3a neBHMX o6cTaBMH Manu Micqe i b iHmux KpaiHax. TaK, CHIA b nepiofl BiMHM npoTM AHrnii 3a cBoro He3anexHicTb 3a flna 0i-HaHcyBaHHa BiMcbKoBMX giM y 1775-1779 pp. BunycTMnu HaflMipHy Macy "KoHTMHeHTanbHMX rpomeM", aKi pi3Ko 3He-LiHMnuca (Ha nonaTKy 1780 p. 3a cpi6HMM flonap nnaTMnu 50-60 nanepoBMX flonapiB). Bflpyre rocTpa iH^naqia y CUA cnocTepiranaca nig Hac rpoMaflaHcbKoi BiMHM 18611865 pp. Mix niBHiHHMMM Ta niBgeHHMMM mTaTaMM, Konu ^eflepanbHMM ypafl BMnycTMB 3 MeToro 0iHaHcyBaHHa BiMHM Ha 450 MnH. flon. TaK 3BaHMX "rpiH6eKiB" (to6to "3e-neHMX cnMHoK', TaK aK y hmx o6opoTHa cTopoHa 6yna 3e-neHoro Konbopy) [11, c. 124-125]. BKpaM HeBflana 0iHaH-coBo-eKoHoMiHHa, 3oKpeMa MoHeTapHa noniTMKa npu3Bena flo 6e3KoHTponbHoi eMicii Ta pi3Koro 3pocTaHHa cyKynHoi rpomoBoi Macu b KpaiHi (3onoTMX MoHeT, 6aHKHoTiB 6aHKiB mTaTiB, po3MiHHMX cpi6HMX MoHeT, "flpi6Hoi BanroTM", 6aHKHoT Ta HeKiB HaqioHanbHoi 6aHKiBcbKoi cucTeMM, a TaKox rpiH6eKiB). y 1860 p. BoHa cTaHoBMna 745,4 MnH gon., a flo KiH|a 1865 p. |eM noKa3HMK 3pic ax flo 1,773 Mnpg. flon., a6o Ha 137,9 % [11, c. 131].
nopoflxeHa b HacnifloK |boro naHiKa b pe3ynbTaTi npM3Bena flo rinepiH0na|ii Ha aKiM npoMMcnoB|i, 3a paxyHoK pi3Koro niflBM^eHHa ToBapHMX |iH i nafliHHa peanbHoi 3apo6iTHoi nnaTM po6iTHMKiB, Haxunu BenMHe3Hi npu6yTKM.
Адже з 1860 р. по 1865 р. Ыдекс ттьки оптових товар-них цiн у США пiднявся в середньому на 110,9 % ^i 100 у 1860 р. до 210,9 % у 1865 р.), тим часом як Ыдекс но-мЫальноТ' зароб^ноТ' плати пiдвищився тiльки на 43% [11, с. 132]. Вщповщальнють за тривалу економiчну катастрофу керiвництво Мшютерства фiнансiв переклало на безiменних "валютних спекулянтiв". У березнi 1863 р. розпочалася цтеспрямована кампанiя звинува-чень на адресу ринку золота, який тодшшй мiнiстр фь нанав С. Чейз, заради боротьби зi знецiненням нацю-нальноТ' валюти, спробував взяти пщ власний контроль та лквщувати. Однак, вся ця метушня тривала до тих тр, поки мЫютра не усунули з посади.
Повчальним прикладом порушення економiчноï, зо-крема фiнансовоï стабiльностi для сучаснигав е й ппер-iнфляцiя 1919-23 рр. у Ымеччиы, яка виникла в резуль-татi невдалоТ' I свплвоТ' вiйни та провальноТ' повоенноТ' фiнансовоï полiтики. Безконтрольна емiсiя марки у цей перюд призвела до того, що в деяга мюяц 1923 р. рь вень цш у цiй краïнi пiдвищувався в тисячi разiв. 1нфля-цiя повнютю знецiнила банкiвськi заощадження населення, цшн папери, державнi позичковi обл^аци тощо, якi до вiйни становили понад 100 млрд. марок [12]. Найбтьше зачепило середнм прошарок населення, а також висококвалiфiкованих робiтникiв та фермерiв, якi також мали вклади у банках та достойний стабтьний дохiд. Жертвами Ыфляцп стали й со^альш верстви населення, доходи яких становили державы виплати, в першу чергу пенсюнери, Ывалщи, учасники бойових дм й т.п., а також освп"яни, зв'язкiвцi та Ышш службовцi. Пози-тивним фактором розгулу Ыфляцп було те, що вона дала поштовх становленню нового середнього сусптьного прошарку, який зумiв добре нажитися за роки розбрату. ФЫанс^ ресурси цих людей було вкладено в реальнi цiнностi, а кредиты борги, завдяки Ыфляцп, зшвельова-но. Викривлена реальнють створювала новi можливост для збагачення дiлкiв та спекулянт, якi вмiло викорис-товували грошовий хаос i просувалися до влади.
Стабоза^я марки була здмснена наприганц 1923 р. шляхом створення та введення в об^ новоТ' валюти - рентноТ' марки, емiсiею якоТ' займався Рентний банк. Забезпеченню стабiльностi рентноТ марки служило жорстке обмеження емiсiï та ïï "прив'язка" до золота за твердим курсом 4,2 марки за 1 долар, що вщповща-ло довоенному паритету золотоТ' марки. 1 рентна марка обмЫювалася на 1 мтьярд шфляцмних марок. Покра-щення вщ таких заходiв настало вже через галька тиж-нiв - припинився рют цiн на товари i послуги, а також вщ™ бангавських вкладiв, знизився рiвень вiдсоткових ставок, налагодився сприятливий Ывестицмний клiмат. Однак жорстга монетарнi заходи уряду мали й негативн для економiки у таких випадках наслщки. Необхiднiсть суттевого скорочення державних витрат призвела до вимушеного звтьнення робiтникiв та службов^в. У приватному секторi також вщбулося скорочення пра-цiвникiв, в результат чого зросло тимчасове безробп"-тя. Та катастрофiчнi труднощi було подолано. З того часу фЫансова полiтика нiмцiв зберiгае традицмно-консервативний та антшнфляцшний характер, а ыме-цька марка як найбтьш тверда валюта в Свроп стала основою загальноевропейськоТ' валюти - евро.
Отже, в умовах становлення ринковоТ' економiки становище суб'екпв господарювання залежить вiд таких шституцмних чинникiв, як ефективнють демократи-чних iнститутiв, рiвня соцiально-економiчноï вщповща-льностi, принципiв проведення фЫансовоТ' та фюкаль-ноТ' полiтики, спос^в регулювання пiдприемницькоï дiяльностi, пiдходiв до захисту прав власност тощо. Зокрема, на устшнють дiяльностi фiнансових Ыститупв
впливае ступiнь та характер Тх вiдповiдностi формаль-ним та неформальним нормам, встановленим у певно-му сусптьствк Недосконалiсть законiв (формальних правил гри) визначае мехашзм iдентифiкацiй правильности ведення фiнансових операцiй та провокуе сторони економiчних вiдносин на порушення. Свщоме чи не свь доме iгнорування ролi й значення Ыститупв та шститу-цiйних змш, несумiснiсть, невiдповiднiсть та несвоечас-нють запропонованих заходiв щодо змiн у фЫансовм системi та встановленiй iерархiТ фiнансових iнститутiв з самого початку приречуть реформи на невдачу.
Здатнють системи змЫюватися впорядкованим, еволюцiйним шляхом суттевою мiрою залежить вiд того, на сгальки базова структура моральних сусптьних цiнностей може адаптуватися до нових проблем i ви-кликiв. Формування нових норм громадянського суспь льства в краТнi мае супроводжуватися подготовкою вщ-повiдного рiвня права та державностi. Системи, що не здатн до конструктивного пристосування, необхщного для Тх виживання в довгостроковш перспективi зника-ють. Але Тхнм крах не означае, що на ТТ мюц староТ системи можна легко створити нову. Для того, щоб нова система почала задовольняти ключовi вимоги лептим-носд порядку та добробуту потрiбен час, протягом яко-го нав^ь найменшi змiни шституцмноТ структури мо-жуть спричинити цiлий ланцюг перетворень. Вигоди вщ рацiональних iнституцiйних перетворень, як правило, розподтяються мiж уама суб'ектами економiки, витрати ж лягають ттьки на окремi групи людей. Виникае ймо-вiрнiсть паразитування на невщповщност правил гри.
Накопичений юторичний досвiд повинен служити пересторогою вам краТнам, що допускають значнi фь нансовi коливання, адже на певному етап ситуацiя може вийти з-пщ контролю та унеможливить виконання фшансовими iнститутами життево важливих для еконо-мiки краТни функцiй, що цтком вiдповiдае шституцшно-му принципу юторизму, який свiдчить про те, що со^а-льно-економiчний розвиток, зокрема Ыституцшний е iнерцiйним. У цьому зв'язку Д. Норт ввiв у науковий об-бiг поняття ефекту юторичноТ обумовленостi розвитку [13, с. 92]. Так, можна стверджувати, що еволюцшы змши допускають лише розвиток норм по аналоги, ви-ключаючи Тх радикальну корекцiю та штерпретацю у вiдповiдностi до змiнених умов та/або потреб людей. Фактично одна й та ж сама норма може вщтворюватися несганченно в рiзних ситуацiях, рiзних формах, як в легальна, так i в нелегальна. Проблеми не виникають, якщо норма з самого початку ефективна в забезпеченн взаемодiТ й ушверсальна.
Ефективнiсть роботи iнституту фiнансiв мае визна-чальне значення для продуктивного виконання УкраТн-ською державою завдань зi стабiлiзацiТ, вiдтворення та розвитку украТнськоТ ринковоТ економiки. Грунтовний аналiз причин та наслiдкiв порушення фшансовоТ стабь льностi свiдчить про те, що основною причиною цього явища в сучасшй УкраТн е шституцшна нестабiльнiсть, а саме вiдсутнiсть чпжих формальних та неформальних прiоритетiв, низький рiвень вiдповiдальностi, двоТстi пiдходи до визначення прав власносп, формування середовища у якому рiзнi групи можуть грати за рiзними правилами тощо. Все це породжуе:
- полiтичнi кризи (Револю^я Гiдностi 2013-2014 рр. та сучасн владнi протирiччя);
- олiгархiчнi протистояння;
- геополiтичнi виклики (анексiя АР Крим, АТО), що позначилося втратою енергоресурав та необхщнютю суттевого збiльшення фiнансування на оборону;
- змши поличного курсу (реалiзацiя евроштегра-цiйного вектору);
- ажiотажнi iнфляцiйнi очкування;
- порушення балансу мiж доходами та витратами;
- неконтрольоване зростання грошовоТ маси, у зв'яз-ку з надмiрною емiсieю.
Наслiдками порушення фЫансовоТ рiвноваги остан-нiх рош стало:
- зростання дефiциту державного бюджету;
- нарощення обсяпв державного боргу (на 31.12.2015 р. загальна сума державного та гарантова-ного державою боргу склала б5 488,41 млн. дол. США
за курсом 24 грн за 1 дол. [14]; ця сума виглядае особливо катастрофiчною, якщо зважати на тепершнш невтшнш курс гривнi, а також на продовження тенде-нцп ТТ знецiнення);
- галопуючий рют iнфляцiТ (так, тiльки у 2015 р. офь цiйний iндекс Ыфляцп становив 143,3 % (рис.2)), у зв'язку з чим УкраТна за темпом зростання Ыфляци зайняла друге мюце у свiтовому антирейтингу, перше ж дютало-ся Венесуелi у якй через падiння цiн на нафту рiвень iнфляцiТ перевищив 275 % [15]);
Рис.2. Динамка шдексу iнфляцiT в УкраТ'ш у 2000-2015 рр.
Джерело: [16].
- пщвищення Ыфляцмного ризику iнвестицiй, зни-ження ЫвестицмноТ активностi;
- зменшення обсягу прямих Ыоземних iнвестицiТ (з 57,1 млрд дол. США у 2014 р. до 45,71 млрд дол. США у 2015 р. [16]);
- зниження реальних доходiв населення (суттеве зниження реальноТ заробп"ноТ плати - табл.2);
- значне пщвищення цЫ на товари та послуги Индекс цЫ виробниюв за 2012 р. становив 100,4, за 2014 р. - 131,8, за 2015 р. - 125,5 [16]);
Таблиця 2. Темпи зростання/зниження номшальноТ та реальноТ 3apo6iTHoT плати (2001-2015 рр.)
Роки Номшальна з/п грудень до грудня попереднього року, % Реальна з/п грудень до грудня попереднього року, %
2001 127,7 120,4
2002 117 115,6
2003 124,4 113,8
2004 127,7 120,8
2005 144,9 131,5
2006 125,2 111,7
2007 131,1 110,3
2008 119,5 97
2009 111,6 99,1
2010 120,1 110,5
2011 116,2 111
2012 110,6 111,4
2013 107,9 106,7
2014 114,2 89
2015 125,2 94
Джерело: [16, 17].
- знецЫення заощаджень у нацюнальнш валют фь зичних та юридичних оаб (з 2013 р. нацiональна валюта знецшилася бiльш нiж у 3 рази);
- втрата довiри до банювськоТ системи (на початок 2016 р. в УкраТн продовжують свою дiяльнiсть 112 пла-тоспроможних бангав, ще 65 упродовж 2014-16 рр. Пра-влiнням Нацбанку було вщнесено до категорп неплато-спроможних) [18]; вщтк депозитiв iз бангав за пщсумка-ми 2014 р став найбтьшим пiсля кризового 2009 р.: у нацюнальшй валютi - 56,5 млрд.грн. або 13,4 %, а в Ыоземшй - 11,4 млдр. дол. або 36,9 % [19];
- збтьшення облковоТ банювськоТ ставки з 6,5% у 2013 р. до 30% (!) у 2015р. [18];
- порушення господарських зв'язш, збтьшення за-боргованост по платежам (на юнець грудня 2015 р. заборгованють населення ттьки по комунальним платежам становила бтьше 10 млрд.грн [20];
- рiзке погiршення умов життя бiльшостi громадян, суттеве зменшення ТхньоТ купiвельноТ спроможностi;
- посилення явного i прихованого безробiття (най-нижчий рiвень безробiття з 2000 р. був у 2008 р. i становив - 6,9 %, тобто 596 тис. офщшно зареестрованих
безроб^них, у 2015 р. зпдно офiцiйноí статистики bíh сягнув 9,7 % або 458,6 тис. [16]; при цьому слщ зважати на те, що ктькють економiчно-активного та офщмно-зайнятого населення суттево скоротилася, у з зв'язку з анешею АР Крим та проведенням АТО;
- втрата традицмних рингав збуту;
- зменшення обсягiв експорту товарiв, який у 2015 р. скоротився до 38,1 мдрд. дол, тодi як у докри-зовому 2012 р. становив 68,8 млрд. дол. (рис.3);
90000,0 80000,0 70000,0 60000,0 50000,0 40000,0 30000,0 20000,0 10000,0
.1 .Iii
■ 111 mi п i
"9411411 я 11 I I I I I
И 11 III I I I I I I I
• ✓ S ^ f ^
Рис.3. Динамiка обсяпв товарного експорту та iмпорту УкраТни у 2000-2015 рр., млн. дол. США
* Без урахування тимчасово окупованоТ територп АвтономноТ Республiки Крим i м. Севастополя. **Без урахування частини зони проведення антитерористичноТ операЦТ.
Джерело: [16].
- падшня обсяпв товарного виробництва (за 2014 р.: у промисловост на 10,%, у буфвниц^ - 21,7 % [19];
- зниження якост товарiв на ринку;
- труднощi у довгостроковому плануванн господар-ськоТ дiяльностi;
- перерозподiл доходiв i багатства;
- переведення накопичень в Ыоземну валюту та и дефiцит;
- зниження довiри населення до влади;
- посилення розвитку тшьово' економки;
- загострення соцiально-економiчних суперечностей;
- зростання со^ально' нерiвностi.
Висновки. Отже, вищевикладене свiдчить про те, що фЫансова нестабiльнiсть завдае суспiльству велико'' шкоди. Вона е причиною i наслiдком падiння реально'' економки, соцiальних конфлiктiв та перерозподту доходiв населення. Основою порушення фшансово'Т рiвноваги е насамперед iнституцiйнi зрушення, що по-роджують суспiльнi виклики та протирiччя. Як правило, найбтьш згубним наслiдком порушення ринковоТ, у тому чи^ фшансово' стабiльностi е пперЫфляця, в результатi яко'' у першу чергу страждають: власники заощаджень, висококвалiфiкованi найманi працiвники та со^альш верстви населення, доходи яких станов-лять державнi виплати (особливо пенсюнери, iнвалiди та iншi малозабезпеченi верстви сусптьства). Бiльш нужденними е мюьга жителi, тодi як селяни вщчувають '''' на собi менше. У виграшнш ситуацiТ часто опиня-ються боржники й позичальники, наприклад у тому разi коли кредити було отримано у нацюнальшй валюту а також енергiйнi та спритн пiдприемцi, якi можуть швидко переорiентуватися на новi ринковi умови та потреби. Основною формою боротьби з фшансовою нестабтьнютю е жорстка грошова реформа, що поля-гае у як найшвидшому вiдновленнi стабiльностi нацю-нально'' валюти. З цiею метою варто:
- вжити заходiв щодо зменшення/лквщаци бюджетного дефiциту;
- стимулювати зростання експорту, зокрема шляхом реально'' пщтримки вiтчизняного 6i3Hecy та пщвищення конкyрентоспроможностi товарiв;
- докласти ycix зусиль щодо врегулювання ситуацп на Донбасi;
- активiзyвати реальну боротьбу з коруп^ею;
- лквщувати стрyктyрнi перекоси;
- знищити монополiстично-олiгархiчнy систему на ринку;
- адаптувати податкове законодавство до нових ре-алiй та тенденцй свiтових норм та практики;
- стимулювати кредитну та Ывестицмну дiяльнiсть, у тому числi шляхом зниження лквщносп грошових заощаджень завдяки пщвищенню вiдсоткових ставок;
- розвивати ринок послуг, зокрема у сферi освiти й науки.
Дискусiя. 1сторичний досвщ мае бути пересторо-гою кра'нам, що допускають сyттевi коливання у соць ально-економiчномy середовищi, адже ситуа^я може вийти з-пiд контролю та унеможливить виконання ш-ститутами життево важливих для економки кра'ни функцй Господарська, зокрема фiнансова стабть-нють досягаеться завдяки iнститyцiйнiй рiвновазi та еволюцшним змiнам, що передбачають формування вщповщних формальних та неформальних сусптьних норм, зокрема пiдготовкy вiдповiдного рiвня права та державностi, реальну пщтримку прiоритетних галузей народного господарства тощо.
Список використаних джерел
1. История России: учеб. - 2-е изд., перераб. и доп. / А.С. Орлов, В.А. Георгиев, Н.Г. Георгиева, Т.А. Сивохина. - М.: ТК Велби, Изд-во Проспект, 2004. - 520 с.
2. Русский рубль. Два века истории. Х1Х-ХХ вв. - М.: Прогресс-Академия, 1994. - 336 с.
3. Божерянов И.Н. Граф Егор Францевич Канкрин, его жизнь, литературные труди и двадцатилетняя деятельность управление министерством финансов / И.Н. Божерянов. - С.-Петербург: издание графа И.В. Канкрина, 1897. - 250 с.
4. Гиндин И.Ф. Банки и промышленность в России до 1917 г. / И.Ф. Гиндин. - М. и Л., 1927. - 208 с.
5. Боровой С.Я. Кредит и банки России (середина XVII в. -1861 г.) / С.Я. Боровой. - М.: Госфиниздат, 1958. - 288 с.
6. Батюшков Д.Д. Банки. Их значение, операции, историческое развитие и счетоводство: [пособие для изучающих деятельность кредитных учреждений] / Д.Д. Батюшков. - Владикавказ: типография Терского областного правления, 1904. - 209 с.
7. Михалевский Ф.И. История денег и кредита: [хрестоматия] / Ф.И. Михалевский. - М.: Изд-во ун-та имени Я.М. Свердлова, 1925. -79 с. + III с.
8. Вессель Н.Х. Наша кредитная денежная система / Н.Х. Вессель. - С.-Петербург: типография Главного управления уделов, 1897. - 75 с.
9. Шевчук Д.А. История экономики: учебное пособие / Шевчук Денис Александрович. - М., 2009. - 305 с.
10. Бунге Н.Х. Очерки политико-экономической литературы / Николай Христианович Бунге. - С.-Петербург: типография В. Киршбаума, 1895. - 465 с.
11. Ротбард М. История денежного обращения и банковского дела в США: от колониального периода до Второй мировой войны / Мюррей Ротбард; пер. с англ. Б.С. Пинскера под ред. А.В. Курясва. - Челябинск: Социум, 2009. - IV+548 с.
12. Поташов С. Кризис в Германии: гиперинфляция 1919-1923 годов / Сергей Поташов / Биржевой Лидер: [сайт]. - 2012. - № 14. - [Еле-ктронний ресурс]. - Режим доступу: http://www.profi-forex.org/journal/ number14/page12.html
13. Норт Д. Институты, институциональные изменения и функционирование экономики / Перев. с англ. А.Н. Нестеренко; предисл. и
научн. ред. Б.З. Мильнера. - М.: Фонд экономической книги "НАЧАЛА".
- 1997. - 180 с.
14.Статистична шформац1я щодо боргу [Електронний ресурс] // М1-нютерство фшанЫв УкраТни. - Режим доступу: http://www.minfin.gov.ua/ news/borg/derzhavnij-borg
15. За р1внем Ыфляцп УкраТна наблизилась до Венесуели [Електронний ресурс] // 1нформац1йний Акцент. - Режим доступу: http://www.akcent.org.ua
16. Статистична шформац1я [Електронний ресурс] // Державна служба статистики УкраТни. - Режим доступу: http://www.ukrstat.gov.ua
17. Статистична Ыформац1я [Електронний ресурс] // Головне управл1ння статистики у м. Киев1. - Режим доступу: http://kiev.ukrstat.gov.ua/p.php3?c=2557&lang=1
18. Статистика [Електронний ресурс] // Нацюнальний банк УкраТни.
- Режим доступу: http://www.bank.gov.ua
19. Звп" про виконання Закону УкраТни "Про Державний бюджет УкраТни на 2014 рк" [Електронний ресурс] // Мастерство фшанЫв УкраТни. - Режим доступу: http://www.minfin.gov.ua
20. Статистичний портал [Електронний ресурс] // УкраТна комуна-льна. - Режим доступу: http://statistic.jkg-portal.com.ua
21. Осецький В. Функцп державних боргових зобов'язань: минуле та сучаснють / В.Осецький, I. Браткова // Вюник КиТвського нацюнально-го ушверситету 1мен1 Тараса Шевченка: сер1я "Економка". - 2015. -6 (171). - С. 54-60. http://dx.doi.org/10.17721/1728-2667.2015/171-6/10
Надшшла до редколегм 15.04.16
И. Новикова, канд. экон. наук, ст. науч. сотр.
Киевский национальный унтерситет имени Тараса Шевченко, Киев, Украина
ИНСТИТУЦИОНАЛЬНЫЕ АСПЕКТЫ ПРИЧИН И ПОСЛЕДСТВИЙ НАРУШЕНИЯ ФИНАНСОВОЙ СТАБИЛЬНОСТИ: ИСТОРИЧЕСКАЯ РЕТРОСПЕКТИВА И НАСТОЯЩИЕ ОТЕЧЕСТВЕННЫЕ РЕАЛИИ В КОНТЕКСТЕ ВЫЗОВОВ ЕВРОИНТЕГРАЦИИ
В статье проанализирован институциональный аспект причин и последствий нарушения финансовой стабильности. Освещены известные исторические примеры возникновения инфляционных всплесков, а также пути налаживания финансового равновесия. Рассмотрено значение институциональной нестабильности в контексте возникновения современных геополитических вызовов и социально-экономических колебаний в Украине. Даны рекомендации по преодолению финансовых проблем в национальной экономике. Ключевые слова: финансовая стабильность, рыночная экономика, банки, инфляция, институциональные реформы, евроинтеграция.
I. Novikova, PhD in Economics, Senior Researcher Taras Shevchenko National University of Kyiv, Kyiv, Ukraine
INSTITUTIONAL ASPECTS OF THE CAUSES AND CONSEQUENCES VIOLATION OF FINANCIAL STABILITY: HISTORICAL RETROSPECTIVE AND CURRENT UKRAINIAN REALITIES IN THE CONTEXT OF CHALLENGES
OF EUROPEAN INTEGRATION
The article analyzes the institutional aspect of the causes and consequences of violations of financial stability. Done analysis of famous historical examples of the emergence of inflationary bursts, as well as ways of establishing a financial equilibrium. In particular, states that often main cause of violations of financial stability becomes inflationary boom, which arose by wars, socio-economic and political contradictions. It was considered role of institutional instability in the context of the emergence of contemporary geopolitical challenges and socio-economic changes in Ukraine. The paper examines the impact of modern social and economic challenges on growth in inflation and on the deterioration of other macroeconomic indicators in Ukraine. At the end, was provided of the recommendations to overcome the financial problems in the national economy. Emphasized importance of the exchange rate stability of the currency.
Keywords: financial stability, market economy, banks, inflation, institutional reforms, European integration.
Bulletin of Taras Shevchenko National University of Kyiv. Economics, 2016; 5(182): 31-38
УДК 336.146
JEL Classification Н61
DOI: http://dx.doi.org/10.17721/1728-2667.2016/182-5Z5
С. Онищенко, канд. екон. наук, доц.
Полтавський нацюнальний техжчний ужверситет 1мен1 Юр1я Кондратюка, Полтава
1НСТИТУЦ1ЙНЕ ЗАБЕЗПЕЧЕННЯ БЮДЖЕТНО1 БЕЗПЕКИ УКРА1НИ
У статт/' розглянуто нституцшне середовище з позицй рiзних концептуальных пiдходiв. Акцентована увага щодо проблем iнституцiйного забезпечення бюджетноi безпеки в УкраШ. Досл/'джено iнституцiоналiзацiю бюджетних вiдносин та особливостi формування системи /нституцшного забезпечення. Запропоновано авторський пiдхiд щодо сутностi нституцйного забезпечення бюджетноi безпеки держави. Схарактеризовано нституцшно-правове, н-ституцшно-орган/'зац/'йне та кадрове забезпечення бюджетноi безпеки. Зроблено висновок, що процес нституцшно-го розвитку бюджетноi безпеки характеризуется неприпустимим рiвнем нституцшних деформацй.
Ключовi слова: нституцшне забезпечення, бюджетна безпека, бюджетна полтика, бюджетний процес, iнститу-цшн деформаци.
Вступ. В УкраТн виршуються надзвичайно склады й вщповщальш завдання, пов'язаш з масштабнютю глобальних проблем, як перебувають на порядку денному i становлять значн загрози бюджетнш безпец УкраТни, перешкоджаючи ефективному розвитку наць ональноТ економки. Глибина та масштаб загроз еко-номiцi УкраТни вимагають переосмислення сут та зна-
чення як eK0H0Mi4H0T безпеки держави в цтому, так i бюджетноТ безпеки зокрема, а саме зумовлюють не-обхщнють запровадження упорядкованост механiзмiв функцюнування Ыститу^в.
Сучасна економiчна ситуа^я в УкраТ'ш демонструе, що одним iз найвпливовших чинниюв, який вщчутно гальмуе розвиток краТни, е Ыституцмы деформаци.
© Онищенко С., 2016
