CC BY
156
16. Чopнoyc Г.О. Рoзpoбк aiнтeлeктyaльнoï aгeнтнo-opieнтoвaнoï cтeми пiдтpимки пpийняття piшeнь нa пiдпpиeмcтвi / Г.О.Чopнoyc // Вюник Киïвcькoгo нaцioнaльнoгo yнiвepcитeтy. Екoнoмiкa. - 2014. - Вип. 160. -С. 101-109. http://dx.doi.org/10.17721/1728-2667.2014/160-7/20
17. Srinivasan D. Innovations in Multi-Agent Systems and Application / D. Srinivasan (Eds). - Springer, 2013. - 312 p.
Hafliwwna go peflaK^i 25.12.15
Г. Черноус, канд. экон. наук, доц.
Киевский национальный университет имени Тараса Шевченко, Киев, Украина
АГЕНТНАЯ МОДЕЛЬ ИНТЕЛЛЕКТУАЛЬНОЙ ИНФОРМАЦИОННОЙ СИСТЕМЫ УПРАВЛЕНИЯ В ЭКОНОМИКЕ
В статье исследована проблема построения модели эффективной информационной системы управления субъектами экономики, соответствующей ведущим тенденциям современного экономического развития. Проанализирована современная программно-технологическая база для поддержки управленческих процессов в экономике; обоснована перспективность агентной многоуровневой модели интеллектуальной информационной системы проактивного управления социально-экономической системой; предложена структура соответствующей модели и проанализированы результаты ее внедрения в практику управления.
Ключевые слова: информационная система управления, агентно-ориентированный подход, модель, проактивное управление, социально-экономическая система.
G. Chornous, PhD in Economics, Associate Professor Taras Shevchenko National University of Kyiv, Kyiv, Ukraine
AGENT-BASED MODEL OF INTELLIGENT INFORMATION CONTROL SYSTEMS
IN ECONOMICS
The paper deals with the problem of developing the effective information control system' model for economic subjects corresponding to the main trends of modern economic development (globalization, informatization, intellectualization, etc.). The basis of the system model development is proactive decision-making process as one that best matched to the current pace of information society development. Analysis of existing software and technology base for support of control processes in the economy demonstrates the need of the formation and implementation in practice hybrid intelligent information control systems, based on the integration of information analytics technology and other advanced IT. The agent multilevel model of intelligent information systems for proactive management of socio-economic system was recognized advantageous as one that provides distribution of solution generation between specialized agents, knowledge management, transitions between the processes of proactive management and the integration of different information systems, methods, modes of preparation and analysis within the same model. The structure of the model was proposed, it includes the groups of agents: data collection, monitoring, solutions generation, modelling, action, user preferences study and presentations. The analysis of the results of the model implementation in management practices demonstrates significant economic effect.
Keywords: informationcontrolsystem, agent-orientedapproach, model, proactivemanagement, socio-economicsystem.
Bulletin of Taras Shevchenko National University of Kyiv. Economics, 2016; 1 (178): 47-52
УДК 330.341.1
JEL М 21, О 31
DOI: http://dx.doi.org/10.17721/1728-2667.2016/178-1Z8
Г. Ямненко, канд. екон. наук, доц.
ДВНЗ "КиТвський нацюнальний економiчний ушверситет iMeHi Вадима Гетьмана", КиТв
1ННОВАЦ1ЙН1 АСПЕКТИ ЗАБЕЗПЕЧЕННЯ КОНКУРЕНТОСПРОМОЖНОСТ1 ПЩПРИеМСТВ
Свтовий doceid економiчного розвитку св'дчить, що катал/затором модертзацИ й структурноi перебудови еко-ном'ки крани с 'нновацп, як сприяють посиленню конкурентоспроможностi, прибутковост' та iннoвацiйнoгo розвитку шдприсмств, допомагають завойовувати нов/' й утримувати icнуючi ринки. Виршення проблем актив'заци нно-вац'йноi дiяльнocтi п'дприсмств стае головною запорукою забезпечення усп'ху ринкових реформ. У результатi до-сл/дженнявизначено конкуренты переваги, пoв'язанi з /нновац/йною дiяльнicтю. Обфунтовано, що утримання стшко1 конкурентно1 позици на ринку залежить в'д визначення та пдтримання ключових чинникв усп'ху. Запропоновано ос-новн' етапи забезпечення кoнкурентocпрoмoжнocтi шдприсмства на ocнoвi використання його iннoвацiйнuх можли-востей. Показано, що тльки розвиваючи снуючi та формуючи нов1' конкурентн перевагип/дприсмство зможе досяг-ти бажаного стану кoнкурентocпрoмoжнocтi у сучасних реалiях. Для забезпечення кoнкурентocпрoмoжнocтi тдприсмств пропонусться формувати ефективну конкурентну стратег'ю шляхом широкого використання iннoвацiйнuх р'шень на ocнoвi знань. Основою конкурентних переваг сл'д вважати процес стимулювання /нновац/й.
Ключoвi слова: шновацшна д'яльнсть, знання, конкурентоспроможнсть п/дприсмств, конкурентн переваги.
Постановка проблеми. У сучасному ринковому се-редовищ^ що постмно змшюеться, проблема забезпечення конкурентоспроможност е надзвичайно актуальною для пщприемств, що намагаються вести успшну господарську дiяльнiсть.Загострення конкуренцп ставить новi вимоги до бiзнес-процесiв дiяльностi суб'екпв господарювання. Забезпечення та пщтримка конкурентоспроможност пщприемства е важливим фактором його успшного функцюнування у довгостроковш перс-пективк Сьогодш, в умовах мЫливого ринкового сере-довища та глобалiзацiï пщприемство досягне устхуна основi iмплементацiï певних переваг, що пщшмають його на щабель вище сво'х конкурент.
Запорукою устху сучасних пщприемств е шноваци як пщфунтя модершзаци, фактор успшно''' дiяльностi. Саме вони сприяють формуванню та пщтриманню конкурентоспроможност^ а також е стимулом економiчного
зpocтaння дepжaви. Активнa iннoвaцiйнa д1яльнють нe ттьки зaбeзпeчye пpoгpecивнicть poзвиткy cy^^^ma, a й cпpияe пiдвищeнню piвня кoнкypeнтocпpoмoжнocтi пiдпpиeмcтв. lнтeнcифiкaцiя тa глoбaлiзaцiя cyчacних eкoнoмiчних пpoцeciв нa ocнoвi швидюэТ зм1ни iнфopмa-цп тa знaнь виклигають нeoбхiднicть гнyчкoï aдaптaцiï в фyнкцioнyвaннi piзних cyб'eктiв гocпoдapювaннятa пo-шук1в шлях1в пocилeння кoнкypeнтocпpoмoжнocтi нa pинкy, щo нaдae Ум ocoбливoï aктyaльнocтi.
Дocлiджeння пpoблeм aктивiзaцiï iннoвaцiйнoï a^-внocтi пiдпpиeмcтв oбyмoвлeнo ïï впливoм нa eфeктив-нicть дiяльнocтi, cтaбiльнicть фyнкцioнyвaння, вiдтвo-peння виpoбничoгo пoтeнцiaлy, piвeнь iнтeлeктyaлiзaцiï бiзнec-пpoцeciв,бeзпocepeдньo впливaючи нa кoнкypeн-тocпpoмoжнicть пiдпpиeмcтвa. Вщ iннoвaцiй чeкaють зaбeзпeчeння poзвиткy пiдпpиeмcтв тa cтвopeння пoтy-жних cтимyлiв eфeктивнoï пpaцi, пiдвищeння кoнкypeн-
© Ямненко Г., 2016
тоспроможностi тощо. Тому проблеми впровадження iнновацiй у господарську дiяльнiсть пiдприeмств набу-вають особливо! актуальность
Аналiз останнiх дослiджень i публкацш. Питання забезпечення iнновацiйноí активностi та конкурентосп-роможностi пiдприeмств всебiчно дослщжуються зару-бiжними i вiтчизняними вченими. Розв'язанню теорети-чних та практичних проблем аналiзу конкурентних стратега, забезпечення конкурентоспроможностi та форму-вання конкурентних переваг присвячено наую^ прац таких вчених, як Г.Азоев, М.Портер, У.Чан Юм, Ш.Хант, Р.Морган, Р.Фатхутдинов, Л.Антонюк, Н.Ревуцька, Г. Фи-люк, О.Яценко та iн. Питанням Ыновацмно! дiяльностi придiляeться увага таких вчених, як С.Д.Ентош, М.Ейрiнг та Л.Пбсон, Р.Моборн, Г.Чесборо, Л. Федулова, Н. Анд-реюк, М.Денисенко, О.Жилiнська, Д. Черваньовта н
Проте рiвень розробленост проблем iнновацiйноí дiяльностi та забезпечення конкурентоспроможност пiдприeмств е недостатнiм, осктьки сучасне бiзнес-середовище перебувае переважно в умовах невизна-ченостi та великих ризиюв та виникае труднощi iз за-безпеченням конкурентоспроможностiпiдприемств.
Методолопя дослiдження. Для досягнення поставлено! у робот мети були використан загальнонауковi та спецiальнi методи дослщження, а саме: структурно-логiчний, системного аналiзу, синтезу, узагальнення до вивчення теоретико-методичних засад проблем управляя конкурентоспроможнютю пiдприемств, структурно-логiчне моделювання для розробки схеми основних ета-пiв забезпечення конкурентоспроможностi пiдприемств.
1нформацмною базою проведеного дослiдження е наук^ працi визнаних у свiтовiй науц зарубiжних i вп--чизняних фахiвцiв та перiодичнi видання, присвяченi вивченню питань сутностi, особливостям та оцЫюван-ню конкурентоспроможностi пiдприемств, формуванню та управлЫня iнновацiйним розвитком.
Мета статтк Основною метою статтi е визначення особливостей взаемозв'язку мiж iнновацiйною дiяльнiс-тю та конкурентними перевагами пщприемства, особливостей 'х формування на пщприемствк
Виклад основного матерiалу. На сьогодшу свiтi зареестровано тисячi великих компанш, але лише оди-ниц з них можуть пiдтвердититривале та успшне юну-вання зростанням показниюв ринково! вартостi. У бть-шосл випадкiв такi "довгожителГ завдячують саме не-повторним конкурентним перевагам, що забезпечують |'м високий рiвень конкурентоспроможностк Пiдприемцi завжди придiляли багато уваги певним впровадженням, що виокремлювали !'х з тисячi суперникiв. З часом це прагнення не зникае, тож проблема забезпечення кон-курентоспроможностi i зараз е актуальною. У наш час пщприемствам дуже важко вести ефективну господарську дiяльнiсть через велику ктькють конкурентiв. При-вабити ж до себе споживачiв можна лише за наявност суттевих переваг над суперниками. Забезпечення кон-курентоспроможност пiдприемства шляхом створення особливих властивостей продукци чи пiдприемства в цтому е запорукою успiху останнього на ринку. Основ-ним завданням спе^алютв е забезпечення успiху пщ-приемства через створення переваг, що е складними чи навпъ неможливими для копювання конкурентами. Створення унiкального iмiджу чи товару створить умови для пщтримання лояльностi, популярностi та вщомосп серед споживачiв, посилить !'х увагу до продукци та дiя-льност компанп. Але суттевою проблемою е встанов-лення прiоритетiв та вибiр однiеí "особливо!" серед рiз-номанггтя iдей "вдосконалення" пiдприемства. Задля
досягнення дмсно великого успiху необхiдно забезпечи-ти себе найкращою конкурентною стратепею, що матиме успiх та гарантуватиме пщприемству тривале iснування та лщирук^ ринковi позицп. А наступним кроком пюля визначення та реалiзацií юнуючих переваг е формування системи управлЫня конкурентоспроможнiстю.
Спрямованiсть пiдприемств на досягнення прибут-ковостi та ефективностi дiяльностi викликае необхщ-нiсть забезпечення 'х конкурентоспроможностi, що сприятиме створенню умов для довгострокового розви-тку. Поняття конкурентоспроможностi пiдприемства складне й трактуеться неоднозначно.
На кожному етапi дослщження поняття "конкуренто-спроможнiсть пiдприемства", визначення все бтьше уто-чнювалося та деталiзувалося. Кожен науковець намага-вся обфунтувати свое розумiння цiеí категорп. Бiльшiсть учених поняття "конкурентоспроможнiсть пщприемства" розглядають з рiзних позицiй та об'екта дослiдження. Пiд конкурентоспроможнiстю пщприемства розумють: становище, що передбачае стабтьне функцiонування на ринку; системаконкурентоспроможност його елементiв; переваги над конкурентами при досягненн цiлей; мож-ливють функцiонувати у ринковому середовищi за раху-нок конкурентних переваг; можливють адаптуватися до ринково' конкуренцп; ефективнють використання потен-цiалу; якiсне задоволення потреб споживачiв тощо. На-явнють рiзноманiтних пiдходiв до трактування сутност поняття викликала появу рiзних методiв оцiнки та управ-лiння, що зумовлюе необхщнють глибокого дослiдження проблем забезпечення конкурентоспроможност рiзних об'ектiв та вплив на не' окремих фактс^в.
На сучасному етап свiтового економiчного розвитку головною ознакою конкурентоспроможностi стае и Ыно-вацiйнiсть, тобто здатнiсть системи до безперервного розвитку, оновлення та змш дiяльностi на основi засво-ення нововведень. lнновацiйнiсть також означае використання наявного науково-техшчного, Ыформацмного та iнтелектуального потенцiалу з метою подальшого розвитку, пiдвищення результатв дiяльностi та якостi життя. Ставка на Ыновацп в сучасних економiчних умовах е найбiльш перспективним пщходом, адже, перемогу в конкурентна боротьбi отримують саме т учасники ринку, якi займають активну позицiю у використаннi iнновацiй [1, с.168-169].
Важливою характеристикою конкурентоспроможно' дiяльностi е iнновацiйна активнiсть -використання шно-вацiйно-наукового i iнтелектуального потенцiалу в ви-робництвi з метою здобуття нового продукту, що задо-вольняе споживчий попит у конкурентоздатних товарах i послугах.Саме вiд масштабностi введення сучасних пiдходiв до впровадження Ыновацмних технологiй буде залежати подальший стабтьний розвиток [2].
Забезпечення конкурентоспроможностi вп"чизняних пiдприемств на сучасному етапi економiчного розвитку мае реалiзуватися не лише наявнютю прагнення до здобуття конкурентоспроможностг, а, насамперед, ви-користанням справдi ринкових методiв здобуття конкурентних переваг - активiзацiею iнновацiйноí активности оптимiзацiею системи управлiння та оргашзаци вироб-ництва тощо [7, с. 7].
В умовах динамiчного навколишнього середовища, конкуренцп, основою яко' е знання, системы Ыновацп й корпоративн здiбностi, пiдприемствам необхiдно зосе-редити увагу на стратепчному управлiннi через ство-реннябiзнес-моделi, орiентованоí на активну Ыновацш-ну дiяльнiсть, що сприятиме формуванню та пщтримц конкурентних переваг.
Одним i3 понять, що з'явилось у результат виник-нення та посилення конкуренци, е поняття конкурентних переваг. Його поява зумовлена розподтом ринко-вих позицй i часток мiж рiзними суб'ектами та праг-ненням ïx полтшити своТ позицiï на ринку. У процес еволюцiï теорiï конкурентних переваг змшювалися погляди на ïx джерела вщповщно до iснуючиx умов господарювання, зокрема теорiя абсолютних переваг А.См^а базуеться на працi як единому факторi вироб-ництва, зовнiшнiй торгiвлi на основi врахування абсолютних переваг, тобто менших витратах [3]. Д.Ркардо у теорiï порiвняльниx переваг такими називае низьк витрати тацшу i це обумовлюе розвиток спецiалiзацiï мiж краïнами [3]. Основоположники теори ефективноï конкуренцiï 1.Шумпетер i Ф.Хайек вважали, що розвиток можливий лише на основi пщприемництва, впровадження шновацш в основний каттал, особливе зна-чення надавали конкуренци нововведень [3].
Якщо у Х1Х стол^ джерелом конкурентних переваг вважали наявнють факторiв виробництва, то на початку ХХ столггтя основним джерелом е неухильне зниження витрат виробництва, постмне пщвищення якостi, гнуч-кють, створення та розвиток специфiчниx ресурав i ключових компетенцiй, а сьогодш акцент робиться на iнновацiяx, як створюють базудля появи нових або по-кращених продуктiв, використання нових чи полтшення виробничих процесiв й обладнання.
Бтьшють учених визнають ключову роль iнновацiй у створеннi конкурентних переваг пщприемств. Зокрема, концепцiя "блакитного океану" зосереджуе увагу на створены Ыновацп цiнностi, що можливе шляхом створення балансу практичности цЫи i витрат iнновацiй [8]. Теорiя ресурсних переваг розглядае здатнiсть компанп використовувати оргашзацшш знання, досвiд i навички для формування, вщтворення та захисту ушкальних ресурсних джерел конкурентних переваг [9]. Згщно з концеп^ею С.Д.Ентонi, М.Ейрiнга та Л.Гiбсона "План Ыновацшно'!' гри", регулярне створення успшних шно-вацiйниx продуктiв можливе лише за умови знання потреб шентв, як поки ще не задовольняються, i ви-вчення пропозицш, якi виявилися вдалими в минулому [12]. Концеп^я "вiдкритиx iнновацiй" Г.Чесборо зосереджуе увагу на використанн як внутршшх, так i зовнш-нix джерел iнновацiй, використання рiзноманiтниx iдей для виходу на ринок [13]. Теорiя "конкурентних переваг взаемоди" (П.Глур, А.МакКормак та iн.) визначае джерелом конкурентних переваг Ыновацшний розвиток на основi спiвпрацi [8, 11]. Досвщ дiяльностi вiдомиx ком-панiй пiдтверджуе, що основним джерелом конкурентних переваг у сучасному бiзнесi е здатнють управлiнцiв Ытегрувати розрiзненi теxнологiчнi, управлiнськi, орга-ызацшш та виробничi навики, досвiд i знання у корпо-ративнi компетенцп [5, с. 88].
Безперечно, будь-який розвиток формуеться на ос-новi iнновацiйниx змiн, що поступово перетворилися на конкуренты переваги для кожного господарюючого су-б'екта. Передумовою шновацш е рiзноманiтнiсть дже-
рел наукових i технолопчних знань, змiна вартост або наявностi сировини та матерiалiв, постiйнi змiни потреб та смагав споживачiв, що значно полегшуе досягнення конкурентних переваг. Прикладом шновацшних змш е впровадження нових iнформацiйниx технологш, скоро-чення життевих циклiв товарiв i послуг, розширення асортименту продукци, удосконалення систем управ-лiння, форми оргашзацп працi, методи прийняття рь шень i контроль за виконанням.
Управлiння iнновацiйним розвитком пiдприемства мае стратепчно визначати напрями iнтеграцiï зусиль у створення нових технологш, продукпв, послуг i проце-сiв на основi розроблення й трансформацiï ключових компетенцш пiдприемства вiдповiдно до мшливих фак-торiв i умовзовнiшнього середовища. 1нновацшний розвиток пiдприемства можна визначити як цикгмчний про-цес, який вщображае яксну еволюцiю пщприемства в чаа, що забезпечуе йому стшку конкурентну перевагу й стратепчну гнучкiсть [6, с. 126-127].
До конкурентних переваг, пов'язаних з шновацшною дiяльнiстю, можна вiднести пропозицiю ункального товару чи послуги, орипнальних методiв ïx виробництва або реалiзацiï; пропозицiю лiцензованиx продуктiв; спроможнiсть змшювати характер конкуренцiï (з цiновоï на нецшову); нову концепцiю продукцiï, послуги, проце-су чи методу здшснення; змiну методiв взаемодiï мiж елементами системи з пщвищенням ефективностi менеджменту, лопстики, органiзацiï мереж тощо [4, с. 6].
1нтегра^я й системнють дозволяють пiдприемству перетворити диференцшоваш напрями дiяльностi, рiз-норiднi процеси й окремих ствроб^нигав в едину систему, коли кожна ланка працюе для досягнення страте-пчно1 мети. Томуосновою формування та реалiзацiï конкурентних переваг е збалансована внутршня дiяль-нiсть пщприемства, забезпечення гнучкост управлшсь-ких дм i рiшень, нейтралiзацiя негативних чиннигав впливу, використання ключових факторiв устху тощо.
Сучаснi умови функцiонування пщприемств зумов-люють необxiднiсть дослiдження конкурентоспромож-ностi пiдприемства з погляду процесного пщходу. Формування конкурентоспроможностi пщприемства в умовах невизначеност е специфiчноюуправлiнською проблемою, сутнiсть якоï полягае у встановленн прю-ритетiв створення конкурентних переваг (сфер гене-раци та впровадження рiзного роду iнновацiй, як ма-ють сприяти пiдвищенню адаптацшних здiбностей пщ-приемства та будуть надiйною основою для посилення конкурентних переваг i пщвищення ефективност господарювання у цтому). Йдеться про створення вщпо-вiдного органiзацiйно-економiчного шструментар^ прийняття управлiнськиx рiшень.
Забезпечення конкурентоспроможност пщприемст-вае системою комплексних заxодiв, адаптованих до умов дiяльностi конкретного пщприемства: цтей, цшно-стей, ресурав, персоналу, виробництва, продукцiï та проблем, що постають перед господарюючими суб'ектами та базуеться на таких етапах (рис. 1):
Рис. 1. Основнi етапи забезпечення конкурентосnроможностi пiдприeмства
Джерело: розробка автора
Досягнення та забезпечення конкурентоспроможно-ст господарюючого суб'екта на ринку визначаеться йо-го здатнiстю розвивати юнук^ та формувати новi конкуренты переваги, на Тх основi розробляти та реалiзу-вати ефективну конкурентну стратегю, що дозволить досягти бажаного стану конкурентоспроможностi. Основою конкурентно'!' стратеги пщприемства мае стати перехщ пiдприемства чи окремого продукту з юнуючого конкурентного стану в бажаний за рахунок реалiзацiТ конкурентних переваг.Незалежно вщ того, яку стратегю буде обрано для подальшого функцюнування пщпри-емства, кожна з них буде спрямована на пщвищення ефективност його дiяльностi.
Початковий етап передбачае визначення цтей та формування завдань iз забезпечення конкурентоспро-можностi пщприемства. У ринкових умовах для пщвищення рiвня конкурентоспроможност та досягнення поставлених цтей пщприемство змушене постмно створювати новi переваги.
На етап дiагностики поточного стану конкурентосп-роможност здiйснюеться аналiз конкурентного середо-вища, аналiз конкурентного стану пiдприемства, визначення факторiв зовнiшнього та внутршнього впливу, визначення шляхiв та способiв пiдвищення конкуренто-спроможностi. Оцiнка властивостей факторiв зовнiш-нього середовища проводиться шляхом формування таблицi властивостей. Кожна з властивостей оцЫюеть-ся у таблиц по шкалi з трьох рiвнiв (високий, середнiй, низький). Аналiз властивостей дозволяе видiлити фак-тори, що здмснюють iстотний постiйний вплив на сере-довище функцiонування пщприемства, тому вимагають постiйного монiторингу. Характерною ознакою орiента-ц1Т на досягнення зовншшх конкурентних переваг е те, що результативнють дiяльностi пiдприемства детермь нуеться ринками збуту. Ринкова структура визначае поведЫку пiдприемства i, тим самим, остаточн резуль-тати його дiяльностi. Акцентування уваги на забезпе-ченнi внутрiшнiх конкурентних переваг засновано на тому, що запропонован на ринку продукти е результатом ринковоТ поведЫки, що, у свою чергу, вщображае ресурси i компетенцп пiдприемства.
Етап визначення ключових чиннигав успiху передбачае виконання робп" iз виявлення ринкових чинникiв устху, ключових компетенцiй, використання шновацй них можливостей пiдприемства (внутрiшнi iдеТ, власн лабораторiТ, рекомендацiТ клiентiв, маркетинговi досль дження) за критерiями ефективностi та стмкостк Для генерацiТ стiйких конкурентних позицй якi зможуть за-безпечити розвиток пщприемства, до ресурав пред'яв-ляються певнi вимоги. Пiсля щентифкацп релевантних конкурентних ресурсiв варто конкретизувати передумо-ви, що забезпечують довгостроковий результат вщ Тх-нього застосування.
Одним з найважливших етапiв проведення робiт можна назвати сукупнють дiй з формування конкурентних переваг за рахунок Ыновацй а саме: виявлення можливих джерел конкурентних переваг, використання Ыновацшного потен^алу, управлiння знаннями, формування банку щей та винаходiв, застосування сучас-них засобiв обмiну Ыформа^ею. lнновацiйна система управлiння знаннями пщприемства е лопчно побудова-ною базою знань, простих у впровадженн та адаптацп, з можливiстю оперативного реагування, з рiзними рiв-нями доступу та мотивацп спiвробiтникiв.
Вплив Ыновацмних факторiв ринкового середовища на функцюнування пщприемств е лише умовою само-розвитку, тодi як основнi передумови оргаызацмного розвитку полягають у впливi на процеси управлiння i виробництва за допомогою знань та системи професй ного навчання й саморозвитку пра^вниш. Перетворен-ня iнформацiТ та знань у бтьш вагомий фактор виробництва приводить до фундаментальних змЫ у хараю^ працi й капггалу. Це дозволяе збiльшувати прибутковють, i вiдповiдно ринкову вартiсть пщприемств, яка все бтьше залежить вщ величини iнтелектуального капiталу.
Якщо Ыновацю можна розглядати як ключ до конку-рентноТ переваги, то знання е фундаментальним ресурсом розвитку пщприемств. Новi знання у якост нау-кових результатiв слугують базою для:
а) створення нових продуклв, Ыструменлв, методiв;
b) надання допомоги у розв'язаннi технолопчних проблем;
c) створення нових фiрм; пщготовки квалiфiкованиx молодих кадрiв;
d) оновлення пщприемств, галузей, економки в ць лому, надання консультацiй та шформаци.
Формування управлiнського рiшення щодо розроб-лення стратегiï конкурентноï поведiнки вщбуваеться на наступному етапi, що передбачае проведення активно1 iнновацiйноï дiяльностi шляхом створення власних та використання залучених шновацш та проведення iмiта-цшного моделювання поведшки пiдприемства в умовах ризику та невизначеностк
В умовах помiрноï непередбачуваностi майбутнього пропонуеться система планування конкурентоспромож-ностi на основi "ринкових можливостей", використання якоï е доцшьним за умови приблизно однаково! можли-востi настання рiзниx стратепчних альтернатив i фун-туеться на створены оригшальних, неповторних конкурентних переваг переважно продуктово1 природи.
Складншим е планування конкурентоспроможностi за системою "стратепчного маркетингу" в умовах повно1 невизначеностi майбутнього. Висока плиннiсть процеав розвитку пiдприемства в умовах майже повно1 непе-редбачуваностi вимагае вщ пiдприемства випереджа-льного пошуку та задоволення нових вимог споживачiв, нових ринюв, нових продуктiв. Головною конкурентною перевагою, джерелом яко1 е активна шновацшна дiяль-нiсть, за таких умовбуде ставати досягнення лщирую-чих позицш у сферi теxнологiï виробництва (монополь-ний доступ до певних нематерiальниx активiв). Головне завдання системи планування конкурентоспроможност буде полягати, насамперед, у стратепчному маркетингу ринкових можливостей технолопчних ршень.
На етапi реалiзацiï заxодiв iз пiдтримки та генерацп нових конкурентних переваг здiйснюеться визначення прюритетв, оптимiзацiя органiзацiйно-ресурсного забезпечення, вибiр iнструментарiю здiйснення заxодiв. На етап оцiнювання ефективностi управлiння конкуренто-спроможнiстю пiдприемства виконують аналiтичнi розра-хунки оцiночниx показникiв змiни стану щодо досягнення бажаного рiвня конкурентоспроможност пiдприемства i його окремих пщрозд^в, надання рекомендацiй щодо забезпечення конкурентоспроможност пiдприемства.
Утримання стiйкоï конкурентноï позицп на ринку за-лежить вщ визначення та пiдтримання ключових фак-торiв успixу. Це потребуепосиленоï уваги до активiзацiï iнновацiйниx процесiв та чиннигав ринковоï орiентацiï. Важливим у досягнены конкурентних переваг е визначення шновацшних можливостей пщприемства. 1ннова-цшы можливостi фактично забезпечують формування конкурентних переваг i подальший розвиток пщприемства. Осктьки конкурентна перевага формуеться завдя-кибудь-якiй iстотнiй вщмшносл (активи, доступ, квалiфi-кацiя персоналу, шформа^я, знання), яка дозволяе однш компанiï краще забезпечувати потреби шента, нiж iншi; будь-який чинник, який вносить свш вклад в юнування або розширення цих вiдмiнностей може слу-жити джерелом конкурентноï переваги.
У процес суспiльного розвитку знання все частше перетворюються на джерело шновацш та прибутку, стають основою економiчного розвитку, що змiнюе ïx мюце в структурi суспiльного життя. Саме iнновацiйна дiяльнiсть е тим процесом, за допомогою якого новi знання та ще1 трансформуються у конкреты об'екти економiчниx вiдносин. Вттеш у нових продуктах, тех-шщ теxнологiяx, органiзацiйниx формах знання ви-ступають необxiдною складовою успiшноï дiяльностi працiвникiв. Тому створення нових знань, ïx поши-
рення та вттення в конкретних продуктах виробничоï дiяльностi сприятиме економiчному розвитку суб'екта господарювання.
Конкурентоспроможысть товарiв стала бiльш динамь чною величиною, ïï складовi елементи (якюы i кiлькiснi) стали швидше змшюватися.Тому на пiдсумковому етапi в процес оцiнювання ефективностi управлiння конкурен-тоспроможыстю пiдприемства за звiтний перiод, з нашо1 точи зору, необxiдно використовувати групу показнигав, якi пiддаються окремому по-факторному аналiзу для визначення та управлшня етапами створення ключових чиннигав успixу та конкурентних переваг.
Таким чином, накопичення та використання знань у вах господарських процесах, освоення шновацшних технологш та продукпв мае вагоме значення для забезпечення конкурентоспроможност пщприемства. Для досягнення високих показнигав дiяльностi у майбутньо-му величезну роль вщграють знання як джерело шновацш та розвитку, що базуються на основi системи управлшня ними, впровадження шновацшних продуктв i технологш, пщвищення рiвня компетентности стиму-лювання творчоï активностi персоналу, пщготовки та переподготовки фаxiвцiв тощо.
Висновки.Таким чином, для забезпечення конку-рентоспроможност пiдприемства доцiльним е розро-бка вiдповiдного органiзацiйно-економiчного iнстру-ментар^ прийняття управлiнськиx рiшеньна основi використання ключових факторiв успixу та спрямова-ностi бiзнес-процесiв на досягнення та утримання конкурентних переваг.
1нновацю слiд розглядати як ключ до конкурентно1 переваги, а пщприемство, якщо хоче стати лщером на ринку, мае бути шновацшно орiентованим. Забезпечення конкурентоспроможностi пщприемства мае вщштов-хуватися вiд розробки ефективно1 конкурентноï страте-гiï шляхом широкого використання шновацшних ршень на основi знань.
Розвиток вiтчизняниx пщприемств безпосередньо за-лежить вiд iмплементацiï iнновацiйниx теxнологiй, проду-кцiï та ршень у кожну складову дiяльностi. Сучасний економiчний простiр висувае новi вимоги до iснування пiдприемств, тому шновацшне управлiння на основi сучасних знань дозволить подолати наявы проблеми та отримати конкуренты переваги на свппвому ринку.
ДискуЫя.Осктьки трансформа^я економiчниx про-цесiв, iнтенсифiкацiя шформаци та знань викликають змiни у вах сферах життя суспiльства(на чому наголо-шують працi багатьох дослщнигав), особливоï прiорите-тностi та актуальности набувають процеси створення конкурентоспроможного пщприемства, орiентованого на безперервнi iнновацiï.
Саме ефективна iнновацiйна дiяльнiсть дае можли-вiсть пiдприемству зайняти найбiльш вигщне, стiйке становище на ринку, отримати додатковi конкурентнi переваги. Подальшi наую^ дослiдження потребують визначення впливових факторiврозвитку iнновацiйниx можливостей пiдприемствата розробки моделi активi-зацiï iнновацiйноï активностi пщприемства.
Список використаних джерел
1. Богма О.С., Болдуева О.В. Роль шновацм у забезпеченш кон-курентоспроможност1 нацюнальноУ економ1ки // В1сник Запор1зького нацюнального ун1верситету,2010. -№3(7). - С. 166-170.
2. Городецька Л.О., Шевченко 1.Г. Оц1нка впливу 1нновац1й на конкурентоспроможнють пщприемства // Проблеми пщвищення ефектив-ност1 1нфраструктури, 2011. - № 31. - Режим доступу: http://www.nbuv.gov.ua/portal/soc_gum/ppei/2011_31/Gorodec.pdf
3. 1стор1я економ1чних учень: пщручник / [Л. Я. Коршйчук, Н. О. Татаренко, А. М. Поручник та 1н.]; за ред. Л. Я. Корн1йчук, Н. О. Татаренко. - К.: КНЕУ, 2001. - 564 с.
4. Мазарак А., Мельник Т.1нновацп як джерело стратепчних конкурентних переваг // Вюник КНТЕУ, 2010. - № 2. - С. 5-17.
5. Ревуцька Н.В. Ресурсне забезпечення конкурентних переваг пщприемства в сучасних умовах // Вюник Кш'вського нацюнального ушверситету iM. Тараса Шевченка. Серiя: Економiка, 2013. - № 151. -С.88-92. DOI: http://dx.doi.org/10.17721/1728-2667.2013/151-10/19
6. Федулова Л.1. Концептуальнi засади управлшня iнновацiйним розвитком пiдприемств // Маркетинг i менеджмент iнновацiй, 2014. -№2. - С 122-135.
7. Филюк Г.М. Проблеми та шляхи пщвищення конкурентоспро-можност вггчизняних пiдприемств в умовах глобалiзацiï// Вюник КиТвського нацюнального ушверситету iменi Тараса Шевченка. - 2013. -№151. - С. 5-8. DOI: http://dx.doi.Org/10.17721/1728-2667.2013/151-10/1
8. Gloor, Peter A. (2006), Swarm Creativity:Competitive Advantage Through Collaborative Innovation Networks. Oxford University Press.
9. Hunt, S. D., &Morgan, R. M. (1995). TheComparativeAdvan-tageTheoryofCompetition. JournalofMarketing, № 59(2), pp.1-15. http://doi.org/10.2307/1252069
10. Kim, W.C., Mauborgne, R. (2005), Blue Ocean Strategy.How to Create Uncontested Market Space and Make the Competition Irrelevant. Harward Business School Press, Boston, Massachusetts.
11. MacCormac, A.,Forbath, T., Brooks, P., Kalaher, P. (2007) Innovation through global Collaboration: A new source of Competitive Advantage. Harvard Business School.
12. Scott, D. A., Eyring, M. and Gibson, L. (2006), Mapping Your Innovation Strategy. Harvard Business Review, vol. 84(5), pp. 104-113.
13. Chesbrough, H. (2003), Open Innovation. The New Imperative for Creating and Profiting fromTechnology. HarvardBusinessPress.
Hafliwwna go peflaK^i 10.12.15
Г. Ямненко, канд. экон. наук, доц.
ГВУЗ "Киевский национальный экономический университет имени Вадима Гетьмана", Киев, Украина
ИННОВАЦИОННЫЕ АСПЕКТЫ ОБЕСПЕЧЕНИЯ КОНКУРЕНТОСПОСОБНОСТИ ПРЕДПРИЯТИЙ
Мировой опыт экономического развития свидетельствует, что катализатором модернизации и структурной перестройки экономики страны являются инновации, которые способствуют усилению конкурентоспособности, доходности и инновационного развития предприятий, помогают завоевывать новые и удерживать существующие рынки. Решение проблем активизации инновационной деятельности предприятий становится главным залогом успеха рыночных реформ. Целью статьи является определение особенностей взаимосвязи между инновационной деятельностью и конкурентными преимуществами предприятия. В результате исследования определены конкурентные преимущества, связанные с инновационной деятельностью. Обосновано, что содержание устойчивой конкурентной позиции на рынке зависит от определения и поддержания ключевых факторов успеха. Предложены основные этапы обеспечения конкурентоспособности предприятия на основе использования его инновационных возможностей. Показано, что только развивая существующие и формируя новые конкурентные преимущества предприятие сможет достичь желаемого состояния конкурентоспособности в современных реалиях. Для обеспечения конкурентоспособности предприятий предлагается формировать эффективную конкурентную стратегию путем широкого использования инновационных решений на основе знаний. Основой конкурентных преимуществследует считать процесс стимулирования инноваций.
Ключевые слова: инновационная деятельность, знания, конкурентоспособность предприятий, конкурентные преимущества.
Н. Yamnenko, PhD in Economics, Associate Professor
SHEI "Kyiv National Economic University named after Vadym Hetman", Кум, Ukraine
INNOVATIVE ASPECTS OF THE PROVIDING COMPETITIVENESS OFENTERPRISES
The world experience of economic development shows that innovations are the catalyst of modernization and restructuring of the economy, which contributedthe strengthening of the competitiveness, profitability and innovative development of enterprisesand help to conquer new and retain existing markets. The decision of problems of activation of innovative activity of enterprises becomes the main guarantee of providing of success of market reforms. The purpose of this article is to determine of features of intercommunication between innovative activity and competitive advantages of an enterprise. The study identified the competitive advantages related to innovative activity. It is proved that the maintenance of sustainable competition position at the market depends on determination and maintenance of key success factors. It is determined the basic stages of providing of competitiveness of an enterprise through the use of its innovative capabilities. It is shown that only through developing existing and creating new competitive advantages an enterprise will be able to attain the desired state of competitiveness in the modern realities. It has suggested forming an effective competitive strategy through extensive use of innovative decisions on the basis of knowledge for providing of competitiveness of enterprises. The basis to competitive advantages should be considered the process of stimulation innovations.
Keywords: innovative activity, knowledge, competitiveness of enterprise, competitive advantages.
Bulletin of Taras Shevchenko National University of Kyiv. Economics, 2016; 1 (178): 52-59
УДК 338.242.4,
JEL H21, Q10, H21
DOI: http://dx.doi.org/10.17721/1728-2667.2016/178-1/9
Д. Мартинович, асп.
Кшвський нацюнальний ужверситет iMeHi Тараса Шевченка, КиГв
ЕКОНОМЕТРИЧНИЙ АНАЛ1З ВПЛИВУ 1НСТРУМЕНТ1В ДЕРЖАВНО! ДОПОМОГИ НА РОЗВИТОК С1ЛЬСЬКОГО ГОСПОДАРСТВА В УКРА1Н1
Стаття присвячена до^дженню впливу iHcmpyMeHmie державноï допомоги на розвиток сшьського господарства в Укран. В роботi визначено основн тенденцй' розвитку аграрного сектору в Укран та створено економетричн моделi впливу iнстрyментiв державноï допомоги на розвиток сльського господарства в Укра'/нь Надано рекомендаци щодо удосконалення використання бюджетних ресурсв для розвитку сшьського господарства в Укра'/нь
Ключовi слова: сшьське господарство; АПК; державна допомога; моделювання; нструменти державноï допомоги.
Вступ. Важпивють успшного розвитку сшьського господарства в KpaïHi важко переоцЫити, адже, перш за все, це продовольча безпека кражи. Тому не дивно, що держави св^у особливу увагу зосереджують саме державна допомозi даному сектору економки, розвиваючи його конкурентоспроможнють, експортний потен^ал та пщвищуючи зайнятють сшьського населення.
Через полiтичну та економiчну нестабшьнють, лобь ювання Ытереав представнигав агрохолдинпв, iз року в рк найважливш проблеми сшьського господарства ^норуються або недофшансовуються, критичн питання виршуються короткостроковими заходами, як не ма-ють стратепчноТ мети. Тому перш шж розробляти стра-
теги, програми розвитку видiв економiчноТ дiяльностi та аналiзувати ефективнють Тх виконання, необхщно ч^ко усвщомити юнцеву цшь, яку УкраТна прагне досягти.
На думку автора, стратепя розвитку аграрного сектора економки мае полягати у створенн умов для ста-лого виробництва, пщвищення продуктивности та конку-рентоспроможност сшьськогосподарськоТ продукци при бережливому ставлены до навколишнього середовища. Якщо дотримуватися такоТ стратеги у галуз^ можна бу-дувати ефективний мехаызм для ТТ досягення.
Мета статп: визначити ефективнють впливу Ыструме-т1в державноТ допомоги на розвиток сшьського господарства в УкраТн за допомогою економетричних моделей.
© Мартинович Д., 2016
