CC BY
24
Б.А. Писаренко
академК АЕН Украти
Н.Б. Проценко
канд. екон. наук м. Житомир
1ННОВАЦ1ЙНЕ ЗАБЕЗПЕЧЕННЯ СТ1ЙКОГО ФУНКЦ1ОНУВАННЯ
промислових шдприемств
Постановка проблеми. Ключова роль шновацшного фактора в процесi економiчного росту бiльшостi кра'ш свiту ре^зуеться на сучасному етапi через систему дер-жавних технологiчних прiоритетiв. Доля технолопчних iнновацiй в об'емi ВВП розвинутих кра'ш складае вiд 70 до 90 %. В той же час сфера впливу наукоемних техно-логiй обмежуеться не тшьки економiчною системою, зокрема, такими и важливими характеристиками, як ВВП, об'еми промислового виробництва, зайнятiсть,
в 2011/№2
продуктивнiсть працi персоналу i технолопчного облад-нання, але й системного управлшня iнновацiйними про-цесами безпосередньо на промислових пщприемствах. Украша належить до тих кра'ш, чий рiвень економiчного розвитку не вiдповiдае рiвню iнновацiйного та освггньо-го потенщалу. Однiею iз причин цього е вщсутнють дiево-го механiзму управлшня шновацшними процесами.
Стан вивчення проблеми i аналiз останн1х публiкацiй. Свiтовi тенденци на практицi пiдтвердили, що подальший
143
розвиток економши забезпечуеться передушм конкурен-тоспроможнiстю шновацшного потенцiалу сусптьства i здатнiстю трансформувати його у позитивнiй результат. Це доведено в роботах А. А. Жамойди [1], М. П. Завлша, О. К. Казанцева, П. Е. Менделi [2, с. 23—30], Д. I. Кокур-ша [3, с. 252-258], Е. I. Крилова, В. М. Власова, I. В. Жу-равльова [4, с. 124-26], О. Ланко [5, с. 44-49, с. 191-202], В. I. Ляшенко [6, с. 398-402], А. А. Садекова, В. М. Кат-рича [7, с. 27-32, с. 135-139], Т. Е. Унковсько! [8, с. 9-18], Й. Шумпетера [9, с. 112-118] та шших роботах. В той же час науковi роботи, присвячеш управлшню шновацшни-ми процесами на пщприемств^ вщсутш.
Мета дослщження полягае у висвпленш змiсту та специфши механiзму управлiння iнновацiйними процесами на промислових пщприемствах, а також обГрунту-ваннi регламентно! системи управлшня iнновацiйним процесом на промисловому пщприемствь
Викладенння основного матер1алу дослщження. Вщповщно до статистичних даних ВТО i ЮНКТАД, свiтовий ринок технологiй промисловост в 2005 р. оц-шювався майже в 2 660 млрд. доларiв США. Найбщь-ший його сегмент — ринок обладнання й устаткуван-ня — склав майже 2 300 млрд. доларiв США; ринок лщензш i патентiв та ринок науково-технiчних послуг склали вщповщно 77 i 205 млрд. доларiв США (рис. 1).
Ринок науково-техшчних послуг також мае тенденцй до зростання. Рют обсягу цього сегмента свггового ринку технологiй у 2005 р. вщносно 2004 р. склав 7 %. Провщни-ми експортерами цього ринку в 2005 р. були: США — 55,3 млрд. дол. (33 %), Великобриташя — 35,3 млрд. дол. (21 %), Шмеччина — 31,7 млрд. дол. (19 %), Франщя — 21,0 млрд. дол. (12,35%), Япошя — 19,7 млрд. дол. (11,6%), Гтатя — 15,7 млрд. дол. (9 %) — кра!ни, що е членами ВТО. Слщ вщзначити висою темпи нарощуван-ня експорту науково-техшчних послуг Китаем у 2 рази i Кореею в 1,6 раза вщносно 2004 року, що свщчить про рют конкурентоспроможност науково-техшчного потен-цiалу цих кра!н на свиовому ринку (рис. 2).
Географiчна структура iмпорту науково-технiчних послуг за цей же перюд мае такий вигляд: США — 35 млрд. дол. (20,6%), Шмеччина — 41,9 млрд. дол. (24,7 %), Япошя — 25,5 млрд. дол. (15 %), Ь^я — 19,7 млрд. дол. (11,6 %), Франщя — 18 млрд. дол. (10,6 %), Великобриташя — 15,7 млрд. дол. (9,2 %) (рис. 3).
В розвинутих кра!нах частка нових й удосконале-них товарiв, техшки i технологш складае понад 70 % приросту ВВП. Укра!на належить до тих кра!н, чий рiвень економiчного стану не вщповщае ступеню науково-техшчного розвитку та освiтнього потенцiалу. Вщбуваеться фактичний занепад заводського сектора науки та дослщно-виробничо! бази (табл. 1, 2). В Укра!ш досi не вироблено комплексного пщходу до шновацш-но! справи. По сутi, протягом останнього десятилптя вiтчизняний науково-дослiдний потенщал залишився незатребуваним. Це — граничний термш. Якщо така ситуацiя домшуватиме ще 3-4 роки, неодмiнно станеть-ся розрив у передачi наукових шкш вiд поколiння до поколшня з неминучим «iнтелектуальним провалом».
Аналiз роботи промислових пiдприемств Укра!ни показуе, що сьогодш зберiгаеться тенденцiя падшня iнновацiйноl активностi виробничо! сфери (табл. 1). Так, якщо в 1994 р. 2181 промислове пщприемство впровад-
3000 ■ 2556
2100
2500 -
2000 П 20041 ВВ
' 1500 ■ 2005 | НЯ
1000 ЩЩ
500 75 77 192 205 Щ
Ринок л1ценз1й 1 Ринок науково- Ринок обладнання
патен"пв 1С\н1чми\ послуг
Рис. 1. Динамжа структури свтового ринку технологш у 2004-2005 рр, млрд. дол. США
№меччина Франщя Великобриташя
Рис. 2. Провiднi експортери науково-техшчних послуг за 2004-2005 рр, млрд. дол. США
4] д □ 2004 ■ 2005 | 50 39,4 -
ЬПмеччина 1тшпя Корея
Рис. 3. Провiднi iмnортери науково-техтчних послуг за 2004-2005 рр, млрд. дол. США
жувало шноваци, то в 2006 р. тшьки 999, або в 2,18 раза менше. Особливо низький рiвень шновацшно! актив-носп на промислових пщприемствах Житомирсько! обласп (табл. 2). В Житомирськш обласп частка промислових пiдприемств, що впроваджують iнновацií, майже в 5 разiв менша, н1ж в цщому по Украíнi, i е одшею з найнижчих серед регiонiв.
Кшьюсть промислових пiдприемств, що впровад-жували iнновацií, в Житомирськiй областi за перюд з 2000 по 2005 рк: знизилась з 62 до 29, тобто бщьш н1ж у 2 рази, а !х частка в загальнш кiлькостi промислових пщприемств складае лише 1,8 %. Iз 1 383 промислових пщприемств Житомирсько! областа тiльки 15 впровад-жували новi технологiчнi процеси (табл. 2).
Зменшення об'ему впровадження iнновацiй призво-дить до зниження технологiчноl конкурентоспроможностi, що зменшуе можливостi просування продукц!! промислових пщприемств на ринки збуту. П'ятнадцять рокiв тому з'явився Державний шновацшний фонд. Справа ця була в Укра!ш новою. Слабкий менеджмент, вщсутшсть Грунтов-ного прогнозування призвели до того, що замють прибутюв вiд iнновацiй виникли проблеми: сотш мiльйонiв гривень витратили не за призначенням — впчизняш господарни-ки поповнювали цими грошима обiговi кошти пхдприемств, здiйснюючи просте розширення виробниц-
Таблиця 1
Основш показники шновацшно! д1яльност1 промислових щдприемств Укра!ни
Найменування показниюв Роки
1994 1998 2000 2001 2002 2003 2004 2005 2006 2007
1.Кшьгасть пщприемств, що впрова-джували шноваци 2181 1491 1503 1506 1120 1120 958 999 999 1186
2.Частка в загальнш кшькосп пщприемств, % 26,0 14,8 14,3 14,6 11,5 11,5 10,0 8,9 8,9 8,9
Таблиця 2
Показники шновацшного процесу на промислових шдприемствах Житомирсько! област1
Найменування показниюв Роки
2000 2002 2003 2004 2005 2006 2008
1. Кшьюсть промислових пщприемств, що впроваджували шноваци, одиниць 62 66 31 7 30 40 40
У ТОМу ЧИСЛ1
Кшьюсть шновацшно-активних промислових 80 79 40 36 42 41 41
пщприемств
впроваджували нов1 технолопчш процеси 13 16 12 15 11 10 23
з них маловщходш, ресурсозбер1гаюч1 та безв> 7 6 7 3 8 7 7
ДХОДН1
освоювапи виробництво вщцв шновацшно!' продукцй (2001-2002 рр. - нов1 види продукцй) 57 64 22 7 22 15 16
з них нових вид1в технжи 6 6 7 5 5 4 7
2. Частка промислових пщприемств, що впро-
ва-джували шноваци, в загальнш юлькосп 4,0 4,0 1,9 1,8 1,8 2,3 2,3
проми-слових пщприемств, %
3. Загапьний обсяг шновацшних витрат у про-
мисловосп, тис. грн. 27663,8 51018,3 24698,1 16688,6 46697,1 28962,0 48563,7
у тому числ1 за напрямами
дослдакення \ розробки 357,2 242,2 23,7 4,4 - - 165,0
придбання нових технологий 307,3 8,7 0,6 290,0 130,0 -
придбання машин, обладнання, установок, шших засоб1в та капггальш витрати, пов'язаш з 24391,1 42828,2 18960,1 11113,7 39559,9 25535,4 468,9
упровадженням 1нноващи
маркетинг, реклама 351,3 687,7 1746,0 2469,7 2645,0 480,8 -
шип 2256,9 7260,2 3959,6 3100,2 4302,2 2815,8 1506,6
тва. Не обшшлось i без зловживань. Це не ттьки завдало державi значних фшансових збиткiв, але i пiдiрвало у суспiльствi довiру до ефективностi шновацшних кашталов-кладень у нашiй кра!ш. Бiльше того, така ситуацiя породила думку про неспроможшсть вггчизняних iнновацiй трансформуватись у позитивний комерцшний результат, що, звiсно, суттево пригальмувало банкiвськi фшансуван-ня модершзаци та запровадження ново! продукцй в Украхш. А суспiльна упереджешсть принизила статус шновацш.
Для того, щоб шновацшно-швестицшний розвиток виробництва iз декларац1й та намiрiв перевести в реальнiсть, потр!бно впровадити б1льш рацiональну модель. Свгговий досвщ вказуе принаймнi на двi iнновацiйнi моделi, як! вда-ло реатзуються в розвинених крашах. Свого часу Франця вибрала так звану модель «100 провщних технологий». Япо-н1я теж розвиваеться за подобною моделлю. А США, наприк-лад, зосередили увагу на розвитку одше! («вшськово1») га-луз!, а отримаш тут технологiчнi розробки поширюють на шш! галуи економки. Це, зрештою, забезпечило 1м свггове технолопчне лщерство майже у вс1х сферах.
Виходячи !з цього, на пщприемствах доцшьно ство-рити робоч! групи вивчення ! впровадження прогресив-них шновацш.
Питания шновацтно—швестицшно! модел! розвитку виробництва знайшло вщображення у працях ряду автор!в: Д. Аакера, А. С. Гальчинського, В. М. Гейця, А. К Кшаха, С. М. Кацури, Д. I. Кокурша, В. I. Ландика, 6. А. Олейни-
кова, Т. 6. Унковсько!, В. В. Шеремета, В. М. Павлюченка, П. С. Хар!ва. Це знайшло пщтвердження ! в закон! «Про шновацшну д1яльшсть» [10]. В цих роботах обГрунтовуеть-ся необхщшсть переходу в!д щдустр!ально1 (iиженерноl) модел! розвитку до шновацшно! ! вказуеться на необхщшсть пошуку ефективних форм розповсюдження шновацш. Методолопчних розробок з виявлення, вивчення ! розповсюдження впроваджених шновацш практично немае.
Анал!з роботи промислових пщприемств Житомирсько! област (табл. 2) показав, що вгтчизняш пщприемства в бщьшост сво!й продовжують викорис-товувати шженерну (шдустр!альну) модель розвитку виробництва, в той час як в розвинутих кра1нах вже здшснений переход до шновацшно-швестицшно1 модель Розвинуп краши знаходяться на етат постшдустрь ального розвитку виробництва, тому що шдустр!альна модель розвитку виробництва вичерпала сво1 можливост ! окреслила меж! пщвищення ефективностг
Наслщком застосування шженерно1 модел! оргаш-заци виробництва в Украш е те, що об'ем наукоемно1 продукцй на промислових пщприемствах Украши скла-дае 0,83 % вщ загального об'ему, що в 20?30 раз!в нижче свггового р!вня, а погодинний р!вень продуктивност в машинобудуванш майже в 60 раз!в нижчий у пор!внянш з США. Частка обсягу реал!заци шновацшно1 продукцй у загальному обсяз! реал!заци промислово1 продукцй в Украш складае всього 4—5 % (табл. 3).
Таблиця 3
Обсяг реатзацц шновацшно! продукщК в Укра'М (у фактичних цiнах, млн. грн.)
Показники Роки
2000 2003 2004 2005 2006 2007
Всього реал13овано ¡нноващйно! продукцп 12 148,3 12 882,1 18 784,0 24 995,4 30892,27 40188,0
У тому числ1 принципово ново! 3 813,6 5 640,9 9542,3 12 494 18194,9 22305,8
¡з загального обсягу поставлено на експорт 3 023,6 4 776,2 7 984,4 12 494 12797,6 14660,6
Частка обсягу реал1зацй' шновацшно'1' продукщ!' у загальному обсягу реал1зацп промислово'1 продукщ!, % 6,0 4,0 4,0 5,0 5,6 6,0
Характерною ознакою постiндустрiального суспшь-ства е те, що генерування нових знань i цшно! шфор-мац!! набувае статусу прюритетно! стратепчно! д!яль-ностi: промисловiсть виробляе конкурентоспроможний продукт у виглядi нових концептуальних пiдходiв та парадигми шновацшно! моделi розвитку, технологiй, вiдкриттiв i винаходiв, товарiв i послуг, оригiнальних методик i ноу-хау в пiдприемництвi.
Це актуалiзуе духовно-матерiальне пiдкрiплення на-цюнального шляху розвитку загалом, який зумовлюеть-ся комплекснiстю забезпечення ефективного функцю-нування усiх сфер дiяльностi — сощально!, економ1чно!, фшансово!, полггично!, науково-техшчно!, виробничо!, культурно-духовно!, правово!. Безумовно, при цьому, в першу чергу, потрiбнi енергшш зусилля щодо цшеспря-мованоl та активно! участi в продукуванш та реалiзацi! iнновацiйних нововведень, як1 впливають на ефек-тивнiсть ус!х сегментiв життедiяльностi людських утво-рень як на рiвнi особистостей, громад чи репональних спiльнот, так i на рiвнi нац!!, держави.
1нновацшна модель дае змогу швидко знаходити, оцшювати i використовувати шновац!! — об'ект штелек-туально! власностi. Низьк1 показники результативностi iнновацiйного процесу е результатом вщстало! шновацш-но! стратег!!, недосконало! оргашзац!! роботи з виявлен-ня, вивчення та впровадження прогресивних iнновацiй на пiдприемствах. На сьогодш робота з використання шно-вацш на бiльшостi пiдприемств згорнута або оргашзована за принципами, якi не вщповщають ринковим в!дносинам. Нашi дослщження показують, що iнновацiйна стратегiя п!дпорядковуеться его!стичним iнтересам високостатусних авторiв, техшчна i економiчна експертиза iнновацiйних проеклв е недосконалою, не задiянi конкурсно-конку-рентнi механiзми, немае защкавленост авторiв в подачi цiнних пропозицш в рамках системи виконання службо-вих обов'язк!в, згорнута робота пщроздшв, як! займались ранiше забезпеченням спещалютав науково-технiчною i економiчною iнформацiею, обмежеш можливост! для ек-спериментально! перевiрки iдей. В багатьох випадках, де-ф!цитн! засоби витрачаються на впровадження незначних або завщомо збиткових i навiть шк!дливих пропозиц!й — псевдошновацш. Це пiдривае дов!ру економiчних служб до результат iнновацiйно! д!яльност1.
Одним з актуальних завдань розвитку шновацшно-iнвестицiйно! д!яльност! е створення шновацшного по-питу в Укра!нi. Наше ринкове господарство поки що саме не продукуе тако! потреби. Незважаючи на чисельш рiшення на державному р1вш щодо прiоритетного розвитку наукомютких галузей виробництва, вони залишають-ся здебiльшого низькотехнологiчними i ресурсовитратни-ми. в!тчизнян! пiдприемства, як! протягом тривалого часу працювали в умовах планово! економiки, е, по суп, ма-
лоздатними до технологiчних новацш. в!д них, здебшь-шого, надходять пропозиц!! про звичайне розширення виробництва. 1нновацшних проектiв явно замало, та ще й 80 % з них не обГрунтоваш маркетинговим прогнозом. Це пояснюеться тим, що розвиток виробництва не був продиктований шновацшним ринковим попитом, а кош-ти роздан! п!д малоперспективнi проекти i програми. Змшювати iнновацiйний попит в Укра!ш необх!дно на принципово нових, цившзованих засадах, з прозорою, вс!м зрозумтою процедурою, з обов'язковою Грунтовною експертизою. Нам потр!6но переконати управлiнський персонал в тому, що швестици у нов! види продукц1! — це високоприбуткова справа соц1ально! ваги.
Застарша 1 недосконала система управл1ння шно-вац1йною д!яльн1стю на п1дприемствах е основним галь-мом 1нтенсиф1кац!! промислового виробництва 1 забезпечення економ1чно! стшкость Сьогодн1 впроваджуе 1нновац!! тшьки 1/6 промислових п1дприемств Укра!ни.
Конкурентоспроможшсть та усп!х будь-якого п!дприе-мства залежать в!д обГрунтування зд1йснювано! ним !нно-вац1йно! стратег!!, масштаб1в та ефективност1 розробки 1 освоення нововведень. 1нновац1йна стратег!я представляе собою гнучку динам1чну систему, яка забезпечуе розв'язан-ня р1зноман1тних задач, як! виникають у процес1 розробки та реал1зац!! нововведень у в!дпов!дност1 до кон'юнктури ринку, яка пост1йно зм1нюеться. 1нновац1йна стратег!я вик-ликае, по-перше, необхщшсть оперативно реагувати на появу найновших наукових в!дкритт1в, винаход!в; по-дру-ге, ор1ентуватися в умовах велико! к!лькост1 нововведень та приймати оптимальн1 ршення, якими п!дприемство буде керуватись у сво!й д!яльност1, що пов'язана 1з завоюванням ринку або розширенням його сфери; по-трете, використовувати досв!д !нших п!дприемств, що усп!шно реашують но-вовведення. 1ншими словами, шновац!! можуть дати нео-ц1ненн1 переваги п!дприемству перед 1ншими п!дприемства-ми-конкурентами.
Термш 1 поняття «1нновац!!» як нову економ1чну ка-тегор1ю в науковий оборот вв1в австр1йський вчений Й. А. Шумпетер. В робот1 «Економ1чн1 цикли» Й. А. Шум-петер досл!джував основн1 поняття теор!! шновацшних процес1в [9, с. 112? 118]. Автор розглядав шновац!! як змшу технолог!! 1 управлшня, як нов1 комбшац!! використання ресурс1в. При цьому вш розглядав економ1чну 1нновац1ю як економ1чний вплив техн1чно! зм1ни.
В Закош Укра!ни «Про 1нновац1йну д!яльшсть» [10] 1нновац!! розглядаються як знову створеш (побудован1) 1 (або) удосконалеш конкурентоспроможн1 технолог!!, продукц1я або послуги, а також оргашзацшно-техшчш р1шення виробничого, адмшютративного, комерц1йно-го або шшого характеру 1 якост1 виробництва та (або) сощально! сфери.
Розглядаючи р1зш вар1анти визначення поняття «!нновац!я» в роботах Л. I. Федулово!, О. Князя, В. Е. Ворон-
ково1, В. П. Пономарева, А. С. Гальчинського, В. М. Гейця,
A. К. Кшаха, Д. I. Кокурша, О. Ланко, Т 6. Унковсько1,
B. I. Ляшенко, можна дати йому узагальнююче форму-лювання: шноващя е будь-яке техшчне, технолопчне, оргашзацшне, економ1чне, управлшське, сощальне но-вовведення, ршення, система, процедура або метод, що суттево вщр1зняеться вщ 1снуючо1 практики ! вперше ви-користовуеться на даному пщприемствь
Аиалiз сучасного розвитку свггово1 економ1ки пока-зуе, що шновацшш процеси пронизують всю науково-техшчну, виробничу, маркетингову д1яльшсть пщприемств ! все бшьше ор1ентуються на задоволення потреб ринку.
Для того, щоб Укршт адаптуватися до нових еконо-м1чних умов в контекст! сучасно1 глобатзацй та для забез-печення захисту нацюнально1 економ1ки вщ деструктив-них зовн1шн1х вплив1в, потр1бно посл1довно вт1лювати стратег1ю переходу до шновацшно1 модел1 економ1чного зростання. Це потребуе як1сно нових п!дход1в до оргашзацй шновацшно1 д1яльност1 1, перш за все, оргашзацй системи управлшня шноващями. Використання 1нновац1й е основою забезпечення ефективност1 1нновац1йного циклу, основними етапами якого е одержання наукових резуль-тат1в, передача 1х у виробництво та масштабне викорис-тання. Кожний етап 1нновац1йного циклу знаходиться пщ впливом ринкових фактор1в: орган1зац1йних, шформацш-них, управл1нських, ф1нансових, конкурентних та ш. 1х урахування визначае доцшьшсть, напрямки, масштаби, темпи 1 форми використання шновацш. Шновацшна д1яльн1сть — це комплекс робщ як1 базуються на викори-станн1 штелектуально1 та промислово1 власност1 з метою створення науково-техшчно1 1 сощально-економ1чно1 продукцй' та впровадження прогресивних технолог1й.
До шновацшно1 д1яльност1 в1дноситься сукупн1сть наступних науково-техшчних, оргашзацшно-економ1ч-них, управл1нських та соц1альних роб1т:
1) проведення маркетингових, науково-дослщних, проектно-конструкторських, економ1чних досл1джень, розробок, пов'язаних з шновацшними процесами; 2) оргашзащя впровадження 1 розповсюдження винаход1в, «ноу-хау»: науково-техиiчних, технолопчних, оргашзац-шно-економ1чних, управл1нських розробок, включаючи створення дослщних зразк1в, проведення випробувань, розробка 1 передача прогресивних технологш 1 науково-техшчно1 документацй, комплексна пщготовка виробництва; 3) проведення патентних дослщжень, роб1т з дизайну; 4) оргашзащя шформацшного пошуку, створення 1 ведення бази даних науково-техшчно1, оргашзацшно-економ1чно1 та управлшсько1 шформацй; 5) оргашзащя експертизи проеклв, проведення конкурс1в, консалтингу; 6) вир1шення оргашзацшно-правових, економ1чних, управл1нських проблем, пов'язаних з шновацшною д1яль-н1стю; 7) пщготовка 1 пщвищення квал1ф1кацй персоналу в галуз1 штелектуально1 д1яльност1, ново1 техшки 1 технологи, ринкових мехашзм1в; 8) проведення роб1т в галуз1 створення 1нформац1йних технолог1й та продукт1в; 9) висв1тлення досягнень науки, техшки 1 оргашзацй виробництва, проведення виставок, ярмарок, оргашзац1я рек-ламно1 д1яльност1; 10) м1жнародне науково-техн1чне сшвробггаицтво; 11) виявлення, вивчення 1 впровадження прогресивного шновацшного досвщу.
Шновацшний процес складаеться 1з наступних еташв:
1. Визначення потреби у нововведенк а) o6i3HaHicTb з проблемою; б) виявлення розриву у використанш; в) визначення потреби у нововведенш; г) проявлення заь нтересованостi у нововведенш; д) переконання персоналу пщприемства в необхщност нововведення.
2. Збiр шформацй' про нововведення: а) збiр шформацй'; б) початкове уявлення про нововведення; в) по-шук нововведення.
3. Попереднiй вибiр нововведення: а) розробка нововведення; б) пропозищя нововведення; в) ощнка iнформацiï про нововведення; г) формування установок до нововведення; д) колективна ощнка шформацй' про нововведення; е) вибiр нововведення.
4. Прийняття ршення про нововведення: а) затвер-дження ршення про впровадження нововведення; б) повщомлення про ршення.
5. Впровадження: а) пробне впровадження; б) початок виробничого впровадження; в) повне впроваджен-ня; г) використання.
6. Iнституцiоналiзацiя: а) тривале використання; б) рутинiзацiя; в) припинення використання нововведення.
Здшснення шновацшно!' дiяльностi потребуе знач-них витрат ресурав. У зв'язку з тим, що у бшьшосп пiдприемств немае вшьних коштiв для здiйснення шно-вацшно!' дiяльностi, а великi ставки банювських вiдсоткiв за кредит роблять його практично недоступ-ним для бшьшосп пiдприемств, необхiдно, в першу чергу, використовувати впроваджеш iнновацiйнi розробки. Виконаш нами розрахунки показують, що запози-чення iнновацiйних розробок вимагае в 5?10 разiв мен-ше витрат, н1ж самостiйнi розробки, а також дае знач-ний виграш у чась Тому для конкурентоспроможного функцюнування галузей економiки Украши в сучасних умовах особливого значення набувають безшвестицшш резерви росту ефективностi виробництва. Серед них найбшьш простi та дiевi — запозичення впроваджених шновацш. ïх використання представляе проблему велико!' практично! цiнностi. Використання впроваджених шновацш е одним з найбшьших малошвестицшних ре-зервiв росту ефективность
Якщо природнi ресурси е вичерпним фактором росту ефективностi, оскшьки вони непоновлюваш, то iнновацü' — прогресуючий фактор, оскшьки вони пост1йно поновлюють-ся i е невичерпними. Обсяг шновацш постшно зростае у вщповщноси до збiльшення кiлькостi пщприемств, робочих мiсць, чисельностi i професiонального рiвня виробничого персоналу. 1нновацй постiйно поновлюються: на змiну зас-тар1лим приходять новi, б1льш прогресивнi та ефективш. Впровадженi iнновацü' в умовах ринкових вщносин — найб1льш дешевий i доступний ресурс. ïх використання не потребуе значних капiтальних вкладень.
Рют обсягiв промислового виробництва призводить до постшного збiльшення значення впроваджених шновацш у зв'язку з можливютю багаторазового ix використання. За результатами дослщження встановлено, що продуктившсть працi на високотеxнологiчниx пщприе-мствах з шновацшно-швестицшною моделлю розвитку в 2?3 рази вище середньо!', а на низькотехнолопчних — в 3?4 рази нижче середньо!'. Розрахунки показують, що якби вс промисловi пщприемства перейшли на шнова-цiйно-iнвестицiйну модель розвитку, то це дало б змогу пщняти продуктившсть пращ в народному господарствi
без значних додаткових каттальних витрат на 30—40 %. Це означае додаткове щор1чне зростання ВВП на 30?40 млрд. грн. Под1бного резерву росту ефективност1 виробництва не юнуе.
Таким чином, використання впроваджених шновацш е економ1чним фактором велико! практично! цшность В1д вир1шення цього питання залежить кон-курентоспроможн1сть, ефективн1сть та стабшьшсть фун-кц1онування промислових тдприемств.
Авторами запропонована класиф1кац1я 1нновац1й за видами (рис. 4). При цьому потр1бно виходити з того, що на виробнищга вир1шуються техн1чн1, технолопчш, економ1чн1, орган1зац1йн1, соц1альн1 питання. В даному зв'язку потр1бно розр1зняти техшко-технолопчш, орган-1зац1йн1, управл1нськ1, економ1чн1, сощальш 1нновац!!.
Техн1ко-технолог1чн1 1нновац!! — це нов1 1 прогре-сивн1, або модершзоваш машини, механ1зми, шструмен-ти, апарати управлшня машинами, пристро!, технолопчш процеси, шш1 прогресивн1 матер1альн1 засоби.
1нновац!! в област1 оргашзац!! представляють б1льш досконалу, в пор1внянн1 з 1снуючою, орган1зац1ю виробництва, управлшня, прац1, п1дготовки виробництва в ос-новних, допом!жних та обслуговуючих п!дрозд1лах, контролю якост1, оперативного планування виробництва.
Економ1чн1 1нновац!! виражаються розробкою про-гресивних: 1) систем показник1в (1нновац1йних програм, кап1тальних вкладень, ефективност1 використання ма-тер1альних ресурс1в, основних виробничих фонд1в, ви-робничих потужностей, трудових ресурс1в); 2) норм та норматив1в (в1драхувань, запас1в сировини та матер1ал1в, терм1ну буд1вництва, витрат матер1ал1в у виробництв1, витрат матер1ал1в на ремонт та експлуатац1ю основних виробничих фонд1в); 3) ц1н (догов1рш ц1ни, оптов1 ц1ни п1дприемства, планування та прогнозування ц1н, вста-новлення щн, розробка прейскурант1в, контроль за р1внем ц1н); 4) утворення та використання виробничих фонд1в; 5) систем оцшки (ефективност1 виробництва,
ново! техшки, економ1чно! ефективност1 ново! про-дукц!!, р1вня якост1 продукц!!, якост1 пращ, технолопч-них та виробничих систем, якост1 персоналу).
Соц1альн1 1нновац!! полягають в утворенш метод1в забезпечення сприятливих умов пращ, побуту, доброго психолопчного кл1мату тощо.
В табл. 4 наведена розроблена авторами бальна ощнка шновацш за ступенем новизни та складшстю розв'язувано! задач1.
Виконаний нами анал1з використання 1нновац1й за опублшэваними даними показуе, що 80 % розробок за-стосовуеться т1льки на одному п!дприемств1, менше 20 % — на трьох-чотирьох 1 лише 0,6 % — на п'яти.
Щодо винаход1в, то 90 % !х взагал1 не отримують широкого розповсюдження та вводяться лише на одному п1дприемств1. Це одне з п!дтверджень недосконалост1 1снуючо! системи обмшу 1нновац1ями та запозичення 1нновац1йного досв!ду. 1з 100 винаход1в в Укра!ш впро-ваджуеться т1льки 6, тобто 6 %, в той час як у Фшлянд!! 1з 100 винаход1в 30 впроваджуеться у виробництво, тобто 30 %, або в 5 раз1в бшьше, н!ж в Укра!ш, що в1дм1чаеться в робот1 Т. А. Грамотенко.
Для управлшня шновацшно-швестицшним процесом на р1вш держави створювати ще одне мшютерство недо-цшьно — у нас !х 1 так багато. Очевидно, ефективною формою може стати агентство або асощац!я з таким статусом, яке мае нацюнальне косм1чне агентство. Саме така державна структура розроблятиме проекти законодавчих норм з урахуванням сучасних св!тових стандарт1в, вивча-тиме ринок шновацш, сшвпрацюватиме з конкретними компан!ями як в наш1й кра!н1, так 1 за кордоном. Вона мае постшно 1 систематично займатись цим стратепчним на-прямком 1 нести за нього вщповщальшсть, бо розрахову-вати на те, що сам ринок розставить все на сво! мюця, — необачно. I практика такого п!дходу до ц1е! проблеми протягом 90-х рок1в XX стол!ття ще раз виразно п!дтвер-дила, що час арха!чного саморегулювання минув. В той же
Рис. 4. Класифжащя видiв шновацш
Таблиця 4
Бальна ощнка шновацш за ступенем новизни та складшстю розв'язувано'1 задачi
Складшсть розв'язувано'1 задач1 Ступ1нь новизни шноваци
Вдосконалення, яга мають ло-капьну новизну Традицшш вдосконалення 31 CBÎ-товою новизною Повшстю HOBÎ, яга не мають co6i аналопв та прототишв
Конструкщя одша просто!' детали змша одного параметра, операцй простого технолопчного, управлшського, економ1чного \ сощального процеЫв, компоненту рецептур тощо 1 10 30
Конструкщя складно!' детал1, вузла або деяких неосновних вузл1в машин, змша двох або бгпьше неосновних параметр1в, операцй' технолопчного, управлшського, економ1чного, сощального процеав, рецептур тощо 2 15 45
Конструкщя одного основного вузла або декщькох неосновних вузл1в машин, мехашзм1в, неосновна частина технолопчних, управлшських, економ1чних, соща-льних процеив, рецептур тощо 3 20 60
Конструкщя деюлькох основних вузл1в, основш процеси технологи, оргашзацй пращ, виробництва, управлшня, економ1чного 1 сощального розвитку, основна частина рецептури тощо 4 25 75
Конструкщя машини, приладу, верстата, апаратури, споруди, технолопчш процеси, оргашзацй пращ, виробництва, управлшня, економ1чного \ сощального розвитку, рецептури тощо 5 35 105
Конструкщя машини, приладу, верстата, апарата, споруди, з\ складною ганемати-кою, апаратурою, системою контролю з радюелектронною схемою, конструкщя силових машин, двигушв, агрегапв, комплексш технолопчш процеси, системи оргашзацй пращ, виробництва, управлшня, складш рецептури тощо 6 45 135
Конструкщя машини, апарата, споруди з1 складною системою контролю автома-тичних поточних лшш, яга складаються з нових вщцв обладнання, системи управлшня та регулювання, складш комплексш технолопчш процеси, системи оргашзацй пращ, виробництва, управлшня, рецептури особливо!' складносп тощо 7 7 55 165
Конструкщя, технолопчш процеси, рецептури особливо! складносп, яга вщно-сяться до нових роздшв науки та техшки; системи оргашзацй', управлшня, планування, яю вщносяться до нових галузей виробництва 8 65 195
час, держава не може монополiзувати всю дiяльнiсть, по-в'язану з шновацшно-швестицшними процесами.
Приватнi спецiалiзованi компани — прогнозно-мар-кетинговi, науково-теxнiчнi, кредитно-фшансов^ стра-xовi, юридичнi, пусконалагоджувальнi — оперативнее i з бiльшим економiчним ефектом справляються зi сво1-ми функщями, а спецiалiзована структура виконавчо!' влади — Нацiональне iнновацiйно-iнвестицiйне агентство — мае оргашзовувати i координувати такий процес, контролювати, щоб державнi кошти, видiленi для шновацш, використовувались за призначенням.
В табл. 5 наведено перелш розроблених авторами показниюв, що характеризуюсь рiвень шновацшно1 ак-тивностi промислових пщприемств.
Одшею iз проблем iнновацiйно-iнвестицiйноï мо-делi розвитку виробництва е забезпечення вшьного доступу до винаxодiв i рацiоналiзаторськиx пропозицiй усiм бажаючим, збертаючи водночас комерцiйну таемницю. Тобто необхщно створити меxанiзм надiйного захисту прав штелектуально!' власностi.
Таким чином, одним з першочергових завдань е за-конодавче визначення основних засад нацюнально1 сис-теми шновацшно1 дiяльностi, розробка законiв та шших нормативно-правових актiв, насамперед тих, що стосу-ються ринкiв венчурного катталу, запровадження оцш-ки об'екпв iнтелектуальноï власностi, створення фшан-сово-шновацшних пiдприемств рiзниx форм власностi, мехашзму ïx кредитного та страхового стимулювання. Крiм того, необхщно гармонiзувати правовi норми в сферi iнновацiй з нормами м1жнародного права, зробити так, щоб вони не випадали з законодавчого поля бвросоюзу.
Аналiз показуе, що вщ 25 % до 35 % вшх нововве-день на пщприемствах впроваджуеться на основi даних про ïx застосування. З метою ефективного використання шновацш на промислових пщприемствах необхщно створити систему виявлення, вивчення, вщбору та впровадження шновацш. Для цього в юнуючш оргашзацшнш структурi необхщно створювати особливi тимчасовi гру-пи, яю займаються впровадженням iнновацiй.
На рис. 5 показаш основнi функцй' управлшня шно-вацiйним процесом.
Планування, проектування та оперативне управль ння впровадженням шновацш е складним багатоцшьо-вим процесом, який вимагае оцшки багатьох параметрiв, розробки чисельних взаемопов'язаних заxодiв, залучен-ня i координацiю роботи багатьох служб та спещалютав рiзного профiлю.
З цiею метою, для практичного управлшня шновацш-ним процесом нами розроблена i впроваджена на пщприемствах Житомирсько1 областi регламентна система управлшня шновацшним процесом на пiдприемствi (рис. 5).
В табл. 6 наведений перелк: робгг (позицп' 1—31) та вiдповiдальнiсть пщроздшв i посадових осiб за управлшня шновацшним процесом на машинобудiвному пщприемствь В основу регламентного управлшня шновацшним процесом покладена сгткова матриця (рис. 6), яка представляе собою графiчне зображення процесу пщготовки, прийняття та реалiзацiï рiшень, де операцй', виконання яких необxiдно для досягнення кшцево!' мети, представленi у певнш теxнологiчнiй послiдовностi i взаемозалежност iз зазначеними виконавцями. Отко-ва матриця сумщаеться з календарно-масштабною
Примика: При складанш табл. 4 використанш даш законодавства з винахвдництва
Таблиця 5
Система показнишв, що характеризують pi пень шновацшноК активносп промислових шдприемств*
Назви показ-ник1в та груп Формула розрахунку показника Умовш позначення Формула розрахунку ступеня ¡нтенсифжацп Умовш позначення
Загальна галь-KicTb впровадження ¡нноващй к, I KL — кшыисть впрова-джених ¡нноващй; n у; — сумарне число / впроваджених ¡нноващй по пшроздшам шдпри-емства; п — кшьмсть шдроздшв /' = 4—ii-100 h ¡i — показник ступеня ¡нтенсивно- cri ¡нноващй за рахунок збшыиення TeMniB впровадження; /, — кшьюсть ¡нноващй, впроваджених за t -й перюд часу; /, — кшьюсть ¡нноващй, впроваджених за i-й перюд часу, прийнятий за базисний
Масштаби засто-сування (об'еми використання ¡нноващй) М М = 1-т М — масштаби застосу-вання ¡нноващй /— конкретна ¡нновашя; т — число застосувань ¡м = Щ-м Mj ¡м — показник ступеня ¡нтен- CHBHOCTi ¡нноващй за рахунок збшь-шення масштаб1в впровадження; М{ — кшьгасть впроваджених ¡нноващй за t-й перюд часу; Mi — те ж, за /-й перюд часу, при-йнятому за базисний
Вщносний пока-зник ¡нтенсив-HOCTi впрова-дження ¡нноващй и U = *UL А К. /. н. — кшьюсть ¡нно-вацшних нововведень; А — об'см виготовлено! продукци, млн. фн. Ui ¡V — показник ступеня ¡нтенси- фжацн ¡нноващй, за рахунок збшь-шення ¡нтенсивносп впровадження нововведень; Ut — ¡нтенсившсть впровадження нововведень в i-й перюд часу; Ui — те ж, за i-й перюд часу, при-йнятому за базисний
Значимють ¡нноващй Oi. Qi = Ki ■ (Vi + N i + Ei + $cc) Oi. — важливють ¡нноващй в балах; Ю — р1вень продуктив- HOCTi; Vi— об'ем використання ¡нноващй в балах; Ni, — cryniHb новизни ¡нноващй в балах; i Q, ,(>i = n--, 00% 1 I sQi n Р> ' — показник ступеня штенси- BHOCTi ¡нноващй, за рахунок збшь-шення значения нововведень; i — сумарне значения ze,
Ei — економ}чний ефект одного використання ¡нноващй в балах; See — складнють задач1 виршено! ¡нноващею в балах нововведень в i-ому nepiofli часу; — те ж за i-й перюд часу, прийнятому за базисний
Прирют продук-тивносп npaui за рахунок ¡нноващй А пт AUUi = Tint - ПП6 АПШ — прирют продук-тивност1 npaui за рахунок ¡нноващй; nnt—Anm продуктивнють npaui за рахунок ¡нноващй в t-й перюд часу i в безмеж-ний перюд А ЯЯ6 ,nn- = 0Q ij^— показник ступеня росту продуктивное^ npaui; k, — picT продуктивност1 npaui, за рахунок впровадження ¡нноващй в ¿-ому nepiofli часу; К, — теж в i-ому nepiofli часу, прийнятий за базисний
Зниження витрат матер1альних pecypciB AM AM= M,-M, AM — зниження витрат матер}альних pecypciB; Mj — niiTOMi втрати матер}альних pecypciB в базисний перюд часу; М, — те ж, за рахунок використання ¡нноващй в i-ому nepiofli часу ¡AM _ AMt-AMj |00 AM j ¡AM — показник ступеня ¡нтенси- вносп ¡нноващй за рахунок зниження витрат матер1альних pecypcie; АМ/ — зниження питомих витрат матер1альних pecypciB за рахунок ¡нноващй в t-ому nepiofli часу; AM 1 — те ж в /-ому перюд} часу, прийнятому за базисний
Зниження co6i-eapTOCTi випуще-hoI продукци A С/ AC,=C ¡-С2 AQ. — зниження co6iBa-pTOCTi випущено! продукци за рахунок використання ¡нноващй; С1 — co6iBapTicTb випущено! продукщг в базисний перюд часу; С2 — те ж, в розрахунко-вий перюд часу L = ACt-ACt ACj АС' — показник ступеня ¡нтен-сивносп ¡нновац1й вщ зниження соб1вартост1 продукци; АС, — зниження соб1вартостт про-flyKuii за рахунок використання ¡нноващй в t-ому nepiofli часу; ДС i — те ж, в /-ому перюд1 часу, прийнятому за базисний
Об'см ¡нноващй-но'1 продукци в загальному o6'€Mi % ai Ai ai = -A 3 ai— об'см ¡нноващйно! продукщг Аз — загальний об'ем продукщг Ai — об'ем ¡нно-ващйно! продукщг Ai ai = - '100 A3 а, — показник ступеня росту ¡нно-BauifiHOi продукци, %
* Джерело: авторська розробка
Рис. 5. Регламентна система управлтня тновацшним процесом на машинобудiвному mдnриeмствi
сткою часу. Горизонталью дшянки матрищ характеризуюсь стутнь управлiння, структурний пiдроздiл або по-садову особу, яка виконуе ту чи iншу операцiю процесу подготовки, прийняття та реалiзацii ршень. Вертикальнi д1лянки матрицi характеризують етапи та окремi операцii процесу виконання ршень у чась
Весь комплекс робгт з регламентованого управлiння шновацшним процесом складаеться iз п'яти послщовних етапiв (табл. 6): 1) виявлення та вiдбiр iнновацiй (роботи 1—8); 2) вивчення та узагальнення вщбраних iнновацiй (роботи 8—12); 3) розповсюдження iнновацiй (роботи 12— 16); 4) впровадження iнновацiй (роботи 16—23); 5) забез-печення ефективного та надшного функцiонування впро-ваджених iнновацiй (роботи 23—31).
На рис. 6. наведена система показниюв ефектив-ностi iнновацiйноi' дiяльностi на промисловому пiдприемствi.
Показником економiчноl ефективностi застосування iнновацiй рекомендуеться вщносний показник ефективностi 1х застосування у сшвставленш з показником ефективносп застосування всього комплексу iнновацiйних захвдв
П =
I Е
(1)
1ДО) можна запропонувати наступш показники оцiнки ефективностi iнновацiйноi' дiяльностi: 1. Чистий дисконтований дохщ;
ЧДД = 1(Р - В<) х
1
I=1
(1 + Емт )
(2)
де ЧДД — чистий дисконтований дохщ; Р1 — резуль-тати досягнутi на 7-му етапi розрахунку; В1 — витра-ти, що здiйснюються на 7-му етапi розрахунку; Е — коефщент мiнiмальноi' ефективностi iнвестицiй в шновацшну дiяльнiсть. Чисельно цей коефвдент до-рiвнюе рiчнiй ставцi банювських вiдсоткiв по вкладах в частках одинищ за вiдрахування шфляцшно! складово! в частках одиницi; 7 — перюд розрахунку (номер року).
2. Норма прибутку
Я =
ИР + к
х100
(3)
де П. — показник питомо1 ваги економiчного ефекту вiд впровадження шноваци в загальнiй сумi економiч-ного ефекту, отриманого вiд реалiзацil комплексу шно-вацiй; Е— економiчний ефект застосування конкретно1 шновацп; 1.Е. — загальний економiчний ефект вщ впровадження iнновацiй у виробництво.
У вщповщносп до рекомендацiй Комитету Оргаш-заци Об'еднаних Нацiй з промислового розвитку (ЮН-
де Я — норма прибутку; ИР — чистий прибуток; К -сума витрат на виплату вщсоткш на заемний каштал; I— загальш iнвестицiйнi витрати.
3. Норма прибутку на акцюнерний капiтал:
ИГР
Кфа = — X100
К,
(4)
де Кфа — норма прибутку на акцюнерний каштал; Ка — акцюнерний каштал.
4. Коефщент фшансово1 автономп шновацшно-го проекту:
Таблиця 6
Перелж робгг i в1дпов1дальност1 щдроздшв та посадових осiб в решаментнш системi управлiння шновацшним процесом
Код робп- Змют еташв \ роб1т Виконавш Термш виконан-ня робп' Контроль та координашя Форми вико-нання та завершения роб(т
Етап 1. Виявлення та вишр ¡нновацш
1-2 Анал1з ходу та результате впровадження ¡нновашй на пщприемс™ та його пщрозд1-лах Координацшна група з шновацшного процесу (КГ1), ПЕВ, В1 Головний еконо-м4ст Зв'ип
2-3 Анал13 СИС1СМИ заохочення персоналу за впровадження ¡нновашй ВПЗ, економюти пщроздшв, КГ1 Головний еконо-мют Зв'ип
3-4 Виявлення щлей узагальнення та розповсюдження ¡нновашй КГ1, ПЕВ, ВПЗ, головний економют Виробничий директор Перелж щлей, завдань
4-5 Визначення об'екпв ¡нноващй КГ1, ПЕВ, В1, ВПЗ Виробничий директор Об'екш /нноващй
5-6 Узагальнення та анаш шформаци щодо ¡нновашй. Комплексне вивчення ¡нноващй КГ1, ПЕВ, В1 Головний еконо-мют зведении звшг
6-7 Визначення ¡нновашй, як; шдлягають впро-вадженню, та !х ошнка КГ1, ПЕВ, менеджери пщроздшв, В1 Головний еконо-м(ст Перелш шновацш
7-8 Biдбip та систематизашя ¡нновашй КГ1, ПЕВ, В1 Головний еконо-м(ст Зет
Бтап 2. Вивчення та узагальнення вщ1брани\ ¡нновацш
8-9 Детальне вивчення ш.пбранмх ипкшаши КГ1, ПЕВ, В1 Головний еконо-мют Звгг
9-10 Узагальнення ¡нновацш КГ1, ПЕВ, В1 Головний еконо-мют Звгг
10-11 Визначення сфери застосування ¡нновацш КГ1, менеджери пщроздь л{в, ПЕВ Виробничий директор Перелж об'екпв
11-12 Пщготовка шформацшних \iaicpiajiiii щодо вшбраних до впровадження ¡нноващй КГ1, В1 Кер1вник ищириемства ПЕВ 1нформащя
Етап 3. Розповсюдження ¡нновацш
12-13 1нформащя трудових ко.юкшкш КГ1, менеджери шдрозд1-л)в Головний еконо-мют 1нформащя
13-14 Вивчення ор| аппа! иипо-юхшчних умов впровадження¡нновацш КГ1, ПЕВ, В1, менеджери пщроздшв Головний еконо-мют 1нформащя
14-15 Оргашзашя вивчення ¡нноващй ВТН, менеджери пщроздшв, В1, КГ1, ВУП Головний еконо-мют Навчання
15-16 Розрахунок очжуваного економ1чного ефекту вщ впровадження ¡нновацш та визначення його стартово! цпш ПЕВ, фшансовий вщдщ, економюти пщроздшв Головний еконо-мют Очжуваний ефект, стартова шна
Етап 4. Впровадження ¡нновацш
16-17 Визначення обЧкпв ¡нноващй КГ1, менеджери пщроздь л1в, ПЕВ Головний еконо-мют Перелж об'екпв
17-18 Розробка плану впровадження ¡нновацш на пщприемст ПЕВ, менеджери пщроздшв, В1 Виробничий директор План впровадження ¡нновашй
18-19 Розробка оргашзацшно-техшчних заход1в впровадження ¡нновацш КГ1, ВГТ, ВГЕ, ВГМ, менеджери пщроздшв Виробничий директор План заход1в
19-20 Визначення вщповщальносп пщроздшв та оаб по кожному пункту впровадження ¡нновацш Техшчний директор, В1 Генеральний директор Перел1к п1дроз-дшв та ос1б
20-21 Оперативне управлшня впровадженням ¡нноващй КГ1, менеджери пщроздь л1в Виробничий директор Зв1т
21-22 Оргашзашя методично! доиомоги щодо впровадження ¡нновацш КГ1, ПЕВ, В1 Головний еконо-м4ст Консультац!!
22-23 Створення системи стимулювання прашвни-гав за впровадження ¡нновацш ВПЗ Головний еконо-м(ст Система стимулювання
Етап 5. Забезпечення ефективного та надшного функшонування впроваджених ¡нновацш
23-24 Зб1р ¡нформацп про хщ та результата впровадження ¡нноващй. Ведения об.'пкл' та звггносл КГ1, ПЕВ, В1 Головний еконо-мют 1нформащя, зв1ти
24-25 Прийнятгя заход1в по усуненню вщхилень вщ плану впровадження ¡нноващй Менеджери пщроздшв, головний економют Виробничий директор Заходи
25-26 Визначення фактичного економ1чного ефекту вщ впровадження ¡нновацш ПЕВ, економюти пщроздшв, фшансовий вщдш, ВУП Головний еконо-мют Фактичний еко-ном1чний ефект
26-27 Визначення розм1р1в та мaтepiaльнoгo заохочення за впровадження ¡нновашй ВПЗ, економюти пщроздшв, ВУП Головний еконо-м(ст Система стимулювання
27-28 Анашз результатов впровадження ¡нноващй КГ1, ПЕВ, менеджери пщроздшв Головний еконо-мют Звгг
28-29 Розробка та впровадження заход1в по забез-печенню ефективного та надшного функшонування ¡нновацш КГ1, ПЕВ, менеджери пщроздшв Виробничий директор Заходи
29-30 Тиражування тарозповсюдження маюршлж щодо ¡нноващй КГ1, В1 Головний еконо-мют Звгг
30-31 Пщведення пiдcyмкiв щодо впровадження ¡нноващй ПЕВ, КГ1 Головний еконо-м(ст Пщсумковий ЗВЦ
Умовш позначення: I — iнновацiя; КГ1 — координацшна група з шновацшного процесу; ПЕВ — планово-економ1чний вщдш; В1 — вiIддiл шформаци; ВГК — вщдш головного конструктора; ВПЗ — вщдш пращ та зароб1тно1 плати; ВТН — вiIддiл тех-шчного нормування; ВГЕ — вщдш головного енергетика; ВГМ — вщдш головного мехашка; ВГТ — вщдш головного технолога; ВУП — вщдш управлшня персоналом; ФВ — фшансовий вiIддiл
Ефскт в1д впровадження шновацш
Економ1чний
X
Прибуток В1Д лiцeнзlйнoi
Д1ЯЛЬНОСТ1
Прибуток вш впровадження винаход1в. патент1в, ноу-хау
Прирют об'ему продаж1в Покрашення використання виробничих потужностей Скорочення тер мшу окупносп швестицш Скорочення терлпшв кагатального буд1вництва Покрашення використання ресурыв (рют продуктивное^ живо! упрсдмстнснок сукупноУ пращ тощо)
На\ково-техшчний
Кшьюсть зареестрованих авторських свиоцтв
Збоьшення питомо1 ваги шформацшних технолопй Збоьшення ПИТ0М01 ваги нових прогресивних технолопчних процеЫв
Пiдвишeння р1вня автоматизаци виробництва
Повшцення оргашзашйного р1вня виробництва \ праш Рют коысосп публпсащй Повшцення р1вня ко н ку ре нтос про можност1 гадприемства \ його продукци на ринках промислово-розвинутих краш
Сощальний
1С
Рют доход1в пpaцiвникiв Пивищення життевих стандарта пращвниюв Пiдвищcння сту пеня безпеки персоналу Повищення сту пеня задоволення сошальних \ духовних потреб Збоьшення кшькосп робочих мюць Повищення р1вня квал1фпсацп прашвниив Покрашення умов праш \ вопочинк\
Збоьшення тривалосп життя прашвниюв
Еколопчний
I
Знюкення викшпв в атмосферу. грунт. воду шк1дливих компоненте Знюкення в!дход1в виробництва Пивищення еколопчност1 виробництва Покрашення еколопчност1 продукци гадприемства Покрашення еколопчност1 продукци гадприемства (ршень шуму, в1браш1та ш.) Знюкення штраф 1 в за порушення еколопчного законодавства та ¡нших нормативних документ!в
Рис. 6. Система показнитв ефективностх шновацшно1 д1яльност1 на промисловому тдприемств1
к 3в Кфа - 3 , 3е
(5)
де Кфа — коефiцieнт фшансово! автономи шновацшно-го проекту; Зв — власш засоби; Зе— позиковi засоби. 5. Коефщент поточно! лiквiдностi:
К = Он.
кпл о .
Зр
(6)
де К — коефщент поточно! лiквiдностi; Оа — сума оборотних активiв iнновацiйного проекту.
6. 1нтегральним показником, що характеризуе ефектившсть iнновацiйно! дiяльностi пiдприeмства, може бути коефщент результативностi iнновацiйно! дiяльностi:
Кр = -
В.с
XВНДР -Х(Я1 - н2)
(7)
I-1
I-1
де Кр — коефщент результативност iнновацiйно! д!яль-носп; Вс — сумарнi витрати по закшченим iнновацiйним розробкам, що прийнят (рекомендованi) до освоення у виробницш (серiйному); Вдр — фактичнi витрати на нау-ково-дослiднi розробки за ;-й рiк; Н1 — незавершене вироб-ництво на початок перюду, що аналiзуeться у вартiсному виразц Н2 — аналогiчно на кшець перiоду, що аналiзуeться.
7. Термш окупностi iнвестицiй в iнновацiйний проект:
Т Вз
То = ПТ
(8)
де П' — чистий рiчний прибуток, одержуваний в ре-зультатi функцiонування об'екта.
Прискорення розвитку економiки вимагае розпов-сюдження, в першу чергу, управлшських iнновацiй.
Проте темпи просування на першому етапi ринкових реформ сповшьнеш штучним утриманням впровадження управлшських шновацш. Впровадження управлiнсь-ких нововведень стримуються через ряд таких причин, як шерщя та консерватизм. Найбiльший опiр зустрiча-ють управлшсью нововведення, якi забезпечують ско-рочення персоналу, зменшення норм часу виконання робiт. Все це говорить про прояв недооцшки значення управлшських шновацш, що шдтверджуеться рiзницею рiвнiв органiзацiйного та технiчного розвитку пщприемств. В той же час, управлшсью iнновацi! мо-жуть в бшьшш мiрi, н!ж технiко-технологiчнi iнновацi!, впливати на економiчнi показники (наприклад, орган-iзацiю роботи за системою рiвноднiвок, пiдвищення рiвня ритмiчностi).
За результатами виконаних нами дослщжень вста-новлено, що головною необхщшстю i актуальшстю розвитку нацiональних пiдприeмств е шновацшна складо-ва у мехашзмах забезпечення довгостроково! економiч-но! стшкость Це пiдтверджуeться аналiзом дiяльностi шновацшно-активних пiдприeмств Житомирсько! об-ластi (ВАТ «Коростенський завод хiмiчного машинобу-дування», ВАТ «Бердичiвський машинобудiвний завод «Прогрес», ВАТ «Коростенський завод залiзобетонних виробiв», ВАТ «Бiомедскло», ВАТ «Янтар»). У результат встановлено, що на 85 % цих пщприемств спостертався прирют обсяпв збуту i розширення ринюв збуту, 75 % — замiнили застарiлу продукцш на нову, понад 90 % — пщвищили продуктивнiсть працi, 23 % — впровадили ресурсозберкакга, екологiчно орieнтованi технолог!!. Однак, у цшому по житомирськ!й областi, спостерь гаеться тенденцiя до скорочення кщькост впроваджень нових вид!в продукц!! (особливо виробничо-техшчного призначення) i нових технологш (табл. 1, 2).
Для того, щоб пiдприeмства змогли перейти на шновацшно-швестицшну модель розвитку виробництва, необхщно зд!йснити наступнi заходи: а) ввести ме-ханiзм державного замовлення на впровадження шновацш у виробництво; б) залучити в процес швестування
2011/№2
153
лiдерiв светового високотехнологiчного бiзнесу, тобто створити вигщш умови для вкладання грошей саме в украшсью пiдприемства; в) забезпечити розвиток шно-вацiйних структур, тобто рiзноманiтних форм об'еднан-ня зусиль науки, освгга, виробництва i фiнансового капiталу; г) забезпечити перехщ вiд державного фшан-сування до державного швестування прикладних розро-бок, науково-техшчних програм та iнновацiйних про-ектiв; д) необхiдно зробити кредити дешевими та защ-кавити банки вкладати грошi в iнновацiйнi проекти.
Для забезпечення економiчноl стiйкостi шдприе-мства повиннi зберiгати здатнiсть до безперервних шновацш — спроможнiсть створювати новi, або по-кращувати старi товари i технологiчнi процеси !х ви-готовлення та виходити на новi ринки. Для цього з усшхом можуть використовуватися прогресивнi шно-вацп. Наша довгострокова мета — не лише економша iнновацiй, а й суспшьство iнновацiй, здатне до онов-лення, до гнучкого реагування на об'ективш змiни i тенденцп та динамiчного перспективного розвитку. Украша зробила бвропейський вибiр i прагне жити за бвропейськими стандартами, у тому чи^ i на шно-вацiйному полi.
Висновки та преспективи подальших досл1джень. Сьогоднi стiйке функцюнування промислових пiдприемств неможливе без змiстовно-орiентованого iнновацiйного забезпечення виробничих процесiв. Ви-ходячи iз прiоритету стiйкого функцюнування промис-лового виробництва в нестабшьному ринковому середо-вищi, вiдповiдний ринковий мехашзм забезпечення еко-номiчноl стшкост пiдприемств на принципах регламен-тно! системи управлiння сприятиме визначенню та ре-
алiзацil адекватних шляхов сталого розвитку економки Украши.
Л1тература
1. Большая книга о малом наномире : моногр. / [В. И. Ля-шенко, Н. В. Жихарев, К. В. Павлов, Т. О. Бережная]. — Луганск : Альма-матер, 2008. — 531 с.
2. Жамойда А. А. Концепция конкурентоспособности товара / А. А. Жамойда // Вюник економiчноl науки Украши. — 2007. — № 2 (12). — С. 45-49.
3. Кокурин Д. И. Инновационная деятельность / Д. И. Кокурин. — М. : Экзамен, 2001. — 576 с.
4. Крылов Э. И. Анализ эффективности инвестиционной и инновационной деятельности предприятия / Э. И. Крылов, В. М. Власова, И. В. Журавкова. — М. : Финансы и статистика, 2003. — 608 с.
5. Лапко О. 1нновацшна дiяльнiсть в системi державного регулювання / О. Лапко. — К. : НАН Украши, 1999. — 254 с.
6. Садеков А. А. Предпринимательство и устойчивое развитие : моногр. / А. А. Садеков. — Донецк : ДонГУ-ЭТ им. М. Туган-Барановского, 2002. — 420 с.
7. Садеков А. А. Управление устойчивым развитием методами стандартизации / А. А. Садеков. — Донецк : ДонГУЭТ им. М. Туган-Барановского, 2003. — 182 с.
8. Унковская Т. Е. Финансовое равновесие предприятия / Т. Е. Унковская. — К. : Генеза, 1997. — 326 с.
9. Шумпетер Й. Теория экономического развития / Й. Шумпетер. — М. : Прогресс, 1982. — 455 с.
10. Закон Украши «Про шновацшну д1яльшсть» вщ 4.07.2002 р. № 40 — IV // Вщомоста Верховно1 Ради Украши. — 2002. — № 36. — С. 266.
