CC BY
172
Scientific journal PHYSICAL AND MATHEMATICAL EDUCATION
Has been issued since 2013.
Науковий журнал Ф1ЗИКО-МАТЕМАТИЧНА ОСВ1ТА
Видасться з 2013.
http://fmo-journal.fizmatsspu.sumy.ua/
Ki3iM С.С., Куцак Л.В., Люльчак С.Ю. lнформацiйно-освiтнe середовище як зааб MoöepHi3a^i профе^йно/ п'дготовки майбутшх фахiвцiв //Ф'!зико-математична осв'та : науковий журнал. - 2017. - Випуск 4(14). - С. 37-42.
Kizim Svitlana, Kutsak Larisa, Liulchak Svitlana. Informational And Educational Environment As A Means For Modernization Of The Professional Preparation Of The Future Professionals // Physical and Mathematical Education : scientific journal. - 2017. -Issue 4(14). - Р. 37-42.
УДК 371. 004. 33
С.С. Ki3iM, Л.В. Куцак, С.Ю. Люльчак
В1нницький державний педагог'нний унверситет '¡мен'! М. Коцюбинського
larisakucak@gmail. com
1НФОРМАЦ1ЙНО-ОСВ1ТН6 СЕРЕДОВИЩЕ ЯК ЗАС1Б МОДЕРН1ЗАЦП ПРОФЕОЙНОТ П1ДГОТОВКИ МАЙБУТН1Х ФАХ1ВЦ1В
Анота^я. Метою успшного впровадження единого ¡нформац1йно - освтнього середовища навчального закладу е створення автоматизованоУ системи цього закладу, котра об'еднуе вс п1дструктури та ланки його д'тльностi та досягаеться завдяки створенню розвиненоУ комун'жативно'У ¡нфраструктури цеУсистеми; створенню та впровадженню нових форм i методiв управлiння навчальним закладом; зменшенню часового пром>жку м>ж одержанням нформацТУ та прийняттям рiшення; впровадженню единого стандарту роботи з електронними документами, забезпеченню доступност'1 до них; автоматизацп, пдвищення ефективност'1 роботи з педагог'чними пра^вниками, п'дструктурами; створенню iнфраструктури управлiння корпоративними знаннями. Створення iнформацiйно - освтнього середовища навчального закладу адпов'дае за устх впровадження iнформацiйно-комунiкацiйних технологiй в осв'>ту на вах УУ р>внях. Особливу актуальнiсть набувають задачi, направленi на пдготовку студент'в до життя в умовах iнформацiйного суспльства, на формування вм>ння устшно'У соцiалiзацiУ в сучасному сустльствi. В статтi проанал'зовано шляхи створення единого iнформацiйно - освтнього середовища навчального закладу, визначено переваги та недолки його функ^онування.
Метою устшного впровадження единого iнформацшно-ос&тнього середовища навчального закладу е створення автоматизованоУ системи цього закладу, яка об'еднуе ва пiдструктури та ланки його д'1яльност'1 та досягаеться завдяки: створенню розвиненоУ комун'жативно'У iнфраструктури цеУ системи; створенню та впровадженню нових форм i метод'в управлiння навчальним закладом; зменшенню часового пром>жку м>ж одержанням iнформацiУ та прийняттям рiшення; впровадженню единого стандарту роботи з електронними документами, забезпеченню доступност'1 до них; автоматизацУУ, тдвищенню ефективност'1 роботи з педагог'нними пра^вниками, пдструктурами; створенню iнфраструктури управлiння корпоративними знаннями. Створення iнформацiйно-освiтнього середовища навчального закладу визначае устх впровадження iнформацiйно-комунiкацiйних технологiй в освту на вах УУр>внях. ОсобливоУактуальностi набувають завдання, ор'1ентован '1 на пдготовку студент 'в до життя в умовах iнформацйного сустльства, на формування вм>ння устшно'У соцiалiзацil' в сучасному сустльствi. В статтi проанал'зовано шляхи створення единого iнформацшно-ос&тнього середовища навчального закладу, визначено переваги та недол'жи його функ^онування.
Ключовi слова: ос&тн'ш процес, професiйна тдготовка, iнформатизацiя освти, осв'>тне середовище, електронний навчально-методичний комплекс.
Постановка проблеми. Яшсть навчального процесу (piBeHb оргашзаци, адекватшсть метод!в i 3aco6iB навчання, квалiфiкацiя викладачiв i т. iH.) сама по co6i не гарантуе якост освп"и в цтому, оскшьки и цЫ можуть не повною мiрою вщповщати новим потребам сустльства. Багато в чому також змшюеться сенс поняття «Осв^ш результати». Колишня система осв^и багато десятилпъ усшшно готувала для краТни висококвалiфiкованi кадри. Орiентацiя на новi осв^ш результати тягне за собою id^rm змши. Передуам,
ISSN 2413-158X (online) ISSN 2413-1571 (print)
актуалiзуeться питання формування навичок самостшноТ тзнавальноТ i практично'1 дiяльностi студенев. Основною метою освiтнього процесу е не лише засвоення знань, а й оволодiння способами цього засвоення, розвиток пiзнавальних потреб i творчого потенцiалу. Досягнення особистих результат навчання, розвиток мотивацшних ресурсiв вимагае здшснення особистiсно орiентованого навчального процесу, побудови шдивщуальних освiтнiх програм i траекторiй для кожного студента [3, с. 187].
Аналiз актуальних дослiджень свiдчить, що проблемi модершзаци сучасноТ освiти присвяченi працi А. Вербицького, С. Гончаренка, О. Дубасенюк, I. Зязюна, Н. Ничкало, якi розглядають впровадження ефективних засобiв оргашзаци професшноТ пiдготовки майбутнiх фахiвцiв. Дослiдженням методик навчання на основi iнформацiйно-комунiкацiйних технологш (1КТ) займаються науковцi В. Биков, Р. Гуревич, Я. Ваграменко, М. Жалдак I. Захарова, В. Кухаренко, £. Полат, I. Роберт, С. Сисоева. Саме 1КТ здатш забезпечити iндивiдуалiзацiю навчання, адаптацш до власних здiбностей, можливостей та iнтересiв, розвиток самостшносл i творчостi, доступ до нових джерел навчальноТ шформаци.
Мета статп. Проаналiзувати шляхи створення единого шформацшно - освiтнього середовища навчального закладу, визначити переваги та недолги його функцюнування.
Виклад основного матерюлу. У психолого-педагогiчнiй та методичнiй лiтературi поняття единого iнформацiйно - осв^нього середовища трактуеться по-рiзному, а саме [1]:
- "комп'ютерне середовище" (I. Зязюн);
- "iнформацiйне освiтне середовище" (Н. Алексеев);
- "шформацшно-навчальне середовище" (С. Гончаренко);
- "комп'ютерне навчально-розвивальне середовище" (С. Сисоева);
- "комп'ютерно орiентоване навчальне середовище" (В. Биков).
Застосування комп'ютерних технологш у освптому процес е необхiдною умовою досягнення цтей шформатизаци освiти. Нинi прюритетом для розвитку системи освiти е впровадження засобiв IКТ, якi забезпечують доступ до мережi баз даних, розширюють можливостi студентiв до сприймання складноТ шформаци. Ми погоджуемося з думкою А. Алексюка, П. Воловика, С. СисоевоТ, що впровадження !КТ повинно здiйснювaтися шляхом створення шдивщуальних модульних навчальних програм рiзних рiвнiв склaдностi в зaлежностi вiд конкретних потреб, використання можливостей !нтернет, впровадження гнучких технологш у дистанцшнш освт, видання електронних посiбникiв тощо. Держава всебiчно пiдтримуе використання комп'ютерних технологш у системi оцiнки знань, дистанцшноТ освiти, сприяе забезпеченню навчальних зaклaдiв комп'ютерами, побудовi iнформaцiйно-освiтнiх мереж, шформацшно-осв^нього середовища тощо [7, с. 89].
бдине iнформaцiйно - освiтне середовище поеднуе широкий вибiр навчального програмного забезпечення та мережних технологш, включаючи електронну пошту, форуми, програмне забезпечення колективного використання, чати, вщеоконференци, записи аудю та вщео, телекомунiкaцiйнi проекти та широке коло навчальних шструменлв, що базуються на використaннi Веб-технологш.
Нaшi дослiдження свiдчaть, що розвиток единого ЮС у навчальному зaклaдi створюе новi можливостi для подальшого трансформування трaдицiйних форм освiти, на новий яшсний рiвень.
Анaлiз шформацшного поновлення Iнтернет-ресурсiв, ступiнь ТхньоТ структурованост та штеграци в едине осв^не середовище дав можливiсть зробити висновок, що в зв'язку iз зростанням обсягу та рiзномaнiтнiстю iнформaцiйних ресурав виникае проблема Тхнього якiсного наповнення. Розширення доступу до даноТ шформаци потребуе пiдвищення якостi змiсту вщповщно до завдань та мети навчального процесу. При цьому необхщно розробити методичш мaтерiaли iз використання електронних осв^шх ресурсiв; тематику iнформaцiйного наповнення мережi Iнтрaнет; визначити якiсть наданих послуг.
Разом з цим потрiбно здшснювати постiйний та системний aнaлiз iнформaцiйних потреб користувaчiв Iнтернет-ресурсiв, з'ясовувати вимоги до системи, до категорш та критерив, фтсаци проблем, шляхiв Тх розв'язування.
Однiею з проблем розвитку шформацшно - осв^нього середовища, на думку А. Манако, е одержання навчальних мaтерiaлiв, що знаходяться на центральному серверi мережi Iнтрaнет, тому ми розробили методику збереження, пошуку та представлення шформаци, укртлення шфраструктури доступу до iнформaцiйних ресурсiв; створення системного каталогу з уах ресурав.
У дослщженш ми враховували той факт, що використання !КТ на уах ланках технолопчноТ пiдготовки фaхiвцiв призводить до того, що вони стають: незамшним джерелом iнформaцiТ; каналом спшкування, що дозволяе здiйснювaти обмш iнформaцiею (е-mail, форуми, чати); засобом для висловлення та творчосп (тека^ редактори, грaфiчнi програми, веб-сторiнки, мультимедшш презентацГТ); iнструментом пiзнaння та обробки шформаци; шструментом упрaвлiння на рiзних рiвнях; iнтерaктивним навчальним ресурсом [6, с.392].
Водночас, слiд наголосити, що метою успiшного розвитку ЮС навчального закладу е створення автоматизованоТ системи цього закладу, котра об'еднуе ва пщструктури та ланки його дiяльностi та досягаеться завдяки створенню единого шформацшного простору, розвиненоТ комунiкaтивноТ шфраструктури
щеТ системи; створенню та впровадженню нових форм i методiв управлшня навчальним закладом; зменшенню часового промiжку мiж одержанням шформаци та прийняттям рiшення; впровадженню единого стандарту роботи з електронними документами, забезпеченню доступност до них; автоматизации пiдвищення ефективност роботи з педaгогiчними прaцiвникaми, подструктурами; створенню iнфрaструктури упрaвлiння корпоративними знаннями. Мережi Iнтернет та Iнтрaнет е ресурсом, що забезпечуе доступ до шформацшних мaтерiaлiв, вимагае створення шфраструктури, яка дозволила б ефективне збереження, поповнення, управлшня шформацшними освiтнiми ресурсами [5].
Розглянемо структуру та можливост використання ЮС на приклaдi порталу кафедри шновацшних та iнформaцiйних технологш в освiтi Вiнницького державного педагопчного унiверситету iменi Михайла Коцюбинського.
Iнформaцiйне осв^не середовище такого типу забезпечуе реaлiзaцiю наступних функцiй:
- iнформaцiйну, яка надае вщкритий доступ до шформаци, створюе умови для iнформaцiйного
обмшу;
- iнтерaктивну, що дозволяе реaлiзовувaти внутрiшньосистемнi зв'язки;
- комунiкaцiйну, яка дозволяе пщтримувати зв'язки "всерединi", а також iз «зовшшшм» iнформaцiйним простором;
- координуючу (фшсащя та представлення у взаемозв'язку зм^у, який адресований рiзним суб'ектам);
- розвивальну (розвиток штелекту, особистих творчих якостей);
- культуроформуючу, що пов'язана з шформацшною культурою;
- професiйно-орiентуючу, орiентовaну на профть майбутньоТ професшноТ дiяльностi [4, с. 165].
Важливим iнструментом створення единого шформацшно - освiтнього середовища е розробка i
використання в навчальному процес електронних навчально-методичних комплексiв (ЕНМК).
ЕНМК використовуеться в таких основних процесах функцюнування системи осв^и, як навчання, шформування, комушкаци. ЕНМК використовуеться в допомiжних i упрaвлiнських процесах: шсталяци, модершзаци iнформaцiйних ресурсiв, документуванш, нaвчaннi студентiв.
В освiтньому процеа ЕНМК виконуе там функци:
- збереження навчальних мaтерiaлiв з уах дисциплiн;
- вибiр змiсту, послщовносп i методики навчання;
- подання навчальних мaтерiaлiв у зручному i наочному виглядi;
- допомога пщ час розв'язування задач;
- подання звтв i контрольних робiт;
- комп'ютерна модершзащя об'ектiв i процеав, що вивчаються;
- обробка результат експерименту;
- шдтримка розробки навчальноТ документации
- контроль знань [1].
Електронний навчально-методичний комплекс для вивчення навчальних дисциплш, у запропонованому нами вигляд^ повинен складатися з:
- анотаци до курсу, в якш наводиться коротка характеристика ЕНМК, його преваги, для кого вш призначений;
- навчальноТ та робочоТ програми;
- керiвництвa щодо вивчення дисциплши (методичш вкaзiвки для викладача, студента), яке включае в себе вкaзiвки для самостшного вивчення теоретичного мaтерiaлу, виконання практичних завдань; вкaзiвки з технологи вивчення навчального мaтерiaлу на певному рiвнi, послiдовностi використання всього навчально-методичного комплексу, навчальних модулiв, бломв, навчальних одиниць;
- навчального поабника, який мiстить виклад навчального мaтерiaлу (теоретичного, практичного) вiдповiдноТ дисциплiни, що вщповщае робочiй прогрaмi та структуруванню на змiстовi модулi;
- практикуму, що використовуеться для формування вмшь та навичок на основi застосування теоретичних знань, що застосовуються шд час розв'язування практичних завдань;
- теслв або тестуючих систем - використовуються для перевiрки рiвня засвоення навчального мaтерiaлу на початковому, промiжному та пiдсумковому етапах;
- довщнимв, якi мiстять вiдповiднi мaтерiaли, таблицу визначення, глосaрiй з дисциплiни;
- електронноТ бiблiотеки курсу мiстить пщручники та посiбники, якi доповненi аудю-вщео мaтерiaлaми, освiтнiми Internet-ресурсaми. [8, с. 172]
- основноТ частини ЕНМК - навчального поабника, який може виконувати функци пщручника i електронного тренажеру. Вш мае модульну структуру. Зв'язок мiж модулями здiйснюеться за допомогою пперпосилань.
Титульна сторiнкa ЕНМК розроблена у виглядi Web-сторiнки i складаеться з трьох фреймiв, кожен з
яких е окремим HTML-документом. Верхнш фрейм мiстить назву комплексу та банери у виглядi динамiчних картинок. Зауважимо, що використання динамiчних об'ектiв у навчальних електронних комплексах повинно бути виваженим, щоб не вщволтати увагу студентiв вiд зм^у комплексу. Лiвий фрейм м^ить набiр динамiчних кнопок, кожна з яких за допомогою гiпертекстових посилань зв'язана з вщповщним файлом i е прототипом зм^у комплексу. Натиснення на кнопки приводить до вщкриття змiсту файлiв у центральному фреймi або окремому вшш.
Пiд час створення та використання ЕНМК ми намагалися дотримуватися умов, розроблених у психолопчнш та педагопчнш л^ератур^ якi полегшують процес сприймання учнями навчального матерiалу:
- вiдбiр навчального матерiалу;
- структурування навчального матерiалу;
- розробка методiв i засобiв дiагностики знань i умiнь;
- розробка моделi управлiння навчально-пiзнавальною дiяльнiстю.
Для найбшьш ефективного виконання цих завдань, шд час створення ЕНМК, ми керувалися принципами, ям висвiтленi в працях науковщв: принципи квантування, повноти, наочносп, розгалуження, регулювання, адаптивностi, комп'ютерноТ шдтримки, структурностi [9].
Розглянемо структуру та основы етапи створення та використання електронного навчально-методичного комплексу з дисциплши «lсторiя iнформатики та шформацшних технологш» (рис. 1). За умов застосування модульного пщходу у вивченш курсу слiд враховувати аналiз досвщу використання ЕНМК у навчально-виховному процеа, який свiдчить, що нaйбiльш ефективними е курси, ям становлять навчальш мaтерiaли на основi лшшноТ i нелшшноТ схем. За умови застосування лшшноТ схеми кожний студент на основi послiдовного засвоення навчального мaтерiaлу, що поданий в ЕНМК оволодiвaе знаннями, як зaзнaченi в навчальнш прогрaмi. Нелiнiйнa схема забезпечуе роботу з ЕНМК на бтьш високому рiвнi, коли студент мае можлив^ь звернутися до додаткового навчального мaтерiaлу з метою бiльш поглибленого вивчення питання, що розглядаеться [2, с. 485]. ^м того, кожний студент мае можливiсть вивчати додaтковi роздти курсу, що мають професiйну спрямовашсть та знaчущiсть для майбутньоТ професи.
Рис. 1
Визначимо проблеми застосування ЕНМК у осв^ньому процесi:
1. Використання ЕНМК мае певш труднощ^ що пов'язанi з наявнiстю локально! мережi та вiдповiдного обладнання, яке дае можлив^ь працювати з мультимедiа-програмами.
2. Викладання навчального матерiалу, проведення занять мае бути вщповщним чином адаптоване для досягнення ефективносп використання ЕНМК дисциплши.
Використання ЕНМК в навчальному процеа буде ефективним, якщо робота здшснюватиметься в еЮС, тобто, коли обчислювальнi ресурси навчального закладу об'еднаш в мережу з регламентованим доступом до шформаци та обладнання, в яких розгорнут та функцюнують мережевi програмнi засоби автоматизаци процеав (вiд електронно! бiблiотеки до електронного каталогу бiблiотеки), навчальних програмних засобiв, що iнтегрованi в едину шформацшну систему навчального закладу.
Створення сучасного 1ОС навчального закладу передбачае:
- проектування, монтаж та налагодження локально! мережi з видтеним сервером, що об'еднуе ва комп'ютернi ресурси навчального закладу;
- формування медiaтеки та впровадження локальних мережних навчальних програмних комплекав;
- створення единоТ шформацшноТ бази навчального закладу;
- надання користувачам регламентованого доступу до шформацп.
Робота педагога в ЮС потребуе модершзаци системи методичноТ роботи навчального закладу, а для цього в навчальному зaклaдi необхщно розробити програму неперервного шдвищення професшноТ компетентностi педaгогiчних кaдрiв у гaлузi IКТ, використання ТТ у вiдповiдностi до професiйних потреб i здiбностей.
У процесi навчання в зв'язку з наявшстю навчальноТ компоненти необхiдно чiтко дотримуватися психолого-педагопчних, методичних i технологiчних рекомендaцiй. Основними вимогами до ЮС е наявшсть методики його використання в навчальному процеа, вiдбiр навчальноТ шформацп, взаемозв'язок з шшими засобами IКТ, що входять у середовище. Ыформацшш ресурси мають вщповщати всiм вимогам, що висуваються до традицшних навчальних видань. Ц вимоги будуються з урахуванням втових особливостей студентiв, забезпечують шдвищення рiвня мотивацп до навчання, встановлюють вимоги до вщображення шформацп.
Побудова шформацшно - освiтнього середовища навчального закладу, його використання в осв^ньому процеа буде мати ефект за умови формування психолопчноТ готовностi педагопчних кaдрiв, адм^страцп навчального закладу до дiяльностi з використанням освiтнього середовища, навчання педагопв, студентiв та сшвробп"нишв у роботi з iнформaцiйними ресурсами середовища, оргашзацп, обмiну досвiдом, проведення конференцш з розробки та експлуатацп середовища навчального закладу. Визначимо прюритетш напрями в процесi побудови ЮС:
- з метою модершзаци повноцшноТ корпоративное' освп"ньоТ системи пiдготовки майбутшх фaхiвцiв необхiдно постiйно вдосконалювати шструменти обробки, поповнення i одержання навчальноТ шформацп;
- з метою розвитку науково-дослщницьких компетенцш необхiдно створити нaуково-пошуковi i проектнi ресурси з науковими базами даних i можливостями штерактивного дiaлогу;
- з метою реaлiзaцiТ унiверсaльних способiв доступу до шформацп та ТТ захисту необхiдно розробити електронш та мехaнiчнi системи захисту вщ несaнкцiоновaного доступу i розвитку бездротових технологш;
- з метою прискорення та спрощення процедур пошуку й одержання шформацп необхщно розробити електронний паспорт авторизацп спiвробiтникiв i студентiв, унiфiкувaти доступ у режимi единоТ точки входу на вс ресурси;
- для пiдвищення шформацшного представництва ВНЗ у мережi !нтернет необхiдно оргaнiзувaти спiльну роботу вах пiдструктур щодо насичення й оновлення шформацп в шформацшно-осв^ньому середовищi навчального закладу.
Висновки. Розвиток единого шформацшно - осв^нього середовища вносить фундаментальш змiни, завдячуючи цьому кожен учасник освптого процесу, як будь-який член сусшльства, мае змогу продовжувати свое навчання, одержуе доступ до шформацп, можливосп сшвпращ, пiдвищення свого професшного рiвня. Використання iнформaцiйно - освптого середовища вiдкривaе широкi можливосп для використання нових пiдходiв в освт; вирiвнюе умови для вах, забезпечуючи рiвний доступ до навчальних мaтерiaлiв та використання сучаснихтехнологш.
Список використаних джерел
1. Биков В. Ю. Моделi оргaнiзaцiйних систем вщкритоТ освiти [Моногрaфiя] / В. Ю. Биков. - К. : Атта, 2009. -684 с.
2. Вознюк О. В. Цiльовi орiентири розвитку особистосп у системi освiти: штегративний пiдхiд : моногрaфiя / О. В. Вознюк, О. А. Дубасенюк. - Житомир : Вид-во ЖДУ iм. I. Франка, 2009. - 684 с.
3. Гершунский Б. С. Компьютеризация в сфере образования: проблемы и перспективы. - М. : Педагогика, 1987. - 265 с.
4. Гуревич Р.С., Кaдемiя М.Ю. !нформацшно-телекомушкацшш технологи в навчальному процеа та наукових дослщженнях: навчальний поабник для студент педагопчних ВНЗ i слухaчiв шститут тслядипломноТ педагопчноТ освп"и - Вiнниця: ДОВ "Вшниця", 2004. - 366 с.
5. Зимняя И. А. Ключевые компетенции - новая парадигма результата современного образования / И. А. Зимняя // Компетенции в образовании : опыт проектирования : сб. науч. тр. / под ред. А. В. Хуторского. - М. : Науч. внедренческое предприятие «ИНЭК», 2007. - С. 33-34.
6. Неперервна професшна освп"а: фiлософiя, педагопчш парадигми, прогноз : моногрaфiя / [В. П. Андрющенко, I. А. Зязюн, В. Г. Кремень, С. Д. Максименко, Н. Г. Ничкало та ш.] ; За ред. В. Г. Кременя.
- К. : Наукова думка, 2003. - 853 с.
7. Професшна осв^а: словник : навчальний поабник ; укладач С. У. Гончаренко та ш. ; за ред.. Н. Г. Ничкало.
- К. : Вища школа, 2000. - 149 с.
8. Профессиональная педагогика: учебник для студентов, обучающихся по педагогическим специальностям и направлениям [Под ред. С. Я. Батышева, А. М. Новикова]. Издание 3-е, переработанное. - М. : Из-во ЭГВЕС, 2009. - 457 с.
9. Хуторской А. В. Ключевые компетенции и образовательные стандарты [Електронний ресурс] / А. В. Хуторской // Интернет-журнал «Эйдос». 2002. - 23 стр. - Режим доступа : http//www.eides.ru/journal//htm.
References
1. Bykov V. Yu. Modeli orhanizatsiinykh system vidkrytoi osvity [Monohrafiia] / V. Yu. Bykov. - K. : Atika, 2009. -684 s.
2. Vozniuk O. V. Tsilovi oriientyry rozvytku osobystosti u systemi osvity: intehratyvnyi pidkhid : monohrafiia / O. V. Vozniuk, O. A. Dubaseniuk. - Zhytomyr : Vyd-vo ZhDU im. I. Franka, 2009. - 684 s.
3. Hershunskyi B. S. Kompiuteryzatsyia v sfere obrazovanyia: problembi y perspektyvbi. - M. : Pedahohyka, 1987. -265 s.
4. Hurevych R.S., Kademiya M.Yu. Informatsiyno-telekomunikatsiyni tekhnolohiyi v navchal'nomu protsesi ta naukovykh doslidzhennyakh: navchal'nyy posibnyk dlya studentiv pedahohichnykh VNZ i slukhachiv instytutiv pislyadyplomnoyi pedahohichnoyi osvity - Vinnytsya: DOV "Vinnytsya", 2004. - 366 s.
5. Zymniaia Y. A. Kliuchevbie kompetentsyy - novaia paradyhma rezultata sovremennoho obrazovanyia / Y. A. Zymniaia // Kompetentsyy v obrazovanyy : opbit proektyrovanyia : sb. nauch. tr. / pod red. A. V. Khutorskoho. - M. : Nauch. vnedrencheskoe predpryiatye «YNЭK», 2007. - S. 33-34.
6. Neperervna profesiina osvita: filosofiia, pedahohichni paradyhmy, prohnoz : monohrafiia / [V. P. Andriushchenko, I. A. Ziaziun, V. H. Kremen, S. D. Maksymenko, N. H. Nychkalo ta in.] ; Za red. V. H. Kremenia. - K. : Naukova dumka, 2003. - 853 s.
7. Profesiina osvita: slovnyk : navchalnyi posibnyk ; ukladach S. U. Honcharenko ta in. ; za red.. N. H. Nychkalo. - K. : Vyshcha shkola, 2000. - 149 s.
8. Professyonalnaia pedahohyka: uchebnyk dlia studentov, obuchaiushchykhsia po pedahohycheskym spetsyalnostiam y napravlenyiam [Pod red. S. Ya. Batbisheva, A. M. Novykova]. Yzdanye 3-e, pererabotannoe. -M. : Yz-vo ЭHVES, 2009. - 457 s.
9. Khutorskoi A. V. Kliuchevbie kompetentsyy y obrazovatelnbie standartbi [Elektronnyi resurs] / A. V. Khutorskoi // Ynternet-zhurnal <^idos». 2002. - 23 str. - Rezhym dostupa : http//www.eides.ru/journal//htm.
INFORMATIONAL AND EDUCATIONAL ENVIRONMENT AS A MEANS FOR MODERNIZATION OF THE PROFESSIONAL PREPARATION OF THE FUTURE PROFESSIONALS
Svitlana Kizim, Larisa Kutsak, Svitlana Liulchak
Vinnytsia State Pedagogical University named after M. Kotsyubinsky, Ukraine Abstract. The purpose of a successful introduction of a unified educational environment in an educational institution is to create an automated system of this institution. This system shall unite all substructures and elements which can be created through: the development of a progressive communication infrastructure; creation and introduction of new forms and methods of management of an educational institution; reducing the time lag between receiving information and decision making; introduction of a unified standard for the work with electronic documents while ensuring accessibility to them; automation, increase of efficiency of work with pedagogical employees; creation of corporate knowledge management infrastructure. Creation of informational and educational environment of the educational institution is necessary for the success of the implementation of information and communication technologies in education at all levels. The tasks aimed at preparing students for the life in an information society, for forming the ability of successful socialization in a modern society gain a particular relevance. The article analyses the ways to create a single informational and educational environment of an educational institution, identifies its advantages and disadvantages.
Key words: educational process, professional training, informatization of education, educational environment, electronic educational-methodical complex.
