ІНФОРМАЦіЙНі СИСТЕМИ ОРГАНіЗАЦії ПРОГРАМИ ЗВ’ЯЗКУ СТАНЦіЯМИ КОРОТКОХВИЛЬОВОГО ДіАПАЗОНУ Текст научной статьи по специальности «Электротехника, электронная техника, информационные технологии»

Восточно-Европейский журнал передовым технологий ISSN 1729-3774

-I I-

-------------------□ □-----------------------

В роботі запропоновано методику визначення режимів роботи багатофункціональної радіостанції з використанням теорії нечіткої логіки для врахування їх ширини спектрів при розповсюдженні радіохвиль у короткохвильовому діапазоні

Ключові слова: інформаційні системи, організація зв’язку, нечіткі умови розповсюдження радіохвиль

□ □

В работе предложена методика определения режимов работы многофункциональной радиостанции с использованием теории нечеткой логики для учета их ширины спектров при распространении радиоволн в коротковолновом диапазоне

Ключевые слова: информационные системы, организация связи, нечеткие условия распространения радиоволн

□ □

In paper methodology of determination of the modes of operations of the multifunction wireless station is offered using theory of fuzzy logic for taking into account of their width of spectrums at distribution of radio waves in a short-wave range

Keywords: information systems, organization of connection, unclear terms of distribution of radio waves -------------------□ □-----------------------

УДК 632.396.2

ІНФОРМАЦІЙНІ СИСТЕМИ ОРГАНІЗАЦІЇ ПРОГРАМИ

зв’язку станціями

КОРОТКОХВИЛЬОВОГО

ДІАПАЗОНУ

І.А. Пількевич

Доктор технічних наук, професор, завідувач кафедри Кафедра моніторингу навколишнього природного

середовища

Житомирський національний агроекологічний університет бул. Старий, 7, м. Житомир, Україна, 10008 Контактний тел. (0412)-415-686, 067-39-787-39 E-mail: igor.pilkevich@mail.ru

П . В . Ф ри з Заслужений працівник освіти України, кандидат технічних наук, доцент, професор кафедри Кафедра геоінформаційних і космічних систем Житомирський військовий інститут ім. С.П. Корольова Національного авіаційного університету пр. Миру, 23, м. Житомир, Україна, 10004 Контактний тел. 097-910-34-86 E-mail: fpv43@rambler.ru

Вступ

В даний час для визначення режимів роботи спеціальної радіостанції на основі об’єктивної інформації про умови розповсюдження радіохвиль використовується методика, що наведена в [1]. Її недоліком є визначення доцільного режиму роботи по розрахованих на основі статистичних даних фіксованих значеннях максимальної прийнятної (МПЧ) та найменш прийнятної частоти (НПЧ).

Як відомо, критичні частоти, поглинання та інші параметри іоносфери піддаються безперервним коливанням, змінюючись у деяких межах близько певних середніх значень. Коливання мають характер флуктуацій і для критичної частоти основного шару F2 знаходяться в межах до 10% [2].

Залежно від режиму роботи багатофункціональної радіостанції ефективна ширина спектра сигналу змінюється від кількох сотень герц до кількох мегагерц. Враховуючи зазначене вище можна дійти висновку, що не завжди будуть існувати умови для роботи в тому чи іншому режимі за умовами розповсюдження радіохвиль.

Максимальна прийнятна fмПч та найменш прийнятна ^шч частоти можуть змінювати свої значення залежно від числа Вольфа, дальності до кореспондента, пори року, часу доби та координат

точки відбиття радіохвилі. Різниця між ними може становити [2]

fмпч - &шч = 50 кГц ± 25 МГц (1)

Постає завдання розробки методики визначення режимів роботи радіостанції з урахуванням ширини спектра сигналу, що випромінюється, при передачі в короткохвильовому (КХ) діапазоні частот і флуктуації МПЧ та НПЧ.

Основна частина

Одним із найбільш ефективних способів при визначенні режиму роботи багатофункціональної радіостанції є математичний апарат нечіткої логіки.

При розробці методики визначення режиму багатофункціональної радіостанції з урахуванням умов розповсюдження радіохвиль КХ діапазону для урахування всіх факторів (числа Вольфа, пори року, часу доби тощо), що впливають на ступінь придатності режиму роботи, в якості базової системи запропоновано використовувати нечітку продукційну модель представлення знань. Об’єднання досвіду, накопиченого при вирішенні багатьох практичних задач, дозволяє сформулювати два принципи, які будуть використо-

вуватись при розробці нечіткої бази знань оцінювання придатності режиму роботи [1]:

1. Принцип лінгвістичності при визначенні режиму роботи багатофункціональної радіостанції.

Згідно з даним принципом, ступінь придатності режиму роботи і характеристики розповсюдження радіохвиль, які впливають на нього, розглядаються як лінгвістичні змінні, що оцінюються якісними термами.

Лінгвістична змінна - це така змінна, значеннями якої є слова або речення природної мови, тобто якісні терми [1]. Наприклад, в задачі визначення раціонального режиму роботи вхідними лінгвістичними змінними є МПЧ, НПЧ, діапазон роботи в конкретному режимі багатофункціональної радіостанції, а вихідний

- ступінь придатності режиму роботи багатофункціональної радіостанції.

2. Принцип формування структури залежності придатності режимів роботи від характеристик, що впливають на розповсюдження радіохвиль, діапазону робочих частот (ДРЧ) радіостанції у вигляді нечіткої бази знань (НБЗ).

НБЗ представляє собою сукупність правил ЯКЩО „входи”, ТО „вихід”, що відображають характеристики розповсюдження радіохвиль і причинно-наслідкових зв’язків в задачі прийняття рішення.

Прикладом правила із НБЗ для вирішення задачі визначення режиму роботи радіостанції за умовами розповсюдження радіохвиль КХ діапазону є вислів:

„ЯКЩО НПЧ більша максимальної частоти ДРЧ радіостанції у даному режимі роботи, ТО даний режим роботи непридатний за умовами розповсюдження радіохвиль”.

У роботі [2] запропоновано модель фундаментального вимірювання нечіткості. Нечіткість вимірювання якої-небудь властивості Р , яку має деякий об’єкт, може полягати у складності, неточному її значенні або в тому, що ОПР можуть по-різному її сприймати. Для побудови функції належності застосовується техніка теорії вимірювання та шкалювання.

При побудові функцій належності основним є поняття відносної переваги одного режиму роботи радіостанції над іншим, тобто для двох режимів роботи Х1 та Х2 можна записати Х1 < Х2 у тому випадку, коли режим Х2 кращий щодо ефективності та допустимості, ніж Х1.

Функція належності ц(Х)є[0,1] і ставить у відповідність кожному режиму X число із інтервалу [0,1], яке характеризує ступінь належності до підмножини D ефективних та допустимих рішень.

Природноюєтакожвимоганеперервностіфункції ц(Х)

, яка формалізує інтуїтивну уяву про те, що якщо два рішення множини X відрізняються одне від одного незначно, то й значення функцій належності для них також близькі.

Однак визначення переваг за багатьма метричними і неметричними властивостями розкрите не в повній мірі та потребує розробки методик, які враховують особливості прийняття рішень.

З розглянутого матеріалу випливає завдання побудови функції належності прийняття рішень щодо визначення режиму роботи багатофункціональної радіостанції за результатами статистичних даних розповсюдження радіохвиль залежно від пори року, від-

стані до кореспондента, часу дня, координат точки відбиття радіохвилі від іоносфери.

Ефективну ширину смуги частот для кожного режиму роботи спеціальної радіостанції наведено у табл. 1.

Таблиця 1

Ефективна ширина смуги частот режимів роботи багатофункціональної радіостанції

№ з/п Режим роботи радіостанції Ефективна ширина смуги частот

1. Відносна фазова телеграфія G1B, V=100 Бод 200 Гц

2. Відносна фазова телеграфія G1B, V=250 Бод 500 Гц

25. Робота в режимі ППРЧ, „вузька смуга”, центральна частота 1,6 МГц < FC <3,5 МГц, ширина смуги - 17,5 кГц, крок сітки частот - 2,5 кГц, відносна фазова телеграфія G1B, V=300 біт/с 18,1 кГц

Як відомо [2], найменша прийнятна ^ПЧ та максимальна прийнятна частоти fмПч розраховуються за допомогою графіків розповсюдження частот КХ діапазону, побудованих на основі даних статистичних спостережень за умовами розповсюдження.

Для їх урахування необхідно вирішити завдання побудови функції належності відповідного режиму роботи радіостанції ДРЧ. Залежно від значень МПЧ та НПЧ можуть змінюватись у зв’язку з флуктуацією іоносфери в межах ± 10%. Згідно [1, 2], найбільшою прийнятною є трапецієподібна функція належності, зображена на рис. 1, де ^ПЧ0 ^МПЧ0) - нижня (верхня) межа нечіткого числа частоти на нульовому рівні:

ЇНПЧО = ЇНПЧ - 0,1 х ЇНпч; (2)

ЇМПЧО = ЇМПЧ + 0,1 х fМПЧ, (3)

Рис. 1. Функція належності режиму роботи радіостанції діапазону робочих частот

Нижня та верхня межі нечіткого числа частоти на одиничному рівні визначаються за допомогою формул:

^ПЧ1 = ^пч + 0,1 х ^ПЧ; (4)

Е

^ПЧ1 = ^ПЧ - 0,1 х ІМПЧ. (5)

Інтервал [fНПЧ1, ^ПЧ1] називається оптимістичною оцінкою частоти, а інтервал [^ПЧ0, fМПЧo] - песимістичною оцінкою частоти.

Ширина спектра сигналу, що передається при веденні радіозв’язку з багатофункціональної радіостанції, змінюється залежно від режиму роботи в межах від ^іп до ^.

Таким чином, постає завдання розробки методики визначення режиму роботи багатофункціональної радіостанції з урахуванням флуктуації частотних параметрів іоносфери та ефективної ширини смуги частот режимів роботи.

Необхідно відмітити, що при розробці програм радіозв’язку для проведення двосторонніх та односторонніх сеансів радіозв’язку, сеансів по виклику на частотах чергового прийому передбачається використання великої кількості частот із діапазону, визначеного умовами розповсюдження радіохвиль. Використання більшої кількості робочих частот забезпечує підвищення прихованості від засобів радіоелектронної розвідки та дозволяє здійснювати оперативну зміну частот як в ході сеансу зв’язку, так і від сеансу до сеансу.

Тому необхідно ввести коефіцієнт придатності ДРЧ режиму роботи радіостанції умовам розповсюдження радіохвиль, який насамперед буде характеризувати ступінь застосування частотного діапазону розповсюдження радіохвиль в інтересах забезпечення достовірного, своєчасного та прихованого раді-озв’язк у.

З цією метою д л я вра хування у мов розповсюдження радіохвиль КХ діапазону, ширини спектра частот випромінювання сигналу та ДРЧ в різних режимах роботи багатофункціональної радіостанції з метою розрахунку коефіцієнта придатності необхідно побудувати дерево логічного виводу (рис. 2).

I I І & І І Л І І & І І & | І ^.| І & | І СІ І

Рис. 2. Дерево логічного виводу визначення ступеня придатності режиму роботи умовам розповсюдження радіохвиль

В табл. 2 через х1 + х7 позначені основні частотні характеристики режимів роботи радіостанції та розповсюдження радіохвиль КХ діапазону.

Перерахуємо можливі рівні ступеня придатності режиму роботи багатофункціональної радіостанції заданим умовам розповсюдження радіохвиль:

1. d1 = 0, коли режим роботи радіостанції повністю непридатний згідно заданих умов розповсюдження радіохвиль (рис. 3).

Таблиця 2

Основні частотні характеристики режимів роботи радіостанції та розповсюдження радіохвиль

Параметри Зміст параметра Діапазон змін

Х1 Ширина спектра сигналу, що передається Дf 0,00022,0 МГц

Х2 Нижня межа нечіткого числа НПЧ на нульовому рівні £НПЧ0 1,0-20 МГц

Х3 Нижня межа нечіткого числа МПЧ на нульовому рівні £МПЧ0 2,0-30 МГц

Х4 Верхня межа нечіткого числа НПЧ на одиничному рівні ІНПЧ1 1,0-20 МГц

Х5 Верхня межа нечіткого числа МПЧ на одиничному рівні £МПЧ1 2,0-30 МГц

Х6 Мінімальна частота ДРЧ для даного режиму роботи радіостанції ^іп 1,6-15 МГц

Х7 Максимальна частота ДРЧ для даного режиму роботи радіостанції ^аХ 3,5-30 МГц

Рис. 3. Функція належності режиму роботи радіостанції діапазону робочих частот для рівня d1

2. d2 = 1, коли режим роботи радіостанції повністю придатний згідно заданих умов розповсюдження радіохвиль (рис. 4).

Рис. 4. Функція належності режиму роботи радіостанції діапазону робочих частот для рівня d2

f - f

3. d3 = 1 - (,ши -НПЧ0 )/(^пчо - Сш) , коли режим

%ПЧ1 %ПЧ0

роботи радіостанції частково придатний згідно заданих умов розповсюдження радіохвиль та залежить від мінімальної частоти ДРЧ для даного режиму роботи радіостанції ^п, тобто 0 < d3 < 1 (рис. 5).

З

ц (х) 1

0,5

Рис. 6. Функція належності режиму роботи радіостанції діапазону робочих частот для рівня d4

5.

f - f ^ = 1 - (З™ _НПЧ° )/(^ - ітіп) -

*НПЧ1 %ПЧ0

f - f -(^-гЧЛи - Сіп)

ЧМПЧ0 ЧМПЧ1

Рис. 7. Функція належності режиму роботи радіостанції діапазону робочих частот для рівня d5

+' — +’

б d6 = 1 -і __*?ПЧ0 )/і 6 . ^ипш

f — f

( \ тах ІНПЧ1

)- 1т1п)--------------------

АИПЧ1 АНПЧ0

і - і мПЧ0 НПЧ1

/нпч 0 /тїп /нпч /і

Рис. 5. Функція належності режиму роботи радіостанції діапазону робочих частот для рівня d3

f - f

4. d4 = 1 - (_МДЧ0__та^)/ (^ - fнпч0) , коли режим ро-

_МПЧ0 _ _МПЧ1

боти радіостанції частково придатний згідно заданих умов розповсюдження радіохвиль та залежить від максимальної частоти ДРЧ для даного режиму роботи радіостанції ^ , тобто 0 < d4 < 1 (рис. 6).

коли режим роботи радіостанції частково придатний згідно заданих умов розповсюдження радіохвиль та залежить від максимальної та мінімальної частоти ДРЧ для даного режиму роботи радіостанції, тобто

0 < d6 < 1 (рис. 8).

Ц (х) 1 ■

0,5

Рис. 8. Функція належності режиму роботи радіостанції діапазону робочих частот для рівня d6

f - f f - f

7. d7 = 1 -(>Ч0 )/(^-fнпчo)- *МПЧ1

1 - f

*МПЧ0 1МПЧ1

1 -1 *МПЧ1 1НПЧ0

коли режим роботи радіостанції частково придатний згідно заданих умов розповсюдження радіохвиль та залежить від максимальної та мінімальної частоти ДРЧ для даного режиму роботи радіостанції, тобто

0 < d7 < 1 (рис. 9).

Рис. 9. Функція належності режиму роботи радіостанції діапазону робочих частот для рівня d7

коли режим роботи радіостанції частково придатний згідно заданих умов розповсюдження радіохвиль та залежить від максимальної та мінімальної частоти ДРЧ для даного режиму роботи радіостанції, тобто

0 < d5 < 1 (рис. 7).

ітах - ітш

і - і

1МПЧ1 1НПЧ1

, коли режим роботи радіостанції

частково придатний згідно заданих умов розповсюдження радіохвиль та залежить від максимальної та мінімальної частоти ДРЧ для даного режиму роботи радіостанції, тобто 0 < d8 < 1 (рис. 10).

Рис. 10. Функція належності режиму роботи радіостанції діапазону робочих частот для рівня d8

Е

В загальному вигляді систему нечітких логіко-лінгвістичних правил можна представити у такому вигляді:

^ = 0 , якщо (Сах — СпЧО ), у(Сш — СпЧО ) ;

d2 = 1 , якщо (Сщ < СпЧ0 ) Л (Сах — fMНЧ0 ) ; f - f

d3 = 1 - (^ )/(fмпчo - fmш) ,

%ПЧ1 %ПЧ0

якщо (Спч0 < Сіп < СпЧі ) Л (Сах > fMПЧ0 )'> f - f

d4 = 1 - (*МПЧ0 ^ )/(<ид - fнпчo),

ТМПЧ0 ГМПЧ1

якщо (Спчі < Сах < ^ПЧ0 ) Л (fmin < fНПЧ0 )'> f - f

d5 = 1 - (ІМ^-НПЧ^Д^ - ^) -%ПЧ1 *НПЧ0

f - f

-(Іщч0,^)/^ - ^

ТМПЧО ТМПЧ1

якщо (Спч0 - Сіп - СпЧі ) Л (fМПЧ1 < fmax < fMПЧ0 ) ;

f - f f - f

я _ 4 / тіп 1НПЧ0 ч / /( £ \ тах 1НПЧ1

^6 _ 1 (г с )/ (1мПЧ0 Ітіп '

1 - f

НПЧ1 НПЧ0

1 -1

мПЧ0 НПЧ1

якщо (Спч0 < Сіп < СпЧі ) Л (fmax < fМПЧ1 ) ;

f - f f - f я _л / хМПЧ0 *тах ч //( ( \ *МПЧ1 1т

^7 _ 1 і )/(ітах ІНПЧО^ f _ f

Ампт Аі

1 _ і

АМПЧ0 АМПЧ1

АМПЧ1 АНПЧ0

якщо (Спч1 < Сіп ) Л (fМПЧ1 < fmax < fMПЧ0 ) ;

f - f ■

d8 = —225-Т®2— , якщо (СпЧ1 < fmin ) Л (fmax < fМПЧ1)

-МПЧ1 — -НПЧ1

Функція належності ц(х) режиму роботи залежить від мінімальної ^іп та максимальної ^ частот ДРЧ даного режиму, нижньої (верхньої) межі нечіткого числа частоти на нульовому СПЧ0 (СПЧ0 ) та одиничному 4ПЧ1 (СПЧі ) рівнях. При її визначенні ц(х) враховує таке співвідношення між наведеними раніше даними

М (Сіп , Сах, СпЧ0, СпЧ1, СпЧ1>^МПЧ0 ) _

Необхідно відмітити, що при розробці програм радіозв’язку для забезпечення міжвузлового зв’язку (МВЗ) умови оперативної обстановки не враховують-

ся по причині розміщення вузлів систем радіозв’язку на власній території. Тому рішення щодо визначення найбільш придатного режиму роботи багатофункціональної радіостанції визначається тільки з урахуванням умов розповсюдження радіохвиль КХ діапазону.

Для спеціального комплексу (СК) коефіцієнт придатності режимів роботи багатофункціональної радіостанції за даними оперативної обстановки розраховуються за допомогою методики, наведеної в [2]. З урахуванням умов розповсюдження радіохвиль КХ діапазону здійснюється для здійснюється розрахунок ступеня придатності

— ЦОПО ' Ц(Ст > Сах, СпЧО, СпЧІ, СпЧО, СпЧІ ) ,

(6)

де ЦОПО - нормований коефіцієнт функції належності за умовами оперативної обстановки для кожного режиму роботи, ц0П0 є [0,1] ;

М^Ст’Сах’СпЧО’СпЧІ’СпЧО’^МПчО - коефіцієнт функції належності ДРЧ режиму роботи щодо умов розповсюдження радіохвиль КХ діапазону.

За результатами розрахунку для кожного режиму роботи відбувається повторне ранжирування їх з урахуванням умов розповсюдження радіохвиль.

Для вирішення багатокритеріальних задач використовуються різні методи побудови узагальненого показника раціональності, при чому одним із найбільш зручних способів є узагальнена функція бажаності Харінгтона, яка може бути використана як функція належності, тобто Кприд є [0,1] . Вона виникла в результаті спостережень за реальними експериментами та має такі властивості, як неперервність, монотонність

і гладкість.

Стандартні позначення на шкалі бажаності наведено в табл. 3.

Значення ^(Сі^Сіи^СпчснСпчі^мпчо^мпчі) =0,37 відповідає межі допустимих значень.

Таблиця 3

Шкала бажаності Харінгтона

Бажаність Позначки на шкалі бажаності

Дуже добре 1,00-0,80

Добре 0,80-0,63

Задовільно 0,63-0,37

Погано 0,37-0,20

Дуже погано 0,20-0,00

Методика визначення режиму роботи багатофункціональної радіостанції з урахуванням розповсюдження радіохвиль наведена на рис. 11 і включає такі етапи:

1 етап. Згідно поставленого завдання на розробку програми радіозв’язку з СК вводяться вихідні дані: D

- відстань від СК до радіовузла; SD - координати району виконання завдань СК та розміщення радіовузла, за якими здійснюється розрахунок точки відбиття від іоносфери; WF - число Вольфа; РЯ - пора року; ТМ - час доби.

2 етап. Далі за графіками здійснюється розрахунок МПЧ та НПЧ.

3 етап. На третьому етапі визначається ДРЧ у всіх режимах роботи багатофункціональної радіостанції.

2

d

3

d

4

d

5

d

6

d

7

8

З

4 етап. Етап призначений для здійснення порівняння ДРЧ багато-функціональної радіостанції з МПЧ та НПЧ радіотраси.

5 етап. Визначення режиму роботи за умовами оперативної обстановки та з урахуванням умов розповсюдження радіохвиль КХ діапазону здійснюється за допомогою визначення максимального ступеня придатності.

Рис. 11. Методика визначення режиму радіостанції з урахуванням умов розповсюдження радіохвиль короткохвильового діапазону

З метою перевірки застосування запропонованої методики були проведені обчислювальні експерименти для різних вихідних даних. Розглянемо типовий приклад.

Нехай найбільш кращими режимами роботи багатофункціональної радіостанції за даними оперативної обстановки є такі:

№ 6 ц0П0 = 1 ; № 11 ц0П0 = 0,892857143; № 2 ц0П0 = = 0,848214286;

№ 18 ц0П0 = 0,723214286; № 19 ц0П0 = 0,705357143; № 21 ц0П0 = 0,517857143; № 23 ц0П0 =0,517857143.

За результатами статистичних даних умов розповсюдження радіохвиль розраховуються НПЧ та МПЧ, які відповідно мають значення:

^нпч = 4,39 МГц,

^мпч = 12,7 МГц.

Згідно з (2)-(5) визначаються нижня (верхня) межа нечіткого числа частоти на нульовому та одиничному рівнях:

^пчо = 4,39 - 0,1 • 4,39 = 3,512 МГц;

^пчо = 12,7 + 0,1 • 12,7 = 15,24 МГц;

^пчі = 4,39 + 0,1 • 4,39 = 5,268 МГц;

^мпч і = 12,7 - 0,1 • 12,7 = 10,16 МГц.

Далі наводиться характеристика режимів роботи та ефективна ширина смуги частот, вираховується ступінь належності ц для кожного із раціональних режимів роботи.

Режим № 6. Відносна фазова телеграфія G1B, пакетний обмін, V = 250 Бод, код Іркут. Ефективна ширина смуги частот 500 Гц, діапазон робочих частот від

1,6 МГц до 30 МГц. Після обрахунку ц(6) = 1.

Режим № 11. Робота в режимі ППРЧ, „широка смуга” (ширина від 70 кГц до 2 МГц), відносна фазова телеграфія G1B, V = 75 біт/с. Ефективна ширина смуги частот 2,00015 МГц, діапазон робочих частот від

1,6 МГц до 30 МГц, ц(11) = 1.

Режим № 2. Відносна фазова телеграфія G1B, V = =250 Бод, код Іркут. Ефективна ширина смуги частот 500 Гц, діапазон робочих частот від 1,6 МГц до 30 МГц, Ц(2)=1.

Режим № 18. Робота в режимі ППРЧ, „вузька смуга”, центральна частота 5 МГц < FC < 15 МГц, ширина смуги 100 кГц, крок сітки частот 2,5 кГц, відносна фазова телеграфія G1B, V = 150 біт/с. Ефективна ширина смуги частот 100,3 кГц, діапазон робочих частот від 5 МГц до 15 МГц, ц(18) = 1.

Режим № 19. Робота в режимі ППРЧ, „вузька смуга”, центральна частота 5 МГц < FC < 15МГц, ширина смуги 100 кГц, крок сітки частот 2,5 кГц, відносна фазова телеграфія G1B, V = 300 біт/с. Ефективна ширина смуги частот 100,6 кГц, діапазон робочих частот від 5МГц до 15 МГц, ц(19) = 1.

Режим № 21. Робота в режимі ППРЧ, „вузька смуга”, центральна частота 3,5 МГц < FC <5 МГц, ширина смуги 50 кГц, крок сітки частот 2,5 кГц, відносна фазова телеграфія G1B, V = 150 біт/с. Ефективна ширина смуги частот 50,3 кГц, діапазон робочих частот від 3,5 МГц до 5 МГц, ц(21) = 0, тому

що Сіп < Спчо .

Режим № 23. Робота в режимі ППРЧ, „вузька смуга”, центральна частота 1,6 МГц < FC < 3,5 МГц, ширина смуги 17,5 кГц, крок сітки частот 2,5 кГц, відносна фазова телеграфія G1B, V = 75 біт/с.

Ефективна ширина смуги частот 17,65 кГц, діапазон робочих частот від 3,5 МГц до 5 МГц, ц(23) = 0, тому що ^ < 4пчо .

Таким чином, із семи режимів роботи спеціальної радіостанції раціональними виявилися тільки п’ять.

Згідно з (6) розраховується коефіцієнт придатності кожного режиму:

цх6 = 1-1 = 1; цх11 = 0,892857143 ■ 1 = 0,892857143;

цх2 = 0,848214286 1 = 0,848214286;

цх18 = 0,723214286 1 = 0,723214286;

цх19 = 0,705357143 ■ 1 = 0,705357143;

цх21 = 0,517857143 ■ 0 = 0;

цх23 = 0,517857143 ■ 0 = 0.

Висновок

Запропонована методика враховує значення максимальної та найменш прийнятної частот радіотраси, ширину спектра випромінювання та діапазон робочих частот в різних режимах роботи радіостанції і дає можливість визначити режим роботи багатофункціональної радіостанції залежно від вхідних параметрів траси розповсюдження радіохвиль КХ діапазону та категорії радіостанції.

£

Восточно-Европейский журнал передовых технологий ISSN 1729-3774

Література

1. Герасимов, Б. М. Нечеткие множества в задачах проектирования, управления и обработки информации / Б. М. Герасимов, Г. Г. Грабовский, Н. А. Рюмшин. - К. : Техніка, 2002. - 140 с.

2. Ротштейн, А. П. Интеллектуальные системы идентификации / А. П. Ротштейн. - К. : Техника, 1999. - 180 с.

-------------□ □----------------

Розглянуті особливості електричних процесів імпульсних перетворювачів модульної структури з автотрансформаторним ввімкненням дроселя з граничним режимом функціонування при однофазному та багатофазному принципах перетворювання

Ключові слова: імпульсні перетворювачі модульної структури

□-----------------------□

Рассмотрены особенно -сти электрических процессов импульсных преобразователей модульной структуры с автотрансформаторным включением дросселя с граничным режимом функционирования при однофазном и многофазном принципах преобразования

Ключевые слова: импульсные преобразователи модульной структуры

□-----------------------□

The features of the electrical processes of DC-DC converters of modular structure with auto-transformer switching inductor with the boundary mode of operation in one-and multi-phase principle of transformation are considered

Keywords: pulse converter modular structure -------------□ □----------------

УДК 621.362.2

ЭЛЕКТРИЧЕСКИЕ ПРОЦЕССЫ ИМПУЛЬСНЫХ ПРЕОБРАЗОВАТЕЛЕЙ МОДУЛЬНОЙ СТРУКТУРЫ С СИЛОВЫМИ КАНАЛАМИ ПОВЫШАЮЩЕГО ТИПА

А.Ф. Кадацки й

Доктор технических наук, профессор, заведующий кафедрой*

Контактный тел.: (048) 723-35-03 E-mail: akad@bk.ru О. В. Швец Аспирант*

Контактный тел.: (048) 705-04-35 E-mail: ovshvets@ukr.net А.В. Кочетков

Преподаватель

Кафедра информационной безопасности и передачи данных**

Контактный тел.: (048) 705-02-77 E-mail: 0679016767@ukr.net Т.Н. Еры калина Инженер*

*Кафедра безопасности производственных процессов и электропитания систем связи** Контактный тел.: (048) 705-04-35 E-mail: etn23@mail.ru **Одесская национальная академия связи им. А.С. Попова ул. Кузнечная 1, г. Одесса, Украина, 65029

1. Введение

Импульсные преобразователи постоянного напряжения - ППН с выходом на постоянном токе являются составной частью современных средств электропитания телекоммуникационных систем. Импульсные ППН широко используются в системах вторичного электропитания и электроснабжения, обеспечивая работу технологического оборудования на предприятиях связи, объектах энергетики, в системах охранной и пожарной сигнализации и т. д. Совершенствование

импульсных преобразователей является актуальной задачей [1].

В преобразовательной технике широко используется модульное (параллельное и/или последовательное) подключение как отдельных элементов (транзисторов, диодов, дросселей, и др.), так и устройств преобразования и регулирования электрической энергии. Модульная структура импульсных преобразователей ППН из N однотипных взаимозаменяемых преобразователей меньшей мощности - силовых каналов СК обладает рядом положительных свойств: повышенной нагру-

© н.Ф.