CC BY
15
УДК 636.2.084
Вачко Ю.Р. - астрант. ® Дармограй Л.М. - кандидат с-г наук, доцент.
Швторак Я.1. - доктор с-г наук, професор. Лье1еський нацюнальний утеерситет еетеринарног медицины та бютехнологт
ím. С.З. Гжицького
ПРОДУКТИВНА Д1Я КОРМ1В З КОЗЛЯТНИКА СХ1ДНОГО НА ОБМ1Н РЕЧОВИН ТА МОЛОЧНУ ПРОДУКТИВН1СТЬ Д1ЙНИХ КОР1В.
Виечено еплие зеленог маси i стажу з козлятника схгдного на молочну продуктиешсть коpie та гг яюсть. Описано дт даних кормоеих чинните на 6wxÍMÍ4m показники кpоei у лтмй та зимовий перюд. Встаноелено залежтсть piem пpодуктиeностi i величину показниюе сироеатки кpовi eiд виду пасоеищ та кiлькостi й спieeiдношення стажу е рацют дтних коpie.
Ключоei слова: Galega orientalis, козлятник схiдний, рацюни, зелена маса, стаж, короеи, молочна продуктиешсть, обмт речоеин.
Вступ. Важливою умовою ефективного використання кормiв оргашзмом тварин е повнощншсть i збалансовашсть ращону за вама показниками живлення , особливо проте!ном, амшокислотами та енерпею. Виршення проблеми проте!нового живлення тварин можливе декшькома способами: за рахунок пщвищення врожайност аяних бобових культур, збiльшення 1х площi i виходу поживних речовин з 1 га поЫву кормових рослин й природних лук, пасовищ, а також запровадження у кормовиробництво альтернативних, нетрадицiйних культур[1,2,6]. Основним джерелом перспективних малопоширених рослин е природна флора. Однак введення 1х у культуру в порiвняннi з традицшними видами, вимагае апробування, вивчення продуктивно! дп 1х на функщонування органiзму, обмiн речовин i продуктившсть тварин та якiсть продукцп [1,2,5]. На сьогодшшнш день одною з таких перспективних культур являеться козлятник схщний (Galega orientalis), що тдтверджують публiкацii вiтчизняних та зарубiжних науковщв.[1,5,6,7]
Дослiдженнями також встановлено, що галега нiчим не поступаеться таким традицшними бобовим культурам, як конюшина та люцерна, а за деякими показниками i переважае 1х. Для прикладу, врожайшсть у 1,5 - 2 рази вища, облистяшсть 70 - 75%, мютить 20 - 24% протешу та ус незамiннi амшокислоти i вiдносно високу кiлькiсть аскорбшово! кислоти, що вiдносить ii до бюлопчно повноцiнних кормiв [2, 6].
Метою роботи було вивчити вплив зелено! маси козлятника, а також сшажу з нього на функщональний стан оргашзму молочних корiв та 1х продуктивнiсть.
® Вачко Ю.Р., Дармограй Л.М., Швторак Я.1., 2008
22
Матер1али та методи дослщжень. Для реалiзащ! поставлених задач нами було проведено двi серп дослщжень, яю проводили в ПАП «Перемога» Тернопшьсько! областi у л^нш та зимово-стiйловий перiоди. Перша серiя -проведено дослiдження впливу зелено! маси при випасанш на обмш речовин, здоров'я та продуктивнiсть корiв. З цieю метою було створено двi групи дiйних корiв украшсько! чорно-рябо! молочно! породи за принципом аналопв по 20 голiв у кожнш, дослiд тривав 90 дшв. Перша група була контрольною i випасалася на звичайному злако-бобовому пасовищi та проводили пiдгодiвлю зеленою масою люцерни i водним розчином меляси. Дослщна група випасалася на козлятнику, а пiдгодiвля поводилась його зеленою масою у годiвницях. Друга серiя дослiджень присвячена вивченню впливу сшажу з козлятника схiдного на молочну продуктивнiсть та функцiональний стан оргашзму у зимово-стiйловий перiод. Для виршення завдання було пiдiбрано i сформовано три групи дшних корiв украшсько! чорно-рябо! молочно! породи за методом аналопв по 15 голiв у кожнш. Дослщ тривав 120 дшв. Перша група слугувала контролем i !й згодовували господарський рацiон, який характерний для стшлового перiоду, де основним соковитим кормом був силос кукурудзяний. Друга i третя групи були дослщними i споживали такий же ращон що i контрольна. Однак рiзниця була в тому, що у рацiонi друго! групи силос кукурудзяний був замшений на половину за пожившстю сiнажем з козлятника, а у третш - силос був замшений повшстю на сшаж. Облiк молочно! продуктивностi проводили за загально прийнятими методиками. Нормування годiвлi пiддослiдних корiв проводили згщно iснуючих норм, а !х ращони були збалансованi за основними показниками живлення. Обстеження тварин в уах групах проводились одночасно. Бiохiмiчнi дослщження виконувались у сироватцi кровi з використанням унiфiкованих методiв бiохiмiчного аналiзу [5]. Контролем були показники фiзiологiчно! норми. Отриманi в експериментах цифровi данi обробленi бiометрично за методикою М. Плохшського [4]. Результати середшх значень вважали статистично вiрогiдними при Р<0,05*, Р<0,01**, Р<0,001***.
Результати дослщжень. В результат проведених дослiдiв були отримаш показники молочно! продуктивностi та якост молока пiддослiдних корiв, яю наведеннi у таблицях 1 та 2.
Таблиця 1
Молочна продуктнвшсть та деяк1 показники складу молока
пщдослщних кор1в при випасанн1 (М ± т, п=20).
Групи Добовий надш, кг Жирн1сть молока, % Загальний 61лок молока, % Густина молока, г/см3
1 - контрольна 12,39±0,20 3,59±0,02 3,38±0,08 1,029±0,03
2 - дослвдна 14,44±0,19** 3,66±0,02* 3,45±0,13* 1,030±0,01
При випасаннi корiв було встановлено вiрогiдне збшьшення величини добових надо!в у дослщнш групi на 16,5% в порiвняннi з контрольною. Щодо
23
яюсних показниюв молока необхщно вщм^ити достовiрне пiдвищення вмшту жиру i бiлка в молощ у дослiднiй групi, а при порiвняннi густини молока спостерiгаeться тенденщя до !! збiльшення у дослщнш групi, однак вiрогiдно! рiзницi не встановлено.
Заслуговуе на увагу такий факт, що за перiод проведення дослiду, випасання пiсля дощу i по росi, в другiй груш корiв не було жодного випадку захворювання на тимпанiю. Причини поки що не встановлено, але даний факт вже тдтверджено не в перше.
Таблиця 2
Молочна продуктивнкть та деяк1 показники складу молока шддослщних
кор1в у зимово-ст1йловий першд (М±т, п=15).
Групи Добовий над1й, кг Жирн1сть молока, % Загальний б1лок молока, % Густина молока, г/см3
1-контрольна 15,4±0,71 3,62±0,04 3,38±0,06 1,027±0,04
2-досл1дна 17,0±0,82* 3,69±0,06 3,43±0,08 1,031±0,02
3-досл1дна 18,1±1,03** 3,73±0,07* 3,51±0,12* 1,032 ±0,03
Отриманнi результати у стiйловий перiод, як i при випасанш, показують про вiрогiдне збшьшення добових надо!в у дослiдних групах. Так у другш групi корiв надiй зрiс на 11,8%, а у третш - на 17,5% у порiвняннi з контрольною. Необхщно вщзначити i збiльшення жирностi та загального бiлка молока у дослщних групах, яка була в межах 3,69 - 3,73% та 3,43 - 3,51% вщповщно. Щодо густини молока то вона мала тенденцш до збшьшення у дослщних групах, однак вiрогiдно! рiзницi не встановлено.
На нашу думку, збшьшення молочно! продуктивной дiйних корiв при включенш в !х рацiони кормiв з козлятника схщного викликано тим, що оргашзм забезпечуеться достатньою кiлькiстю i якiстю проте!ну, енергieю, вiтамiнами, що спричиняе нормальний перебiг трансформацi! проте!ну корму в обмiннi процеси оргашзму й утворення молока.
Важливим критерiем, що характеризуе iнтенсивнiсть метаболiчних перетворень в оргашзм^ е ферментна система кров^ яка дозволяе виявити характерш особливостi того чи iншого кормового фактора.
Про стан морфо-бюлопчних показниюв сироватки кровi корiв за перюд дослiдiв говорять данi таблиць 3, 4.
Аналiз морфо-бiохiмiчних показникiв кровi пiддослiдних корiв, як у л^нш так i у зимовий перюди, свiдчить про перебування !х у межах фiзiологiчно! норми. Однак у дослщних групах спостер^аеться пiдвищення значення показниюв загального бшка, еритроцитiв та каротину в порiвняннi з контрольними тваринами. Цей факт показуе, що у тварин дослщних груп метаболiчнi процеси проходять iнтенсивнiше, а напружешсть бiлкового обмiну е бiльш вищою, що в свою чергу пщвищуе продуктивнiсть.
24
Таблиця 3
Морфо-бш^мпчш показники кров1 кор1в при випасаннi __(М ± т, п=6).__
Показники 1-контрольна 2-дослвдна Ф1зюлопчна норма
Бшок загалъний, г/л 75,15±0,72 81,75±0,86** 72-86
Еритроцити, х1012/л 4,88±0,16 6,48±0,29** 4,5-7,5
Гемоглобш, г/л 95,07±0,56 107,68±2,33** 90-120
Каротин, мг % 0,66±0,04 0,86±0,03** 0,4-2,8
Таблиця 4
Морфю-бш^мпчш показники кров1 ко|нв у стшловий першд дослвду __ (М±т, п=4). __
Показники 1-контролъна 2-дослвдна 3-дослвдна Ф1зюлопчна норма
Бшок загалъний, г/л 79,23±0,57 83,34±0,64* 86,50±2,83* 72-86
Еритроцити, х1012/л 4,88±0,04 5,95±0,11* 6,39±0,21** 4,5-7,5
Гемоглобш, г/л 99,21±0,80 109,02±1,95* 113,81±1,36** 90-120
Каротин, мг% 0,47±0,03 0,67±0,05* 0,90±0,02** 0,4-2,8
Отримаш експериментальнi данi вказують на те, що використання в годiвлi дшних корiв козлятника схщного у формi зелено! маси на пасовищi в л^нш перiод (90днiв) та сшажу - в зимовий (120 дшв) не викликало негативного впливу на функцюнування органiзму i продуктивнiстъ тварин.
Висновки. 1. Отриманi резулътати, за час проведених дослiдiв, показали вiроriдне пiдвищення молочно! продуктивност корiв у дослщних групах в перiод випасання на 16,5 %, у зимово-стшловий перiод у другiй грут на 11,8%, а в третш -17,5% порiвняно з контролъними групами корiв.
2. Включення в ращони годiвлi тварин кормiв з козлятника схщного не викликало жодних негативных змiн в органiзмi корiв, а навпаки покращувало засвоюванiстъ поживних речовин ращону i кращiй трансформацi! !х в продукцию.
3. Не дивлячисъ на те, що вс показники кровi знаходилисъ в межах фiзiологiчно допустимо! норми, що стверджуе про вщсутшстъ патологiчних змiн у робой систем i органiв, однак необхщно проводити бiлъш ширшi фiзiолого-бiохiмiчнi дослщження щодо впливу фiтоестрогенiв, вiтамiнiв даних кормiв на обмiннi процеси, вщтворювалъну здатнiстъ тварин рiзних видiв.
Лггература
1. Дармограй Л.М. Фiзiолого-бiохiмiчна оцшка поживностi кормiв iз козлятника схщного та вплив на молочну продуктившстъ корiв. // Наук. вiсн. ЛНАВМ - Лъвiв, 2004 - т. 6 (№ 2) - ч. 2 - С. 29-33.
25
2. Дармограй Л.М. Молочна продуктившсть та OKpeMi показники KpoBi KopiB при згодовуванш сшажу з Galega orientalis (la). // Наук. вкн. ВДАУ, Вiнниця, 2005, вип. 22, ч. 2. - С. 111-115.
3. Калашников В.С. Справочник по клинико-биохимической диагностике. В 2 т. - Минск: Беларусь ,2000. - Т. 1 - 495 с.
4. Плохинськый Н.А. Руководство по биометрии для зоотехников. - М.: Колос, 1969. - 352 с.
5. Савенко В.С. Козлятник схщний. Монографiя. - Тернотль: Економiчна думка, 2001, 295 с.
6. Уельданов Р., Шарифянов Б., Хазиахметов Ф. Козлятник восточный в рационах дойных коров. // Молочное и мясное скотоводство, - № 8, 2001 -С. 10 - 12.
7. Skorko-Sajko H., Tywonczuk J., 2003. Nutritive value and quality of galega silages. Ann. Anim. Sci. Suppl. 2, p. 307-310.
Summary Y.R. Vachko - postgraduate L.M. Darmohray - docent Y.I. Pivtorak - professor Lviv National University of Veterinary Medicine and Biotechnological named after
S. Z. Gzhytskyj, Lviv, Ukraine INFLUENCE FEEDS FROM GALEGA ORIENTALIS ON EXCHANGE SUBSTANCE AND MILK PRODUCTIVITY OF MILKING COWS
It was studied the influence of green mass and haylage from Galega orientalis on the milk productivity of cows and its quality. It was described the action of such fodder factors on biochemical indices of blood in summer and winter's period. It was proved the dependence of productivity and value of indices of blood serum of cows upon the kind ofpasture and the quantity and correlation of haylage in ration.
Стаття надшшла до редакцИ 18.02.2008
26
