Научная статья на тему 'Иммуноцитохимическое (hbme-1, ТПО) и цитохимическое (ДАП IV) исследование после ТАПБ узлов щитовидной железы'

Иммуноцитохимическое (hbme-1, ТПО) и цитохимическое (ДАП IV) исследование после ТАПБ узлов щитовидной железы Текст научной статьи по специальности «Клиническая медицина»

CC BY
515
63
i Надоели баннеры? Вы всегда можете отключить рекламу.
Ключевые слова
ИММУНОЦИТОХИМИЧЕСКОЕ ОПРЕДЕЛЕНИЕ ТПО / HBME-1 / ЦИТОХИМИЧЕСКОЕ ОПРЕДЕЛЕНИЕ АКТИВНОСТИ ДАП IV / МАРКЕРЫ МАЛИГНИЗАЦИИ / ЦИТОЛОГИЧЕСКАЯ ДИАГНОСТИКА УЗЛОВ ЩИТОВИДНОЙ ЖЕЛЕЗЫ

Аннотация научной статьи по клинической медицине, автор научной работы — Хоперия В.Г.

Применение маркеров малигнизации позволяет повысить диагностическую эффективность цитологического анализа узлов щитовидной железы (ЩЖ) после тонкоигольной аспирационной пункционной биопсии (ТАПБ). Предыдущие исследования выявили значительную экспрессию Hector Battifora мезотелиального антигена 1 (HBME-1) в злокачественных опухолях ЩЖ, в отличие от доброкачественных, как в гистологических препаратах, так и в клеточных блоках. Целью настоящего исследования было не только изучение возможности применения HBME-1, но и сравнение его с комбинированным иммуноцитохимическим исследованием тиреоидной пероксидазы (ТПО) с моноклональными антителами 47 (МоАт 47) и цитохимическим определением активности дипептидил-аминопептидазы IV (ДАП IV) в цитологической диагностике узлов ЩЖ. Исследование проведено на аспиратах узлов ЩЖ 111 пациентов. Диагностическая чувствительность иммуноцитохимического определения ТПО составила 100%, специфичность 92,8%. Чувствительность цитохимического определения ДАП IV составила 69,2%, а специфичность 91,5%. Несмотря на высокую чувствительность HBME-1 (98%), специфичность применения данного маркера составила всего 44%. HBME-1 является чувствительным маркером рака ЩЖ. Однако комбинированное применение иммуноцитохимического определения ТПО с МоАт 47 и цитохимического определения ДАП IV позволяет повышать чувствительность без снижения специфичности.

i Надоели баннеры? Вы всегда можете отключить рекламу.
iНе можете найти то, что вам нужно? Попробуйте сервис подбора литературы.
i Надоели баннеры? Вы всегда можете отключить рекламу.

Текст научной работы на тему «Иммуноцитохимическое (hbme-1, ТПО) и цитохимическое (ДАП IV) исследование после ТАПБ узлов щитовидной железы»

В.Г. Хоперiя

1МУНОЦИТОХ1М1ЧНЕ (НВМЕ-1, ТПО) ТА ЦИТОХ1М1ЧНЕ (ДАП IV) ДОСЛ1ДЖЕННЯ П1СЛЯ ТАПБ ВУЗЛ1В ЩИТОПОД1БНО1 ЗАЛОЗИ

УкраУнський науково-практичний центр ендокринноУ хiрургil', трансплантацУУ ендокринних органiв / тканин МОЗ УкраУни, КиУв

УДК 616.441-006.5-076

ВСТУП

Наразi тонкоголкова аспiрацiйна пункцiйна бю-псiя (ТАПБ) отримала широке визнання як найефек-тивнiший метод у передоперацшнш дiагностицi вузлiв ЩЗ i вiдiграe вирiшальну роль у доборi тактики лiкування вузлового зоба [5]. Однкю з основних задач ТАПБ е виявлення РЩЗ, натомкть цитологiчнi ознаки доброякiсних i злояккних пухлин у препаратах часто дуже схожi [7-10, 18]. Частота сумывних висновкiв ТАПБ коливаеться вщ 13% до 30%, а виявлення злояккних пухлин у цих випадках складае вiд 10% до 60% [2]. Пацкнти iз сумывними висновками ТАПБ потребують хiрургiчного л^ування, але обсяг операцп залишаеться не визначеним [5, 15].

Останым часом впроваджено велику ктьккть нових методiв, що дозволяють пiдвищити дiагнос-тичну ефективнкть цитологiчного аналiзу [3]. В основi бiльшостi таких методiв лежить використан-ня певних маркерiв злояккносп або доброякiсностi процесу. Для деяких маркерiв злоякiсностi визначе-но мехаызм Тх участi у розвитку пухлин (теломера-зи), тодi як для шших маркерiв (церулоплазмiн) роль у канцерогенезi залишаеться невiдомою. Деякi з маркерiв тканиноспецифiчнi (пероксидаза), iншi — н (карциноембрiональний фiбронектин). Виявлення таких молекул за допомогою специфiчних антитiл здiйснюеться шляхом зворотно-транскрип-тазноТ полiмеразноТ ланцюговоТ реакцп (ЗТПЛР) або iмуноцитохiмiчних методiв [17]. Тиреопероксидаза (ТПО) е ферментом ЩЗ, необхщним для нормального функцюнування залози. ТПО каталiзуе окислення йодиду, йодування тиреоглобулшу та зв'язування тирозину. Вiдсутнiсть даного ферменту порушуе функцiонування фолiкулярних клп"ин шляхом змен-шення захвату йодиду, а отже — синтезу гормоыв ЩЗ. Також було доведено роль ТПО у пригычены пролiферацiТ клп"ин ЩЗ, а зменшення вмiсту даного ферменту розглядаеться як чинник канцерогенезу щитоподiбноТ залози [4].

Згщно з даними л^ератури, застосування мар-керiв малiгнiзацiТ пiд час цитологiчного аналiзу аспи

ратiв ТАПБ вузлiв ЩЗ значно пщвищуе дiагностичну ефективнiсть методу [11]. За результатами наших попередшх дослщжень, зниження iмунореактив-ностi до ТПО, виявлене за допомогою монокло-нальних антитт 47 (МоАт 47) у злояккних клп"инах ЩЗ, можна використовувати для пщвищення дiаг-ностичноТ ефективностi ТАПБ ЩЗ [6].

Переконливi результати в дiагностицi злоякк-них новоутворень ЩЗ були отриман iз застосуван-ням цитохiмiчного визначення активносп дипеп-тидил-амiнопептидази IV (ДАП IV, або антиген CD26). Було показано, що CD26 вiдiграе вирiшальну роль в онкогенез^ а тому наявнкть цитохiмiчноТ активно-стi цього ферменту в ^тинах ЩЗ доцiльно використовувати як маркер малкызацп [1, 19].

НВМЕ-1 — моноклональн антитта проти анти-генiв поверхнi мезотелiальних клiтин. Данi антитiла вступають у реак^ю з невiдомим антигеном на поверхн не лише мезотелiю, але й ^тин рiзних аденокарцином i сарком [12-14]. Виявлено пщви-щену реактивнiсть НВМЕ-1 у препаратах паптярно-го та фолiкулярного РЩЗ, у той час як реакцшна здатнкть у нормальнiй тканинi ЩЗ i доброякiсних пухлинах була меншою або вщсутньою. Проте попе-редне випробування даного маркера було викона-но на гктолопчних препаратах i клп"инних блоках ТАПБ [16].

Метою даного дослщження була оцiнка ефек-тивносп застосування НВМЕ-1 у цитологiчнiй дiаг-ностицi аспiратiв пункцiй вузлiв ЩЗ, а також визначення ефективносп його комбшованого застосування iз МоАт 47 i ДАП IV.

МАТЕР1АЛ I МЕТОДИ

lмуноцитохiмiчне дослщження проведено в аспи ратах 111 вузлiв ЩЗ пацктчв, прооперованих у хiрургiчному вiддiленнi УкраТнського науково-практичного центру ендокринноТ хiрургiТ, транс-плантацп ендокринних органiв i тканин МОЗ УкраТни протягом 2008-2009 рр. Серед них: 28 паптярних раюв (ПР), 24 фолiкулярнi раки (ФР), 32 макрофолку-

лярн аденоми (МА) та 27 доброяккних фолкуляр-них аденом (ДФА). yci дiагнози було встановлено згщно з гiстологiчною класифiкацieю ВООЗ пухлин щитподiбно''' залози.

yciM пацieнтам було проведено ТАПБ вузлiв ЩЗ на передоперацшному етапi.

lмуноцитохiмiчне визначення активносп ТПО з МоАт 47 i ДАП IV проводили на трьох астратах (2 для ТПО i 1 для ДАП IV) [10]. Для iмуноцитохiмiчного дослщження астрати ф^сували впродовж 24 годин за температури 4°С, потiм для шактивацп ендоген-но' пероксидази iнкубували 10 хвилин у 0,3% роз-чинi перекису водню. Активнiсть ферменту дослщ-жували з використанням моноклональних антитт ТПО-47 (Coger, Францiя) у розведеннi 1:50 iз засто-суванням стрептавiдин-бiотин-пероксидазного уни версального набору (DAKO Glostrup, Даыя) за реко-мендованою методикою [10]. Для цитохiмiчного визначення активностi дипептидил-амшопептида-зи IV аспiрацiйний матерiал ф^сували й забарвлю-вали вiдповiдно до методичних рекомендацш [1]. Iмуноцитохiмiчне визначення HBME-1 проводили на додаткових астратах ЩЗ, отриманих пiд час опе-раци та заморожених за температури -20°С.

Для оцiнки результатiв iмунологiчно''' реакцй з МоАт 47 пщраховували вiдсоток клiтин, що прореа-гували з антиттами, а також враховували яккть i розташування реакцй' у цитоплазмi клiтин. Добро-якiсними вважали утворення, у цитолопчних препаратах яких вщсоток позитивно маркiрованих фолкулярних клiтин перевищував 60%, злояккни-ми — т^ у цитологiчних препаратах яких ктьккть фолiкулярних клiтин, що прореагували iз МоАт 47, була меншою вiд 60%. Позитивний контроль проводили на препаратах доброяккних пухлин, негатив-ним контролем були препарати без первинних антитт. Активнкть ферменту ДАП IV ощнювали у балах (вщ 0 до 4) за штенсивнктю реакцй' та за вщ-сотком позитивно маркiрованих фолкулярних кли тин (<25%, вiд 25% до 50%, вщ 50% до 75%, >75% вщповщно). Загальний шдекс реакцй' визначали множенням iндексу Ытенсивносп на iндекс вщсот-ка марюрованих клiтин.

Первиннi антитiла HBME-1 використовували у розведенн 1:100. Результати iмуноцитохiмiчного дослiдження HBME-1 оцiнювалися двома незалеж-ними морфологами, якi не мали шформаци про остаточний гiстологiчний дiагноз i результати визначення ТПО i ДАП IV, за допомогою натвктьккного аналiзу: «-» — негативна реак^я, «+/-» — слабка реак^я (<10% позитивно реагуючих клiтин), «+» — помiрна реакцiя (10-50% клп"ин), «+ +» — позитивна

реакфя (>50% клiтин). Для оцiнки результат цито-логiчного дослiдження аспiратiв ЩЗ використовували критерп дiашостично''' шформативносл, що застосовуються у лабораторнiй дiагностицi [2]. Згiдно з цими рекоменда^ями, дiагностична чутли-вiсть (ДЧ) — це вщсоток правильно дiагностованих злояккних новоутворень, дiагностична специфiч-нiсть (ДС) — це вщсоток правильно дiагностованих доброяккних новоутворень, дiагностична ефектив-нкть (ДЕ) — це вiдсоток уах правильно дiагностова-них випадкiв. Зазначен поняття розраховували за стандартними формулами. Статистичний аналiз виконано з використанням описового та парамет-ричного методiв. Статистично значущими вважали значення р<0,05.

РЕЗУЛЬТАТИ ТА ОБГОВОРЕННЯ

Макрофол'!кулярна аденома (МА) ЩЗ. За результатами iмуноцитохiмiчного визначення активносп ТПО iз МоАт 47, понад 80% позитивно марюрованих клп"ин виявлено у 30 iз 32 випадкiв коло'дних вуз-лiв. У двох випадках (6%) iмунологiчна реакцiя iз ТПО склала менше вiд 50% клiтин. В уах 32 випадках МА цитохiмiчна активнкть ДАП IV виявилась слаб-кою (<10% клiтин). Помiрну позитивну реакфю iз НВМЕ-1 (>10% маркiрованих ^тин) виявлено в 14 iз 32 випадюв. У семи випадках (21%) визначалась значна позитивна реакщя з НВМЕ-1 (>50% ^тин). Результати iмуноцитохiмiчних дослiджень ТПО, НВМЕ-1 i цитохiмiчного визначення активностi ДАП IV наведено у табл. 1.

Таблиця 1

Поширенкть позитивно!' реакцм iмуноцитохiмiчного дослiдження ТПО, НВМЕ-1 i цитохiмiчного визначення активносп ДАП IV у пухлинах ЩЗ

Гiстологiчний дiагноз Кiлькiсть випад^в HBME-1 ТПО ДАП IV

Макрофолiкулярна аденома 32 14/32 30/32 0/32

Фолiкулярнi пухлини 27 19/27 25/27 5/27

Фолкулярний рак 24 23/24 0/24 16/24

Папiлярний рак 28 28/28 0/28 28/28

Фолiкулярнiпухлини (ФП) ЩЗ. У 25 iз 27 випад-юв ФП виявлено позитивну реакцю ТПО iз МоАт 47 (>80% ^тин). У двох випадках (7%) iмунореактив-нiсть ТПО визначено у 60% ^тин. У 5 iз 27 випадкiв ФП (18,5%) виявлено позитивну цитохiмiчну реак-цiю ДАП IV (<10% ^тин). Iмуноцитохiмiчна реакщя

iз НВМЕ-1 була позитивною у 19 iз 27 випадкiв (70%) ФП (>10% кштин) (табл. 2).

Таблиця 2

Результати пор1вняння ефективност ¡муноцитох1м1чного дослщження ТПО, НВМЕ-1 \ цитох1м1чного визначення активносп ДАП IV у пухлинах ЩЗ

Ч С ПЗ+ ПЗ- ДЕ ХП ХН

(%) (%) (%) (%) (%) (%) (%)

ТПО 100 93.2 92.8 100 96.4 3.6 0

НВМЕ-1 98 44 60.7 96.3 69.4 29.7 0.9

ДАП IV 69.2 91.5 87 77 81 4.5 14.4

ТПО +

ДАП IV 100 98.3 98 100 99 0.9 0

Прим1тка: Ч - чутливкть, С - специфiчнiсть, ПЗ+ - позитивне прогностичне значення, ПЗ— негативне прогностичне зна-чення, ДЕ - дiагностична ефективнкть, ХП - хибно позитивнi результати, ХН - хибно негативш результати.

ПапЛярний рак (ПР) ЩЗ. За результатами iму-ноцитохiмiчного дослiдження активносп ТПО iз МоАт 47 в уах випадках ПР ЩЗ ^тин iз позитивною реакцiею було менше вщ 60%. Цитохiмiчна активнкть ДАП IV була позитивною для вах 28 випaдкiв ПР ЩЗ (>10% марюрованих клiтин з шдексом реакцп 6-12). Активнiсть НВМЕ-1 визначалась в уах випадках ПР (>50% ^тин).

Фолкулярний рак (ФР) ЩЗ. Для вах 24 випад-юв ФР ЩЗ iмуноцитохiмiчнa реак^я з ТПО була негативною або виявлялась менше, ыж у 60% кли тин. Активнiсть ДАП IV була високою або помiрною в 16 iз 24 випaдкiв ФР ЩЗ (>40% позитивних ^тин, шдекс реакцп 4-9). У випадку онкоцитарного ва-рiaнту ФР цитохiмiчну реак^ю ДАП IV виявлено у невелика кiлькостi клiтин, тому iндекс реакцп скла-дав 4. В уах випадках ФР, крiм онкоцитарного ва-рiaнту, виявлено значну експресiю НВМЕ-1 у понад 40% ^тин.

Чутливкть, специфiчнiсть i дiaгностичнa цшнкть iмуноцитохiмiчного дослiдження ТПО iз МоАт 47 склали 100%; 93,2% i 96,4% вщповщно. Позитивна та негативна прогностична цшнкть даного методу склали 92,8% i 100% вiдповiдно. Для цитохiмiчного визначення aктивностi ДАП IV чутливкть, специфiч-нiсть i дiaгностичнa ефективнiсть склали 78,8%; 89,8% i 84,7% вiдповiдно, а позитивна i негативна прогностична цiннiсть — 87,2% i 82,8% вiдповiдно. Чутливiсть iмуноцитохiмiчного дослiдження НВМЕ-1 склала 98%, його специфiчнiсть — 44%, позитивна прогностична цшнкть — 60,7%, негативне прогнос-

тичне значення — 96,3%, а дiaгностичнa ефектив-нкть — 69,4%.

З метою пiдвищення специфiчностi цитолопч-ного aнaлiзу цитохiмiчне визначення активносп ДАП IV та iмуноцитохiмiчне дослщження ТПО iз МоАт 47 ми використовували у комплека. Отже, 58 випадюв iз 59 було дiaгностовaно як доброякiснi. Серед них у 2 випадках МА було 0% позитивно марюрованих МоАт 47 ^тин, проте цитохiмiчнa aктивнiсть ДАП IV у цих випадках була негативною; в одному випадку фолкулярноТ пухлини (ФП) виявлено лише 60% позитивно марюрованих МоАт 47 ^тин, проте цитохiмiчнa aктивнiсть ДАП IV була негативною (загальний шдекс — 1); п'ять випадюв ФП були позитивними iз ДАП IV (загальний шдекс реакцп — 4-9), але у цих випадках понад 80% кли тин позитивно прореагували iз МоАт 47; лише в одному випадку ФП iмуноцитохiмiчну реак^ю з МоАт 47 виявлено у 60% ^тин, а також позитивну цитохiмiчну реак^ю з ДАП IV (загальний шдекс реакцп — 6). В уах випадках iз цитолопчним висно-вком про злояккнкть, для яких загальний шдекс ДАП IV складав 4-12, а iмуноцитохiмiчну активнкть ТПО iз МоАт 47 визначено менше, шж у 80% ^тин, гiстологiчне дослiдження виявило злоякiсний про-цес. Отже, за умови комбшацп iмуноцитохiмiчного дослiдження ТПО iз МоАт 47 i цитохiмiчного визначення активносп ДАП IV чутливкть, специфiчнiсть i позитивна прогностична цiннiсть методу склали 100%, 98,3% i 98% вщповщно. За результатами iму-ноцитохiмiчного дослiдження ТПО iз МоАт 47,

Рис. 1. А - позитивна ¡муноцитох1м1чна реакц1я ТПО ¡з МоАт 47 в астрал МА ЩЗ; В - позитивна ¡муноцитох1м1чна реак-ц1я з НВМЕ-1 в астрал ПР ЩЗ; С - позитивна цитох1м1чна активнкть ДАП IV в астрал ПР ЩЗ.

цитохiмiчного визначення активносп ДАП IV та iмуноцитохiмiчного дослщження з HBME-1, хибно позитивы результати склали 3,6%, 4,5% i 29,7% вщповщно. За умови комбшованого застосування iмуноцитохiмiчного визначення ТПО iз МоАт 47 i цитохiмiчного визначення активностi ДАП IV хибно позитивы результати мали мкце лише в 0,9% випадюв.

ТАПБ iз подальшим цитологiчним аналiзом аспiратiв досвiдченим морфологом мае дуже високу чутливкть i специфiчнiсть. Обмеженнями даного методу е ФП ЩЗ, коли цитолопчш ознаки доброяккного та злояккного процесу дуже схожi [15, 18].

1ншою дiагностичною проблемою е застосування сумшвних результатiв ТАПБ у визначенн лку-вально!' тактики для хворих iз вузловим зобом. Деяк автори пропонують виконувати тирео'щек-томiю лише для хворих iз злоякiсними висновками ТАПБ [5]. Натомкть за такого пiдходу вiд 30% до 40% пацкнлв iз сумшвними висновками ТАПБ будуть потребувати повторного хiрургiчного втру-чання, а 2-5% хворих не отримають лiкування вза-галi. Якщо тирео'щектом^ виконують лише у випадках злояккних висновюв ТАПБ, специфiч-нiсть ТАПБ перевищуе 95%, але чутливкть даного методу знижуеться до 60-70%. А якщо уам хворим iз сумшвними висновками ТАПБ виконувати ти-реощектом^, то чутливкть ТАПБ складе понад 90%, а специфiчнiсть буде низькою, оскiльки бть-шiсть випадкiв iз сумнiвними висновками за результатами гктолопчного дослщження виявля-ються доброякiсними [2].

У нашому дослiдженнi показано ефективнiсть застосування iмуноцитохiмiчного дослiдження HBME-1, а також комбшацп iмуноцитохiмiчного визначення ТПО та цитохiмiчного дослiдження ДАП IV для диферен^ювання злоякiсних i доброякiсних пухлин ЩЗ. Визначено високу чутливкть методу (92%) для виявлення ПРЩЗ, що узгоджуеться з дани-ми л^ератури [11-17].

ВИСНОВКИ

1. lмуноцитохiмiчна активнкть HBME-1 була вираженою у випадках паптярного та фолкуляр-ного раку ЩЗ, проте специфiчнiсть даного методу виявилася досить низькою — 44%.

2. КомбЫоване застосування iмуноцитохiмiчно-го визначення активносп ТПО iз МоАт 47 i цитохи мiчного визначення активносп ДАП IV для цитоло-

riMHoro aHa^Í3y acnipaTiB By3^ÍB ^3 fl03B0^fle gocar-

tm Hai/i6mbwoT fliamocrnMHoT e^eKTMBHocri — 99%.

AITEPATyPA

1. Aratake Y., Kotani T., Tamura K., Araki Y., Kuribayaschi T., KonoeK., OhtakiS. Dipeptidyl aminopeptidase IV staining of cytologic preparations to distinguish benign from malignant thyroid diseases // Am. J. Clin. Pathol. — 1992.

— Vol. 96. — P. 306-310.

2. Baloch Z.W., FleisherS., LiVoIsi V.A., Gupta P.K. Diagnosis of 'follicular neoplasm': a gray zone in thyroid fine-needle aspiration cytology // Diagn. Cytopathol. — 2002. — Vol. 26. — P. 41-44.

3. Cheung C.C., Ezzat S., Freeman J.L., Rosen I.B. Asa S.L. Immunohistochemical diagnosis of papillary thyroid carcinoma // Mod. Pathol. — 2001. — Vol. 14. — P. 338-342.

4. Christensen L., Blichert-Toft M., Brandt M., Lange M., Sneppen S.B., Ravnsbaek J., Mollerup C.L., Strange L., Jensen F., Kirkegaard J., Hansen H.S., Sorensen S.S., Feldt-Rasmussen U. Thyroperoxidase (TPO) immunostaining of the solitary cold thyroid nodule // Clin. Endocrinol.

— 2000. — Vol. 53. — P. 161-169.

5. Cooper D.S., Doherty G.M., Haugen B.R., Kloos R.T., Lee S.L., Mandel S.J., Mazzaferri E.L., McIver B., Sherman S.I., Tuttle R.M. The American Thyroid Association Guidelines Taskforce Management guidelines for patients with thyroid nodules and differentiated thyroid cancer // Thyroid. — 2006. — Vol. 16. — P.109-142.

6. De Micco C., Carayon P., Conte Devolx B., Denizot A., Henry J. Thyroid peroxidase (TPO) immunocytochemis-try as a screening test for malignancy in thyroid cytology: a prospective evaluation in 1620 resected thyroid nodules // J. Endocrinol. Invest. — 1998. — Vol. 21. -Suppl. 4. — P. 5.

7. De Micco C., Ruf J., Chrestian M., Gros N., Henry J.F., Carayon P. Immunohistochemical study of thyroid peroxidase in normal, hyperplastic and neoplastic human thyroid tissue // Cancer. — 1991. — Vol. 67. — P. 30363041.

8. De Micco C., Vasko V., Garcia S., Zoro P., Denizot A., Henry J. Fineneedle aspiration of thyroid follicular neoplasms: diagnostic use of thyroid peroxidase immunocyto-chemistry with monoclonal antibody 47 // Surgery. — 1994. — Vol. 116. — P. 1031-1035.

9. De Micco C., Vassko V., Henry J.F. The value of thyroid peroxidase immunohistochemistry for preoperative fine-needle aspiration diagnosis of the follicular valiant of papillary thyroid cancer // Surgery. — 1999. — Vol. 26. — P. 1200-1204.

10. De Micco C., Zoro P., Garcia S., Skoog L., Tani E., Carayon P., Henry J.F. Thyroid peroxidase immunodetection as a tool to assist diagnosis of thyroid nodules on fine needle biopsy // Eur. J. Endocrinol. — 1994. — Vol. 131. — P. 474-479.

11. Faroux M.J., Theobald S., Pluot M., Patey M., Menzies D. Evaluation of the monoclonal antibody anti-thyroper-oxidase MoAb47 in the diagnostic decision of cold thyroid nodules by fine-needle aspiration // Pathol. Res. Pract. — 1997. — Vol. 193. — P. 705-712.

12. Ito Y., Yoshida H., Tomoda C., Miya A., Kobayashi K., Matsuzuka F., Kakudo K., Kuma K., Miyauchi A. HBME-1 expression in follicular tumor of the thyroid: an investigation of whether it can be used as a marker to diagnose follicular carcinoma // Anticancer Res. — 2005.

— Vol. 25. — P. 179-182.

13. Miettinen M., Karkkainen P. Differential reactivity of HBME-1 and CD15 antibodies in benign and malignant thyroid tumors. Preferential reactivity with malignant tumors // Virchows Arch. — 1996. — Vol. 429. — P. 213-219.

14. Papotti M., Rodriguez J., De Pompa R., Bartolazzi A., Rosai J. Galectin-3 and HBME-1 expression in well-differentiated thyroid tumors with follicular architecture of uncertain malignant potential // Mod. Pathol. — 2005. — Vol. 18.

— P. 541-546.

15. Raab S.S., Vrbin C.M., Grzybicki D.M., Sudilovsky D., Balassanian R., Zarbo R.J., Meier F.A. Errors in thyroid gland fine-needle aspiration // Am. J. Clin. Pathol. — 2006. — Vol. 125. — P. 873-882.

16. Sack M.J., Astengo-Osuna C., Lin B.T., Battifora H, LiVolsi V.A. HBME-1 immunostaining in thyroid fine-needle aspirations: a useful marker in the diagnosis of carcinoma // Mod. Pathol. — 1997. — Vol. 10. — P. 668-674.

17. Saggiorato E., De Pompa R., Volante M., Cappia S., Arecco F., Dei Tos A.P., Orlandi F., Papotti M. Characterization of thyroid 'follicular neoplasms' in fine-needle aspiration cytological specimens using a panel of immunohistochemical markers: a proposal for clinical application // Endocr. Relat. Cancer. — 2005. — Vol. 12. — P. 305-317.

18. Vasko V., Gaudart J., Allasia C., Savchenko V., Di Cristofaro J., Saji M., Ringel M.D., De Micco C. Thyroid follicular adenomas may display features of follicular carcinoma and follicular variant of papillary carcinoma // Eur. J. Endocrinol. — 2004. — Vol. 151. — P. 779-786.

19. Zoro P., Vasko V., Garcia S., Pazart L., Aho S., De Micco C. Marqueurs de malignite' dans le cytodiagnostic des nodules thyroidiens. Re've'lation de l'activite' dipepti-dyl aminopeptidase IV (DAP IV) // Ann. Pathol. — 1996.

— Vol. 16. — P. 261-265.

РЕЗЮМЕ

Иммуноцитохимическое (HBME-1, ТПО) и цитохимическое (ДАП IV) исследование после ТАПБ узлов щитовидной железы В.Г. Хоперия

Применение маркеров малигнизации позволяет повысить диагностическую эффективность цитологического анализа узлов щитовидной железы (ЩЖ) после тонкоигольной аспирационной пункционной биопсии (ТАПБ). Предыдущие исследования выявили значительную экспрессию Hector Battifora мезотелиального антигена 1 (HBME-1) в злокачественных опухолях ЩЖ, в отличие от доброкачественных, как в гистологических препаратах, так и в клеточных блоках. Целью настоящего исследования было не только изучение возможности применения HBME-1, но и сравнение его с комбинированным иммуноцитохимическим исследованием тиреоидной пероксидазы (ТПО) с моноклональными антителами 47 (МоАт 47) и цитохимическим определением активности дипептидил-аминопептидазы IV (ДАП IV) в цитологической диагностике узлов ЩЖ. Исследование проведено на аспиратах узлов ЩЖ 111 пациентов. Диагностическая чувствительность иммуноцитохимического определения ТПО составила 100%, специфичность — 92,8%. Чувствительность цитохимического определения ДАП IV составила 69,2%, а специфичность — 91,5%. Несмотря на высокую чувствительность HBME-1 (98%), специфичность применения данного маркера составила всего 44%. HBME-1 является чувствительным маркером рака ЩЖ. Однако комбинированное применение иммуноцитохи-мического определения ТПО с МоАт 47 и цитохимического определения ДАП IV позволяет повышать чувствительность без снижения специфичности.

Ключевые слова: иммуноцитохимическое определение ТПО, HBME-1, цитохимическое определение активности ДАП IV, маркеры малигнизации, цитологическая диагностика узлов щитовидной железы.

SUMMARY

Immunocytochemistry of HBME-1, TPO and cytochemistry study of DAP IV on the FNA thyroid nodules V. Khoperia

It was reported previously that more precise diagnosis of thyroid cancer could be achieved if, in addition to cytological diagnosis on FNA smears, reliable markers for thyroid malignancy were used. A recent immunohistochemistry study was demonstrated that the antigen recognized by HBME-1 has a stronger expression in malignant than benign thyroid tumors in both surgical and FNA cell blocks. The present study is aimed not only to validate the role of HBME-

1, but rather to establish the combination of the thyroid peroxidase immunocytochemistry with MoAb 47, HBME-1 and DAP IV staining on FNA specimens of thyroid nodule. The analysis was performed on FNA samples from 111 thyroid tumors: The diagnostic sensitivity of TPO staining was 100%, its specificity 92,8%. The sensitivity of DAP IV staining was less for diagnosis of malignancy was 69,2%, its specificity 91,5%. Despite of overall sensitivity 98% of HBME-1, it was

only 44% specific. HBME-1 is a sensitive marker of thyroid carcinoma. However, using of TPO immunostaining and detection of DAP IV activity can be increases the level of sensitivity of thyroid cytology without decreasing its specificity.

Key words: immunocytochemistry TPO, HBME-1, cytochemistry DAP IV, markers of malignancy, thyroid cytology.

flama HadxodxeHHn do pedaK^'f 12.06.2010 p.

i Надоели баннеры? Вы всегда можете отключить рекламу.