CC BY
17
8.Каличева Н. С. Оргашзащя управлiння на тдприемствах залiзничного транспорту в сучасних умовах / Н. С. Каличева // Вюник економши транспорту i промисловосп. - 2014. - Вип. 45. - С. 167170.
9.Пащенко Ю.С. Державно-приватне партнерство як мехашзм фiнансового забезпечення розвитку транспортно'' iнфраструктури залiзниць / Ю.С. Пащенко, М.В. Коршь // Вiсник економши транспорту та промисловостi. -2015. - № 49. - С. 74-79.
10. Токмакова 1.В. Сутшсть та пщходи до формування швестицшно'' стратеги на пiдприeмствах залiзничного транспорту / 1.В. Токмакова, О.О. Дараган // Вюник економiки транспорту i промисловостi. - 2013. - №43. - С. 189193.
11. Реформы на запасном пути. [Электронный ресурс] - Режим доступа: http://www.golos.com.ua/rus/article/260179
12. Про швестицшну дiяльнiсть: закон Укра'ни вiд 18.09.1991 р. № 1560-XII [Електронний ресурс] // ВВР Укра'ни. - 1991. - № 47. - Режим доступу: http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/1560-
12/card6?info=1
13. Business Dictionary [Електронний ресурс]. - Режим доступу: http://www.businessdictionary.com/ definition/investment-project.html.
14. Кныш М.И. Стратегическое планирование инвестиционной деятельности : учеб. пособие / М.И. Кныш, Б.А. Перекатов, Ю.П. Тютиков. -СПб.: Изд. дом «Бизнес-Пресса», 1998. -316 с.
15. Бардиш Г. О. Проектний аналiз: тдручник. - 2-ге вид. стер. / Г. О. Бардиш. - К.: Знання, 2006. - 415 с.
16. Верба В. А. Проектний аналiз: тдручник / В. А. Верба, О. А. Загородтх. - К.: КНЕУ, 2000. - 322 с.
17. Подходы к планированию инвестиционных проектов [Электронный ресурс] - Режим доступа: http://ar2013.rzd.ru/ru/
18. Экономика железнодорожного транспорта: учеб. для вузов ж. -д. транспорта / Н.П. Терёшина, В.Г. Галабурда, М.Ф. Трихунков и др.; Под ред. Н.П. Терёшиной, Б.М. Лапидуса, М.Ф. Трихункова. - М.: УМЦ ЖДТ, 2006.801 с.
УДК 336.221:330.322
1ДЕНТИФ1КАЦ1Я НАПРЯМ1В АКТИВ1ЗАЩ1 ШВЕСТИЦШНО1 Д1ЯЛЬНОСТ1 ЯК ОБ'еКТА ПОДАТКОВОГО СТИМУЛЮВАННЯ
Мискш Ю. I., к. е.н., доцент, доцент, Мискша О. О., к.е.н., доцент (УДФС Украти)
Розглянуто суттсть активгзацп твестицтног д1яльност1 у контекст1 взаемозв'язку понять «твестицгг» - «твестицтна д1яльн1сть» - «актив1зац1я твестицтног д1яльност1». За результатами анал1зу семантичног транскрипцгг визначення сутностг iнвестицт з гносеологгчног позицгг обтрунтовано доцыьтсть видшення методологiчного та емтричного пiдходiв. Базуючись на суттсних аспектах твестицтног дiяльностi (ресурсний, соцiально-економiчний, витратний, гедошстичний та майновий) iдентифiковано напрями активiзацiг твестицтног дiяльностi як об 'екта податкового стимулювання.
© Мискш Ю.1., Мискша О.О.
Вкник економпки транспорту i промисловосп № 57, 2017
112
Ключовi слова: твестици', твестицшна дiяльнiсть, активiзацiя Ывестицшног дiяльностi, напрями активiзацu твестицшног дiяльностi
ИДЕНТИФИКАЦИЯ НАПРАВЛЕНИЙ АКТИВИЗАЦИИ ИНВЕСТИЦИОННОЙ ДЕЯТЕЛЬНОСТИ КАК ОБЪЕКТА НАЛОГОВОГО СТИМУЛИРОВАНИЯ
Мыскин Ю. И., к.э.н., доцент, доцент, Мыскина О. А., к.э.н., доцент (УГФС Украины)
Рассмотрена сущность активизации инвестиционной деятельности в контексте взаимосвязи понятий «инвестиции» - «инвестиционная деятельность» -«активизация инвестиционной деятельности». За результатами анализа семантической транскрипции определения сущности инвестиций с гносеологической позиции обосновано целесообразность выделения методологического и эмпирического подходов. Основываясь на сущностных аспектах инвестиционной деятельности (ресурсный, социально-экономический, затратный, гедонистический и имущественный) идентифицировано направления активизации инвестиционной деятельности как объекта налогового стимулирования.
Ключевые слова: инвестиции, инвестиционная деятельность, активизация инвестиционной деятельности, направления активизации инвестиционной деятельности.
IDENTIFICATION OF AREAS STIMULATE INVESTMENT AS THE
OBJECT OF TAX INCENTIVES
Myskin Yu , PhD, Associate professor, assistant professor, Myskina O., PhD, Assistant professor (University of the State Fiscal Service of Ukraine)
The essence stimulate investment relationship in the context of the concepts of "investment" - "investment activity" - "investment activity". The analysis of transcription semantic definition of the nature of the investment feasibility epistemological position justified the selection of the methodological and empirical approaches. According to the author's empirical approach proposed definition of "investment". Suggestions to change the legislation in the context to interpret the term "investment". Based on the methodological approach to defining the essence of investments classified views of scientists on the interpretation of the term "investment" based on the theories of conceptual knowledge of the nature of capital. Highlight the essential aspects of the investment (resources, socio-economic, expensive, hedonistic and property) and, based on identified trends stimulate investment (creating conditions for an entity investment resources, stimulating economic agents to invest, create favorable socio-economic backgrounds, stimulate decision readiness business entities to change the forms of capital, creating prerequisites etc. I yield investments), and which need to exert influence through taxation.
Keywords: investments, investment, stimulate investment, stimulate investment
areas.
Постановка проблеми. Високий рiвень тшьово'! економiки, корупщя, складнiсть адмiнiстрування податкiв, постiйна змша податкового законодавства спричиняють негативний вплив на попршення iнвестицiйного клiмату в Укршш. Враховуючи, що без активiзащi швестищйноi дiяльностi неможливо забезпечити економiчне зростання в кршш, принципово важливим постае питання щентифшаци напрямiв активiзащi швестищйноi дiяльностi як об'екта податкового стимулювання.
Аналiз останнiх дослiджень i публ1кац1й. Вивченням сутносп швестищйноi дiяльностi займалися як в^чизняш, так i зарубiжнi вчень економiсти. Серед них: I. О. Бланк [1], В. В. Корнеев [3], А. С. Музичеко [6], А. А. Пересада [7] та багато шших. 1х результати е науково значимими та практично щнними. Проте динамiчнi змши економiчних вщносин спричиняють необхiднiсть постiйного переосмислення сутносп iнвестицiйноi дiяльностi, особливо у контекст 11 податкового стимулювання.
Метою статтi е щентифшащя напрямiв активiзацii iнвестицiйноi дiяльностi як об'екта податкового стимулювання.
Виклад основного матерiалу дослiдження. З метою детального дослщження впливу оподаткування на швестицшну дiяльнiсть необхiдно визначитись iз термiнологiчним апаратом, а саме дослщити сутнiсть понять «швестицп», «швестицшна дiяльmсть», «активiзащя iнвестицiйноi дiяльностi».
З метою вивчення пiдходiв вчених до визначення категорп «швестицп», вважаемо за дощльне вiдобразити 1'х структуру у виглядi наступно!' семантично!' транскрипцп: [те, що за певних умов може бути швестищями] + [умови, за яких те, що може бути швестищями, ними стае]. Розглянемо окремо кожну з визначених частин дефшщп «швестицп».
Першою i основною частиною трактування сутностi поняття «швестицп» е визначення «того, що за певних умов може бути швестищями» (вкладення катталу ...; вкладення у каттал ...; капiтальнi вкладення ...; спосiб розмiщення капiталу ...; придбання капiталу ...; використання катталу ...; капiтал ...; вкладення кош^в ...; вкладення в цiннi папери ...; цiннi папери .; те, що вкладаеться на завтра .; вкладення фшансових та економiчних ресурсiв ...; придбання засобiв виробництва ...; розмiщення кош^в у фiнансовi пiдприемства ...; грошов^ майновi та iнтелектуальнi цiнностi ...; поточний прирiст цiнностi капiтального майна ...; сукупнiсть витрат ...; витрати грошових коштiв ...; сукупнiсть засобiв ...; господарська операцiя ...; покупка активiв ...; активи ...; процес ...; вiдносини ...; частина доходу ...; економiчнi ресурси ...; вщмова вiд говно'! цiнностi ...; економчний iнструмент, у котрий можна вкласти кошти ...; обмiн сьотодн^ньо'! вартосп на майбутню ...; перетворення ресурав у витрати ...; здiйснення будь-яких економiчних проектiв ...; частка валового внутршнього продукту ...).
Наявнiсть досить значного розходження в думках науковщв щодо трактування поняття «швестицп» свщчить не лише про вiдсутнiсть едносп у поглядах, а й про нагальну необхщшсть дослiдження сутностi даноi економiчноi категорп (у цiлому ж переважна бшьшють вчених пiд тим, що за певних умов може стати швестищями розум^ть вкладення катталу).
Другою частиною семантичноi транскрипцп трактування сутносп поняття «швестицп» е визначення «умов, за яких, те що може бути швестищями ними стае» (вкладення у види дiяльностi, ризиковатсть, вкладення у галузi економши, вкладення у сфери економши, довгостроковють, об'екти вкладення, мета
вкладень, цшеспрямовашсть,
територiальнi меж вкладень).
Стосовно видiв дiяльностi, вкладення капiталу в яю забезпечуе його iдентифiкацiю як швестицш, варто вiдмiтити, що основною 'х ознакою е цiлеспрямованiсть на отримання прибутку (доходу) та (або) досягнення позитивного сощального ефекту.
Таку умову щентифшацп швестицш як ризиковашсть зазначають Д. Доунс та Дж. С. Гудман [2, с. 238]. Проте й видшення у термш «швестици» може бути доцiльним, якщо не зазначаеться попередня ознака «вкладення в об'екти господарсько' дiяльностi». Адже у такому трактуванш ризикованiсть уже
враховуеться. Вона е характерною особливютю тдприемницько' (комердшно') дiяльностi.
На наш погляд, таю умови як «вкладення в галузЬ», «сфери економiки» та «територiальнi межi вкладень» е необов'язковими, адже вони не вносять до визначення суттевого змiстовного наповнення.
Що ж стосуеться умови «об'екти вкладення», то ми вважаемо за доцшьне формулювання дано'' ознаки як: «вкладення в об'екти господарсько' дiяльностi».
Довгостроковiсть вкладень як умова щентифшацп сутностi iнвестицiй е дискусшною ознакою. По-перше, термiн «довгостроковють» мае загальний характер, залишаючи незрозумший: який саме термiн часу маеться на увазь
Наступнi двi умови визнання вкладень катталу iнвестицiями - це «цшеспрямовашсть» та «мета вкладень». Вони тюно пов'язаш мiж собою. Адже, по сут термiни «цшь» i «мета» е синонiмами i обидва зорiентованi на бажаний кiнцевий ефект. Тому, 'х розгляд вважаемо за необхщне здiйснювати паралельно.
Серед можливих варiантiв цiлеспрямованостi процесу вкладення катталу найбшьш загальним е очшування майбутньо' вигоди. Усi iншi
формулювання е можливим частковим, але не повним, проявом тако' вигоди.
Мета вкладень катталу як сутшсна ознака швестицш е аналогичною характеристик «цiлеспрямованiсть». Проте на не'' науковщ звертають бiльше уваги. Метою, вкладення катталу як сутшсно'1 характеристики швестицш варто вважати отримання вигод (як економiчних, так i неекономiчних) - або збереження та/або збшьшення капiталу (одержання прибутку та /або доходу) та /або досягнення соцiального ефекту.
Важливе значення мае i розумшня сутностi iнвестицiй у контекстi гносеолопчного пiдходу, в основу якого покладено тзнання дано'' економiчноi категори у залежносп вiд поставлених перед дослщником цiлей. З таких позицiй доречно видшити емпiричний та методологiчний тдхщ.
У рамках емпiричного пiдходу швестицп розглядаються у контекстi забезпечення ефективносп практично'' реалiзацii функцiй управлiння. Даному тдходу притаманне пiзнання сутностi швестицш у статищ - iдентифiкуються остантх у конкретний момент часу без комплексного врахування минулих та майбуттх причинно-наслщкових зв'язкiв. Емпiричний пiдхiд вимагае вщ формулювання визначення термiну «швестици» ч^косп, яка дасть можливiсть ефективно реалiзовувати облiкову, аналiтичну, контрольну та оргатзацшну функцй' менеджменту на единих методолопчних засадах. Для визначення термшу «iнвестицii» на основi емпiричного тдходу притаманна чiткiсть, однозначнiсть i разом з цим максимальна наближетсть до комплексносп розумiння та пiзнання сутносп дано' економiчноi категорii. Визначення даного тдходу повинт знаходити свое вщображення в законодавствi та нормативно-правових актах. Трактування дефшщп «iнвестицii» у контексп емпiричного пiдходу повинно грунтуватися на утфшованому розкриттi сутностi категорii «каттал» i разом з тим
вpаxовyвати cyттeвi умови, якi e важливими для щентифшацп вкладень капiталy як швестицш. Вважаeмо, що найобгpyнтованiшим визначенням термшу «швестицп» за даного пiдxодy e його формулювання як активiв, що вкладаються в об'eкти господарсько! дiяльноcтi з метою збiльшення (збереження) катталу та / або досягнення сощального ефекту.
Методологiчний пiдxiд
пiдпоpядкований трактуванню теpмiнy «швестицп» y контекcтi виявлення природи причинно-насшдковик зв'язкiв y xодi пiзнання cyтноcтi фiнанcовиx, економiчниx та сощальнж пpоцеciв. Даному пiдxодy притаманне визначення сутносп iнвеcтицiй y динамщ, тобто xаpактеpиcтика ïx як процесу (динамiчниx змiн y чаci) обумовленого комплексним пiзнанням природи пpичинно-наcлiдковиx зв'язюв, пов'язаниx iз здiйcненням iнвеcтицiйно'ï дiяльноcтi. Методологiчний пiдxiд яскраво демонcтpye загальне визначення швестицш як вкладення катталу з метою його збшьшення в майбутньому. Одночасно варто зазначити, що юнують i iншi трактування, де за основу береться каттал, проте вони дещо по iншомy сформульоват - «вкладення y капiтал ...», «каттальт вкладення ...», «споаб розмщення капiталy ...», «придбання капiталy ...», «використання капiталy ...». Разом з цим, i трактування самого термшу «каттал» не e однозначним.
Серед cyчаcниx дослщжень сутносп капiталy варто вщзначити моногpафiю Л. Г. Лов^сь^ «Оцшка в бyxгалтеpcькомy облiкy», де вченим було узагальнено пiдxоди до трактування сутносп катталу: предметно
функцюнальний (каттал як
нагромадження пpацi), сощально-економiчний (капiтал як cпецифiчнi вiдноcини), грошовий (капiтал як фiнанcовий ресурс), ототожнення катталу з часом та трактування катталу як певного вкладення, яке забезпечить
надxодження доxодy. Особисто Л. Г. Ловшська пiдтpимye точку зору А. A.Чyxно, вiдповiдно до яко'1 капiтал - це благо, використання якого даe можливicть збшьшити майбyтнi блага [4, с. 50].
Рiзнi пiдxоди до трактування сутносп катталу e першоджерелом для xаpактеpиcтики вченими швестицш як: «вкладення кош^в ...», «вкладення фiнанcовиx та економiчниx pеcypciв ...», «покупку активiв ...», «економiчнi ресурси ...», «активи ...», «вiдноcини ...», «pозмiщення коштiв ...».
З позицп взаeмозв'язкy
трактування термшу «швестицп» з icнyючими концепцiями визначення сутносп катталу здшснював доcлiдження Маpеxа I. С. [5, с. 230]. Вш видiляe чотири групи концепцп трактування поняття «капiтал»: пpедметно-фyнкцiональний пiдxiд, cоцiально економiчний пiдxiд, монетарну концепщю та концепцiю часово'1 цiнноcтi, i на ïx оcновi обгpyнтовye класифшащю наyковиx поглядiв до визначення категорп «iнвеcтицiï», вiдповiдно до яко'1 юнують витратний, ресурсний, цiльовий, майновий, гедотстичний пiдxоди та pозyмiння iнвеcтицiй як сощально-економiчноï категорй [5, с. 237 - 238].
В цшому погоджуючись iз доцiльнicтю клаcифiкацiï пiдxодiв до трактування cyтноcтi дефiнiцiï
«швестици» в залежноcтi вiд концептyальниx теорш пiзнання природи капiталy, вважаeмо за доцшьне використовувати теоpiï капiталy, запропоноваш Л. Г. Ловiнcькою, що дозволяe зосередити увагу на вcix оcобливоcтяx прояву капiталy, i вiдповiдно, забезпечye pеалiзацiю гноcеологiчного пiдxодy до визначення змютовного наповнення piзнобiчного поняття «швестицп».
Узагальнюючи трактування
вченими сутносп швестицш та катталу треба вщм^ити взаeмозалежнicть класифшаци пiдxодiв до визначення дефшщп «iнвеcтицiï» з концептуальними
засадами розумшня тако'1' eKOHOMÎ4HOï категорп як «каттал» (табл. 1).
Таблиця 1
Класифшащя nidxodie до трактування сутностг дефШцп «швестици» в залежност1 _eid концептуальних meopiü тзнання природи капталу_
№ з.п. Концептуальш теорн кашталу Трактування сутност швестицш
Шдходи 1нвестицн визначаються як ...
1 Предметно-функцiональний (капiтал як нагромадження працi) Ресурсний тдхщ щнш папери ...
капiтал ...
вкладення фшансових та економiчних ресурсiв ...
розмщення коштiв ...
грошовi, майновi та iнтелектуальнi цiнностi ...
активи ...
частина доходу ...
економiчнi ресурси ...
частка валового внутршнього продукту ...
2 Сощально-економiчний (капiтал як специфiчнi вiдносини) Сощально-економiчний пiдхiд господарська операщя ...
процес ...
вщносини ...
перетворення ресурав у витрати ...
здшснення будь-яких економiчних проектiв ...
3 Грошовий (капiтал як фшансовий ресурс) Витратний пiдхiд вкладення коштсв ...
придбання засобiв виробництва ...
сукупшсть витрат ...
витрати грошових коштiв ...
4 Ототожнення капiталу з часом Гедонiстичний пiдхiд те, що вкладаеться на завтра ...
вщмова вiд певно'1' цiнностi сьогодш...
обмш сьогодшшньо'1' вартостi на майбутню ...
5 Трактування катталу як певного вкладення, яке забезпечить надходження доходу Майновий тдхщ вкладення катталу ...
вкладення у каттал ...
каттальш вкладення ...
споаб розмщення капiталу ...
придбання катталу ...
використання катталу ...
поточний прирют щнносп капiтального майна ...
вкладення в щнш папери ...
сукупшсть засобiв ...
покупка активiв ...
економiчний iнструмент, у котрий можна вкласти кошти ...
Характеризуючи тдходи до трактування категорп «швестицп» варто зазначити, що ресурсний тдхщ передбачае пояснення сутностi iнвестицiй на основi абсолютизацп ресурсiв як базово'1' складово'1' iнвестування, iгноруваннi руху iнвестицiй: ïx перетворення у витрати i в подальшому у продукт швестицшно'1' дiяльностi; витратний - розкриття сутностi швестицш через призму витрат (оплат) без врахування джерел ïx утворення (процесу перетворення ресурав у витрати); соцiально-економiчний - характеристику швестицп як цшсний процес iз комплексним врахуванням послщовносп змiн форм вартостi притаманних соцiально-економiчним аспектам
iнвестицiйнiй дiяльностi, якi являють собою динамiчний взаемозв'язок «ресурси-витрати-дохщ»; гедошстичний -розкриття сутностi iнвестицiй з позицп корисливого, матерiально орiентованого задоволення в майбутньому реально юнуючим на поточний час благом; майновий - послщовну трансформацiю капiталу в предмети майна.
Комплексне розумшня пiдxодiв до визначення iнвестицiй пiдпорядковане вщображенню усix можливих форм ïx прояву, що, у свою чергу, дозволяе з яюсно ново'1' позицп розглянути сутшсш аспекти швестицшно'1' дiяльностi.
Перш за все вщзначимо, що незважаючи на наявнiсть в економiчнiй лiтературi рiзноманiтниx за формою тлумачення сутносп швестицшно'1 дiяльностi, переважна бiльшiсть науковщв проявляе еднiсть у змiстовному наповненш визначення поняття «швестицшна дiяльнiсть». Ид ним розумiють сукупнiсть дiй громадян, юридичних осiб i держави стосовно реалiзацiï iнвестицiй. Тотожне визначення швестицшно'1' дiяльностi наведено i в основному Закош Украши «Про iнвестицiйну дiяльнiсть» № 1560-Х11 вiд 18 вересня 1991 року. Цим же законом ч^ко визначеш об'екти та суб'екти
швестицшно! дiяльностi. До об'ектiв вщноситься будь-яке майно, в тому чист основнi фонди i оборотнi кошти в уах галузях економiки, щнш папери (за виключенням векселiв), цiльовi грошовi вклади, науково-технiчна продукцiя, штелектуальш цiнностi, iншi об'екти власностi, а також майновi права. Суб'ектами (швесторами i часниками) швестицшно! дiяльностi можуть бути громадяни i юридичнi особи Украши та iноземних держав, а також держави [8]. У свою чергу, тд термшом «активiзацiя швестицшно! дiяльностi» ми розумiемо пiдвищення рiвня iнтенсивностi дiй громадян, юридичних оаб i держави стосовно реалiзацii швестицш. Враховуючи, що слово «тдвищення» передбачае стввщношення до фактично наявного, лопчним е твердження щодо короткотермiновостi (або бшьш точно -обмеженостi в чаа) процесу активiзацii iнвестицi йно'1' дiяльностi.
Що ж стосуеться безпосередньо сутшсних аспектiв iнвестицiйноi дiяльностi, то враховуючи, що остання е сукупнютю дш з реалiзацii iнвестицiй, обгрунтованим е висновок щодо притаманностi швестицшнш дiяльностi особливостей усiх можливих форм прояву швестицш. У вщповщносп до вищесказаного доцiльно розглядати ресурсний (передбачае наявшсть суб'ектiв господарсько'1 дiяльностi, яю мають потребу в iнвестицiйних ресурсах), витратний (грунтуеться на наявностi суб'ек^в iнвестицiйноi дiяльностi, якi готовi понести швестицшш витрати), соцiально-економiчний (оснований на розумшш iнвестицiйноi дiяльностi як процесу, у межах якого перетинаються рiзнi соцiально-економiчнi вiдносини), гедонiстичний (базуеться на розумшш суб'ектами швестування наявностi часового лагу мiж вкладенням капiталу та очшуваними результатами i зорiентований на отримання прибутку) та майновий (передбачае готовшсть iнвесторiв приймати рiшення щодо змши форм
капiталу) аспекти iнвестицiйноï дiяльностi.
Розумiння визначених вище сутнiсних аспектiв iнвестицiйноï
дiяльностi дае можливють чiтко окреслити напрями активiзацiï iнвестицiйноï дiяльностi (табл. 2).
Таблиця 2
Напрями актисизацИ ¡нвеат/цИшо/ дiяльностi
Сутшсш аспекти iнвеcтицiйноï дiяльноcтi Напрями активiзацiï 1нвестиц1йно1 д1яльност1
Ресурсний Створення передумов для наявносп у суб'екпв господарювання iнвестицiйних ресурсiв
Витратний Стимулювання суб'екпв господарськоï дiяльностi до iнвестування
Соцiально-економiчний Створення сприятливих соцiально-економiчних передумов (полiпшення швестицшного клiмату, забезпечення високих соцiальних стандар^в життя тощо)
Гедонiстичний Створення передумов для прибутковосп iнвестування
Майновий Стимулювання готовностi прийняття рiшення суб'ектами господарськоï дiяльностi щодо змiни форм капiталу
Визначеш напрями активiзацiï iнвестицiйноï дiяльностi е об'ектами управлiнського впливу у тому чист i за рахунок використання оподаткування.
При цьому необхщно розумiти, що оподаткування може здшснювати рiзний вплив на швестицшну дiяльнiсть. По-перше, за рахунок податкового iнструментарiю формуються загальнi правила оподаткування iнвестицiйноï дiяльностi. По-друге, у разi необхiдностi шструментарш податкового регулювання може бути використаний i на стримання або взагалi припинення певно'1 iнвестицiйноï дiяльностi. По-трете, за рахунок податкового шструментар^ можна забезпечити активiзацiю iнвестицiйноï дiяльностi.
Проте, ефектившсть використання оподаткування з метою впливу на активiзацiю iнвестицiйноï дiяльностi значною мiрою залежить вiд науково! обгрунтованосп та чiткого розумiння природи ди податкового iнструментарiю на iнвестицiйнi процеси.
Висновок. Дослщження сутностi активiзацiï iнвестицiйноï дiяльностi як об'екта реалiзацiï податкового впливу у контекст взаемозв'язку понять
«швестици» - «швестицшна дiяльнiсть» -«активiзацiя iнвестицiйноï дiяльностi» дало тдстави констатувати наступнi
узагальнення:
1. Результати аналiзу семантичнох транскрипцiï визначення сутносп iнвестицiй з гносеологiчноï позицiï обгрунтували доцiльнiсть видiлення методологiчного (пiдпорядкованоï щлям абстрактного пiзнання об'ективних економiчних закономiрностей) та емпiричного (спрямованоï на практичну реашзащю управлiнськоï функцй) пiдходiв;
2. Вщповщно до емпiричного пiдходу пщ iнвестицiями варто розумiти активи, що вкладаються в об'екти господарськоï дiяльностi з метою збiльшення (збереження) катталу та / або досягнення сощального ефекту. Саме так запропоновано трактувати термш «швестици» у втизняному законодавсга (у першу чергу варто внести змши до
Податкового кодексу Украши та Закону Украши «Про швестицшну дiяльнiсть»);
3. При дослщженш сутностi iнвестицiй на основi методолопчного пiдxоду вдалося класифiкувати погляди вчених щодо трактування поняття «швестицп» в залежносп вщ концептуальних теорiй тзнання природи капiталу. Це, у свою чергу, дозволило видшити сутнiснi аспекти швестицшно! дiяльностi (ресурсний, сощально-економiчний, витратний, гедонiстичний та майновий), що були взят! за основу при визначенн напрямiв активiзацiï
швестицшно! дiяльностi (створення передумов для наявностi у суб'екпв господарювання iнвестицiйниx ресурсiв, стимулювання суб'ектiв господарсько! дiяльностi до швестування, створення сприятливих соцiально-економiчниx
передумов, стимулювання готовносп прийняття рiшення суб'ектами
господарсько'1 дiяльностi щодо змiни форм катталу, створення передумов для прибутковост швестування), на яю i потрiбно здшснювати вплив через оподаткування.
У подальших дослщженнях вбачаеться за необxiдне проаналiзувати вплив рiзниx iнструментiв податкового стимулювання на активiзацiю
швестицшно! дiяльностi у розрiзi визначених напрямiв останньо!.
ПЕРЕЛ1К ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ
1. Бланк 1.О. 1нвестицшний менеджмент: пiдручник / 1.О. Бланк, Н. М. Гуляева ; за ред. А. А. Мазараю. - Кшв : Кшв. нац. торг.-екон. ун-т, 2003. - 398 с.
2. Доунс Д. Финансово-инвестиционныйсловарь: Пер. 4-го англ. изд. / Д.Доунс, Дж.С.Гудман. - М.: ИНФРА-М, 1997. - XXII. - 586 с.
3. Корнеев В. В. Поведiнковi фшанси та iнвестування в експолярнш економiцi / В. В. Корнеев // Економiчна теорiя. - 2009. - № 3. - С. 40-49.
4. Ловшська Л.Г. Оцшка в бухгалтерському облiку : монографiя / Л. Г. Ловшська. - К.: КНЕУ, 2006. - 256 с.
5. Мареха I. С. Теоретико-методолопчш засади визначення якосп iнвестицiй: сутнiсно-змiстова основа та класифкацшш ознаки / I. С. Мареха // Мехашзм регулювання економши. - 2010.
- № 1. - С. 229 - 239.
6. Музиченко А. С. Нвестицшна дiяльнiсть в Укршш / Музиченко А. С. — К.: Кондор, 2005. — 406 с.
7. Навч.-метод. поабник для самост. вивч. дисц. / [А. А. Пересада, О. О. Смiрнова, С. В. Онтенко, О. О. Ляхова].
— К.: КНЕУ, 2001. — 251 с.
8. Про швестицшну дiяльнiсть : закон Украши вщ 18.09.1991 р. №1560 -XII// Компютерно-правова система "Л^а Закон".7. [Електронний ресурс]. - Режим доступу : www.zakon.rada.gov.ua.
УДК 658.114.5.014.1
МОДЕЛЮВАННЯ 1ННОВАЦ1ЙНО Д1ЯЛЬНОСТ1 В1РТУАЛЬНОГО ШДПРИеМСТВА В УМОВАХ 1НФОРМАЦ1ЙНО ЕКОНОМ1КИ
Соколовський С.А., к.т.н., доцент, начальник (НА НГУ)
Розкрито економ1чну суттсть, виявлено нев1дпов1дност1 у тлумаченнях та подано форми оргатзаци в1ртуального тдприемства. Запропоновано структуру предметной област1 проблеми iнтеграци ринкових агент1в до в1ртуального
© С°к°л°вський СА. Вкник економжи транспорту i промисловост № 57, 2017
120
