CC BY
100
iсторико-лiтературних узагальнень, побудови перших захщноевропейських iсторiй л^ератур, а водночас i появи перших юторико-л^ературних дослiджень у вiтчизняному лггературознавствг Процес визрiвання iдей iсторизму в 30-40-х роках Х1Х столiття у лггературознавсга Схщно! Свропи та усвщомлення себе письменниками як виразниками суспшьно-юторично! свiдомостi створили основу, на якш формувалася культурно-iсторична школа, а водночас з'являлися першi юторико-лiтературнi дослщження, спроби побудови авторських концепцiй. В украшському лiтературознавствi - це пращ визначних представниюв ще! школи М.Максимовича, М. Костомарова, М. Драгоманова, яю справили великий вплив на створення юторш лiтератур першо! третини ХХ столптя (С.Сфремов, М. Возняк, М.Грушевський). Авторськi концепцп цих учених перебувають пiд могутнiм впливом культурно-юторично! школи л^ературознавства, яка поклала початок нагромадженню юторико-культурного матерiалу, науковому джерелознавству, юторико-генетичному пiдходу та створенню нових юторш нащональних лiтератур.
Л1ТЕРАТУРА
1. Гарасим Я. Культурно-юторична школа в украшськш фольклористицi. - Львiв: Львiвський держ. унiв-т iм. 1.Я. Франка, 1999. - 144 с.
2. Гнатюк М.1. Лiтературознавчi концепци в Украш II пол. Х1Х - початку ХХ ст. - Львiв: Вид-во Львiвськ. нац. унiверс. iм. 1.Франка, 2002. - 208 с.
3. Гоголь Н. О Малороссийских песнях // Народное образование. - 2002. - №2. - С. 235-238.
4. Грушевський М.С. Iсторiя украшсько! лггератури: В 6 т., 9 кн. - Т.1 / Упоряд. В.В. Яременко; Авт. передм. П.П. Кононенко; Прими-. Л.Ф. Дунаевсько!. - К.: Либщь, 1993. - 392 с.
5. Драгоманов М.П. Лггературно-публщистичш пращ: У 2-х тт. / Редк. О.1. Дей та ш. - Т.1. - К.: Наук. думка, 1970. - 533 с.
6. Костомаров Н.И. Автобиография. - К.: Наукова думка, 1992. - 365с.
7. Куца О. Михайло Драгоманов i розвиток украшсько! лггератури у II половиш Х1Х столггтя. -Тернопшь: посг6ники i тдручники, 1995. - 224 с.
8. Наенко М.К. !сторгя украшського лiтературознавства: Пщручник. - К.: Академiя, 2003. - 360 с.
9. Пшчук Ю.А. Микола Iванович Костомаров. - К.: Наукова думка, 1992. - 232 с.
10. Предисловие к "Малоросшским песням" / Фризман Л.Г., Лахно С.М. М.Максимович -литератор. - Х.: Изд-во ХНАДУ, 2003. - С. 339-349.
11. Тураев С.В. Гете и формирование концепции мировой литературы. - М.: Наука, 1989. - 267 с.
SUMMARY
The article is devoted to the investigation of peculiarities of development of Ukrainian Literary Studies from the moment of foundation of Ukrainian science of Literary Studies to the beginning of XXth century. The author concentrates on the historical-literary works of members of cultural-historical school, which has been dominated for a long time. Therefore the first attempts of writing the History of literature that have conceptual character are analyzed as well as their influence on the views of Ukrainian scientists of the first quarter of XXth century, M.S.Grushevsky in particularly.
Юлiя Мельшкова
ХУДОЖН1Й ЧАСОПРОСТ1Р РОМАНУ «QUID EST VERITAS?» («ЩО e 1СТИНА?») НАТАЛЕНИ КОРОЛЕВИ
У cmammi зосереджуеться увага на р1зноматтних аспектах проблеми часопростору в художтй лiтературi, зокрема, роману Наталени Королеви «Quid est Veritas?» («Що е iстина?»).
Зроблемо спробу осмислити художтй ceim ведомого твору як цшсного мистецького явища, окреслити способи оргатзацп хронотопу.
Творчють Наталени Королеви (1888-1966), одше! з оригшальних постатей вггчизняного письменства, е визначною сторiнкою ютори укра!нсько! лiтератури першо! половини ХХ столiття. Пiдrрунтя юторично! прози авторки (оповiдання, повiстi, романи) становила мiфологiя, культурологiя та християнська iсторiософiя, що найповнiше виявилося у ромаш «Quid est Veritas?» («Що е ютина?»). Вiн був написаний 1939 року i частково друкувався у тогочаснш перiодицi, зокрема деяю роздiли - у лiтературно-науковому журналi християнсько! орiентацil «Дзвони». Повнiстю твiр виданий у чиказькому видавництвi Миколи Денисюка 1961 року. В Укра!ш цей твiр вийшов друком на сторшках журналу «Всесвгг» (1996. - № 2-4), а у 2007 рощ увшшов до збiрки творiв Наталени Королеви на автобiографiчну та евангельську тематику (Дрогобич: Видавнича фiрма «Вщродження», 2007).
Працюючи над романом «Quid est Veritas?», Наталена Королева врахувала традищю укра!нсько! та свггово! юторично! прози, запропонувала свое метаантрополопчне бачення сакрально! поди, пов'язано! з постаттю Раббi Галилейського (1суса Христа), в якш вiдображена суть божественно! i людсько! iсторi!, а також образiв Понтiя Пiлата, Марi! Магдалини, Йосифа Ариматейського, що втшювали у ra6i трагiчнi колiзi! прозрiння римського сощуму в перiод раннього християнства.
До вивчення творчосп Наталени Королеви зверталися в окремих наукових та есе!стичних розвщках вiдомi лiтературознавцi: С. Андрусiв, В. Антофшчук, Н. Мафтин, О. Мишанич, I. Набитович, А. Нямцу, Ю. Пелешенко, Н. Сорока, Р. Федорiв, В. Шевчук та iн. Найчаспше дослiдники вивчали трансформацiю евангельського сюжету, особливосп рецепцi! Наталеною Королевою бiблiйних образiв. Питання художнього часопростiру роману залишалась поза увагою вчених, окрiм дослiдження I. Остащука «Релiгiйно-фiлософський дискурс у романах Наталени Королево!». Актуальшсть статтi зумовлена необхiднiстю з'ясування особливостей хронотопу власне роману «Що е ютина?». Мета дослщження полягае у вивченш романних ознак композицi! «Quid est Veritas?», що складаеться iз переплетшня драматичних сюжетних лiнiй, зорiентованих не тiльки на мiстерiю Раббi Галилейського, а й на зосередження навколо символши святого Грааля тощо. Одноплановi християнсью легенди перетiкають у розгорнуту оповщь, в основу яко! покладенi екзистенцшш пошуки людини, що потрапила в екстремальну ситуащю.
Досягнення мети передбачае розв'язання комплексу завдань, зокрема висвгглення особливостей художнього часу та простору в ромаш, визначення ознак авторсько! концепцп минувшини, зорiентовано! на легендаризащю подiй раннього християнства.
Реалiзацi! ще! сформульовано! мети i порушення завдань тдпорядкована теоретично-методологiчна база, до складу яко! входять порiвняльно-iсторичнi, типолопчш, рецептивнi методологiчнi принципи.
Романний проспр мiстить у собi численнi описи, часовi «змщення», ретроспекци, авторськi вщступи, спогади та листи, для яких характерне переключення з одного часового пласту в шший.
Письменниця ромашзуе апокрифи (Марiя Магдалина), канонiчний текст (Рабi Галилейський), агiографiю (конфлiкт, мандри, обов'язкове диво, незвичайна смерть - Понтш Пшат), мiфи, легенди (святий Грааль), вiчнi мотиви (любов i зрада).
У романi Наталени Королеви хронотоп i теми, якi в ньому розкриваються, створюють композицiю-контрапункт, оскшьки часовi пласти взаeмодiють iз сюжетно-композицшним розгортанням.
Росiйський дослiдник Ю. Суровцев обгрунтовуе доцiльнiсть використання термiну «лггературний контрапункт» [8, с. 60] щодо лггературного твору, в якому вiдчуваeться рiвноправне та гармонiйне звучання кiлькох «голошв», тем, що творять особливу полiфонiю.
Однieю з модифiкацiй iсторичного роману вважаеться «роман «зв'язку часiв», тобто твiр, в оповiдному хронотопосi якого сшвюнують, функцiонуючи не як окрем^ незалежнi одна вiд одно! складов^ а як частини цiлого, двi або кiлька часових площин» [6, с. 200].
1стотною ознакою художнього свггу лiтературного твору е його часо-просторовi вимiри, що М. Бахтш позначив термiном «хронотоп» (у до^вному перекладi - «часопростiр»), розумiючи його як «сутнюний взаемозв'язок часових i просторових вiдношень, художньо освоених у лггературЬ> [1, с. 235]. На вщмшу вiд часових i просторових вимiрiв реального свiту, хронотоп художнього твору е образним та умовним; будучи цшеспрямовано створеним автором, художнш часопроспр виражае творчий задум письменника, вш е концептуально навантаженим.
Щц художнiм часом розумiемо «вiдображення вшх видiв часу, переданих через призму шдивщуальних оцiнок художника, пiдпорядкованих його задуму, життевш i художньо-естетичнiй позицш.
Якщо iсторичний час мае лшшний характер i рухаеться з минулого в майбутне, то художнш час мютить у собi можливiсть комбшування, перестановки часових промiжкiв у залежност вiд позицп, яку посiдае автор, вщ того аспекту, ракурсу, в якому вш розглядае явища, а також у залежносп вiд тих художньо-шзнавальних завдань, якi вiн ставить» [3, с. 219].
Дослщник I. Остащук вiдзначив вплив середньовiчно! християнсько! концепци часу на хронотоп ромашв авторки. Дослiдник зазначав, що «характер сюжета Наталени Королево! детермiнуе християнське розумшня часу, основними елементами якого е початок (сотворшня свiту), кульмшащя (прихiд Христа) та завершення (кшець свiту). Над долями головних персонажiв ... помiтно тяжiе есхатологiчна темпоральнють. Це дае пiдстави зробити висновок, що проспр i час особливо увиразнюють авторську iнтерпретацiю.
Наталена Королева спираеться на християнсько-середньовiчну модель часо-простору, в якш важливу роль вдаграе поняття сакральностi. Водночас порiвняно з середньовiчним хронотопом, в якому домшуе час, у романах Наталени Королево! переважае просторовють. Письменниця користуеться тим методом творчого втшення хронотопу, коли уточнення вшх часових i просторових
вимГрГв вщбуваеться в людиш, що сприяе концептуальнш наповненостi образiв та розширенню креативного потенщалу художшх щей» [7, с. 11-12].
На наш погляд, лггературознавець дещо звузив характеристику художнього часо-простору роману «Quid est Veritas?» лише до християнсько-свггоглядних вимГрГв, оскшьки його дослщження сфокусовано на розглядГ релГгшно-фшософського дискурсу в творах письменницг До того ж, у наведених спостереженнях вщчуваеться певне сплутування двох близьких категорш: «поняття часу» i «образ часу».
Християнсько-середньовГчна модель стосуеться швидше першо! категорп. На думку Н. Копистянсько! «поняття часу письменника - це, по суп, його концепщя життя i людини, розумшня вГчного й дочасного, стшкого й мшливого, красивого i потворного, його шкала цшностей. Поняття створюеться тд впливом багатьох об'ективних i суб'ективних чинниюв. На нього впливае притаманне суспшьству дано! епохи та властиве мистецькому напряму, до якого належить письменник. b того загального виростае вже авторське, залежне вщ ерудици, душевних якостей, мистецьких смаюв, естетичних, полГтичних поглядГв, тобто характерне для творчо! шдивщуальносп» [4, с. 185].
Натомють «образ часу» - «це суб'ективне усвщомлення об'ективних процесГв i його матерГалГзащя в художньому творг Це час художньо осмислений, який пройшов через свщомють i уяву творця i створений наново» [4, с. 185]. Аналопчш спостереження можна зробити i над категорГями «поняття/образ простору» в художньому творг
В юторичному ромаш, на думку В. Москаленка та П. Рудякова, «доцшьно розрГзняти, крГм сюжетного й фабульного часу, ...ще й час суб'екта оповгд i ... суб'екта твору» [6, с. 200].
А. Гуляк вказуе на наявнють в юторичному ромаш «трГади автор - оповщач - герой, на розгорнутий хронотоп з превалюючим часовим i простровим зрГзами, площинами, що забезпечуе багатоплановють повютування, вщтворюе людину в ll конкретно-юторичних стосунках зГ свггом» [3, с. 219].
Як i в будь-якому юторичному ромаш, часовий вимГр аналГзованого твору Наталени Королеви е ускладненим, багатошаровим оскшьки йдеться про поди, вщдалеш в час й просторг Наявний у творГ час - юторичний, що фшсуе суспшьш особливосп життя Юде! як Римсько! провшци. До нього включено час легендарний, носГем якого е Грааль.
Паралельно розгортаеться час бГблшний, евангельський, концентрований довкола постат РаббГ (Iсуса) та шших бГблшних персонажГв. Зрештою, важливий у текст час особистий, пов'язаний Гз життям родини Понтив, Мари Магдалини, а також внутршньо-психолопчний - пам'ять (розвиваеться через мотив «пошуюв утраченого часу» героями). ЦГ часовГ пласти взаемно перетинаються, накладаються один на один.
Ускладнена i структура художнього простору. Насамперед, вся сюжетна дГя розполовинена на два «простори»: Юдея i кельт-Гбершська Таррагона. Наявш кшька нацюнальних «свтв»: римський,
юдейський, еллшський, кельт-iберiйський. Видiляеться простiр реальний та казково-фантастичний (ос^в Фiле, абстрактний простр снiв та вiзiй).
Наталена Королева використовуе традицшну для мiфологiй народiв свiту вiру в те, що власне водний простiр роздiляе земне i потойбiчне iснування. Н. Лисюк зазначае: «Особливу небезпеку становила вода в шчний час. Проте вона уявлялась амбiвалентною i могла водночас бути чудодшною i магiчною (особливо в сакральш часовi промiжки - на свгганку, на свята, у Великий четвер або п'ятницю) сприятливою для зцшення, омолодження, воскресшня, другого народження» [5, с. 132]. Яскравим прикладом цього е смерть i воскресшня Понтя Пiлата у бурхливих водах рiчки.
Таким чином, у ромаш «Quid est Veritas?» використання рiзних часових пластiв, поеднаних в единий потш, ускладненiсть хронотопу зумовлеш специфiкою жанру, творчим задумом авторки i культурно-iсторичною строкатiстю життевого матерiалу, взятого для зображення.
Л1ТЕРАТУРА
1. Бахтин М.М. Формы времени и хронотопа в романе. Очерки по исторической поэтике (19371938) // Бахтин М. Вопросы литературы и эстетики. - М., 1975. - 502 с.
2. Гос Г. К вопросу о сущности и функции современной советской исторической прозы // Zeitschrift fur Slawistik. - Band 31. - 1986. - № 8. - Р. 351-265.
3. Гуляк А.Б. Становлення укра!нського юторичного роману. - К.: ТОВ Мiжнародна фшансова агенщя, 1997. - 293 с.
4. Копистянська Н. Художнш час як категорiя порiвняльно! поетики // Слов'янсью лггератури: Доповад на ХГ Мiжнародному з']дщ славюпв. - К.: Наукова думка, 1993. - С.184-200.
5. Лисюк Н. Мiфологiчний хронотоп: Матерiали до курсiв «Мiфологiя», «Мiфологiя слов'янська i свiтова». - К.: Укра!нський фiтосоцiологiчний центр, 2006. - 200 с.
6. Москаленко В., Рудяков П. Проблема зв'язку чашв у сучасному юторичному ромаш твденних слов'ян // Слов'янськi лггератури: Доповiдi на ХГ Мiжнародному з'!здi славiстiв. -К.: Наукова думка, 1993. - С. 200-225.
7. Остащук Г. Релтйно-фшософський дискурс у романах Наталени Королево!. Автореф. дис... к.фшол.н. / Прикарпатський нацiональний ушверситет iменi Василя Стефаника. 10.01.01 -укра!нська лiтература. - Гвано-Франкiвськ, 2004. - 20 с.
8. Суровцев Ю. Многозвучный роман-контрапункт // «Новый мир». - № 11. - 1980. - С. 57-61.
SUMMARY
This article attempts to analyze the time-space features in the novel Natalena Koroleva's «Quid est Veritas?» ("What is the truth?"). Proved that time, functioning in work, multi-layered - a historical, legendary, biblical, internal and psychological. In the novel there are several national worlds - the Roman, Jewish, Hellenic, Celtic-Iberian. The plot is divided into two spaces - Judea and Celt-Iberian Tarragona. Different time segments, combined into a single stream, time-space complexity is due to the specifics of the genre, the creative idea Natalena Koroleva's, and cultural-historical variegated life of the material taken for the image.
Марина Нетреба
ЯЗЫКОВОЕ ОФОРМЛЕНИЕ ПЕРСУАЗИВНЫХ МОДУСНЫХ КАТЕГОРИЙ В СОВРЕМЕННЫХ ПУБЛИЦИСТИЧЕСКИХ ТЕКСТАХ
У датй cmаmmi подаеться розгляд мовного оформлення перcуазивноcmi як одного з компоненmiв модальних модусних категорт (на маmерiалi роайськомовних газет «2000», «Факти»,
