CC BY
35
УДК 338.43.02
Куницький В.В., acnipaHT © Нацюналъна академ1я державногоуправлтня при Президентовi Украти
1СТОРИЧНИЙ ДОСВ1Д АГРАРНИХ РЕФОРМ В УКРА1Н1: УРОКИ ДЛЯ НИН1ШНЬ01 ВЛАДИ
У cmammi в iсторичному acnexmi розглядаетъся doceid Украши у проведент аграрнихреформ. Шляхом теоретичного анал1зу показаноустхи та прорахунки державно! полтики в галуз1 аграрних вгдносин, пропонуютъся шляхи eupirnenrn стабтзацп розвитку аграрного сектору економжи на сучасному emani, визначено конкретш заходи державного регулювання в галуз1 АПК.
Ключое1 слова: анал1з аграрног полтики, господарства-фыъварки, еволюцгя аграрних реформ, общинне володгння, кооперативне господарство, сшъсът mepumopii, непрям! заходи державног тдтримки, система аграрних дотащи.
Постановка проблеми. Пильна увага до аграрних реформ з боку вчених i громадськосп е цшком зрозумшою, бо в icTopii' аграрно! краши вони виршують долю сшьських поселень, де сьогодш проживав 30% населения Украши. Тому сьогодш, коли в держав! проводиться реформування галуз1 АПК, i урядом визначено стратепчш напрямки наймасштабшших аграрних реформ (наприклад, запровадження ринку земл1), то варто врахувати кторичний досвщ реформування сшьського господарства Украши з найдавшших час1в до сьогодшшньо! доби.
Анал1з останн1х дослщжень. Питаниям анал1зу аграрних реформ в юторичнш ретроспектив! присвячено роботи вчених А.Я. Авреха, G. Г. Василевського, В. В. Гоцулюка, B.C. Дякша, П.Д. 1ндиченко, £.Г. Карнаухова, А. Г. Морозова, М. В. Рево, М. Ф. Кропивка, В. Я. Мессель-Веселяка, П. Т. Саблука, Л. М. Лукашевича, В.Г. Тюкавкша, Д. П. Пойди та шших.
Мета статт1. е узагальнення досв1ду аграрних вщносин в Укра!ш з найдавшших час1в до сьогодшшнього дня, обгрунтування рол1 держави у виробленш ефективно! аграрно! полтики.
Виклад основного матер1алу. Якщо конкретно перейти до анал1зу аграрних реформ, зробимо короткий огляд цих подш з найдавшших час1в в кторичнш ретроспектив!. Першу таку реформу було проведено в середин! XVI стол1ття, коли територ1я Украши входила до складу Великого Княз1вства Литовського.
Суть Tie! реформи полягала в переор1ентаци аграрного господарства краши з оброчно! системи на панщинну. В результат! феодали одержували власну оранку й оргашзовували господарства-фшьварки, а селяни - волоки (амейш надши). Таким чином, господарство помщимв i селян було роздшено
© Куницький В.В., 2013
243
територ1ально й оргашзацшно. Велике помщицьке господарство тод1 забезпечувало додатковий продукт для експорту на европейський ринок.
На тереш Украши це була перша добре оргашзована державною владою I законодавчо закршлена аграрна реформа.
Доречно буде нагадати, що у Росп I тш частиш Украши, що не входила до складу Польського Корол1вства, аналопчш процеси переходу з оброчного господарства на панщину вщбувалися значно повшьшше, шляхом еволюцп.
Наступну велику аграрну реформу було здшснено 1861 року шляхом скасування кршосного права. У реформ! були защкавлеш не лише селяни, але 1 буржуаз1я, що саме зароджувалася, 1 значна частина помщиюв. Багато великих землевласниюв у передреформний перюд дедал1 глибше включалися в промислове виробництво. На територи Украши це, передуам, розвиток спиртово! промисловост1 й цукробурякового виробництва.
Перш1 цукров1 заводи будували помщики у великих маетках, I ця верства найбагатших землевласниюв була бшьше защкавлена в найманш пращ, шж у кршацькш. Для Украши важливе значения мало I переор1ентування хл1бно! торпвл1 з балтшських порт1в на швденш чорноморсью.
В результат! проведения ще! реформи дуже багато земл1 залишилося в помщиюв, а необхщшсть викупних платеж1в пщривала можливост1 розвитку селянського господарства. Тож приблизно 20 роюв теля реформи тривав застшний перюд. Темпи сшьськогосподарського виробництва були нижчими вщ оч1куваних. Пом1тний прогрес означився з оргашзащею 1882 року земельного банку, через який кредитували селян для придбання ними помщицьких земель. 1мпульс, наданий сшьському господарству та промисловост1 скасуванням кршосного права, вичерпав свш потенщал до початку 90-х роюв. На той час знову виник дисбаланс м1ж бурхливим розвитком промисловост1, транспорту, торпвл1, емшетю аграрного ринку й вщеталим сшьським господарством.
Одшею з головних перешкод на шляху розвитку аграрного виробництва стала поширена в Росшсьюй ¿мпери общинна форма ведения сшьського господарства, зовЫм нечутлива до техшчного прогресу, досягнень тод1 вже досить розвинено! аграрно! науки. Натвнатуральному господарству общини була притаманна дуже низька товаршеть, воно абсолютно не вписувалося в систему розвиненого ринку.
Община з И бвдшетю I психолопею зр1вняльного розподшу постшно постачала ринок пращ малоквал1фшованою робочою силою, була джерелом I поживним середовищем для р1зномаштних революцшних рух1в I течш, а часто й злочинност1, що досить певно заевщчили поди революцп 1905 року [1].
Нд обставини добре розум1в Ыщатор аграрного реформування Петро Столишн, який увшшов в юторш як реформатор (хоча науковщ по р1зному оцшюють його реформи).
Основними заходами ще! реформи, розпочато!, фактично, в серпш 1907 року, були:
244
-1) видшення значного масиву (1,8 млн. десятин) надшьних земель для продажу селянам;
-2) створення умов для виходу селян з общини й формування мщних хут1рського, вщрубного й селищного господарств.
Щ основш заходи супроводжувало стимулювання переселенсько! пол1тики для зняття социального напруження в аграрно перенаселених районах I водночас для актив1заци господарського освоения величезних родючих безлюдних провшцш ¿мперп у Сиб1ру, на Алта!, Далекому Сходг
Ниш при анал1з1 реформи П. Столишна привертае до себе увагу детал1защя И оргашзаци, узгодженють адмшютративних, фшансових та шформацшних момешгв, сощальних перспектив сшьського населения та економ1чна перспектива розвитку сшьських територш
3 шшо! сторони ця реформа була демократичною, оскшьки в И основу було покладено таю основш принципи:
- розраховано И поступовють I перюдичнють (реал1защя та завершения до 20 роюв);
- надавалося бшьше прав особистосп, де можна було вшьно вийти з общини та вибрати соб1 до вподоби форму ведения господарства;
- разом ¿з стимулюванням розвитку селянських господарств збер1галися вс1 шш1 форми господарювання: державна, велика приватна та общинна;
- надавалася фшансова допомога з боку держави кредитами та безповоротна - для придбання земл1, облаштування господарства 1 переселения;
- за проведениям реформ ч1ткий контроль з боку держави здшснювали державш структури - губернсью1 пов1тов1 землевпорядш комюш;
- передбачалося удосконалення системи аграрно! осв1ти з тристутнчастою оргашзащею: нижч1 фахов1 школи, середш спещальш техшчш училища, вищ1 навчальш заклади.
У перюд столишнсько! реформи поширилися й усшшно розвивалися кредитна, виробнича, збутова кооперацп. Кооперативний рух активно пщтримала держава, оргашзувавши шструкторську службу кредит1в Державного банку.
Проведения аграрно! реформи потребувало значно! напруги вЫх фшансових можливостей держави. У перюд м1ж 1907 I 1915 рр. лише для кутвл1 помщицьких земель, якими волод1в Селянський банк, селянам видшили 21 млн. руб. Кр1м того, значш кошти видшили для переселения. Завдяки пщтримщ банку селяни оргашзували й упорядкували понад 200 тисяч хут1рських господарств.
Результата реформи не забарилися. До 1914 року врожайшсть зернових пщнялася на 14%, удеяких регюнах - на 25%. Виробництво найголовшших вид1в зернових з 1909 по 1913 рр. перевищувало продукцш Аргентини, Канади та США разом узятих. Зрю експорт вс1х основних сшьськогосподарських продукт1в у кра!ш. Зерно з Роси збивало цши на европейському й св1товому ринках. Пщвищилося загальне та питоме споживання продукт1в харчування. У селян з'явилися вшьш кошти для придбання земл1 як шдивщуально так I
245
ствтовариствами. 1917 року вУкра!ш помщицьке землеволодшня становило 20% земельно1 площ1 й досить швидко тануло. Земл1 переходили до рук селян
[2]. • ,
Наступний етап реформування сшьського господарства пов'язаний
¿з под1ями революцп 1917-го. Перша св1това вшна протягом чотирьох рок1в
завдала сшьському господарству величезних втрат унаслщок вщтоку найбшьш
працездатного чолов1чого населения, запровадження непосильних, невластивих
селянському господарству повинностей, пов'язаних ¿з вшськовим станом
краши. Першим законом про землю, тобто декретом другого з'1зду Рад вщ
26 жовтня 1917 року допускалася будь-яка форма землекористування: общинна,
вщрубна, хут1рська з вшьним вибором в окремих селищах, кр1м, природно,
помщицько!. УДекрет1 «Про сощал1зацш землЬ вщ 19 лютого 1918 року [3]
помина перевага вщдаеться трудовому комушстичному, артщьному
й кооперативному господарствам. Цей закон визнае за необхщне перехщ вщ
одноособових форм землекористування до товариських, тобто радянських
господарств, комун, артшей, громадсько! оранки землг Цим же законом земля
оголошувалася единим державним фондом таким чином, шбито зшмалося
питания про одноособове селянське землеволодшня.
Теоретикам марксизму, здобувши владу в кра!ш, кортшо на приклад!
сшьського господарства зреал1зувати свою центральну щею про безкласове
суспшьство й безтоварне сощалютичне господарство.
Селянство на щ влади вщповшо селянською вшною, яка охопила
величезш територи краши { була надзвичайно кровопролитною та жорстокою.
По сут1, перша спроба радянсько! влади щодо «сощал1заци» сшьського
господарства завершилася провалом. Пщ натиском збройного руху селян, що
мали мюце у 1918—1920 роках минулого столптя, влада у 1921 рощ
повернулася до ще! багатоукладност1 селянського господарства, проголошено!
першим декретом 1917 року. Таким чином, безусшшшсть аграрно! полижи
бшьшовиюв спричинила непоправш втрати для селян { зруйнувала попередш
досягнення аграрних реформ.
3 1921 по 1928 р1к у перюд НЕПу вщзначаеться послщовний, сталий,
вщносно сприятливий розвиток сшьського господарства. 3 точки зору
загальних принцишв реформування цей перюд не вше шчого нового пор1вняно
з1 столишнською реформою.
3 1929 року почалася нова реформа, а саме - колектив1защя, фактично
найжорстокший розгром сформовано! до цього часу системи аграрного устрою.
У щ роки Сталш здобув усю повноту партшно! влади, розпочав полиику
форсовано! шдустр1ал1заци та колектив1заци.
Вш зробив ¿з ринково! економжи планову, а з селян - раб1в. Сиб1р \
Казахстан було перетворено на велим концентрацшш табори. В результат! його
полпики десятки тисяч селян було вбито, сотш тисяч втратили здоров'я,
мшьйони поставлено на межу голодно! смертг
Колектив1защя викликала велику конфронтацш м1ж селянством \
радянською державою.
246
Тодшня пол1тика держави була направлена насамперед проти селян I фактично знищила вже сформован! оргатзацшно-економ!чт засади розвитку села. Тенденци, що вщбувалися у цей перюд можна з достатньою пщставою характеризувати як державний феодал1зм. Р1зниця була лише в тому, що в попередш епохи феодали виступали як окрем! особистоси, а у даному випадку сформувався монофеодал в особ! держави. При цьому збереглися вс1 найважливш! ознаки феодального ладу, таю як протир1ччя м1ж др1бним селянським виробництвом I великою властстю на землю з боку держави, умовний характер земельно! власност!, позаеконом1чний примус, особиста залежшсть селянина вщ держави, наявтсть ренти (натуральна, вщб1ркова I грошова), панування натурального господарства, при якому продукти пращ використовувалися для задоволення власних потреб виробника.
Це призвело до того, що в Укра!ш утворилася колгоспно-радгоспна система господарювання. Однак, юнування двох основних форм господарств -радгоств I колгоств - не змшюе ситуацш. В обох випадках були або батраки (роб1тники радгосп1в), або кршаки (колгоспники), як1 працювали в державних маетках п1д кер1вництвом призначених державною владою I лише !й пщзв1тних керуючих [4 ].
Подальший розвиток с1льського господарства Укра!ни аж до останнього часу в1дбувався в рамках сформовано! в 30-и роки колгоспно-радгоспно! системи.
Коли в держав! почалася «хрущовська вщлига», то, в!дпов!дно, в управл!нн! аграрним сектором економ!ки було скасовано сталшський режим, ! с!льськогосподарська пол!тика уряду була переглянута, зокрема було знято економ!чн! репрес!! з селян. Саме тод! було започатковано р!зке (у 5 - 6 раз!в) пщвищення закуп!вельних ц!н на с!льськогосподарську продукцш, знижено р!вень податк!в ! змшено характер оподаткування присадибного господарства колгоспнимв. В!дбувся перех!д ¿з натурально! на переважно грошову оплату прац!. Внаслщок цього почалося пом!тне динам!чне зростання виробництва [5].
Певн! п!дстави оцшювати цей пер!од як реформу, пов'язаш з фактичним переходом в!д державно-феодального ладу до державно-катталктичного й отриманням селянами паспорт!в, а з ними - й особисто! свободи. Умовно кажучи, вдруге на ц!й територи протягом одного стол!ття було скасоване кр!посне право.
Наступний удар по устрою сшьськогосподарсько! економ!ки в!дбувся теля розпаду Радянського Союзу. Багато дослщниюв пов'язують цей процес з ¿тщативою м!сцевих парт!йних номенклатур (за винятком х!ба що Прибалтики) вийти з-пщ оп!ки центрально! влади [6].
Краша втяглася у хаотичну, скриту громадянську в!йну за перед!л державно! власностг 1! прямими д!йовими особами стали насамперед т^ хто найближче, безпосередньо чи опосередковано, п!д!йшов до цього под!лу: б!знесмени, пол!тики, депутати, урядовщ. члени крим!нальних угруповань. Непрямими - роб!тники, селяни, наукова ! творча ¿нтел!генц!я, пенс!онери, як! позбулися елементарних джерел ¿снування.
247
Сшьськогосподарська галузь за сучасних умов виявилася не дуже привабливою I зручною, з погляду приватизаци, точшше - захоплення державно! власност!. Вщтак вона опинилася немовби на узб1чч1 приватизацшних процеав. Почалася швидка руйнащя спочатку в тваринництв!, а поим I в ршьництвг
Новий етап вщродження украшського села розпочався з запровадження фермерського устрою, коли було прийнято Закон Украши «Про фермерське господарство». 3 огляду на свповий досвщ, амейне фермерство е найефектившшою формою господарювання. Базуючись на цих рекомендащях, в Укра!ш було оргашзовано 3 5 тисяч фермерських господарств (сьогодш !х нал1чуеться близько 41 500), проте особливого прогресу у вщродженш аграрного сектору економжи не сталося. I пояснюеться все це знову ж таки, економ1чними чинниками, про яю мова пще нижче.
У свповш практищ фермерство найбшьш усшшно функцюнуе при освоенн1 в1льних земель та ¿ндивщуально-розрщженш систем! розселення, в умовах добре розвинено! ¿нфраструктури виробництва, насамперед налагодженого техн1чного серв1су, ф1нансування, збуту, ¿нформац1йного обслуговування. Тако! ¿нфраструктури в нас рашше не ¿снувало, а оргашзовувати И в умовах постшного деф1циту ф1нансових ресурс1в е неможливим.
Незайве нагадати, що створення фермерських господарств потребуе також значних катталовкладень з боку самих фермер1в, що теж носило поодинокий характер I тому бшьшкть фермерських господарств були (та й залишаються дос1) малорентабельними.
Який же вих1д з дано! ситуаци можна запропонувати? Передус1м - це змша вектора державно! полпики в сторону аграрно! галуз! економжи. Законодавча база для стаб!льного розвитку ц!е! галуз! в Укра!н! кнуе.
Основними нормативно-правовими актами, що визначають державну п!дтримку аграрно! галуз! та сшьськогосподарських товаровиробник!в в Укра!н! сьогодш, е закони Укра!ни: «Про державну пщтримку с!льського господарства Укра!ни», «Про основш засади державно! аграрно! полпики на перюд до 2015 р.», Постанова КМУ № 1158 вщ 19.09.2007р «Про затвердження Державно! цщьово! програми розвитку укра!нського села на перюд до 2015 р». та ш.
Але, незважаючи на наявшсть достатнього законодавчого ! нормативно-правового забезпечення щодо державно! п!дтримки сшьськогосподарського виробництва, державн!й пол!тиц! у цш сфер! притаманна низка проблем, основш з яких полягають у наступному.
В!дпов!дно до Закону Укра!ни «Про державний бюджет Укра!ни на 2013 р.» у пор!внянш з минулим роком суттево зменшено видатки за бюджетними програмами "Ф!нансова п!дтримка заход!в в агропромисловому комплекс!" (¿з 1,007 млрд грн. до 97 млн грн) та "Ф!нансова п!дтримка заход!в в агропромисловому комплекс! на умовах фшансового л!зингу" (з 30 млн грн. до 8,8 млн грн.).
248
Законом взагал! не передбачено бюджетно! програми 2801350 "Державна пщтримка розвитку хмелярства, закладення молодих сад1в, виноградниюв та ягщниюв i нагляд за ними", иричому Закон Украши «Про 36ip на розвиток виноградарства, сад1вництва i хмелярства» иередбачае стягування такого збору ¿з цшьовим його сирямуванням саме на розвиток зазначених галузей.
В Укра!ш спостер^аеться довол! низький р1вень об1знаност1 селян щодо можливостей одержання ними державно! допомоги, складний ироцедурний механ!зм i непрозоркть !! отримання, унасл!док чого основна маса в!тчизняних товаровиробник!в, як! тако! и!дтримки иотребують, залишаються поза !! межами.
Висновки. Таким чином, анал!з аграрних реформ в юторичнш ретроспектив! показуе, що:
- будь-яка реформа, особливо аграрна, у своему розвитку мае визначений кторичний строк i певн! завдання у сусп!льному розвитку;
- посшшшсть та необдуман!сть аграрних реформ призводить до зниження економ!чного потенц!алу економ!ки кра!ни, а шод! до нев!дворотних процес!в у !! в!дродженн!;
- при проведенн! аграрно! реформи необхщно використовувати системний шдхвд, тобто враховувати потенц!ал i проблеми р!зних форм власност! та господарювання а також рац!ональне сп!вв!дношення р!зних механ!зм!в, що регулюють аграрну сферу економши;
- планування аграрних реформ повинно базуватися на досягненнях аграрно! науки та свщового досв!ду.
- в умовах в!дновлення в Укра!ш шституту права власност! на землю, закр!плення Bcix форм власност! та форм господарювання на земл!, коли Bcix приватних та шших товаровиробниюв визнано суб'ектами п!дприемництва, поряд з Цившьним кодексом i Земельним кодексом - основним комплексним кодиф!кац!йним актом, що регулюе аграрн! в!дносини в Укра!ш, повинен стати Аграрний кодекс.
Перспективою подальших досл!джень е пошуки шлях!в радикального реформування державно! пол^ики п!дтримки с!льського господарства, а також модершзащя системи наукових досл!джень та осв!ти, як! б в!дпов!дали сучасним ринковим умовам функц!онування та розвитку АПК Украши.
Л1тература
1. Лановик Б.Д., Матейко P.M., Матисякевич З.М. 1стор!я Укра!ни: Навчальний пос!бник/ Заред. Б.Д. Лановика. К. - 1999 р. С.- 287.
2. Проблеми аграрних реформв УкраЫ. [Електронний ресурс]. - Режим доступу: http://gazeta.dt.ua/SOCIETY/problemi_agrarnih_reform_v_ukrayini.html
3. Барабаш Н. П. Розвиток правового регулювання земельних в!дносин, пов'язаних ¿з користуванням надрами / Н. П. Барабаш // Форум права. - 2009. -№ 2. - С. 30-37 [Електронний ресурс]. - Режим доступу: http://www.nbuv.gov.ua/e-journals/FP/20092/09bnpikn.pdf
249
4. Зиза М.М. Змши виробничих вщносин в украшському ceni (друга половина XX - початок XXI столптя): юторичний аспект: Автореф. дис... канд. ¿ст. наук: 07.00.01 /Схщноукр. нац. ун-т ¿м. Володимира Даля - Луганськ, 2005. - С. - 20.
5. Баран В.К., Даниленко В.М. Украша в умовах системно! кризи (1946-1980-Ti pp.) // Украша кр1зь вки. Т.13. - К., 1999. - С. - 287.
6. Врублевський В., Хорошкоеський В. Украшський шлях. Начерки: геопол1-тичне становище Украши та И нацюнальш штереси. - К.: Демократична Украша, 1997. - С. - 425.
7. Податковий кодекс Украши. (В1домост1 Верховно! Ради Украши (ВВР), 2011, № 13-14, № 15-16, № 17, ст.112) [Електронний ресурс]. - Режим доступу: http ://zakon4.rada.gov.ua/laws/show/2755-17
8. П1дтримка галуз1 тваринництвау 2013 роц1. Сайт департаменту агропромислового розвитку К1ровоградсько! облдержадм1н1страц11. [Електронний ресурс]. - Режим
flocTyny:http://www.apk.kr.ua/index.php?option=com_content&view=article&id=87: -2013-&catid=31:2013-04-30-07-43-19&Itemid=63
Summary Kunitsky V.V.
National Academy of Public Administration President of Ukraine HISTORICAL EXPERIENCE OF AGRARIAN REFORM IN UKRAINE: LESSONS FOR THE PRESENT GOVERNMENT
The article in the historical point of view Ukraine's experience in carrying out agrarian reform. Through theoretical analysis shows the successes and failures of public policy in agrarian relations, there are solutions to the stabilization of the agricultural sector at present, defines specific measures of state regulation in the field of agriculture.
Key words: analysis of agricultural policy, farm-Filvarky, the evolution of agrarian reform, communal ownership, cooperative farms and rural areas, indirect measures of state support, the system of agricultural subsidies.
Рецензент - д.е.н., професор Музика П.М.
250
