CC BY
96
УДК 338.48 (477)
ДЕРЖАВНО-ПРИВАТНЕ ПАРТНЕРСТВО ЯК ПЕРСПЕКТИВНИЙ 1НСТРУМЕНТ РЕАЛ1ЗАЦП 1НТЕГРАЦ1ЙНО1 СТРАТЕГИ РОЗВИТКУ П1ДПРИ6МСТВА (НА ПРИКЛАД1 СФЕРИ ТУРИЗМУ I КУРОРТ1В)
Захарiн С.В., Данченко Л.Г., Усенко Ю.В.
У науковй прац проанш'зовано стан розвитку сфери туристичних послуг УкраУни (туристичне та готельне обслуговування, санаторно-курортне господарство). Дошджено змст державно-приватного партнерства. Державно-приватне партнерство розглянуто в систем/ iнструментiв реал'заи)! нтеграийноУ стратеги. Дошджено стан державно-приватного партнерства у сфер туризму / курортiв. Внесено пропозиии щодо удосконалення державноУ полтики пiдтримки розвитку ринку туристичних послуг.
Предмет дошдження - теоретико-методичн та науково-практичн основи державно-приватного партнерства в контект реалiзаиu нтеграцйноУ стратеги' розвитку пдприемства. Мета статтi -внести пропозиц'У щодо органiзаиu надання державно)' пiдтримки розвитку сфери туризму, готельного обслуговування та санаторно-курортного господарства Iз використанням можливостей державно-приватного партнерства як нструменту реал'зацУ '¡нтеграцйноУ стратеги'розвитку пдприемств.
В процес досл'дження використовувалися загальнонауков/ та специф/'чн/' методи та прийоми наукових дослджень - iндукиiя / дедукця, аналiз / синтез, наукове абстрагування, економко-математичне моделювання, метод експертних оцнок, формальний метод (для анал'зу текст'в нормативно-правових акт в).
Ключовим результатом досл'дження е теоретико-методичне узагальнення сучасних пдходв до побудови механзму державно-приватного партнерства у сферi туризму як /нструменту реалiзаиiУ !нтеграцйно)' стратег) пiдприемства.
Галузь застосування - державне регулювання розвитку туризму, економка туризму, економка пiдприемства, стратег'чне планування, управлння /нвестицйною д'яльн'стю.
Ключовi висновки. Державно-приватне партнерство доцльно розглядати як особливий iнструмент реалiзаиiУ '¡нтеграцйноУ стратег) пiдприемства. Необхдно розробити Методику (методичн пдходи) органзаиУ державно-приватного партнерства в сферi туризму, перш за все в сферi кониесшно)' д'яльност'!, що забезпечить бльшу залученсть в ией проиес мсиевих органiв влади. Дощльно передбачити механiзм, що дозволяе суб'ектам державно-приватного партнерства отримувати мсиев/ ресурси на пльгових умовах (наприклад, при оплат/ води або електроенергй). Також слд передбачити, що гарант) щодо кониесйних угод мае право надавати держава в особ/ Кабнету Мiнiстрiв УкраУни або iншого спещально уповноваженого органу виконавчоУ влади, що пдвищить заикавленсть потенийних '¡нвестор'т. Для суб'ект'в державно-приватного партнерства сл'д передбачити ряд преферений, насамперед податкових пльг. Державно-приватне партнерство в туристичнт сферi може вирiшити велику кльксть що виникли на даний момент проблем. Реалзаия иього партнерства може бути вир/'шена за допомогою буд'тниитва комплексних туристських иентр'т на основ/ сторичних, культурних, археологчних та природних пам'яток.
Ключов'1 слова: державно-приватне партнерство, нтеграийна стратегiя, туристична послуга, туристичнi продукти, державне регулювання туристичноУ д'яльност'!, сталий розвиток туризму.
ГОСУДАРСТВЕННО-ЧАСТНОЕ ПАРТНЕРСТВО КАК ПЕРСПЕКТИВНЫЙ ИНСТРУМЕНТ РЕАЛИЗАЦИИ ИНТЕГРАЦИОННОЙ СТРАТЕГИИ РАЗВИТИЯ ПРЕДПРИЯТИЯ (НА ПРИМЕРЕ СФЕРЫ ТУРИЗМА И КУРОРТОВ)
Захарин С.В., Данченко Л.Г., Усенко Ю.В.
В научной работе проанализировано состояние развития сферы туристических услуг Украины (туристическое и гостиничное обслуживание, санаторно-курортное хозяйство). Исследовано содержание государственно-частного партнерства. Государственно-частное партнерство рассмотрено в системе инструментов реализаиии интеграиионной стратегии. Исследовано состояние государственно-частного партнерства в сфере туризма и курортов. Внесены предложения по совершенствованию государственной политики поддержки развития рынка туристических услуг.
Предмет исследования - теоретико-методические и научно-практические основы государственно-частного партнерства в контексте реализаиии интеграиионной стратегии развития предприятия. Цель статьи - внести предложения по организаиии предоставления государственной поддержки развития сферы туризма, гостиничного обслуживания и санаторно-курортного хозяйства с использованием возможностей государственно-частного партнерства как инструмента реализаиии интеграиионной стратегии развития предприятий.
© Захарш С.В., Данченко Л.Г., Усенко Ю.В., 2016
Економiчний вюник ушверситету | Випуск № 29/1
89
В процессе исследования использовались общенаучные и специфические методы и приемы научных исследований - индукция и дедукция, анализ и синтез, научное абстрагирование, экономико-математическое моделирование, метод экспертных оценок, формальный метод (для анализа текстов нормативно-правовых актов).
Ключевым результатом исследования является теоретико-методическое обобщение современных подходов к построению механизма государственно-частного партнерства в сфере туризма как инструмента реализации интеграционной стратегии предприятия.
Область применения - государственное регулирование развития туризма, экономика туризма, экономика предприятия, стратегическое планирование, управление инвестиционной деятельностью.
Ключевые выводы. Государственно-частное партнерство целесообразно рассматривать как особый инструмент реализации интеграционной стратегии предприятия. Необходимо разработать методику (методические подходы) организации государственно-частного партнерства в сфере туризма, прежде всего в сфере концессионной деятельности, что обеспечит большую вовлеченность в этот процесс местных органов власти. Целесообразно разработать механизм, позволяющий субъектам государственно-частного партнерства получать местные ресурсы на льготных условиях (например, при оплате воды или электроэнергии). Также следует предусмотреть, что гарантии концессионных соглашений вправе предоставлять государство в лице Кабинета Министров Украины или другого государственного органа исполнительной власти, что повысит заинтересованность потенциальных инвесторов. Для субъектов государственно-частного партнерства необходимо предусмотреть ряд преференций, прежде всего налоговых льгот. Государственно-частное партнерство в туристической сфере может решить большое количество возникших на данный момент проблем. Реализация этого партнерства может быть решена с помощью строительства комплексных туристских центров на основе исторических, культурных, археологических и природных памятников.
Ключевые слова: государственно-частное партнерство, интеграционная стратегия, туристическая услуга, туристические продукты, государственное регулирование туристической деятельности, устойчивое развитие туризма.
PUBLIC-PRIVATE PARTNERSHIPS AS A PROMISING TOOL TO IMPLEMENT INTEGRATION DEVELOPMENT STRATEGY (ON THE EXAMPLE OF TOURISM AND RESORTS)
Zakharin S.V., Danchenko L.G., Usenko Y.V.
In scientific work analyzed the development of tourism Ukraine (travel and hotel services, spa facilities). The content of public-private partnerships. Public-private partnership deals in the system integration strategy implementation tools. The state of public-private partnership in tourism and resorts investigated. Suggestions on improving public policies to support the development of tourism market.
Subject of research - theoretical and methodological and scientific and practical basis of public-private partnerships in the context of integration development strategy. The purpose of the article - submit proposals on organization of state support of tourism, hotel service and spa management capabilities using a public-private partnership as a tool for implementing integration strategies of enterprises.
The study used general scientific and specific methods and techniques of research - induction and deduction, analysis and synthesis, abstraction scientific, economic modeling, method of expert evaluations, formal method (analysis of texts of regulations).
A key result of the study is theoretical and methodological generalizations modern approaches to building public-private partnership in tourism as a tool for implementing an integration strategy.
Field of application - State regulation of tourism, tourism economics, business economics, strategic planning, investment management activities.
Key conclusions. Public-private partnerships should be considered as a special tool for the implementation of the integration strategy. It is necessary to develop a methodology (methodical approach) of public-private partnership in tourism, especially in the area of concession, which will ensure greater involvement in the process of local government. It is advisable to provide for a mechanism that allows the subjects of public-private partnership to get local resources on concessional terms (for example, when paying water or electricity). You should also provide that the guarantees for concession agreements may provide state represented by the Government of Ukraine or other specially authorized executive body that will increase the interest of potential investors. For subjects of public-private partnership should provide a number of preferences, especially tax benefits. Public-private partnership in the tourism sector can solve many encountered problems at the moment. The implementation of this partnership can be solved by building comprehensive tourism centers based on historical, cultural, archaeological and natural attractions.
Keywords: public-private partnership, integration strategy, tourist services, tourist products, government regulation of tourism, sustainable tourism development.
Актуальнсть статт. Державно-приватне партнерство можна представити як один Í3 шструменпв реалiзацil штеграцшноТ стратеги пщприемства. За допомогою вказаного партнерства пщприемство
iнтегруeться iз державою (в особi уповноваженого державного партнера) задля реалiзацп мети своеТ дiяльностi. Для цього необхiдне належне швестицшне, iнституцiйне та правове пщфунтя.
Особливо активно мехаызми державно-приватного партнерства мають розвиватися у сферi туризму i курортiв.
УкраТна поки що не належить до св^ових лiдерiв за ктькютю туристичних вiдвiдань, однак особливост ТТ географiчного розташування та рельефу, сприятливий ^мат, багатство природно-ресурсного, юторико-культурного та туристично-рекреацiйного потенцiалу створюють можливостi для iнтенсивного розвитку багатьох видiв туризму - i внутршнього, i iноземного.
Вiдтак, iснуе проблема у проведены поглиблених дослщжень проблематики оргашзаци державноТ пiдтримки розвитку сфери туризму, готельного обслуговування та санаторно-курортного господарства, у тому чи^ iз використанням механiзмiв державно-приватного партнерства.
Ступнь дослiдження дано! проблеми вченими, аналiз публiкацiй. Питанням оргашзаци надання державноТ пiдтримки розвитку сфери туризму, готельного обслуговування та санаторно-курортного господарства, у тому чи^ iз використанням механiзмiв державно-приватного партнерства, присвячуеться чимало праць. Плщно працюють над цiею проблематикою Н.Ведьмщь, М.Субота, Т.Тимошенко, Т.Ткаченко, В.Федорченко та iншi науковцi. Одначе мають бути розроблеш науково-практичнi пропозицiТ, спрямоваш на впровадження сучасних форм реалiзацiТ iнтеграцiйних стратегiй розвитку пiдприемств, у тому чи^ на основi удосконалення механiзмiв державно-приватного партнерства. На цш основi мають бути видiленi перспективы шструменти державноТ пiдтримки розвитку туристичноТ сфери.
Предмет дослiдження - теоретико-методичш та науково-практичнi основи державно-приватного партнерства в контекст реалiзацiТ iнтеграцiйноТ стратеги розвитку пщприемства.
Мета статтi - внести пропозици щодо органiзацiТ надання державноТ пщтримки розвитку сфери туризму, готельного обслуговування та санаторно-курортного господарства iз використанням можливостей державно-приватного партнерства як шструменту реалiзацiТ iнтеграцiйноТ стратеги розвитку пщприемств.
Завдання дослiдження:
1. Навести теоретико-методичш узагальнення державно-приватного партнерства в контекст реалiзацiТ штеграцшноТ' стратеги розвитку пщприемства.
2. Проаналiзувати стан розвитку сфери туризму, готельного господарства та курортв УкраТни.
3. Виявити особливост розвитку сфери туризму, готельного господарства i курортiв УкраТни.
4. Виокремити особливост державно-приватного партнерства у туристичнш сферi.
5. Проаналiзувати практику державно-приватного партнерства у сферi туризму.
6. Обгрунтувати пропозици щодо удосконалення мехашзму державно-приватного партнерства у сферi туризму i курортiв.
Методи. В процесi дослiдження використовувалися загальнонауковi та специфiчнi методи та прийоми наукових дослщжень - Ыдук^я i дедук^я, аналiз i синтез, наукове абстрагування, економiко-математичне моделювання, метод експертних оцЫок, формальний метод (для аналiзу текспв нормативно-правових актiв).
Постановка проблеми. Туристична сфера УкраТна потребуе державноТ пщтримки, осктьки туристична привабливiсть держави значно знизилася внаслщок дестаб^заци полiтичноТ ситуаци та вiйськового конфлiкту. Окрiм того, туристичний бiзнес е порiвняно низькодоходним, через що у сегмент мiжнародного туризму вiтчизнянi туристичнi компани не мають змоги конкурувати з мiжнародними туристичними холдингами. Також вщчуваеться вщсутнють узгодженоТ стратегiТ маркетингового просування нацюнального туристичного продукту УкраТни на свтових ринках. Таким чином, мають бути задiянi новiтнi джерела економiчного розвитку. Одним iз таких джерел може бути державно-приватне партнерство (в контекст реалiзацiТ iнтеграцiйноТ стратегiТ розвитку пщприемств туристичноТ сфери).
Результати дослщження. За даними Всесвп"ньоТ туристичноТ оргашзаци (ВТО), щороку свiтом подорожують майже 1 млрд.оаб, при цьому доходи вщ мiжнародного туризму становили у 2014 р. близько 970 млрд дол. США, що складае 12% свп"ового валового продукту [8]. Бiльш як 40 держав використовують доходи вщ туризму як головне джерело надходжень до бюджету, а ще у 70 краТнах ^ доходи е одыею з трьох основних статей. Частка туризму у свгтовому експор^ товарiв i послуг складае близько 13%, а у краТнах 6С - 14%. Ктьюсть робочих мюць у туристичнiй iндустрiТ краТн 6С складае близько 12% вiд загальноТ чисельностi зайнятих [4].
Подорожi та туризм стимулюють розвиток швестицшних проеклв з розбудови транспортноТ та готельно-туристичноТ iнфраструктури (зокрема, аеропортiв, шляхiв, морських порлв, реставрацiю iсторичних пам'яток, музеТв, розвиток природних охоронних зон), що пщвищуе i якiсть життя коршного населення, i обслуговування туристiв.
До 2020 р. ктькють туристичних поТздок, за оцiнками фахiвцiв ВТО, може зрости, порiвняно з нинiшнiм перюдом, удвiчi. Очiкують також, що «туристичним напрямком номер один» на той час стане Китай. Поряд з традицшними видами туризму, такими як автомобтьний, культурно-тзнавальний, лiкувально-оздоровчий, релiгiйний, дедалi бiльшоТ популярностi, особливо серед мешкан^в iндустрiально розвинутих краТн, набувають стьський, екологiчний (зелений), а також екстремальш види туризму, зокрема, пригодницький, спортивний, прський, пiдводний, мисливський [4].
Активно розвиваеться так званий стьський туризм, який у краТнах бвропи розглядають як найефектившший шлях со^ального розвитку стьських депресивних регiонiв, економiчний шструмент
пiдтримки зайнятостi стьського населення, яке витiсняeться 3i сфери матерiального виробництва внаслiдок науково-техшчного прогресу [10].
Високий рiвень розвитку туризму в Укра'ш виступае необхiдною складовою формування сучасно'' нацюнально' економiки. Лише у 2014 р. за рахунок туристичних послуг держбюджет поповнився на 580 млн грн. З урахуванням загальносвГтових рекомендацш ВТО розрахунку обсягу доходiв вщ туристичноУ дiяльностi, грунтованих на чисельност туристичних потокiв та середньому рiвнi споживчих витрат туриста (17,6 млн. чол. по 1800 грн. кожний) в бюджет УкраТни надшшло понад 6 млрд. грн. податку на додану вартють та 1 млрд. грн. податку на прибуток [5].
Ниш у туристичнш i курортнш галузях УкраТни нараховуеться понад 8 тис. пщприемств, з яких 3,6 тис. -суб'екти туристично' дiяльностi (лiцензiйнi турагентства i туроператори), близько 1,5 тис. готелiв та 3 тис. санаторно-курортних i оздоровчих закладiв. Середньооблкова кiлькiсть пра^внимв туроператорiв та турагентiв дорiвнюе 29,0 тис. оаб [6].
УкраТна мае значний туристичний потенцГал, який використовуеться, на жаль, зовам неефективно. Бтьшють об'еклв туристичного показу знаходяться у жалюгщному станi. Середнiй рiвень заповнення готельно' бази коливаеться на рiвнi 25-30% [5]. Потужностi санаторно-курортно' сфери використовуються менш як на третину [7]. Галузь вщчувае гостру нестачу ¡нвестицшних ресурсiв [3].
Туристична сфера надзвичайно залежна вщ низки опосередкованих чиннимв - внутрГшньополГтично' ситуацiï в кра'ш вiдвiдання та сусiднiх кра'нах, економГчно' та полiтичноï ситуацiï в кражах -«постачальниках» туристiв, змш клiматичних умов та природних катаклiзмiв. Цi обставини роблять економiку держав з незбалансовано розвиненим туризмом надзвичайно уразливою.
Протягом ромв Незалежностi органи державно' влади Укра'ни ухвалювали документи, спрямоваш на пiдтримку розвитку сфери туризму, готельного обслуговування та санаторно-курортного господарства. Серед цих документ варто згадати: Основы напрями розвитку туризму в Укра'ш до 2010 року (Указ Президента Укра'ни № 973/99 вщ 10.08.1999 р.), Державну програму розвитку туризму на 2002-2010 роки (постанова Кабшету МшютрГв Укра'ни № 583 вщ 29.04.2002 р.), Заходи щодо розвитку ¡ноземного i внутрГшнього туризму (розпорядження Кабшету МшютрГв Укра'ни № 390-р вiд 27.06.2003 р.), Стратепю розвитку туризму i курортГв (розпорядження Кабiнету Мiнiстрiв Укра'ни № 1088-р вiд 06.08.2008) та ¡ншк Одначе вказанi документи носили переважно декларативний характер i в значнш мiрi залишилися не виконаними. Одна з основних причин - незадовтьне бюджетне фiнансування запланованих заходiв, вщсутнють механiзмiв реалГзацп окремих рiшень.
На жаль, модель державного управлЫня у сферi туризму зазнае посшно'' «оптимГзацп», що не сприяе ефективнiй реалГзацп' державно'' полiтики пiдтримки у цм сферi. У рiзнi роки за реалiзацiю державно'' туристично'' полгтики вщповщали Державний комiтет з питань ам% молодГжно'' полiтики, спорту i туризму, Державна туристична адмУстра^я, Мiнiстерство культури i туризму Укра'ни, Державна служба туризму i курортГв, Мiнiстерство ¡нфраструктури Укра'ни, Державне агентство туризму i курортГв. Нинi повноваження з формування та реалГзацп' державно'' полгтики у сферi туризму та курортiв вщповщно до розпорядження Кабiнету Мiнiстрiв Укра'ни вiд 08.09.2015 № 922-р покладено на Мiнiстерство економiчного розвитку i торпвлГ Укра'ни. В Мiнекономрозвитку створено пщроздт з питань туризму, в якому працюе лише 11 фа^в^в.
Сфера туризму розвиваеться без належного наукового, методичного та маркетингового супроводження. В порушення ч.2 ст.27 Закону Укра'ни «Про туризм» [2], у 2013 р. ухвалено рГшення про лквщацш Наукового центру розвитку туризму. Як наслщок, в державi вщсутня наукова ¡нституцГя, що займаеться оргашза^ею та проведенням комплексних наукових дослщжень у сферi туризму.
Основними проблемами, ям необхiдно розв'язати, залишаються питання фшансово-оргашзацшного характеру, а саме [1; 3; 8; 9]: не передбачено фшансування заходГв, пов'язаних, насамперед, ¡з створенням безпечних умов для туриспв, подготовкою та участю у мiжнародних та регiональних туристичних виставках в Укра'ш та за кордоном; вщсутня система контролю за дГяльнютю суб'ектГв курортно'' галузi, цiлiсна система державного управлшня туризмом у регiонах (не створеш вщповщш самостiйнi пщроздти з питань туризму i курортГв); переважна бтьшють туристичних, готельних i курортних закладiв не вщповщають мiжнародним стандартам якост надання послуг та стану матерiально-технiчно'' бази тощо.
В Укра'ш програми розвитку туризму завжди фшансувалися недостатньо, а в окремi роки взагалi не фiнансувалися. Залучення приватного кашталу для реставрацiï культурно-юторичних об'ектГв i «доведення» 'х до рГвня туристичного показу може стати ¡стотним чинниш розвитку в'''зного та внутрГшнього туризму.
Багатий природний та ¡сторико-культурний потенцГал Укра'ни використовуеться недостатньо, одна з причин - культурно-юторичш об'екти слабо представлен в свГтовому ¡нформацшному просторк Бтьшють природних i культурно-юторичних об'ектГв «не обтяжеш» сучасно' туристичною ¡нфраструктурою.
Сфера туризму, готельного господарства i курортГв страждае вщ нестачГ ¡нвестицш. Дефщит ¡нвестицш викликаний i причинами макрорГвня (економГчна нестабтьнють, вщсутнють гарантш повернення ¡нвестицш, непривабливий дтовий клГмат, падшня платоспроможного попиту тощо), так i суто галузевими особливостями (вщсутнють чГтко'' державно'' полГтики щодо розвитку туризму, правова неврегульованють вщносин у сферГ туризму, вщсутнють державно'' пщтримки, зниження загального рГвня безпеки туриспв та ¡н.). В умовах вщсутносп припливу приватних ¡нвестицш стимулятором ¡нвестицшно' дГяльност може стати державно-приватне партнерство.
Державно-приватне партнерство (ДПП) - це правовий мехашзм узгодження штереав i забезпечення взаемодiТ держави i бiзнесу.
На практичному рiвнi державно-приватне партнерство - це залучення на контрактуй основi органами влади приватного сектора для бтьш ефективного i якiсного виконання завдань, що вщносяться до публiчного сектору економки, на умовах компенсацiТ витрат, подту ризикiв, зобов'язань, компетенцiй.
Державно-приватне партнерство передбачае ефективну взаемодiю мiж органами державного управлЫня рiзних рiвнiв та бiзнесом, з метою реалiзацiТ сусптьно важливих проектiв i програм соцiально-економiчного розвитку територiй, спрямованих на полтшення якостi життя i на досягнення цтей державного управлiння, як сукупнють форм взаемодп для вирiшення сусптьно значимих завдань на взаемовигщних умовах.
Державно-приватне партнерство можна розглядати як особливий шструмент реалiзацiТ штеграцшноТ стратеги пщприемства. Будь-яке успiшне пiдприемство формуе власну штеграцшну стратегiю, яка передбачае визначення стратепчних орiентирiв штеграци та взаемодп пiдприемства у зовнiшньому середовищ^ починаючи вiд комунiкацiй iз споживачами i закiнчуючи побудовою моделi взаемовщносин iз державними органами. Державно-приватне партнерство завжди передбачае iнтеграцiю пiдприемства з певним державним органом, що уповноважений державою на реалiзацiю такого партнерства.
Слщ розум^и, державно - приватне партнерство - це не просто випдна форма ствпрац мiж державою та бiзнесом, а й взаемодiя, при якому держава i бiзнес як би «перестраховують» один одного в разi виникнення будь-яких проблем. Наприклад, держава отримуе вигоду у формi отримання швестицш на реалiзацiю проектiв i програм, що мають важливе загальнонацiональне значення, i як за iнших рiвних умов мали б фшансуватися за рахунок бюджетних коштв. Приватний партнер отримуе можливють збiльшення економiчноТ ренти за рахунок використання об'екта, який знаходиться у власност держави (громади).
Аналiз зарубiжного досвiду реалiзацiТ проектiв державно-приватного партнерства показав, що практично у вах державах, що використовують мехашзми державно-приватного партнерства, видтяються певнi галузi, в яких модель державно-приватного партнерства розвинута найбтьше. Найбтьше число проектiв державно-приватного партнерства здшснюеться в транспортнiй галузi (аеропорти, порти, трубопровiдний транспорт, дороги, мости), со^альнш iнфраструктурi (охорона здоров'я, осв^а, культура, туризм), житлово-комунальному господарс^ (мережi, водопостачання, теплопостачання).
Державно-приватне партнерство можливо i необх1дно в тих галузях, як мають важливе со^альне або культурне значення, проте е потенцмно прибутковими. Одна з таких галузей - туризм (оргаыза^я подорожувань).
Реалiзацiя державно-приватного партнерства та розвиток туристичноТ галузi може сприяти: створенню великоТ кiлькостi нових робочих мюць, збiльшення доходiв населення i пщвищення рiвня життя в краТш, збереження юторико - культурнi та природних пам'яток, розвиток регюшв, модернiзацiя юнуючоТ iнфраструктури, пiдвищення авторитету УкраТни на мiжнароднiй аренi i перешкода вщтоку капiталу з краТни, за рахунок перенаправлення виТзного потоку туристiв на внутршнш туристичний ринок краТни.
Серед можливих iнструментiв державно-приватного партнерства в сферi туризму можемо видiлити:
- державний контракт - один з видiв договору, який передбачае виконання пщрядних роб^ для державних потреб.
- концеайна угода - об'екти договiрних вiдносин (майно, окремi види дiяльностi) знаходяться в неподiльному, повному володЫУ тiльки одыеТ зi сторЫ угоди, а саме держави чи Ышого публiчно-правового освiти, а Ыша сторона угоди - недержавний суб'ект - приймае на себе певн зобов'язання в обмiн на надан йому права.
- фiнансова оренда ^зинг) - одна з форм кредиту, при якш вiдбуваеться передача об'екта власност в довгострокову оренду з подальшим правом викупу i повернення.
- Оренднi вiдносини, як спричиняють передачу чужого майна у володшня i користування тимчасово i з умовами повернення.
На наш погляд, найбтьш перспективним iнструментом для УкраТни е концеая, оскiльки вона передбачае можливють вщновлення рiзних природних i культурно-юторичних об'ектiв, з подальшим використанням в туристичних цтях згiдно iз затвердженим проектом та договором. При цьому об'ект концеси знаходиться в державнш власностi.
На нашу думку, одним з перспективних напрямш державно-приватного партнерства в сферi туризму в УкраТ'ш е передача в концесiю арх^ектурних об'ектiв iсторичного значення (насамперед - заммв), а також об'ектiв арх^ектурних музеТв. В УкраТ'нi в тш чи iншiй мiрi збереглося понад 200 замш або замкових об'ектв, потенцшно придатних для туристичного показу (за умови створення вщповщноТ туристичноТ шфраструктури). Крiм того, в УкраТш е кiлька досить великих арх^ектурних музеТв i музейних комплексiв пщ вiдкритим небом (найвiдомiшi: заповiдник «Пирогово» у Киевi, музей в Переяслав-Хмельницькому, музей народноТ архiтектури та побуту в Ужгородi та iн.). ^ об'екти вже зараз справляються з завданнями туристичного показу, а також здшснюють рiзнi акц^, спрямованi на залучення туриспв (проведення свят, ярмармв, виставок, народних гулянь, пiдтримка роботи закладiв громадського харчування, реалiзацiя сувешрноТ продукц^ тощо). Однак об'екти показу (будинку), представлеш в цих музеях, знаходяться в аваршному станi i потребують термiнового ремонту, на що потрiбнi iнвестицiТ'.
Держава i мiсцевi громади на реконструкцiю i реставрацш замкiв i музеТв грошей не видтяють через вiдсутнiсть коштiв у вщповщних бюджетах. Саме в цьому випадку швестици можуть бути отримаш за рахунок приватного iнвестора, який виявить бажання займатися концесшною дiяльнiстю.
Досвщ передачГ культурно-юторичних об'еклв в концеаю з туристичною метою е i в Укра'ш. ПроаналГзуемо цю практику на прикладГ ЛьвГвсько' обласп, яка мае значний туристичний потенцГал i порГвняно розвинену туристичну ¡нфраструктуру.
30 грудня 2009 року мГж ЛьвГвською обласною державною адмшютрацГею та пщприемцем Новосад 1.1. було укладено концесшну угоду, яка передбачала передачу приватному партнеру на 49 ромв Палацу Х1Х столггтя в с.Тартаков Сокальського району. На момент передачГ Палац знаходився в аваршному сташ. Концесюнер взяв зобов'язання вивести об'ект з аваршного стану, а саме: облаштувати дах, водовщведення та каналГзацю, реставрувати i вщновити елементи фасаду, провести внутршнш ремонт. При цьому приватний партнер здобувае право використовувати об'ект в сферГ надання туристичних та сумГжних послуг (включаючи послуги громадського харчування), але з урахуванням вимог законодавства про охорону культурно'' спадщини.
10 листопада 2010 було укладено концесшну угоду мГж ЛьвГвською обласною державною адмшютрацГею та Товариством з обмеженою вщповщальнютю «Крю», згщно з яким приватному партнеру була передана на 49 рош пам'ятка архГтектури нацюнального значення - замок XVII столГття в с.Старе Село ПустомитГвського району. На момент передачГ замок перебував в аваршному сташ, його вартють була оцшена в 10,6 млн.грн. Приватний партнер взяв на себе зобов'язання вивести об'ект з аваршного стану, в тому числГ провести комплекс консервацшних робГт оборонних споруд, облаштувати водовщведення, каналГзацш, полшшити i реставрувати споруди комплексу.
АналГз наслщмв реалГзацГ' зазначених концесшних договорГв не дае приводГв для оптимГзму. Основна причина - вшськовий конфлкт на СходГ кра'ни, загальне зниження платоспроможного попиту на ринку туристичних послуг, полГтична i економГчна нестабтьнють, непривабливють ¡нвестицшного клГмату i як наслщок - вщсутнють мотивацГ' у концесюнера вкладати в об'ект масоваш ¡нвестицГ'.
Ми вважаемо, що впровадження концесшно' практики як ¡нструменту державно-приватного партнерства в сферГ туризму мае фунтуватися на максимально можливо'' адаптацГ' вГдповГдного мГжнародного досвГду. Розглянемо кГлька типГв концесшних угод, якГ застосовуються в мГжнароднш практицГ:
1.BOT (Build - Operate - Transfer) - «БудГвництво - Управлшня - Передача». Концесюнер здшснюе будГвництво об'екта i його експлуатацш протягом встановленого термГну, пГсля чого даний об'ект передаеться державк
2.BTO (Build - Transfer - Operate) - «БудГвництво - Передача - Управлшня». Концесюнер будуе об'ект, який передаеться полм державГ у власнють вщразу пГсля закшчення будГвництва, пГсля чого вш передаеться в експлуатацш концесГонера.
3.У (Build - Own - Operate) - «БудГвництво - Володшня - Управлшня». Концесюнер здшснюе будГвництво об'екта, пГсля закшчення якого, вш отримуе даний об'ект у власшсть з необмеженим термшом дм.
4.ВООТ (Build - Own - Operate - Transfer) - «БудГвництво - Володшня - Управлшня - Передача». Концесюнер будуе об'ект i володГе ним протягом певного термГну, пГсля закшчення якого об'ект переходить у власнють держави.
5.ВВО (Buy - Build - Operate) - «Кушвля - БудГвництво - Управлшня». Держава продае об'ект, а покупець здшснюе вщновлення або розширення юнуючого об'екта.
Одна з основних завдань регулювання державно-приватного партнерства в туризмГ - це створення адекватно'' нормативно-правово'' бази. Прюритет повинен бути зроблений на гнучкють нормативно-правового регулювання. У вузькому сена мова йде про створення оргашзацшно-правового мехашзму узгодження штереав i забезпечення взаемодГ' держави i приватного сектора в рамках реал1заци' сусшльно значимих проектГв в сферГ туризму.
СитуацГя, що склалася у туристичнш сферГ, потребуе термшових i дГевих заходГв для подолання кризових явищ та штенсифкацп виробництва туристичного продукту ¡з забезпеченням необхщно'' його якостГ.
На наш погляд, пщгрунтям для прийняття i здшснення таких заходГв е формування цтеспрямовано' державно' полГтики в галузГ туризму з визначенням прюрителв "' розвитку, а саме: вдосконалення правових засад регулювання вщносин у галузГ; забезпечення становлення туризму як високорентабельно' галузГ економки Укра'ни, заохочення нацюнальних та ¡ноземних ¡нвестицГй у розвиток ¡ндустрп туризму, створення нових робочих мюць; розвиток мГжнародного та внутрГшнього туризму, зокрема стьського та еколопчного (зеленого); розширення мГжнародного сшвробГтництва, утвердження Укра'ни на свГтовому туристичному ринку; створення сприятливих для розвитку туризму умов шляхом спрощення та гармошзацп валютного, митного, прикордонного та ¡нших видГв регулювання.
Зважаючи на евроштеграцшы устремлшня Укра'ни, державна полГтика у сферГ туризму, на наше переконання, мала б бути скоригована згщно з документами ВТО, а також прийнятими на 'х основГ рекомендацГями Ради бвропи з питань сталого розвитку туризму, серед яких: «Генеральний курс для сталого i еколопчно-безпечного розвитку туризму», «ПолГтика сталого туризму на природоохоронних територ1ях», «ПолГтика розвитку сталого та еколопчно безпечного туризму на прибережних територ1ях». Прийняття свГтових та европейських стандартГв розвитку туризму сприяло б не ттьки соцГально-економГчному зростанню Укра'ни, а й створенню передумов для сприйняття '' свГтовим спГвтовариством як рГвноправного партнера.
Держава мае вжити невщкладних заходГв стимулювання платоспроможного попиту на санаторно-курортш послуги (як з боку корпоративного сектору, так i з боку ¡ндивщуальних споживачГв). Таке стимулювання можна здшснювати у тому числГ через удосконалення роботи фондГв соцГального
страхування та збтьшення обсягiв фiнансового ресурсу, що спрямовуеться на закупiвлю путiвок на санаторно-курортне та вщновлювальне лiкування за рахунок коштв фондiв соцiального страхування.
Ясна рiч, що державно-приватне партнерство можливе лише в умовах полiтичноТ', економiчноТ i соцiальноТ стабiльностi, де права iнвесторiв охороняються, а ризик втрати кашталу якщо i не м^мальний, то хоча б незначний (прийнятний). УкраТна поки не входить в числа краТ'н з сприятливим швестицшним клiматом. Тому перспективи розвитку державно-приватного партнерства в нашш краТн досить туманы.
Згщно нашоТ' позицп, державна пщтримка розвитку туризму, курортiв та курортноТ' дiяльностi, враховуючи особливостi об'екту регулювання (природна, економiчна, лiкувальна сфери), мае здмснюватися на основi програмно-цльового методу управлiння, який передбачае розробку ДержавноТ' цiльовоТ' комплексно'' програми iз встановленням вiдповiдних критерпв результативностi. Така програма мае передбачати реалiзацiю низки заходiв, спрямованих на адаптацiю туристично-курортноТ' сфери УкраТ'ни до наявних викликв, забезпечення гармонiйного розвитку курортiв на основi врахування iнтересiв рiзних суб'екпв, а також спрямованих на рацюнальне використання, збереження та примноження нацюнального курортного потенцiалу.
На наш погляд, питання впровадження державно-приватного партнерства в сферi туризму повинн вирiшуватися на основi реалiзацiТ' чiткоТ' i амбгтноТ' програми розвитку туризму, нацiленоТ' на залучення швестицй Як показуе досвщ, цiльовi програми, складенi в «загальних рисах» i «красивими гаслами», е неефективними, а видiленi державнi кошти не призводять до позитивних для економки краТ'ни результатiв. Конкретним завданням швестицшно орiентованоТ' програми в сферi туризму мае стати, перш за все, залучення Ывестицш, причому швестицм системних, спрямованих на створення сучасноТ' i потужноТ' iнфраструктури, впровадження передових технолопй обслуговування, пiдтримку перспективних об'екпв показу тощо. Вирiшити це завдання можна, перш за все, на основi широкого впровадження Ыструментарш державно-приватного партнерства.
Висновки та пропозицп. Виходячи з положень чинного законодавства УкраТ'ни, враховуючи стратепчний курс державно' пол^ики на децентралiзацiю державного управлiння, розвиток сфери туризму, готельного обслуговування та санаторно-курортноТ' дiяльностi мае здiйснюватися на основi ефективноТ' державно' пiдтримки. Вказана робота мае реалiзовуватися зокрема за такими напрямами:
- розробка нормативно-правово'Т бази державноТ' пiдтримки туристичноТ' сфери, у тому чи^ розробка програмних документв (цiльовоТ комплексно'' програми), спрямованих на пщтримку розвитку сфери туризму, готельного обслуговування та санаторно-курортноТ' дiяльностi;
- оптимiзацiя структури та режиму функцюнування туристичного та курортно-рекреацiйного комплешв у регiонах;
- удосконалення структури управлшня в туристично-рекреацiйнiй галузi на обласному та районному (мюькому) рiвнях, координування дiй мiсцевих органiв виконавчоТ влади з цього питання;
- розробка мехашзму координування дiяльностi мюцевих органiв державноТ виконавчоТ' влади та суб'еклв туристичного пiдприемництва;
- продовження роботи щодо роздержавлення пщприемств туристичноТ сфери, сприяння пщприемствам середнього та малого бiзнесу, у тому чи^ шляхом надання адресних податкових преференцй
- надання нормативно-правово'Т, методично'', оргашзацшно'Т та iнформацiйноТ пiдтримки суб'ектам туристичного пщприемництва;
- аналiз економiчноТ' дiяльностi туристичних пiдприемств та розробка за його результатами заходiв щодо пщвищення ефективностi роботи на ринку туристичних послуг;
- вщновлення роботи Наукового центру розвитку туризму (згщно припису ч.2 ст.27 Закону УкраТни «Про туризм»), визначення прюритетних наукових туризмознавчих дослщжень, нацiлених на отримання практичних ефектв;
- посилення контролю за дiяльнiстю туристичних пiдприемств, Тхньою зв^нютю та додержанням вимог чинного законодавства.
Державно-приватне партнерство доцтьно розглядати як особливий шструмент реалiзацiТ' iнтеграцiйноТ стратеги пiдприемства.
Необхщно розробити Методику (методичнi пiдходи) оргашзаци державно-приватного партнерства в сферi туризму, перш за все в сферi концесшноТ' дiяльностi, що забезпечить бтьшу залученiсть в цей процес мюцевих оргашв влади.
Доцiльно передбачити мехашзм, що дозволяе суб'ектам державно-приватного партнерства отримувати мiсцевi ресурси на шльгових умовах (наприклад, при оплатi води або електроенерги).
Також слiд передбачити, що гарантп щодо концесiйних угод мае право надавати держава в особi Кабшету Мiнiстрiв УкраТни або шшого спецiально уповноваженого органу виконавчоТ влади, що пщвищить зацiкавленiсть потенцшних iнвесторiв.
Для суб'ектiв державно-приватного партнерства слщ передбачити ряд преференцiй, насамперед податкових птьг.
Таким чином, державно-приватне партнерство в туристичнм сферi може виршити велику кiлькiсть що виникли на даний момент проблем. Реалiзацiя цього партнерства може бути виршена за допомогою будiвництва комплексних туристських центрiв на основi iсторичних, культурних, археолопчних та природних пам'яток.
Активiзацiя мiжнародного спiвробiтництва у розвитку шоземного туризму, посилення його комунiкацiйних функцш та формування позитивного iмiджу УкраТни може здшснюватися як на рiвнi держави,
так i шляхом участ в po6otí вiдповiдних мiжнародних органiзацiй. Спiвпраця з мiжнародними оргашза^ями, зокрема над створенням i просуванням на св^овому ринку спiльних туристичних продуктв, е вагомим чинником штеграци УкраТни у свiтовий простiр, а також евроштеграци. Вказане сприятиме пщвищенню ефективностi державно-приватного партнерства у сферi туризму та полiпшенню iнвестицiйного ^мату.
Перспективи подальших розвiдок. У подальшому мають бути виконанi дослiдження з економетричного моделювання динамiки ринку туристичних послуг з урахуванням завдань пщтримки сталого економiчного розвитку. Доцiльно також розробити методичн пiдходи прогнозування результативност державно-приватного партнерства в сферi туризму.
Список використаних джерел
1. Закон УкраТни «Про туризм» [Електронний ресурс]. - Доступний з: www.rada.gov.ua.
2. Захарн С. В. Сталий розвиток сфери туристичних послуг: глобальнi тенденцТ, м'жнародна взаемод/'я, уроки для УкраТни /С.В.Захарн, В.П.Соболь, Ю.В.Мельник//Економiчний вюний унверситету. -2013. - № 20/3. - С. 297-303.
3. Розвиток туризму в УкраТн [Електронний ресурс]. - Доступний з: http://pidruchniki.com/1806020343752/turizm/rozvitok_turizmu_ukrayini
4. Ткаченко Т.1. Сталий розвиток туризму: теорiя, методолог'я, реалТ бзнесу [монограф'я] - К.: КиТвський нацональний торговельно-економ'чний унверситет, 2009. - 463 с.
5. Туризм в УкраТн: проблеми, перспективи розвитку [Електронний ресурс]. - Доступний з: http://skole.com.ua/uk/papers/13-turizm/36-turizmukrproblemi.html.
6. Варнавский В.Г. Партнерство государства и частного сектора: формы, проекты, риски. - М., 2005. - С. 34-37.
7. Recomendaciones de la OMT sobre accesibilidad de la información turística. - 2016, UNWTO. - 21 p.
8. System of Tourism Statistics [Електронний ресурс]. - Доступний з: http://statistics. unwto.org/
9. The Decision-making Process of Meetings, Congresses, Conventions and Incentives Organizers. - 2015, UNWTO. - 236 p.
References
1. Zakon Ukraine «Pro Tourism»: www.rada.gov.ua.
2. Zakharin S.V., Sobol V.P., Melnik Y.V. Staly rozvitok sphery turistichnih poslug: globalni tendentsiT, mizhnarodna vzayemodiya, uroky dla Ukrainy //Ekonomichny visnyk universitetu. - 2013. - №20/3. - S. 297-303.
3. Rozvitok Tourismu v Ukraini: http://pidruchniki.com/1806020343752/turizm/rozvitok_turizmu_ukrayini
4. Tkachenko T.I. Staly rozvitok Tourism: teoriya, metodologiya, realiT biznesu [monograph] - K.: Kievskiy natsionalny torgovelno-ekonomichny University, 2009. - 463 s.
5. Tourism in UkraTni: problemy, perspektivi rozvitku: http://skole.com.ua/uk/papers/13-turizm/36-turizmukrproblemi.html.
6. Varnavskiy V.G. Partnerstvo gosudarstva i tchasnogo sektora: formy, projekty, risky. - M., 2005. - P. 34-37.
7. Recomendaciones de la OMT sobre accesibilidad de la información turística. - 2016, UNWTO. - 21 p.
8. System of Tourism Statistics: http://statistics.unwto.org/
9. The Decision-making Process of Meetings, Congresses, Conventions and Incentives Organizers. - 2015, UNWTO. - 236 p.
ДАН1 ПРО АВТОР1В:
Захарш Серпй Володимирович, доктор економiчних наук, професор кафедри менеджменту i маркетингу, e-mail: zzz555@list.ru
Данченко Людмила Григорiвна, кандидат економiчних наук, доцент кафедри менеджменту i маркетингу, e-mail: kaf man mark@knlu.kiev.ua
Усенко Юлiя Валермвна, викладач кафедри менеджменту i маркетингу e-mail: chervina uliia@ukr.net
КиТвський нацюнальний лшгвютичний ушверситет МОН УкраТни 03680, м.КиТв, вул. Велика Васильквська, 73
ДАННЫЕ ОБ АВТОРЕ:
Захарин Сергей Владимирович, доктор экономических наук, профессор кафедры менеджмента и маркетинга,
e-mail: zzz555@list.ru
Данченко Людмила Григорьевна, кандидат экономических наук, доцент кафедры менеджмента и маркетинга,
e-mail: kaf man mark@knlu.kiev.ua
Усенко Юлия Валерьевна, преподаватель кафедры менеджмента и маркетинга e-mail: chervina uliia@ukr.net
Киевский национальный лингвистический университет МОН Украины 03680, г. Киев, ул. Большая Васильковская, 73
DATA ABOUT THE AUTHORS
Zakharin Sergey, Doctor of Economics, professor of management and marketing, e-mail: zzz555@list.ru
Danchenko Lyudmyla, PhD, assistant professor of management and marketing,
e-mail: kaf man mark@knlu.kiev.ua
Usenko Yulia, teacher in management and marketing
e-mail: chervina uliia@ukr.net
Kyiv National Linguistic University
УДК 331.2:69
УДОСКОНАЛЕННЯ СИСТЕМИ OПЛАТИ ПРАЦ1 НА БУД1ВЕЛЬНОМУ П1ДПРИ6МСТВ1
Коваленко О.В., Гук Л.О.
Предметом досл/дження е деяк/ аспекти удосконалення системи оплати праи/ на буд/вельному п дприемств .
Мета роботи - визначити сучасн/ проблеми орган/заиУ' оплати праи на буд/вниитв/ для обфунтування напрямк/в удосконалення системи оплати праи на буд/вельних п/дприемствах та у галузi в и/лому.
Методолог'т проведення роботи. Робота виконана за допомогою анал/тичних досл/джень проиесу переходу до ринковоУ економ/ки, яка забезпечить пол/пшену систему оплати праи/ на буд вельному п дприемств .
Результати роботи. Вид/лен/ особливой систем оплати праи/ в галузi буд/вниитва та запропоновано впровадження системи фейдування, яка дозволить /стотно зб/льшити продуктивн/сть праи/ у галуз/ буд/вниитва, оск/льки вона надасть можлив/сть визначити прийнятн/ для вс/х праи/вник/в р/вн/ компенсаи/У на основ/ з/ставлення в/дносноУ и/нност/ для компанУУр/зних д/лянок роботи (посад).
Галузь застосування результат'^: державне та приватне управл/ння буд/вельного п/дприемства.
Результати проведеного досл'1дження можуть бути впроваджен/ кер/вниками буд/вельних п/дприемств з метою використання нових метод/в матер/ального заохочення праи/вник/в, що дозволить суттево зменшити витрати п/дприемства / п/двищити ефективн/сть його д/яльност/.
Висновки. Буд/вельна галузь характеризуеться р/зноман/тними буд/вельно-монтажними видами роб/т, що потребуе застосування ново)' ефективноУ системи оплати праи/, яка буде спонукати до п/двищення продуктивност/ праи/.
Новий п/дх/д до системи оплати праи/ передбачае в/дмову в/д традии/йних погодинних систем або за коеф/и/ентом складност/, таким п/дходом е система фейдування.
Впровадження сучасноУ системи оплати праи/, на буд/вельних п/дприемствах дозволить забезпечити об'ективн/сть ои/нки посад та ефективн/сть роботи персоналу, а, отже, / справедлив/сть винагороди праи/вник/в, що е одним з основних вимог до систем оплати праи/ в ринкових умовах та оптим/зуе фонд оплати праи/.
Ключов'1 слова: зароб/тна плата, продуктивн/сть праи/, система фейдування, кап/тальне буд/вниитво.
СОВЕРШЕНСТВОВАНИЕ СИСТЕМЫ ОПЛАТЫ ТРУДА НА СТРОИТЕЛЬНОМ ПРЕДПРИЯТИИ
Коваленко Е.В., Гук Л. А.
Предметом исследования являются некоторые аспекты совершенствования системы оплаты труда на строительном предприятии.
Цель работы - определить современные проблемы организаиии оплаты труда в строительстве для обоснования направлений совершенствования системы оплаты труда на строительных предприятиях и в отрасли в иелом.
Методология проведения работы. Работа выполнена с помощью аналитических исследований проиесса перехода к рыночной экономике, которая обеспечит улучшенную систему оплаты труда на строительном предприятии.
Результаты работы. Выделены особенности систем оплаты труда в отрасли строительства и предложено внедрение системы грейдирования, которая позволит существенно увеличить производительность труда в отрасли строительства, поскольку, предоставит возможность определить принятые для всех работников уровни компенсаиии на основе сопоставления относительной иенности для компании различных участков работы (должностей).
Область применения результатов: государственное и частное управление строительного предприятия.
Результаты проведенного исследования могут быть внедрении руководителями строительных предприятий в иелях использования новых методов материального поощрения
© Коваленко О.В., Гук Л.О., 2016
ekohomí4h^ вюник ушверситету | Випуск № 29/1
97
