CC BY
190
характеру, утвердження нового авторитету краТн-гаран-TiB у сферi еколопчноТ безпеки.
Список використаних джерел
1. Горбулш В.П. Стратег1чне планування: виршення проблем нац1-ональноТ' безпеки: монограф1я / В.П. Горбул1н, А.Б. Качинський. - К.: Н1СД, 2010. - 288 с.
2. Косолапов Н. Безопасность международная, национальная, глобальная: взаимодополняемость или противоречивость / Н. Косолапов //Мировая экономии и международные отношения. - 2006. - № 9. - С. 3-13.
3. Кулагин В. Глобальная и мировая безопасность / В. Кулагин //Международные процессы. - 2007. - №2. - С. 38-51.
4. М1жнародне безпекове середовище: виклики i загрози нацюнальшй безпец1 УкраТ'ни. /Парахонський Б.О., Яворська Г.М., Резшкова О.А.; за заг. ред. К.А. Кононенка - К.: Н1СД, 2013. - 64 с.
5. Асиметрiя мiжнародних вщносин / за ред. Г.М. Перепелица О.М. Субтельного. - К.: Вид. дiм "Стилос", 2005. - 555 с.
6. Ефременко Д. Влияние крупного бизнеса на теорию и практику глобальной экологической политики /Д. Ефременко //Мировая экономика и международные отношения. - 2008. - №11. - С. 61 -68.
7. Костин В.И. Экополитология и глобалистика: Учебное пособие / А.И. Костин. - М.: Аспект Пресс, 2005. - С. 141-142.
А. Бохан, канд. экон. наук, доц.
Киевский национальный торгово-экономический университет, Киев
8. Пискулова Н. Развитие мировой экономики: экологический вектор / Н. Пискулова // Мировая экономика и международные отношения.
- 2010. - №12. - С. 28-37.
9. "The Partnership Principle. New Forms of Governance in the 21st Century". Alfred Herrhausen Society for International Dialogue. Archetype Publications. London. 2005.
10. 1нтернет-ресурс. Режим доступу: http://www.iiss.org.
11. Kissinger Henry A. The chance for a new world order / Kissinger Henry A. // The International Herald Tribune. - 2009. - January 12. - Р. 12-14.
12. Рифкин Д. Если нефти больше нет... Кто возглавит мировую энергетическую революцию? /Дж. Рифкин; пер. с англ. М. Штернгарца.
- М.: ИД "Секрет фирмы", 2006. - 416 с.
13. Земля у р|вноваз1. Еколопя i людський дух / Гор Альберт, переклад з англ.: вго "Украша. Порядок денний на ХХ1 столггтя" та 1нститут сталого розвитку. - К.: 1нтелсфера, 2001. - С. 240.
14. 1нтернет-ресурс. Режим доступу: http://www.rolandberger.com/news.
15. Герасимчук В. Стратепчне партнерство: принципи, Ыструмента-рй ефективнють. 1нтернет-ресурс. Режим доступу: http://economy.kpi.ua.
16. Украша перевиконала вимоги Кютського протоколу щодо вики-дiв вуглекислого газу 1нтернет-ресурс. Режим доступу: http://tyzhden.ua.
Надшшла до редколегп 15.05.14
ГЛОБАЛЬНЫЕ ИЗМЕРЕНИЯ ЭКОЛОГИЧЕСКОЙ БЕЗОПАСНОСТИ В ДОМИНАНТАХ СТРАТЕГИЧЕСКОГО ПАРТНЕРСТВА
В статье рассмотрены актуальные вопросы развития стратегического партнерства с учетом приоритетов экологической безопасности, которая может быть определяющая и интегрирующая для всех стран мира в условиях проявлений вызовов и угроз глобализации.
Ключевые слова: глобализация, экономическое пространство, экологическая безопасность, экологическая ответственность, стратегическое партнерство, геополитическая конфигурация.
А. Bokhan, PhD in Economics, Associated Professor Kyiv National University of Trade and Economics, Kyiv
GLOBAL DIMENSIONS OF ECOLOGICAL SECURITY IN DOMINANTA STRATEGIC PARTNERSHIP
In the articles considered pressing questions of development of strategic partnership are taking into account priorities of ecological security that appears qualificatory and integrating for the countries of the world at the terms of display of calls and threats of globalization. The expediency of forming a joint environmental responsibility and market pragmatism in foreign policy of the countries of the world. Defined trends of strengthening ecological conflicts in the regions of the world because of the acute shortage of natural and energy resources, disproportions in distribution and irrational consumption. It is proved that the capacity for sustained leadership will be the countries who will testify capacity up to new forms of strategic partnership on the principles of ecological security, economic decisions considering interests and competitive aspirations for joint protection of the future of mankind. It is vitally necessary given the complexity of the influence of the parameters of the international system of ecological security in the economic, political and social transformation in society.
Keywords: globalization, economic space, ecological security, ecological responsibility, strategic partnership, geopolitical configuration.
Bulletin of Taras Shevchenko National University of Kyiv. Economics, 2014; 160: 9-13 УДК 339.977 JEL F 420 + F 200
О. Гаврилюк, д-р екон. наук, проф. Науково-дослщний фшансовий шститут Державно! навчально-науковоТ установи "Академiя финансового управлшня"
ГЛОБАЛЬН1 РИЗИКИ ТА 1НСТРУМЕНТИ IX М1Н1М1ЗАЦП
Висвтлен HoeimHi тенденцп й загрози глобального й нацюнального розвитку, розкрито й поглиблено змст ка-тегорп "ризик", iдентифiковано головн рiзновиди глобальних ризикв та обфунтовано шструменти/рекомендаци щодо IX мiнiмiзацii.
Ключовi слова: загрози, ризики, глобальн ризики, фiнансова криза, фiнансовi ризики, мiнiмiзацiя ризиюв.
Постановка проблеми. Не дивлячись на певний прогрес у подоланн низки проблем, у розвитку глобального господарства все ще констатуеться невизначе-нють, яка в будь-який момент здатна попршити поточн тенденци й активувати початок масштабно! рецесп. В економiцi Укра'ши також присутн фактори, що стають на завадi стабозацп й можуть привести до небажаних наслщюв. В умовах глобалiзацií склады системи з без-лiччю зворотних зв'язгав i випадк^ хаотичн системи з конкуруючими силами зазвичай не прогнозоваш. Синергетика не володiе достатшм рiвнем передбачення, тому специфiчний глобальний ризик складае пщвищен-ня рiвня мiждержавноí економiчноí Ытеграцп, сптьна промислова дiяльнiсть ^ вщповщно, взаемозалежнють вщ кризових ситуацй Унаслщок необхщност враху-
вання велико' ктькост вщомих i невщомих параметрiв та 'х взаемозалежносп, а також розгляду альтернатив-них шляхiв розвитку довгостроковий прогноз якюно-ктькюних подм i процеав на тривалий перюд часу не може бути достатньо достг^рним. Однак можливють проведення об'ективного аналiзу глобальних геополiти-чних, економiчних i фЫансових процеав i тенденцм 'х змш цтком реальна й потребуе щентифкаци поточних i перспективних проблем з обфунтуванням Ыструмен^в 'х виршення. Забезпечення сшкосп держави до зовншшх ризиюв вимагае посшного моыторингу й прогнозування свппвих процеав з використанням економiчних важелiв оперативного реагування для запоб^ання негативних наслщгав. Усе це пов'язано з розкриттям найважливiших глобальних ризикiв у цтому й для Укра'ни, зокрема, iз
© Гаврилюк О., 2014
формулюванням рекомендацií з оперативного реагуван-ня та розробки подальшо! економiчноí стратегií.
Аналiз останнiх дослщжень i публкацш з про-блеми. У сучаснiй економiчнiй науцi, як i в практичнiй дiяльностi, теорiя ризикiв грае системоутворюючу роль. Питання щентифкацп, систематизации аналiзу, ктькю-но' оцiнки та управлiння ризиками займають важливе мiсце як на теоретичному рiвнi, так i в системi економь чно' освiти й реального функцюнування агентiв еконо-мiки. Загрози й ризики безпеки на глобальному, регю-нальному та нацюнальному рiвнях закономiрно стали предметом дослiдження багатьох наук. Питання забез-печення стшкост й керованостi глобальним розвитком розвинут в працях М.Елброу й К.Бредфорда [1], Ч.Кеглi [2] та М.Шоу (США) [3]. Глобального характеру набувае проблема управлшня ризиками безпеки, особливост осмислення яко' визначаються основними концептуа-льними пiдходами до розумiння глобально' економки та негативних наслiдкiв глобалiзацií, чому присвяченi дослiдження росiйських фахiвцiв В.Калюжного [4], В.Коновалова [5], В.Лукша й Т.Мусiенко [6].
Свiтова фшансова криза закономiрно посилила ува-гу до фшансових аспектiв глобалiзацií. Важливють до-слiдження полiтичних процесiв фшансово1 глобалiзацií визнаеться не тiльки представниками сучасно! економь чноí та полiтичноí науки, а й видатними анал^иками в галузi управлiння сучасноí фшансово1 iнфраструктурою. Об'еднання зусиль унiверситетських центрiв та аналiтич-них центрiв, створених на базi iнститутiв фiнансовоí ш-фраструктури з метою розробки ефективних стратегiй i технологiй запобiгання ризигав формування глобальноí мережi фiнансування мiжнародного тероризму стало особливiстю сучасного аналiзу ризикiв фiнансовоí глоба-лiзацií та и зв'язку з транснацiональним тероризмом. Вченими розробляеться проблематика визначення ефе-ктивних стратегiй фiнансовоí полiтики (А.Ашрая, США) [7]. Вiдповiдними стратегiями передбачаеться: встанов-лення мiжнародних стандартiв щодо запоб^ання викори-стання свiтовоí фшансово1 iнфраструктури в терористич-них цтях; розвиток мiжнародного спiвробiтництва у цм сферi; створення новоí парадигми, що дозволяе висува-ти iнновацiйнi концепцп, програми i технологи регулю-вання та контролю фшансово1 дiяльностi в умовах гло-балiзацií з метою запобгання кримiналiзацií фiнансовоí дiяльностi та и зв'язку з мiжнародним тероризмом.
Динамiка свiтовоí економiчноí системи засвщчуе, що в загальнiй сукупностi економiчних, полiтичних, со^аль-них i культурних змш, що вiдбуваються в епоху глобаль заци, саме економiчна глобалiзацiя стае значущим фактором сучасного розвитку. Залишаеться предметом нау-ково1 дискусií теза про зв'язок глобалiзацií та зростання конфлiктiв, насильства i терору в сучасному свiтi [8].
Як прiоритети глобальноí полiтики в контекст сучасного розвитку Е.Хейвуд (США) особливо видтяе ризики, що пов'язаш, по-перше, з глобальними транс-формацiями в сферах економiки, со^ального i нацюна-льного розвитку, i насамперед у сферi управлiння, подруге, зi змiною самого св^оустрою i переходом до нового св^ового порядку, в рамках якого оцшюеться реа-льнiсть загрози цивозацмних конфлiктiв, погроз, зумо-влених розповсюдженням зброí масового знищення i тероризму, по-трете, з проблемою глобально! справедливости та вiдповiдними ризиками поширення бiдностi, нерiвностi, втрати перспективи розвитку, порушення прав людини i принцитв демократи, гендерноí нерiвно-стi та нерiвностi у сферi екологи. Перспективи сучасно! глобальноí полiтики зв'язуються з пошуком оптимальноí моделi глобального управлшня, що включае сфери мiжнародних вщносин i насамперед ООН, свiтовоí еко-
номiки, мiжнародного права та глобальноí полiтики, мiжрегiональноí iнтеграцií [9]. Рекомендаци та об^рун-тування можливостей мiнiмiзацií ризикiв посткризового функцiонування фiнансового сектора мютяться в публь кацiях С.Гасанова та О.Гаврилюка (Украша) [10].
Однак швидкоплиннiсть виникнення нових видiв ри-зикiв i загроз об'ективiзуе необхщнють доповнення й конкретизацií 1х рiзновидiв з об^рунтуванням засобiв подолання/мiнiмiзацií.
Видшення невирiшених ранiше частин загальноТ проблеми. У найближчi роки розвиток св^ово1 економь ки будуть визначати ряд ключових тенденцiй, таких як: глобальна фшансова криза та и наслщки, зокрема, еко-номiчнi й фiнансовi ризики в eврозонi (незважаючи на ослаблення загрози колапсу, европейськ економки, як i ранiше, лишаються нестабтьними - iз незначними темпами зростання ВВП, анемiчною економiкою й не ви-рiшеною проблемою конкурентоспроможност^ специфь ка ситуацií полягае ще й у тому, що при наявност у компанш достатньоí ктькост коштiв останнi не спрямо-вуються на каттальы видатки у зв'язку з вщсутнютю попиту); уповiльнення росту економки Китаю, що при-веде до змши самоí економiчноí моделi краíни; загост-рення мiжнародноí конкуренци, iстотне пiдвищення швидкостi соцiально-економiчних трансформацм i тем-пiв розвитку сучасних шформацмно-комункацмних технологiй, мiлiтаристська полiтика й експаная Росií. Ключовими факторами ("драйверами") глобальних змш виступатимуть: демографiя, природы ресурси i довкт-ля, наука i технологiя, нацiональне та глобальне управлшня, наявн й майбутн конфлiкти, новi учасники глобального простору; суверены проблеми державносл; трансформа^я мiжнародного тероризму з окресленням сценарив подальшоí динамiки.
Складнiсть i багатограннють сучасного свiту обумо-влюють необхщнють розробки нових пiдходiв до оцшки становища краíн i побудови стратегш 1х розвитку з ура-хуванням штереав кожноí й свiту в цтому. А забезпе-чення стшкост держави до зовнiшнiх ризикiв потребуе постiйного монiторингу й прогнозування свтових про-цесiв з використанням економiчних iнструментiв оперативного реагування для запоб^ання негативних наслщ-кiв. Це пов'язано з конкретиза^ею сутi й проявiв новт нiх загроз i ризикiв й аргументацií íх подолання на глобальному й нацюнальному рiвнях з екстраполя^ею результатiв до реалм Украши.
Мета статтi полягае у висвгглены ряду новiтнiх тенде-нцiй i загроз глобального й нацюнапьного розвитку, роз-криттi й поглибленн сутностi категори "ризик", щентифка-ци головних рiзновидiв глобальних ризигав та обфунту-вання iнструментiв/рекомендацiй щодо 1х мiнiмiзацií.
Виклад основного матерiалу. Сучасний розвиток глобальноí економiки постшно спiввiдноситься з ризиками, що не випадково, економка як сусптьний шсти-тут постiйно iндукуе 1х новi види. Поеднання факторiв залежно вщ ризикiв результатiв економiчноí дiяльностi економiчних агентiв, з одного боку, i можпивостi перед-бачення та управлшня ризиками, з шшого, формуе першорядну практичну значимiсть даного напряму дослщжень глобальноí економiки. Тому вкрай актуалiзу-еться вивчення ризигав та íх введення в науковий апа-рат. Перелiк сучасних глобальних ризигав вельми мас-штабний, а швидкоплиннють ситуацiй вимагае адекватного використання широко! гами нестандартних шстру-ментiв. До сучасних глобальних ризигав можна вiднести неконтрольоване збiльшення ктькост населення; вщ-сталiсть соцiально-економiчного та культурного розвитку багатьох краш; проблеми освiти (триваюче абсолют-не збтьшення чисельностi неграмотних); спорадичне
зростання MicT; вiдставання розвитку систем охорони здоров'я та масове поширення ряду хвороб; невирше-HicTb продовольчоТ проблеми; скорочення невщновлю-ваних природних реcурciв; проведення вмськових опе-рацiй та юнування вiйcьковоï загрози. Макроекономiчнi проблеми, тжьова економiка й реcурcнi обмеження зростання складають iншi оcновнi загрози.
Бачення ситуацп у cвiтi з ïï глобальними ризиками три роки тому i нинi значно рiзнятьcя: ризики зростають по вciм критерiям - економiчному, геополiтичному, еко-логiчному, со^альному й технологiчному, за ступенем впливу, ступенем ймовiрноcтi та перспективами. Борго-вi й бюджетнi кризи спричинили ютотне скорочення до-ходiв i життевого рiвня населення багатьох краш, по-збавивши ïхнi економiки гнучкосп, а молодше поколiння вибору. 1снуе серйозна загроза пiдриву становища i чисельност середнього класу у результат наростаючо-го майнового розриву. Високий рiвень безробiття серед молодi пщривае довiру до уряду й позбавляе сусптьст-ва головноï опори для довгострокового розвитку. Пото-чна бюджетна полiтика бiльшоcтi економiчно розвине-них краш, як i ранше, е нестабтьною. Криза державних фiнанciв генерувала необхщнють скорочення видатюв. I хоча в багатьох кражах ïx удалося взяти пщ контроль, проте проблема розриву мiж видатками й доходами усе ще залишаеться не виршеною.
Як економiчна категорiя ризик являе собою ступжь невизначеноcтi й конфл^ност дiй, у результатi чого може вщбутися або не вiдбутиcя певна подiя. Умови, якi визначають наявнють будь-якого ризику, вважають-ся ризиковими обставинами. В даний час останн набу-ли такоï значущоcтi, що ризик виступае в якост одые! з характеристик оcобливоï cтадiï iндуcтрiального суспть-ства. Аналiз ризикiв - процес комплекcноï оцiнки захи-щеност системи з переходом до юлькюних або якicних показникiв ризикiв. Управлжням ризиками означае процес систематично1 iдентифiкацiï та мiнiмiзацiï ризикiв, як можуть впливати на систему. Результати аналiзу використовуються при виборi зас^в захисту, оцiнцi ефективноcтi icнуючих i проектованих систем безпеки. Але поки що суб'екти cтратегiчного впливу не спромож-нi впоратися iз виникаючими cитуацiями.
Потенцiйний ризик забезпеченню глобально! стабь льноcтi складае фiнанcовий сектор. Хрошчш фicкальнi дисбаланси в якост одного з ключових ризикiв в еконо-мiчнiй cферi ^рунтовно пов'язаш з економiчними ризиками, що виникають внаслщок основного системного -фжансово! кризи - ризику, що включае крах cвiтових фiнанcових i бангавських iнcтитутiв, а також валютно! системи. Даний ризик також у значшй мiрi кореспонду-еться з ризиком провалу глобально! взаемодп, неадекватного виршення проблем cтарiння населення й рядом геопол^ичних та со^альних ризикiв.
Боротьба з глобальною фжансовою кризою та ïï на-cлiдками внесла cуттевi корективи в макроекономiчну cвiтову cитуацiю. Задля пом'якшення кризових наcлiдкiв уряди переважноï бтьшосл краïн здiйcнили безпреце-дентнi фюкальш та монетарнi кроки. Однак ниш масштабы фжанс^ вливання i стимули, яга були введен в глобальну економку, призвели до величезного бюджетного дефщиту державного боргу. Дедалi cильнiше за-непокоення викликають макроекономiчнi дисбаланси мiж кражами. ДефЩитш економiки не cпроможнi нако-пичити кошти, cумiрнi з ïхнiми жвести^ями, в той час як кражи з профщитом не прагнуть нарощувати cвоï жве-cтицiï, враховуючи високу норму заощадження в них.
Макроекономiчна незбалансованють економiки, що породжена кризовими явищами, вщбиваеться i на бан-кiвcькiй cферi, викликаючи погiршення стану баланав
як клiентiв банкiв, так i самих бангав. Посилення ролi грошових вiдноcин призводить до того, що банки, як правило, cамi провокують кризу. Найчастше остання починаеться з надмiрноï кредитноï екcпанciï, що спри-чинюе погiршення якоcтi кредитних портфелiв, зави-щення оцiнки забезпечення позик, наростання рiвня кредитного ризику.
Глобальнi криза конкретизувала проблеми й обмеження розвитку бангавського сектора, причому це сто-суеться практично вах видiв ризикiв, починаючи вiд ризикiв лквщносД i закiнчуючи проблемними кредитами. У комерцмних банках ускладнилися проблеми з операцмними ризиками, якi безпосередньо не були пов'язаш з фжансовими аспектами, але спричинен iнcтитуцiйною аcиметрiею iнформацiï внаcлiдок ринко-вих струав. Причинами банкiвcьких криз можуть висту-пати як циклiчнi фактори, так i фактори, якi не викликан перiодичними умовами виникнення. У фжансовм еко-номiцi наглядовi органи розвинених краж цтком здатнi контролювати спалахи кредитноï активноcтi й циклiчнi процеси в економiцi за допомогою встановлення нор-мативiв лiквiдноcтi, вимог до власного катталу кредитних установ, застосування бтьш гнучких iнcтрументiв грошово-кредитного та валютного регулювання. При-родне прагнення бангав обшти вcтановленi обмеження генерувало появу деривативiв та операцм сек'юрити-зацiï, але наглядовi органи вчасноне зрозумти характеру i можливих наcлiдкiв цих нововведень.
З-помiж уciх видiв банкiвcьких ризикiв найб^ьше зна-чення займають кредитнi ризики. Водночас головну не-безпеку на глобальному ринку для бангавського ринку складае полiтичне втручання. Глобальна економiчна криза заcвiдчила, що центробанки багатьох краж лады на все для пщтримки бангав, незалежно вщ того, чи намагалися вони реально регулювати cвоï ризики, i що пщтримку насамперед отримували крупнi банки, а не банки з наявними висококласними системами управлшня ризиками.
Формулювання статичного статочного перелку бан-гавських ризикiв вельми проблематичне, оcкiльки cамi вони е породженням поcтiйних змж, ускладнень i ево-люцiï економiчних вiдноcин. Будь-який кiнцевий перелiк бангавських ризикiв породжуе новий ризик - ризик не-повноï iдентифiкацiï, що в свою чергу може спричинити заниження оцжки наслщгав сукупного ризику i його невь рного розрахунку. Таким чином, класифка^я банкiвcь-ких ризигав повинна враховувати можливicть прояву ix нових рiзновидiв i виникнення нових загроз.
Кожний комерцiйний банк, керуючись власними ризиками, резервуе певний каттал пщ можливi втрати. Останшй розподiляетьcя за ризиками нерiвномiрно в силу того, що поява рiзниx ризикiв призводить рiзнi наслщки. Управлжня ризиками банкiв можна визначити як систему органiзацiйно-економiчниx заxодiв, що спрямо-ванi на своечасне виявлення, оцжку, попередження i контроль подш випадкового i непередбачуваного характеру. Воно також включае фжансування заxодiв щодо попередження й лквщацп негативних наcлiдкiв впливу ризикiв бангав на економiчниx агентiв. Глобальна криза засвщчила, що вiтчизнянi банки опинилися в залежнос^ не тiльки вщ надходження зовнiшнix iнвеcтицiй, а й не-достатнього розвитку теxнологiй оцжки ризигав, що по-требуе удосконалення.
Комерцiйнi банки, яга пережили кризу й випробували системы ризики, стали бтьше уваги придтяти таким елементам ризик-менеджменту, як стратепчне плану-вання (з урахуванням очкуваних i неcподiваниx втрат, рентабельнос^ активних продуктiв, лiквiдноï позицiï банку); оцж^ ризикiв кредитних продукпв (до й пicля ïx запуску); процедурi та повноваженням щодо прийняття
кредитних рiшень, а також встановленню лiмiтiв на iншi активы операцп; управлiнню ризиком лiквiдностi, опера-цiйним ризикам; комплексному пiдходу до розробки й регулярному проведенню стрес-тестування за всiма основ-ними бангавськими ризиками; розробцi та реалiзацií регулярного монiторингу всiх основних бангавських ризикiв.
Пiдвищенню безпеки функцюнування глобального фiнансового ринку може забезпечити Рада фшансово^ стабiльностi - FSB (Financial Stability Board), що специально створена за безпосередньо'' участ "Велико'' два-дцятки" - G20 з метою протидп фiнансово-економiчнiй кризк Певна близькiсть qiei органiзацií Базельському ком^ету особливо актуалiзуe версiю Базеля-III, у якiй мiститься достатня ктькють iнновацiй, що пов'язанi з пщвищенням здатностi банкiвського сектора витриму-вати потрясшня, якi виникають у результат дисбалансiв незалежно вiд джерела ix виникнення, тим самим зни-жуючи рiвень ризику перемiщення проблем з фшансо-вого в реальний сектор економки.
Ще один новiтнiй ризик складае активне поширення вiртуальниx валют на кшталт бiткоiна, якi повнютю не-пiдконтрольнi будь-якому державному регулятору, по яким вщсутн забезпечення i юридично зобов'язанi особи, у зв'язку iз чим будь-яке використання цих фiнансiв носить спекулятивний i потенцiйно небезпечний характер, у т.ч. як шструмент вiдмивання кош^в i фшансу-вання тероризму. У дашй площинi заслуговуе на увагу практика Росп й Китаю щодо заборони використання криптовалют, як потенцмно небезпечного спекулятивного iнструменту.
Як вже вщзначалося, глобальнiй економiцi останньо-го часту притаманна наростаюча нестабтьнють. Частота криз та ix дедалi деструктивний вплив на нацiональнi господарства супроводжуються виникненням нових поль тико-економiчниx загроз, якi у т.ч. демонструють вiдверте iгнорування норм мiжнародного права. Нов™ ризики складають поширення нацюналютичних iдей та конфро-нтацiйноí самощентифкацп, тренди конфлiктностi iз за-стосуванням вмськово' сили й загрози глобально та регiональнiй безпецi. Данi положення можуть бути екст-рапольованi до реалм Украши, насамперед у зв'язку з анешею Криму боку Росп. 1нструментами протидií можуть стати вщмова Украши вiд позаблокового статусу, активiзацiя спiвпрацi з НАТО й введення жорстких i дiе-вих санкцм з боку свiтовоí сптьноти.
До основних зовнiшнix ризикiв Украши варто вщнес-ти: повiльне вщновлення розвитку свiтовоí економiки, ескалацiю украшо-росмського конфлiкту, розрив торго-во-економiчниx зв'язгав з Росiею (та втрати и ринкiв), рецесiz и економiки через введення санкцш з боку ш-ших краíн, подальше ускладнення зовнiшньоекономiч-них вiдносин з краíнами-членами Митного Союзу, згор-тання iноземними компашями iнвестицiйниx планiв (або íx перенесення на майбутне), масове дивестування катталу через полiтичну нестабiльнiсть, дефiцит зов-нiшнього фiнансування й збiльшення вартост зовнiшнix запозичень для украíнськиx корпорацй
Основнi внутрiшнi ризики включають: ютотне пщви-щення цiн на природний газ для пщприемств i населен-ня, збереження низькоí кредитноí активност комерцiйниx банкiв, негативнi iнфляцiйнi очкування населення, поси-лення неплатоспроможностi реального сектора економь ки, девальвацiйниx тенденцм на валютному ринку, поп-ршення ситуацií на ринку працi, зростання дефщиту держбюджету, Пенсiйного фонду, шших фондiв державного соцiального страхування i НАК "Нафтогаз Украíни".
Проблема здмснення структурно!' модернiзацiï в умо-вах наростання глобалiзацiï складае головну фундамен-тальну тенденцiею сьогодення й зовншнм виклик для економiки Украши, що породжуе передумови для виникнення значних ризигав. На нашу думку, головними бiзнес ризиками у найближчм перспективi будуть економiчнi. Серед них найбтьший вплив на пщприемницьку дiяль-нiсть украшських компанiй чинитимуть цiновi ризики, ризик лквщносД процентний i валютний ризики, а також промисловi та конкурентнi ризики. В ïx основi знаходять-ся небезпека рецесп, зростак^ цiни на мЫеральну сиро-вину та споживчi товари, що посилюються коливання курав iноземниx валют. Але найбiльш яскравого прояву ц ризики набули у фшансовому секторi економiки.
Традицiйну загрозу й небезпеку для глобального простору взагалi i економки Украши, зокрема, складае сповтьнення економiчного розвитку й масштабна корпоративна заборгованють Китаю. Друга за обсягом ви-робництва економка в свiтi е насттьки залежною вiд експорту продукцiï, що нав^ь невелике вiдxилення ïï росту вщ прогнозних показникiв вiдбиваеться на темпах св^овоТ динамiки. Для Украши основы ризики у взае-мовщносинах у данiй площинi пов'язанi iз скороченням можливостi отримання дешевих креди^в, ненаданням китайських iнвестицiй на впровадження енергозбер^а-ючих теxнологiй, неможливiстю розвитку (або продов-ження життевого циклу) високих технолопй у структуро-визначальних галузях, невщкриттям величезного ринку Китаю для втизняних товарiв.
Серйозний ризик для пщнесення економiки Украши здатн скласти взаемини з МВФ, виконання вимог якого здатне стати на завадi реалiзацiï стратегiчниx iнiцiатив для украшськоТ влади. Це означае перебування краТни у режимi виживання й неможливють самостiйного пла-нування проек^в через цiлковиту залежнiсть вiд фшан-сування фонду, на чинник ствпрац з яким орiентують-ся й вс мiжнароднi кредитори. Один iз виxодiв полягае у наполегливому й послщовному одстоюваннi нацюна-льних штереав й аргументацп необxiдностi перегляду пiдxодiв до пiдвищення цiн та шших вимог фонду.
1снуе велика загроза посилення зовшшньоТ заборго-ваностi: мiжнароднi кредити, наданi нашiй краïнi, вперто iменуються "допомогою", хоча фактично складають борги, як доведеться вiддавати, та ще й з вщсотками, що бтьше асоцiюеться не з допомогою, а вщтягуван-ням банкрутства.
Напрочуд негативний чинник для Украши складае низький рiвень компетенци й вщповщальносл держав-них чиновникiв за прийняття рiшень i передачу своТх функцм в комерцiйнi структури, головною метою яких, як прописано в ïxrnx статутах, е отримання прибутку. Це призводить до того, що штереси держави, сусптьства не тiльки не враховуються, а й нав^ь суперечать Ум. Наприклад, при розробцi регламентуючих докумен^в, якi реформують економiку, господарськ та правовi вщ-носини, основна увага придтяеться правовим i юриди-чних питанням, а науково-обфунтована експертиза ризигав i можливих загроз практично не здшснюеться. 1нтерес нових власниюв колишнix державних пщпри-емств насамперед пов'язаний з максимальним отри-манням прибутку i в найбтьш стислий термiн. Тому вони не здмснюють модернiзацiю та оновлення вироб-ничого обладнання, залучають низькооплачуваних ро-бпшиюв з низькою квалiфiкацiею, вiдмовляються вщ соцiального облаштування персоналу. Подолання дано! ситуаци може бути за умов реального забезпечення
прозорост дiяльноcтi бюрократичного апарату та поси-лення вiдповiдальноcтi за ïï наслщки.
Висновки. Резюмуючи, cлiд вiдзначити, що перед Украшою постають вельми склады завдання.
При формулюванн cтратегiй у контекст озброеного протистояння з Роаею не варто розраховувати, що вщ збоïв i, тим бiльше, зупинки пщприемств у cxiдному репой постраждають виключно cамi cxiднi область Проблеми одного заводу неминуче спричинять масштабы негаразди у cумiжникiв, через що юнуе реальна загроза припинення функцюнування багатьох структур по всм краïнi. Крах промиcловоcтi Донбасу неминуче спричи-нить ланцюгову реага^ю i колапс економiки уciеï кражи.
При негативному сценарп розвитку подм втрати економiки за пiдcумками року складуть не менше 10%, а при вщсутност нормалiзацiï вiдноcини з Роаею - ic-тотно бтьше. Падiння економiки й полiтична нестабть-нicть в свою чергу призведуть до зростання цш - при-скоренню iнфляцiï до 13% на рк. Зупинка пiдприемcтв загострить кризу: збтьшиться число безробiтниx, зни-зяться доходи населення, ще бтьше пщвищиться за-боргованicть по зарплатах, яка i без того перевищуе 1 млрд грн. Особливо постраждають пщприемства, яга мають основний ринок збуту в РФ - в першу чергу ви-робники ядерних реактив (продаж в РФ 100%), котгмв для центрального опалення (84%), газогенераторiв (94%), турбж (53%), запчастин для двигуыв внутршньо-го згоряння (77%), насоав (64%) i багато iншиx видiв машинобудування.
Компенcацiя втрат вiд згортання вщносин з Роciею мае бути здшснена за рахунок диверcифiкацiï зовнш-ньоекономiчноï дiяльноcтi, що буде вельми складним завданням. На ринках краш GC переважна бiльшicть украïнcькоï продукци буде неконкурентоспроможною. Непростий бiзнеc-клiмат Кита), на якому досить просто здмснити придбання, але напрочуд важким е продаж, потребуе не лише наявност дтових зв'язкiв, а й дозво-лу вiд ЦК КПК. Цкавим е ринок Африки, але його особ-ливоcтi потребують урахування прагнень до ствпрац в кредит i без достатшх фiнанcовиx гарантiй, а також не-cпроможноcтi бiльшоcтi краш розплачуватися за товари
у втьно конвертовашй валютi з пропонуванням бартера. Латинська Америка вже давно залежить вщ США, що слщ ураховувати при ведены переговорiв.
Просування на ринки Азп е цтком реальним, однак займе тривалий час (принайми 5-10 рокiв), протягом якого закономiрно об'ективiзуеться проблема виживан-ня пщприемств, якi будуть зупиненi у зв'язку з немож-ливiстю постачати продукцию до Росií.
За умови успшно'1' реалiзацií реформування еконо-мки, мiнiмiзацiя вищенаведених ризикiв не буде проблематичною.
Список використаних джерел
1. Albrow M., Bradford C. I. Regionalism in Global Governance: Realigning Goals and Leadership with Cultures // Regionalisation and Global Governance: the Taming of Globalisation? / Ed. by Andrew F. Cooper, Christopher W. Hughes and Philippe De Lombaerde. New York : Routledge, - 2008. - P. 360-393.
2. Kegley Ch.W. The Global Future: a Brief Introduction to World Politics / Charles W. Kegley, Jr., Carnegie Council for Ethics in International Affairs, Gregory A. Raymond, Boise State University / Fifth edition. Boston, MA: Wadsworth Cengage Learning, - 2014. - 368 p.
3. Show M. Theory of the Global State: Globality as an Unfinished Revolution. Oxford, New York : Cambridge University Press, - 2000. - 295 p.
4. Калюжный В.Г. Глобализация и устойчивое развитие современного мира // Власть. - 2010. - № 2. - С. 49-52.
5. Коновалов В.Н. Глобальные конфликты: риски, проблемы, кризисы, угрозы // Конфликтология. - 2009. - №2. - С. 78-83.
6. Лукин В.Н., Мусиенко Т.В. Концепция рациональности и теория рационального выбора в контексте глобализации // Национальная безопасность и стратегическое планирование. - 2013. - № 4 (4). - С. 29-36.
7. Acharya A. Targeting Terrorist Financing: International Cooperation and New Regimes / Arabinda Acharya. London; New York: Routledge, 2009. - 241 p.
8. Moqhaddam F. The New Global Insecurity: How Terrorism, Environmental ollapse, Economic Inequalities, and Resource Shortages are Changing our World / Fathali M. Moghaddam. Santa Barbara, Calif.: Praeger Security International, 2010. - 199 p.
9. Heywood A. Global Politics / Andrew Heywood. Houndmills, Basingstoke Hampshire; New York: Palgrave Macmillan, 2011. - 560 p.
10. Гасанов С.С., Гаврилюк О.В. Обфунтування можливостей мЫ-мвацп ризиюв посткризового функцюнування фшансового сектора // Нау^ прац НДФ1. - 2013. - Вип. 3 (64). - С.3-14.
Надшшла до редколегп 22.06.14
О. Гаврилюк, д-р экон. наук, проф. Научно-исследовательского финансового института Государственной учебно-научного учреждения "Академия финансового управления", Киев
ГЛОБАЛЬНЫЕ РИСКИ И ИНСТРУМЕНТЫ ИХ МИНИМИЗАЦИИ
Освещены новейшие тенденции и угрозы глобального и национального развития, раскрыто и углубленно содержание категории "риск", идентифицированы главные разновидности глобальных рисков и обоснованы инструменты / рекомендации по их минимизации. Ключевые слова: угрозы, риски, глобальные риски, финансовый кризис, финансовые риски, минимизация рисков.
O. Havryliuk, Doctor of Sciences (Economics), Professor
Financial Research Institute of the Academy of Financial Management, Kyiv
GLOBAL RISKS AND INSTRUMENTS OF ITS MINIMIZATION
It is argued that economic globalization leads to the formation of macro-economic, political and other risks that are able to grow into global risks affecting, without exception, all national economies, creating a serious threat to national economic security. The emphasis is on the negative elements of a set of global risks, their development and minimize the possibility of using a number of tools. Ensuring firmness of the state to external risks demands continuous monitoring and forecasting of world processes and usage of economic instruments of rapid response for prevention of negative consequences. The essence of the category of "risk" is revealed and deepened. The global risks that can not affect the economic security of Ukraine is disclosed. It is shown that the emergence of these global risks has negative impact on the economic security of Ukraine.
Keywords: threats, risks, global risks, financial crisis, financial risks, risk minimization.
