Глиняний посуд у культурі українського народного житла Придніпровського регіону Текст научной статьи по специальности «История и археология»

АРХ1ТЕКТУРА

УДК 728.61.03.12:642.72-032.61(477)

ГЛИНЯНИЙ ПОСУД У КУЛЬТУР1 УКРАШСЬКОГО НАРОДНОГО ЖИТЛА ПРИДН1ПРОВСЬКОГО РЕГ1ОНУ

евсеевл Г. П.1*, д-р н. держ. упр., проф.,

2

ЖАК О. Д. , маггстр

1 Кафедра украшознавства, Державний вищий навчальний заклад «Придшпровська державна aкaдемiя 6уд1вництва та архгтектури», вул. Чернишевського, 24-а, 49600, Дншро, Укра!на, тел. +38 (0562) 46-94-98, e-mail: evseeva@i.ua, ORCID ID: 0000-0002-7528-7232

2 Кафедра украшознавства, Державний вищий навчальний заклад «Придшпровська державна академш будшництва та архгтектури», вул. Чернишевського, 24-а, 49600, Дншро, Укра!на, тел. +38 (0562) 46-94-98. e-mail: G-193@yandex.ua, ORCID ID: 0000-0002-6216-5025

Постановка проблеми. Житло - необхвдна умова юнування будь-яко! людини, тому в мaтерiaльнiй культурi кожного народу воно посщае важливе мiсце. В екстер'eрi етнiчне виражаеться, переважно, у способi оформлення окремих елементiв житла та нaдвiрних споруд. Бiльшу етнiчну специф^ несе iнтер'eр житла, який залежить вiд зовнiшнiх умов: характер планування, облаштування, меблi, елементи оздоблення, посуд тощо. Спостертаеться схож1сть житлового штер'еру по всiй територи проживания украшщв. Така схож1сть природна: саме в оргашзаци внутрiшнього простору житла конкретний народ втшюе свое розумiння доцшьносп, вигоди й краси. Схож1сть i краса глиняного посуду, яким користувався укра!нський народ вiд початку свого iснувaния i аж до наших чаав, шдтверджують еднiсть естетичних уподобань народу та зручностi в оргашзаци щоденного побуту. Аналiз публiкацiй. Питанням вивчення укра!нського народного посуду, його видових особливостей, художиiх зaсобiв оформлення присвячена низка наукових праць. Ввдомосп про народне гончарне мистецтво центральних та пiвденних рaйонiв Укра!ни мютяться у працях нaуковцiв Х1Х ст. та перюду незaлежиостi. Деяк1 питання розвитку укра!нського гончарного мистецтва та його типологи розглядаються в публжащях учених радянського перiоду. Мета стати - проaнaлiзувaти види гончарного посуду, яш були у використaннi в укра!нському народному житлi Приднiпров'я. Висновки. Кожна селянська хата, як i сьогоднi, так i сто ли тому, насичуючись побутовими виробами, що мають подвiйнi реaльностi, приховaнi значшня, прaдaвнi смисли, являе собою своервдний унiкaльний особистiсний свiт, який тюно переплiтaеться iз зaгaльносуспiльною буденнiстю, сприймаючи ii впливи та активно впливаючи на не!, утворюе гaрмонiйний свгт навколишнього середовища, в якому i живе сучасна людина. Тому нам важливо знати, не еволюцш укра!нсько! хати як образу, a ii структуру, характер технологи хатобудування, навпъ ландюг дiй, що змiнюються народною практикою у системi укра!нського хатобудування, рiвночaсне дiйство у виглядi орнаментно-декоративно! i пластично! народно! творчостi рiзних складових, зокрема, й глиняного посуду як найстаршого з aртефaктiв, котрi дiйшли до нас i в сумi яких народжуеться трaдицiйнa укра!нська оселя, зокрема, оселя укрa!нцiв Наддншрянщини.

Ключовi слова: глиняний посуд, укратське народне житло, гончарство, культура Приднтров 'я

ГЛИНЯНАЯ ПОСУДА В КУЛЬТУРЕ УКРАИНСКОГО НАРОДНОГО ЖИЛИЩА ПРИДНЕПРОВСКОГО РЕГИОНА

ЕВСЕЕВА Г. П. 1, д-р н. гос. упр., проф., ЖАК О. Д. 2, магистр

1 Кафедра украиноведения, Государственное высшее учебное заведение «Приднепровская государственная академия строительства и архитектуры», ул. Чернышевского, 24-а, 49600, Днепр, Украина, тел. 38 (0562) 46-94-98, e-mail: evseeva@i.ua, ORCID ID: 0000-0002-7528-7232

2 Кафедра украиноведения, Государственное высшее учебное заведение «Приднепровская государственная академия строительства и архитектуры», ул. Чернышевского, 24-а, 49600, Днепр, Украина, тел. 38 (0562) 46-94-98, e-mail: G-193@yandex.ua ORCID ID: 0000-0002-6216-5025

Постановка проблемы. Жилье является необходимым условием существования любого человека, поэтому в материальной культуре каждого народа оно занимает важное место. В экстерьере этническое выражается преимущественно в способе оформления отдельных элементов жилья и надворных построек. Большую этническую специфику несет интерьер жилья, который зависит от внешних условий: характер планирования, обустройства, мебель, элементы отделки, посуда и т. д. Наблюдается сходство жилого интерьера по всей территории проживания украинцев. Такое сходство является естественным: именно в организации внутреннего пространства жилища конкретный народ воплощает своё понимание целесообразности, выгоды и красоты. Сходство и красота глиняной посуды, которой пользовался украинский народ от начала своего

существования и до наших дней, подтверждает единство вкусов народа и удобства в организации ежедневного быта. Анализ публикаций. Вопросам изучения украинской народной посуды, ее видовых особенностей, художественных средств оформления посвящён ряд научных работ. Сведения о народном гончарном искусстве центральных и южных районов Украины содержатся в трудах учёных XIX в. и периода независимости. Некоторые вопросы развития украинского гончарного искусства и его типологии рассматриваются в работах учёных советского периода. Цель статьи - проанализировать виды гончарной посуды в украинском народном жилище Приднепровья. Выводы. Каждая крестьянская хата, как сегодня, так и сто лет назад, насыщаясь бытовыми изделиями, имеющими двойные реальности, скрытые значенья, древние смыслы, представляет собой своеобразный уникальный личностный мир, который тесно переплетается с общественной обыденностью, воспринимая ее влияние и активно влияя на неё, образует гармоничный мир окружающей среды, в котором и живет современный человек. Поэтому нам важно знать, не эволюцию украинской хаты как оскорбление образа, а ее структуру, характер технологии построение хаты, даже цепь действий, которые меняются народной практикой в системе украинского хатостроения. Одновременно действо в виде орнаментных-декоративной и пластической народного творчества различных составляющих, в частности и глиняной посуды как старейшего из артефактов, которые дошли до нас, и в сумме которых рождается традиционная украинская дом, в частности, дом Украинский Приднепровья.

Ключевые слова: глиняная посуда, украинское народное жильё, гончарство, культура Приднепровья

POTTERY IN CULTURE UKRAINIAN NATIONAL HOUSING OF

PRIDNEPROVSKYI REGION

YEVSEEVA G. P. '*, Dr. Sc. (Publ. Adm.), Prof. ZHAK O. D. 2, master

1 Department of Ukrainian Studies, State Higher Educational Establishment «Prydniprovs'ka State Academy of Civil Engineering and Architecture», 24-A, Chernyshevskogo str., 49600, Dnipro, Ukraine, phone: 38 (0562) 46-94-98, e-mail: evseeva@i.ua, ORCID ID: 0000-0002-7528-7232

2 Department of Ukrainian Studies, State Higher Educational Establishment «Prydniprovs'ka State Academy of Civil Engineering and Architecture», 24-A, Chernyshevskogo str., 49600, Dnipro, Ukraine, phone: 38 (0562) 46-94-98, e-mail: G-193@yandex.ua, ORCID ID: 0000-0002-6216-5025

Formulation of the problem. Housing is a prerequisite for the existence of any rights, so the material culture of each nation it has an important place. In the exterior of ethnic expressed mainly in the way some design elements of housing and street facilities. Most ethnic specificity has interior housing, depending on external conditions: the nature of planning, construction, furniture, decoration items, dishes and more. There is a similarity residential interior throughout the residence Ukrainian. Such similarity is natural, it is in the internal space of the housing specific people represents their understanding feasibility, benefits and beauty. Beauty and the similarity of pottery that used the Ukrainian nation from its inception and up until today, confirms the unity of the aesthetic preferences of the people and the convenience of daily life. Analysis of publications. The study of Ukrainian national dishes, its specific features, artistic design tools dedicated to a number of scientific papers. Information on the national pottery central and southern regions of Ukraine are contained in the writings of scholars of the nineteenth century. and scholars period of independence. Some issues of Ukrainian pottery and its typologies considered in the work of scientists of the Soviet period. The purpose of the article is to analyze the types of pottery that were in use in the Ukrainian national housing of the Prydniprovia. Conclusions. Each peasant house, like today, a hundred years ago, saturating domestic products with dual reality hidden meaning, ancient meanings, is a kind of unique personal world, which is closely intertwined with the general social commonplace, seeing its effects and actively influencing it forms a harmonious world environment, in which modern man lives. It is therefore important to us to know, for example, not the evolution of Ukrainian houses as an insult, but its structure and nature of technology of hut building even a chain of actions that change people's practices in the system of Ukrainian hut building, at the same time act as ornament and decorative and plastic folk art of various components, including and pottery as the oldest artifacts that have come down to us, the amount of which is born Ukrainian traditional dwelling, including dwelling of Prydniprovia.

Keywords: clay tableware, Ukrainian folk dwelling, ceramics, culture of Prydniprovia

Постановка проблеми. Житло -необхщна умова юнування будь-яко! людини, тому в матер1альнш культур! кожного народу воно посщае важливе мюце. В екстер'ер1 етшчне виражасться, переважно, у способ! оформлення окремих елеменпв житла та надв1рних споруд. Бшьшу етшчну специф1ку несе штер'ер

житла, який залежить вщ зовшшшх умов: характер планування, облаштування, мебл1, елементи оздоблення, посуд тощо. Спостер1гаеться схож1сть житлового штер'еру по всш територп проживання украшщв. Така схожють природна: саме в оргашзацп внутр1шнього простору житла конкретний народ втшюе свое розумшня

доцшьносп, вигоди й краси. Схожють 1 краса глиняного посуду, яким користовувався укра!нський народ вщ початку свого юнування 1 аж до наших час1в, тдтверджують едшсть естетичних уподобань та зручностей в оргашзацп щоденного побуту.

Анал1з публ1кац1й. Питанням вивчення укра!нського народного посуду, його видо-вим особливостям, художшм засобам офор-млення присвячена низка наукових праць. Вщомосп про народне гончарне мистецтво центральних та твденних райошв Укра!ни мютяться у працях науковщв Х1Х ст. та пе-рюду незалежносп [6; 7; 10; 11]. Деяк1 пи-тання розвитку укра!нського гончарного ми-стецтва та його типологл розглядаються в публ1кащях учених радянського перюду [3 - 5; 8; 9]. Зовам мало шформацп про гон-чарний посуд мютиться у працях науковщв дорадянсько! епохи, як1 дослщжували Кате-ринославщину [1; 2].

Виклад основного матер1алу. Наприкшщ Х1Х стор1ччя в Укршш було вщкрито залишки культури хл1бороб1в, що жили на нашш земл1 в райош Киева. Археолог В. Хвойка, вражений красою розмальованого посуду, спершу нав1ть назвав культуру цих давшх племен "культурою мальовано! керам1ки". I тшьки згодом, коли в селищ1 Трипшля на Кшвщиш вш в1дкрив найб1льше поселення ще! культури, зм1нив !! назву на "трипшьська культура". Малюнки на посуд1 допомогли встановити особливост1 побуту, родинш в1дносини в сусп1льств1, сп1вв1днести трипшьську культуру з певним 1сторичним часом. Це було V-IV тисячол1ття до н. е. Культура юнувала понад 1,5 тис. роюв. На думку деяких науковщв, саме ця культура могла винайти колесо ще за тисячол1ття до вщповщних знахщок у Месопотамп [6]. Про це свщчать знайден1 характерн1 рештки воз1в та орнаменти на керам1ц1.

Спочатку посуд виробляли шляхом накладання тонких джгупв 1з глини у страль з подальшим обпалюванням на сонщ чи у багатт1. З винаходом колеса та, вщповщно, гончарного круга, технолопя виготовлення посуду змшилася. Вважаеться,

що в середньому етат розвитку трип1льско! культури (3 600-3 100 рр. до н. е.) на наших теренах з'явився повшьний гончарний круг. Це був дерев'яний круг, що приводив в рух за допомогою дерев'яно! тичини. З його допомогою швидюсть формування гончарних вироб1в р1зко зросла.

Наступний внесок у техшку й технолог1ю виготовлення керамши на теренах нашо! кра!ни зробили гончар1 зарубинецько! (II ст. до н. е. - II ст. н. е.) та чернях1всько! (П-ГУ ст. н.е.) культур. У щ часи глиняний посуд уже формували з вогнетривко! глини з додаванням шамоту, тску, соломи, полови. За прийомами обробки поверхш посуд подшявся на лощений столовий 1 нелощений кухонний 1з шорсткою або спещально шорсткованою "хропуватою" поверхнею [7]. Лощення - це пол1рування ще не зовам висушено! поверхн1 виробу гладеньким камшчиком або к1сткою. П1сля лощення поверхня посудини стае щшьною, вологостшкою 1 набувае вишуканого блискучого вигляду.

Задимлення - своерщне "копчення" виробу в горш без доступу кисню. Шсля такого випалювання перв1сний кол1р його зм1нюеться на чорний матовий. Звичайно випалеш за технолог1ею окислення горщики мали брунатний чи жовтувато-коричневий кол1р. Саме гончар1 зарубинецько! культури вперше в юторп в1тчизняно! керам1ки застосували дв1 техн1ки декорування вироб1в - лощення та задимлення.

Обидв1 техн1ки оздоблення керам1ки застосовуються й дос1. Якщо ж !х поеднати, тобто лощений вир1б випалити в режим1 задимлення, дютанемо блискучий чорний черепок, дуже схожий на метал. Це так званий чорнолощений посуд. Ниш його виготовляють на Гавареччиш (Льв1вщина), у Смотрич1 (Хмельниччина), у Коболчиш (Буковина), в окремих гончарських осередках Сумщини, Ки!вщини, Волиш.

Глиняний посуд, що пролежав у рщнш земл1 довг1 стор1ччя, не т1льки дон1с до нас орнаменти та малюнки наших пращур1в, а й розпов1в про !х технолог1чний р1вень. Вироблення посуду певно! якост1 потребуе знань про властивост1 1 вогнетривк1сть

глини, необхщшсть дом1шок, винайдення гончарного круга, спещально! печ1 для обпалювання, мшово! торпвл1, передач! знань учням. Тобто нав1ть один-единий горщик може дуже багато розповюти про ютор1ю народу, що його створив.

На меж1 XIX - XX ст. виготовлення глиняного посуду у Придншров'! досягло свого найвищого р1вня. 1з цього часу ми отримали найбшьшу кшьюсть дослщжень про глиняний посуд та його найкращ1 зразки. Найбшьш уживаним у господарст був глиняний посуд у форм1 горщика. Впродовж часу форма укра!нського горщика змшювалася, еволющонуючи разом 1з гончарною технолопею, пристосовуючись до теплотехшчних споруд, в яких готували страви. Його конф1гуращя дозволяе найбшьш ращонально використовувати нагр1вальну енерпю вогню. Нижня частина глиняного горщика, вузька бшя денця 1 розширена до опуки, придатна для пщставляння рогача, щоб поставити-зняти посудину на жар (з жару).

Для виймання з печ1 горщиюв у кожно! господин юнував наб1р рогач1в - кожному горщиков1 вщповщав "свш" рогач [9]. Вщповщно до мюцевих традицш, глиняний посуд мае характерний зовшшнш вигляд, оздоблення та назву. За О. В. Щербанем, систематизувати найменування глиняних горщиюв у р1зних регюнах Придншров'я можливо таким чином:

- в Отшному (Зшьювський район, Полтавщина): мах1тка, горща (мюткютю 1 л), кашник (3 л), горщечок, борщ1вник, плоскун (10 л), стовбун (15 л), чавунець, тдворотень (п1дворотник) (20 л), золшник (зол1льник) (30 л 1 бшьше);

- у Зшьков1 (З1ньк1вський район, Полтавщина): горщата, окладдя, тдворотня, п1дворотень, п1дсн1жча;

- у Хомутщ (Миргородський район, Полтавщина): кашненя (до 1 л), кашник чи

горня (горща) (1-2 л), горщатне (горщатний) (3 л), килаш (кшаш, калаш) (4,5 л), плоский (плоскш) (8 10 л), порожня (до 20 л), сшз (до 30 л);

- у Бшиках (Кобеляцький район, Полтавщина): горщочок, горщечок (0,5 л),

горща (1 л), окладдя (1,5-2 л), кашня (2-2,5 л), кашник (3-4 л), тдворотень (10 л);

- в Олешш (Ршкинський район, Черншвщина): питун (менше 1 л), молошник (1-1,5 л), подобедшк (2-2,5 л), обедн1к (3-4 л), стовбун (5-7 л), плоскуша (8-9 л), варейка (10-12л), ставник (20 л 1 бшьше);

- у Верб1 (Коропський район, Черншвщина): махотка (0,5 л), горщатко (1-1,5 л), уклад (2-3 л), борщ1вник (4-5 л), золшьник (10-12 л);

- в Рокит1 (Старовиж1вський район, Волинь): мал1 горщики ("варишки"), на чинахи (невелик! горщики для смаженини), сло! (горщики з двома вухами 1 покришкою);

- у Шатрищах (Ямпшьський район, Сумщина): махотка, горщевик, кашник,

яловець, владовець, борщ1вник;

- в Луб'янщ (Макар1вський район, Ки!вщина): дробина, уклад (2 л), польовик (3 л), денежний (4 л), середнш (на одне вщро), велич (на 3-4 вщра);

- у Приборщ (1ванк1вський район, Ки!вщина): укладчик (1 л), укладич (2 л), ляцьковий (3 л), середнш (одне вщро);

- в Дибинцях (Богуславський район, Ки!вщина): мах1тка, росла мах1тка, горща, п1дк1лаш, к1лаш або золшник, двохзолшник;

- у Цв1тнш (Олександр1вський район, К1ровоградщина): одинари, подвшники, потринники, четв1рки, п'ят1рки, шест1рн1, десят1рш, двадцятки, двадцятип'ят1рки;

- в Канев1 (Кан1вський район, Черкащина): шестерик (1/6 вщра), четверик (1/4 вщра), трояк (1/3 вщра), пщкшаш (0,5 вщра), кшаш (одне вщро), золшьник (1,5-2 вщра);

- у Валках (Валювський район, Харювщина): горщя (0,5 л), п'ятириковий, кашник (1 л), четверик (бшьший), малий окладач (1,5 л), окладач (2 л), плускунча, плоскунча (3 л), плускун (4-5 л), тройняк, тдворотень, двойняк (близько 8 л), золшник, золшьник (10-12 л, 3-4 вщра);

- на Херсонщит: дробина, кашник, пщкшаш або горщат, кшаш, плоский тдворотень [15].

Розм1р горщика корелювався стравами, як1 готувалися в ньому. Наприклад, середш за розм1рами посудини (3-10 л, "борщ1вники", "кшаш1") використовували для щоденного приготування перших страв. Дещо менш1 (1-3 л) - "кашники", "кулешшники" - для приготування каш1. I найменш1 ("мах1тка", "горща", "горщечок", "кашненя"), до 1 л, - для приготування !ж1 малим д1тям. У найбшьших ("золшьниках") (до 40 л), страви готувалися на "оказ1ю". Тобто тод1, коли потр1бно було нагодувати першою стравою ("борщем", "капусняком", "киселем") значну кшькють людей (на весшля, поминання).

Окр1м того, горщики використовували для збер1гання запаав борошна, крупи, зерна 1 сушених фрукпв; вщправлення природних потреб, виконання л1кувальних дш, а також в обрядово-ритуальнш практищ. У них збер1гали готов1 страви 1 напо!, подавали !х до столу; нагр1вали воду. А в найбшьших кип'ятили бшизну. 1нод1 купали малих д1тей [10]. Одночасно господиш мали в своему розпорядженш до десятка р1зновеликих горщик1в. Щодня, як правило, використовуючи два - на рщку й густу страву. Два, в яких готували !жу попереднього дня, випарювали.

Купуючи горщика, господиня уважно роздивлялася обрану посудину, щоб не було трщин. Аби пересвщчитися, що горщик не "драний", гарно випалений, стукали по ньому шгтем чи з1гнутим пальцем, шод1 горщиком об горщик, прислухаючись: якщо горщик озивався глухо, це означало, що наявна трщина, нехай 1 невидима; якщо звук був дзвшким, це свщчило про як1сне випалення посудини - такий посуд не пропускатиме вологи. Побутувало пов1р'я, що глухо озиваеться горщик, а дзвшко -горщиця, в якш страви будуть вдаватися смачними. Звертали увагу 1 на зовшшнш вигляд: перепалений посуд господиш вважали мщшшим.

Незважаючи на доступн1сть, в1дносну дешевизну глиняного посуду, господиш намагалися р1зними способами продовжити термш його використання. Використовували доти, доки посудина могла служити, нав1ть

пошкоджена. Горщик 1з надщербленими вшцями, без в1нець чи з трщиною називали гирявим (гирун, горюнчик) [8].

Рис. 1. Вариста тч, у якш готували в глиняному посудi

Рис. 2. Мисник 1з посудом та рушником для його витирання

В украшськш хат1 кр1м печ1 (рис. 1), що, власне, завжди була осередком родинного побуту, в якш 1 готували !жу у глиняному посуд1, на побшених стшах хати кольоровою плямою видшявся мисник 1з гончарним посудом, оздобленим вишитими рушником чи рушником для витирання посуду (стирач) (рис. 2).

Рис. 3. Мисник-полиця

Обов'язковий елемент штер'еру хат мисник - дерев'яна поличка або невеличка шафа для посуду, яку чшляли бшя дверей або над ними (рис. 3).

У Лабораторп юторп укра!нського хатобудування

нащонального арх1тектури 1 Придншровсько!

центру зеленого

та традищй Укра!нського еколопчно! буд1вництва

буд1вництва та арх1тектури, яка д1е на кафедр! укра!нознавства, поряд з шшими раритетами, доступний для огляду глиняний посуд Придншров'я, з1браний тд час польових дослщжень ствроб!тниками { студентами: гладущики, довжанки, баранщ, куманщ, ринки, молочники, миски, горщики, глечики тощо (рис. 4).

державно!

академп

Рис. 4. Глиняний посуд, яшм користувалися селяни Приднтровсъкого регюну у побупи: 1 - гладущик; 2 довжанка; 3 - баранець; 4 - куманець; 5 - ринка; 6 - молочник; 7 - миска; 8 - горщик; 9 - глечик; 10 полумисок; 11 - миска; 12 - ринка; 13 - маютра; 14 - глечики; 15 - банька; 16 - сло'1'к

Висновки. Кожна селянська хата, як 1 сьогодш, так 1 сто л1т тому, насичуючись по-бутовими виробами, що мають подвшш реальности, приховаш значшня, прадавш смисли, являе собою своерщний ушкальний особисть сний св1т, який тюно перепл1таеться ¡з загаль-носуспшьною буденшстю, сприймаючи !! впливи та активно впливаючи на не!, утворюе гармоншний свгг навколишнього середовища, в якому 1 живе сучасна людина. Тому важли-во нам знати, скаж1мо, не еволющю укра!нсь-

ко! хати як образу, а й структуру, характер технологи хатобудування, нав1ть ланцюг дш, що змшюються народною практикою у систем! украшського хатобудування, р1вночасне дшство у вигляд1 орнаментно-декоративно! 1 пластично! народно! творчосп р1зних складо-вих, зокрема, й глиняного посуду як найста-р1шого з артефакпв, котр! дшшли до нас ! у сум! яких народжуеться традицшна укра!нсь-ка оселя, зокрема, оселя украшщв Наддншря-нщини.

ВИКОРИСТАН1 ДЖЕРЕЛА

1. Бабенко В. А. Этнографический очерк народного быта Екатеринославского края. Издание губернского земства к XIII археологическому съезду (с 75-ю фототипиями, рисунками и чертежами в тексте) / В. А. Бабенко. - Ека-теринослав : Типография губернского земства, 1905. - 142 с.

2. Багалш Д. I. Заселения Швденно! Укра!ни (Запорозького й Новоросшського края) i першi початки И культурного розвитку / Д. I. Багалш. - Харшв : Союз, 1920. - 111 с.

3. Байбурин А. К. Жилище в обрядах и представлениях восточных славян / Байбурин А. К. - Ленинград : Наука, 1983. - 188 с.

4. Козловський А. О. кторико-культурний розвиток Швденного Подшпров'я в IX-XIV ст. / А. О. Козловський ; Акад. наук Укра!ни, Ш-т археологи ; вщп. ред. О. П. Моця. - Ки!в : Наук. думка, 1992. - 184 с.

5. Культура i побут населення Укра!ни / В. I. Наулко, Л. Ф. Артюх, В. Ф. Горленко, Т. В. Космша, О. В. Курочшн, С. В. Мишанич, Т О. Школаева, А. П. Пономарьов, В. Т. Скурапвський, М. Л. Струнка, Л. О. Ткаченко,

Г. С. Щербш ; гол. ред. С. В. Головко. - 2-е вид., доп. та перероб. - Ки!в : Либщь, 1993. - 287 с.

6. Мгжнародна науково-практична конФеренцiя "Традицшна народна культура: збереження самобутностi в умовах глобалiзацi!", 18-20 верес. 2004 г. : зб. матерiалiв / Харшв. держ. акад. культури, Харшв. обл. центр нар. творчостг - Харшв : Регюн-шформ, 2004. - 202 с.

7. Пачкова С. П. Могильник зарубинецько! культури Вишеньки бшя Киева / С. П. Пачкова. - Ки!в, 2008. - 166 с.

8. Пошивайло О. !люстрований словник народно! гончарсько! термшологп Лiвобережио!' Укра!ни (Гетьманщи-на) / О. Пошивайло ; Акад. наук Укра!ни, !н-т мистецтвознавства, фольклору i етнографi! iм. М.Т. Рильського. -Отшне: Укра!нське народознавство, 1993. - 237 с.

9. Пошивайло О. Етнографiя укра!нського гончарства : Лiвобережна Укра!на / О. Пошивайло. - Ки!в : Молодь, 1993. - 408 с.

10. Щербань А. Форми та призначення укра!нського глиняного посуду друго! половини XIX — першо! третини XX столiття / А. Щербань, О. Щербань // Народознавчi зошити. - 2015. - № 2(122). - 435-444 с.

11. Щербань О. Глиняний горщик у культурi харчування укра!нцiв (шнець XIX - перша половина XX столитя) / О. Щербань // Свгт мрiй. Мистецьке об'еднання. - 2015. - 9 березня. - Режим доступу: http ://musart.org.ua/glynyanyj -gorschyk.htm.

REFERENCES

1. Babenko V.A. Etnograficheskij ocherk narodnogo byta Ekaterinoslavskogo kraya. Izdanie gubernskogo zemstva k XIII arkheologicheskomu s'ezdu (s 75-yu fototipiyami, risunkami i chertezhami v tekste) [Ethnographic essay of the Ekateri-noslav province folk life. The country council publication to the XIII archaeological Congress (with 75 phototypes, paintings and drawings in the text)]. Ekaterinoslav: Tipografiya gubernskogo zemstva, 1905, 142 p. (in Russian).

2. Bagalii D.I. Zaselennia Pivdennoi Ukrainy (Zaporozkoho i Novorosiiskoho kraia) i pershi pochatky ii kulturnoho roz-vytku [Settling of the Southern Ukraine (Zaporozhye and Novorossiysk territory) and the first beginnings of cultural development]. Kharkiv: Soiuz, 1920, 111 p. (in Ukrainian).

3. Bajburin A.K. Zhilishche v obryadakh i predstavleniiakh vostochnykh slavyan [Housing in the rites and beliefs of Eastern Slavs]. Leningrad: Nauka, 1983, 188 p. (in Russian).

4. Kozlovskyi A.O. Istoryko-kulturnyi rozvytok Pivdennoho Podniprovia v IX-XIV st. [Historical and cultural development in Southern Prydniprovia IX-XIV centuries]. Akad. nauk Ukrainy, In-t arheolohii [Scientific Academy of Ukraine, Institute of Archeology]. Kyiv: Nauk. dumka, 1992, 184 p. (in Ukrainian).

5. Naulko V.I., Artiukh L.F., Horlenko V.F., Kosmina T.V., Kurochkin O.V., Myshanych S.V., Nikolaeva T.O., Ponomarov A.P., Skurativsky V.T., Strunka M.L., Tkachenko L.O. and Shcherbii S.G. Kultura i pobutnaselennia Ukrainy [Culture and life of Ukrainian people]. Kyiv: Lybid, 1993, 287 p. (in Ukrainian).

6. Kharkiv. derzh. akad. kultury and Kharkiv. obl. tsentr nar. Tvorchosti. Mizhnarodna naukovo-praktychna konferencija "Tradytsiina narodna kultura: zberezhennia samobutnosti v umovakh globalizatsii'", 18-20 veres. 2004 g.: zb. materi-aliv [International scientific-practical conference "Traditional folk culture, identity preservation in the context of globalization", September 18-20, 2004: Materials Collection]. Kharkiv: Region-inform, 2004, 202 p. (in Ukrainian).

7. Pachkova S.P. Mogylnyk zarubynetskoi kultury Vyshen'ky bilia Kyeva [Zarubintsy culture burial of Cherries near Kyiv]. Kyiv, 2008, 166 p. (in Ukrainian).

8. Poshyvailo O. Iliustrovanyi slovnyk narodnoi goncharskoi terminolohii Livoberezhnoi Ukrainy (Getmanshhyna) [Illustrated dictionary of folk potter terminology of the left-bank Ukraine (Hetmanshchyna)]. Akad. nauk Ukrainy, In-t mystetstvoznavstva, folkloru i etnohrafii im. M.T. Rylskoho [Scientific Academy of Ukraine, Institute of Art Studies, Folklore and Ethnography named afterRylskyi M.T.]. Opishne: Ukrainske narodoznavstvo, 1993, 237 p. (in Ukrainian).

9. Poshyvailo O. Etnografiia ukrainskoho honcharstva: Livoberezhna Ukraina [Ukrainian pottery ethnography: left-bank Ukraine]. Kyiv: Molod, 1993, 408 p. (in Ukrainian)

10. Shcherban A. and Shcherban O. Formy ta pryznachennia ukrainskoho glynianoho posudu druhoi polovyny Х1Х — per-shoi tretyny XX stolittia [Forms and appointment of Ukrainian pottery second half of the XIX - the first third of the XX century]. Narodoznavchi zoshyty [Etnology notebooks]. 2015, no. 2(122), 435-444 pp. (in Ukrainian).

11. Shcherban' O. Glynianyi horshyk u kulturi kharchuvannia ukraintsiv (kinets Х1Х - persha polovyna XX stolittia) [Clay pot in the Ukrainian food culture (late of the XIX - early of the XX century)]. Svit mrii. Mystetske obednannia [Dreamland. Art association]. 2015, 9 Mach. Available at: http://musart.org.ua/glynyanyj-gorschyk.htm. (in Ukrainian).

Рецензент: д-р ют. н., проф Кривчик Г. Г.

Надшшла до редколегл: 16.05.2016 р. Прийнята до друку: 12.06.2016 р.