CC BY
70
Л.М. Семенюк
Г1ПЕРАНДРОГЕН1Я ЯК ЧИННИК РЕПРОДУКТИВНИХ ВТРАТ
Украгнський науково-практичний центр ендокринног хгрурги, трансплантаци ендокринних органгв I тканин МОЗ Украгни, Кигв
Одыею ¡з актуальних проблем сучасноТ пне-колопчно'Т ендокринолог¡Т е виявлення порушень репродуктивноТ функци у жЫок. Hайчаст¡шою (в¡д 10% до 20%) причиною порушень репродуктив-ноТ системи у жнок репродуктивного в¡ку е синдром г¡перандроген¡Т (ГА). Частота ГА стаыв у структур¡ вск г¡неколог¡чних захворювань скла-дае 1,3-4% [2, 9, 41, 62]. Пперандрогеыя - це симптомокомплекс порушень у сфер¡ специфн-них ¡ метаболнних ефект¡в андроген¡в у жночо-му оргаызм^ зумовлений порушенням Тх бюсин-тезу, транспорту та метабол¡зму [2, 9, 23].
Остаными роками рюко зр¡с ¡нтерес л¡кар¡в до вивчення пперандрогенп, що наочно просте-жуеться у зб¡льшенн¡ к¡лькост¡ наукових праць, присвячених дослщженню поширення пперан-дрогени в популяц¡Т та асоц¡йованих ¡з нею порушень репродуктивноТ функци [1, 2].
Андрогени е безпосередыми учасниками функц¡онування ж¡ночого орган¡зму. Вони справ-ляють р¡зноман¡тний вплив на вс ланки репродуктивноТ системи. До цього часу немае единоТ' думки щодо механ¡зм¡в, як¡ призводять до по-рушення функц¡онування та регуляци репродуктивноТ системи, що е предметом досл¡дження багатьох науковщв [31, 43, 45].
Широкий спектр метаболнно'Т д¡Т андроген¡в п¡дтверджуeться фактом наявност рецептор¡в до андроген¡в у шкр, головному мозку, нирках, яеч-никах ¡ багатьох ¡нших органах. Андрогени бе-руть участь у синтез¡ л¡попротеТн¡в р¡зноТ щть-ност, холестерину, ендорф¡н¡в, чинник¡в росту, ¡нсулЫу, впливають на обм¡н вуглевод¡в, ыдви-щуючи чутлив¡сть тканин до ¡нсулЫу та тдсилю-ючи засвоення глюкози тканинами [17, 29]; змен-шуючи вм¡ст альфа-глобул¡н¡в ¡ зб¡льшуючи концентрацию бета-глобул¡н¡в, впливають на бл кову фракцш кров¡. Андрогени прискорюють рют к¡сток, окостен¡ння еп¡ф¡зарних хрящ¡в, тим самим визначаючи "кютковий вк" людини [56, 58], а також стимулюють функц¡ю сальних залоз ¡ во-лосяних фол¡кул¡в. Завдяки здатност впливати на синтез ¡нформац¡йних РНК андрогени беруть
активну участь у регуляци життево важливих фун-кцм орган¡зму на р¡вн¡ транскрипц¡Т генетичноТ ¡нформац¡Т [7, 61].
Отже, андрогени вщграють важливу роль у життедтльност ж¡ночого орган¡зму, виконуючи в ньому рюномаыты функц¡Т, як¡ сьогодн¡ активно вивчаються.
Для забезпечення ефективних заход^ д^г-ностики та л¡кування г¡перандрогенних стаыв у жЫок необх¡дним е розумння шлях¡в метабо-л¡зму андроген¡в у норм¡ та патолог¡Т. Поняття "метаболам андроген¡в" включае не лише шляхи Тх перетворення, але й характер зв'язування з транспортними бшками кров^ вттення пери-феричного ефекту рюних андрогенних фракц¡й в органах-мшенях. Часто нев¡дпов¡дн¡сть м¡ж кл¡н¡кою та ступенем секрецп андроген¡в може пояснюватися змЫою балансу м¡ж фракц¡ями та рюним ступенем чутливост¡ рецептор¡в в орга-нах-м¡шенях ¡ р¡зною кшькютю цих рецептор¡в.
Природн¡ андрогени - це стеро'Тды сполуки з групи андростерону, С-19 стероТди (вуглеце-вий скелет яких складаеться з 19 атом^ вугле-цю) з анаболнною активн¡стю [15, 26, 29, 76]. До них належать дегщроетандростерон (ДГЕА) та його пох¡дн¡ дег¡дроеп¡андростерону сульфат (ДГЕА-С), андростендюн (А), дельта-4-андро-стендюн, дельта-5-андростенд¡ол, тестостерон (Т) ¡ 5-альфа-дегщротестостерон (ДГТ) [7, 25, 29, 33]. Вихщною сполукою для б¡осинтезу ан-дроген¡в е холестерин (холестерол), який по-трапляе в орган¡зм людини з продуктами тва-ринного походження або синтезуеться печ¡нкою [27, 33].
Синтез статевих гормоыв зд¡йснюeться дво-ма шляхами: дельта-5 - вщбуваеться в основному в надниркових залозах (НЗ) ¡ дельта-4 -вщбуваеться в основному в яечниках [26, 68]. Джерелом андрогеыв у жнок е яечники (кл™-ни овар^льно'Т строми, х¡люсн¡ кл™ни та к^ти-ни внутр¡шньоТ теки) та НЗ (стаста зона), а за ваптност ¡ плацента [72, 80]. Позагонадний синтез андрогеыв включае периферичний метабо-
лiзм cтepoïдiв y шкipi, пeчiнцi, м'язax, aдипoци-тax [6, 27, 31, 51].
Ocнoвними яeчникoвими aндpoгeнaми е a^ дpocтeндioн i тecтocтepoн, xoчa близькo 1/4 ïx мoжe yтвopювaтиcя в HЗ aбo y peзyльтaтi пepи-фepичнoï кoнвepcaцiï в жиpoвiй ткaнинi. Чacткa яeчникoвиx aндpoгeнiв cicnaAae близькo 20% ycieï пpoдyкцiï Т, i щe 20% пpипaдae нa чacткy нaд-ниpкoвиx зaлoз. 60% cклaдae пepифepичний мeтaбoлiзм пpeгopмoнiв [61].
Гoлoвними aндpoгeнaми HЗ е ДГEA-C, який пpaктичнo цiлкoм ceкpeтyeтьcя нaдниpкoвими зaлoзaми, тa ДГEA, 90% яшго yтвopюeтьcя в нaдниpкoвиx зaлoзax. Т тeж мoжe ceкpeтyвaти-cя HЗ, aлe y нeзнaчнiй кiлькocтi [16, 26, 67]. Ic-нують пoвiдoмлeння пpo ceкpeцiю ДГEA y тeкa-ткaнинi яeчникiв, ocкiльки йoгo кoнцeнтpaцiя зaлишaeтьcя дocить виcoкoю пюля aдpeнaлeк-тoмiï [7, 14, 60].
Пepифepичнa тpaнcфopмaцiя яeчникoвиx i нaдниpкoвиx гopмoнiв пpизвoдить дo пepe-твopeння низькo aктивниx aндpoгeнiв нa бшьш aктивнi: з ДГEA тa ДГEA-C нa Т, ДГТ [11, 21, 27, 28].
Ha зaлeжнicть ceкpeцiï aндpoгeнiв вiд фaзи мeнcтpyaльнoгo циклу вгазують пpaцi низки aв-тopiв [29, 62, 76]. У пepшy фaзy мeнcтpyaль-нoгo циклу пpoдyкцiя aндpoгeнiв HЗ пepeвa-œae яечнишву. У мipy дoзpiвaння фoлiкyлiв oc-нoвним opгaнoм пpoдyкцiï aндpoгeнiв cтaють яечники. Пiд чac oвyляцiï знaчниx вiдxилeнь вiд cepeднix пoкaзникiв нe вiдзнaчaeтьcя. Boднo-чac е дaнi пpo зpocтaння poлi яeчникiв як джe-peлa Т i A у cepeдинi мeнcтpyaльнoгo циклу, шли виявляeтьcя зpocтaння кoнцeнтpaцiï ДГТ у кpoвi [9, 15].
Ocнoвнa мaca aндpoгeнiв мicтитьcя в плaзмi кpoвi у зв'язaнoмy зi cпeцифiчними тpaнcпopт-ними бiлкaми cтaнi, щo зyмoвлюe ïx нeaктивний cтaн. Близькo 30% iз ниx зв'язaнo зi cтaтeвим cтepoïд-зв'язyючим глoбyлiнoм (CCЗГ), 20% -з aльбyмiнaми, 50% - iз глoбyлiнaми. CCЗГ ви дiгpae ocнoвнy poль у зв'язyвaннi aндpoгeнiв. Лиою нeзнaчнa чacтинa Т (вiд 1% дo 3%) вiльнo циpкyлюe в кpoвi тai пpoявляe бioлoгiчнy aктив-нicть [26, 59, 68].
Пopyшeння бiocинтeзy, тpaнcпopтy тa мeтa-бoлiзмy aндpoгeнiв oбyмoвлюють poзмaïття вapiaнтiв клiнiчнoï cимптoмaтики ГA жiнoчoгo op-гаызму.
Hapaзi eдинa клacифiкaцiя гiпepaндpoгeнниx cтaнiв вiдcyтня. Бiльшicть дocлiдникiв видiляють
пyxлиннy тa нeпyxлиннy (фyнкцioнaльнy), якa зaлeжнo вiд гJeнeзy зaxвopювaння poзпoдiляeтьcя нa яeчникoвy, нaдниpкoвy тa змiшaнy фopми, a тaкoж ГA, oбyмoвлeнy пiдвищeнoю пepифepич-нoю aндpoгeннoю aктивнicтю (peцeптopнa фopмa) [27, 49]. Poзpiзняють TA aбcoлютнy (ic-тинну), зa яш'|' вiдзнaчaeтьcя лaбopaтopнo пщ-твepджeнe тдвищ^ння piвня aндpoгeнiв, тa вщ-нocнy, клiнiчнi пpoяви якoï пoв'язaнo з пiдвищe-нoю чyтливicтю ткaнин-мiшeнeй дo aндpoгeнiв. Kpiм цьoгo, мoжe вiдзнaчaтиcя пopyшeння зв'яз-ку Т iз бiлкaми кpoвi, a oтжe, зpocтaння piвня вiльнoгo гopмoнy в кpoвi [26, 37].
Oвapiaльнa ГA - ^ cтaн, кoли яечники е flœe-peлoм нaдлишкy пpoдyкцiï aндpoгeнiв [12, 38]. Змiни в яeчникax, щo пpизвoдять дo ГA, мoжyть бути пyxлинними (aндpoгeн-пpoдyкyючi пyxли-ни яечниюв) i фyнкцioнaльними. G лiтepaтypнi дaнi, щo гopмoнaльнo нeaктивнa пyxлинa мoжe викликaти гiпepплaзiю клiтин i cтpoми тa cпpия-ти пocилeнню ceкpeцiï aндpoгeнiв [32, 57].
Зa дaними чиcлeнниx дocлiдникiв, iз нeпyx-линниx фopм нaйчacтiшoю пpичинoю ^ яеч-никoвoгo feнeзy е cиндpoм пoлiкicтoзниx яеч-никiв (CПKЯ) [11, 15, 45]. вiдзнaчити, щo пoпpи дaвнicть icнyвaння цieï пpoблeми пpo-дoвжyютьcя диcкyciï з питaнь дiaгнocтики тa лiкyвaння CПKЯ. Öe пoяcнюeтьcя змiнaми кли нiчниx i дiaгнocтичниx дaниx, a тaкoж вiдcyтнic-тю "зoлoтoгo cтaндapтy" у дiaгнocтицi дaнoï пaтoлoгiï [11, 15, 76].
У тpaвнi 2003 poкy у Poттepдaмi (Hiдepлaн-ди) нa cимпoзiyмi, пpиcвячeнoмy CПKЯ, бyлo пpийнятo piшeння пpo вcтaнoвлeння дiaгнoзy "CПKЯ" нa пiдcтaвi виявлeння двox iз тpьox фи-тepiïв [36]:
1) oлiгoмeнopeя тa/aбo aнoвyляцiя;
2) клiнiчнi aбo бioxiмiчнi oзнaки ГA;
3) exoгpaфiчнi oзнaки пoлiкicтoзнo змiнeниx яeчникiв.
^py^ypn змiни яeчникiв зa цieï пaтoлoгiï xapaктepизyютьcя двoбiчним збiльшeнням po-змipiв яeчникiв, гiпepплaзieю cтpoми тa тeкa-клiтин iз дiлянкaми лютeïнiзaцiï, нaявнicтю мнo-жинниx кicтoзнo aтpизoвaниx фoлiкyлiв дiaмeт-poм 5-8 мм, poзтaшoвaниx пiд кaпcyлoю у виг-лядi "нaмиcтa", a тaкoж пoтoвщeнoю кaпcyлoю яeчникiв [20, 28, 38, 45, 55, 66].
Дo нинiшньoгo чacy нe icнye eдинoï кoнцeп-цп пaтoгeнeзy CПKЯ. Дocлiдники видiляють пo-pyшeння у чoтиpьox piзниx дiлянкax нeйpoeн-дoкpиннoï cиcтeми, кoжнe з якиx, зa нaявнocтi
¡нших р1вних умов, може претендувати на три-герну роль [38, 44, 54]. Останым часом вчеы в^ають перевагу г¡потез¡ яечникового ^енезу СПКЯ ("back to ovary"), порушення гонадотроп-ноТ функц¡í при цьому розглядаеться як вто-ринне [47, 52]. На думку деяких вчених, теорт надниркового ^енезу пол¡к¡стозного змнення яeчник¡в е одн¡eю з провщних [32, 35]. Пщви-щення концентрацп ДГЕА-С у сироватц¡ визна-чаеться, за даними р¡зних автор¡в, у 25-60% випадюв [2, 28, 30, 76]. Пщвищення р¡вня 17-ОН-прогестерону може бути свщченням на користь теорп надниркового ^енезу. Проте ¡нш¡ автори виявили внесок яечниюв у пщвищення р^ня 17-ОН-прогестерону у пац¡eнток ¡з СПКЯ [47, 49, 54].
Оцнка реакц¡í овар¡альноí секрец¡í на май-же ф¡з¡олог¡чн¡ стимули ЛГ показала, що пщви-щуеться секрец¡я 17-ОН-прогестерону, а не А чи Т. U змни в¡дображають ранн¡ порушення стероТдогенезу у яечниках пац¡eнток ¡з СПКЯ, найчаст¡ше - у бк п¡дсилення активност¡ ферменту 17-альфа-гщроксилази [46, 80]. За цього захворювання вщзначаеться п¡дсилення дм ферменту 17-альфа-гщроксилази та зниження ак-тивност 3-бета-HSD у кор¡ НЗ.
Отже, найбшьш ¡мов¡рно, що мае мюце генетично детерм¡нована дисрегуляц¡я цитохро-му Р450 С17 [173]. Останн¡ми роками ця ппоте-за знайшла пщтвердження у численних дослщ-женнях [38, 59, 60].
На початку 80-х роюв минулого сторнчя для пояснення патогенезу яечниковоТ ГА було сфор-мульовано г¡потезу про ¡нсул¡норезистентн¡сть (1Р) ¡ г¡пер¡нсул¡нем¡ю (Г1). 1Р спостеркаеться у 100% хворих з ожирнням та у 26-41% ос¡б ¡з нормальною масою т¡ла. Останн¡м часом ця теорт активно вивчаеться та доопрацьовуеться [8, 17, 38].
Вщомо, що надниркова ГА може бути зумов-леною г¡перплаз¡eю або пухлиною кори НЗ. На-йчаст¡ше патолопя НЗ проявляеться у вигляд¡ вродженоТ г¡перплаз¡í кори НЗ або адреногеы-тального синдрому (АГС), який трапляеться, за л¡тературними даними, у 30-50% жЫок ¡з ГА [36, 68]. Частота носмства цього гена в популяцп, за спостереженнями фах¡вц¡в, складае в¡д 1 на 3500-5000 до 1 на 10000-15000 новонародже-них [42, 47].
Залежно вщ бюх^чного дефекту, що спри-чинив недостатый синтез кортизолу, вид¡ляють 6 вар^н^в ВГКН [6, 16, 35, 62]. Найчастше, у
90% випадк¡в, захворювання пов'язано з недо-статн¡стю 21-гщроксилази (СУР21, Р450С21), а кл^ку обумовлено повнотою блокування фер-ментних систем. Блокуеться синтез кортизолу на р^ы 17-альфа-ОН-прогестерону, а надлишок останнього призводить до збшьшення к¡лькост¡ андрогеыв. У свою чергу, надлишок андрогеыв призупиняе вид¡лення гонадотроп¡н¡в ¡ порушуе цикл¡чн¡ процеси в яечниках [16, 37, 54].
Разом ¡з тим, виявлення джерела ГА е до-сить складним, що зумовлено схожютю кл¡-н¡чноí картини та передбачае виявлення не-класичних форм ВГКН, яю часто маскуються п¡д СПКЯ. З цюю метою деяк¡ автори реко-мендують визначення не лише базальних, але й АКТГ-стимульованих р^ыв андрогеыв у кров¡ [46, 57]. Та все ж безпосереднього пщтвердження цю( рекомендацп у доступнм л¡тера-тур¡ ми не знайшли.
Сл¡д зауважити, що у клЫннм практиц¡ ¡зо-льован¡ порушення функци яeчник¡в або НЗ трап-ляються зрщка, зазвичай мае м¡сце поеднане порушення функц¡й ендокринних залоз [32, 45, 54, 62].
Отже, результати дослщжень е досить супе-речливими, вщсутня сп¡льна точка зору на кри-тер¡í диференц¡йноí д¡агностики ГА, тому ця проблема вимагае подальшого вивчення.
Прац¡ низки автор¡в показали важливу роль вщносно'( ГА, до яко'( можна в¡днести рецептор-ну ГА, що формуеться на ^ порушення пери-феричного метабол¡зму андрогеыв [32, 45, 54, 62]. У норм¡ прямий або опосередкований ефект Т залежить вщ тканини-мшеы. Так, у м'язах вЫ безпосередньо взаемодю з рецепторами андро-ген¡в, зумовлюючи ростовий та анаболнний ефекти. У тканинах-мшенях статевоí сфери для проявлення андрогенних властивостей Т потрЮ-но попередне перетворення його на ДГТ пщ д¡eю 5-альфа-редуктази; в¡дновна реакцт йде також у таких тканинах, як волосяы фол¡кули, сальн¡ залози, шюра [26, 34].
Можна припустити, що формування синдрому ГА за вщсутност пщвищення р^ня основних андрогеыв у плазм¡ кров¡ та на ^ нормально!' зв'язувальноí здатност ССЗГ пов'язано з п¡д-вищеною чутливютю тканин-м¡шеней до андро-геыв. Нараз¡ доведено, що за "¡дюпатичнного" г¡рсутизму в шк¡р¡ д¡йсно пщвищено активн¡сть 5-альфа-редуктази. Питання про збшьшення числа андрогенних рецептора залишаеться вщ-критим [27, 61, 72].
Tpaнcпopтнa ГA мoжe фopмyвaтиcя внacлi-дoк збiльшeння кoнцeнтpaцiï вiльнoгo 6^O™-нo aктивнoгo T зa paxyнoк змeншeння yтвopeн-ня CCЗГ, piвeнь якoгo зaлeжить вiд бaгaтьox чинниюв: йoгo кoнцeнтpaцiя пiдвищyeтьcя пiд дieю ecтpoгeнiв i знижyeтьcя пiд впливoм T. Ocтaннiм чacoм виявлeнo, щo низький piвeнь CCЗГ мoжe мaти мicцe нa тлi пopyшeння функ-ци пeчiнки, ввeдeння пpoгecтинiв, нaдлишкy глю-кoкopтикoïдiв i гopмoнy poCTy, дeфiцитy ™peo-ïдниx гopмoнiв, a тaкoж ГA [26, 32, 43, 74].
ÁaraTO aвтopiв вкaзyють нa ГA зa cиcтeмниx зaxвopювaнь гiпoтaлaмo-гiпoфiзapнoï cиcтeми. ГA мoжe зyмoвлювaтиcя й тaкими пaтoлoгiчни-ми cтaнaми, як xвopoбa Iцeнкa-Kyшингa, mep-пpoлaнкинeмiя, oжиpiння, тpaвми гoлoви, нeйpo-iнфeкцiï, a тaкoж вaгiтнicтю, пoлoгaми, CTpeca-ми тощ^ [4, 26].
Зa дaними бaгaтьox дocлiдникiв, ypaжeння гiпoтaлaмo-гiпoфiзapнoï дтянки викликae пopy-шeння peгyляцiï лaнки бiocинтeзy, ceкpeцiï тa мeтaбoлiзмy гopмoнiв, y тoмy чиcлi змну ^p-xopaльнoгo pитмy видiлeння гoнaдoлiбepинy тa гoнaдoтpoпiнiв, щo пpизвoдить дo пiдвищeння бaзaльнoгo piвня ЛГ i знижeння piвня ФCГ. Пщ-вищeнa пpoдyкцiя гiпoтaлaмycoм кopтикoлiбe-pинy cпpичиняe гiпepплaзiю тa гiпepтpoфiю кopи HЗ i нaдмipнe yтвopeння глюкoкopтикoïдiв тa aндpoгeнiв. Гiпepпpoлaктинeмiя пiдвищye чутли-вють клiтин кopи HЗ дo AKT^ пocилюe aндpo-гeнcтимyлювaльнy дiю AKTH Kpiм цьoгo, пщви-щeння вмюту пpoлaктинy пpигнiчye cинтeз CCЗГ пeчiнкoю, збiльшye aктивнicть 5-aльфa-peдyктa-зи, бeзпocepeдньo cтимyлюe бeтa-клiтини пд шлyнкoвoï зaлoзи, a тaкoж cтимyлюe лiпoгeнeз, cпpичиняючи oжиpiння [9, 23, 44, 78].
У лiтepaтypi тaкoж oпиcaнo випaдки ятpoгeн-нoï ГA, пoв'язaнoï з пpиймaнням мeдикaмeнтoз-ниx зacoбiв, як мaють aндpoгeннi влacтивocтi: aнaбoлiчниx cтepoïдiв, дoпiнгoвиx пpeпapaтiв, гecтaгeнiв - пoxiдниx 19-cтepoïдiв, aнтигoнaд-ниx пpeпapaтiв, глюкoкopтикoïдiв, тpaнквiлiзa-тopiв i пpoтиeпiлeптичниx пpeпapaтiв, ^^no-cпopинiв, iнтepфepoнy тoщo [33, 80].
Oднieю iз aктyaльниx пpoблeм cyчacнoï me-кoлoгiчнoï eндoкpинoлoгiï е вчacнe виявлeння пopyшeнь peпpoдyктивнoï функцп y жiнoк фep-тильнoгo вку. Гiпepaндpoгeнiя викликae пopy-шeння фyнкцioнyвaння peпpoдyктивнoï cиcтeми. Beликy poль y poзвиткy фoлiкyлiв вiдiгpaють caмe aндpoгeни: гpaнyльoзнi клiтини мicтять pe^^ тopи aндpoгeнiв - cyбcтpaт для ФCГ-oпocepeд-
кoвaнoï apoмaтизaцiï aндpoгeнiв дo ecтpoгeнiв [23, 65]. У низькиx кoнцeнтpaцiяx aндpoгeни пд cилюють пpoцec apoмaтизaцiï. Зa збiльшeння piвня aндpoгeнiв в opгaнiзмi пpeaнтpaльнi гpa-нyльoзнi ^тини пoчинaють нe пpoцec apoмa-тизaцiï aндpoгeнiв дo ecтpoгeнiв, a пpocтiший пpoцec пepeтвopeння нa aндpoгeни чepeз 5^ль-фa-peдyктaзy, y якoмy yтвopюютьcя aндpoгeни, щo нe кoнвepтyютьcя в ecтpoгeни. Пpигнiчyютьcя apoмaтaзнa aктивнicть, дiя ФCГ тa yтвopeння peцeптopiв дo ЛГ, пpoцec poзвиткy фoлiкyлiв пpизyпиняeтьcя [44, 54]. Фoлiкyл iз ви^ким piв-нeм aндpoгeнiв зaзнae aтpeзiï.
Oтжe, дoмiнyвaння aндpoгeнiв пopyшye x^ яeчникoвoгo фoлiкyлoгeнeзy. Зaлeжнo вiд фop-ми гiпepaндpoгeнiï фopмyeтьcя aбo aнoвyля-цiя, aбo нeпoвнoцiннa лютeïнoвa фaзa (HЛФ), якa е бeзпocepeдньoю пpичинoю пepepивaн-ня вaгiтнocтi. Зa HЛФ в eндoмeтpiï пopyшy-ютьcя пpoцecи ceкpeтopнoï тpaнcфopмaцiï: нeдopoзвинeння зaлoз, cтpoми, cyдин, нeдo-cтaтнe нaкoпичeння гл^гену, бiлкiв, чинникiв pocтy, нaдлишoк пpoзaпaльниx цитoкiнiв, щo пpизвoдить дo нeaдeквaтнoгo poзвиткy плщ-нoгo яйця тa викидня.
Зi cтepтиx фopм нaдниpкoвoï фopми mep-aндpoгeнiï чacтiшe cпocтepiгaeтьcя 2-фaзний мeнcтpyaльний цикл iз нeдocтaтнicтю лютeï-нoвoï фaзи. B aнaмнeзi - нeтpивaлi пepioди нeплiднocтi, aнтeнaтaльнa зaгибeль плoдa, caмoвiльнi викиднi нaпpикiнцi пepшoгo тa y 2-3-му тpимecтpax вaгiтнocтi. G дeкiлькa гiпoтeз пpo пpичини тa мexaнiзми пepepивaння вaгiтнocтi зa cтepтиx фopм нaдниpкoвoï TA. Biдпoвiднo дo пepшoï, нaдлишoк aндpoгeнiв пpизвoдить дo гiпoecтpoгeнiï, нa ™i якoï фopмyeтьcя нe-пoвнoцiнний фoлiкyл тa яйцeклiтинa. Eмбpioн зa тaкoгo cтaнy нe мae дocтaтнix мoжливoc-тeй pocтy, i вaгiтнicть пepepивaeтьcя. Для зaпoбiгaння тaкiй cитyaцiï нeoбxiднo пpизнa-чeння глюкoкopтикoïдiв, якi cпpиятимyть зни-жeнню piвня aндpoгeнiв, зpocтaнню piвня ec-тpoгeнiв i фopмyвaнню тa poзвиткy пoвнoцiн-нoгo фoлiкyлa тa яйцeклiтини. Дpyгa гiпoтeзa пpипycкae, щo зa гiпepaндpoгeнiï нaдниpкo-вoгo ^eнeзy фopмyeтьcя HЛФ, aлe вiдзнa-чaeтьcя oднoчacнe пiдвищeння piвня пpoгe-cтepoнy в кpoвi. Цeй CTa^ мoжливo, пpизвo-дить дo ypaжeння peцeптopнoгo aпapaтy eндoмeтpiя, кoли пpoгecтepoн нe cпpиймaeть-cя eндoмeтpieм, i фopмyeтьcя HЛФ. Згiднo з тpeтiм пpипyщeнням, дoмiнyвaння aндpoгeнiв
призводить до склеротичних процесш в ендо-та бюметрп, а також хорюш, та, як наслщок, до розриву судин ¡з крововиливами у дециду-альну оболонку, утворення гематоми, вщша-рування хор¡она та переривання ваптносл. Можливо також поеднання цих мехашзм^ [28, 79]. Обтяжуючим чинником у цш ситуац¡ï е наявн¡сть функцюнально)' ¡стм¡ко-церв¡кальноï недостатност¡ у кожноï третьо)' пац¡eнтки та приеднання ¡нфекц¡йного агента впливу на ен-дометр¡й ¡ формування плацентарноï недостат-ност¡, яке вимагае додатковоï терап¡ï [29, 48].
Пперандрогент яечникового ^енезу - СПКЯ. Пщвищений р¡вень естроген¡в порушуе стввщ-ношення ЛГ/ФСГ, що стимулюе яечники до синтезу андроген¡в. Для пацюнток характерними е г¡рсутизм, високий ¡ндекс маси т¡ла, п¡знe менархе, порушення менструального циклу (оли гоменорея, первинна або вторинна аменорея), монофазна ректальна температура, часто поеднання з пперЫсулЫемюю та ¡нсулЫорезистен-тыстю. Bаг¡тн¡сть настае зр¡дка, характерними е тривал¡ пер¡оди непл¡дност¡. Репродуктивн втрати за цю( форми пперандрогени в 1,5-2 рази перевищують таю в популяцп. Ускладненнями гестацмного процесу е г¡пертенз¡я, гестац¡йний д^бет, внутр¡шньоутробна загибель плода, пла-центарна недостатысть. Прогноз прогресуван-ня ваптност за СПКЯ з ожир¡нням набагато пр-ший, н¡ж без нього [7, 8].
За пперандрогени змшаного ^енезу прогноз настання та прогресування ваптност залежить в¡д вираженост¡ порушень метабол¡зму гормо-н¡в у яечниках ¡ НЗ. У пац¡eнток з¡ зм¡шаною формою г¡перандроген¡ï в¡дзначаються високий ¡нфекцмний ¡ндекс, б¡льш виражен¡ порушення менструально!' функц¡ï, нер¡дко спостер¡гаeться галакторея [7, 8]. Характерними ознаками пперандрогени змшаного ^енезу е збшьшення р¡вня ДЕА, в¡дсутн¡сть в¡рог¡дного пщвищення 17-ОП та р¡вня екскрец¡ï 17-КС, пом¡рне зб¡льшення ЛГ за нормальних р^ыв ФСГ, а у третини жЫок вм¡ст ДЕА знижено.
Отже, для устшно)' ¡мплантаци пл¡дного яйця та прогресування ваптност необх¡дн¡ наявысть генетично повноц¡нного ембр¡она, адекватний розвиток ендометрш, готового до рецепц¡ï блас-тоцисти, та створення в орган¡зм¡ матер¡ локаль-ноï ¡муносупрес¡ï. Невизначення основних де-терм¡нант репродуктивного неблагополуччя ставить перед дослщниками низку перспективних,
життево важливих для людства питань, без ви-
р¡шення яких подальший прогрес перинаталь-
ноï медицини неможливий.
Л1ТЕРАТУРА
1. Аидинлик С. Длительное лечение явлений ан-дрогенизации комбинацией антиандроген-эс-троген (Диане-35) / С. Аидинлик, Дж. Кауф-манн, У. Лахнит-Фиксон, Дж. Ленерт // Планирование семьи. - 1997. - №2. - С. 29-33.
2. Андреева E.H. Опыт применения нового комбинированного орального контрацептива "Жа-нин" в коррекции андрогензависимых дермо-патий при синдроме поликистозных яичников / E.H. Андреева, Е.А. Карпова, А.А. Пищулин [и др.] // Гинекология. - 2002. - Том 4, №4. -С. 172-174.
3. Аншина М.Б., Григорян O.P., Чернова Т.О. Принципы гормональной диагностики в лечении бесплодия: показания, интерпритация результатов, ошибки (клиническая лекция) / М.Б. Аншина, O.P. Григорян, Т.О. Чернова // Пробл. репрод. - 2004. - №3. - С. 6-12.
4. Асецкая И.Л. Место Диане-35 и других оральных контрацептивов в лечении акне и себореи у женщин / И.Л. Асецкая, Ю.Б. Белоусов // Фарматека. - 2001. - №6. - С. 22-24.
5. Боткина Т.В. Комплексная оценка состояния репродуктивной системы у женщин с гиперан-дрогенией: автореф. дисс. ... канд. мед. наук: 2001 / Т.В. Боткина - Новосибирск, 2001. -С. 1-26.
6. Бурлев В.А. Инсулинорезистентность у пациенток с синдромом поликистозных яичников (обзор литературы) / Бурлев В.А., Аванесян Н.С, Гаспаров A.C. [и др.] // Проблемы репродукции. - 2000. - 2. - С. 5-9.
7. Вовк И.Б. Новый оральный контрацептив с ан-тиминералокортикоидными и антиандрогенны-ми свойствами: эффективность и переносимость (результаты многоцентрового 6- месячного наблюдения на Украине) / И.Б. Вовк, Л.Н. Новик, О.В. Трохимович [и др.] // Гинекология. - 2005. - Том 7, №1. - С. 44-48.
8. Гаспаров A.C. Клиника, диагностика и отдаленные результаты лечения бесплодия у пациенток с СПКЯ: автореф. дисс. ... докт. мед. наук: 14.00.01. - 1996 / А.С. Гаспаров - Москва, 1996. - 40 с.
9. Геворкян М.А. Эндокринно-метаболические и молекулярно-биологические факторы в восстановлении репродуктивного здоровья у женщин с синдромом поликистозных яичников: автореф. дисс. ... докт. мед. наук: 14.00.01. - 2001 / М.А. Геворкян - Москва, 2001. - 48 с.
10. Глазкова О.И. Оптимизация диагностики и лечения бесплодия у пациенток с хронической
ановуляцией и гиперандрогенией: автореф. 24. дисс. ... канд. мед. наук: 14.00.01. - 1999 / О.И. Глазкова. - М, 1999. - 24 с.
11. Гончаров Н.П. Кортикостероиды: метаболизм, механизм действия и клиническое применение / Н.П. Гончаров, Г.С. Колесникова. - Москва: Адамантъ, 2002. - 180 с. 25.
12. Гус А.И. Современные принципы ультразвуковой, клинической и лабораторной диагностики синдрома поликистозных яичников (обзор литературы) / А.И. Гус, В.Н. Серов, Т.А. Наза-ренко [и др.] // Гинекология. - 2002. - Т. 4,
№2. - С. 12-16. 26.
13. Двуреченская О.В. Использование КОК для коррекции гиперандрогении у женщин фер-тильного возраста: автореф. дисс. ... канд. мед. наук: 14.00.01. - 2003 / О.В. Двуреченская - 27. Краснодар, 2003. - 40 с.
14. Двуреченская О.В. Сравнительное изучение антиандрогенных эффектов современных контрацептивов / О.В. Двуреченская // Тез. докл. V Росс. форума "Мать и дитя", 2003 г. - Москва, 2003. - С. 329-330. 28.
15. Дегтярь В.Г. Метод количественного определения андрогенов при изучении их метаболизма / В.Г. Дегтярь, Ю.В. Милосердов, Н.Е. Куш- 29. линский // Вопр. мед. химии. - 1997. - С. 25.
16. Дедов И.И. Синдром гиперандрогении у женщин: Методическое пособие для врачей / И.И. Дедов, Е.Н. Андреева, А.А. Пищулин и др. -Москва, 2006. - С. 3-40. 30.
17. Дедов И.И. Болезни органов эндокринной системы / И.И. Дедов. - Москва: Медицина, 2000. - 205 с.
18. Демидов В.Н. Особенности эхографической 31. диагностики СПКЯ / В.Н. Демидов, Э.А. Алиева, А.Н. Струков // Акушерство и гинекология.
- 2005. - №4. - С. 28-32.
19. Джеффкоут С.Л. Андрогены и антиандроген-
ная терапия / С.Л. Джеффкоут. - Москва: Ме- 32. дицина, 1985. - С. 34-95.
20. Дубосарская З.М. Теория и практика эндокринной гинекологии/ З.М Дубосарская. - Днепро- 33. петровск: ЛИРА, 2010, - 459 с.
21. Дубосарская З.М. Репродуктивная гинекология: перинатальные, акушерские и гинекологичес- 34. кие аспекты / З.М. Дубосарская, Ю.А. Дубосарская. - Днепропетровск.: Лира, 2008. -
С. 229-261.
22. Дуринян Э.Р. Патогенез, дифференциальная 35. диагностика и принципы лечения гиперандро-гении / Э.Р. Дуринян, Г.В. Байбарина // Акушерство и гинекология. - 2002. - № 4. -
С. 62-64. 36.
23. Зиневич Я.Л. Ведение пациенток с бесплодием на фоне гиперандрогении: автореф. дисс. ... канд. мед. наук: (шифр специальности). -2002 / Я.Л. Зиневич. - Москва, 2002. - 24 с.
Калинина Н.А. Дифференцированный подход к лечению угревой болезни и гирсутизма у женщин с гиперандрогенией / Н.А. Калинина, И.М. Канаузова, О.В. Медведева // Вестник дерматологии и венерологии. - 2004. - 3. -С. 30-32.
Комаров Е.К. Нарушение регуляции функции надпочечников и яичников у женщин с гипе-рандрогенией (патогенез, диагностика, лечение): автореф. дисс. ... докт. мед. наук: 14.00.01. - 1993 / Е.К. Комаров. - СПб., 1993. - 45 с.
Комаров Е.К. Особенности функции коры надпочечников у больных с гиперандрогенией различного генеза / Е.К. Комаров // Акушерство и гинекология. - 2001. - №12. - С. 41-44. Комаров Е.К. Формы надпочечниковой гиперан-дрогении и значение корригирующей терапии в восстановлении нарушений репродуктивной функции у женщин / Е.К. Комаров, Т.П. Беспалова // Вестник российской ассоциации акушеров-гинекологов. - 2003. - №3. - С. 106-109. Краснопольский В.И. Синдром поликистозных яичников: Методическое пособие / В.И. Крас-нопольский и др. - Москва, 2005. - С. 3-40. Кузнецова И.В. Новый оральный контрацептив -один из многих или препарат с уникальными свойствами? / И.В. Кузнецова, Н.М. Победин-ский // Гинекология. - 2004. - Т. 6, 4. - С. 195-197.
Ляшко Е.С. Влияние гиперандрогении на репродуктивную функцию женщины / Е.С. Ляшко, М.Г. Сонич, С.А. Тимофеев // Медицинская помощь. - 2000. - 4. - С. 22-25. Манухин И.Б. Восстановление репродуктивного здоровья у больных с синдромом поликис-тозных яичников / И.Б. Манухин, М.А. Геворкян, О.Б. Кухаркина // Акушерство и гинекология. - 2002. - №2. - С. 18-21. Манухин И.Б. Синдром поликистозных яичников / И.Б. Манухин, М.А. Геворкян, Н.Е. Куш-линский. - Москва: МИА, 2004. - 192 с. Манухин И.Б. Синдром поликистозных яичников / И.Б. Манухин, М.А. Геворкян // Проблемы репродукции. - 2002. - №3. - С. 21-24. Манухин И.Б. Ановуляция и инсулинорезистен-тность: Руководство для врачей / И.Б. Манухин, М.А. Геворкян, Н.Б. Чагай. - Москва: Гэо-тар-Медиа, 2006. - 368 с. Манухин И.Б. Клинические лекции по эндокринной гинекологии / И.Б. Манухин, Л.Г. Туми-лович, М.А. Геворкян. - Москва: МИА, 2006. -С. 24-32.
Назаренко Т.А. Женское бесплодие, обусловленное нарушением процессов овуляции (клиника, диагностика, лечение): автореф. дисс. ... докт. мед. наук: 14.00.01. - 1998 / Т.А. Назаренко. - Москва, 1998. - С. 1-38.
37
38
39
40
41
42
43
44
45
46
47
48
49
50.
Назаренко Т.А. Синдром поликистозных яич- 51. ников / Т.А. Назаренко. - Москва: МЕДпресс-информ, 2005 - С. 1-184. Никитин С.В. Влияние различных прогестаге-нов на антиандрогенное действие современных комбинированных оральных контрацептивов / С.В. Никитин // Русский медицинский жур- 52. нал. - 2002. - Том 10. - № 18. - С. 82-87. Овсянникова T.B. Синдром поликистозных яичников как причина нарушения репродуктивной функции / Т.В. Овсянникова // Русский медицинский журнал. - 2003. - № 7. - С. 456-461. 53. Овсянникова Т.В. Особенности лечения бесплодия при гиперандрогении / Т.В. Овсянникова, О.И. Глазкова // Гинекология. - 2003. - 54. Том 3. - № 2. - С. 54-57.
Овсянникова Т.В. Гонадотропная функция инсулина. Гиперандрогения и гиперинсулинемия (обзор литературы) / Т.В. Овсянникова, И.Ю. 55. Демидова, О.И. Глазкова // Проблемы репродукции. - 2004. - 6. - С. 5-8. Овсянникова Т.В. Андрогены в физиологии и 56. патофизиологии женского организма / Т.В. Овсянникова, Н.В. Сперанская, О.И. Глазкова // Гинекология. - 2003. - Том 2. - 2. -С. 42-46. 57.
Овсянникова Т.В. Особенности функции коры надпочечников у больных с хронической ано-вуляцией и гиперандрогенией / Т.В. Овсянникова, Н.Д. Фанченко, Н.В. Сперанская и др. // Проблемы репродукции. - 2004. - Том 7. - 58. № 1. - С. 30-35.
Пищулин A.A. Синдром овариальной гиперан-дрогении неопухолевого генеза / А.А. Пищулин, А.В. Бутов, О.В. Удовиченко // Проблемы репродукции. - 2004. - № 3. - С. 6-15. 59.
Пищулин А.А. Овариальная гиперандрогения и метаболический синдром / А.А. Пищулин, Е.А. Карпова // Русский медицинский журнал.
- 2003. - Том 9. - № 2. - С. 93-97. 60. Подтетенев А.Д. Стероидные гормоны и их роль в течение беременности и родов /
A.Д. Подтетенев, Т.В. Братчикова, Е.Н. Орлов.
- Москва, 2000. - С. 1-214. 61. Рагимова З.Э. Современные подходы к лечению клинических проявлений гиперандрогении: автореф. дисс... канд. мед. наук: 14.00.01. -2008 / 3.Э. Рагимова. - Москва, 2009. - 24 с. Сидельникова В.М. Эндокринология беремен- 62. ности в норме и при патологии / В.М. Сидельникова. - Москва: МЕДпресс-информ, 2007. -
352 с.
Сидельникова В.М. Невынашивание беремен- 63. ности / В.М. Сидельникова, Г.Т. Сухих. - Москва: ММИА, 2010. - 534 с. Серов В.Н. Гинекологическая эндокринология /
B.Н. Серов, В.Н. Прилепская, Т.В.Овсянникова. -Москва: Медпресс-информ, 2004. - 528 с. 64.
Соловьева Е.П. Коррекция менструальной и репродуктивной функций у женщин с гиперандрогенией / Е.П. Соловьева, Ф.Е. Магдеева, Е.В. Беляева [и др.] // Тез. докл. V Росс. форума "Мать и дитя", 2003. - Москва: - 2003. -С. 463-464.
Сотникова Е.И. Синдром поликистозных яичников: Вопросы патогенеза / Е.И. Сотникова, Э.Р. Дуринян, Т.А. Назаренко [и др.] // Акушерство и гинекология. - 2002. - №1. -С. 36-40.
Телунц А.В. Гиперандрогения у девочек-подростков / А.В. Телунц // Акушерство и гинекология. - 2004. - №1. - С. 8-10. Тихомиров А.Л. Синдром поликистозных яичников: факты, теории, гипотезы / А.Л. Тихомиров, Д.М. Лубнин // Фарматека. - 2003. - №11.
- C. 8-19.
Тихомиров А.Л. Предменструальный синдром / А.Л. Тихомиров, Ч.Г. Олейник // Трудный пациент. - 2004. - Т. 2, №2. - С. 38-42. Хейфец С.Н. Диагностика гиперандрогенных состояний у женщин / С.Н. Хейфец, Е.Г. Иванов // Акушерство и гинекология. - 2003. - №1.
- С. 12-14.
Чагай Н.Б. Метаболический гомеостаз и его коррекция у пациенток с различными формами ановуляции: автореф. дисс. ... канд. мед. наук: 14.00.01. - 2003 / Н.Б. Чагай. - Москва,
2003. - С. 1-22.
Чернуха Г.Е. Метаболические эффекты стероидных антиандрогенов при лечении больных с СПКЯ / Г.Е. Чернуха, Л.Г. Валуева, В.П. Смет-ник // Проблемы репродукции. - 2004. - №1. -С. 19-24.
Чернуха Г.Е. Гиперандрогении и принципы их терапии у женщин репродуктивного возраста / Г.Е. Чернуха // Качество жизни. Медицина. -
2004. - Т. 3, №6. - С. 17-20. Шаргородская А.В. СПКЯ в возрастном аспекте (обзор литературы) / А.В. Шаргородская, А.А. Пищулин, Г.А. Мельниченко // Проблемы репродукции. - 2003. - 1. - С. 28-32. Adami S. Effect of hyperandrogenism and menstrual cycle abnormalities on bone mass and bone turnover in young women / S. Adami, N. Zamber-lan, R. Castello [et al.] // Clin. Endocrinol. (Oxf).
- 2001. - Vol. 48, №2. - P. 169-173.
Aguirre V. Dysregulation of IRS-proteins causes insulin resistance and diabetes / V. Aguirre, M.F. White // Curr. Opin. Endocrinol. Diabetes. -2000. - Vol. 7. - P. l-7.
Andreyko J.L. Treatment of hirsutism with a gonadotropin - realizing hormone agonist / J.L. Andreyko, S.E. Monroe, R.B. Jaffe // J. Clin. Endocrinol. Metab. - 2004. - Vol. 63. -P. 854-859.
Apparao K.B. Elevated androgens in women with
PCOS / K.B. Apparao, L.P. Lovely, Y. Gui [et al.] / / Biol. Reprod. - 2005. - Vol. 66. - P. 297-304.
65. Atmaca H. Investigation of adrenal functions in patients with idiopathic hyperandrogenemia / H. Atmaca, F. Tanriverdi, K. Unluhizarci [et al.] // Eur. J. Endocrinol. - 2006. - Vol. 155, №2. - P. 307-311.
66. Azziz R. High level of androgens is a main feature of polycystic ovary syndrome / R. Azziz // Fertil. Steril. - 2003. - Vol. 80. - P. 323-331.
67. Azziz R. Androgen excess in women: experience with over 1000 consecutive patients / R. Azziz, L.A. Sanchez, E.S. Knochenhauer [et al.] // J. Clin. Endocrinol. Metab. - 2004. - Vol. 89, №2. -
P. 453-462.
68. Balen A. Polycystic ovary syndrome and cancer / A. Balen // Hum. Reprod. Update. - 2004. -Vol. 7. - P. 522-525.
69. Barnes B.R. Diagnosis and therapy of hyperan-drogenism / B.R. Barnes // in Bailliere's: Clinical Obstetrics and Gynecology. - 2005. - Vol. 11,
2. - P. 89-92.
70. Baumann E.E. Polycystic ovary syndrome in adolescence / E.E. Baumann, R.L. Rosenfield // Endocrinologist. - 2002. - Vol. 12. - P. 333-348.
71. Bayram F. Comparison of high-dose finasteri-de versus low-dose finasteride in the treatment of hirsutism / F. Bayram, I. Muderris, M. Gu-ven // Eur. J. Endocrinol. - 2006. - Vol. 147. -P. 467-471.
72. Belosi C. Diagnosis of polycystic ovary syndrome / C. Belosi, M. Giuliani, R. Suriano [et al.] // Minerva Ginecol. - 2004. - Vol. 56, №1. - P. 7-13.
73. Bergler-Czop B. Hormonal factors in etiology of common acne / B. Bergler-Czop, L. Brzezinska-Wcislo // Pol-Merkuriusz-Lek. - 2004. - Vol. 16, №95. - P. 490-492.
74. Berson D.S. Current concepts in the treatment of acne: report from a clinical roundtable / D.S. Berson, D.K. Chalker, J.C. Harper [et al.] // Cutis. -2003. - Vol. 72. - P. 5-13.
75. Bertolini S. Effects of three low-dose oral contraceptive formulations on lipid metabolism / S. Bertolini, N. Elicio, R. Cordera [et al.] // Acta Obstet. Gynecol. Scand. - 2007. - Vol. 66, №4. -P. 327-332.
76. Beylot C. Mechanisms and causes of acne / C. Beylot // Rev. Prat. - 2002. - Vol. 52, №8. -P. 828-830.
77. Chronic Hyperandrogenic Anovulation / ed. by Coelingh Bennik H.J.T. [et al.] // New Jersy, 1991. -P. 13-19, 47-54.
78. Kokaly W. The risk of functional ovarian hype-randrogenism and PCOS in patients with hype-randrogenism / W. Kokaly, T.J. McKenna // Clinical Endocrinol. - 2000. - Vol. 52, 5. -P. 378-382.
79. Brodie E.L. Late onsset congnital adrenal hyper-
plasia: a gynecologist perspective / E.L. Brodie, A.C. Wentz // Fertil. and Steril. - 2003. - Vol. 48. -P. 37-51.
80. Eminovic I. Gene analysis of steroid 5a-reductase 1 in hyperandrogenic women / I. Eminovic, R. Komel, J. Prezelj [et al.] // Croat. Med. J. -2005. - Vol. 46, №4. - P. 664-669.
81. Falsetti L. Efficacy of the combination ethinyl estradiol and cyproterone acetate on endocrine, clinical and ultrasonographic profile in. PCOS / L. Falsetti, A. Gambera, G. Tisi // Hum. Reprod. -
2004. - Vol. 16, №1. - P. 36-42.
82. Foidart J.M. Added benefits of drospirenone for compliance / J.M. Foidart // The 11th World Congr. of Ginecol. Endocrinol. - Florence, Italy. - 2006. -P. 10-11.
83. Gallo M.F. Combination contraceptives: effects on weight / M.F. Gallo, L.M. Lopez, D.A. Grimes [et al.] // Cochrane Database Syst. Rev. - 2006. -Vol. l. - P. 39-45.
84. Gaspard U. A randomized study over 13 cycles to assess the influence of oral contraceptives containing ethinilestradiol combinated with drospirenone or desogestrel on carbohydrate metabolism / U. Gaspard, A. Scheen, J. Endicard [et al.] // Contraception. - 2003. - Vol. 67. - P. 423-429.
85. Haider A. Treatment of acne vulgaris / A. Haider, J.C. Shaw // JAMA. - 2004. - Vol. 292. -P. 726-735.
86. James L. Acne: the results of the more trial: overview / L. James, J. Campbell, S. Jonathan [et al.] // Cutis. - 2006. - Vol. 78, №1. - P. 5-11.
87. Kirchengast S. Body composition characteristics and body fat distribution in lean women with PCOS / S. Kirchengast, J. Huber // Hum. Reprod. - 2006. - Vol. 16. - P. 1255-1260.
88. McCartney C.R. Regulation of gonadotropin secretion: implications for PCOS / C.R. McCartney, C.A. Eagleson, J.C. Marshall [et al.] // Semin. Reprod. Med. - 2004. - Vol. 20. - P. 317-326.
89. Morin-Papunen L.C. Insulin sensitivity, insulin secretion, and metabolic and hormonal parameters in healthy women and women with polycystic ovarian syndrome / L.C. Morin-Papunen, I. Vauhko-nen, R.M. Koivunen [et al.] // Hum. Reprod. -
2005. - Vol. 15. - P. 1266-1274.
90. Nestler J.E. Should patients with polycystic ovary syndrome be treated with metformin? An enthusiastic endorsement / J.E. Nestler // Hum. Reprod. - 2002. - Vol. 17. - P. 1950-1953.
91. O'Connell K. Pharmacology of hormonal contraceptives and acne / K. O'Connell // Cutis. - 2008. -Vol. 81, №1. - P. 8-12.
92. PandeyA.V. Protein phosphatase 2A and phos-phoprotein SET regulate androgen production by P450cl7 / A.V. Pandey, S.H. Mellon, V.L. Miller / / J. Biol. Chem. - 2003. - Vol. 278, 5. -P. 2837-2844.
93. Petterson K. Role of estrogen receptor beta in estrogen action / K. Petterson, J.A. Gustafsson / / Ann. Rev. Physiol. - 2004. - Vol. 63. - P. 165192.
94. Redmond G.P. Androgens and women's health / G.P. Redmond // J. Fertil. - 1998. - №43. -P. 91-97.
95. Rosenbaum P. Inhibition of ovulation by a novel progestogen (drospirenone) alone or in combination with ethinilestradiol / P. Rosenbaum, W. Shimidt, F.M. Helmerhorst // Eur. J. Contracept. Reprod. Health Care. - 2004. - Vol. 5. - P. 1624.
РЕЗЮМЕ
Гиперандрогения как фактор репродуктивных потерь
Л.М. Семенюк
В лекции представлены современные данные о физиологической роли андрогенов в организме женщины и патологических состояниях, которые возникают при нарушении гормонального гомеостаза с доминированием андрогенов у женщин репродуктивного возраста. Показана тесная связь между гипер-андрогенией и репродуктивными потерями.
Ключевые слова: гиперандрогения, метаболический синдром, метаболизм андрогенов, невынашивание беременности.
SUMMARY
Hyperandrogenism as a factor of reproductive
losses
L. Semeniuk
The lesson presents the current data on the physiological role of androgens in women and pathological conditions that occur in violation of hormonal homeostasis dominated by androgens in women of reproductive AGES. Shows the close relationship between hyperandrogenism and reproductive losses.
Key words: hyperandrogenism, metabolic syndrome, androgen metabolism, miscarriage.
Дата надходження до редакцп 23.01.2013 p. Кл1ычна ендокринолопя та ендокринна х1рурпя 1(42) 2013
