CC BY
387
These specified levels of learning motivation differ in the character of learning activity, intensity of cognitive interest, the quality of self-organization.
The authors suggest a number of recommendations to raise the level of motivation in the context of each specified category of university students. Key words: motivation, level of motivation, learning activity.
УДК 32.019.51
А. С. Дорошкевич, кандидат фшософських наук, доцент
Г1БРИДНА В1ЙНА В 1НФОРМАЦ1ЙНОМУ СУСП1ЛЬСТВ1
У статтiрозкрито сутмсть та ключовi складов вiйни нового типу, «гiбридноi вшни». Визначаються характертриси, причини гiбридноiвшни. Здтснюеться спро-ба виявити прояви гiбридноi втни в тформацтному суспiльствi, визначити гг характера властивостi, пояснити феномен мережевоцентричног' втни. Проаналiзо-вано методи ведення втни в iнформацiйному сусniльствi та вказано на засоби протистояння.
Ключовi слова: гiбридна втна, тформацшне сустльство, мережева вшна.
Прогрес цивтзацИ заперечувати не можна: в кожнш новш втт нас вбивають по-новому.
(У. Роджерс)
Актуальтсть теми. Тема вшни завжди юнувала в житп людства. Саме вшна формувала таю поняття, як добро, зло, людяшсть, геро'1'зм. Свгг пере-йшов у постшдус^альну епоху i новий тип техноценозу та економши. Зростае роль вiртуальностi, з'являсться можливють обробляти велик i дина-мiчнi масиви шформацп, виникають новi сощальш технологи керування натовпом, шдивщуальною поведшкою та бiзнесом. Тема пбридно! вшни, п факт i можливосп, тдшмае цшу низку питань, вiдповiдi на яю допомагають зрозумiти, чому ведеться така вшна. Адже вона техшчна та шформацшно-психологiчна тiльки за формою, а за змютом — метафiзична, тiсно пов'язана iз самою сутшстю людини. У ланцюжку «людина — iнформацiйне суспшь-ство — пбридна вшна» кожна ланка пов'язана з попередньою. Це означав, що ми нiчого не зрозумieмо про сучасну людину, якщо не визначимося
© Дорошкевич А. С., 2015
21
з новим типом суспшьства та мюцем пбридно! вшни у ньому. Також ми шчого не зрозумieмо стосовно гибридно! вшни, якщо будемо обмеженi лише математичними, шформацшними та военними аспектами i не будемо звер-тати увагу на метафiзичний аспект, сфокусований на людиш. Не зрозумiемо ми й шформацшне суспiльство, якщо вiдкинемо пбридш вiйни, якi являють собою военну стратепю, що об'еднуе звичайну вшну, малу вiйну та юбер-вшну. Iнформацiйний чинник тут набирае тако! ваги, що стае самостiйним елементом i виявляеться не менш важливим, нiж вiйськовий.
Сучасна теорiя вшни базуеться на розподш циклiв людсько! юторп на три епохи: аграрну, промислову та шформацшну. Кожна з цих епох мае особливi моделi стратегiй, вiдповiднi перiоди — передмодерн, модерн та постмодерн. 1нформацшна епоха — це сучасний перюд, перюд постмодерну, що вiдбуваеться сьогодш. Латентнiсть, оперативнiсть, лабiльнiсть, до-ступшсть, емнiсть, а найголовнiше — штерактившсть i мережева арх^ек-тура, вщносно низька вартiсть при значному ефект^ унiверсальнiсть — усе це визначае шформацшну епоху як епоху мережевих вшн, атак без прямого вшськового конфлшту в поеднаннi з шформацшною та дипломатичною вiйнами. Теорiя гiбридних вiйн являе собою модель военно! стратеги в умо-вах постмодерну. Як моделi ново! економши, заснованi на шформацп та високих технолопях, сьогоднi доводять свою перевагу над традицшними капiталiстичними та сощалютичними моделями промислово! епохи, так i гiбридна вiйна претендуе на якiсну зверхнiсть над попереднiми стратепч-ними концепщями шдус^ально! епохи.
Гiбриднi вшни стають найпоширенiшим засобом досягнення цшей у внут-рiшнiй та зовшшнш полiтицi. Бурхливi подп, якi вщбуваються в Укршш, е наслiдком прояву тако! вiйни: потiк шформацп стае все менш i менш керо-ваним, а управлiння збройними та не збройними конфлштами перемютило-ся з поля бою в шформацшний проспр. На наш погляд, вивчення структур-них компонентiв вiйни, яку породило шформацшне суспшьство, !! проявiв та тактики ведення, надасть можливють об'ективно оцiнити сучаснi реалп, не тддатись впливу шкiдливих технологiй, що активно застосовуються серед населення нашо! держави.
Аналiз наукового розроблення. Всебiчну розробку категорiй «шформа-щя», «шформацшне суспшьство», а також шформацшне бачення багатьох явищ i процесiв у свiтi запропонували у сво!х наукових працях А. Бард, П. Бергер, З. Бзежинський, Н. Вшер, Д. Волкогонов, Д. Гшмор, А. Гор, А. Кш, Г. Лассуел, Й. Масуда, М. Постер, Е. Тоффлер, С. Хантшгтон та ш. Феномен шформацшно! безпеки особистосп, суспiльства i держави комплексно вивчався ще з 1980 р. такими вченими, як Р. Абдеев, Е. Андреев,
В. Брушлинський, Г. Грачов, О. Губарев, О. Деркач, I. Завадський, С. Расторгуев, А. Стрельцов, Д. Фролов, I. Шеремет та ш. Принципи ведення державно! шформацшно! пол^ики в умовах агресп запропонував росшський учений А. Манойло у сво!й монографп «Державна шформацшна пол^ика в особливих умовах». В Укра!'ш вивченням проблем шформацшних вiйн займаеться визнаний фахiвець у сферi комушкативних технологiй, доктор фiлологiчних наук, професор Г. Почепцов. У сво!й статт «Iнформацiйна полiтика та безпека сучасних держав» вш зробив детальний аналiз шформацшно'! полiтики та безпеки, яю проводять провiднi кра!ни св^у. Аналiз теорп походження i розвитку шформацшних вшн у сучасному свт розробив американський журналiст Ф. Тейлор у сво!й книзi «Глобальнi комушкацп, мiжнароднi вiдносини та ЗМ1 починаючи з 1945». Тейлор доводить, що стрiмкий розвиток цившзацп, нових технологш масових комунiкацiй мае кардинальний вплив на розвиток мiжнародних вiдносин у сучасному свт. Тема «пбридних вшн» широко висв^люеться у ЗМ1, а також е предметом сощальних дослщжень. Зокрема, такi дослiдження проводились вщомими експертами, а саме Ф. Гофманом, Д. Лааком, Дж. Девiсом, Д. Кшкалленом, Ф. ван Каппеном та ш.
Мета статт1 Виявити прояви пбридно! вiйни в iнформацiйному сус-пiльствi, визначити !! характернi властивосп, пояснити феномен мережево-центрично! вшни як складово! гiбридноi вiйни. Проаналiзувати методи ведення вiйни в шформацшному суспiльствi та вказати на засоби проти-стояння.
Виклад проблема. Усе часпше сьогодш ми можемо почути про пбрид-ну, мережевоцентричну, вiртуальну або мбервшну. Усе це рiзнi прояви однакових закономiрностей, пов'язаних з активними, спрямованими дiями в iнформацiйному середовищь Виявляеться, що прозорiсть простору — коли про те, що вщбуваеться в будь-якш частинi свiту, одразу вщомо всiм — не заважае робо^ пропаганди. Традицiйний засiб вшни нового суспшьства — спотворення дшсносп задля пропагандистських цiлей.
Термiн «пбридна вiйна» набув останнiм часом значного поширення, але точного визначення пбридно! вшни на сьогодш не юнуе. Поняття «пбридна вшна» ввiв американський дослщник М. Маклюен [8], який почав детально аналiзувати роль шформацп в сучасному свiтi. Учений дшшов несподiвано-го висновку: засоби комушкацп стали новими «природними ресурсами», що збшьшують багатство суспiльства. Вiн запропонував св^у цiкаву тезу: «1с-тинно тотальна вшна — це вшна за допомогою шформацп». I на основi ба-гаторiчних дослiджень довiв, що сучаснi вiйни зазвичай ведуться в шформацшному просторi та за допомогою шформацшних видiв озброень. Влучне
визначення дае один з авторiв концепцп пбридних вшн Ф. Хофман, харак-теризуючи !х як «повний арсенал рiзних видiв бойових дiй, враховуючи конвенцiональнi можливосп, iррегулярну тактику i формування, терорис-тичнi акти, що мiстять насилля та кримшальш безлади». [2]
У пбридних вшнах на першому мющ сто1ть iнформацiйно-психологiчний вплив на населення, на другому — економiчно-полiтичнi (торговельш, газо-вi, дипломатичнi) протистояння. А силовi операцп, якi застосовуються па-ралельно, мають за мету не стшьки завоювання чи втримання територп, скiльки хаос, неперервний конфлiкт i постiйне генерування провокацiй i постановочних для зомбьЗМ1 вiйськових подiй.
Пбридна вiйна плануеться не пiд стратепю фронтально! вiйни, а пiд стратепю шформацшно! вiйни, де вiдбуваеться побудова альтернативно! зомбьреальносп, всерединi яко! е можливим перетворення супротивника на ворога (приреченого на фiзичне знищення) i нелюдь (хто не мае права вважатися людьми). Так, Хофман вважае, що пбридна вшна мютить п'ять елеменпв: модальнiсть проти структури, одночасшсть, злиття, комплекс-нiсть, злочиннiсть [3]. Ц характеристики пiдходять навiть до простих по-лiтичних акцiй. Пбридну вiйну вiдокремлюе те, що вона мютить одне правило — жодних правил. Й тактика вiдзначаеться гнучкiстю та рiзнома-1ттям, тут можливо все. Головною i керуючою складовою пбридно! вiйни е iнформацiйна, яка, маючи давню ^торш, на сьогодш набувае ново!, мо-дифiкованоi форми i постае у виглядi мережевоцентрично! вiйни. Мереже-во-iнформацiйна вiйна — це вшна нового поколшня, в якш моделювання та програмування необхщних процесiв у державi противника вщбуваеться засобами iнформацiйного впливу.
Важливим завданням тако! вiйни е iдентоцид, тобто знищення нащональ-нох-державнох-громадянсько! iдентичностi краши-суперника до такого стану, коли про нього можна сказати одне — нелюдь i ворог. Суть щентоциду — переконання бшьшосп народу свое! краши, а в iдеалi i частини народу супротивника в злих намiрах супротивника щодо сво!х.
Об'ектом мережево-iнформацiйноi вiйни е як масова свiдомiсть, так i шдивщуальна. Iнформацiйний вплив може здiйснюватися як на тш iнфор-мацiйного шуму, так i в умовах шформацшного вакууму.
Фактично iнформацiйно-мережева вiйна будуеться за тими ж принципами, що i будь-яка рекламна кампашя. Й завдання — продати iдею гiбрид-ного агресора. Атака спрямована не на тша, а на душi супротивника, адже найсильнiшi конфлшти в iсторii людства, як вщомо, мали у сво1й основi релшйний характер. Тому iнформацiйна вiйна е головною i дуже сильною складовою пбридно! вiйни. Нав'язування чужих цшей — це те, що робить
таку вшну вiйною i вiдрiзняe ïï вiд звичайно'' реклами. Засобами ведення шформацшно'' вiйни е будь-яю засоби передачi шформацп — вщ 3MI до пошти i пшток. Iнформацiйний вплив мiстить спотворення факпв або нав'язye аудитора емоцiйне сприйняття, вигiдне сторонi агресора.
Усi сyчаснi медiйнi теxнологiï активно застосовyються в пбриднш вiйнi, i в першу чергy телебачення, тому що воно не потребye розумово'' дiяльнос-т для сприйняття шформацп. Одним iз новiтнix атрибyтiв поширення ш-формацп стала цифрова конвергенцiя, коли взаемопроникнення i злиття цифрово'' обчислювано'' теxнiки й систем передачi даниx вщбуваеться на основi первинного оцифрування рiзнорiдниx iнформацiйниx повiдомлень (текстовиx, графiчниx, аyдiовiзyальниx тощо). Одночасно знижуються ви-трати на обробку i доставку шформацп та збшьшуються, вдосконалюються фyнкцiональнi можливосп всього комплексу iнформацiйно-комyнiкацiйниx систем. Це дае можливють розширити аyдиторiю, стимулювати ïï штерес, провокувати на вщповщну реакцiю.
Але, на наш погляд, було б помилковим зводити пбридну вшну тшьки до ïï шформацшно' складово'', можливостей обробляти гiгантськi масиви даниx, вибудовувати безстрyктyрнi суб'екти. Така вшна мае сво'' особливi ознаки, а саме: це вшна мiж рiзними рiвнями цивiлiзацiйного розвитку, де використовуються не тшьки i не стшьки военш засоби, а й легальш шстру-менти yправлiння, демократа, культури, 3MI, освiти, що не вщокремлюе ïx вiд повсякденного життя i робить ефективним засобом маншулювання. Якщо ранiше суб'екти воeнниx дш були цивiлiзацiйно порiвнянними, використо-вували вщносно однаковi засоби, сьогоднi ведеться вшна за раxyнок роз-рiзнення в цивiлiзацiйномy рiвнi розвитку. Пбридна вiйна ведеться i проти воропв, i проти дрyзiв, вона тотальна. Мислення та поведшка перепрогра-мовуються зовш таким чином, що люди самi руйнують свою державу та владу всередиш, вiдбyваeться саморуйнування. 1нформацшш та соцiальнi теxнологiï легко проникають ^зь стрyктyрнi форми будь-якого поxоджен-ня i фyнкцiонyвання (державнi кордони, влада) i засноваш на поеднанш xаосy та впорядкування. Створюеться ефект «примарного суб'екта», який е ефектом взаемодп двоx аспектiв свiдомостi — рефлексивно'' та заxищеноï вiд рефлексп [4].
Гiбридна вiйна — це дiя задля акyмyляцiï та спрямованого застосуван-ня соцiальноï енергiï. Але якщо в попереднix вiйнаx мотивом до акумуля-ц^' енергiï були матерiальна зацiкавленiсть, iдеологiя, необxiднiсть заxис-ту держави, то у вшш нового типу використовуеться енергiя заxоплення, що втiлюeться в сакральну енерпю, яка конвертуеться в рiзнi сощальш форми.
Пбридна вшна е комплексним явищем. Про це яскраво свщчать факто-ри, ям визначають п iснування. Серед них можна назвати там, як розвиток цившзацп, демокрапя, особистi свободи, свiтогляд та споЫб життя людей. Так, наприклад, ми вважаемо, що демократiя сьогодш е засобом машпулю-вання населенням, яке реально жодного впливу ш на що не здшснюе. Инструментом впливу на владу виявляеться масове невдоволення, яке вияв-ляеться в рiзних формах i яким легше за все маншулювати. Таким чином, у пбриднш вiйнi демократичш держави приреченi на поразку. Лише держава, яка може забезпечити авторитарний контроль шформацшного простору на всш територп вiйни, перевагу вшськових мобiльних пiдроздiлiв i шфраструктур доставки фiнансiв, солдат, збро! та боеприпаЫв, мае шанс на перемогу.
Теоретики пбридно! вiйни стверджують, що сучасш конфлiкти розгор-таються в чотирьох сумiжних сферах людсько! дiяльностi: у фiзичнiй, ш-формацiйнiй, когштивнш та соцiальнiй. Кожна з них мае важливе само-стiйне значення, але виршальний ефект досягаеться синерпею всiх цих елементiв. Там, де створюеться, обробляеться i поширюеться шформащя, й постае iнфосфера, в якш перемагають або програють у сучасних вшнах.
Висновки. Таким чином, перехщ до iнформацiйного суспiльства обер-нувся для людства тотальною катастрофою, оскшьки пбридна вшна, по-роджена цим сустльством, е дiевим iнструментом полпики, а И розгортан-ня означае ^нування однiеi держави цiною виключення шшо:1. Дуже актуальнi сьогоднi слова керiвника американсько! розвiдки Аллена Даллеса: «Ми кинемо все, що маемо, — усе золото, усю матерiальну потужшсть на обдурення i обдурення людей... Ми непомпно тдмшимо !х цiнностi на фальшивi i примусимо !х у цi цiнностi вiрити... Епiзод за епiзодом буде роз^руватися грандiозна за сво!м масштабом трагедiя загибелi найбiльш нескореного народу, остаточного згасання його самосвщомосп».
Рецепт протидп на iнформацiйному полi бою можна знайти в наукових дослщженнях щеолога мережевих вiйн О. Дугша [5], який стверджуе, що головне — контролювати протокол, алгоритм, а не потоки шформацп. 1нформащя може циркулювати досить вшьно, найважливiше те, як п деко-дувати. У цеш^ уваги — контроль над шформацшним кодом. Фахiвцi мережевих стратегш можуть нiвелювати на виходi навпь негативну або небезпечну iнформацiю, яка в процеа 'й поширення набуде протилежного значення. Коли збшьшуеться обсяг шформацп, що вшьно циркулюе, на перше мюце висуваеться приховування та керування кодами. В мережево-центричнш вшш головне — тримати в таемнищ алгоритми дешифрування iнформацii, И структуризации И узагальнення та И кшцевого використання.
Ефективне поводження з шформащею надасть можливють змшити на свою користь навпь Ti iнформацiйнi потоки, ям на перший погляд невигiднi. В нашому випадку реальне стае вторинним по вщношенню до вiртуального. 1мщж, iнформацiя важливiшi за реальнiсть. Сама реальшсть стае «реальною» тiльки тсля того, як повiдомлення про не'1 потрапляють в iнформацiйне поле. Таким чином, потрiбен контроль не звичайного простору, а простору шформацшного ^ртуального). Отже, гiбридну вiйну можна виграти тшьки гiбридними засобами, за допомогою ефективних i стрiмких технологiй, яю будуть адаптованi до власних умов та цшей.
Л1ТЕРАТУРА
1. Arthur K. Cebrowski and John J. Garstka. Network-centric Warfare: Its Origin and Future / K. Arthur // Proceedings, January 1998.
2. Hoffman F. G. Hybrid vs. compound war / F. G. Hoffman // Armed Forces Journal, Oct. 2009.
3. Hoffman F. G. Future Threats and Strategic Thinking / Hoffman F. G. // Infinity Journal, No Fall 2011. - P. 17.
4. Денисов A. «Призрачные» субъекты в управлении современным военным и политическим конфликтом / A. Денисов // Гос. служба. - № 2 (64). - 2010.
5. Дугин А. Г. Основы геополитики. Геополитическое будущее России. Мыслить Пространством / А. Г. Дугин. - М. : Арктогея-центр, 1999.
6. Ласика Дж. Д. Даркнет: Обратная сторона сети / Дж. Д. Ласика ; пер. с англ. О. Турухиной. - Ультракультура, 2010.
7. Маклюен Г. М. Внешние расширения человека / Г. М. Маклюен ; пер. с англ. В. Николаева ; закл. ст. М. Вавилова. - М. ; Жуковский : КАНОН - пресс - Ц, Кучково поле, 2003. - 464 с.
8. Савин Л. В. Сетецентричная и сетевая война. Введение в концепцию / Л. В. Савин. - М. : Евраз. движение, 2011. - 130 с.
9. Фукуяма Ф. Конец истории и последний человек (The End of History and the Last Man) / Ф. Фукуяма. - М. : Ермак, АСТ, 2005.
ГИБРИДНАЯ ВОЙНА В ИНФОРМАЦИОННОМ ОБЩЕСТВЕ
Дорошкевич А. С.
В статье раскрыта сущность и ключевые составляющие войны нового типа, «гибридной войны». Определяются характерные черты, причины гибридной войны. Осуществляется попытка выявить проявления гибридной войны в информационном обществе, определить ее характерные свойства, объяснить феномен сетецентрич-
ной войны. Проанализированы методы ведения войны в информационном обществе, а также указаны средства противостояния.
Ключевые слова: гибридная война, информационное общество, сетевая война.
HYBRID WARS IN INFORMATION SOCIETY
Doroshkevych A. S.
Hybrid wars are becoming the most common way to achieve goals in internal and foreign policy. Violent events which happen in Ukraine are the result of such a war: volume of information becomes less controlled and management of armed and unarmed conflicts shiftedfrom battle field to information field. The issue elected by author is quite important and beneficial nowadays because investigation of war's structural components, its manifestations and tactics of warfare caused by information society will give an opportunity to assess fairly modern realies, not to fall under influence of detrimental techniques which are commonly applied among people of our country.
There are a lot of philosophic and other works in the article which concern investigation of war's problems, especially those that are of new type such as hybrid, network-centric, virtual or cyberwarfare. All these are different manifestations of the same objective laws connected with active actions directed to information surroundings. Traditional means of war of new society are such as creation of reality for propagandistic objectives.
The main component of hybrid war is information which has an old history, now obtains new modified form and looks like network-centric war. The network-centric war is a war of new generation in which modeling and programming ofprocesses in opponent's state occurs through informational influence.
Defined characteristic features of network-centric war to be exact war between different levels of civilized development where are used not only military methods, but legal implements of administration, democracy, culture, mass media and education which don't distinguish them from everyday life but make an effective means of manipulation. Only government which is able to secure authoritative control of information space all over the territory of war, preferences of portable military subdivisions and infrastructure of finance, soldiery and munitions delivery, has a chance to win.
Transition to information society turned into total disaster for mankind, as network-centric war caused by this society is an efficient implement of policy and its spreading means existence of one state at the cost of exclusion of another. We need to monitor not common space but informational or virtual space. All in all, hybrid war can be won only with hybrid means. With the help of effective and impetuous techniques which will be applied to one's own conditions and aims.
Key words: hybrid warfare, information society, network war.
