CC BY
40логічною основою системної організації, регуляції та координації діяльності багатьох морфофункціональ-них структур мозку, які беруть участь у здійсненні психічних функцій [6]. Така закономірність чітко проявляється у 16-17-річному віці.
Висновки.
1. У спортсменів від 15 до 17 років властивості довільної уваги розвиваються прогресивно, але нерівномірно.
2. Властивості довільної уваги в 16-річних обстежуваних вірогідно корелюють з рівнем властивостей основних нервових процесів. Учні з високим рівнем розвитку ФРНП і СНП характеризуються вищими показниками уваги, ніж учні з низькими властивостями нервових процесів. В обстежуваних 15-річного віку таких залежностей не реєструвалося, а у 17 років спостерігалися вірогідні зв’язки між ФРНП і СНП лише у показниках переключення уваги.
Подальші дослідження передбачається провести в напрямку вивчення інших проблем уваги та її зв’язку з властивостями основних нервових процесів у спортсменів старшого шкільного віку.
Література
1. Бирюкова З.И. Высшая нервная деятельность спортсменов. - М.: Физкультура и спорт, 1961. - 291 с.
2. Борейко Т.І. Стан властивостей основних нервових процесів, пам’яті, уваги, успішності навчання у дітей молодшого шкільного віку: Автореф. дис. ... канд. мед. наук. - К., 1993. - 19 с.
3. Давидова О.М. Стан властивостей основних нервових процесів, функцій пам’яті та уваги в учнів старшого шкільного віку: Автореф. дис. ... канд. біол. наук. - 1996.
- 20 с.
4. Коробейников Г.В. Психофизиологические механизмы умственной деятельности человека: Навч. посіб. - К.: Вид-во Українського фітосоціологічного центру, 2002.
- 123 с.
5. Кравченко О.К. Стан властивостей основних нервових процесів, функцій пам’яті та уваги у людей зрілого та похилого віку: Автореф. дис. ... канд. біол. наук - К., 2000. - 18 с.
6. Макаренко Н. В. Психофизиологические функции человека и операторский труд. - К.: Наукова думка, 1991.
- 214 с.
Надійшла до редакції 22.05.2007р.
ФУНКЦІОНАЛЬНИЙ СТАН СЕРЦЕВО-СУДИННОЇ СИСТЕМИ СЛАБОЗОРИХ ДІТЕЙ ДОШКІЛЬНОГО ВІКУ ТА ПІДХОДИ ДО ЙОГО КОРЕКЦІЇ
Редька І.В.
Херсонський державний університет
Анотація. В статті розглянуті особливості центральної гемодинаміки слабозорих дітей порівняно з нор-мальнозорими дітьми. Наведений алгоритм корекції функціонального стану кардіореспіраторної систе -ми дітей з вадами зору.
Ключові слова: слабозорі діти, функціональний стан, серцево-судинна система, динамічне фізичне навантаження, корекція.
Аннотация. Редька И.В. Функциональное состояние сердечно-сосудистой системы слабовидящих детей дошкольного возраста и подходы к его коррекции. В статье рассмотрены особенности центральной гемодинамики слабовидящих детей по сравнению с нор-
мально видящими детьми. Приведён алгоритм коррекции функционального состояния кардиореспира-торной системы детей с дефектами зрения. Ключевые слова: слабовидящие дети, функциональное состояние, сердечно-сосудистая система, динамическая физическая нагрузка, коррекция. Annotation. Redka I.V. Functional condition of cardiovascular system of children poor eyesight at the preschool age and approaches to its correction. In the article examined the functional central hemodynamics of the children with poor eyesight at the preschool age in compare to the children with no visual impairments. The algorithm of correction of a functional condition of cardiorespiratory system of children with vision disorders is offered.
Keywords: children with poor eyesight; functional condition; cardiovascular system; dynamic physical exercise; correction.
Вступ.
Переважну більшість інформації про оточуючий світ людина отримує через зоровий аналізатор. Однак дані медичної статистики свідчать про зростання офтальмологічної патології у світі. Так за даними ВООЗ, що хвилини у світі сліпою стає одна дитина. Пошкодження периферичного або центрального відділу зорового аналізатора у ранньому дитинстві створює своєрідні умови для розвитку, що призводить до формування в подальшому специфічної психічної сфери та до появи морфофункціональ-них відхилень
На сьогодні одним із актуальних питань вікової фізіології є вивчення вікових особливостей серцево-судинної системи, як найбільш інформативного індикатора функціонального стану всього організму. Вивчення цієї системи у дітей з вадами зору обумовлено пріоритетними завданнями сучасної корекцій-ної педагогіки та адаптивної фізичної культури, оскільки спрямовуватиме отримані результати на розробку адекватних корекційно-реабілітаційних програм [2;4].
Робота виконана за планом НДР Херсонського державного університету.
Формулювання цілей роботи.
Мета дослідження полягала у вивченні особливостей параметрів центральної гемодинаміки сла-бозорих дітей дошкільного віку.
Для досягнення мети було сформовано експериментальну групу, яку склало 50 слабозорих дітей (середній вік 5,2i±0, іі) та 5б дітей без офтальмологічної патології (середній вік 5,Іб±0,І) з приблизно пропорційним гендерним розподілом. В структурі офтальмологічної патології слабозорих дітей групи переважали міопія та гіперметропія середнього та важкого ступеню, астигматизм, а також зустрічались косоокість, вроджений недорозвиток зорового аналізатора.
Оцінка центральної гемодинаміки здійснювалася за даними пульсометрії, вимірювання артеріального тиску аускультивним методом Короткова. На основі цих даних, розраховувалися наступні показники [3]:
■ пульсовий тиск (мм. рт. ст.): ПТ= САТ - ДАТ;
24б
• серцевий об’єм крові (мл) за формулою Starr для дітей до 15 років:
СОК = (40+0,5-ПТ- 0,6-ДАТ )+3,2-А
• хвилинний об’єм крові (л): ХОК= СОК • ЧСС;
• загальний периферичний судинний опір (дин-см'5сек):
ЗПСО= (80 • (1/3 •ПТ+ДАТ)) : ХОК,
де САТ - систолічний артеріальний тиск, мм.рт.ст., ДАТ - артеріальний тиск діастолічний, мм.рт.ст., А - вік, роки; ЧСС - частота пульсу у уд/хв.
Зазначені показники реєструвалися в стані спокою та одразу після проби Мартіне, протягом останніх 30 секунд 3-ої, 5-ої хвилин періоду реституції.
Отримані дані оброблялися загальноприйнятими методами варіаційної статистики. Вірогідність відмінностей між дітьми з різним станом зорової функції встановлювалася за t-критерієм Ст’юдента.
Результати дослідження.
Встановлено, що слабозорі діти, порівняно з нормальнозорими ровесниками мають дещо вищу частоту серцевих скорочень (відповідно 94,96±1,51 та 90,91±1,48 уц/хв., р >0,05) та пульсового тиску (відповідно 28,30±1,19 та 26,12±0,94 мм.рт.ст., р >0,05). Найсуттєвіші відмінності між дітьми з різним станом зорової функції дошкільного віку стосуються показників діастолічного артеріального тиску, серцевого об’єму крові, хвилинного об’єму крові та загального периферичного судинного опору. Достовірно нижчими у слабозорих дітей виявилися показники діастолічного артеріального тиску (відповідно 58,38±1,1 та 62,68±1,09 мм.рт.ст., р <0,01) та загального периферичного судинного опору (відповідно 1685,43±69,45 та 2128,73 ±91,72 дин-см-5, р <0,001). Все це обумовило більш високі показники серцевого об’єму крові (відповідно 36,11±1,14 та 31,95±1,03 мл, р <0,01) та хвилинного об’єму крові (відповідно 3,42±0,142 та 2,87±0,09 л/хв., р <0,001) у слабозорих дітей. Зазначимо, що всі показники знаходилися в межах вікової норми.
Відомо, що життєздатність організму залежить від резервних можливостей організму. Для оцінки реакції серцево-судинної системи на фізичне навантаження була використана проба Мартіне. Після дозованого динамічного фізичного навантаження всі досліджувані параметри давали переважно 2 типи реакції, тобто збільшувалися або зменшувалися.
Характерно, що у переважної більшості дітей дошкільного віку з різним станом зорової функції спостерігається зростання систолічного (у 71,43% слабозорих дітей і 69,64% нормальнозорих), діастолічного (відповідно 57,14% і 50%) та пульсового артеріального тиску (відповідно 59,18% і 62,5%), частоти серцевих скорочень (відповідно 77,55% і 86,96%) у відповідь на дозоване динамічне фізичне навантаження.
Виявлено два типи реакції на дозоване динамічне навантаження у дітей дошкільного віку з різним станом зорової функції. Перший тип характеризується зростанням серцевого об’єму крові на фоні зниження ДАТ та ЗПСО, зростання САТ, ПТ, ЧСС та ХОК, а другий тип - зниженням СОК на фоні зниження ПТ,
ХОК і зростання САТ, ДАТ, ЧСС, ЗПСО. Фізіологічно адекватною реакцією на даний вид фізичного навантаження вважається перший тип реакції, оскільки він забезпечує підвищення кровотоку, спрямованого на забезпечення метаболічних потреб працюючих скелетних м’язів [5;9]. У слабозорих дітей обидва типи реакції спостерігаються у 48,98% випадків, тоді як у нормальнозорих дітей другий тип реакції зустрічається дещо частіше (44,07%), ніж перший (37,5%).
Суттєві відмінності спостерігаються і відносно показників хвилинного об’єму крові та загального периферичного судинного опору. У переважної більшості слабозорих дітей, незважаючи на прискорення частоти серцевих скорочень та зростання серцевого об’єму крові, хвилинний об’єм крові у відповідь на динамічне фізичне навантаження залишається без змін (44,9%) і тільки у 36,73% - зростає. У нормальнозорих дітей того ж віку спостерігається зворотна тенденція з переважанням реакцій зростання хвилинного об’єму крові у відповідь на дане навантаження (48,21%) та меншою кількістю випадків незмінності цього показника (37,5%).
Суттєвими змінами в серцево-судинній системі при динамічному навантаженні є значне зниження загального периферичного судинного опору, що, можливо, зумовлено накопиченням метаболічних вазодилататорів та зниженням судинного опору в працюючих скелетних м’язах [5;9]. Такий тип реакції загального периферичного судинного опору переважає у дітей з нормальним зором (66,07%), тоді як у слабозорих дітей спостерігається незначне переважання реакцій зі збільшенням загального периферичного судинного опору (53,06%) порівняно з його зменшенням (44,9%).
Аналіз періоду реституції виявив, що у сла-бозорих дітей він подовжений порівняно з їх нормаль-нозорими однолітками, особливо це стосується дітей з другим типом реагування на динамічне фізичне навантаження. Це свідчить про зниження резервів функціонування серцево-судинної системи слабозо-рих дітей.
За аналізом літературних даних [7;10] та медичних карток досліджуваного контингенту встановлено, що у слабозорих дітей значно частіше спостерігаються захворювання дихальної системи. Оскільки дихальна та серцево-судинна система утворюють єдину функціональну систему кисневого забезпечення організму, а при офтальмологічній патології є значні обмеження в застосуванні фізичних вправ різного характеру, то доцільно проводити корекцію функціонального стану серцево-судинної системи з переважанням елементів дихальної гімнастики.
Сьогодні в педагогіці все більшого поширення набуває особистісно-орієнтований підхід до навчання. Виходячи з цього, пропонуємо схему організації корекційної роботи з слабозорими дітьми на основі індивідуально-диференційованого підходу (мал. 1). Цей підхід передбачає попереднє вивчення індивідуальних особливостей функціонального стану організму дитини й на основі цього планування
Вид і ступінь Вторинні та супутні Особливості фізичного Функціональний рівень
основного дефекту розлади стану кардіореспіраторної системи
Вибір спеціальних методів та методичних прийомів навчання > врахування протипоказань; > вибір основних та додаткових методів навчання, розвитку, форм занять; > дозування навантаження
: ;
Розвиток резервів регуляції кардіореспіраторної системи
І
Розвиток мовленнєвого дихання
Підвищення фізичної працездатності
Розвиток резервів кардіореспіраторної системи
Спеціальні дихальні та фізичні вправи статичного та динамічного характеру:
? керування повітряним потоком;
? регуляція легеневої вентиляції;
? формування раціонального патерну дихання в спокої та при фізичних вправах;
? оволодіння різними типами
Дихально-мовленєва гімнастика, трьохфазне дихання
Розвиток Формування Розвиток Підвищення Розвиток
рухових постави, об’ємних сили та стійкості
якостей гнучкості параметрів витривалості до
скелету легень - дихальних м’ язів гіпоксії
і 4 і і 1
Біг, естафети, Поєднання
ігри на Коригуюча дихальних вправ Резистивний Гіпоксичне
тренажерах, гімнастика з загально- тренінг тренування
плавання розвиваючими
Т
СИСТЕМА ЛІКАРСЬКО-ПЕДАГОГІЧНОГО КОНТРОЛЮ
Мал. 1. Схема організації роботи з корекції функціонального стану кардіореспіраторної системи слабо-
зорих дітей.
основних напрямів корекційної роботи. Зазначимо, що розвиток мовленнєвого дихання сприяє формуванню правильного патерну дихання при експресивному мовленні, а в основі резистивного тренінгу лежать методичні прийоми, спрямовані на створення навантажень на дихальні м’язи.
Висновки.
Отже, отримані дані дозволяють зробити наступні висновки:
- функціональний розвиток серцево-судинної системи слабозорих дітей підпорядковується тим же закономірностям, що і розвиток нормальнозорих дітей, хоча обмеження зорової аферентації накладає свій відбиток (більш низькі значення діастолі -чного артеріального тиску та загального периферичного судинного опору, вищі показники серцевого та хвилинного об’ємів крові);
- у дітей дошкільного віку незалежно від стану зорової аферентації виявлено два типи реакцій на динамічне фізичне навантаження: зростання та зниження серцевого об’єму крові;
- слабозорі діти характеризуються зниженням функціональних резервів серцево-судинної системи;
- отримані дані можуть стати обґрунтуванням ко-рекційно-розвиваючих програм.
Подальші дослідження передбачається провести у напрямку вивчення інших проблем функціонального розвитку серцево-судинної системи у сла-бозорих дітей з метою обґрунтування корекційно-розвиваючих програм.
Література
1. Алфёрова-Попова Т.В., Пястолова Н.Б. Адаптационные реакции сердца на локальную работу мышц у дошкольников // Физиология человека 1996. - Т.22. - №5. -
С.118 -122.
2. Анфилатова О. В. Методика непрерывного адаптивного физического воспитания детей старшего дошкольного возраста с нарушением зрения // Физическая культура. Научно-методический журнал. - 2005. - №2. - С. 50 - 52
3. Витрук С.К. Пособие по функциональным методам исследования сердечно-сосудистой системы. - К: Здоров’я, 1990. - 224с
4. Дети с проблемами в развитии (комплексная диагностика и коррекция)/ Под ред. Л.П. Григорьевой. - М.: ИКЦ “Академкнига”, 2002. - 415 с.
5. Дубровский В.И. Спортивная медицина: Учебник для студентов вузов. - М.: Гуманит. Изд. Центр. ВЛАДОС, 1999. - 480 с.
6. Кокарева Е.Г Возрастные особенности регуляции сердечного ритма у детей дошкольного и младшего школьного возраста с нарушением зрения / Автореф. дис. к.б.н. - Челябинск, 2002. - 20 с.
7. Макарова И.М. Особенности функционального состояния кардиореспираторной системы школьников 8-16 лет с нарушением зрения (в условиях относительного покоя и при физических нагрузках) // Автореф. к.м.н. -Тюмень. - 2006. - 153 с.
8. Пястолова Н.Б. Возрастные особенности адаптационных реакций сердца на локальную мышечную деятельность у дошкольников с нарушением зрения / Дис... к.б.н. - Челябинск - 2001. - 225 с.
9. Филимонов В.И. Руководство по общей и клинической физиологии. - М.: Мед. информ. агентство, 2002. -958 с.
10. Щербина Т.І. Фізіологічні особливості функціонування серцево-судинної та дихальної систем у слабозорих дітей молодшого шкільного віку / Дис. к.б.н.- Харків. -2005. - 168 с.
Надійшла до редакції 04.05.2007р.
