CC BY
35
На першому етапi формування виробничо! програми шдприемства не-обхiдно провести монiторинг зовшшнього середовища, далi проаналiзувати результати цього мошгорингу, визначити обсяги ринкового попиту на про-дукцiю. На третьому етапi розробляеться план прогнозування обсяпв реалiза-цп продукци. Четвертий етап - це перевiрка плану-прогнозу обсяпв реашза-ци з виробничими потужностями, з ресурсами шдприемства, а також формування попереднього плану виробничо! програми. На п'ятому еташ аналь зуеться вплив попередньо! виробничо! програми на результати функщону-вання шдприемства.
На наступному еташ узгоджуються результати впливу попереднього плану виробничо! програми на економiчнi результати функцiонування шдприемства з обраними критерiями оптимальность Кшцевим етапом е саме формування оптимально! виробничо! програми пiдприемства.
Аналiзуючи рис. 2, можна зробити висновок, що пiд час розроблення оптимально! виробничо! програми необхiдно враховувати результати мошторингу зовшшнього середовища, обсяги продукци та попит на не!, плани збу-ту продукци. Запропонований нами алгоритм формування оптимально! виробничо! програми дасть змогу шдприемству вдало сформувати свою вироб-ничу програму ^ проаналiзувавши вплив чинниюв зовнiшнього середовища на дiяльнiсть шдприемства, правильно побудувати свою зовнiшню збутову полггику.
Перспективними напрямами подальших наукових дослщжень може виступати розроблення економжо-математичних методiв пiдвищення рiвня виробничо! потужност пiдприемства як напряму збiльшення обсяпв виробничо! програми шдприемства.
Лггература
1. Бойчик 1.М. Економша шдприемства: Навч. пос. - К.: Либщь, 2004. - С. 90-95.
2. Економжа шдприемства: Пщручник/ За заг. ред. С.Ф. Покропивного. 2-е вид., пере-роб. 1 доп. - К.: КНЕУ, 2001. - С. 120-129.
3. Орлов П.П. Планування д1яльносп промислового шдприемства: Навч. пос. - К.: ЦНЛ, 2003. - С. 89-97.
4. Фандель Г. Теор1я виробництва 1 витрат/ Пер. з шм. за ред. М.Г. Грищака. - Н: Таксон, 2004 - С. 78-84.
УДК 338.48 Астрант 1.В. Петлт - Львiвський НУ м. 1вана Франка
ФОРМУВАННЯ, СТРУКТУРА ТУРИСТИЧНОГО ПРОДУКТУ КАРПАТСЬКОГО РЕГ1ОНУ ТА ПРОСУВАННЯ ЙОГО НА РИНКУ
Висв1тлена структура туристичного продукту вщповщно до праць р1зних на-уковщв та свое бачення дано! проблеми. Показано види та сезоншсть коливань активного вщпочинку в рамках сшьського зеленого туризму в Карпатському регюш Укра!ни. Запропоноваш заходи щодо просування туристичного продукту сшьського зеленого туризму та схема його просування.
Ключов1 слова: туристичний продукт, сшьський зелений туризм, туроператор, турагент.
Post-graduate I.V. Petlin - L'viv NU named after Ivan Franko
Forming, structure of tourist product of region of Carpathians and advancement of him at the market
The structure of tourist product in accordance with labours of different research workers and vision of this problem is lighted up. Kinds and seasonality of vibrations of active rest are rotined within the framework of rural green tourism in the region of Carpathians of Ukraine. Measures are offered on advancement of tourist product of rural green tourism that chart of his advancement.
Keywords: tourist product, rural green tourism, tourist operator, tourist agent.
Туризм як сфера вщпочинку, сфера дiяльностi, сфера шдприемництва привернув до себе увагу Bcix кра!н свггу. В Укра!ш по-справжньому почали займатися проблемами надання туристичних послуг лише шсля того, як вона стала незалежною державою. Короткий час ще! незалежност (всього 16 ро-юв) е, очевидно, ^ею об'ективною причиною, через яку обсяг туристичних послуг в Укра!ш е недостатшм.
Кожна кра!на, розвиваючи туризм, повинна дбати про сво! економiчнi штереси. Ц штереси можуть бути задоволеш, якщо, з одного боку, кшьюсть шоземних вiдвiдувачiв Укра!ни буде зростати i, з шшого, - якщо держава зможе надати !м певний букет послуг, яю вони будуть радi оплатити. Тому розвиток шфраструктури ринку туристичних послуг, збшьшення !х обсягу, удосконалення структури туристичних послуг в Укра!ш - важливе економiч-не завдання.
Динамiка кiлькостi iноземних громадян, яю вЧжджали в Укра!ну з метою туризму, св^ить про серйозш зрушення у цiй справ^ i все ж, на нашу думку, вони ще не вщповщають реальним можливостям нашо! держави (див. табл. 1) [7, с. 510].
Табл. 1. ВЪд шоземних громадян в Украшу з метою туризму, тис. oci6
Показники 2000 р. 2002 р. 2005 р.
К-ть шоземних громадян, яю ввдввдали Украшу з метою туризму, всього 6431 10517 17631
з них: - службов1 погздки 1425 1193 1040
- оргашзований туризм 730 723 2134
- приватний пршзд 4277 8601 14457
З табл. видно, що кшьюсть шоземних громадян, яю вщвщали Украшу у приватних справах, збшьшилася в 2 рази у 2002 р. порiвняно з 2000 р. i бшьше як в 3 рази - у 2005 р. Що стосуеться оргашзованого туризму, то у 2002 р. кшьюсть шоземщв скоротилася на 7 тис. оЫб (0,9 %) порiвняно з 2000 р., але у 2005 р. цей показник збшьшився приблизно в 3 рази. У службо-вих справах шоземщ нашу державу вщвщують дедалi менше через пол^ичну та економiчну нестабiльнiсть, непривабливiсть швестицшного клiмату: у 2002 р. !х кiлькiсть скоротилася в 1,2 раза, у 2005 р. - в 1,4 раза порiвняно з 2000 р. У цшому ж кшьюсть шоземних громадян, яю вiдвiдували Украшу з метою туризму, збшьшуеться з кожним роком: у 2002 р. - в 1,6 раза, а в 2005 р. - у 2,1 раза.
Видаеться, що розвиток туризму в YKpaÏHÏ в цшому частково гальмуе i недостатня розроблешсть теоретичних засад функцiонування ^eï галузi. Хо-ча треба вщзначити, що останнiм часом з'являються публжаци на цю тему, проводяться дисертацшш дослiдження, науковi конференцiï тощо. Справд^ хоча туризм е проблемою комплексною, серед цих матерiалiв мало знаходи-мо вiдомостей про розвиток, наприклад, замкового туризму, про надання ту-ристичних послуг неповносправним громадянам (швалщам), про розвиток так званого стъсъкого зеленого туризму тощо. Для Карпатського регюну на-шоï держави це особливо актуально, адже цей регюн мае сприятливi природ-но-клiматичнi умови, випдне розташування, рекреацiйнi ресурси тощо.
Важливо вiдзначити, що iноземного туриста необхщно не лише заохо-чувати до вщвщування Украïни, але й бути готовим надати йому весь комплекс турпродукту, який включае в себе туристичш послуги, рiзноманiтнi ви-ди робiт, якi потрiбнi туристу, i рiзноманiтнi товари. Тобто йдеться про те, що туристичний продукт повинен бути структуризований.
Вивченням проблем турпродукту займалося багато вчених. Деяк з них запропонували власнi шдходи до класифiкацiï складових елементiв турпродукту i видшяють 6 груп елеменлв: 1) транспортний засiб, який викорис-товуеться для пересування до мюця призначення; 2) транспортний заЫб, який використовуеться на мiсцi; 3) форма надання житла; 4) тривалють вщпочин-ку; 5) маршрут подорожц 6) показники мобiльностi.
Рiзнi науковщ по-рiзному видiляють елементи турпродукту.
Одш видiляють первиннi (транспорт, форма доставки, проживання, харчування, дозвшля, способи придбання турпродукту i т.д.), вторинш (ус-таткування, оснащенiсть мiсць вiдпочинку) i третинш елементи (театри, ма-газини, музе].', екскурсшне обслуговування, мiсця для ^ор i розваг тощо).
Iншi дослiдники цieï проблеми видiляють шшу класифiкацiю, в основу якоï покладено рекреацiйнi фактори або мотиви вщпочинку:
• иаявтсть водних ресуршв;
• фактори, пов'язаиi з елементами наземноï геоморфологи;
• елементи, пов'язат з виутрiшиьою природою людиии;
• елементи, пов'язат з людською д1яльтстю в усх iидустрiях.
Всесвiтня туристична оргашзащя запропонувала так згрупувати ресурси туристичноï iндустрiï:
• природт багатства;
• еиергетичт багатства;
• людський фактор;
• iиституцiйиi, полггичт, юридичт й адмiиiстративиi аспекти;
• сощальт аспекти;
• транспорт, зв'язок, шфраструктура iидустрiï туризму;
• екоиомiчиi i фiиаисовi аспекти [3, с. 238].
На думку вщомого вченого В.Ф. Кифяка, важлившими елементами туристичного продукту е таю: тур; додатковi туристично-екскурсшш послуги; товари [4, с. 91-92]. Бшьш детальну структуризовану схему турпродукту подають вченi Нацiональноï Академiï туризму Балтiйського мiжнародного ш-ституту туризму. Зокрема, М.Б. Бiржаков до складу турпродукту вносить туристичш послуги, роботи i товари [2, с. 127].
Рис. 1. Структурна схема складових тур продукту
Нам видаеться, що запропоновану вченим схему доцшьно дещо уточ-нити (рис. 1). Треба також вщзначити, що турпродукт не юнуе в речовiй фор-мi, а являе собою сукупшсть товарiв i послуг рекреацiйного характеру, шдго-тованих для реашзаци в конкретний момент. Виготовлення турпродукту займае тривалий промiжок часу, охоплюючи 4 послiдовнi стади: впроваджен-ня, стадiю зростання, стадiю зрiлостi i спад.
У виробнищв турпродукту беруть участь багато шдприемств. Це шд-приемства, якi надають послуги з розмiщення, пiдприемства харчування, транспорты пiдприемства, туристичнi фiрми з виробництва i ре^заци ту-ристичних продукпв, рекламно-iнформацiйнi туристичнi установи, виробни-чi туристичнi пiдприемства, пiдприемства торпвл^ пiдприемства дозвiлля, органи управлiння туризмом i iн.
Основною метою створення турпродукта е задоволення конкретних потреб споживача в поеднанш з !х рекреацшною кориснiстю.
Що стосуеться Карпатського регюну, то кожна його область мае свою спецiалiзацiю в агротуристичних продуктах. У кожнш мiсцевостi вш мае сво! вiдмiнностi, якi зумовлеш особливостями природного, етнографiчного сере-довища, сiльського розселення регiону i адмшютративним подiлом.
Треба зауважити, що в 1вано-Франювськш i Закарпатськiй областях популярними е участь турис^в у народних святах i обрядах, вiдвiдини народ-
них умшьщв, прогулянки на конях. На Львiвщинi популярними е зимовi роз-ваги та сшьсью вечорницi. У Чершвецькш областi - зимовi розваги, подорожi замками та фестивальний туризм.
Табл. 1. Види та сезоншсть коливань активного eidno4UHKy в рамках _сшьського зеленого туризму в Карпатському регюш_
№ Види дозвшля Мiсяцi року
1 2 3 4 5 6 7 8 9 10 11 12
1 Сплав прськими р1чками - - - - + +
2 Велотуристичт подорож1 - - - - + + + + - - - -
3 Прський велосипед - - - - + + + + + + - -
4 Лижт походи + + +
5 Прськ лиж1, сно-уборд + + + +
6 Пший туризм - - + + + + + + + + - -
7 Екскурсшт тури + + + + + + + + + + + +
8 Кемтнг - - - + + + + + + - - -
9 Шктки - - - - + + + + + - - -
10 Спортивне ор1ентування - - - - + + + + + - - -
11 Зимове ор1ентування + + +
12 Прськ сходження - - + + + + + + - - - -
13 Парапланеризм - - - + + + + + + - - -
14 Верхова !'зда + + + + + + + + + + + +
15 Спостереження за птахами + + + + + + + + + + + +
16 Спостереження за тваринами + + + + + + + + + + + +
17 Зб1р ягвд + +
18 Зб1р гриб1в + + + + - - -
19 Зб1р лшарських трав + +
20 Плавання 1 купання + + - - - -
21 Лщензшне полювання + + + +
22 Рибалка + + + - - -
23 Фотополювання + + + + - - + + + + + +
24 Спелеоподорож1 + + + + + + + + + + + +
25 Прогулянки + + + + + + + + + + + +
26 Культуролопчт та ет-нограф1чт спостереження + + + + + + + + + + + +
Для турпродукту Карпатського регюну притаманш сезонш коливання. Сезоншсть зумовлена внутрiшньорiчними коливаннями попиту i пропозици на ринку туристичних послуг i вони зб^аються з сезонно-кшматичними змь нами. Одними з перших висвгглюють проблеми розвитку сшьського зеленого туризму в Карпатському регюш Украши М.Й. Рутинський та Ю.В. Зшько. У свош працi мСiльський туризм " вони пропонують схему, у якiй вiдображають: • види та сезоншсть коливань активного вщпочинку;
• рiзноманiтнi види дозвiлля у сферi сiльського зеленого туризму Карпатсько-го регюну [6, с. 215-216].
Позитивно ощнюючи одну з перших спроб структуризаци вид1в доз-вшля, вважаемо, що визначеш там сезоншсть коливань не е бездоганною (наприклад, спостереження за птахами, за тваринами пропонуються тшьки обмежеш пори року), зрештою, деяк види дозвшля в цю схему не включеш. Запропонована нами структура вид1в активного вщпочинку та його сезоншсть (складена на основ! дослщжень М. Рутинського, Ю. Зшька) з вщповщ-ними уточненнями сезонност та загального перелжу вид1в дозвшля, показаш у табл. 1. Для того, щоб усшшно реал1зувати турпродукт, вш повинен вщпо-вщати потребам споживач1в, географ1чним середовищем, в якому вщбу-ваеться створення { споживання туристичних благ, використанням знарядь пращ. Наявшсть ушкальних об'екив в турпродукт гарантуе йому високу конкурентоспроможшсть. До них можна вщнести гостиншсть мюцевого на-селення, його традицп, побут, фольклор, мова та шш1 складовь
Залежно вщ виду шдприемницько! д1яльносп на туристичному ринку тдприемства, як займаються формуванням { реал1защею турпродукту подь ляються на туроператор1в { турагенлв. У нашому випадку, суб'екти сшьсько-го зеленого туризму виступають спещал1зованими рецептивними туроператорами, тому що вони спещал1зуються на окремо визначеному продукт^ сегмент ринку { комплектують тури { програми обслуговування в мюцях при-йому { обслуговування турислв.
Вщомою е схема просування туристичних послуг, за якою туропера-тори здшснюють прямий продаж турпродукта споживачам, а турагенти сшв-працюють 1з туроператорами { за комюшш реал1зовують турпродукт, створе-ний туроператорами, споживачам [4, с. 112]. Для сшьського зеленого туризму лопчною була б пропонована схема просування тур продукту (рис. 2).
У пропонованш схем1 вщсутш турагенти, !хт функци, на наш погляд, у систем! сшьського зеленого туризму виконують туроператори. На жаль, на сьогодш турпродукт сшьського зеленого туризму не займае пдного мюця на ринку туристичних послуг. Це вщбуваеться через невизначешсть ринково! ситуаци, сезонну нестабшьшсть попиту на турпродукт, високу конкурентшсть на регюнальному ринку туристичних послуг, обмежешсть фшансових ресур-с1в, мшливють попиту споживач1в, сощально-економ1чну ситуащю в державь Вивчення маркетингових проблем просування турпродукта на ринок туристичних послуг дае змогу зробити висновок, що для усшшного !х просування повинш бути забезпечеш так попередш заходи { умови:
СПОЖИВАЧ1
Рис. 2. Схема просування турпродукту
• розроблення щкавих TypiB, пiдкрiплених низкою послуг;
• оргатзащя продажу турпродукту з урахуванням особливостей туристичного ринку;
• пошук нових можливостей, розроблення нових туристичних пропозицш; оновлення турпродукту через удосконалення послуг, урахування моди, рин-кових тенденцiй;
• врахування спiввiдношення "цша-яюсть" турпродукту;
• збiльшення частки ринку через покращення якост продукцiï та залучення квалiфiкованих пращвнишв;
• залучення швестицш;
• розширення турпродуктного ряду;
• маркетингову i рекламну стратеги i iн.
При забезпеченш названих передумов тур продукт сшьського зеленого туризму усшшно просуватиметься та реашзовуватиметься на регюнально-му ринку туристичних послуг.
Лггература
1. Бабарицька В.К., Малиновська О.Ю. Менеджмент туризму. Туроперейтинг. Поня-тшно-термшолопчш основи, сервюне забезпечення турпродукту: Навч. пос. - К.: Альтерпрес, 2004. - 288 с.
2. Биржаков М.Б. Введение в туризм: Учебник. - Изд. 8-е, перераб. й доп. - СПб.: Изд. дом Герда", 2006. - 512 с.
3. Кифяк В.Ф. Оргашзащя туристичжл д1яльносп в УкраЫ. - Чершвщ: Книги XXI, 2003. - 300 с.
4. Мунш Г.Б., Тимошенко З.1., Самарцев С.В., Зм1йок А.О. Маркетинг туризму: Навч. пос. - 4.1. - К.: Вид-во Свропейського ун-ту. - 2005. - 324 с.
5. Петрашвський В.Л., Рутинський М.Й. Туристичне краезнавство: Навч. пос./ За ред. проф. Ф.Д. Заставного. -К.: Знання, 2006. - 575 с.
6. Рутинський М.Й., Зшько Ю.В. Сшьський туризм: Навч. пос. - К.: Знання, 2006. -
271 с.
УДК [338.45:690]:339.137 Acnip. Ю.В. Пинда - 1нститутурегюнальних
до^джень НАН Украти
КОНКУРЕНТНЕ СЕРЕДОВИЩЕ НА РИНКУ БУД1ВЕЛЬНИХ РОБ1Т ТА ЗАСОБИ ЙОГО РЕГУЛЮВАННЯ
Розглянуто мюце будiвництва в eKOHOMi4Hrn системi держави. Вщображено взаемозв'язки пiдприeмств та органiзацiй будiвельного комплексу, якi функцiонують в умовах ринкових вiдносин.
Ключов1 слова: будiвельний комплекс, конкурентоспроможнiсть, будiвельнi пiдприeмства, будiвництво.
Assist. Yu. V. Pynda - Institute of regional researches of NASU
Competition environment on the market of build works and facilities of his adjusting
A building place is considered in the economic system of the state. Intercommunications of enterprises and organizations of a build complex, which function in the conditions of market relations, are represented.
Keywords: build complex, competitiveness, build enterprises, building.
