CC BY
30
15. The Jefferson Bible [Електронний ресурс]. — Режим доступу: http://www.geocities. com/jeffersonbiblel/
16. U. S. Statutes at Large, I, 557 [Електронний ресурс]. — Режим доступу: http://www. constitution.org/uslaw/sal/001_statutes_at_large.pdf
17. U. S. Statutes at Large, I, 596 [Електронний ресурс]. — Режим доступу: http://www. constitution.org/uslaw/sal/001_statutes_at_large.pdf
18. Wilson, W. A History of the American People in Five Volumes. — Vol. III: the Founding of the Government [Text] /Woodrow Wilson. — New York : Harper and Brothers, 1902. — 456 p.
ФИЛОСОФСКО-ПРАВОВЫЕ ВЗГЛЯДЫ ТОМАСА ДЖЕФФЕРСОНА
Титов В. Д.
Рассмотрены ключевые идеи основоположника американской философии права Т. Джефферсона — его интерпретация прав человека, гражданских свобод и их революционной защиты, принципов самоуправления и деятельности демократического правительства.
Ключевые слова: Декларация Независимости США, Конституция США, Билль о правах, Томас Джефферсон, Джон Адамс, права человека.
THOMAS JEFFERSON'S VIEWS ON THE PHILOSOPHY OF LAW
Titov V. D.
The author discussed interpretation of human rights, civic liberties, revolution, democracy, honest government and self-government in Thomas Jefferson's legacy.
Key words: Declaration of Independence of the USA, Constitution of the USA, Bill of Rights, Thomas Jefferson, John Adams, human rights
УДК 1:316.4
С. М. Мануйлов, доктор фшософп, професор
ФОРМУВАННЯ СОЦИАЛЬНО! АКТИВНОСТ1 ОСОБИ СТУДЕНТА В ПРОЦЕС1 НАВЧАННЯ У ВНЗ
ЗдШснено сощально-фтософський ан^з процесу формування сощальног актив-ностi студентськог молодi. Розглянуто критергг та рiвнi сощальног активност1 особи студента в процеЫ навчання у ВНЗ. Запропоновано основт напрями навчально-виховног дiяльностi з формування сощальног активностi студента.
Ключовi слова: сощальна орieнтащя, сощальна активтсть, формування сощальног активностi, критергг сощальног активностi, рiвнi сощальног активностi. 12 © Мануйлов е. М., 2010
Актуальтсть проблеми. В сучаснДй Укра!ш проблема формування сощально! активностД особистостi стала актуальною, оскДльки творча саморе-алiзацiя особистостД неможлива без и социально! активностi у важливих сферах житгeдiяльностi. Тим бiльше е актуальною тема формування сощально! актив-ностi молодi, особливо в процесД 11 навчання у ВНЗ, де вона одержуе фахову подготовку до практично! дiяльностi. У Законi Укра!ни «Про освДту» констату-еться: метою сучасно! освiти е всебiчний розвиток людини як особистостД i найвищо! цiнностi суспiльства, розвиток 11 талантДв, розумових i фiзичних здiбностей, виховання високих моральних якостей, формування громадян, здатних до свДдомого суспiльного вибору i сощально! вiдповiдальностi.
Анал1з дослiджень i публжацш показуе, що формування сощально! ак-тивностi студентсько! молодi належить до тих проблем, якД мають мДждисци-плiнарний змiст. Окремi аспекти цДе! проблеми наявнi в сучасних зарубiжних та вДтчизняних психолого-педагогДчних Д соцДологДчних дослiдженнях К. Абульханово!-Славсько!, В. Андрущенка, I. Беха, С. Головахи, В. Киричу-ка, О. Киричука, О. Коберника, I. Кона, О. Кронника, В. ЛДсовського, В. Рад-чла, Ю. Резника, В. Ямпицького та Дн. Сощально-фДлософський аналДз деяких положень процесу формування сощально! активностД особи студента у про-цесД навчання у ВНЗ ми знаходимо в роботах В. АнанДщева, С. Астахово!, Л. ДзДндри, М. Зотова, О. Кривоконя, С. Мануйлова, П. Плотникова, О. Пруд-никово!, Ю. ПятДна, М. Руткевича, Л. Рубана, О. Тарасова, Т. ХДлька, О. Яку-би та Дн. Однак комплексне дослДдження процесу формування сощально! активностД студентсько! молодД ще не набуло достатнього обгрунтування. У контекстД цього метою статтi е аналДз процесу формування сощально! активностД студентсько! молодД на етапД !! навчання у ВНЗ.
СоцДальна активнДсть особистостД являе собою !! здатнДсть до сощально! взаемоди. Вона вДдповДдае сустльнш природД людини.
Щодо питання сутностД сощально! активностД особистостД останнДм часом намДтилися в основному три пДдходи.
1. СоцДальну активнДсть розглядають як визначальну якДсть особистостД (В. Мардкович).
2. СоцДальну активнДсть розглядають як вДльну дДяльнДсть особистостД, не нав'язану ззовнД, а внутрДшньо необхДдну для людини (В. Беленький, С. Ко -маров, Т. Кряжев).
3. Обгрунтовуеться точка зору, згДдно з якою соцДальна активнДсть — це цДлий комплекс якостей, властивостей людини, що припускають сощально значущу дДяльнДсть, вДдповДдну потребам Д цДлям суб'екта (Л. Божович, I. Кон, Т. КоннДкова, О. Мальковська, К. Платонов та Дн.).
НайбДльш прийнятною, на наш погляд, е положення, за яким соцДальна активнДсть розглядаеться як комплекс якостей особистостД, що виражають и спрямованДсть Д здДйснюються в сощально значущДй дДяльностД (С. Шорохова,
Л. Дзiндра). Крiм того, ми вважаемо, що при визначенш сощально! активнос-тi рiзних груп населения слщ ураховувати, з одного боку, особливосп носiя ще! акгивностi, а з другого — конкретно^сторичний характер и вияву. Звiдси шд соцiальною активнiстю особистостi студента слщ розумгти такий комплекс якостей, властивостей молодо! людини, якi базуються на и потребах та ште-ресах i виявляються у навчальнiй, науковш та сустльно-полгтичнш дiяльнос-тi, справляють позитивний вплив на навколишне середовище й саму людину [1, с. 37].
Структурна модель дослщження сощально! активност студентсько! мо-лодi в найзагальншому планi виглядае, на нашу думку, таким чином.
1. Вивчення когштивного (тзнавального) елемента. Вiн характеризуеть-ся даними про сусшльно-полгтичш знання, !х обсяг, системнiсть та стiйкiсть. Когштивний елемент тiсно пов'язаний зi свщомютю особистостi.
Соцiально-полiтичнi знання студенти одержують перш за все у процем щлеспрямовано! навчально-виховно! роботи. Особлива роль в одержанш студентами систематизованих сустльно-полтичних знань належить сустльно-гуманiтарним дисциплшам, якi вони вивчають на рiзних курсах навчання.
Отже, особа студента повинна знати, вмгти i бажати здшснювати сощаль-но значущу дiяльнiсть, тому й пщготовка до не! е единим процесом форму -вання знань, вмiнь i бажань у кожного студента.
2. Вивчення елемента переконань у необхщносп дiяти на благо сустль-ства, iнших людей i самого себе. Соцiальнi переконання особистосп е тим духовним реактором, який генеруе 11 соцiальну актившсть, спрямованiсть мотивiв, почуттiв i дш, породжуе непохитну впевненiсть у правильност свое! життево! позицц.
Отже, формування стшких соцiальних переконань студенпв е обов'язковим елементом формування у них сощально! активности
3. Вивчення аксюлопчного (цiннiсного) елемента соцiально! активност студентсько! молодi. Вiн показуе ставлення студента до самого себе як до сощально активного суб'екта, а також ставлення до свое! сощально значущо! дiяльностi та дiяльностi шших людей як до сощально! щнносп. З аксюлопч-ним, щншсним елементом пов'язаний стан активностi самосвщомосп, що зумовлюе творчiсть суб'екта, спрямовану на його саморозвиток.
Дослщження показують, що в числi перших за !х важливiстю для студен-пв життевих цiнностей знаходяться: цiкава робота, кар'ерний рiст, прагнення приносити користь сустльству та iн. [6, с. 88].
Актившсть особистосп здiйснюеться перш за все розвиненим почуттям вщповщальносп перед колективом i суспiльством у щлому.
4. Вивчення чуттево-вольового i емоцiйно-чуттевого елементiв сощально! активностi студентсько! молодо Воля як свщоме i цiлеспрямоване регулюван-ня людиною свое! дiяльностi характеризуе здiбнiсть студента володгти собою,
управляти своею поведДнкою. Сила волД як усвДдомлене прагнення та спону-кання до дДй залежить вДд багатьох чинникДв, важливим з яких е глибока пере-конливДсть особистостД.
Отже, чуттево-вольовий Д емоцшно-чуттевий елементи соцДально! актив-ностД студентДв тДсно поеднанД Дз соцДальними знаниями та соцДальними пере-конаннями, забезпечуючи цДлДсне формування особи студента.
5. Вивчення мотивацшного елемента соцДально! активностД студентсько! молодД, що характеризуе перш за все спрямованДсть соцДально! активностД. АналДз мотивДв студентДв дае змогу виявити сформованДсть переконань у необ-хДдностД соцДально значущих дДй.
ДослДдження автора свДдчать про те, що в основД соцДально-полДтично! активностД студентсько! молодД лежать сощально-полгтичш та Днструменталь-нД мотиви. ПДд Днструментальними мотивами розумДеться ставлення до сус-пДльно-полДтично! дДяльностД тДльки як до функцДонально!, а не соцДально-морально! цДнностД [6, с. 88—89].
Отже, у процесД планування виховно! роботи треба прагнути до вироб-лення таких мотивДв, якД б допомагали не тДльки охопити бДльшу частину студентДв громадською дДяльнДстю, а й (що е не менш важливим) ефективно формувати у них соцДально цДннДснД мотиви дДяльностД.
6. Вивчення поведДнкового елемента соцДально! активностД студентсько! молодД. ЕфективнД високоморальнД дД!, вчинки е об'ективним показником не тДльки активностД морально! свДдомостД, !! рацДонально! Д емоцДонально! сторДн, а й морально! активностД як явища соцДально! дДяльностД в сучасних умовах. Формами практичного вияву соцДально! активностД студентДв е здДйснення конкретних дДй, вчинкДв та !х суспДльно значущий результат.
Запропонована структурна модель вивчення соцДально! активностД сту-дентсько! молодД, безумовно, далека вДд досконалостД Д завершеностД, але в той же час вона може слугувати основою для вивчення рДвня та критерД!в сфор-мованостД соцДально! активностД як окремих студентДв, так Д навчально! групи, курсДв. Така модель дае можливДсть цДлеспрямовано впливати у процесД на-вчання та виховання на той чи Днший структурний елемент Д в цДлому на фор-мування соцДально! активностД студентсько! молодД.
Зупинимося докладнДше на рДвнях соцДально! активностД студентсько! молодД.
При визначеннД рДвня соцДально! активностД студентДв закономДрно ви-никае питання про !! критерД!. Серед дослДдникДв цДе! проблеми немае едино! точки зору. ОднД автори вважають, що про соцДальну активнДсть особистостД треба судити за результатами !! дДяльностД Д поведДнки (В. Горюнов). 1ншД стверджують, що основою соцДально! активностД е змДст дД!, спрямованДсть Д результати (Л. ТеркДя). НарештД, третД вважають, що важливим критерДем соцДально! активностД особистостД е !! вДдповДдальнДсть (С. Вишневський).
Ближчими до Дстини, на наш погляд, е тД автори, якД вважають, що крите-рДй соцДально! активностД особистостД мае бути комплексним, оскДльки соцД-альна активнДсть, як уже вДдмДчалося, — це комплекс якостей, властивостей людини, виявлених у рДзних сферах дДяльностД (Л. Сохань, Ю. ПятДн, С. Мануйлов та Дн.). Стосовно студентсько! молодД комплексний критерДй повинен ураховувати характер участД студентДв у рДзних видах дДяльностД, тобто на-вчальнДй, науково-дослДдницький, художшй, творчДй, сустльно-полгтичнш тощо.
З'ясування характеру зв'язку мДж показниками комплексного критерДю, що вДдбивае соцДальну активнДсть студентДв, дозволяе видДлити такД рДвнД со-цДально! активностД студентДв [1, с. 39—41].
Перший (початковий) рДвень соцДально! активностД студентДв характе-ризуеться:
1) стараннДстю у виконаннД навчальних завдань, але, як правило, у межах академДчно! програми Д не бДльше;
2) ретельнДстю, намаганням точно, бездоганно виконувати вимоги ке-рДвництва факультету, ВНЗ, при цьому не особливо замислюватися над !х змДстом Д значенням;
3) добросовюшстю у виконаннД всДх громадських доручень.
Цей рДвень активностД досягаеться у бДльшостД студентДв до кДнця першо-го — початку другого року навчання. Про це свДдчать результати анкетувань студентДв викладачами кафедри фДлософД! НацДонально! юридично! академД! Украши ДменД Ярослава Мудрого.
На запитання: «Чи вДдпрацьовували Ви додаткову лДтературу, готуючись до семДнарського заняття? Якщо вДдпрацьовували, то яку?» 75 % студентДв вДдповДли негативно, а 25 % назвали тД джерела, якД були !м рекомендован викладачем.
На запитання: «Що Вам дало вивчення роздДлу фДлософД! "1сторДя розви-тку фДлософсько! думки: загальна характеристика?"» абсолютна бДльшДсть студентДв написали: «багато», «це цДкава наука», «це корисна наука» тощо. Визначити ж значення ДсторД! фДлософД! для формування свДтогляду, уявлення розвитку свДтово! фДлософсько! думки для становлення !х як фахДвцДв права змогли лише окремД студенти — приблизно 5 %.
Другий (звичайний) рДвень соцДально! активностД студентДв характери-зуеться:
1) незадоволенням академДчною програмою, появою прагнення вийти за Г! межД, поширити свДй кругозДр, вДдпрацювати додаткову лДтерату-ру, додатковД джерела, брати участь у студентських наукових гуртках (СНГ);
2) початком усвДдомленого, критичного ставлення до вимог навчально-го плану, розпоряджень факультету та ректорату, намаганням зробити свДй внесок у !х виконання, зачатками Дшщативи;
3) вибiрковiстю в сусшльно-полгтичнш робот!: студент нiби спещал!зу-еться у певнш галузi (суспiльно-полiтичнiй, науково-дослщницькш, спортивно-масовш, мистецькiй тощо) i з небажанням виконуе дору-чення, як не стосуються його штерейв.
Цей рiвень досягаеться у студентiв до кшця третього — початку п'ятого роюв навчання.
На пiдтвердження цього можна навести так! данi, як вказують на участь студентiв 3—4 курив у р!зних формах громадсько-полгтично! д!яльносп:
а) виконання постшних доручень (староста групи, курсу, студентське самоврядування, спорт та ш.) — 38 %;
б) виконання шших постшних доручень вщ факультету, ректорату — 32 %;
в) виконання доручень, пов'язаних з т!ею галуззю, яку студент обрав, — близько 80 %.
Дослщження показуе також, що кшьюсть учасниюв СНГ !з сощально-гумаштарних дисциплш вщ курсу до курсу збшьшуеться.
Третш (вищий) р!вень сощально! активносп студенпв характеризуеться:
1) наполегливою самостшною творчою роботою щодо здобуття, роз-ширення та поглиблення знань ! вироблення вмшь та навичок з умх навчальних дисциплш, активною участю в робот! СНГ;
2) високою св!домою дисциплшою, розумною шщативою у виконанш вс!х форм навчально!, науково! роботи;
3) активною участю у громадсько-полгтичнш робот! з обраного напряму.
Цей р!вень сощально! активност! студенпв досягаеться наприкшщ навчання ! знаходить життеве втшення в !х великих ! малих справах, намаганш бути гщними обранш професп.
Вщгуки на випускниюв ВНЗ свщчать про те, що 90 % молодих фах!вщв одразу активно включаються в сусшльно-полгтичну роботу, устшно опано-вують покладеш на них обов'язки, виявляють творчу шщативу ! наполег-лив!сть.
Все це дозволяе зробити висновок про те, що в процес навчання у ВНЗ у бшьшост! студенпв наприкшщ навчання формуеться достатньо високий р!вень сощально! активности1. Разом з тим, аби досягти цього високого р!вня сощально! активност! студентсько! молод!, треба, щоб процес формування соц!ально! активност! при навчанн! у ВНЗ в!дбувався п!д впливом двох взаемо-залежних об'ективних ! суб'ективних умов, чинниюв, створених демократич-ним сустльством для розкриття творчих можливостей особистосп.
1 Наведен! соцюлопчш опитування були зроблеш в межах НДР «Фшософсью та культуролопчш проблеми духовного життя суспшьства та розвитку особистосп», яку здшснюе кафедра фшософи Нацюнально! юридично! академи Укра!ни !меш Ярослава Мудрого.
ПДд об'ективними чинниками формування соцДально! активностД студент-сько! молодД ми розумДемо такД обставини внутрДшнього життя ВНЗ, пДд впливом якого сощально-економДчш, науково-техшчш та духовнД умови, в яких перебувае студент, реалДзуються у внутрДшш детермДнанти його по-ведДнки та дДяльностД. По-перше, це вимоги суспДльства до вищо! школи з тдготовки висококвалДфДкованих, всебДчно розвинених фахДвцДв; по-друге, це стан навчально-педагогДчного, науково-дослДдницького та духовного по-тенцДалДв ВНЗ Д його вплив на формування особи студента.
Об'ективнД чинники завжди взаемодДють Дз суб'ективними, пДд якими ми розумДемо усвДдомлену, цДлеспрямовану громадську та соцДально-полДтичну дДяльнДсть студентства як соцДального шару в цДлому, так Д окремо! особис-тостД, а також здатнДсть до активно! дДяльностД, !х волю, моральний дух, ор-гашзовашсть Д переконання. Отже, це перш за все стутнь тдготовленостД студентДв до сприйняття та засвоення суспДльно значущих моральних норм Д цДннДсних орДентацДй, прийнятих у суспДльствД.
Якщо говорити про напрями формування соцДально! активностД особи студента в процесД навчання у ВНЗ, то основними з них можуть бути такД.
1. ПостДйне вдосконалення навчально-виховного процесу у ВНЗ з шдго-тування висококвалДфДкованих, всебДчно розвинених фахДвцДв з вищою освДтою та духовно багато! особистостД. Саме тут перш за все вДдбуваеться постДйний вплив на всД компоненти духовного свДту студентсько! молодД, !х волю, характер, емоци, мотиви, мислення. У цьому процесД цДлеспрямовано розвиваеться !х свДтогляд, формуеться переконання, тобто все те, що сприяе становленню особистостД та !! соцДально! активностД.
2. Одним Дз напрямДв формування соцДально! активностД студентсько! молодД е гумашзащя та гумаштаризащя вищо! освДти, яка покликана форму -вати у майбутнДх фахДвцДв гуманДтарну культуру та планетарне мислення, виховувати вДдповДдне ставлення до навколишнього свДту, суспДльства та лю-дини, сприяти подоланню технократизму у виршенш сучасних питань.
Стосовно вищо! школи процес гумашзацп освДти виявляеться у створен-нД духовно-психологДчних, матерДально-речових та оргашзацшних умов для навчання Д всебДчного розвитку особи майбутнього фахДвця. ГуманДтарнД мо-тиви повиннД звучати в усДх курсах, що викладаються студентам, — вДд гума-нДтарних та соцДально-економДчних дисциплДн до спецДальних, в усДх ланках навчання та виховання. Гумаштаризащя у свою чергу передбачае передусДм залучення тих, хто навчаеться, до досягнень свДтово! та вДтчизняно! культу -ри, знань про людину та !! сутнДснД потреби й Днтереси. Досягаеться це перш за все введенням у навчальний процес спецДальних сощально-гумаштарних дисциплДн культурологДчного та загальноосвДтнього циклДв, крДм традицДй-но Дснуючих. 18
3. ВНЗ повинн! також забезпечити формування полгтично! культури су-часно! молод!, !! реально! участ! у формуванн! пол!тики ! державному управ-лшт. Як слушно в!дм!чае Л. Дз!ндра, цей процес цивМзовано! сощал!зацп молодого громадянина сприяе вихованню високо! полгтично! свщомосп ! культури, здатност! до саморозвитку ! самореал!зац!!, робить його активною людиною, спрямовуючи практичш дп в потр!бне кра!ш речище.
Опитування св!дчать про те, що серед студент!в, як! т!льки починають вивчати курс политологи, штерес до полгтичних процемв в Укра!ш ! свт ви-являють 60 %. Шзшше, тд впливом !! вивчення ! одержання знань, доля за-щкавлених политикою збшьшуеться до 80—85 %, але реально брати участь у политичному житп планують приблизно 40 % опитаних. При цьому у них е готовшсть застосовувати одержан! знання на практищ [10, с. 120, 122].
4. ВНЗ з метою формування сощально! активносп студентсько! молод! повинн! забезпечити опанування студентами гуман!тарних ц!нностей св!тово! ! вгтчизняно! культури, розвиток, моральних, художшх, психолопчних, есте-тичних якостей. Практика показуе, що широкий свгтогляд, багатий внутршнш св!т шдвищують сощальну актившсть особистост!.
5. Важливим напрямом формування сощально! активносп студентсько! молод! е те, що вища освгта повинна забезпечити опанування студентами метод!в ! методик сощального анал!зу сощальних процемв у р!зних сферах життед!яльност! сусшльства.
6. Одним !з важливих напрям!в формування сощально! активност сту-дентсько! молод! у ВНЗ е вт!лення у викладання гуман!тарних та соц!ально-економ!чних дисципл!н до 20—25 % в!д загального обсягу навчального часу, забезпечення !х професшно! спрямованост на сощал!защю особистосп.
7. Важливим напрямом формування сощально! активносп студенпв е за-лучення !х до сусп!льно-пол!тично! д!яльност! як пост!йн! та тимчасов! до-ручення. Так! доручення вони можуть одержувати вщ ректорату, факультету, навчально! групи ! завдяки ним виробляють навички та вмшня сощально-полгтично! роботи.
Такими е, на наш погляд, основш напрями формування сощально! актив-ност! студентсько! молод! в процес! !! навчання у ВНЗ.
Слщ зазначити, що в реал!зацп цих пщход!в у систем! освгти Укра!ни !с-нують декшька проблем, як загальних для системи вищо! освгти, так ! спещ-альних, обумовлених особливостями шдготування фах!вщв у р!зних ВНЗ.
Висновки. Формування сощально! активност особи студента е вщповь дальною та складною справою ! одним !з виршальних завдань вищо! школи. Особлива роль у цьому процес! выводиться гумаштарним та сощально-економ!чним дисципл!нам, як! при правильн!й орган!зац!! можуть справити виршальний вплив на формування особи майбутнього фах!вця, його со-щал!зац!ю.
Л1ТЕРАТУРА
1. Андрущенко, В. Культура. 1деологДя. ОсобистДсть. Методолого-свДтоглядний аналДз [Текст] / В. Андрущенко, Л. Губерський, М. Михальченко. — К. : Знання Укра!ни, 2002. — 578 с.
2. Жук, С. Мотиви громадянсько! дДяльностД молодД [Текст] / С. Жук // СоцДальна психологДя. — 2008. — № 1. — С. 76—83.
3. Кривоконь, О. Г. Факторы социального формирования личности (социально-философский анализ) [Текст] : монография / О. Г. Кривоконь. — Харьков : Факт, 2005. — 240 с.
4. Лозовий, В. О. Саморозвиток особистостД у фДлософськДй рефлекси та сощальнш практицД [Текст] : монографДя / В. О. Лозовий, Л. М. СДдак. — Х. : Право, 2006. — 268 с.
5. Лященко, Л. ЗмДни соцюкультурного середовища в Укра!ш Д значення емоцДйно! зрДлостД молодД [Текст] / Л. Лященко, I. Лостовченко. — К. : РДдна школа, 2003. — С. 31—33.
6. Мануйлов, Е. Н. Критерии и уровни социальной активности курсантов высших военных учебных заведений [Текст] / Е. Н. Мануйлов // Актуальные проблемы комплексного подхода к воспитанию курсантов высших военных учебных заведений : учеб. пособие. — Х. : ХВВКИУРВ, 1984. — 44 с.
7. Мануйлов, Е. Н. Формирование нравственных потребностей и интересов вузовской молодежи как фактор повышения ее социальной активности [Текст] : дис. ... канд. филос. наук : 09.00.01 : защита 18.01.85 / Е. Н. Мануйлов. ХГУ им. А. М. Горького; науч. рук. Е. Б. Мазева. — Х., 1985. — 195 с.
8. Плотников, П. В. Сощально-педагогДчш основи сощалДзацл молодД [Текст] : моно-графДя / П. В. ПлотнДков. — Донецьк : ДонНУ, 2004. — 495 с.
9. ПруднДкова, О. В. Людський вимДр у сучасному концепт! соцДального прогресу (сощально-фшософський аналДз) [Текст] : монографДя / О. В. Прудникова. — Х. : Право, 2008. — 168 с.
10. Проблеми розвитку суспДльства: системний пДдхДд [Текст] : матер. мДжвуз. наук. конф. (м. ХаркДв, 12—13 квДт. 2006 р.) / М-во освДти Д науки Укра!ни, Нац. юрид. акад. Укра!ни Дм. Ярослава Мудрого. — Х., 2006. — 268 с.
11. Образование, общество, культура [Текст] : монография / под общ. ред. В. Ф. Сухи-ной. — Х. : Изд-во НУА, 2006. — 251 с.
ФОРМИРОВАНИЕ СОЦИАЛЬНОЙ АКТИВНОСТИ ЛИЧНОСТИ СТУДЕНТА В ПРОЦЕССЕ ОБУЧЕНИЯ В ВУЗЕ
Мануйлов Е. Н.
Осуществлен социально-философский анализ процесса формирования социальной активности студенческой молодежи. Рассмотрены критерии и уровни социальной активности личности студента в процессе обучения в вузе. Предложены основные направления учебно-воспитательной работы по формированию социальной активности студентов.
Ключевые слова: социальная ориентация, социальная активность, формирование социальной активности, критерии социальной активности, уровни социальной активности.
DEVELOPMENT OF STUDENTS' SOCIAL ACTIVITY WHILE STUDYING IN THE UNIVERSITY
Manuylov E. M.
The article deals with .social and philosophical analysis of students' social activity development and considers the criteria and levels of student's social activity while studying in the university. The author suggests the main directions of educational work aimed at the development of students' social activity.
Key words: social orientation, social activity, social activity development, criteria of social activity, levels of social activity.
УДК 1: (13 + 130.2 + 130.3 + 341)
Л. М. С1дак, кандидат фшософських наук, доцент РУЙНАЦ1Я ОСОБИСТОСТ1 I КРИМ1НОГЕНН1 ЧИННИКИ
Розглянуто властивостi особистостi, готовоI до вчинення злочину. Визначено основш чинники, як сприяють формуванню злочинноI особистостi та кримiналiзацii сустльства. Виявлено, що у свош сукупностi вони е виявами руйнацп особистостi (збiднення и буття). Розглянуто можливостi запоб^ання подальшт кримiналiзацii сусптьства.
Ключовi слова: руйнащя особистостi, злочинна особистiсть, кримтогент чинники.
Актуальтсть проблеми. Проблема злочинност! в сусшльств! школи не зникала ! тому завжди турбувала науковщв та громадсьюсть. В останш десятилитя втрата колишшми громадянами СРСР звичного вщчуття захище-ност! (нехай ! вщносно!) вщ злочинних посягань, шдсиленого загальним в!дчуттям невдоволеност! власним буттям, переконливо довела, що злочин-шсть здатна збшьшувати свш вплив на сусшльство аж до його тотально! кримшал!зацп. Тому все гострше постае питання про причини цього небез-печного сусп!льного явища !, зокрема, про духовн! (антрополог!чн!) чинники, що його викликають.
Зв'язокз важливими науковими I практичними завданнями. Проблема мотивацп злочинно! д!яльносп ! чинниюв формування злочинно! особистос-т! мусить пост!йно перебувати у пол! зору кримшолоочних дослщжень. У зв'язку з цим фшософське осмислення ще! проблеми повинно дати мето-долопчне тдгрунтя для кримшологп. Суто ф!лософський штерес е не менш © Сщак Л. М., 2010 21
