CC BY
69
зумовлюють вщставання дослiджуваного пiдприeмства вiд лiдера, дае змогу розробити рекомендаци щодо скорочення вiдставання.
3. Функцiональний бенчмаркшг, за допомогою якого аналiзують окремi процеси, функци, методи й технологи порiвняно з iншими тдприемства-ми, яш не е конкурентами розглядуваного. Фiрми, як застосовують схо-ж1 методи та прийоми чи технологи i не е конкурентами, охоче йдуть на взаемний обмш первинною шформащею та зацiкавленi в реатзаци стльних проектiв, спрямованих на вдосконалення тих чи шших опера-цiй, що порiвнюються.
Найважливiшим у бенчмаркiнгу е вибiр пiдприемства-конкурента, або пiдприемства лщера галузi, як аналогiв для порiвняння.
Висновки. Враховуючи те, що ринок е системою, яка постшно та ди-намiчно розвиваеться, i з метою забезпечення стабшьно! конкурентоспромож-ност суб'екти господарювання повиннi здiйснювати безперервний бенчмар-кiнг для того, щоб на цш основi забезпечити виявлення та запровадження ш-новацiй i рацiоналiзаторства, якi б дали змогу шдприемству постiйно шдви-щувати свою конкурентоспроможшсть, а отже, - i конкурентоспроможнiсть краши загалом.
Лiтература
1. Терещенко О.О. Фшансова д1яльн1сть суб'екпв господарювання : навч. поаб. / О.О. Терещенко. [Електронний ресурс]. - К. : Вид-во КНЕУ, 2003. - 554 с. - Режим доступу: http://buklib.net/index.php? option=com_ jbook&catid= 142.
2. Бенчмаркшг як шструмент пiдвищення конкурентоспроможностi компанп. Управление компанией. - 2000. - №1-2. [Електронний ресурс]. - Режим доступу: http://www.manage-ment. com.ua/ ct/ct003. html.
УДК 336.76 Здобувач А.М. Бутов; здобувач I. €. Колодш;
здобувач Г. €. Шпаргало - Львiвська КА
ФОРМУВАННЯ I РОЗВИТОК БАНКШСЬКШ СИСТЕМИ УКРАШИ В УМОВАХ ТРАНСФОРМАЦ1ЙНИХ ПРОЦЕС1В
Розглянуто теоретичнi та практичнi аспекти формування та функцiонування GaHKÎBCbKOï системи Украши у взаемозв'язку з трансформацiйними процесами та переходом до iнвестицiйно-iнновацiйноï моделi економiчного розвитку.
Competitor A.M. Bytov; competitor I.Ye. Kolodiy; competitor G. Ye. Shpargalo - Lviv commercial academy
Formation and development of banking system of Ukraine under processes of transformation
Theoretical and practical aspects of banking system formation and functioning in conditions of economy transition and switching to innovative-investment model of economic growth are considered.
Вступ. Формування незалежних нацюнальних банювських систем е невщ'емною умовою трансформування перехщних економж. Воно покликане забезпечувати захист нацюнального ринку вщ руйшвного впливу економ1ч-них коливань на св1тових товарних i грошових ринках, а також полiтичноï дестабiлiзацiï як усередиш краïн, так i поза ïхнiми межами. Питання форму-
вання i функцiонування банювсько! системи Укра!ни висв^лено у працях ук-ра!нських eKOHOMiCTiB, таких як Б.П. Адамик, 1.В. 1ванець, В.Д. Лагутiн, О.С. Любунь, А.М. Мороз, П.В. Матвiенко, М.1. Савлук [1-4]. Проте основна увага придшена загальним параметрам розвитку банювсько! системи, тодi як на практищ виникають вагомi перекоси та неузгодженост мiж реальним сектором i банкiвською системою та значнi слабини у трансмiсiйному механiзмi за реалiзацil монетарно! полiтики.
Постановка завдання. У зв'язку з цим мета дослщження полягае в розкриттi чинникiв та особливостей формування банювсько! системи Укра-!ни з використанням надбань св^ового досвiду i в прямiй ув'язщ з трансфор-мацiйними процесами, що вiдбуваються в нацiональнiй економiцi. Тому пи-тання функцiонування банювсько! системи будемо розглядати шд кутом ефективност проведення монетарно! полiтики загалом i впливу на реальний сектор економши, на його структурну перебудову, забезпечення переходу до шновацшно-швестицшно! моделi економiчного розвитку.
Виклад основного матерiалу. Бшьшють кра!н iз перехiдною економь кою вирiшують проблему створення банювсько! системи, адекватно! умовам ринково! економiки, на базi реформування централiзовано! банювсько! системи, що виступала органiчним складником планово! економжи. Ця система грунтувалась тiльки на державнiй власностi та зорiентована на пряме адмшю-тративне регулювання центральним банком нижчих ланок системи, яю обслу-говували шдприемства. У радянськiй економiцi державна пол^ика пiдтримки окремих галузей та дотування широкого кола збиткових шдприемств зумови-ли поширення перерозподiльчих процесiв та "м'яку" кредитну полiтику. При цьому дешевi кредитнi ресурси досить часто використовували не за призна-ченням. Накопичений потенщал кредитних грошей значною мiрою спровоку-вав iнфляцiйний сплеск, коли держава наприюнщ 80-х роюв ХХ ст. втратила контроль над щнами та грошовим обiгом. Негативним явищам у грошовiй сферi сприяли i невдалi спроби необгрунтованого реформування банювсько! системи шляхом спецiалiзацi! дiяльностi банкiвських структур. Як наслiдок, рух кредитних кош^в уповiльнився через збшьшення кiлькостi промiжних ланок у розрахунках, виникнення бар,ерiв мiж секторами грошового ринку. Роз-ширились можливост зловживань через незаконне використання кош^в шд-приемств банками для "прокручування" з метою отримання прибутку.
Реформування банювсько! системи в Укра!ш стало нагальною проблемою в ходi трансформацi! i розпочалося воно рашше, нiж в iнших сферах економжи. Як i iншi кра!ни з перехщною економiкою, Укра!на взяла курс на створення дворiвнево! банкiвсько! системи ушверсального типу. Про динамь ку розвитку банювсько! системи Укра!ни свщчать данi табл. 1.
Статутний каштал укра!нських банкiв з 2002 р. зрю бшьш нiж у 6 ра-зiв i досяг станом на 01.03.07 р. 27,5 млрд грн, а обсяг загальних активiв -370,0 млрд грн [5, с. 19]. 1стотне змщнення ресурсно! бази дало змогу укра-!нським банкам зiграти позитивну роль у пожвавленш активностi на грошовому ринку i стабiлiзацi! укра!нсько! грошово! одиницi. Однак банкiвська система Укра!ни ще вiдстае вiд банкiвських систем шших кра!н iз перехщ-ною економiкою як за кiлькiсними показниками, зокрема, за юльюстю банкiв
на душу населення та за 1хшми розмiрами, так i за активнiстю на грошовому ринку. Водночас, на сьогодш серйозною проблемою е недостатнiй рiвень ка-ппашзаци бан^сь^' системи Украши, за яким вони поступаються крашам Центрально! i Схiдноi Свропи. Недостатшсть капiталу своею чергою стримуе можливост активних банкiвських операцiй. Банкiвськi активи складають половину ВВП, в той час, як в европейських розвинутих крашах вони переви-щують ВВП у 2-3 рази.
Табл. 1. Основш показники дiяльностi банте Украти
Показники 2002 р. 2003 р. 2004 р. 2005 р. 2006 р. 2007 р.
Кшькшть д1ючих банк1в 152 157 158 160 165 170
1з них з шоземним кап1талом 21 20 19 19 23 35
Чист1 активи, млн грн 47591 63896 100234 134348 213878 340179
Кредитний портфель, млн грн 32097 46736 73442 97197 156385 269688
Довгостроков1 кредити, млн грн 5683 10690 28136 45531 86227 157224
Вкладення в цшт папери, млн грн 4390 4402 6534 8157 14338 14466
Статутний кап1тал, млн грн 4575 6003 8116 11648 16144 26266
Результат д1яльност1, млн грн 532 685 827 1263 2170 4144
Джерело: Вюник НБУ. - 2007. - №2. - С.70.
Ще одшею проблемою е гальмування нарощування капiталу порiвня-но з темпами зростання банювських активiв. Посилення структурних диспро-порцiй в банювсьюй системi загрожуе 1й кризою i стримуе розвиток украшсь-ко! економжи в планi недостатнього забезпечення гостро потрiбними кредит-ними ресурсами. У перюд становлення банкiвськоi системи за умов високо! iнфляцii комерцiйнi банки могли отримувати спекулятивний прибуток, що знижувало б 1хню зацiкавленiсть в швестуванш кредитних ресурсiв у реаль-ний сектор економiки. Стабiлiзацiя грошового ринку ютотно обмежила мож-ливост отримання банками легких прибуткiв, але структура активiв комер-цiйних банюв поки що не виконуе ролi потужного чинника зростання еконо-мжи, хоча обсяги довгострокового кредитування реального сектору зросли з 2002 р. по 2007 р. у 6,5 разiв (з 26,6 до 173,3 млрд грн) [5, с. 19].
Малу актившсть банюв у кредитуванш виробництва пояснюють кри-зовим станом шдприемств, недостатшстю iнформацii про перспективи 1хньо-го розвитку, високим ступенем ризику через небезпеку неповернення кредиту. Водночас через нерозвинешсть ринку щнних паперiв i небанкiвських фь нансових iнститутiв саме банки е в Укра1ш тiею об'еднувальною ланкою мiж фiрмами i домогосподарствами, яка сприяе пожвавленню дшово! активностi, формуе пропорци грошового ринку. Пiдвищення рiвня капiталiзацii е iстот-ною умовою зростання ефективнос^ банкiвськоi дiяльностi, надшносп та прибутковостi банкiв. Але поряд з цим, не варто форсувати процес об'еднан-ня, злиття банюв, осюльки для цього немае потрiбних умов. К^м того, кiль-юсть невеликих банкiв теж недостатня, адже невелию банки повиннi працю-вати з шдприемцями, сприяти розвитку малого бiзнесу. На пiдвищення рiвня капiталiзацii банкiв було направлене зростання нормативу адекватносп бан-
кiвського катталу з березня 2004 р. вщ 8 % до 10 %. Практика засвiдчила, що такий регулятивний тиск е неефективним. Вiдповiддю на завищення, з погля-ду не тшьки малих, але подекуди i великих банкiв, нормативiв може бути не злиття банкiв, на що наштовхуе Нацiональний банк, а штучне збiльшення об-сягу капiталу.
Ще однiею важливою проблемою е монополiзм у банкiвськiй сферi. Дослiдження О. Мертенса та Дж.Урги, яю аналiзували дiяльнiсть банкiв, по-рiвнюючи !хш витрати та прибутки, дали шдстави для висновку, що через не-достатнiсть конкуренци великi укра!нсью банки завдяки монопольнш владi за вищих показникiв витрат мають вищу прибутковють порiвняно з невеликими банками [6, с. 29-36].
Сьогодш дедалi частiше увагу акцентують на потребi структурно! пе-ребудови банювсько! системи в Укра!ш. Важливiсть ще! проблеми визнача-ють тим, що роль банюв в оптимiзащ! макроекономiчних пропорцш дуже велика, адже банки мають змогу узгоджувати плани домогосподарств i фiрм щодо заощаджень i використання iнвестицiйних ресурсiв, стимулювати певш форми заощаджень, впливати на формування попиту на грошi та регулювати !хню пропозицiю. Сучаснi дослiдження виокремлюють проблеми впливу структури банювсько! системи на розширення iнвестицiй у реальний сектор економiки, реалiзацiю завдань зi стимулювання економiчного зростання та створення ефективно розвиненого ринку щнних паперiв.
Провiдну роль на сучасному укра!нському ринку цiнних паперiв вадг-рають саме комерцшш банки, якi нагромадили серйозний досвщ розмiщення державних та корпоративних щнних паперiв. На наш погляд, достатньо обгрунтована позицiя тих економю^в, якi вважають, що за сучасних умов ри-нок щнних паперiв в Укра!ш значною мiрою вiдволiкае кошти з реально! еко-номiки. Це зумовлено вузькими межами строкового грошового ринку та щшьним взаемозв'язком ринку цiнних паперiв i кредитного ринку, що фун-кщонують у межах системи комерцiйних банюв. Наслщком цього е кон'юн-ктурне перетжання капiталу.
Одним зi шляхiв вирiшення проблеми активiзацi! iнвестицiй у реальний сектор е залучення комерцшних банкiв до складу фшансово-промисло-вих груп, що активно формуються в Укра!ш. Можна погодитися, що штегра-цiя банкiвського та промислового капiталiв на основi вiдносин власност спроможна iстотно знизити рiвень ризику кашталовкладень, пiдвищити про-зорiсть кредитного ринку, здешевити кредити, i таким чином активiзувати кредитну дiяльнiсть, зняти бар'ери мiж грошовим та реальним секторами еко-номiки [7, с. 6-10]. Перспективним е також утворення банювських корпора-цш, що сприятиме об'еднанню ресурсно! бази комерцiйних банюв, розши-рить !хнi iнвестицiйнi можливосл. Обираючи шлях розвитку кредитно-бан-ювсько! системи, доцiльно звернути увагу на економiчнi дослiдження, що зо-середжуються на вторичному досвiдi становлення фшансових систем. Ана-лiз переваг i недолiкiв рiзних банкiвських систем послужив економютам тд-ставою для низки важливих висновкiв:
• структура та розвиток фшансових установ прямо залежать вщ попереднього
економ1чного розвитку кра!ни впродовж певного перюду, але не навпаки;
• фшаисов1 ринки виникли в багатьох кра!нах незалежно ввд характеру бан-ювських систем;
• майже у вс1х кра!иах свгту тд час еволюци з 70-х роюв XX ст. баиювськ системи пройшли процес конгломераци - почали утворюватися кваз1утвер-сальт банки та фшаисов1 установи р1зних титв об'едналися в баишвськ холдингов! компанн;
• жодна з юнуючих баишвських систем стовщсотково не вщповщае класичним моделям утверсальио пов'язано!' або спещал1зоваио ввдокремлеио! баиювсь-ко!' системи, тобто вс1м системам властив1 ознаки обох моделей;
• впродовж остаитх 100-150 рошв баишвськ системи залишаються досить стаб1льними;
• кожна з моделей баишвсько! системи мае сво!' переваги й иедол1ки стосовно впливу на екоиом1чие зростаиия, дос иемае одиозиачиоi вщповщ щодо ефективиост певно! уиiверсальиоi модел для розвитку реального сектору економжи [8, с. 29-37].
На наш погляд, заслуговуе на увагу та думка В. Лагутша щодо доцшь-ност подальшо! кардинально! реструктуризацi! дворiвнево! банкiвсько! системи в Укра!ш на основi переходу до трирiвнево!. Цю позицш аргументують тим, що класична дворiвнева система для ефективного функцiонування пот-ребуе стабiльностi в економiцi, забезпеченос^ банкiвських структур достат-нiми ресурсами та можливос^ !хнього прибуткового використання в реальному секторь На думку дослщника, формування альтернативно! трирiвневоi системи зумовлене тим, що "у тепершнш економiчнiй ситуацi! комерцiйним банкам школи не буде вигiдно працювати з конкретними товаровиробниками в реальному секторi укра!нсько! економiки" [9, с. 39]. Тому, для грошово-кре-дитного стимулювання економiчного зростання пропонуемо створити та за-безпечити ефективну дiяльнiсть Укра!нського банку реконструкцi! i розвитку в цен^ та мережi швестицшних банкiв розвитку на мiсцях (у регюнах). Важливим моментом при цьому повинна стати спрямовашсть операцiй швестицшних банюв розвитку на кашталовкладення у виробництво за суворого контролю та економiчноi шдтримки держави (через преференцп та пiльги).
З шшого боку, деякi фахiвцi, наголошуючи на змш структури бан-кiвсько! системи в Укра!ш, найперспективнiшим вважають запровадження та-ко! моделi, яка базувалась би на домiнуваннi небагатьох потужних ушверсаль-них конкурентоспроможних банкiв зi широкою мережею фiлiй. Значения цих фшансових структур полягае у фшансуванш ключових пiдприемств, бюджету та оргашзаци мiжбанкiвського та валютного ринку [10, с. 34]. У структурних перетвореннях у банкiвськiй сферi особлива роль належить Нацiональному банку, що шдтверджено досвiдом банк1вських реформ у багатьох кра!нах, зок-рема в Польшд та Угорщинi. Передусiм, це пояснюють тим, що саме в центральному банку зосереджуеться кадровий потенщал, спроможний квалiфiко-вано здiйснювати цей процес. Водночас фахiвцi дiйшли висновку, що успiш-нiсть реформ зростае зi зменшенням залежностi комерцiйних банюв вщ центрального банку як единого джерела шдтримки !хньо! лжвщнос^ [11, с. 30].
Якщо звернутися до свгтового досвiду, то з-помiж кра!н з перехiдною економiкою найпослщовшше реформа банкiвського сектору проводилася з 1991 р. в Польщд i з 1993 р. - в Угорщинi. За 1995-2005 рр. сумарш активи польсько! банкiвсько! системи збшьшилися майже в 4 рази - iз 149,3 млрд до
587 млрд злотих. Причому до 2002 р. темпи зростання банювських активiв перевищували темпи зростання валового внутршнього продукту [12, с. 2427]. Дослщження, якi здiйснили фахiвцi Мiжнародного валютного фонду та Всесвггнього банку, показали, що внаслщок приватизацii, злиття банюв з шо-земними банками, змши структури деяких банкiв, пiдвищення защкавленост банкiвського персоналу, розширення операцiй з обл^ащями вдалося iстотно пiдвищити ефектившсть функцiонування банкiвського сектору в цих крашах. Це виявилося у ютотному зростанш обсягiв кредитування приватного сектору, здешевленш кредитних ресурсiв, зменшенш залежностi комерцiйних бан-кiв вщ пiдтримки центрального банку [11, с. 26-35].
В Угорщиш та Польшд двi третини банкiвських активiв перейшли пiд контроль до iноземних iнвесторiв. Приватизацiя банкiв стала складником створення стабшьного розвиненого ринку капiталiв загалом i, таким чином, невiд,емним елементом формування шституцшно! основи для швидкого та ефективного розподiлу економiчних ресурЫв. Успiхами реформування Польша та Угорщина завдячують також правильному визначенню проблем, що зу-мовили структурну кризу у грошово-кредитному секторi та вщповщнш цшес-прямованiй роботi з 1'хнього вирiшення. Важливе значення при цьому мала лшвщащя законодавчих та облжових обмежень, удосконалення управлiння банювськими установами та контролю за ними.
Заслуговуе на увагу також самобутнш i при цьому досить усшшний досвiд реформування у краiнах Балти. Литва, Естонiя та Латвiя, як i Украiна, пройшли тривалий шлях економiчноi кризи, породженоi розпадом Радянсь-кого Союзу та зiткнулися з низкою складних проблем, характерних для вшх пострадянських держав. Водночас кожна з краш обрала свою особливу стра-тегiю трансформацii. Внаслiдок цього спостершаються i iстотнi вiдмiнностi у процесах, що вщбуваються як у реальному секторi економiки, так i у грошо-во-кредитнiй сферi. Варто зазначити, що Латвiя та Естошя обрали стратегiю швидких ринкових перетворень, що базувалися на грошовiй моделi привати-зацii за пiдтримки держави, залучення iноземного капiталу, зокрема спричи-нених зниженням податкових ставок. Естони вдалося запобiгти виникненню надмiрноi юлькост ненадiйних дрiбних банкiвських структур, а тому - не до-пустити бан^сь^ кризи, як це сталося, наприклад, у Литвi (в середиш 90-х рокiв ХХ ст.). На вщмшу вiд Естон^, в Лшш реформацiйнi процеси почалися пiзнiше i вiдбувались повiльнiше. Це зумовлено переважно недостатнiстю iн-вестицiй та зосереджешстю дiловоi активностi у дрiбному торговельному бiз-несi, що стримувало перетворення у виробничш сферi. Спрямувавши прива-тизацiйнi процеси на реструктуризацiю шдприемств та викуп 1х, здебiльшого, трудовими колективами, у Лшш зробили акцент на розвитку власного вироб-ництва, особливо аграрного. Як i сфера виробництва, бшьшють кредитних установ тут юнували за рахунок внутрiшнiх швестицш. Внаслiдок розв'язан-ня банкiвськоi кризи стало менше комерцшних банкiв, але пiдвищилася !х кредитоспроможнiсть, стабiлiзувалася державна фшансово-кредитна система. Одним iз важливих чинникiв збiльшення iнвестицiй була приватизащя великих державних об,ектiв, зокрема Литовського ощадного банку, що було ви-куплено шведським банком "Свебанк" через естонський банк "Ханза".
Найбшьших ycnixiB у реформуваннi кредитно-грошово1' сфери досягла Латвiя. У ходi реформування основну увагу надавали саме прискореному розвитку банювсько1' системи та фшансового ринку. До цього спонукала гли-бока банювська криза початку 90-х роюв ХХ ст. i, зокрема, банкрутство одного з найпотужшших балгшських банкiв, що завдало великих збитюв лат-вiйським вкладникам. На сьогодш розвиток кредитно! системи Латвiï ба-зуеться як на мiсцевому, так i на шоземному капiталах, що припливае з ба-гатьох краш Свропи i США. Пiд контролем шоземного капiталу в Латвiï зна-ходиться понад 2/3 банкiвських активiв (як i в Угорщинi та Польщд). В Есто-нiï, Чехи, Словаки, Хорватп цей показник ще вищий. Загалом, на наш погляд, питання меж участ iноземного банювського капiталу у вiтчизнянiй банювсь-юй системi вимагае окремого розгляду. Зокрема, з метою реалiзацiï держав-них програм розвитку держава однозначно повинна залишати у свош влас-ност кiлька великих банкiв.
Висновки. Реформування грошово-кредитноï системи, зокрема бан-ювсько1' сфери, е потрiбною передумовою досягнення ефективност монетар-но1' полiтики, ïï зорiентованостi на реальне економiчне зростання. Шд цим ог-лядом доцшьно видаеться як збiльшення капiталiзацiï банювсько1' системи Украши, так i процеси укрупнення та конгломераци банюв, а також формування спецiалiзованих швестицшних банкiв розвитку, якi б виступили кредитним шструментом для реалiзацiï стратепчних державних iнвестицiйних програм в умовах 1'хньо1' вiдповiдноï фiскальноï та регулятивно!" пiдтримки. Поряд iз зростанням частки шоземного кашталу в банкiвськiй системi Украши потрiб-но залишити у державнш власностi кiлька великих ушверсальних банкiв з розвиненою мережею фшш та вiддiлень як iнструмент реалiзацiï рiзного роду державних програм. Полем для подальших дослiджень може бути стабшзащя та функцiонування банкiвськоï системи в умовах свггово1' фiнансовоï кризи.
Лггература
1. Лагут1н В.Д. Грош1 та грошовий об1г / Василь Дмитрович Лагутш. - К. : Вид-во "Знания", 2003. - 200 с.
2. Любунь О.С. Нацюнальний банк Украши: основш функци, грошово-кредитна пол1-тика, регудювання банювсько1' д1яльносп : навч. поаб. / [О.С. Любунь, 1.В. 1ванець, Б.П. Ада-мик] / за ред. О.С. Любуня. - 2-е вид. [перероб. i доп.]. - К. : Ушверситет еконошки та права "Крок", 2005. - 512 с.
3. Матв1енко П.В. Розвиток грошово-кредитних вщносин у трансформацшшй економь ц Украши / П.В. Матв1енко. - К. : Вид-во "Наук. думка", 2004. - 256 с.
4. Грош1 та кредит / [Савлук М.1., Мороз А.М., Лазепко I I., Пуховкша М.Ф., Шамо-ва 1.В.] / за ред. M.I. Савлука. - К. : Вид-во КНЕУ, 2006. - 744 с.
5. Основш показники д1яльност1 банюв Украши на 01 березня 2007 р. // Вюник НБУ. -2007. - № 4. - С. 19.
6. Мертенс О. Ефектившсть банювсько'1 системи Украши / О. Мертенс, Дж. Урга // Банювська справа. - 1999. - № 6. - С. 29-36.
7. Опришко В. Украшсью банки: спещ^защя чи ушверс^защя? / В. Опришко // Вюник НБУ. - 2001. - № 7. - С. 6-10.
8. Рам1 Д. Вплив економiчних, пол^ичних та правових факторiв на розвиток фшансо-вих систем: Чи зможе Украша навчитися на iсторичиому прикладi? // Тенденци украшсько'1 екоиомiки / Д. Рамi // TACIS. - 2001. - № 1. - С. 29-37.
9. Лагутш В.Д. Догматизм грошово-кредитно'1 подiтики як гальмо екоиомiчиого зростання в УкраЫ / В. Д. Лагутш // Банювська справа. - 2001. - № 4. - С. 39.
10. 1вас1в Б. Банкiвська система i монетарна штегращя // Проблеми економ1чно'1 штег-рацп Укра'ни в GC: Свропейсью студп" : матер. мiжнар. наук. конф. / Б. 1ваав, Р. Березюк // Вiсник НБУ. - 2000. - № 12. - С. 34.
11. Базилевич В. Системна реструктуризащя банювського сектору та ii вплив на макро-економiчний розвиток: Досвiд 24 краiн / В. Базилевич, I. Дорошенко // Економют. - 2000. - № 4. - С. 26-35.
12. Рисш В. Вплив шоземних банюв та функщонування банювсько'' системи Польщi / В. Рисiн, В. Бабенко, З. Латненко // Вiсник НБУ. - 2007. - № 3. - С. 24-27.
УДК 658.147 Доц. О.Й. Ывчар, канд. екон. наук;
магктрант В.М. Саварин - НУ "Львiвська полтехтка "
ВЛАСНИЙ КАП1ТАЛ ЯК Ф1НАНСОВЕ ДЖЕРЕЛО ФУНКЦ1ОНУВАННЯ ШДПРИСМСТВА
Визначено основнi поняття, склад i джерела власного капiталу як основного фь нансового джерела функщонування тдприемства. Подано наявну iнформацiю про стан, проблеми, а також наведено рекомендацп щодо удосконалення структури залу-чення фiнансових ресурсiв пiдприeмства з метою його устшно'' дiяльностi, прибут-ковостi i розвитку.
Ключов1 слова: власний каттал, статутний капiтал, пайовий каттал, резер-вний капiтал, нерозподшений прибуток, додатковий капiтал, неоплачений каттал, вилучений каттал.
Assoc. prof. O.Yo. Vivchar; undergraduate V.M. Savaryn -
NU "Lvivs'kaPolitekhnika"
Property asset as financial source of functioning of enterprise
In the article certainly basic concepts, composition and sources of property asset, as a basic financial source of functioning of enterprise. Present state information is given, problems, and also recommendations are resulted in relation to the improvement of structure of bringing in of financial resources of enterprise with the purpose of him successful activity, profitability and development.
Keywords: property asset, chartered capital, ration capital, operating surplus, undistributed income, additional capital, unpaid capital, withdrawn capital.
Постановка проблеми. Створення i нормальне функщонування шд-приемств будь-я^' форми власност1 неможливе без формування достатнього обсягу власного кашталу. Власний каттал утворюеться за рахунок осо6исто'' учасл власннюв у його формуванш. При цьому, створюючи каттал тдприемства, власник частково втрачае прямий зв'язок з кашталом, i вш фак-тично стае власним кашталом тдприемства, а не власника.
Власний каттал, зазвичай, вкладають у довготермшов1 майнов1 щн-носп, а тому його каштал1защя досить висока, шод1 наближаючись до 100 %. Власний каттал тдприемства може формуватися як завдяки зовтштм, так i внутрштм джерелам кошт1в.
Постановка щлей. Досить часто поняття "каттал" асощюеться з по-няттям "властсть". При цьому суму власного кашталу треба розумгти як абстрактну вартють майна, яка не е його поточною чи реал1зацшною вартютю, а тому не вщображае поточну вартють прав власниюв тдприемства. Саме ви-ходячи з цього розумшня, буде визначено характеристику його основних еле-менпв, 'х формування, визначення сутносп i самого поняття власного кашталу.
