CC BY
20
закономфнии насл1док, - суттевому зменшенн1 трудових ресурс1в области
3. Встановлеш провщш зовшшньо середов1 чинники ризику для здоров'я населення: х1м1чш забруднювач1 атмосферного пов1тря (3,4 бензт-рен, фенол, х1м1чно активниИ багатоком-понентниИ пил, дюксиди азоту { с1рки), питно! води, харчових продукпв { грунту (важю метали - хром, кадмш, свинець, пестициди { штрати), а також наИбшьш еколопчно детермшоваш по-казники суспшьного здоров'я: смертшсть { частота виникнення хвороб, особливо захворю-вань системи кровооб1гу, оргашв травлення, дихання { злояюсних новоутворень.
4. За допомогою порiвняльного, кореля-цiйного i картографiчного aHani3iB визначенi територи шдвищено! еколопчно! небезпеки для здоров'я населення Донецько! обласп: великi промисловi MicTa - Мaрiуполь, Костянтинiвнa, Горлiвкa, Gнaкieве, Дружкiвкa, Дзержинськ, Краматорськ, Донецьк, Дебальцеве, а також деяю сшьсью райони - або прилем до цих MicT, або Ti, що мають влacнi значш джерела техногенного забруднення довкiлля - Мар'шський, Старо-бешiвcький, Володарський, Мангуський, Ясину-ватський, Амвросивський i Шахтарський.
СПИСОК Л1ТЕРАТУРИ
1. Антипенко Е.Н. Загрязнение окружающей среды:правовые аспекты проблемы регулирования риска / Е.Н.Антипенко // Медицинские вести. -1997. -№ 1. - С. 6-8.
2. Александров И.А. Институциональные основы охраны окружающей среды / И.А. Александров, Н.С. Красовская, А.В. Половян // Научные труды Донецкого национального технического университета. -Донецк, 2004. -Вып.75. - С. 207-217.
3. Александров И.А. Эколого-экономические характеристики предприятия в тактике управления / И.А. Александров, П.А. Зимцев // Охрана окружающей среды и рациональное использование природных ресурсов: IV Всеукраинская студенческая
♦
научная конференция. - Донецк, 1994. - С.128.
4. Беляев Е.Н. Задачи социально-гигиенического мониторинга как важнейшего механизма обеспечения санэпидблагополучия населения / Е.Н. Беляев, В.И. Чибураев, М.П. Шевырева // Гигиена и санитария. -2000. - № 6. - С. 58-60.
5. Голиченков А.К. Экологический контроль: теория, практика правового регулирования / А.К. Го-личенков. - М.: 1992. - 136 с.
6. Мацейшв М.М. Еколого-правов1 аспекти концепций сталого розвитку / М.М. Мацейшв // Держава i право. Юридичн i полтгичш науки: Зб. наук. праць. -2003. - Вип. 20. - С. 345-350.
УДК: 613.955: 612.017
Н.В. Москвяк ФОРМУВАННЯ АДАПТАЦП ШКОЛЯР1В
МОЛОДШИХ КЛАС1В НА СУЧАСНОМУ ЕТАП1
Львiвський нацюнальний медичний утверситет iMeni Данила Галицького кафедра загальног гтени та екологИ (зав. - д.мед.н., проф. В.1.Федоренко)
Ключовi слова: адаптацгя, адаптацтний потенцгал, школярг, физичний розвиток, захворюванкть
Key words: adaptation, adaptation potential, pupils, physical development, morbidity
Резюме. Проведен сравнительный анализ особенностей формирования адаптации школьников младших классов общеобразовательных учебных учреждений в период обучения в 1 - 2- м классе. Установлено, что среди обследованных контингентов, в соответствии с результатами изучения физического развития, удельный вес детей с удовлетворительной адаптацией (категория нормального физического развития) несколько превышает аналогичный показатель, соответствующий адаптационному потенциалу. У детей с I - II группами здоровья преобладает удовлетворительный уровень адаптации.
Summary. A comparative analysis of peculiarities of adaptation forming in junior pupils of secondary schools during their study in 1-2 form was carried out. It was established that according to the results of physical development
srudy among inspected contingents, a proportion of children with satisfactory adaptation (category of normal physical development) somewhat exceeds the similar index, which corresponds to adaptational potential. A satisfactory level of adaptation prevails in children of I-II groups of health state.
Вступ до школи i перший перюд адаптаци до навчання вважаеться одшею з найдраматичнiших подiй у житп дiтей 6- та 7-pi4Horo вшу [3]. Дослщження, проведенi в останш роки в Укра1ш, переважно стосуються вивчення особливостей адаптаци в шновацшних закладах освiти. Проте сучаснi умови навчання учшв молодшого шкшь-ного вшу у загальноосв^шх школах потребують виявлення особливостей формування адаптаци дггей до систематичних шкiльних занять з урахуванням впливу не поодиноких чинниюв, а саме комплексу факторiв, як екзогенного характеру, так i ендогенного характеру. Динамiчне спостереження за фiзичним розвитком дитячо! популяци дозволяе вивчити особливосп перебiгу даного процесу та встановити здатшсть ор-гашзму дитини до адаптування за умов ди комплексу чинникiв [9,11]. З огляду на те, що серцево - судинна система вважаеться iнди-катором адаптацшних можливостей органiзму, актуальним е визначення li функцiонального стану за величиною адаптацшного потенцiалу [12,14]. Одним з штегральних критерив адаптаци е ощнка стану здоров'я на пiдставi показникiв захворюваностi, рiвень яко! дозволяе найбiльш об'ективно вiдобразити стутнь втрати здоров'я, а також визначити прюритети профiлактики [8].
Мета роботи полягала у вивченш особливостей формування адаптаци школярiв молод-ших класiв загальноосвiтнiх навчальних закладiв м. Львова в залежносп вiд вшу початку систематичного навчання ^з 6 та 7 ми роюв) та стал за комплексом показниюв.
МАТЕР1АЛИ ТА МЕТОДИ ДОСЛ1ДЖЕНЬ
Обстежено 403 дитини вшом вiд 6 - 7 роюв, з них 207 хлопчиюв (6 рокiв - 113; 7 роюв - 94) та 196 дiвчаток( 6 роюв - 111; 7 рокiв - 85). Об'ективними критерiями адаптаци було обрано динамшу фiзичного розвитку упродовж першого року навчання, значення адаптацшного потенщ-алу(АП) системи кровообiгу та показники поши-реностi окремих захворювань за даними поглиб-леного медичного огляду. Фiзичний розвиток оцiнювали за методом А.Г.Сухарева [5]. Роз-рахунок адаптацшного потенщалу (АП) проведено вщповщно до методики Р.М.Баевського [12] з визначенням рiвня адаптацiйних можливостей оргашзму дiтей за наступною шкалою: задо-вiльна адаптацiя - пороговi значення АП для
дiтей не перевищують 1,89 бала; напруження механiзмiв адаптаци 1,90 - 2,14 бала; незадо-вiльна адаптацiя - 2,15 - 2,41 бала; зрив адаптаци - > 2,42 бала [10]. Показники поширеносп окремих захворювань опрацьовувались зпдно з Мiжнародною статистичною класифшащею хвороб i проблем, пов'язаних зi здоров'ям (МКБ -10). Статистичний анатз результатiв дослщ-ження проведено за загальноприйнятими для медико - бюлопчних дослщжень методами з використанням програми MS Ехсе1.
РЕЗУЛЬТАТИ ТА IX ОБГОВОРЕННЯ
За результатами дослщження встановлено, що нормальний фiзичний розвиток при поступленнi до школи мали 73,5% школярiв, а на другому рощ навчання - 67,8%. Найвищий показник (79,8%) спостертався у хлопчиюв 7 рокiв на початку навчання, а найнижчий (62,8%) - у хлопчиюв, що розпочали навчання iз 6 роюв у другому класi. Загалом, визначаеться досить чггка тенденцiя до зменшення частки ошб iз нормальним фiзичними розвитком в усiх об-стежених статево - вiкових групах (табл.1). На першому рощ навчання серед дтей, котрi поступили до загальноосв^нього навчального закладу у вщ 7 рокiв, частка ошб iз нормальним фiзичним розвитком е бшьшою (р<0,05) у порiвняннi з показником 1хшх однокласникiв 6-рiчного вiку. У першокласникiв 6 роюв найбiльш поширеними вiдхиленнями вiд нормального фiзичного розвитку е надлишок маси тша 1 - го ступеня, дефiцит маси тiла 1 - го ступеня та високий зрiст, що становлять 9,8±1,9%, 8,1±1,8%, 5,8±1,6% вщповщно. У цей перiод серед вщхилень помiж контингенту дiтей 7 роюв домiнуе низький зрiст (7,2±1,9%), а також дефщит маси тiла 1 - го ступеня (5,6±1,7). У другому клас зберiгаеться переважання частки школярiв iз нормальним фiзичним розвитком серед дiтей, що розпочали навчання iз 7-ми рокiв (р<0,05). З вiдхилень вiд нормального фiзичного розвитку у данiй вiковiй груш на першу позищю виходить високий зрют (6,7±1,8%), а низький зрют та дефiцит маси тiла 1-го ступеня обшмають друге мiсце з щентичним показником 5,6±1,6%. Вiрогiдно вищими серед школярiв, якi навчаються з 6 роюв, е показники частки дтей з надлишком маси тша як 1 - го (16,1±2,4%), так i 2 - го ступеня (8,0±1,8%).
Таблиця 1
Динамика показнмкчв фiзичного розвитку дiтей 6 - 7 рокчв, (%) за перiод навчання у 1 - 2 класах
Категор1я ф1зичного розвитку Групи датей Показники ф1зичиого розвитку, %
1- й клас 2- й клас
хлопчики давчатка разом хлопчики двчатка разом
Нормальний 1 69,9 69,4 69,6 62,8 63,1 62,9
розвиток
2 79,8 76,5 78,2* 74,5 73,0 73,7*
Низький зр1ст 1 1,8 1,8 1,8 4,4 2,7 3,6
2 5,3 9,4 7,2* 7,4 3,5 5,6
Високий зркт 1 3,5 8,1 5,8 3,5 3,6 3,6
2 2,1 4,7 3,4 7,4 5,9 6,7
Деф1цит маси 1 7,1 9,0 8,1 1,8 5,4 3,6
1-го ступеня
2 5,3 5,8 5,6 4,3 5,9 5,0
Дефщит маси 1 1,8 --- 0,9 1,8 2,7 2,2
2-го ступеня
2 4,3 2,4 3,4 --- --- ---
Надлишок маси 1 10,6 9,0 9,8* 17,7 14,4 16,1*
1-го ступеня
2 2,1 --- 1,1 6,4 4,7 5,6
Надлишок маси 1 5,3 2,7 4,0* 8,0 8,1 8,0*
2-го ступеня
2 1,1 1,2 1,1 7,0 3,4
мiж вiковими групами(р<0,05)
Отже, за перюд спостереження визначаються позитивш тенденци, яю характеризуються вщ-носним зменшенням числа д1тей з низькою масою тша. Поряд 1з тим, залишаеться проблема значного поширення д1тей з надлишковою масою тша, що е тдставою для розроблення ефек-тивних метод1в корекци цих сташв, зокрема шляхом оптим1заци рухового режиму та ращо-натзацп харчування, у тому числ1 I шкшьного.
Гендерш вщмшност у ф1зичному розвитку дггей характеризуються бшьшою кшьюстю вщхилень вщ нормального розвитку у д1вчат за рахунок надлишку маси тша 2-го ступеня та дефщиту маси тша 1-го ступеня. Серед хлоп-чиюв спостер1гаеться зростання частки д1тей з надлишком маси тша 2-го ступеня в основному за рахунок д1тей 6 роюв. Под1бш законом1рносп при вивченш ф1зичного розвитку встановлеш й
рядом шших дослщниюв [1,6]. Протягом першого року навчання в ус1х статево - вшових групах спостер1гаетъся позитивна динамша масово - зростових показниюв (табл. 2). Прибавка маси тша та прирют обстежених статево -вшових контингента вщповщае вшовим законо-м1рностям розвитку дитячого оргашзму [ в межах кожно! статево! групи в1ропдно не вщр1зняються вщ даних шших дослщниюв [9,15].
Прюритетна роль у вивченш та ощнщ аспектов адаптацп цшсного оргашзму выводиться серцево - судиннш систем1 [13]. Адап-тацшний потенщал характеризуе д1апазон мож-ливих змш функщонально! активносто ф1зюло-пчних систем за рахунок резерв1в регуляторних та саморегуляторних мехашзм1в за умови впливу р1зномантоних фактор1в як внутршньошкшьного середовища, так { довкшля [4].
Таблиця 2
Зктавлення антропометричних параметр1в д1тей 6 -7- р1чного в1ку за перюд навчання у 1 - 2 класах
Параметр В1к (роки)* 1 — й клас 2 — й клас Кзниця Р
Хлопчики
Зр1ст 6 119,24±0,38 123,90±0,44 4,66 <0,05
7 121,75±0,62 127,12±0,43 5,37 <0,05
Маса 6 22,19±0,32 23,59±0,24 1,40 <0,05
7 22,62 ±0,22 24,49± 0,32 1,87 <0,05
Д1вчатка
Зр1ст 6 118,90±0,35 124,66±0,36 5,76 <0,05
7 120,86±0,42 125,26±0,70 4,40 <0,05
Маса 6 20,67±0,42 22,39±0,34 1,72 <0,05
7 21,72±0,24 23,67±0,70 1,95 <0,05
П р и м i т к а : bík дгтей вказаний на початок навчання у школi
Величина АП серед обстеженого контингенту дггей коливаеться у хлопчиюв в дiапазонi вiд 1,40 до 2,20, у дГвчаток вщ 1,30 до 2,80. Результата наших дослщжень вказують на переважання задовшьного рГвня адаптацн в усГх обстежених статево-вшових групах (табл.3). Загалом, серед дiвчаток частка дiтей Гз задовшьним рiвнем адаптацп е бшьшою, шж у хлопчиюв, на 2,3%. Дещо вищим (на 3,6%) у порГвнянш з дГвчатками е показник напруження адаптацп у хлопчиюв. Майже однаковими (р>0,05) в обох статевих групах е сшввщношення школярГв Гз незадовгль-ним рГвнем адаптацп. Зрив адаптацп встанов-лений тшьки у дГвчаток 6 роюв (1,8±1,3%), що може бути зумовлено вщмшностями ендокрин-
но1 та вегетативно1 ланки регуляцн гомеостазу. Найвищою (р>0,05) е частка дГвчаток Гз задо-вшьною адаптащею у вшовш груш дГтей 7-ми роюв. У даного контингенту спостерпаеться найнижчий (р>0,05) вщсоток осГб Гз напру-женням мехашзмГв адаптацп, а також вщсутш дГти з незадовшьною адаптащею та 11 зривом. У 7-рГчних хлопчиюв частка дГтей Гз задовшьним рГвнем адаптацп е меншою на 7,7%, у порГвнянш з 1хшми однокласниками 6 роюв, а з напру-женням мехашзмГв адаптацп е бшьше на 5,2%. ОкрГм того, у данш вшовш груш на 2,4% рази бшьше дГтей Гз незадовшьним рГвнем адаптацп. Вщмшносп невГрогщш (р>0,05).
Таблиця 3
Середн1 значення (M±m) та структура АП школяр1в р1зних статево - в1кових груп, %
Вшова група (роки) Структура АП,%
Стать Значення АП(бали) задов1льна адаптац1я напруження мехатзм1в адаптаци незадов1льна адаптации зрив адаптаци
6 Хлопчики 1,83±0,01 61,1±4,6 38,0±4,5 0,9±0,8 ---
Д1вчатка 1,84±0,02 60,4±4,6 33,3±4,6 4,5±1,9 1,8±1,3
7 Хлопчики 1,84±0,02 61,7±5,0 34,0±4,9 4,3±2,1 ---
Д1вчатка 1,88±0,05 68,2±5,1 31,8±5,1 --- ---
6 - 7 Хлопчики 1,83±0,01 61,4±3,4 36,2±3,4 2,4±1,1 ---
6 - 7 Д1вчатка 1,86±0,03 63,7±3,4 32,6±3,3 2,6±1,1 1,1±0,7
6 - 7 Ус1 разом 1,85±0,02 62,5±2,4 34,5±2,4 2,5±0,8 0,5±0,3
Анатз результатов дослщження свщчить, що загальний р1вень поширеносто хвороб на 100 обстежених у вшовш груш 6 рокв становить 81,2±9,0, а у 7-р1чних - 44,1±6,6 (р < 0,05).
При вивченш поширеносто окремих хвороб серед молодших школяр1в встановлено, що серед хлопчиюв, котр1 розпочали навчання !з 6 роюв, домшують хвороби оргашв дихання (33,6±5,8), друге мюце посщають хвороби ендокринно! системи, а саме дифузний зоб 0 - I сту-пеня (15,0±3,9), а третю позищю обшмають хвороби кютково-м'язово! системи (10,6±3,3). Превалювання згаданих вище клашв хвороб спостер1гаеться { серед д1вчаток 6-ти роюв. Так, перше рангове мюце належить хворобам оргашв дихання (33,3±5,8), а хворобам ендокринно! системи (17,2±4,2) { кютково-м'язово! системи (6,3±2,5) - друге та трете мюця вщповщно. Серед контингенту 7-ми р1чних дтоей ситуащя е майже аналопчною. У хлопчиюв перше, друге та трете мюця розподшеш наступним чином: хвороби ендокринно! системи (12,8±3,6); хвороби оргашв дихання (11,7±3,4); хвороби кютково-м'язово! системи (7,4±2,7). Щодо д1вчаток дано! в1ково! групи, то перше мюце посши хвороби ендокринно! системи (11,7±3,4), хвороби кютко-во-м'язово! системи (7,0±2,6), очей та !х придат-юв (4,7±2,2) - друге й трете мюця вщповщно. Значне переважання хвороб оргашв дихання (р<0,05) спостершаеться серед школяр1в 6-ти р1чного в1ку: хлопчики - 34,8±4,2, д1вчатка -31,6±3,9, проти 10,6±2,3 й 3,0±0,8 у 7-ми р1чних хлопчиюв та д1вчаток вщповщно. Серед останшх поширенють хвороб оргашв дихання е значно нижчою (р < 0,05) вщ р1вня !'хшх однолтоюв чолов1чо! стато. У межах кожно! вшово! групи серед хлопчиюв мають мюце в1рогщно вищ1 показники поширеносто хвороб оргашв трав-лення
З огляду на те, що прюритетне значення у розвитку захворювань у дтоей мае еколопчний фактор (до 30%), дом1нування вказаних пато-логш може вказувати на формування синдрому еколопчно! дизадаптаци [7]. Поряд ¡з тим, у
даний час суттево розширився д1апазон фактор1в внутршньошкшьного середовища, що визнача-ють до 12,5% випадюв захворюваносто у почат-кових класах [2].
Що стосуеться вщмшностей розподшу дтоей за групами здоров'я у р1зних вшових групах, то на початок навчального року до I групи належало 32,3%, до II - 58,8% ! до III - IV груп -8,9%. На другому рощ навчання спостершаеться зменшення частки ос1б ¡з I групою здоров'я (р<0,05) та зростання на 3,5% частки III - IV груп переважно за рахунок дтоей 6-ти роюв. Частка дтоей ¡з задовшьною адаптащею у I та II групах здоров'я становить 68,8% та 60,8% вщповщно. У дтоей ¡з III - IV групами здоров'я рееструються виключно випадки незадовшьно! адаптаци та !! зриву.
ВИСНОВКИ
1. Результати проведеного дослщження зас-вщчують вщповщнють ф1зичного розвитку в1ко-вим законом1рностям формування оргашзму у бшьшосто обстежених дтоей, а також не виявили в1рогщних вщмшностей у динамщ1 маси тола та приросту обстежених контингента протягом першого року навчання, що дозволяе вважати перебш адаптаци за даним критер1ем позитив-ним.
2. Анатз поширеносто р1зних р1вшв адаптаци за значенням адаптацшного потенщалу залежно вщ в1ку засвщчуе, що серед обстежених контингента переважна кшькють дтоей мае задовшьну адаптащю (62,5%), хоча достатньо високим е I вщсоток дтоей !з напруженням мехашзм1в адаптаци, незадовшьною адаптащею та !! зривом (37,5%).
3. За категор1ями ф1зичного розвитку частка дтоей !з задовшьною адаптащею е вищою, шж за показниками адаптацшного потенщалу. Встановлено домшування задовшьно! адаптаци у дтоей !з I - II групами здоров'я. Перспективний напрямок дослщження передбачае вивчення впливу шших чинниюв на формування адаптаци школяр1в.
СПИСОК Л1ТЕРАТУРИ
1. Басанець Л. М., Iванова О. I., Купка Г. О. Особливосп морфофункцюнального розвитку шко-ляр1в 1з мюько! та альсько! мюцевосто // Довкшля та здоров'я. - 2004.- №2 .- С. 41-43.
2. Вельтищев Ю.Е. Экологически детерминированная патология детского возраста // Российский вестник перинатологии и педиатрии. -1996. - Т. 41, № 2. - С. - 5-12.
3. Венгер А.Л. Воспитание психофизиологической готовности к систематическому обучению.
Старший дошкольный возраст // Дошкольное воспитание - 1985. - № 7. - С. 43-46.
4. Возрастно - половые особенности состояния здоровья школьников Кемерово / С.А. Максимов, Н.С. Амбурцева, С.Ф.Зинчук, М, С. Куракин // Гигиена и санитария. - 2008. - №46. - С. 66-69.
5. Гигиена детей и подростков: Руководство для санитарных врачей / Под. ред. Г. Н. Сердюковской, А. Г. Сухарева. - М.: Медицина, 1986. - С.129-131.
6. Грачова Т. I. Особливосто ф1зичного розвитку
дитячого населення на сучасному eTani ( на приклащ м. Чeрнiвцi).: Автореф. дис. ...канд. мед. наук: 14.02.01/ 1нститут ппени та медично! екологи iM. О.М. Марзеева. -Ктв, 2003. - 20 с.
7. Захворюванють дггей дошкольного BiKy у pi3-них eкологiчних умовах / О.В. Бердник, В.Ю. Зай-ковська, Л.В. Серих, Е.1.Парсандян //Гiгiенa населе-них мюць. - Ктв, 2004. - Вип. 43. - С. 369-373.
8. Ильин А.Г., Агапова Л.А. Функциональные возможности организма и их значение в оценке состояния здоровья подростков // Гигиена и санитария. - 2000. - № 5. - С. 43-46.
9. Кузьмина А.А., Таранушенко Т.Е. Динамика массы тела как критерий оценки процесса адаптации первоклассников к школе // Педиатрия. - 2005. - № 6. - С. 79-82.
10. Маковина Ю.А. Ощнка стану здоров'я та адаптацшних можливостей у дней молодшого шкшьного вшу з урахуванням iндивiдyaльно - типо-лопчних характеристик оргaнiзмy: Автореф. дис. ... канд. мед. наук: 14.02.01/ 1нститут пeдiaтрiï, акушерства та пнекологи АМН Украши. -Киïв, 2006. -21 с.
11. Максимова Т.М. Физическое развитие детей в условиях формирования новой социальной структуры населения) // Проблемы социальной гигиены и истории медицины. - 1998. - № 2. - С. 14-18.
12. Оценка эффективности профилактических мероприятий на основе измерения адаптационного потенциала / Р. М Баевский., А. П Берсенева., В. К Вакулин. и др. // Здравоохранение Российской Федерации . - 1987. - № 8. - С. 6 -10.
13. Пашкевич С.А., Даниленко Г. М., Беседша О.А. Визначення рiвня здоров'я першокласнишв на пiдставi комплексно! оцшки адаптацшних можливостей оргашзму // Вюник Харшвського нацюналь-ного ушверситету iм. В. Н. Каразша : Серiя. Медицина.- Харшв, 2005.- Вип. 10. - С. 89-94.
14. Псеунок А.А. Адаптивные возможности сердечно- сосудистой системы детей обучающихся по новым образовательным программам // Педиатрия. -2005. - № 6. - С. 77-79.
15. Хрипкова А.Г., Антропова М.В., Фарбер Д.А. Возрастная физиология и школьная гигиена: Пособите для студентов пед. институтов. - М.: Просвещение, 1990. - 319с.
♦
