Формирование психофизиологической готовности будущих учителей физической культуры к профессиональной деятельности на основе кредитно-модульной технологии обучения Текст научной статьи по специальности «Науки об образовании»

ФОРМУВАННЯ ПСИХОФІЗІОЛОГІЧНОЇ ГОТОВНОСТІ МАЙБУТНІХ ВЧИТЕЛІВ ФІЗИЧНОЇ КУЛЬТУРИДО ПРОФЕСІЙНОЇ ДІЯЛЬНОСТІ НА ОСНОВІ КРЕДИТНО-МОДУЛЬНОЇ ТЕХНОЛОГІЇ

НАВЧАННЯ

Тимошенко О.В.

Національний педагогічний університет імені М.П. Драгоманова

Анотація. У статті розкрите питання, що стосується психофізіологічної готовності студентів до професійної діяльності під час формування її на основі кредитно-модульної системи організації навчального процесу. Особливістю організації професійної підготовки майбутніх вчителів фізичної культури є орієнтація на студента стимулювання його самостійної роботи, творчої активності, що позначається на якості підготовки сту дентськоїмолоді

Ключові слова: готовність, технологія, студент, навчання, діяльність, система, підготовка.

Аннотация. Тимошенко О.В. Формирование психофизиологической готовности будущих учителей физической культуры к профессиональной деятельности на основе кредитно-модульной технологии обучения. В статье раскрыт вопрос, касающийся психофизиологической готовности студентов к профессиональной деятельности во время формирования ее на основе кредитно-модульной системы организации учебного процесса. Особенностью организации профессиональной подготовки будущихучителей физической культуры есть ориентация на студента стимулирование его самостоятельной работы, творческой активности, что влияет на качество подготовки студенческоймолодежи.

Ключевые слова: готовность, технология, студент, обучение, деятельность, система, подготовка.

Annotation. ^moshenko O.V. The forming of psycho-physiological readiness of future teachers of physical culture for professional activity on the basis of credit-module technology of education. The question, which touches psycho-physiological readiness of students to professional activity during forming of it on the basis of modular credit system of organization of educational process, exposed in this article. The orientation on the student is the feature of organization professional preparation of future teachers of physical culture, stimulation of his independent work, creative activity, which reflect on quality of preparation of student young people.

Keywords: readiness, technology, student, training, activity, system, preparation.

Вступ.

Одним з найважливіших аспектів оптимізації професійної підготовки спеціалістів, яка проводиться в європейському освітянському просторі є введення в державах-учасницях двоступеневої системи навчання і нових технологій її реалізації [4]. Такою технологією є кредитно-модульна система організації навчального процесу (КМСОНП) під час підготовки фахівця.

Кредитно-модульна система організації навчання на думку В.І. Євдокимова та інших [2, с. 118], спрямована на подальшу демократизацію навчального процесу, організації найбільш раціонального і ефективного засвоєння визначених знань, стимулювання компоненту, формування само оцінювальних дій і перетворення контролю на дієвий механізм управлінського процесу. Впровадження кредитно-модульної технології навчання суттєво підвищить якість вищої освіти, забезпечить конкурентоспроможністьвипускників вищих навчальних закладів на європейському ринку праці, дозволить виконати Україні основні вимоги Болонськогопроцесу [1, 3, 5].

Робота виконана за планом НДР національного педагогічного університету імені М.П. Драгоманова

Формулювання цілей роботи.

Мета досліджень - виявити ефективність професійної підготовки майбутніх вчителів фізичної культури на основі кредитно-модульної системи організації навчального процесу.

Результати досліджень.

На сьогоднішній день оптимізація навчальної діяльності майбутніх вчителів фізичної культури передбачає усвідомлення студентом самого себе як конкретної творчої індивідуальності, визначення своїх особистих якостей і здібностей та пошук шляхів для їх подальшого удосконалення При цьому важливе значення при переході КМСОНП має психофізіологічна готовність студентів до професійної (педагогічної) діяльності в сучасних умовах під час її формування у ВНЗ. З метою вивчення даного питання була розроблена анкета, результати якої свідчать про те, що у студентів її і IV курсів час, який в середньому на день витрачається студентами на підготовку до академічних занять та позанавчальні справи достовірно збільшився. Що стосується третьокурсників, то кількість часу, який вони витрачають на підготовку до академічних занять і позанавчальні справи навпаки знизився. Якщо порівняти дані результати з середньою успішністю під час навчання за кредитно-модульною технологією можна побачити, що найгірші показники абсолютної і якісної успішності спостерігаються як раз у студентів третього курсу.

При переході на КМСОНП як навчальне, так і загальне навантаження для студентів збільшилось. Так, 75% опитаних відповіли, що за традиційною системою навчальне навантаження для них середнє, тоді як S5,5% вказують на середнє навантаження під час навчання за кредитно-модульною системою. При цьому 5% опитаних вважають, що за традиційною системою навчальне навантаження дещо перебільшене, а 2% - велике. Що стосується КМСОНП, то дещо перебільшеним навчальне навантаження вважають 3,4% респондентів, а 2,4% опитаних вказують на велике навчальне навантаження. Крім цього, 18% студентів вважають, що під час навчання за традиційною системою навчальне навантаження для них низьке, тоді як за кредитно-модульною

технологією про це говорять лише 8,8% опитаних. Така тенденція спостерігається при оцінці і позанавчального навантаження (табл. 1, 2).

Отримані результати вказують на те, що при переході на КМСОНП навчальне і позанавчальне навантаження для студентів зростає. Це пояснюється впровадженням модульно-рейтингової системи оцінки успішності, яка передбачає постійний контроль за знаннями майбутніх вчителів фізичної культурі, а це у свою чергу, вимагає більш глибокої і систематичної підготовки. Хоча при цьому кількість аудиторної роботи зменшується.

КМСОНП вимагає нових підходів до роботи зі студентами Якщо традиційний навчально-виховний процес був орієнтований насамперед на створення однакових умов для всіх студентів, то тепер виникає проблема створення сприятливих умов окремо для кожного студента Педагогічна технологія навчального процесу має бути спрямована перш за все на те, щоб забезпечити студентувільний вибір темпів, методів та засобів навчання, які б відповідали його індивідуальним фізичним та інтелектуальним можливостям. Втілення на практиці вищезазначеного потребує тісного продуктивного взаємозв'язку між усіма структурними компонентами ВНЗ. Тому нас цікавив теперішній стан відносин у системах «студент-студент» і «студент-викладач». Під час навчання за КМСОНП покращуються стосунки між студентами і викладачами. Про це свідчать результати анкетування (табл. 3). Так, під час навчання за традиційною технологією 2% респондентів оцінили стосунки між однокурсникамияк погані, 17% - посередні, 68% - добрі і 13% - дуже добрі. Тоді як за кредитно-модульною технологією поганих стосунків між однокурсниками не спостерігалось. 7,6% студентів вказали на посередні стосунки між собою, 69,7% вважають стосунки між однокурсникамияк добрі, а 22,6% - як дуже добрі. Що стосується відношення студентів до викладачів, то і тут спостерігається покращення даних показників. Так, за традиційною системою 3% респондентів вважають відношення між студентами і викладачами як погані, 27% - як посередні, 67% - як добрі і лише 3% - як дуже добрі. У той же час під час навчання за кредитно-модульною системою організації навчального процесу поганими стосунки вважають лише 1,5% опитаних, на посередні стосунки вказують 16,9%. 74% студентів говорять про добрі стосунки з викладачами, а 7% - про дуже добрі.

Цікавими і важливими результатами є ті, які вказують на відношення студентів до навчання. При переході на КМСОНП зацікавленість студентів до навчання зростає (табл. 4). Так, під час навчання за традиційною системою 3% студентів вказують на низьку їх зацікавленість до навчання, 25% респондентів вважають своє відношення до отримання знань, умінь і навичок як посереднє, 49% - як вище за середнє, 21% -як високе і лише 2% - як дуже високе.

Таблиця 1

Час, що в середньому на день витрачається студентами на підготовку до академічних занять та

позанавчальні справи

Показник Курс п На початку експерименту Після експерименту Різниця

до 1 год 1,5 — 2,5 год 3 — 4 год 4,5 < год М (год) Мх до 1 год 1.5 — 2.5 год 3 — 4 год 4,5 < год. М (год) Мх М (год) Мх

Підготовкадо занять ІІ 95 41% 45% 14% 1,66 0,09 31,9% 40,4% 27,7% ' 1,91 0,11 +0,25 0,10

ІІІ 94 17% 25% 50% 8% 2,58 0,13 12% 42,8% 45,2% - 2,38 0,11 -0,20 0,12

IV 51 47% 20% 20% 13% 2,24 0,13 16,7% 38,9% 33,3% 11,1% 2,58 0,16 +0,34 0,14

всі разом 240 33% 31% 29% 7% 2,16 0,12 20,2% 40,7% 35,4% 3,7% 2,29 0,13 +0,13 0,12

Позанавчальне навантаження II 95 4% 18% 35% 43% 4,49 0,18 - 8,5% 38,3% 53,2% 4,93 0,21 +0,44 0,19

III 94 — 9% 43% 48% 5,37 0,21 2,4% 2,4% 33,3% 61,9% 5,26 0,19 -0,11 0,20

IV 51 6% 6% 25% 63% 7,84 0,23 - 5,6% - 94,4% 8,08 0,27 +0,24 0,25

всі разом 240 3% 12% 35% 50% 5,39 0,21 0,8% 5,5% 23,9% 69,8% 6,09 0,22 +0,7 0,21

Таблиця 2

Оцінка студентами величини свого навчального та загального навантаження

Оцінка навантаження Курс п На початку експерименту Після експерименту

Низьке Нормальне Дещо перебільшене Велике Дуже велике Низьке Нормальне Дещо перебільшене Велике Дуже велике

Навчального II 95 22% 74% 4% — — 6,4% 93,6% - - -

III 94 13% 74% 9% 4% — 9,5% 78,6% 4,8% 7,1% -

IV 51 19% 81% — — — 10,5% 84,2% 5,3% - -

всі разом 240 18% 75% 5% 2% — 8,8% 85,5% 3,4% 2,4% -

Загального II 95 4% 57% 35% 4% — 6,5% 47,8% 26,1% 17,4% 2,2%

III 94 — 71% 17% 12% — - 59,5% 26,2% 14,3% -

IV 51 6% 75% 19% — — 5,3% 47,4% 26,3% 10,5% 10,5%

всі разом 240 3% 67% 24% 6% — 3,9% 51,6% 26,2% 14,1% 4,2%

Таблиця 3

Оцінка студентами своїх стосунків з однокурсниками та викладачами

Стосунки Курс п На початку експерименту Після експерименту

Дуже погані Погані Посередні Добрі Дуже добрі Дуже погані Погані Посередн: Добрі Дуже добрі

З однокурсниками II 95 4% — 13% 70% 13% - - 12,8% 61,7% 25,5%

: III 94 — — 21% 62% 17% - - 4,8% 73,8% 21,4%

IV 51 — — 19% 75% 6% - - 5,3% 73,7% 21%

всі разом 240 2% - 17% 68% 13% - - 7,6% 69,7% 22,6%

З викладачами II 95 — 4% 39% 48% 9% - 2,1% 19,1% 70,2% 8,6%

III 94 — 4% 21% 75% — - 2,4% 26,2% 64,3% 7,1%

IV 51 — — 19% 81% — - - 5,3% 89,4% 5,3%

всі разом 240 - 3% 27% 67% 3% - 1,5% 16,9% 74,6% 7%

Що стосується рівня мотивації студентської молоді під час навчання за кредитно-модульною технологією, то 2,4% опитаних вважають свій рівень низьким, 10,6% - посереднім, 46,% - вищим за середній, 37,8% - високим і 2,4% - дуже високим.

На питання «Чи будуть студенти після закінчення ВНЗ працювати вчителями?» відповіді студентів як під час навчання за традиційною

системою, так і за кредитно-модульною технологією навчання були майже однакові, різниця між ними не спостерігалась (табл. 5). При цьому слід вказати, що на II і III курсах велика кількість студентів планують працювати за спеціальністю, тоді як на IV курсі бажаючих мало. Тому перехід на кредитно-модульну систему організації навчального процесу не впливає на прийняття рішення працювати у майбутньому за своїм фахом.

Використання новітніх технологій у навчальному процесі позитивно впливає на рівень самооцінки студентами своїх знань, умінь і навичок. Студентськамолодь більш реально оцінює свою успішність (табл. 6) Так, під час навчання за традиційною технологією низькими вважають свої знання і уміння 18% опитаних, посередніми - 49% респондентів, високими — 31% студентів дуже високими - 2% тих, хто брав участь у анкетуванні При цьому ніхто із опитаних не вказав на те, що рівень їх знань і умінь дуже низький. Т оді як за КМСОНП дуже низькими свої знання і уміння вважають 8,8% опитаних, низькими — 4,3% тих, хто брав участь у анкетуванні, посередніми — 45,3% респондентів, високими — 47,6% студентів При цьому тих, хто оцінив свої знання і уміння на дуже високому рівні немає.

При переході на КМСОНП зменшується кількість аудиторноїроботи У зв’язку з чим збільшується час на самостійну роботу, а також кількість і обсяг занять фізичною культуроюі спортом на тиждень (табл.. 7, 8). Так, під час навчання за традиційною системою взагалі не займались фізичною культуроюі спортом 3% опитаних, а майже кожного дня займались лише 2% респондентів. Тих, хто займається фізичною культуроюі спортом 1 раз на тиждень 30%, 2-3 рази на тиждень — 22% опитаних і 4-5 разів на тиждень — 43% респондентів. Що стосується кількості занять фізичною культурою і спортом на тиждень, під час навчання за кредитно-модульною технологією, то тих, хто взагалі не займається фізичними вправами немає. При цьому 5,7% опитаних займаються фізичною культуроюі спортом 1 раз на тиждень, 34,6% респондентів - 2-3 рази на тиждень, 19% студентів — 4-5 разів на тиждень і майже кожного дня 44,9% тих, хто брав участь в анкетуванні

Обсяг занять фізичною культуроюі спортом під час навчання за КМСОНП зріс на 1,1 годину на тиждень. При цьому 1-2 години на тиждень займаються 5,4% студентів 3-4 години — 9,4% респондентів, 5-6 годин — 19,1% студентів і тих, хто займається більше 7 годин на тиждень — 66,1% майбутніх вчителів фізичної культури В середньому на заняття фізичною культуроюі спортом студенти витрачають 10,9±0,34 години на тиждень, тоді як під час навчання за традиційною системою 9,8±0,35 години

Впевненість щодо потенційної здатності організовувати та здійснювати власну діяльність, необхідну для досягнення певної мети при переході на КМСОНП дещо підвищилась (табл. 9). Так, 18% студентів оцінили свою впевненість високою, тоді як при навчанні за традиційною системою лише 8% опитаних. Свою навчальну самоефективність вище за середню вважають 50,7% респондентів, середню — 28,5% студентів I тих хто вказує на нижчу за середню свою впевненість становить лише 2,5% майбутніх вчителів фізичної культури

Так-як майже 24,7% відсотків студентів проживають і навчались у сільській місцевості, 22,4% - у малих і 52,9% у великих містах, важливим є дослідження питання щодо адаптації і поведінки студентськоїмолоді до

навчання за новими технологіями, зокрема, з впровадженням КМСОНП в залежності від місця проживання і навчання.

Таблиця 4

Самооцінка зацікавленості студентів у навчанні (рівень мотивації)

Курс п На початку експерименту Після експерименту

Низька Посередня Вища за середню Висока Дуже висока Низька Посередня Вища за середню Висока Дуже висока

ІІ 95 8% 34% 33% 25% - - 6,4% 53,2% 40,4% -

ІІІ 94 - 21% 58% 21% - 7,1% 9,5% 45,3% 31% 7,1%

IV 51 - 19% 56% 19% 6% - 15,8% 42,1% 42,1% -

всі разом 240 3% 25% 49% 21% 2% 2,4% 10,6% 46,8% 37,8% 2,4%

Таблиця 5

Намір студентів працювати викладачем

Курс п На початку експерименту Після експерименту

Не будуті . Скоріш не будуті Ще не вирішили Напевно будуть Будуті Не будуті Скоріш не будуті Ще не вирішили Напевно будуть Будуть

II 95 30% 22% 26% 13% 9% 2,1% 19,2% 48,8% 19,1% 12,8%

III 94 - 17% 41% 34% 8% 7,1% 21,4% 35,7% 31% 4,8%

IV 51 6% 6% 32% 37% 19% 5,3% 26,3% 47,4% 10,5% 10,5%

всі разом 240 13% 16% 33% 27% 11% 4,6% 22,2% 43,9% 20,1% 9,2%

Таблиця 6

Самооцінка студентами власних педагогічних знань та вмінь

Курс п На початку експе рименту Після експерименту

Дуже низькі Низькі Посередні Висок: Дуже високі Дуже низькі Низькі Посередні Висок Дуже високі

II 95 - 35% 48% 17% - 21,2 % 10,6% 63,8% 23,4% -

III 94 - 8% 63% 29% - - 2,4% 35,7% 61,9% -

IV 51 - 6% 31% 57% 6% 5,3% - 36,8% 57,9% -

всі разом 240 - 18% 49% 31% 2% 8,8% 4,3% 45,3% 47,6% -

Таблиця 7

Кількість занять студентів фізичною культурою та спортом на тиждень

Курс п На початку експерименту Після експерименту Різниця

Не займаються 1 раз 2 - 3 рази 4-5 разів Майже кож день М Мх Не займаються 1 раз 2 - 3 рази 4-5 разів Майже кож. день М Мх М Мх

II 95 - 26% 26% 44% 4% 3,26 0,31 - 14,3% 29,8% 29,8% 38,3% 4,79 0,36 +1,56 0,33

III 94 - 29% 25% 46% - 3,17 0,27 - 2,4% 21,4% 16,7% 59,5% 5,47 0,44 +2,3 0,35

IV 51 12% 38% 12% 38% - 2,75 0,23 - - 52,6% 10,6% 36,8% 4,37 0,31 +1,62 0,27

всі разом 240 3% 30% 22% 43% 2% 3,1 0,27 - 5,7% 34,6% 19% 44,9% 4,88 0,37 +1,83 0,32

Таблиця 8

Обсяг занять студентів фізичною культурою та спортом на тиждень

Курс п На початку експерименту Після експерименту Різниця

0 год 1 - 2 год 3 - 4 год 5 - 6 год 7 < год М (год) Мх 0 год 1 - 2 год 3 - 4 год 5 - 6 год 7 < год М (год.) Мх М (год) Мх

II 95 9% 4% 18% 69% 10,1 0,45 - 8,5% 10,6% 17,1% 63,8% 10,4 0,37 +0,3 0,41

III 94 - - 9% 30% 61% 9,7 0,32 - 2,4% 7,1% 19,1% 71,4% 11,7 0,34 +2 0,33

IV 51 - 7% 20% 13% 60% 9,7 0,27 - 5,3% 10,5% 21,1% 63,1% 10,6 0,31 +0,9 0,29

всі разом 240 - 5% 10% 21% 64% 9,9 0,35 - 5,4% 9,4% 19,1% 66,1% 10,9 0,34 +1,1 0,34

Таблиця 9

Навчальна самоефективність студентів (Шкала самоефективності Р. Шварцера та М. Єрусалема)

Курс п На початку експерименту Після експерименту Різниця

Висока Вища за середню Середня Нижча за середню Низька М Мх Висока Вища за середню Середня Нижча за середню Низька М Мх М Мх

ІІ 95 10% 65% 25% - - 29,1 0,47 10,6% 59,6% 27,7% 2,1% - 31,3 0,43 +2,2 0,45

ІІІ 94 4% 44% 52% - - 29,3 0,39 28,6% 45,2% 26,2% - - 32,4 0,41 +3,1 0,4

IV 51 11% 89% - - - 33,0 0,53 15,7% 47,4% 31,6% 5,3% - 31,6 0,39 -1,4 0,46

всі разом 240 8% 59% 33% - - 29,9 0,46 18,3% 50,7% 28,5% 2,5% - 31,8 0,41 1,3 0,44

Необхідно вказати, що великої різниці в кількості годин на день, які студенти витрачають на підготовку до навчальних занять між респондентами, що проживають у різних місцевостях не виявлено. Так, студенти, які мешкають у селі, малому і великому містах в середньому витрачають на підготовку до занять на день від відповідно 2±0,22 год, 2,5±0,31 год і 2,2±0,25 год Що стосується позанавчального навантаження, то тут також не виявлено достовірної різниці. Так, на позанавчальне навантаження студенти які проживають у селі в середньому витрачають 5,1±0,17 год, у малому і великому містах відповідно по 5,2±0,21 години При цьому кількість тих, у кого позанавчальне навантаження більше 4,5 годин на день проживають у сільській місцевості. Таких виявлено 64,2% опитаних, тоді-як тих, що проживають у малих містах - 52,6%, а у великих містах -52,8% респондентів. Щодо навчального навантаження, то тут спостерігається зворотня тенденція. Так, тих, хто витрачає на день більше 4,5 годин виявлено у великих містах (3,3%), тоді як таких у малих містах лише 2,6%, а студентів що проживають у сільській місцевості взагалі немає. Це засвідчує про те, що, студенти які проживають у сільській місцевості під час навчання у школі більше часу витрачали на допомогу батькам по господарству, ніж на підготовку до уроків. Така закономірність збереглася і під час навчання у ВНЗ, де студентськамолодь, яка мешкає у сільській місцевості, як правило, проживає у гуртожитку. Таким студентам необхідно більше часу приділяти побутовим проблемам, ніж тим студентам, що проживають вдома, де велику допомогу в цьому їм надають батьки.

Результати анкетування показали, що велике бажання навчатися мають студенти які проживають у малих містах. Так, висока і дуже висока зацікавленість до навчання у них становить відповідно 47,4% і 7,8%, тоді як у респондентів, що мешкають у сільській місцевості ці показники на рівні 31% і 2,3%. Що стосується опитаних, які проживають у великих містах, то високу зацікавленість у навчанні проявили 31,5%, а дуже високу - 3,4% студентів При цьому добрими свої знання відмічають студенти які проживають у великих містах (39,9%) та у сільській місцевості (28,6%), а у респондентів, що мешкають у малих містах цей показник дорівнює 11,2%. Крім цього, 13,2% цих студентів вважають свої знання, як низькі, тоді як у опитаних, які проживають у сільській місцевості цей показник на рівні 9,5%, а у мешканців великих міст - на рівні 11,2%.

Необхідно відмітити, що студенти які проживають у великих містах більшу кількість разів на тиждень займаються фізичною культуроюі спортом Так, майже кожного дня тренуються 53,9% опитаних, тоді як тих, хто проживає у малих містах і селі цей показник на рівні відповідно 44,7% і 45,2% респондентів. Якщо брати середній показник, то у студентів що мешкають у великих містах він дорівнює 5,4±0,13 разів на тиждень. Молодь, яка проживає у малих містах і в сільській місцевості фізичною культуроюі спортом займається по 4,9±0,09 разів на тиждень. Така тенденція спостерігається, якщо взяти і об’єм занять. Більше 7 годин на тиждень займаються фізичною культуроюі спортом студенти які проживають у великих містах (71,9%), за ними знаходиться молодь, що мешкає у сільській місцевості (66,7%) та у малих містах (57,9%). Середній показник об’єму занять фізичною культуроюі спортом у студентів що проживають у великих містах становить 11,8±0,21 годин на тиждень, а у молоді, яка мешкає у малих містах він достовірно менший - 10,1±0,19 год Що стосується тих, що проживають у сільській місцевості, то вони в середньому на тиждень тренуються 9,7±0,20 години.

Також студенти, що мешкають у великих містах більш здатні організовувати та здійснювати власну діяльність, яка необхідна для досягнення певної мети при переході на кредитно-модульну систему організації навчального процесу. Так, вище за середню і високу самоефективність навчання оцінюють відповідно 45% і 18% мешканців великих міст. При цьому таких, що проживає в малих містах спостерігалось відповідно 18% і 8% опитаних. Що стосується мешканців сільської місцевості, то свою впевненість оцінюють на рівні вище за середнього 25%, а на високому рівні лише 2% респондентів

Важливим питанням є визначення рівня успішності навчання в залежності від місця проживання студентськоїмолоді Результати досліджень показують що найвищий середній бал успішності мають студенти які проживають у великих містах (4,1±0,07), потім розміщені мешканці сільської місцевості (3,85±0,05), а за ними знаходяться студенти що мешкають у малих містах (3,8±0,04). При цьому за традиційною системою навчання у студентів що проживають у великих містах середній бал успішності становив 4,2±0,08, а у молоді, яка проживає у малих містах і селах по 3,8±0,03 бали. При переході на кредитно-модульну систему організації навчального процесу краще адаптувались студенти які проживають у селі. Їх середня успішність покращилась на 0,1 бали і становить 3,9±0,05 бали. На нашу думку, це пояснюється працьовитістю вихідців з сільської місцевості. У молоді, яка мешкає у малих містах цей показник не змінився і дорівнює 3,8±0,03. У студентів які проживають у великих містах середня успішність погіршилась на 0,2 бали і складає 4,0±0,06. Слід також відмітити, що і при переході на КМСОНП, не дивлячись, що середній показник успішності у студентів, які мешкають у великих місцях погіршився, всеодно він у них залишається вищим ніж у молоді, яка проживає у малих містах та в сільській місцевості.

Висновки.

Особливістю організації професійної підготовки майбутніх вчителів фізичної культури є орієнтація на студента, стимулювання його самостійної роботи, творчої активності, що позначається на якості підготовки студентськоїмолоді Тому КМСОНП має відчутні переваги перед вітчизняною імперативно-репресивною системою освіти, яка надає студентам дуже мало свободи, націлена більше на навчальний процес, а не на результат. Перевагою КМСОНП є те, що вона якраз передбачає стимулювання активності самого студента, його зацікавленості у результатах навчання: студент усвідомлює, що його освіта - його особиста справа.

Подальші дослідження передбачається провести в напрямку вивчення інших проблем формування психофізіологічної готовності майбутніх вчителів фізичної культури до професійної діяльності на основі кредитно-модульної технології навчання.

Література;

1. Болонський процес: проблеми, тенденції, перспективи. /Укл В.П. Бех, Ю.Л. Маліновський: за ред.. академіка В.П. Андрущенка - К.: НПУ імені М. П. Драгоманова, 2004. - 221 с.

2. Євдокімов О.В. Нові педагогічні технології організації навчання студентів Дис. ... канд. пед. наук: 13.00.01 /Харківський державний університет ім. Г. С. Сковороди - Х., 1997. - 181 с.

3. Данько О. А. Болонський процес і проблеми модернізації учбового процесу у вищих навчальних закладах України // Педагогіка, психологія та медико-біологічні проблеми фізичного виховання і спорту //зб.наук.праць. - Харків: ХДАДМ (ХХШ), 2006. - №7. - С. 40-44.

4. Степко М.Ф. Ступенева освіта - місце в системі реформування вищої освіти та проблеми впровадження //Вища освіта в Україні: реалії, тенденції, перспективи розвитку. Час. I. - К., 1996. - С. 27-29.

5. Федієнко В.В. Шляхом болонського процесу: методи побудови функцій належності лінгвістичної змінної "рівень навчальних досягнень" // Педагогіка, психологія та медико-біологічні проблеми фізичного виховання і спорту //зб.наукпраць. - Харків: ХДАДМ (ХХШ), 2006. - №6. - С. 120-127.

Надійшла до редакції 08.02.2008 р.