CC BY
183ФОРМУВАННЯ ПРОФЕСІЙНИХ ЦІННОСТЕЙ ЯК УМОВА ПІДВИЩЕННЯ ПРОФЕСІЙНОЇ КОМПЕТЕНТНОСТІ СТУДЕНТІВ ВИЩИХ НАВЧАЛЬНИХ ЗАКЛАДІВ
Ірина Доброскок
ДВНЗ ’ ’Переяслав-Хмельницький державний педагогічний університет імені Г ригорія Сковороди1 ’
Особиста культура виникає внаслідок практичного й вибіркового засвоєння індивідом культури спільнот і суспільства загалом.
М. Лукашевич
Анотація. Статтю присвячено концептуальномуосмисленню соціально-професійних одиниць оновлення змісту професійної освіти. Пріоритетні завдання педагогіки пов'язані з пошуком шляхів вирішення проблем формування творчої особистості, розвитку індивідуальних здібностей і талантів молоді, забезпечення умов самореалізації кожного вихованця Професійні цінності є невід’ємною складовою базової компетентності і соціально-професійних компетенцій У процесі підготовки до професійної діяльності вони є рушійними у педагогічному, методичному, моральному, духовному самовдосконаленні.
Ключові слова: педагог, культура якості, зміст, освіта, підготовка модернізація, система, компетенція Аннотация. Доброскок Ирина. Формирование профессиональных ценностей как условие повышения профессиональной компетентности студентов высших учебных заведений. Статья посвящена концептуальному осмыслению социально-профессиональных аспектов обновления содержания
профессионального образования. Приоритетные задачи педагогики связаны с поиском путей решения проблем формирования творческой личности, развития индивидуальных способностей и талантов молодежи, обеспечения условий самореализации каждого воспитанника. Профессиональные ценности являются неотъемлемой составляющей базовой компетентности и социально-профессиональных компетенций В процессе подготовки к профессиональной деятельности они являются движущими в педагогическом, методическом, моральном, духовном самосовершенствовании
Ключевые слова: педагог, культура, качества, содержание, образование, подготовка, модернизация, система, компетенция.
Annotation. Dobroskok Irina. Forming of professional worth as a condition of heightening professional competence of students of higher educational institutions. The paper is devoted to conceptual judgement of social -professional units of innovation of the maintenance of vocational training. Priority problems of pedagogics connected to searching pathes of the solution of problems of forming creative person, development of individual abilities and talents of youth, security of conditions of self-realization of each pupil. Professional worth are essential amounting base competence and social - professional competence. During preparation to professional work they are driving in pedagogical, methodical, intellectual, spiritual self-improvement.
Keywords: teacher, crop, qualities, maintenance, formation, preparation, modernizing, system, competence, competence.
Вступ.
Інформаційно-технологічне XXI століття спонукає до філософського переосмислення ціннісних орієнтирів освітньої політики. У Законах України “Про освіту”, “Про вищу освіту”, Національній доктрині розвитку освіти, Державній програмі “Вчитель” наголошується на культуроцентричності збереженні і примноженні національних виховних традицій, розвитку творчої особистості, гуманізації освіти [8].
Г оловною метою національного виховання визначено набуття молодим поколінням соціального досвіду, успадкування духовних надбань українського народу, досягнення високої культуриміжнаціональних взаємин, формування у молоді незалежно від національної приналежності особистісних рис громадян Української держави, розвиненої духовності, фізичної досконалості, моральної, художньо-естетичної, правової, трудової екологічної культури
Державна національна програма „Освіта”(„Україна XXI століття’).
Одним із головних завдань вищого навчального закладу є формування соціально зрілої, творчої особистості; виховання морально, психічно і фізично здорового покоління громадян; формування громадянської позиції, патріотизму, власної гідності, готовності до трудової діяльності, відповідальності за свою долю, долю суспільства, держави і людства; забезпечення набуття студентами знань у певній галузі, підготовка їх до професійної діяльності [8:432].
Необхідною вимогою залишається орієнтація студентів на загальнолюдські цінності, виховання в них глибокої поваги до свого фаху, високу культурумови, шляхетність, природню самоповагу. Духовне оновлення України, процес демократизації суспільства, що значною мірою впливають на всі сфери людської життєдіяльності, передбачають створення сприятливих умов для утвердження атмосфери творчості і співробітництва, багатогранного розвитку особистості, її здібностей і талантів.
Пріоритетна роль у реалізації завдань гуманістичної трансформації освітньої парадигми належить педагогові, який має реалізувати культурологічну соціалізаційну, адаптаційну, нормативну,
ціннісноутворювальну соціального контролю, інтегративну функції ( за М.П. Лукашевич) .
В.Сухомлинський виразно окреслював професійні риси вчителя, акцентував увагу на його високій моральності, яка “формує душу” вихованця, його переконання і погляди. “Завдяки діяльності педагога має реалізуватися державна політика у створенні інтелектуального духовного потенціалу нації, розвитку і примноженні культурноїспадщини й формуванні людини майбутнього’ [3:1].
Сучасний педагог - це фахівець, який поєднує в собі риси педагога і психолощ філософа і лінгвіста, культурологаі естета, покликаний наповнити життєдіяльність вихованців досконало-вишуканим світом рідної мови, морально-етичним і культурно-естетичним потенціалом усної народної творчості, цінностями української і світової культурі, стимулювати прагнення до саморозвитку й самовдосконалення здатний виховувати молоду генерацію активних, діяльних громадян, котрі гідно репрезентуватимуть й утверджуватимутьсвою державу в європейському співтоваристві
Його характерними рисами є професіоналізм і оптимізм, заповзятість і творчість. “За аналогією з економічним чуттям, такому вчителю притаманне чуття сучасності у педагогічній реальності. Такий учитель поєднує в собі вузьку спеціалізацію з широким світобаченням. Він готовий завжди оволодівати новими формами, методами, технологіями навчання і виховання.” [4:74].
Специфіка творчості в діяльності соціального педагога полягає в: соціальній зумовленості творчих дій (через посередництво директивно-інструктивних матеріалів, у яких конкретизовано соціальне замовлення суспільства); гуманізмі цього виду творчості, спрямованого на "пробудження1 в особистості кращих рис і якостей; субєктивній свободі вибору дій, що розвиває почуття особистої , відповідальності і сприяє піднесенню соціального педагога на особистісному, професійному рівнях.
На рівні суспільства актуальними стають нові види особистісних, громадянських і соціальних якостей. Аналіз професійних функцій спеціалістів підтверджує, що актуалізованими є такі якості, як комунікативність відповідальність, рефлексія, працездатність, здатність до співпраці, професійна самостійність, ініціативність, зверхнормативна професійна активність і т.д. Формування окремих особистісно і професійно значимих якостей відбувається вже в процесі соціалізації особистості, інші розвиваються у ході професійної освіти, треті набуваються у процесі професіоналізації.
Нагальним є такий розвиток особистості у процесі освіти, який дасть можливість у подальшому попереджувати існуючу можливість поповнення знань шляхом особистої пізнавальної активності, вміння поєднувати широкі загальні знання і можливість осягнення визначеної кількості дисциплін. Загальний культурнийрівень стає у певній мірі ключем до безперервної освіти, її основою для навчання впродовж життя. Необхідність у постійному, систематичному оновленні знань і навичок як у трудовій, так і в соціальній сфері має багаторівневий характер. Школі потрібні педагоги-майстри, які глибоко знають свій предмет, володіють різноманітними засобами, мають ґрунтовну психолого-педагогічну підготовку.
Науковці працюють над створенням такої моделі вихованості людини, яка б давала їй змогу оптимально вирішувати складні питання своєї життєтворчості, успішно досягати індивідуальних і суспільних цілей. Особлива увага звертається на розробку технологій, які б забезпечували формування і розвиток у підростаючої особистості насамперед духовних здібностей як домінуючих і вирішальних для розвитку ціннісної системи людини [9;6]
Важливість таких професійних і особистісних рис потребує докорінного оновлення та вдосконалення професійної підготовки педагогічних кадрів. Розвиток вказаних якостей у професійній школі вимагає особливих психолого-педагогічних технологій, які б використовувалися при вивченні всіх навчальних предметів і дисциплін, пошуку нових шляхів якісного вдосконалення виховання підростаючої особистості, підвищення якості знань [2;4;5;6].
Робота виконана за планом НДР ДВНЗ ’ ’Переяслав-Хмельницький державний педагогічний університет імені Г ригорія Сковороди1 ’.
Формулювання цілей роботи.
Мета роботи - концептуальнеосмислення соціально-професійних одиниць оновлення змісту професійної
освіти.
Результати досліджень.
Аналіз наукових джерел вітчизняної підготовки засвідчує, що в теорії і практиці вищої освіти накопичено значний досвід, який може стати основою модернізації системи професійної підготовки майбутніх педагогів: визначено домінантні імперативи нової стратегії професійної підготовки фахівців з позицій нової філософії освіти (В.Андрущенкс, І.Зязюн, В.Кремень та ін.), неперервності освіти (О.Абдулліна А.Алексюк, С.Гончаренко О.Дубасенюк, Н.Никало, В.Сластьонін та ін.), тенденцій розвитку вищої педагогічної освіти (О.Глузман, В.Луговий, В.Майборода та ін.), формування і розвитку педагогічної майстерності, педагогічної творчості вчителя (І.Зязюн, Є.Барбіна, В.Моляко, В.Семиченко, С.Сисоєва та ін.); здійснено аналіз історичного досвіду підготовки майбутнього вчителя в системі вищої освіти (О.Сухомлинська Н.Дем’яненко, О.Микитюк, С.Нікітчина, Б.Ступарик та ін.), особливості підготовки вчителів у зарубіжних країнах (Т.Кошманова, М.Лещенко, Л.Пуховська І.Руснак та ін.); досліджуються концептуальні засади компетентнісного підходу в сучасній освіті (Н.Бібік, О.Савченко та ін.), формування складових професійної компетентності зокрема
дослідницької, етичної компетентності вчителя початкових класів, іноземних мов, російських філологів (В.Баркасі, Л.Хоружа В.Молчановський, В.Русецький); здійснено аналіз підготовки до використання інноваційних педагогічних, у тому числі інформаційно-комунікативних технологій (В.Безпалько, В.Биков, І.Богданова, Г.Козлакова О.Пєхота та ін.).
Соціально-професійними одиницями оновлення змісту професійної освіти на разі виступають: компетентність, компетенції і кваліфікації фахівців.
Базовими компетентностями визначають: соціально-правову, спеціальну, персональну,
аутокомпетентність.
Аналіз наукових джерел, педагогічний досвід дають можливість визначити професійну компетентність як інтегральну особистісну якість, що включає сукупність професійних компетенцій, які зумовлюють готовність до педагогічної діяльності. Професійну компетентність педагога охарактеризовано як сукупність професійних знань, умінь, досвіду, відображену у теоретико-прикладній підготовленості до їх реалізації у діяльності на рівні функціональної грамотності [10:203].
Базові компетентності багатовимірні, вони включають у себе різноманітні особистісні якості, інтелектуальні здібності, комунікативні вміння [6:50].
Компетентність соціально- психологічна - здатність індивіда ефективно взаємодіяти з оточуючими людьми в системі міжособистісних відносин.
Формується в ході освоєння індивідом спілкування і включення в спільну діяльність. До складу її входять:
1) уміння орієнтуватися в соціальних ситуаціях;
2) уміння правильно визначати особистісні риси й емоційні стани інших людей;
3) уміння вибирати адекватні способи поводження з ними і реалізовувати їх у процесі взаємодії. Особливу роль відіграє вміння поставити себе на місце іншого. [10:203].
Визначаючи компетенції як загальну готовність мобілізувати у професійній діяльності власні знання, вміння, а також узагальнені способи виконання дій, набуті в процесі навчання, вчені пропонують структурувати компетенції таким чином:
- соціальні компетенції (здатність до співпраці, ведення дискусій, сприйняття критики, готовність до узгоджених дій, направлених на досягнення поставлених цілей),
- пізнавальні компетенції (здатність до систематизації, оцінки навчально-професійної інформації, самостійній ідентифікації власних освітніх потреб),
- методичні компетенції (здатність і готовність до самостійного вибору й використання освоєних методів, способів при виконанні навчально-професійних завдань),
- організаційні компетенції (здатність і готовність самостійно організовувати навчально-професійну
діяльність на основі її планування й оцінки), спеціальні компетенції (здатність самостійно вирішувати
навчально-професійні задачі в конкретній практичній ситуації на основі набутих знань із дотриманням відповідних норм) [6:61].
Саме тому зміст, форми і методи соціально-педагогічної роботи значною мірою мають бути
спрямованими на формування і розвиток мотиваційних і характерологічних якостей творчої особистості.
Насьогодні існує модернізований перелік якостей творчої особистості, що об’єднано в підсистему мотиваційних і підсистему характерологічних якостей творчої особистості Науковці пропонують орієнтовний перелік означених якостей:
I. Підсистема мотиваційних якостей:
- бажання пізнати себе;
- потяг до процесу творчості;
- творчий інтерес, допитливість;
- бажання бути визнаним, отримати високу оцінку діяльності;
- потяг до пошуку пової інформації, фактів;
- економічна зацікавленість.
II. Підсистема характерологічних якостей:
- сміливість;
- готовність до ризику;
- самостійність;
- ініціативність;
- впевненість у своїх силах та здібностях;
- незалежність поведінки;
- повага до інших;
- емпатійність;
- терпляче ставлення до інших;
- цілеспрямованість;
- наполегливість;
- вміння довести почату справу до кінця;
- працелюбність;
- вимогливість до себе;
- почуття гумору;
- задоволення від процесу творчості;
- спостережливість;
- терпляче відношення до критики;
- енергійність;
- чесність, прямота суджені;
- відсутність нетерплячки при очікуванні винагороди;
- товариськість;
- самовідданість;
- впевненість при невизначеності і хаосі;
- скептицизм;
- гордість, почуття власної гідності;
- почуття прекрасного;
- чулість до аналізу моральних проблем; ,
- емоційна активність[1:91] .
Кожен субєкт соціально-педагогічної взаємодії як неповторна індивідуальність характеризується своїм унікальним набором якостей, який визначає рівень її творчих досягнень і можливостей. Ці якості, звісно, виявляються нерівномірно, а деякі можуть бути й зовсім відсутні в діяльності. В залежності від мети соціально-педагогічної діяльності, перелік творчих якостей можна змінювати. Це надає можливість приділити увагу найбільш яскравим, приоритетним якостям
Приоритетні завдання педагогіки сьогодні пов'язані з пошуком шляхів вирішення проблем формування творчої особистості, розвитку індивідуальних здібностей і талантів молоді, забезпечення умов самореалізації кожного вихованця Висновки.
Таким чином, професійні цінності є невід’ємною складовою базової компетентності соціально-професійних компетенцій та метапрофесійних якостей у процесі підготовки до професійної діяльності є рушійними у педагогічному, методичному моральному, духовному самовдосконаленні, що сприяє підвищенню рівня педагогічної культуримайбутніх фахівців.
Подальші дослідження передбачається провести в напрямку вивчення інших проблем формування професійних цінностей як умови підвищення професійної компетентності студентів вищих навчальних закладів.
Література
1. Актуальні проблеми соціально-педагогічної роботи /А.Й.Капська, О.В.Безпалько, Р.Х.Вайнола- К., 2002.164 с.
2. Бех І.Д. Виховання особистості: У 2 кн. Кн.1: Особистісно орієнтований підхід: теоретико-технологічні засади: Навч - метод видання. - К.: Либідь, 2003.- 280 с.
3. Вища освіта У країни і Болонський процес: Навчальний посібник / За редакцією В.Г.Кременя. - Т ернопіль : Навчальна книга - Богдан, 2004.-384 с.
4. Вітвицька С.С. Основи педагогіки вищої школи: Методичний посібник для студентів магістратури. - Київ: Центр навчальної літератури, 2003. - 316 с.
5. Г риньова В.М. Формування педагогічної культуримайбутнього вчителя (теор. і метод аспекти) - Автореф. дис. ... доктора пед наук. - К., 2001.
6. Зеер Э.Ф., Павлова А.М., Сыманюк Э.Э. Модернизация профессионального образования: компетентностныйподход Учеб.пособие. Москва, 2005. - 216 с.
7. Крысько В.Г. Психология и педагогика: Схемы и комментарии.-М.: Изд-во ВЛАДОС - ПРЕСС, 2001.-368 с. С.292
8. Освіта України. Нормативно-правові документи - К.: Міленіум, 2001.- 472 с. С.432
9. Цільова комплексна програма “Вчитель” //Освіта України. - 1996. №64.-27 серпня.-с. 1.
10. Шапар В.Б. Сучасний тлумачний психологічний словник. - Х.: Прапор, 2005. - 640 с. С.203
11. Щербань П.М. Прикладна педагогіка: Навч-метод посіб. - К.: Вища шк., 2002. - 215 с.: іл.. С.165
Надійшла до редакції 30.06.2008 р.
