CC BY
35
Перспективи подальших дослщжень. У подальшому планусться дослiдити питання впливу шдвищено! кiлькостi вгамшу А в рацюш на жирнокислотний склад триацилглiцеролiв печiнки самок i самцiв корошв-плщниюв.
Лiтература
1. Воробьев Д. В. Физиолого-биогеохимические основы применения микроэлементов в аквакультуре. / Д. В. Воробьев, Т. Д. Искра, Н. В. Кириллов, В. И. Воробьев. - Астрахань : Изд. ООО ЦНТЭБ, 2008. - 360 с.
2. Грициняк I. I. Науково-практичн основи рацюнально! годiвлi риб / I. I. Грициняк. - К. : Рибка моя, 2007. - 306 с. - ISBN 978-966-2990-02-7.
3. Желтов Ю. А. Методичн вказiвки з проведения дослвдв по годiвлi риб / Ю. А. Желтов // Рибне господарство. - К., 2003. - Вип. 62. - С. 23-28.
4. Попик I. М. Стан про- i антиоксидантно! систем у печiнцi коропа при додаванш до рацюну рiзних доз впашну А / I. М. Попик // Наук.-техн. бюл. Ы-ту бюл. тварин. та ДНДЮ ветпреп. i корм. доб. - 2012. - Вип.13, № 1-2. - С. 44-49.
5. Рiвiс Й. Ф., Федорук Р. С. Кшьшсш хроматографiчнi методи визначення лiпiдiв i жирних кислот у бiологiчномy матерiалi. Методичний посiбник. - Львiв: СПОЛОМ, 2010. - 109 с.
6. Смоляншов К. Б. Вплив добавок впашну А до рацiонy коропа на вмют продyктiв пероксидацп та стан системи антиоксидантного захисту в !х органiзмi / К. Б. Смоляншов, О. I. Вщур, Н. П. Олексюк, I. М. Попик // Вюник ЖНАЕУ. — 2012. -Вип. 2 (33), т. 2. - С. 205-207.
7. Clagett-Dame M. Vitamin A in reproduction and development / M. Clagett-Dame,
D. Knutson // Nutrients. - 2011. - № 3. - R. 385-428.
8. Fatty acid pattern, oxidation products development, and antioxidant loss in muscle tissue of rainbow trout and Dicentrarchus labrax during growth / S. Passi, R. Ricci, S. Cataudella et al. // J. Agric. Food Chem. - 2004. - V. 52, № 9.- P. 2587-2592.
9. Harrison E. H. Mechanisms of digestion and absorption of dietary vitamin A /
E. H. Harrison. - Annu. Rev. Nutr. -2005. - V. 25. - P. 87-103.
10. Palace V. P. Vitamins A and E in the maternal diet influence egg quality and early life stage development in fish: a review / V. P. Palace, J. Werner // Sci. Mar. - 2006. - V. 70S2. - P. 41-57.
Стаття надшшла до редакцИ 23.09.2015
УДК 636.087.8:636.033
Новаковська В. Ю., астрантка (E-mail: novavy@mail.ru) 01
1нститут корм1в та сшьського господарства Подыля НААН
Ф1ЗИКО-Х1М1ЧН1 ПОКАЗНИКИ М'ЯСА СВИНЕЙ ПРИ ВВЕДЕНН1 ДО
РАЦ1ОНУ ЦЕЛЮЛОЗОАМ1ЛОЛ1ТИЧНО1 КОРМОВО1 ДОБАВКИ
Ямст показники м'ясног продукцП визначаються сукуптстю фгзико-хгмгчних, органолептичних та мжробгологгчних показникгв сировини, техничного ргвня виробництва, вдосконалення технологи, суворого дотримання режимгв роботи, використання прогресивних методов контролю якостг та в1дпов1дност1 вимог до стандарт1в. Одним 1з шляхгв тдвищення ефективностг свинарства е розробка нових способов використання поживних речовин кормгв за рахунок збагачення рацютв тварин кормовими добавками, а саме ферментними препаратами. У статтг наведено аналгз дослгдног роботи щодо вивчення якгсних показникгв м'яса свиней на в1дгод1вл1 при використаннг целюлозоамтолтично! добавки у складг рацгону. При використаннг останнгх у годгвлг свиней пгдвищуеться доступность основних поживних речовин корму
© Новаковська В. Ю.,2015
1 Науковий керiвник - к.с.-г.н. Чорнолата Л.П.
246
та не поггршуеться фгзико-хгмгчний склад м'яса. Шсля проведених дослгджень дослгднг зразки м'яса, як за окремими показниками, так й за загальною оценкою iстотно не вгдргзнялись.
Ключов1 слова: целюлозоамтолтична кормова добавка, целюлаза, амтаза, свит, м'ясо, якють, харчова та бiологiчна цттсть, хiмiчний склад, вологоемтсть.
УДК 636.087.8:636.033
Новаковская В. Ю., аспирантка
Институт кормов и сельского хозяйства Подолья НААН
ФИЗИКО-ХИМИЧЕСКИЕ ПОКАЗАТЕЛИ МЯСА СВИНЕЙ ПРИ ВВЕДЕНИИ В РАЦИОН ЦЕЛЛЮЛОЗОАМИЛОЛИТИЧЕСКОЙ КОРМОВОЙ ДОБАВКИ
Качественные показатели мясной продукции определяются совокупностью физико-химических, органолептических и микробиологических показателей сырья, технического уровня производства, совершенствования технологий, строгого соблюдения режимов работы, использования прогрессивных методов контроля качества и соответствия требованиям стандартов. Одним из путей повышения эффективности свиноводства является разработка новых способов использования питательных веществ кормов, за счет обогащения рационов животных кормовыми добавками, а именно ферментными препаратами. В статье приведен анализ исследовательской работы по изучению качественных показателей мяса свиней на откорме при использовании целлюлозоамилолитической добавки в составе рациона. При использовании последних в кормлении свиней, повышается доступность основных питательных веществ корма и не ухудшается физико-химический состав мяса. После проведенных исследований, опытные образцы мяса, как по отдельным показателям, так и по общей оценке существенно не отличались.
Ключевые слова: целлюлозоамилолитическая кормовая добавка, целлюлаза, амилаза, свиньи, мясо, качество, пищевая и биологическая ценность, химический состав, влагоемкость.
UDC 636.087.8:636.033
Novakovskaya V.Y., graduate
Institute of feed and agricultural of Podillia NAAS of Ukraine
PHYSICAL-CHEMICAL PARAMETERS MEAT OF PIGS ADMINISTERED INTO COMPOSITION OF THE DIET CELLYULOZOAMYLOLYTIC FEED
ADDITIVES
Qualitative characteristics defined meat products, totality physic-chemical, organoleptic and microbiological parameters of raw materials, the technical level of production technology improvement, strict observance of operating modes, the use progressive methods of quality control and compliance with the requirements standards. One way of raising the effectiveness of pig production it is development of new ways to use the nutrient feed of diets due to the enrichment of animal feed additives, namely enzyme preparations. The article presents an analysis of research of qualitative indicators of meat fattening pigs when using сellyulozoamylolytic feed administered composition of the diet. When using the latest in feeding pigs, increases availability basic nutrients feed and not deteriorating physical-chemical parameters meat of pigs. After conducted researches, test samples meat both by separate indicators and in the overall assessment of did not differ significantly.
Key words: сellyulozoamylolytic feed additive, cellulase, amylase, swine, feeding, quality, food and biological value, chemical composition, water capacity.
247
Постановка проблеми. Найбщьшою харчовою цшшстю у м'яс характеризуеться м'язова тканина. До !! складу входить значна кщьюсть лабiльних речовин, вмют та властивостi яких можуть змшюватись як при життi, так i пiсля забою тварини.
Основне завдання сучасного свинарства - одержання високояюсно! та водночас дешево! свинини. Засвоення бшьшо! кiлькостi поживних речовин кормiв за рахунок збагачення рацюшв тварин кормовими добавками, а саме ферментними препаратами на основi целюлази та амшази. Д^я цих ферментiв спрямована на шдвищення перетравностi компонентiв клiтинних оболонок кормiв - целюлози, гемiцелюлози, л^ншу.
Аналiз основних дослiджень i публжацш, у яких започатковано розв'язання проблеми. Вiдгодiвельнi та м'яснi якостi свиней - основш й найбiльш щнш властивостi, вiд яких суттево залежить ефективнiсть виробництва м'яса. Водночас iз проблемою кiлькостi м'яса та м'ясопродукпв виникае проблема !х якостi.[1, 2] Цшшсть свинини визначаеться за яюсним складом основних поживних речовин (бшюв, жирiв, вуглеводiв, вiтамiнiв, мiнеральних речовин), фiзико-хiмiчними показниками (pH, колiр, вологоемкiсть, соковитiсть, нiжнiсть) [3, 4, 5].
На яюсть свинини впливае вш, вгодованiсть, порода, а також корми та умови утримання. М'ясо молодих тварин соковите, мютить бшьше бiлка та менше жиру порiвняно з м'ясом вибракуваних кнурiв та свиноматок [6].
Мета дослщжень. Метою дослщжень було вивчення поживних речовин та фiзико-хiмiчних показникiв м'яса свиней на вiдгодiвлi та встановлення !хнього зв'язку з продуктивнiстю при використанш целюлозоамщол^ично! добавки у складi рацiону.
Матерiали i методика дослщжень. Як матерiал для проведення дослщжень було використано поголiв'я свиней на вiдгодiвлi укра1нсько1 бщо! породи в умовах приватного фермерського господарства «Ясована» Шаргородського району Вшницько! областi. До рацюну додавалась целюлозоамiлолiтична добавка виготовлена з ферментних препарата виробництва ТОВ ТД «Ензим». Ращон для першо! групи включав зерно ячменю 63 %, зерно пшениц 28,9 %, макухи соево! 9 %. Ращон дослщно! групи вiдрiзнявся включенням целюлозоамщол^ично! кормово! добавки. Рацiони балансували за поживними речовинами вщповщно до загальновизнаних норм годiвлi. Целюлозоамiлолiтична добавка мютила в своему складi а - амщазу з активнiстю 9342 од/г та целюлазу з активнiстю 540 од/г. Групи пщдослщних тварин формувалися за методом пар-аналогiв з урахуванням фiзiологiчного стану, вiку, живо! маси, штенсивносп росту.
Таблиця 1
Схема науково-господарського дослщу _
Групи тварин Кшьшсть тварин, гол. Характеристика рацюну Тривал1сть дослвду, дшв
1 -контрольна 10 ОР 71
2-досл1дна 10 ОР + целюлаза/16 г + амшаза/3,2г
Препарати згодовувались на заключнш вiдгодiвлi свиней, шсля чого проводився контрольний забiй при живш масi 110 - 120 кг. Науково-господарський дослщ виконувався вщповщно до схеми (табл. 1).
Результати дослщжень. У тварин контрольно! групи за перюд науково-господарського дослщу середньодобовi прирости були на рiвнi 725,07±51,7 г, у тварин дослщно! групи - 902,53±43,14 г. Продуктивнють свиней дослiдно! групи на 24 % вища порiвняно з контролем.
248
Для порiвняльно! ощнки продуктивносп основно! продукцп в кiлькiсному та яюсному вiдношеннi нами проводилась ощнка якостi м'яса пiддослiдних свиней. Представлеш результати дослiджень якостi середньо! проби охолодженого найдовшого м'яза спини, вдабраного на рiвнi 9 - 12 грудних хребцiв.
Данi, отриманi при дослщженш хiмiчного складу м'яса свщчать (табл. 2), що цi показники у тварин мали вщмшносп. М'ясо тварин контрольно! групи мiстило дещо менше сухо! речовини порiвняно з другою дослщною групою на 1,94 %, проте ця рiзниця була несуттева. Характерною особливiстю якостi продукпв забою тварин е збiльшення вмюту поживних речовин в м'ясi, в тому чи^ i бiлку.
Бшьший вмiст бiлку вiдмiчений у м'яс свиней дослщно! групи яким згодовували целюлозоамшол^ичну добавку - 69,30 %, порiвняно з тваринами контрольно! групи - 67,29 %; вш був вищим у них на 2,9 %. Вмют жиру у м'яс свиней контрольно! був вищим на 5,25 %. За вмютом золи у м'яс тварини контрольно! та дослщно! груп були майже однаков^
Таблиця 2
Хiмiчний склад м'яса пщдослщних свиней в абсолютно сухш речовинi, %, п=3,
М ±т
№ Показники I - контрольна II - дослщна
1. Суха речовина, % 36,90±0,69 37,63±2,80
2. Жир, % 35,81±10,41 33,93±3,97
3. Бшок, % 67,29±8,34 69,30±1,61
4. Зола, % 3,08±0,68 3,01±0,23
При оцiнцi якостi м'яса значна увага придшяегься фiзико-хiмiчним показникам (вологоутримуюча здатнiсть, рН, нiжнiсть, мармуровiсть, штенсивнють забарвлення), вiд них залежать харчов^ кулiнарнi та технологiчнi властивостi. Результати дослщжень якiсних показниюв м'яса наведет в табл. 3.
Таблиця 3.
_Показники якост м'яса свиней п=3, М ±т_
№ Показники I - контрольна II - дослвдна
1. Загальна волога, % 63,07±0,67 62,37±2,80
2. в т. ч. зв'язана, % 55,63±0,49 54,38±3,01
3. вшьна, % 7,43±0,19 7,99±0,56
4. рН 5,21±0,01 5,26±0,06
5. 1нтенсившсть забарвлення, £. 1000 59,7±0,31 67,6±0,10
6. Шжшсть, см/г загального азоту 310,66±44,58 301,72±10,48
7. Показник мармуровосп,коеф. 41,02±15,09 35,67±5,25
8. Калоршшсть, ккал 248,26±26,66 248,70±11,53
9. Калоршшсть, кДж 1039,20±111,62 1041,06±48,28
У м'яс частина води мiцно зв'язана з бшковою субстанцiею «зв'язана вода», а частина !! механiчно утримуеться за рахунок капiлярний сил у протоках, що утворюеться при сильному розпушуванш м'язово! структури - «вшьна вода». Масова частка вологи у м'яс та м'ясопродуктах коливаеться в широких межах (вщ 40 до 80 %). Загальна волога контрольно! становить 63,07 %, дослщно! 62,37 %, майже однаковi показники. Зв'язана волога контрольно! групи на 2,43 % бшьша на вщмшу вщ дослщно! групи. Вiльна волога контрольно! аналопчно на 7,01 % менша порiвняно з дослiдною групою.
Показник кислотносп м'яса (рН) для яюсно! свинини завжди менше 6,0 (у нормi 5,4 - 5,5), Дослщження рН свиней м'язово! тканини не вказало на вiрогiдну рiзницю мiж показниками контрольно! (5,21 %) та дослщних груп (5,26 %).
1нтенсившсть забарвлення м'яса зумовлюеться в основному шгментами мiоглобiном, гемоглобiном та лшохромом. Показник iнтенсивностi забарвлення
249
м'яса у тварин контрольно! групи - 59,7 од. Е. (одиниць екстикци), II дослщно! збшьшився на 7,9 од. Е. - 67,6 од. Е. 1нтенсившше забарвлене м'ясо, як правило, мае порiвняно жорстюшу консистенщю й навпаки.
Показник шжност м'яса, визначаеться кшьюстю та яюстю сполучно! тканини в м'язових пучках, вмютом внутршньо м'язового жиру, дiаметром м'язових волокон. При шдвищеному вмiстi м'яса сполучно! тканини, шжшсть знижуеться. Завдяки високiй концентраци бшку та жиру м'ясо виявилось високо! якостi, в контрольнiй групi на 2,9 % шжшсть менше шж дослiднiй групi.
Показник мармуровостi, вказуе на характер розподшу жиру в м'язовш тканинi, можна побачити, що в дослiдних групах вiдбулось зниження на 13,4 % вiдносно контрольно! групи, що вказуе на знежирешсть м'язово! тканини. Калорiйнiсть м'язово! тканини в контрольних та дослiдних не виявила суттевих змiн, що не пропорцшно показнику мармуровостi.
Висновки: Яюсш показники м'яса свиней на вiдгодiвлi при використаннi целюлозоамiлолiтичноï добавки у складi рацiону не виявляють негативного впливу. Також м'ясо характеризуеться меншим накопичення жиру та бiльшою кшьюстю бшка, бiльшим показником мармуровостi.
Л^ература
1. Б1рта Г. О., Бургу Ю. Г. Товарознавство м'яса: Навчальний поабник. - К. Центр учбовоï лЬератури, 2011. - 164 с.
2. Сирохман I. Т. Товарознавство м'яса та м'ясотовар1в: тдручник для студенпв вуз1в / I. В. Сирохман, Т. М. Раситюк; Мш. освпи i науки Украïни. - К.: ЦУЛ, 2004. - 384 с.
3. Свиноводство и технология производства свинины // Настольная книга зоотехника / авт.-сост. Ф. Г. Топалов. - М. : Изд-во АСТ; Донецк : Сталкер, 2004. - С. 101— 116.
4. Технолопя м'яса та м'ясних продукпв: Шдручник / М. М. Клименко, Л. Г. Вшмкова, I. Г. Береза та ш. ; За ред. М. М. Клименка. - К. : Вища освгга, 2006. - 640 с. : т.
5. Янчева М. О., Пешук Л. В., Дроменко О. Б. Фiзико-хiмiчнi та бiохiмiчнi основи технологи м'яса та м'ясопродукпв: Навчальний. поабник. - К.: Центр учбовоï' лiтератури, 2009. - 304 с.
6. Lee S., Norman J. M., Gunasekaran S., van Laack R. L. J. M., Kim B. C., Kaufmann R. G. (2000): Use of electrical conductivity to predict water holding capacity in postrigor pork. Meat Science 55, pp. 385-389.
Стаття надшшла до редакци 23.09.2015
УДК 636.59.085.55.033
Омельян А. М., астрант* (E-mail: alina.omelyan@outlook.com)
Нащональний утверситет 6iopecypcie i природокористування Украти, м. Кшв
ПОКАЗНИКИ ЗАБОЮ МОЛОДНЯКУ ПЕРЕПЕЛ1В М'ЯСНОГО НАПРЯМКУ ПРОДУКТИВНОСТ1 ПРИ ЗГОДОВУВАНН1 КОМБ1КОРМ1В З
Р1ЗНИМ ВМ1СТОМ Л1ЗИНУ
Числены до^дження тдтвердили необхгдтсть нормування лiзинy як для забезпечення росту, так i для тдтримання життя тварин. Перепели не е винятком. Беручи до уваги, що недостатньо вивчений його вплив на продуктивт, морфо-функцюнальт та фiзioлoгo-бioхiмiчнi показники Цeï птищ, були проведен вiдпoвiднi до^дження в умовах наyкoвo-дocлiднoï лабораторп кормових добавок Нацюнального }rniверситету бюресурав i природокористування Украти на перепелах породи фараон. В
* Науковий керiвник - д. с.-г. н., професор, академж НААН Украши Юатуллш I. I. Омельян А. М., 2015
250
