CC BY
28
УДК 616.12-008.331.1:615.825:614.253.4:378 ФЕДЧЕНКО А.В., ПАЦЕРА М.В., ВАНЬКО О.Г.
ДЗ «Запор'зькийдержавний медичний унверситетМОЗ Украни», кафедра пропедевтики дитячиххвороб, м. ЗапорЬкжя, Украина
ФiЗИЧНА РЕАБШТАЩЯ СТУДЕНЛВ ПЕРШОГО КУРСУ З АРТЕРiАЛЬНОЮ ППЕРТЕНЗieЮ В УМОВАХ ВИЩОГО НАВЧАЛЬНОГО ЗАКЛАДУ
МОЛОД1ВЧЕН1
YOUNG SCIENTISTS
АРТЕРИАЛЬНАЯ
Р ГИПЕРТЕНЗИЯ
Артерiальна гiпертензiя (АГ) у молодi е гострою проблемою сучасно! цивiлiзацii. В Украш й за и межами АГ залишаеться однiею з найбiльш значущих ме-дико-соцiальних проблем. Це зумовлено як значною поширенiстю даного захворювання — 40 % дорослого населення, так i тим, що АГ е найважлившим фактором ризику серцево-судинних захворювань — шфарк-ту мюкарда, мозкового iнсульту. Хвороби, асоцiйованi з АГ, переважно зумовлюють смертнiсть в Укрш'ш серед дорослого населення — 64 % вщ усiх и причин. На думку ендокринолога, фамвця з цукрового дiабету Пауля Зiммета, таке становище iз захворюванютю молодi на АГ скоро призведе до ситуаци, коли «уперше в ютори людства сучасне поколiння дггей буде помирати раш-ше, шж !х батьки».
У сучасному свт АГ все частiше розглядаеться як педiатрична проблема, але прийняття ршення щодо медикаментозного лiкування дiтей iз приводу АГ достатньо складне через невизначешсть прогнозу й традицшно низький комплайенс пащ-ента-пiдлiтка. 1снують певнi труднощi в залученнi шдлп-шв до виконання фiзичних вправ iз дозованим навантаженням. Пiд час шдлгткового перiоду думки дитини зосереджеш на членах свое! шдликово! групи. Прагнення до незалежност поеднуеться з вираженою потребою пiдтвердити свою щентич-нiсть з однолiтками, що не обмежуеться тшьки фь зичними особливостями, а визначаеться в першу чергу стилем поведшки. Для шдтвердження свое! щентичносп з однолiтками пiдлiток входить до групи шших шдлишв, переносить проведення свого часу та штереси за межi рiдного дому, ошки батькiв. Втручання дорослих у справи молодо! особи сприй-маеться нею негативно й часто зустрiчае свщомий чи напiвсвiдомий опiр.
Артерiальна гiпертензiя на раннiх стадiях форму-вання не сприймаеться пiдлiтком як хвороба, тому що в бшьшосп випадыв не проявляеться жодни-ми симптомами. Це значно ускладнюе проведення заходiв щодо 11 профiлактики та лшування. Однак раннiй початок цшеспрямованого терапевтичного
контролю гшертензп з метою недопущення форму-вання специфiчних уражень оргашв-мшеней до-зволяе вiдстрочити розвиток гшертошчно! хвороби дорослих, а отже, знизити ризик швалщизацп та ранньо! смертностi.
З метою зниження захворюваност на артерь альну гiпертензiю, iшемiчну хворобу серця, судин-нi ураження мозку, смертност вiд ускладнень АГ, шдвищення тривалостi та якостi життя хворих на серцево-судинш захворювання указом Президента Укра!ни № 117/99 вщ 04.02.1999 р. затверджена про-грама профшактики й лiкування артерiальноi гшертензп в Украшь Щодо впровадження нових техно-логiй ведення хворих, особливо дией та пiдлiткiв, ми запропонували оргашзацш фiзичноi реабштацп шдлп-шв 16—17 рокiв з АГ безпосередньо у вищому навчальному закладi iз використанням засобiв немедикаментозного лшування, а саме тренувально! програми на велотренажерах.
На нашу думку, саме вк: 16—17 роив е складним з точки зору психосощального, фiзичного та статевого розвитку. Цей етап також збiгаеться з вщповщальним вибором майбутньо! професи. Ми звернули увагу на студентав медичного вищого закладу, якi пiд час опано-вування складних програм з навчання схильш до додат-кових фiзичних, психологiчних навантажень. Це часто значно впливае на стан здоров'я майбутшх лiкарiв. Саме в цьому вщ формуеться артерiальна гiпертензiя, подальший розвиток яко! призводить до гшертошчно! хвороби дорослих з притаманними !й ризиками не-сприятливих кардiоваскулярних подiй, iнвалiдностi та летальност хворих у дорослому вщ.
Нами визначенi принципи оргашзацп фiзич-но! реабштацп пiдлiткiв з АГ безпосередньо в на-
Адреса для листування з авторами: Федченко Анастамя Володимир1вна E-mail: ia175@mail.ru
© Федченко А.В., Пацера М.В., 1ванько О.Г., 2016 © «Артерiальна riпертензiя», 2016 © Заславський О.Ю., 2016
98
Артериальная гипертензия, p-issN 2224-1485, e-issN 2307-1095
№3(47)^2016
АРТЕРИАЛЬНАЯ
я ГИПЕРТЕНЗИЯ
МОЛОД1 ВЧЕН1 / УОи^ БСТБМТТБТБ
вчальному закладi iз використанням засобiв немедикаментозного лшування, а саме тренувально1 програми на велотренажерах. Рiвень фiзичноl пра-цездатност за даними тесту PWC170 у частини тд-лiткiв, частiше в дiвчат, особливо з пiдвищеною масою тiла, низький. Цi низькi показники фiзичноl працездатностi — менше вщ 850 кгм/хв у юнакiв i 500 кгм/хв у дiвчат — визначалися з частотою 11,5 i 38,9 % вiдповiдно. Це можна пояснити малорухли-вим способом життя (riподинамieю) i небажанням займатися спортом чи фiзичними вправами.
На пiдставi рiшення колеги МОН, МОЗ та Департаменту шм'1, молодi та спорту Украши № 13/1-2, 10, 11-1 вщ 11.11.2008 «Про стан здоров'я i фiзич-ний розвиток студенпв та розподiлення на медичш групи» пiд час першого профшактичного медично-го огляду у вищому навчальному закладi, оргаш-зованого на пiдставi обов'язкового вимiрювання артерiального тиску (АТ) за допомогою плечово! манжетки, тонометра та фонендоскопа, докумен-тували в шдлггка перевищення значень систолiч-ного АТ понад 119 мм рт.ст. та/або дiастолiчного АТ понад 79 мм рт.ст., уточнювали анамнез щодо наявностi АГ у найближчих родичiв дослщжувано-го, з'ясовували факти виявлення високих значень АТ у пщитка в минулому й лшування в нього АГ. Оаб, скомпрометованих за одним чи бшьше з опи-саних вище предикторiв АГ, визначали як пред-ставникiв групи з iмовiрною АГ та обстежували за допомогою трьох додаткових офюних визначень АТ у ранковий час з штервалом у 7—14 дшв, зазви-чай у перервах мiж заняттями або з короткочасним вщривом вiд них, наприклад перед заняттям фiз-культурою в медичному ушверситеть Визначення хоча б один раз показника систолiчного та/або дiастолiчного артерiального тиску, що дорiвнював 90-му перцентилю чи перевищував його значення, залежно вщ вiку, статi й зросту стало приводом для проведення в шдлгтка повно! клшчно1 процедури верифшацп АГ.
Лiкування немедикаментозним методом дозова-них фiзичних навантажень, на нашу думку, належить до нових технологш ведення хворих з АГ i призна-чаеться пiдлiткам з передгiпертензieю, лабiльною АГ i стабiльною АГ 1-го ступеня з низьким або середшм рiвнем ризику ускладнень. У хворих на АГ високого ступеня ризику протипоказання до занять фiзичною культурою iз помiрними навантаженнями вщносш, питання вирiшуeться iндивiдуально з урахуванням толерантност до виконання вправ та бажань подлита. Протипоказаннями для призначення студентам занять на велотренажерi е випадки гострих або хрошчних захворювань опорно-рухового апарату, наявшсть пароксизмально! тахшардп, ептепсп та ваптность Вiдмовитися вiд тренувань потрiбно при тяжких формах цукрового дiабету та онколопчних захворюваннях. Не варто сщати на велотренажер i при будь-якому шфекцшному захворюваннi в перь одi гарячки.
Заняття на велотренажерах за нашою методикою проводилися два рази на тиждень по 30—40 хвилин шд час першо1 академiчноl години звичайного заняття з фiзичного виховання. Студента навчили шдра-ховувати пульс за 6 секунд шд час виконання вправ на велотренажерь Кожне тренування безпосередньо на велотренажерi тривало 30 хвилин. Контроль вели-чини АТ бажано здшснювати до тренувань, вщразу пiсля тренувань i через 5 хв пiсля тренування. Шд час вступного перюду тренувань студентам шдивщу-ально пiдбиралися навантаження за допомогою визначення шдивщуально1 пульсово1 цiнностi. Пiд час перших занять частота пульсу повинна становити близько 65—70 % вщ максимального вшового пульсу (МВП). МВП можна розрахувати за формулою: 220 мшус вш дослщжуваного, що в шдлгтыв 16—17 рокiв становить приблизно 200 ударiв за хвилину. Середня частота пульсу шд час виконання вправи на трена-жерi в початковому перiодi тренувань, отже, становить у дiвчат 120—130 ударiв за хвилину, у юнаыв — 130-140.
Показником ефективносп тренувального заняття на велотренажерi е зовнiшнi ознаки втоми. При цьо-му звертають увагу на забарвлення шыри, пiтливiсть, характер дихання, координацш рухiв, увагу. Обраний режими тренувань — протягом 2 мю. вiдбувався пiд-готовчий етап i впродовж 5 мiс. тривав основний — галдатками з АГ переносився добре. У процеш проведення реабштацшнох програми жодних ускладнень не спостер^алося. Традицiйнi для учшв атрибути навчального процесу у виглядi реeстрацil вiдвiдува-ностi, вiдмiток про усшшшсть, виконання нормати-вiв тощо зберiгалися. Такий iмперативний пiдхiд до впровадження реабшггацшнох програми е етично об-Грунтованим з позицiй традицшно1 вiдповiдальнос-тi дорослих за виховання дггей. Вiддаленi результати спостереження за шдлп-ками пiдтверджували клiнiчну та оргашзацшну ефективнiсть розроблених реабiлiта-цiйних пiдходiв.
Отже, отриманi результати впровадження програми фiзичноl реабiлiтацii пiдлiткiв 16-17 роив iз пер-винною артерiальною гiпертензieю за умов створення в навчальному закладi велотренажерного залу проде-монстрували практичну можливiсть оздоровлення зна-чного контингенту молодi, що навчаeться. Доцiльне подальше удосконалення програми тренувань за раху-нок впровадження бтьш або менш iнтенсивних навантажень за кратшстю виконання вправ на тиждень, !х тривалiстю, розподiлу навантаження п!д час виконання вправи i таке iнше. Тому пiдкреслено необхiднiсть органiзацii фiтнес-залiв у вищому навчальному закла-дi за рахунок академiчних годин для занять фiзичною культурою студентiв. Такий пiдхiд дозволить залучити пiдлiткiв до фiзичноi' активносп й контролю ваги тiла, активного впровадження серед молодi стратегii здорового способу життя, боротьби з палшням, вщмови вiд вживання алкогольних напо1в i надмiрноl кiлькостi ку-хонно1 солi.
Отримано 31.05.16 ■
№3(47)^2016
www.mif-ua.com
99
