CC BY
115ФІЗИЧНА РЕАБІЛІТАЦІЯ ПОСТІНСУЛЬТНИХ ХВОРИХ В ПІЗНЬОМУ ВІДНОВЛЮВАЛЬНОМУ ПЕРІОДІ
Драганова О. В., Баришок Т В.
Класичний приватний університет
Анотація. Стаття присвячена питанню відновлення функцій кисті засобами фізичної реабілітації постінсультних хворих на пізньому етапі. Пропонується вирішення даної проблеми за допомогою використання запропонованого комплексу спеціальних вправ для кисті та пальців, що прискорює і покращує якість реабілітаційного процесу. В комплексі застосовуються вправи з використанням спеціального інвентаря, а саме масажних м’ячиків, гумового диска, гімнастичної палиці, міні тренажерів, розвиваючих ігор (конструктора, пірамідки, мозаїки, кубіка-рубіка), а також клавіатури комп ’ютера.
Ключові слова: інсульт, реабілітація, вправи, рука, кисть, моторика, інвентар.
Аннотация. Драганова О. В., Баришок Т. В. Физическая реабилитация постинсультных больных в позднем восстановительном периоде. Статья посвящена вопросу восстановления функций кисти средствами физической реабилитации постин-сультных больных на позднем этапе. Предлагается решение данной проблемы с помощью использования предложенного комплекса специальных упражнений для кисти и пальцев, что ускоряет и улучшает качество реабилитационного процесса. В комплексе применяются упражнения с использованием специального инвентаря, а именно массажных мячиков, резинового диска, гимнастической палки, мини тренажеров, развивающих игр (конструктора, пирамидки, мозаики, кубика-рубика), а также клавиатуры компьютера.
Ключевые слова: инсульт, реабилитация, упражнения, рука, кисть, моторика, инвентарь.
Annotation. Draganova O., Baryshok T. Physical rehabilitation of patients after stroke on the late stage of renewal. This article is devoted to the question of renewal of functions of hand with the help of physical rehabilitation measures of patients after stroke on the late stage of renewal. The ways of decision of these problem are offered - using special exercises for hand, that accelerate and improve the quality of rehabilitation process. In a complex exercises are used with the use of the special inventory, namely massage balls, rubber disk, gymnastic stick, mini trainers, developing games (designer, pyramid, mosaic, kubika-rubika), and also computer keyboard.
Key words: stroke, rehabilitation, exercises, hand, motility, inventory.
Вступ.
Судинні захворювання головного мозку, до яких в першу чергу відносяться гострі порушення мозкового кровообігу (ГПМК), не дивлячись на активне впровадження сучасних діагностичних і лікувальних технологій, стають останніми роками однією з найважливіших медико-соціальних проблем, оскільки завдають величезного економічного збитку суспільству, являючись причиною тривалої інвалідизації і смертності [б]. В Україні щорік переносять інсульт 160 тис. чоловік [4]. Церебровас-кулярна патологія займає 3-е місце серед причин первинної інвалідності серед дорослого населення після новоутворень і травм, складаючи 11,1%, і ділить 5-е місце із захворюваннями нервової системи © Драганова О. В., Баришок Т В., 2009
серед населення працездатного віку [5].
Інсульт — гостре порушення мозкового кровообігу, що викликає розвиток стійкої осередкової неврологічної симптоматики [3]. Рівень і характер рухових порушень після інсульту досить високий і різноманітний. Реабілітація на пізньому етапі відновлення в основному направлена на відновлення складних рухових актів, навичок самообслуговування, закріплення позитивних зрушень, компенсацію функцій, тренування трудових навиків, підготовку хворого до життя і трудової діяльності [2]. Засобами реабілітації є лікувальна фізкультура, масаж, фізіотерапевтичне лікування, механотерапія, апаратолікування, працетерапія, психотерапевтичне лікування [5].
Досліджуючи дану проблему на сучасному етапі, можна стверджувати, що на сьогоднішній момент серед комплексу реабілітаційних заходів приділяється недостатньо уваги відновленню дрібної моторики кисті. Ці функції потребують дещо більшого часу для свого відновлення, тому вкрай необхідно цілеспрямовано їх розробляти, бо рівень розвитку дрібної моторики кисті відіграє важливу роль у виробленні адаптаційних можливостей організму на пізньому етапі відновлення [7].
Дана робота тісно пов’язана з вирішенням таких практичних завдань як відновлення складних рухових актів у постінсультних хворих, відновлення навиків самообслуговування, тренування трудових навиків, компенсація функцій і пристосування хворого з наявним дефектом до самообслуговування і праці, а також повернення людини до активної суспільної і трудової діяльності.
Мета, завдання роботи, матеріал і методи.
Враховуючи, що рівень розвитку дрібної моторики кисті є важливим фактором у виробленні адаптаційних можливостей організму на пізньому етапі відновлення, виникає необхідність покращення якості реабілітаційного процесу у напрямку розвитку моторних функцій кисті.
Таким чином, завданнями даної роботи є:
1. Оцінити вихідний рівень моторних функцій
кисті у постінсультних хворих.
2. Запропонувати комплекс реабілітаційних
заходів, направлених на відновлення дрібної моторики кисті.
3. Оцінити ефективність запропонованих
реабілітаційних заходів.
Для вирішення поставлених завдань були використані наступні методи:
1. Аналіз літературних джерел.
2. Метод педагогічного експерименту.
3. Метод медико-біологічного дослідження
(кінетичні проби, тест для руки Френчай, визначення ступеню відновлення кисті [9]).
4. Метод математичної статистики.
Результати дослідження.
Дослідження проводилося на базі Запорізького обласного центру професійної реабілітації інвалідів м. Бердянська терміном з жовтня 2008 р. по березень 2009 р. У дослідженні брали участь 2 гру-
пи по 9 осіб з діагнозом геміпарез постінсультного характеру, віком 40 - 45 років.
Обидві групи досліджених займалися за стандартною методикою ЛФК. Експериментальна група додатково займалася розробленим комплексом з використанням інвентаря для відновлення функцій моторики кисті. Запропонована методика фізичної реабілітації передбачає ефективніше відновлення функцій кисті і рівня адаптаційних можливостей пацієнтів, і включає вправи з використанням спеціальних масажних м’ячиків, гімнастичної палиці, гумового диска, міні тренажерів, конструктора, пірамідки, мозаїки і іншого інвентаря.
В запропонованому комплексі застосовувалися наступні вправи:
1. Вправи з масажними м’ячиками. Використову-
валися кругові масажні рухи м’ячем по долоні та прокатування його від кисті до плеча вгору
і навпаки, натискання та перекидання м’ яча з руки в руку, катання м’яча по столу.
2. Вправи з олівцем. Олівець ми використовували
як міні-тренажер. Виконується прокручування олівця вперед-назад, узявши його двома пальцями.
3. Вправи з тенісними кульками. Хворі викону-
вали передачу тенісної кульки з однієї руки в іншу з вихідного положення рук витягнутих вперед, та рук, піднятих догори; обертання кульок пальцями в долоні за годинниковою стрілкою і проти.
4. Вправа з використанням спеціальної підставки
з прикріпленими до неї резинками різної щільності. Хворий виконує розтягнення резинок в міру можливості, починаючи з найтоншої.
5. Вправи з використанням еластичного бинта.
Необхідно, рухаючи пальці, підібрати бинт під долоню; намотувати бинт на хвору руку, при цьому, здорова залишається нерухомою.
6. Вправа з використанням дерев'яної або
металевої драбинки. Необхідно пальцями ураженої руки піднятися по драбинці, по черзі «ступаючи» на сходинки.
7. Перекладання дрібних предметів [7]. Чоловіки
перебирають гайки і болтики, а жінки - ґудзики різних розмірів і кольорів.
8. Вправи з використанням розвиваючих дитячих
ігор. Хворі збирають пірамідки, конструктори, мозаїки, кубик-рубик. Це один з найкращих засобів для розвитку дрібної моторики кисті.
9. Вправи з клавіатурою. Клавіатура комп'ютера
досить зручна і ефективна для розвитку не лише дрібної моторики, але і зорово-просторового сприйняття, а також розвитку сили пальців і відчуття ритму. Використовуються вправи на засвоєння основного, верхнього та нижнього рядів. Всі удари по клавішах мають бути чіткими, уривистими і не дуже сильними.
Для оцінки ефективності запропонованої методики нами була зроблена статистична обробка отриманих результатів до та після дослідження (табл. 1).
Таблиця 1
Середні результати оцінки функцій кисті у пацієнтів досліджених груп протягом дослідження
Показник (одиниці виміру) Контрольна група (М±т) Експериментальна група (М±т)
До дослідження Після дослідження До дослідження Після дослідження
1-й тест кінетичної проби (сек.) 14,22±0,82 13,6±0,7 14,33±0,81 11,67±0,61
2-й тест кінетичної проби (раз) 9,89±0,48 10,44±0,58 10±0,55 12,22±0,58
Тест Френчай (бали) 3,56±0,25 3,89±0,21 3,67±0,25 4,56±0,18
Стан відновлення кисті (бали) 5,56±0,25 6,00±0,17 5,56±0,31 6,67±0,17
бали 6,8
6,6
6.4 6,2
6
5
5,6
5.4 5,2
5
початок дослідження Н кінець дослідження
2
Рис. 1. Середні показники стану кисті:
1 - контрольна група;
2 - експериментальна група.
1
З представлених результатів видно, що на початку дослідження між середніми показниками функцій кисті у контрольній та експериментальній групах не було достовірної різниці (Р>0,05), що вказує на однорідність та однотипність груп досліджених.
Результати в кінці дослідження показують, що результати оцінки функцій кисті в обох групах поліпшилися, але можемо спостерігати значну різницю між показниками контрольної та експериментальної груп (рис. 1), що свідчить про більш ефективний процес відновлення досліджуваного показника саме в експериментальній групі (Р<0,05).
Так середній час виконання трьох повних переборів пальців (1-й тест кінетичної проби) в контрольній групі скоротився з 14,22±0,82 до 13,6±0,7 сек, а в експериментальній - з 14,33±0,81 до 11,67±0,61 сек. Середній показник кількості стискань кисті за 10 сек. (2-й тест кінетичної проби) в контрольній
групі змінився з 9,89±0,48 разів до 10,44±0,58, а в експериментальній з 10±0,55 до 12,22±0,58 разів.
За результатами тесту Френчай середній бал контрольної групи підвищився на 6,6% (з 3,56±0,25 бала до 3,89±0,21 бала), а середній бал експериментальної - на 17,8% від норми (з 3,67±0,25 бала до 4,56±0,18 бала).
Середній показник стану кисті (рис. 1) покращився на 7,8% від норми в контрольній (з 5,56±0,25 бала до 6,00±0,17 бала) і на 15,8% в експериментальній групі (з 5,56±0,31 бала до 6,67±0,17 бала).
За результатами статистичної обробки даних різниця між показниками контрольної і експериментальної групи в кінці дослідження, як і зміна показників в експериментальній групі протягом дослідження виявилася достовірною (Р<0,05).
Висновки.
Отже, проаналізувавши всі отримані в ході дослідження результати, ми просліджуємо позитивну динаміку розвитку моторної функції кисті і
рівня функціональної незалежності пацієнтів. Виходячи з цього, ми можемо стверджувати, що в експериментальній групі процес відновлення рухових функцій руки був побудований ефективніше, ніж в контрольній.
Враховуючи доведену ефективність запропонованого комплексу вправ для відновлення функцій рук і дрібної моторики пальців, можемо припустити, що даний комплекс необхідно упроваджувати в практику для поліпшення якості реабілітаційного процесу.
З огляду на те, що розвиток дрібної моторики кисті займає недостатнє місце в системі фізичної реабілітації на пізньому етапі відновлення, та враховуючи аналіз всіх отриманих результатів, ми можемо зробити висновок, що в загальний комплекс фізичної реабілітації після інсульту на пізньому етапі відновлення украй важливо включати спеціалізований комплекс вправ, направлений саме на розвиток дрібної моторики кисті.
В подальшому, напрямок наукових досліджень у сфері реабілітації буде націлений на відновлення функцій мімічних м’ язів обличчя постінсультних хворих, та на покращення якості реабілітаційного процесу після інсульту в цілому.
Література
1. Баженов В. Т Средства биологической обратной связи для восстановительного лечения нейрохирургических больных // В сб.: Проблемы реабилитации нейрохирургических больных. — М., 1988. — 127 с.
2. Бахрах І.І., Грец Г.Н. Організаційні, методичні і правові основи фізичної реабілітації: Навчальний посібник. - Смоленськ: СГИФК, 2003.-151 с.
3. Боголюбов В.М. и соавторы. К вопросу поэтапной реабилитации больных, перенесших инсульт. // Вопросы курортоло -гии, физиотерапии и ЛФК - 1998-№З.- С.17-18.
4. Валунов О. А. В сб.: Оптимизация реабилитационного процесса при цереброваскулярном инсульте. —П., 1990. — С. 88-95.
5. Деміденко Т. Д., Валунів О. А. Система поетапної реабілітації постінсультних хворих // В кн.: Актуальні питання медичної нейрореабілітації. — М., 199б. — С. 5-б.
6. Інсульт. Принципи діагностики, лікування і профілактики / за ред. Н.В.Верещагина, М.А.Пірадова, З.А.Сусліной. - М.: Інтермедіка, 2002.- 208 с.
7. Лікувальна фізична культура. Довідник / за ред. проф Єпіфанова В. А. М.: Медицина, 2001. С. 592.
8. ЛФК в системі медичної реабілітації / Під ред Проф. Каптеліна А.Ф. і Лебедєвої І.П. М.: Медицина, 1995 С. 98.
9. Шкалы, тесты и опросники в медицинской реабилитации: под ред. А.Н.Беловой, О.Н. Щепетовой. - М.: Антидор, 2002.
Надійшла до редакції 13.05.2009р.
natali-bula@yandex.ru
